Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1580/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2018. Зареєстровано: 04.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2018.
Дата набрання законної сили: 04.02.2019
Результат оскарження 04.02.2019 Східний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"25" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1580/18
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Бринцева О.В.             
		при секретарі судового засідання Гула Д.В.
		 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження справу 
		за позовом   Акціонерного товариства "Укртрансгаз"  (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1) ,     третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета  спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство  "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"  (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)     до  Публічного акціонерного товариства "Харківгаз"  (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1)   третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета  спору на стороні відповідача:  1. Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 5 пов.);  2. Комунальне підприємство "Обласний інформаційно-технічний центр" (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 9 під'їзд, 5 пов.);  3. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03507, м. Київ, вул. Смоленська, 19) про  стягнення 317.582.061,15 грн за участю представників:
		позивача - Кухтик В.М.;
		третьої особи - Андрійко Є.Л.;
		відповідача - Юркова Т.С.;
		третьої особи-1 - не з'явився;
		третьої особи-2 - не з'явився;
		третьої особи-3 - не з'явився. 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		13.06.2018 АК "Укртрансгаз" звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до ПАТ "Харківгаз" в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги балансування обсягів природного газу в розмірі 222.788.546,96грн., пеню в розмірі 59.202.050,14грн., 3% річних у сумі 6.936.536,11грн. та інфляційні втрати в розмірі 28.654.927,94грн.
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ПОЗИВАЧА 
		 
		Фактичними підставами позову позивач вказує такі обставини:
		 
		- неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 №15122000744 в частині повної та своєчасної сплати наданих послуг балансування обсягів природного газу за січень, лютий, квітень, червень-грудень 2016 року та січень-грудень 2017 року;
		 
		Юридичними підставами позову є статі 526, 530, 536, 612 ЦК України, статті 193, 231 ГК України, положення Кодексу ГТС.
		 
		Позивач та його представник, присутній у судовому засіданні 25.09.2018, позов підтримують в повному обсязі.
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА:
		 
		Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на такі обставини:
		 
		- позивачем не дотримано порядок визначення небалансу (не направлено звіт про надання послуг з балансування, не надано можливість самостійно врегулювати небаланс);
		 
		- відсутність у оператора ГТС права коригування розрахунків небалансу попередніх періодів, по яких вже здійснено балансування;
		 
		- відсутність правових підстав для застосування позивачем підвищуючого коефіцієнту компенсації 1,2. Замість нього, на думку відповідача, повинен застосуватись коефіцієнт 1, оскільки негативний небаланс не перевищував 5% від обсягу природного газу відібраного відповідачем у точках виходу з газотранспортної системи.  За умови застосування коефіцієнту 1 заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.
		 
		- безпідставність врахування в обсяг негативного небалансу обсягів газу поставленим підприємствам теплокомуненерго без номінації на виконання  Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.10.2015 №1064-р.
		 
		- безпідставність застосування штрафних санкцій на суми, котрі були сплачені відповідачем позивачеві за рахунок коштів, що виділялись у вигляді субвенцій на оплату пільг та житлових субсидій населенню щодо послуг з транспортування природного газу. На думку відповідача згодою сторін на здійснення оплати у такий спосіб фактично було змінено передбачені договором спрсоби та строки оплати послуг позивача, а тому покладення на відповідача відповідальності за їх порушення є неможливим.
		- неможливість впливу відповідача на строки та обсяги здійснення розрахунків з позивачем, оскільки вони проводяться в автоматичному режимі за нормативно затвердженим алгоритмом. Такі обставини, на думку відповідача, свідчать про відсутність його вини у порушенні строків розрахунків (якщо такі мали місце)  і тому виключає можливість застосування відповідальності у вигляді пені та відсотків річних.
		 
		Відповідач та його представник в судовому засіданні по суті 25.09.2018 просять суд відмовити в задоволенні позову повністю.
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЯСНЕНЬ ТРЕТІХ ОСІБ
		 
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ПАТ "Нафтогаз України" позов підтримує з таких підстав:
		 
		- розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.10.2015 №742-р має виконуватись з урахуванням приписів Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу ГТС, Кодексу ГРМ, Правил постачання природного газу, а не окремо і тому не звільняє споживачів від необхідності в одержанні ними відповідної номінації;
		 
		- дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.10.2015 №742-р поширюється лише на жовтень 2016 року і не стосується інших періодів;
		 
		- в спірні періоди НАК "Нафтогаз України" не подавало номінації позивачу по спірним споживачам - третім особам - підприємствам теплокомуненерго, в свою чергу позивач не підтверджував такі номінації та не повідомляв про них відповідача;
		 
		- питання належного/неналежного виконання НАК "Нафтогаз України" умов договорів поставки природного газу - третім особам - підприємствам теплокомуненерго не є предметом спору у даній справі;
		 
		- у разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора ГРМ  - у даному разі відповідача.
		 
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача КП "Обласний інформаційно-технічний центр" проти позову заперечує з таких підстав:
		 
		- НАК "Нафтогаз України" на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.10.2015 №742-р  зобов'язаний був видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними та поставити природний газ виробникам теплової енергії.
		 
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у свої поясненнях зазначає наступне:
		 
		- корегуючи акти не передбачені Кодексом ГТС;
		 
		- позивачем помилково застосовано коефіцієнт компенсації = 1,2;
		 
		- віднесення небалансу на оператора ГРМ суперечить Кодексу ГТС (в редакції чинній на момент виникнення).
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
		 
		Між ПАТ "Укртрансгаз" (Оператор) та ПАТ "Харківгаз" (Замовник) було укладено Договір на транспортування природного газу від 17.12.2015 №15122000744 (надалі - Договір, т. I, а.с.22-32), відповідно до умов якого Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановленому в цьому Договорі вартість таких послуг (пункт 2.1. Договору).
		 
		Умовами пункту 2.3. Договору передбачено, що послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором є послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.
		 
		Порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання - передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи, визначення та перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу ГТС та з урахуванням цього договору (пункт 5.1 Договору).
		 
		Відповідно до пункту 9.2. Договору вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс Замовника за формулою : Вбалансування= БЦГ х К х Qбг, де БЦГ - базова ціна газу; Qбг - обсяг негативного місячного небалансу відповідача; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.
		 
		Пунктом 9.4. Договору, в редакції додаткової угоди від 29.11.2017 №1, передбачено, що Оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає відповідачу на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок - фактуру. Замовник, крім вартості послуг вказаних у абзаці другому даного пункту, зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5-ти банківських днів.
		 
		Абзацом 2 вказаного пункту встановлено, що оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 за № 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
		 
		У відповідності до умов пункту 11.4. Договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого відповідачем відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору.
		 
		Сторони погодили, що договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1. Договору).
		 
		Як стверджує позивач, у відповідача були виявлені обсяги негативних місячних небалансів за січень, лютий, квітень, червень, грудень 2016 року та січень - грудень 2017 року, що підтверджується звітами про надані послуги з транспортування за вказані періоди (т. I, а.с. 62-118). У зв'язку з чим, відповідачу були надані послуги балансування обсягів природного газу, про що свідчать односторонні акти, складені позивачем у спірному періоді (т. I, а.с. 119-215).
		 
		Судом встановлено, що розрахунок вартості послуг балансування за січень, лютий, червень, грудень 2016 року та січень, лютий, квітень 2017 року проведений позивачем, виходячи зі коефіцієнта компенсації = 1. Однак, у травні-червні 2017 року позивач збільшив вартість послуг балансування за попередній рік (січень, лютий, червень, грудень 2016 року) та за минулі газові місяці поточного року (січень, лютий, квітень 2017 року), застосувавши коефіцієнт компенсації 1,2.
		 
		Вказані акти разом з розрахунком вартості послуг балансування після проведення коригування, а також рахунками на оплату скорегованої вартості послуг балансування були направлені відповідачу  в червні 2017 року (т. I, а.с. 181-215).
		 
		За рахунок проведеного позивачем збільшення послуг з балансування природного газу відповідачу за період січень, лютий, квітень, червень, грудень 2016 року та січень - грудень 2017 року загальна вартість послуг з балансування склала 708.179.713,52грн. з яких несплаченою залишається сума 222.788.546,96 грн. У зв'язку з простроченням її сплати відповідачеві нарахована пеня в розмірі 59.202.050,14грн., 3% річних у сумі 6.936.536,11грн. та інфляційні втрати в розмірі 28.654.927,94грн.
		 
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		 
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
		 
		Правовідносини з транспортування природного газу та діяльність Позивача як оператора газотранспортної системи врегульовані, зокрема, нормами Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексом ГТС. До спірних правовідносин застосовуються положення Кодексу ГТС в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
		 
		Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 22 Закону України "Про ринок природного газу" з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов'язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб.
		 
		Пунктом 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС визначено, що небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.
		 
		Відповідно до глави 1 Розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.
		 
		Згідно з пунктами 1-2 глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи.
		 
		Підпунктом 2 пункту 7 глави 3 Розділу XIV Кодексу передбачено, що місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: при негативному місячному небалансі - за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.
		 
		Главою 4 розділу ХІV Кодексу ГТС встановлено, що розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів.
		 
		ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН І ВИСНОВОК СУДУ
		 
		З урахуванням цитованих правових норм, а також ст.ст. 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) суд приходить до наступних висновків.
		 
		По-перше, позивачем порушено порядок та строки визначення обсягу та вартості послуг балансування.
		 
		Кодексом ГТС чітко встановлені строки, в межах яких оператор газотранспортної системи має визначити небаланс замовника послуги, як добовий так і місячний, та вчинити відповідні дії по його усуненню. При цьому, позивач як оператор газотранспортної системи не наділений правом корегувати, тобто перераховувати, місячні небаланси попередніх газових місяців, по яким ним вже було надано послуги з балансування обсягів природного газу.
		 
		Аналогічних висновків дійшов Регулятор Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у листі від 27.06.2017 за № 7044/16.3.2/7-17. Згідно вказаного листа Регулятор роз'яснив операторам газорозподільних систем, що чинними нормативно - правовими актами не передбачено здійснення операторами газотранспортної системи (ГТС) коригування небалансу замовників послуг транспортування попередніх періодів, по яким оператор ГТС вже здійснив балансування. Надання оператором ГТС замовникам послуг транспортування коригуючих актів суперечить положенням розділу ХІV Кодексу ГТС.
		 
		Приймаючи до уваги наведені висновки НКРЕКП суд враховує, що у згідно  чинного законодавства саме даний орган відповідно до покладених на нього завдань  компетентний надавати роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП, в тому числі норм Кодексу ГТС (підпункт 25 пункту 4 Положення про НКРЕКП).
		 
		Критично оцінюючи коригуючи акти позивача суд керується також ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Це означає, що у разі, якщо обсяг та вартість послуг визначена рішенням суду, ці обсяг та вартість не можуть бути змінені в односторонньому порядку однією з сторін до скасування відповідних рішень суду. В даному разі це стосується обсягів і вартості послуг за січень-лютий 2016року, квітень 2016 року, червень 2016 року; липень-серпень 2016 року; вересень-грудень 2016 року, які визначені рішеннями судів у справах №№922/3460/16, 922/1688/16, 922/178/17. Доказів скасування зазначених рішень позивачем не надано. Такі обставини унеможливлюють визнання коригуючих актів позивача, що суперечать відповідним судовим рішенням, належними доказами у справі.
		 
		З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що позивач безпідставно у травні-червні 2017 року провів перерахунок місячних небалансів відповідача за минулий рік, а саме січень, лютий, квітень, червень - грудень 2016 року, а також за минулі газові місяці поточного року, а саме січень, лютий, квітень 2017 року та врахував заборгованість по ним у розрахунку боргу за надані послуги балансування природного газу (т. II, а.с. 1-2).
		 
		По-друге, позивачем неправильно визначено обсяг небалансу і тому під час визначення вартості послуг безпідставно застосовано коефіцієнт 1,2 замість коефіцієнту 1.
		 
		Коефіцієнт компенсації слід розраховувати, виходячи з пропорції небалансу до загального обсягу газу, відібраного з газотранспортної системи, а не лише того, який був відібраний ПАТ "Харківгаз". Пункт 9.2. Договору не містить конкретизації ким саме відібраний природний газ з газотранспортної системи замовником послуг (відповідачем) чи споживачами. А отже, при розрахунку коефіцієнту слід враховувати загальний обсяг газу, відібраного з газотранспортної системи у фізичних точках виходу з газотранспортної системи для подальшого розподілу приєднаним споживачам.
		 
		Твердження позивача про те, що при визначенні коефіцієнту необхідно враховувати не весь обсяг природного газу, отриманого з газотранспортної системи, а лише той, що був отриманий відповідачем для власних потреб та виробничо-технологічних витрат природного газу, носять довільний характер, оскільки не ґрунтується ні на положеннях укладеного між сторонами договору, ні на приписах Кодексу ГТС.
		 
		Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 04.09.2018 у справі №916/1807/16 
		 
		Враховуючи, що правильно визначений розмір небалансу відповідача складає менше 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, суд доходить висновку, що при визначенні вартості послуг балансування правомірним є застосування коефіцієнту компенсації = 1.
		 
		Це означає, що позивачем безпідставно проведено розрахунок послуг з балансування обсягів природного газу у період березень, травень - грудень 2017 року з урахуванням коефіцієнту компенсації = 1,2. Відповідно це свідчить про безпідставність збільшення вартості таких послуг на 20%.
		 
		Провівши перерахунок вартості послуг балансування обсягів природного газу за Договором у період з січня 2017 року по грудень 2017 року суд встановив, що позивачем були надані відповідачу послуги з балансування обсягів природного газу на загальну суму 518.094.261,52 грн. Остання, як свідчать матеріали справи і визнається позивачем, повністю позивачеві оплачена.
		 
		По-третє, позивачем неправильно визначено обсяг небалансу оскільки до його складу було помилково зараховано обсяг газу, котрий був поставлений підприємствам теплокомуненерго  ПАТ "НАК "Нафтогаз України".
		 
		Постачання природного газу НАК "Нафтогаз України" виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, що затверджується КМУ, а у випадках, передбачених Законом України "Про ринок природного газу", - на підставі типового договору з дотриманням принципу недискримінації.
		 
		ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у відповідності до постанови КМУ від 01.10.2015 №758, від 20.03.2016 №234 на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", було зобов'язане постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії та, відповідно, видати належні номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям згідно до договорів, які укладені між ними. 
		 
		Так, Положенням "Про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 (чинне на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення), покладено на НАК "Нафтогаз України" обов'язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені  пунктами 15-17 цього Положення..
		 
		Також, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017" для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) було доручено видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 №357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії" та з дотриманням принципу недискримінації.
		 
		З урахуванням викладеного, суд зауважує, що постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії є обов'язком  ПАТ "НАК "Нафтогаз України", а не правом. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного суду від 14.05.2018 у справі №926/680/17, від 21.03.2018 у справі №911/656/17 та від 04.08.2018 у справі №922/4187/17.
		 
		Таким чином відповідний обсяг газу поставлений ПАТ "НАК "Нафтогаз України" виробникам теплової енергії був правильно кваліфікований відповідачем, як такий, що поставлений відповідно до узгоджених догорів між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та підприємствами теплокомуненерго, а позивачем помилково віднесений до обсягів небалансу відповідача.
		 
		Суд критично оцінює заперечення позивача і третьої особи з цього приводу мотивовані тим, що формальна відсутність номінації, котра згідно приписів наведених постанов та розпорядження КМУ повинна була бути видана ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підприємствам виробникам теплової енергії, унеможливлює облік цього газу такого, що поставлений  ПАТ "НАК "Нафтогаз України". Суд зауважує, що невиконання приписів законодавства, тобто правопорушення, не може створювати такі самі наслідки, що і правомірна поведінка. За таких обставин перекладання відповідальності з третьої особи, яка не виконала вимоги щодо видачі номінацій підприємствам теплокомуненерго, хоча фактично і здійснила постачання відповідних обсягів газу, на відповідача, котрий правильно, з урахуванням приписів постанови КМУ від 01.10.2015 №758 на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р здійснив розподіл цих обсягів газу, суперечить принципам розумності, справедливості і добросовісності.
		 
		Виключення з обсягів заявленого до стягнення небалансу обсягів газу, що поставлений  ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підприємствам виробникам теплової енергії, означає відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за послуги балансування.
		 
		По-четверте, позивачем не враховано, що заборгованість відповідача за надані позивачем послуги вже погашена за рахунок  коштів у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій та на підставі спільних протокольних рішень.
		 
		Пунктом 8-1 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 за № 256 (зі змінами) встановлений механізм перерахування коштів на оплату пільг і субсидій, в тому числі  за послуги з транспортування природного газу (складовою яких є балансування обсягів природного газу).
		 
		Усі  учасники  розрахунків,  що  проводяться  згідно  із  цим пунктом,   у   графі  "Призначення  платежу"  платіжних  доручень додатково  зазначають  "постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня  2002  р. N 256" та вказують вид послуги (енергоносія), за який проводиться розрахунок.
		 
		Судом встановлено, що кошти, у вигляді субвенцій з державного бюджету, сплачені відповідачем, у порядку встановленому постановою КМУ від 04.03.2002 №256, в рахунок оплати вартості послуг з балансування  у період з січня 2017 року по грудень 2017 року.
		 
		Згідно з наданим контр-розрахунком відповідача, станом на момент подачі даної позовної заяви заборгованість за послуги з балансування обсягів природного газу за період січень-грудень 2017 року  відсутня. Доказів протилежного позивачем до суду не надано.
		 
		Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 222.788.546,96грн. є недоведеними та безпідставними.
		 
		По-п'яте, позивачем не враховано, що наразі сторонами було змінено порядок і строки виконання відповідачем грошових зобов'язань, які зазначені у договорі на транспортування природного газу від 17.12.2015 №15122000744, і у зв'язку з цим підстави для нарахування пені, річних процентів та індексу інфляції відсутні.
		 
		Оплата за послуги з балансування у спірному періоді проведена відповідачем виключно за рахунок коштів, що виділялись у вигляді субвенцій на оплату пільг та житлових субсидій населенню щодо послуг з транспортування природного газу згідно Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2005 за №20 (діючого до 01 січня 2018 року) та згідно Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого  постановою КМУ від 04.03.2002 за №256 (зі змінами введеними в дію з 01 січня 2018 року).
		 
		Аналіз змісту Порядку, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2005 за №20, вказує на те, що держава взяла на себе бюджетне зобов'язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
		 
		Суд зазначає, що визнаючи неможливість розрахунків в цій частині підприємствами ПЕК, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонам на підставі укладених між ними договорів.
		 
		Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), і застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови, чи навпаки.
		 
		Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22.05.2018 у справі №926/2733/16.
		 
		З урахуванням цього, з огляду на те, що розрахунки за послуги балансування здійснювались з дотриманням порядку, встановленому вищезазначеним постановами КМУ, відповідачем не було порушено свої зобов'язання перед позивачем, що виключає можливість застосування до нього відповідальності у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання.
		 
		Відсутність порушення зобов'язання з оплати наданих послуг балансування природного газу з боку відповідача також виключає можливість стягнення з нього інфляційних втрат та 3% річних, оскільки ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлює обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних виключно у разі порушення боржником грошового зобов'язання перед кредитором. Відсутність порушення грошового зобов'язання унеможливлює застосування до нього положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.
		 
		На підставі викладеного, з урахуванням приписів наведених правових норм та з урахуванням матеріалів справи суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.
		 
		Судові витрати, які складаються з суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України залишаються за позивачем.
		 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -   
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. В позові відмовити повністю.
		 
		2. Судові витрати покласти на позивача.
		 
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Повне рішення складено 04.10.2018 р.  
		 
		 
		Суддя О.В. Бринцев

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...