Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/5813/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2018. Зареєстровано: 05.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2018.
Дата набрання законної сили: 01.04.2020 (частково)
Результат оскарження 01.04.2020 Донецький апеляційний суд: скасовано вирок частково з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: 1-кп/243/64/2018
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016050510001456

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Провадження № 1-в/243/248/2018
		Справа № 236/3815/17
		В И Р О К
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		 
		 
		04 жовтня 2018 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:
		   
		Головуючого - судді          ОСОБА_1 
		суддів                  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі                 ОСОБА_4 
		за участю прокурорів                 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого                  ОСОБА_8 
		захисника ОСОБА_9 
		потерпілої                 ОСОБА_10     
		   
		розглянувши у судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження № 12016050510001456 від 26.05.2016 року за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Волгодонськ Ростовської області Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого :
		   28.10.2004 року Апеляційним судом Донецької області за ст. ст. 115 ч. 2 п. 6 п. 12, 187 ч. 4 КК України до 15 років позбавлення волі, звільнений 06.10.2015 року умовно достроково на не відбутий строк 3 роки 8 місяців 13 днів,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, колегія суддів, -    
		 
		В С Т А Н О В И ЛА :
		 
		25 травня 2016 року близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_8 разом зі своїми знайомими ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вживали спиртні напої на березі річки Сіверський Донець поблизу пляжу «Тайм - аут» за адресою: вулиця Набережна, 22 місто Святогірськ Донецької області.
		У зазначений час, в зазначеному місці, а саме 25 травня 2016 близько 23 години 00 хвилин на березі річки «Сіверський Донець» поблизу пляжу «Тайм - аут» за адресою: вулиця Набережна, 22 місто Святогірськ Донецької області між ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла сварка. В ході сварки ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_13 , який сидів навприсядки, та наніс йому один удар правою ногою в область обличчя, від чого той впав на спину. Після чого ОСОБА_8 наніс три удари правою ногою по голові потерпілого ОСОБА_13 , який у цей час продовжував лежати на спині. Далі ОСОБА_13 підвівся на ноги, та між ним та ОСОБА_8 знову виникла сварка, під час якої вони відійшли від вище зазначеного місця на 150 метрів у напрямку кафе «Золота Купель» по вулиці Набережна міста Святогірськ Донецької області, де ОСОБА_8 стоячи навпроти ОСОБА_13 наніс йому один удар долонею правої руки в область лівої щоки обличчя, від якого ОСОБА_13 впав на спину. В цей час у ОСОБА_8 виник намір, спрямований на вбивство ОСОБА_13 , реалізуючи який він підійшов до останнього та наніс три удари правою ногою зверху вниз по голові, та розуміючи при цьому, що в результаті його злочинних дій може наступити смерть останнього, бажаючи довести свій злочинний намір спрямований на вбивство ОСОБА_13 до кінця, поставив ступню правої ноги на його горло, та став давити на нього протягом однієї хвилини.
		ОСОБА_8 спричинив своїми протиправними діями тілесні ушкодження ОСОБА_13 а саме: відкрита черепна мозкова травма голови лобно-тім`яно-скроневої області з ліва, лобної області з права, потиличної області справа, осколковий перелом лобної кістки зліва, тріщіноподібні переломи потиличної кістки справа, забійна рана в області лівої брові, відкритий перелом кісток носу, забійна рана кісток носу, синці повік очей, лобної області справа, лівої скроневої області, крововилив на слизовій губ, садна області носу справа, підборіддя зліва, які утворились від дії тупих предметів незадовго до настання смерті та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Тупа травма шиї: перелом під`язикової кістки, переломи верхніх рогів щитоподібного хряща, синець лівої надключичної області, які утворились від дії тупих предметів незадовго до настання смерті та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як ті що викликали небезпечне для життя стан-асфіксію. Синці правого плечового суглоба, лівої кістки, синець та садно лівого ліктьового суглоба, садна лопаткових областей та області хрестця утворились від дії тупих предметів не задовго до настання смерті які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
		Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_13 помер на місці, а ОСОБА_8 з місця скоєння злочину зник.
		Причиною смерті потерпілого ОСОБА_13 є механічна асфіксія від асперації кров`ю дихальних шляхів та стиснення органів шиї тупим предметом, перелом під`язикової кістки та щитоподібного хряща, набряк голосових зв`язок.
		Спосіб спричинення тілесних ушкоджень, які безпосередньо призвели до смерті ОСОБА_13 , а також їх локалізація свідчить про безпосередній умисел ОСОБА_8 на позбавлення життя останнього.
		Отже між тілесними ушкодженнями виявленими при дослідженні трупа ОСОБА_13 та причиною його смерті мається прямий причинний зв`язок.
		Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК У країни, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
		Обвинувачений ОСОБА_8  у судовому засіданні провину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав повністю, зазначив, що 25 травня 2016 року близько 18 год. 30 хв. біля Приват Банку у м. Святогірську зустрів знайомих йому раніше ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та незнайомого раніше йому ОСОБА_16 . Всі разом вони спочатку пішли до магазину «Еліт», після чого до кафе «Крила». Після чого вони взяли таксі та поїхали до річки ОСОБА_17 поблизу пляжу «Тайм - аут». Там вони продовжили розпивати спиртні напої. Спиртні напої закінчилися і ОСОБА_16 запропонував йому піти за горілкою, проте він відмовився. Саме з цього і почався конфлікт, тоді він вдарив ОСОБА_16 ногою. Коли ОСОБА_16 впав на землю він його ще один раз вдарив. Після цього він вирішив піти додому, проте ОСОБА_16 його наздогнав і вони разом пішли вздовж річки у бік Святогірської Лаври. По дорозі ОСОБА_16 знов почав до нього чіплятися і він долонею правої руки вдарив ОСОБА_16 в обличчя. ОСОБА_16 впав і він продовжив його бити ногою в обличчя. Від ударів ОСОБА_16 втратив свідомість і почав хрипіти. Після чого він відтягнув ОСОБА_16 до берегу річки, де сиділи ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , останні залишилися із ОСОБА_16 , а він пішов до ОСОБА_18 , там він зустрів своїх знайомих. В річку ОСОБА_16 він не кидав. Згодом прийшли ОСОБА_15 і ОСОБА_14 і запропонували випити горілки, він відмовився, після чого взяв таксі і поїхав до с. Тетянівка. Додому він прийшов десь о 3.00  4.00 годині ранку. Будь-який протиправних дій до нього працівники поліції не вчиняли, скарги на працівників полії він не писав. Тиск на нього не вчинявся. 
		Аналізуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 в сукупності з іншими, доказами по справі, колегія суддів вважає ці пояснення обвинуваченого надуманими, такими, що не відповідають об`єктивній дійсності, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами, тому колегія суддів розцінює ці показання, як спосіб уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.
		Допитана в судовому засіданні у якості потерпілої ОСОБА_10 , пояснила суду, що вона є матір`ю убитого ОСОБА_13 . Розповіла, що 24 травня 2016 року десь о 17.00 год. її син ОСОБА_19 привів додому двох хлопців у військовій формі, та розповів, що вони у м. Святогірську проходять військову службу. Сказав їй, що вони підуть на річку ловити раків. Один із хлопців розповів, що його звати ОСОБА_20 та він сам із ОСОБА_21 . У нього є син, який проживає у м. Дебальцево, а він із дружиною знімає кімнату у м. Святогірську, зазначив, що вже він вже не проходить військову службу а демобілізувався. Іншого хлопця звали « ОСОБА_22 », згодом вона дізналася, що його ім`я ОСОБА_14 . Він був дуже п`яний. Згодом хлопці пішли на річку. Десь о 22.00 год. вона зателефонувала сину і запитала де він і коли буде вдома. Син відповів, що він разом із ОСОБА_14 йдуть додому. Вночі вона прокинулася і почула якісь голоси біля хати, вийшла і побачила, що її син із ОСОБА_14 сидять на веранді. Згодом вона вийшла до них, оскільки почула чоловічі голоси, хлопці були п`яні і пили чай. Сиділа вона разом із хлопцями до світанку та розмовляли. Потім хлопці пішли до ОСОБА_20 , як вони їй сказали. Зранку 25 травня 2016 року вона йшла із магазину і побачила як її син повертається, вони разом прийшли додому. Проте після того, як вони поїли ОСОБА_19 їй повідомив, що йому знову необхідно піти до своєї дівчини, сказав, що десь о 22.00 год. повернеться додому. О 22.30 год. вона подзвонила сину і він їй сказав, що вони із ОСОБА_14 вже повертаються додому і йдуть по вул. Шевченка, ОСОБА_14 був знову п`яний. Вона казала сину не везти п`яного ОСОБА_14 до них додому, а просила відвезти його до військової частини у якій той проходив військову службу. Син додому так і не прийшов, тоді о 24.30 год. вона знову почала дзвонити сину, проте дзвінок зірвався. До світанку вона не спала, сина так і не було вдома. Зранку 26 травня 2016 року їй зателефонували з телефонного номеру сина, проте розмовляв з нею начальник карного розшуку, попросив її приїхати до них та взяти із собою синову фотокартку. За нею приїхали поліцейські на машині та відвезли на дамбу. Вони приїхали на річку і вона у воді побачила тіло сина і тоді зрозуміла, що він мертвий. На тілі сина було багато тілесних ушкоджень, більше всього було пошкоджень на лиці та на руках. Біля тіла сина вона бачила сліди волочіння на піску. Сина вона поховала 27 травня 2016 року. Після похорон сина вона телефонувала ОСОБА_14 та ОСОБА_20 і просила розповісти їй, що саме трапилося 26 травня 2016 року, проте вони їй нічого не розповіли, сказали, що їх там не було. Вважає, що до вчинення злочину причетні ОСОБА_14 і ОСОБА_20 , оскільки стільки тілесних ушкоджень одна людина не може нанести. Просить суд призначити обвинуваченому найсуворіше покарання.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 , пояснив суду, що він проживає у м. Святогірськ, Донецької області з обвинуваченим він не знайом, а ОСОБА_11 та ОСОБА_12 винаймали у нього житло у літку 2016 року. Спочатку у нього проживав ОСОБА_20 разом із двома дітьми та дівчиною, проте згодом вони поїхали і тоді ОСОБА_20 привів свого товариша ОСОБА_14 і вони почали проживати разом. Хлопці розповідали, що проходять військову службу у АДРЕСА_1 . Іноді до них приходили друзі і вони разом вживали алкогольні напої. Адреси проживання хлопців він не знає, чув, що вони з Черкаської області. Про вчинений злочин він дізнався від працівників поліції, які розповіли йому, що на березі річки Сіверський Донець було вчинено вбивство, до якого причетні хлопці які у нього проживали. Крім того працівниками поліції було проведено обшук у його квартирі, а саме у кімнаті, де проживали хлопці, проте він не пам`ятає що було вилучено під час обшуку. Договір оренди з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 він не укладав.
		Допитаний усудовому засіданнісвідок ОСОБА_24 , пояснив суду, що він працює матросом-рятувальником на рятувальній станції у м. Святогірську. 26 травня 2016 року о 05.00 год. надійшло повідомлення від рибалки, що у річці знаходиться труп чоловіка, він виїхав до зазначеного місця події, де побачив тіло чоловіка у воді, і він відразу зателефонував до поліції, працівники поліції приїхали відразу. Він був присутнім при огляді тіла чоловіка, саме тоді коли поліцейські перевернули тіло людини, яке лежало обличчям до землі він побачив тілесні ушкодження, а саме рани під лівим оком. Інших пошкоджень на тілі чоловіка він не бачив. Крім того зазначив, що померлий чоловік був напівроздягнутий, а саме у нього були спущені штани. У траві біля тіла чоловіка знайшли його телефон. 
		Допитаний усудовому засіданнісвідок ОСОБА_25 , пояснив суду, що він проживає у с. Тетянівка, Донецької області. У травні 2016 року він рибалив на річці ОСОБА_17 , плив на човні та на березі річки він побачив тіло чоловіка. Намагався подзвонити до поліції, проте у нього не вийшло додзвонитися і тоді він відразу поплив до рятувальної станції і повідомив про виявлений ним труп і продовжив рибалити. Коли він повертався з риболовлі десь о 10.00 год., то на місці події вже була поліція і вела слідчі дії. Йому зателефонували та просили надати пояснення щодо моменту виявлення трупа. Перевернули тіло і він побачив тілесні ушкодження на обличчі померлого. Йому відомо, що на місці злочину працівники поліції знайшли мобільний телефон. Більше йому нічого невідомо. 
		Допитана усудовому засіданнісвідок ОСОБА_26 , пояснила суду, що вона є матір`ю обвинуваченого. 25 травня 2016 року ввечері її син пішов з дому. В ніч з 25.05.2016 року на 26.05.2016 року її син повернувся додому, точного часу вона не пам`ятає. Зранку вона прокинулася і пішла до храму, коли повернулася додому, побачила, що її син лежить на піску і йому одягають наручники. Їй повідомили, що її син вбив людину. Зазначила, що син їй розповідав, що зустрів знайомих які йому розповідали про армію за контрактом, і він бажав піти до армії за контрактом на 6 місяців. 
		Допитаний усудовому засіданнісвідок ОСОБА_27 , пояснив суду, що він є приватним підприємцем і здійснює підприємницьку діяльність у м. Святогірську, Донецької області. Зазначив, що у червні 2016 року до нього прийшов поліцейський і розповів, що сталося вбивство у м. Святогірську. Просив надати відеозапис з камер відео спостереження за 26 травня 2016 року, поте відеозаписи у нього зберігаються 6 днів, а тому відеозаписів у нього вже не було, вони видалилися автоматично. Обвинуваченого та свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 він не знає.
		Допитаний усудовому засіданнісвідок ОСОБА_12 , пояснив суду, що 25 травня 2016 року він разом із ОСОБА_28 та ОСОБА_19 вирішили відпочити на березі річки Сіверський Донець, а саме розпивали спиртні напої та купалися у річці. Вечорі горілка у них закінчилася тоді ОСОБА_20 та ОСОБА_19 пішли до магазину щоб купити ще алкогольних напоїв. Оскільки він був вже п`яний, то він залишився відпочити на березі річки. Він заснув, а коли прокинувся, то побач що хлопці ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_29 прийшли до нього та принесли із собою горілку. Вони всі разом почали розпивати алкогольні напої. Згодом у ОСОБА_19 то ОСОБА_30 виник конфлікт, оскільки ОСОБА_19 почав зачіпляти ОСОБА_30 . ОСОБА_31 вдарив ОСОБА_19 в голову. Від удару ОСОБА_19 впав на землю, а ОСОБА_31 почав його бити ногою. Він намагався заспокоїти хлопців. Згодом ОСОБА_31 вирішив відійти на наодинці побалакати із ОСОБА_19 . Вони відійшли десь на 150  200 м. Він із ОСОБА_20 йшли позаду хлопців. Потім ОСОБА_31 із ОСОБА_19 знов почали сваритися і ОСОБА_31 вдарив кулаком в голову ОСОБА_19 . Від удару ОСОБА_19 впав на землю, а ОСОБА_31 почав його бити ногами в голову. Потім наступив ногою на горло ОСОБА_19 та тримав так десь одну хвилину. Коли ОСОБА_31 убрав ногу, то ОСОБА_19 почав хрипіти. Тоді ОСОБА_31 поволік ОСОБА_19 до берегу річки. Будь-яких пошкоджень на тілі ОСОБА_19 він не бачив. Зазначив, що вони із ОСОБА_20 намагалися заспокоїти ОСОБА_30 , проте той почав їм погрожувати. І вони вирішили піти до ОСОБА_20 на квартиру, це було вже десь після 24.00 год. Коли вони уходили, то ОСОБА_31 залишався із ОСОБА_19 . Конфлікту між ним та ОСОБА_19 ніколи не було, вони товаришували. По дорозі до квартири вони нікого не бачили до магазинів та кафе не заходили. Після події яка відбулася 25 травня 2016 року він вже не виходив на службу, його було звільнено через чотири дні. Крім того зазначив, що він приймав участь у слідчому експерименті, де показав як відбувалися події 25 травня 2016 року. Зранку 26 травня його із ОСОБА_20 затримали працівники поліції, розповіли, що ОСОБА_19 вбили та провели обшук на квартирі. У них вилучили одяг та взуття. Наступного дня речі поліція їм повернула. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_32 , пояснив суду, що він був присутнім на слідчому експерименті за участю свідків у якості понятого. З слідчого експерименту він розумів, що відбулася бійка на березі річки Сіверський Донець і свідки відтворювали події цієї бійки. Що саме розповідали свідки він вже не пам`ятає. Зазначив, що відтворювалася подія бійка і свідки на статисті показували як саме обвинувачений наносив удари чоловіку який загинув. Свідки показували, що загиблий лежав на березі річки. У слідчому експерименті приймав участь ще один понятий, проте прізвища та ім`я його не пам`ятає. Під час слідчого експерименту на свідків тиску не було, вони добровільно все розповідали та показували. За результатами слідчих експериментів були складені протоколи слідчих експериментів. 
		Щодо допиту свідка ОСОБА_11 варто зазначити, що вказана особа жодного разу не з`явилася до суду для надання особистих пояснень. В свою чергу судом вживалися всі можливі заходи для встановлення місцезнаходження ОСОБА_11 та для доставки його у судове засідання. Так, свідок ОСОБА_11 неодноразово викликався для допиту у судове засідання судовими повістками, крім того за клопотаннями сторони захисту та сторони обвинувачення в порядку ст.333 КПК України судом надавалися судові доручення органам досудового розслідування щодо проведення слідчих дій спрямованих на встановлення місцезнаходження (перебування) ОСОБА_11 . Проте місцезнаходження свідка не було встановлено. Також судом було спрямовано ряд запитів до військових частин, військоматів та госпіталів проте ці пошуки результатів не дали. Ухвали суду про привід зазначеної особи у судове засідання не були виконані, оскільки встановити його місцезнаходження не вдалося. З огляду на викладене, у судовому засідання прокурор відмовилася від допиту свідка ОСОБА_11 , оскільки вже тривалий час встановити місце перебування останнього не має можливості.
		Окрім показів обвинуваченого ОСОБА_8 , потерпілої та свідків судом досліджено письмові докази по справі, якими також підтверджується винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, за встановлених судом обставин в межах обвинувачення, визнаного судом доведеним:
		?протоколом огляду місця події від 26.05.2016 року з фототаблицями до нього, а саме ділянки місцевості розміром 10?5 м, яка розташована на відстані 300 м. від вул. Набережна, кафе «Золота купель» у м. Святогірську Донецької області, відповідно до якого встановлено, що оглянута ділянка місцевості розташована біля річки ОСОБА_17 , ділянка місцевості має ґрунтове покриття, встановлено, що на оглянутій ділянці місцевості є спуск до лівого берегу річки, у воді на відстані 40 см. від краю води обличчям у воді знаходиться труп чоловіка. На трупі вдягнено: футболка, брюки, труси, шкарпетки. Труп чоловічої статі на вигляд 40-50 років. Обличчя забруднено, встановлені множинні пошкодженні на трупі. Оглядом встановлено, що біля трупу на піску знаходяться сліди волочіння. Крім того встановлено, що на ділянці місцевості знаходиться мобільний телефон марки «Нокіа» у корпусі чорного кольору (а.с. 185-190. т. 1).
		?протоколом огляду місця події від 26.05.2016 року з фототаблицями до нього, а саме ділянки місцевості розміром 10?10 м, яка розташована біля річки Сіверський Донець, навпроти через річку розташовується будинок АДРЕСА_2 . В ході огляду вказаної ділянки встановлено, що на ній знаходиться попіл від вогнища, біля води лежать частково обгорілі гілки дерев. З протилежного боку зазначеної ділянки через ґрунтову дорогу у траві на відстані 10 м. від ближчої тополі на 1.5 м. від дороги виявлено прозорий пластикова стакан дещо зім`ятий, який лежить зверху трави, за 1.5 м. від стакану та в 3-х м. від дороги лежить аналогічний стакан і о.5 м. від дороги лежить третій пластиковий стакан. Далі у 3-х м. від третього стакану виявлено порожню пляшку з під горілки 0.7 л. Далі в протилежний бік від тополі у 3-х м. вищевказаної пляшки виявлено ще одну пляшку горілки з написом «Малинівка» об`ємом 05. л. Навпроти верби з протилежного боку дороги виявлена порожня пачка з-під сигарет «Kent». Далі по ходу руху вздовж дороги в 2-х м. від порожньої пачки з-під сигарет виявлено порожню скляну пляшку темного кольору з написом «Мінське Жигулівське», об`ємом 0.5 л. Навпроти зазначеної пляшки у п`яти метрах від верби з тарзанкою виявлено порожню скляну пляшку з написом «Напій плодово-ягідний стигла ожина». Далі навпроти багаття на відстані 2.5 м. від нього на ближньому узбіччі дороги виявлено недопалок сигарети «Kent». Далі в одному метрі від тополі виявлено пляшку з написом «Пиво Чернігівське» об`ємом 05. л. На зазначеній ділянці місцевості знаходяться сліди в`яленої риби, гілля та не чітко виявлений відбиток від взуття (а.с. 192-198, т. 1).
		?протоколом огляду предметів з фототаблицею до нього від 26.05.2016 року, відповідно до якого були оглянуті речі ОСОБА_12 (а.с. 201-203, т. 1).
		? протоколом огляду предметів з фототаблицею до нього від 26.05.2016 року, відповідно до якого були оглянуті речі ОСОБА_11 (а.с. 207-209, т. 1).
		?протоколом огляду предметів з фототаблицею до нього від 28.05.2016 року, відповідно до якого були оглянуті речі ОСОБА_8 (а.с. 2-5, т. 2).
		?протоколом огляду предметів з фототаблицею до нього від 31.05.2016 року, відповідно до якого були оглянуті речі ОСОБА_33 (а.с. 5-6 т. 2).
		?висновком дактилоскопічної експертизи № 1267 від 16.06.2016 року, відповідно якого встановлено, що на поверхнях пачки з-під сигарет під назвою «KENT», двох скляних пляшок з-під пива з написами на етикетках «Мінскае Жыгулёйскае» та «Чернігівське ЕКО», та трьох пластикових стаканів, вилучені 26.05.2016 року у ході ОМП за адресою: м. Святогірськ, ділянка місцевості біля річки Сіверський Донець, напроти котрої через річку розташований будинок №2 по вул. Чікалова с. Тетянівка, слідів рук не виявлено. На поверхнях двох скляних пляшок з-під горілки з написами на етикетках «Малинівка святкова» та «Мороша джерельна», однієї скляної пляшки з-під напою з написом на етикетці «Спелая ежевика» ТМ «СПЕЛАЯ», вилучені 26.05.2016 року у ході ОМП за адресою: м. Святогірськ, ділянка місцевості біля річки Сіверський Донець, напроти котрої через річку розташований будинок №2 по вул. Чікалова с. Тетянівка, виявлено сліди рук. Слід пальця руки найбільшими розмірами 16x20 мм, виявлений на поверхні скляної пляшки з написом на етикетці «Спелая ежевика» ТМ «СПЕЛАЯ»; слід пальця руки найбільшими розмірами 14x17 мм, виявлений на поверхні скляної пляшки з написом на етикетці «Малинівка святкова»; сліди пальців рук найбільшими розмірами 19x28 мм та 17x13 мм, виявлені на поверхні скляної пляшки з написом на етикетці «Мороша джерельна», які були вилучені 26.05.2016 року у ході ОМП за адресою: м. Святогірськ, ділянка місцевості біля річки Сіверський Донець, напроти котрої через річку розташований будинок №2 по вул. Чікалова с. Тетянівка, придатні для ідентифікації особи (осіб). Група слідів папілярних ліній загальним найбільшим розміром 23x26 мм, виявлені на поверхні скляної пляшки з написом на етикетці «Мороша джерельна», яка була вилучена 26.05.2016 року у ході ОМП за адресою: м. Святогірськ, ділянка місцевості біля річки Сіверський Донець, напроти котрої через річку розташований будинок №2 по вул. Чікалова с. Тетянівка, непридатні для ідентифікації особи (осіб). Слід пальця руки найбільшими розмірами 19x28 мм, виявлений на поверхні скляної пляшки з написом на етикетці «Мороша джерельна», залишений великим пальцем лівої руки гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Слід пальця руки найбільшими розмірами 16x20 мм, виявлений на поверхні скляної пляшки з написом на етикетці «Спелая ежевика» ТМ «СПЕЛАЯ»; слід пальця руки найбільшими розмірами 14x17 мм, виявлений на поверхні скляної пляшки з написом на етикетці «Малинівка святкова»; слід пальця руки найбільшими розмірами 17x13 мм, виявлений на поверхні скляної пляшки з написом на етикетці «Мороша джерельна», залишені не гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а іншою особою (особами) (а.с. 36-46, т. 2).
		?висновком експерта № 1145 від 05.07.2016 року, відповідно до якого встановлено, що згідно Акту судово-медичного дослідження №819 від 10.06.2016 року: При судово-імунологічному дослідженні зразка крові трупа ОСОБА_13 , 1979 року народження (Висновок експерта № 300 від 26.05.2016 року встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні його крові виявлений супутній антиген Н. Згідно «Висновку експерта» №1144 від 14.06.2016року «При серологічному дослідженні крові підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0». При подальшому дослідженні його крові виявлений супутній антиген Н. Експертом встановлено, що на кросівці на праву ногу (об`єкти №№1-3), які належить підозрюваному ОСОБА_8 , доставленій на дослідження, встановлена наявність крові людини. На кросівці на ліву ногу, куртці, джинсових брюках та футболці, які належать підозрюваному ОСОБА_8 , доставлених на дослідження, наявність крові не встановлена. При серологічному дослідженні крові в слідах на кросівці на праву ногу (об`єкти №№1-3) виявлені антигени А і Н. Одержані результати серологічного дослідження крові в слідах на кросівці не виключають можливості походження її як від однієї особи групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0, а саме від потерпілого ОСОБА_13 , а також і від декількох осіб з такою ж груповою характеристикою крові, в тому числі і від підозрюваного ОСОБА_8 або можлива суміш крові від них (а.с. 52-55, т. 2).
		?висновком експерта № 1144 від 14.06.2016 року, відповідно до якого встановлено, що при серологічному    дослідженні крові підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлена група А з ізоге-маглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (а.с. 57-58, т. 2).
		?висновком експерта № 1143 від 14.06.2016 року, відповідно до якого встановлено, що Згідно „Акту судово-медичного дослідження №819 від 10.06.2016 року: „При судово-імунологічному дослідженні зразка крові трупа ОСОБА_13 №300 від 26.05.2016) встановлена група А з ізоге-маглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (а.с. 60-61, т. 2).
		?висновком експерта від 08.07.2016 року відповідно до якого при досліджені трупа ОСОБА_13 , встановлено, що причиною смерті гр-на ОСОБА_13 явилась механічна асфіксія від аспірації кров`ю дихальних шляхів та стиснення органів шиї тупим предметом, що підтверджується виявленням при дослідженні його трупа згортків крові в просвіті трахеї та бронхів, переломів під`язикової кістки та щитоподібного хряща, набряку голосових зв`язок, виявлені при судово-гістологічному досліджені еритроцитів у порожнині альвеол, а також загальноасфіктичних ознак смерті у вигляді  рясних, розлитих трупних плям, крововиливів в рогівках очей, на поверхні серця та легенів, рідкої трупної крові. Таким чином між чином між тілесними ушкодженнями виявленими при досліджені трупа гр. ОСОБА_13 та причиною його смерті існує прямий причинний зв`язок. Враховуючи ступінь розвитку трупних явищ, можна вважати, що смерть гр-на ОСОБА_13 1979 р.н., настала приблизно за 8-12 години до моменту дослідження трупа в судово-медичному морзі. Виявлені при дослідженні його трупа відкрита черепно-мозкова травма: крововиливи у м`які покриви голови лобно-тім`яно-скроневої області зліва, лобної області справа, потиличної області справа, осколковий перелом лобної кістки зліва, тріїциноподібниї переломи потиличної кістки справа, крововиливи під тверду мозкову оболонку правої півкулі головного мозку об`ємом 50смЗ та лівої півкулі об`ємом 20смЗ, крововиливи під м`які мозкові оболонки та в речовину головного мозку на полюсах лобних та скроневих часток, забійна рана в області лівої брові, відкритий перелом кісток носу, забійна рана спинки носу, синці повік очей, лобної області справа, лівої скроневої області, крововиливи на слизовій губ, садна області носу справа, підборіддя зліва утворились від дії тупих предметів незадовго до настання смерті та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя; тупа травма шиї: переломи під`язикової кістки, переломи верхніх рогів щитоподібного хряща, синець лівої надключичної області утворились від дії тупих предметів незадовго до настання смерті та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як ті що викликали небезпечне для життя стан - асфіксію; синці правого плечового суглоба, лівої кисті, синець та садно лівого ліктьового суглоба, садна лопаткових областей та області хрестця утворились від дії тупих предметів незадовго до настання смерті мають ознаки легких тілесних ушкоджень. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від його трупа знайдено спирт етиловий у концентрації: в крові- 4,04%о, у сечі- 5,39%о. Вказана концентрація етилового спирту в крові та сечі, відносно до живих осіб, відповідає алкогольному сп`янінню тяжкого ступеня (а.с. 66-70, т. 2).
		?протоколом проведення слідчого-експерименту від 27.05.2016 року з таблицею ілюстрацій та відеозаписом доданих до нього за участю свідка ОСОБА_11 , за участю понятих, в ході якого свідок показав, що 25.05.2016 року він разом із ОСОБА_12 зустрілися із ОСОБА_13 біля пляжу «Тайм-Аут» за адресою: вул. Набережна, 22 у м. Святогірськ та вирішили випити горілки. Після чого він із ОСОБА_13 пішли до магазину «Еліт», який розташований у центрі м. Святогірська та купили там горілку. По дорозі назад вони зустріли ОСОБА_34 , який запропонував їм разом випити горілку, вони погодилися, всі разом сіли у таксі та приїхали до тляжу «Тайм-Аут». Після того вони всі разом пішли до берегу річки ОСОБА_17 і розпивали алкогольні напої. Свідок розповів, що між ОСОБА_35 та ОСОБА_13 відбувся конфлікт і ОСОБА_31 почав бити ОСОБА_19 , і за допомогою статиста продемонстрував які саме удари наносив ОСОБА_36 . Потім вони всі разом пішли прогулятися вздовж річки. ОСОБА_19 продовжував чіплятися до ОСОБА_30 . В ході сварки ОСОБА_19 виражався нецензурною лайкою у бік ОСОБА_30 , це обурило останнього і він знову почав бити ОСОБА_19 . Після того, свідок за допомогою статиста продемонстрував які удари наносив ОСОБА_37 і як потім його тягнув у річку. Свідок розповів, що вини із ОСОБА_14 злякалися ОСОБА_30 і втекли (а.с. 156-163, т.2). 
		Слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_11 проведений у відповідності з вимогами ст. 240 КПК України. Свідок ОСОБА_11 пояснив, що під час проведення слідчого експерименту заходи психологічного чи фізичного впливу до нього не застосовувались.
		?протоколом проведення слідчого-експерименту від 27.05.2016 року з таблицею ілюстрацій та відеозаписом доданих до нього за участю свідка ОСОБА_12 , за участю понятих, в ході якого свідок показав ділянку місцевості,а саме земельну ділянку яка розташована у м. Святогірську біля пляжу «Тайм Аут» на березі річки Сіверський Донець де 25.05.2016року він разом із ОСОБА_11 розпивали алкогольні напої. В вечорі до них прийшов ОСОБА_38 . Оскільки алкогольні напої в них закінчилися, то ОСОБА_20 разом із ОСОБА_19 пішли до магазину за горілкою,він в той час спав. оскільки був п`яний. Коли прокинувся,то хлопці вже повернулися із магазину із ними був ще ОСОБА_39 . Потім вони почали розпивати алкогольні напої, проте раптом між ОСОБА_40 та ОСОБА_35 виник конфлікт і ОСОБА_37 почав бити ОСОБА_19 . За допомогою статиста продемонстрував які саме удари наносив ОСОБА_36 . Потім вони всі разом пішли прогулятися вздовж річки. ОСОБА_19 продовжував чіплятися до ОСОБА_30 . В ході сварки ОСОБА_19 виражався нецензурною лайкою у бік ОСОБА_30 , це обурило останнього і він знову почав бити ОСОБА_19 . Після того, свідок за допомогою статиста продемонстрував які удари наносив ОСОБА_37 і як потім його тягнув у річку. Свідок розповів, що вини із ОСОБА_20 злякалися ОСОБА_30 і втекли (а.с. 149-155, т. 2).
		Слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_12 проведений у відповідності з вимогами ст. 240 КПК України. Свідок ОСОБА_12 пояснив, що під час проведення слідчого експерименту заходи психологічного чи фізичного впливу до нього не застосовувались.
		?протоколом проведення слідчого-експерименту від 02.06.2016 року з таблицею ілюстрацій та відеозаписом доданих до нього за участю обвинуваченого ОСОБА_8 , за участю понятих, захисника, статиста, слідчого та прокурора в ході якого обвинувачений показав ділянку місцевості,а саме земельну ділянку яка розташована у м. Святогірську біля пляжу «Тайм Аут» на березі річки Сіверський Донець. А саме зазначив, що 25.05.2016 року десь о 21.00 год. вони разом із ОСОБА_20 та ОСОБА_19 приїхали на таксі до пляжу «Тайм Аут». Після того пройшовши десь 200 м. вони пішли до берегу річки ОСОБА_17 та почали розпивати алкогольні напої, а саме горілку. У нього з ОСОБА_19 виник конфлікт. ОСОБА_19 виражався нецензурною лайкою у його бік і тоді він вдарив ОСОБА_19 ногою в обличчя. Після удару ОСОБА_19 впав. Коли він бив ОСОБА_41 і ОСОБА_14 були на відстані десь два метри. Удари не наносили. Після того, обвинувачений за допомогою статиста продемонстрував які удари наносив ОСОБА_19 . Після цього ОСОБА_19 піднявся і вони продовжили розпивати алкогольні напої. Через деякий час вони всі разом пішли вздовж річки у напрямку Святогірської Лаври десь 100-200 м. На тому місці ОСОБА_19 знов почав його ображати та висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою. Тоді він знову долонею вдарив в обличчя ОСОБА_19 . Від удару останній впав на землю. Обвинувачений зазначив, що він розлютився на ОСОБА_19 та продовжив наносити удари ногою в обличчя. Після того, обвинувачений за допомогою статиста продемонстрував які удари наносив ОСОБА_19 . Коли він бив ОСОБА_41 і ОСОБА_14 були на відстані десь чотири метри. Удари не наносили. Просили його зупинитися та не бити більше ОСОБА_19 . В той час він побачив, що ОСОБА_19 втратив свідомість та почав хрипіти. Обвинувачений взяв ОСОБА_19 за ноги та потягнув його до берегу річки на відстані десь 20м. Там він і залишив ОСОБА_19 до води його не спускав. ОСОБА_14 і ОСОБА_20 поруч з ним не було. Їх він побачив вже біля магазину (а.с. 164-173, т. 2). 
		Слідчий експеримент за участю обвинуваченого ОСОБА_8 проведений у відповідності з вимогами ст. 240 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_8 пояснив, що під час проведення слідчого експерименту заходи психологічного чи фізичного впливу до нього не застосовувались.
		?висновком експерта № 34 від 06.06.2016 року, відповідно до якого встановлено, що можливо утворення тілесних ушкоджень, виявлених при досліджені трупа гр. ОСОБА_13 при обставинах на які вказують гр. ОСОБА_42 , та гр. ОСОБА_43 під час проведення слідчих експериментів. Можливо утворення тілесних ушкоджень, виявлених при досліджені трупа гр. ОСОБА_13 при обставинах на які вказує гр. ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту крім тілесних ушкоджень розташованих в області шиї гр. ОСОБА_44 , так як на травмування цієї області в гр. ОСОБА_8 не вказує. Після отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_13 без надання медичної допомоги міг жити кроткий проміжок часу що вираховується хвилинами розвитку явищ механічної асфіксії. Характер виявлених у гр. ОСОБА_13 тілесних ушкоджень свідчить про те, що після їх отримання потерпілий міг самостійно здійснювати рухи, пересуватись, розмовляти та інше до моменту втрати свідомості, після чого здійснення самостійних дій виключається. Характер виявлених у гр. ОСОБА_13 тілесних ушкоджень та дані судово-гістологічного дослідження говорять про, що після отримання тілесних ушкоджень до смерті гр. ОСОБА_13 пройшов короткий проміжок часу що вираховується не більш десятками хвилин. Виявлені при досліджені трупа гр. ОСОБА_13 садна лопаткових областей та хрестця могли утворитися при переміщенні («волочінні») тіла по нерівній поверхні. Виявлення при досліджені трупа гр. ОСОБА_13 явищ мацерації кистей та стоп свідчить про те що його труп знаходився у воді не менш 2 годин (а.с. 175-176). 
		Зазначені докази є належними, оскільки у своїй сукупності прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст.91 КПК України, та є допустимими, оскільки отримані у порядку, встановленому нормами КПК України та без порушень.
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів, судова колегія враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані ним докази ( параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя ( статті 5,8 Конвенції) тощо.
		Судовою колегією також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року; «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року  «… що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
		Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку.
		Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту.
		Колегією суддів не встановлено таких обставин, які ставили б під сумнів показання допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_27 , ОСОБА_12 та ОСОБА_45 так само не надано суду доказів, що їх спростовують. Репутація цих осіб не дискредитована, довіра до їх показань не підірвана, мотивів можливої нечесності як приводу для обмовляння обвинуваченого захистом не доведено.
		В судовому засіданні обвинувачений, його захисник скористалися правом допитати цих осіб , що відповідає вимогам п.1, підп. «d»п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, із забезпеченням їм можливості надати аргументи на спростування їх показань, однак жодних об`єктивних даних для того, щоб ставити їх під сумнів, суд не встановив.
		Показання вищевказаних свідків повністю узгоджуються зі змістом інших доказів, якими є протокол слідчої дії, висновок експерта, речові докази.
		За таких обставин, суд приймає до уваги при ухваленні вироку показання свідків, речові докази, як докази винуватості ОСОБА_8 .
		При їх оцінці колегія суддів дійшла до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом»,який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст.17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України».
		Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, судова колегія дійшла висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, провину обвинуваченого повністю доведено, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_8 , вірно кваліфіковано за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Колегія суддів зазначає, що при проведенні слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_8 чітко орієнтувався на місці вчинення злочину, послідовно розповідав обставини вчинення злочину та самостійно показував розташування предметів. Як вбачається з протоколу слідчого експерименту від 02 червня 2016 року, ОСОБА_8 в подробицях, які можуть бути відомі тільки учаснику події, пояснив про обставини знайомства, спілкування і вбивства ОСОБА_13 поблизу річки Сіверський Донець та відтворив їх на місці злочину за допомогою статиста. Такі показання обвинуваченого узгоджуються із показами свідка ОСОБА_12 , які він надав у судовому засіданні. 
		Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий експеримент за участі обвинуваченого проведений у відповідності з вимогами ст.240 КПК України, з участю захисника, понятих, статиста, із застосуванням відеозапису.
		За його результатами складений відповідний протокол, в якому докладно викладені умови і результати слідчого експерименту (а.с.164-173, т.2).
		При цьому зауважень щодо проведення слідчої дії від учасників не надходило. 
		Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.
		Відповідно до статей 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід`ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
		Заперечення обвинуваченим спричинення потерпілому ОСОБА_13 тілесного ушкодження, що призвело до смерті потерпілого спростовує сукупність встановлених в судовому засіданні обставин вчиненого діяння. Зокрема, із врахуванням способу вчинення - нанесення ударів, характеру та локалізації, взаємовідносин обвинуваченого та потерпілого суд констатує, що настання смерті охоплювалося умислом обвинуваченого на позбавлення життя потерпілого, який усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав його суспільно небезпечні наслідки.
		На думку колегії суддів, обвинувачений, вказуючи, що не мав умислу вчиняти злочин, намагається уникнути кримінальної відповідальності за фактично вчинені дії. ОСОБА_8 усвідомлює, що цей злочин є особливо тяжкий і, відповідно, передбачає суворе покарання.
		Показання обвинуваченого спростовуються проаналізованими та перевіреними доказами, які вказані у вироку вище.
		Відповідно до закону (ст.ст.24, 115 КК України) для обвинувачення в умисному вбивстві необхідно встановити, що винна особа, вчиняючи протиправні дії, передбачала настання смерті потерпілого і внаслідок цих дій бажала чи свідомо припускала настання такого наслідку.
		Відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» від 07 лютого 2003 року №2 для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
		ОСОБА_8 та його захисником не надано доказів, які б спростовували причетність обвинуваченого до вбивства ОСОБА_13 . 
		Відсутні й докази того, що вбивство вчинила інша особа. 
		Колегія суддів критично сприймає твердження обвинуваченого про відсутність умислу через те, що він попередньо не планував вбивство, оскільки момент виникнення умислу не обов`язково повинен передувати початку певних дій особи умисел може виникнути в особи вже під час бійки, коли вона починає наносити удари відповідної сили і кількості по життєво важливим органам, і не зупиняється поки потерпілий не отримає ушкодження, небезпечні для життя.
		Також судова колегія критично ставиться до показів обвинуваченого в частині того, що він не бажав настання смерті ОСОБА_13 , розцінює такі покази як спосіб захисту обвинуваченого, оскільки його дії свідчать про наявність умислу саме на позбавлення життя ОСОБА_13 , а саме, кількість ударів, локалізація - умисне нанесення ударів спочатку кулаком, а потім ногою по життєво важливому органу - голові, що позбавило ОСОБА_13 можливості захищатися, оскільки від ударів по голові він втратив свідомість, що свідчить про те, що обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав його суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання; це підтверджується і його поведінкою після завдання ударів, так як він не намагався надати йому допомогу, викликати медичних працівників, хоча розумів, що надати допомогу біля річки ОСОБА_13 нікому.
		А відтак судом встановлено, що смерть ОСОБА_13 перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із діями обвинуваченого ОСОБА_8 , який завдав чисельні удари ногами в область обличчя та шиї, що також узгоджується із показами свідка ОСОБА_12 у судовому засіданні, які призвели до стискання органів шиї в наслідок чого утворилась механічна асфіксія, що і стала причиною смерті. 
		Мотив дій обвинуваченого ОСОБА_8 встановлений судом, як раптово виниклі неприязні відносини з потерпілим ОСОБА_13 , що сам обвинувачений не заперечував у судовому засіданні.
		Всебічно, повно та неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, підтверджені доказами, суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом»,який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст.17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України».
		Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, колегія суддів вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки своїми діями ОСОБА_8 вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, колегія суддів враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, обставини що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Колегія суддів бере до уваги таку правову позицію, зазначену в Постанові ВСУ від 14 квітня 2016 року. Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України). Відповідно до частини першої статті 8 Основного Закону України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.
		Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішеннях від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора та від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі про призначення судом більш м`якого покарання. Так, у Рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.»
		Вирішуючи відповідно до ст.66 КК України питання наявності обставин, що пом`якшують покарання, суд підкреслює, що щире каяття може мати місце, якщо воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, висловленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася.
		Зважаючи, що обвинувачений не визнав своєї вини, а саме умислу, заперечував кваліфікацію його дій, на думку суду, це свідчить про недостатнє усвідомлення протиправного характеру поведінки, відсутність у особи належних висновків щодо необхідності виправлення, а відтак і про відсутність щирого каяття.
		Колегія суддів вважає, що показання обвинуваченого щодо обставин вчинення ним злочину не в повній мірі узгоджуються як з показаннями свідків, так і з висновками судово-медичних експертиз, які є об`єктивними даними і не залежать від суб`єктивних факторів, а відтак підстав для визнання ним вини та щирого каяття, як пом`якшуючих обставин, з огляду на відсутність критичної оцінки своєї злочинної поведінки, не вбачає.
		До обтяжуючих покарання обставин суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_8 у стані алкогольного сп`яніння вчинив особливо тяжкий злочин, зокрема такий, що має підвищений рівень суспільної небезпеки, направлений проти закріплених Конституцією України природних і невідчужуваних прав людини, а саме проти життя і здоров`я людини, які визнаються найвищою соціальною цінністю. Зазначене свідчать про нехтування обвинуваченим загальнолюдськими моральними цінностями, крайню зневагу до людського життя та вказують на виключну небезпеку його особи для суспільства.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують: обстановку та спосіб злочинних діянь, дані про особу винного. 
		Відповідно до суспільної характеристики, наданої Маяківською сільською радаю Слов`янського району, Донецької області, за час проживання за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_8 зарекомендував себе з негативного боку, а саме зловживає алкогольними напоями, має судимість та неодноразові приводи до поліції, постійної роботи не має. Крім того підтримує зв`язки із особами які ведуть аморальний образ життя. Участі в житті села не приймає.
		Згідно з довідкою КЛПЗ «Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська» обвинувачений ОСОБА_8 на обліку не перебуває.
		Згідно з довідкою КЛПЗ «Слов`янська центральна районна лікарня» обвинувачений ОСОБА_8 на обліку не перебуває.
		Відповідно до Висновку судово-психіатричної експертизи № 593 від 02.06.2016 року встановлено, що ОСОБА_8 виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості, ускладнене психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю з шкідливими наслідками (психопатія збудливого кола, в стані нестійкої компенсації, побутове пияцтво - в ред. МКБ-9). В період скоєння інкримінованого діяння за психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Вчинив правопорушення в стані простого алкогольного сп`яніння. В період скоєння інкримінованого діянні ОСОБА_8 не перебував в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, який би позбавляв його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_8 повністю усвідомлює свої дії і керує ними. В застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує.
		За положенням ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, зі змінами від 06.11.2009 року, звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У пункті 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
		Враховуючи вищенаведене та конкретні обставини справи, за яких вчинено кримінальне правопорушення, беручи до уваги дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, те, що ОСОБА_8 раніше відбував покарання за вчинення умисного злочину проти життя і знову вчинив умисний особливо тяжкий злочин проти життя, що свідчить про його стійку кримінальну поведінку, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, позиції самого обвинуваченого ОСОБА_8 , який своїми показами намагався уникнути відповідальності за вчинене, колегія суддів вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 і попередження вчинення з його боку нових злочинів можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно обрати покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах, установлених санкцією п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України. Колегія суддів дійшла висновку, що саме відбування покарання у виді позбавлення волі перевиховає ОСОБА_8 . Підстав для призначення обвинуваченому виключної міри покарання у виді довічного позбавлення волі суд не вбачає.
		У відповідності до ч.4 ст.81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
		Як вказано у ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		Згідно абз.3 п.25 Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, призначаючи покарання за кількома вироками, суд повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст.71 КК України.
		ОСОБА_8 засуджений Апеляційним судом Донецької області від 28.10.2004 року за ст.ст. 115 ч. 2 п. 6 п. 12, 187 ч. 4 КК України до 15 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково на невідбутий строк - 3 роки 8 місяців 13 днів.
		Отже, при визначенні остаточного покарання на підставі ст.71 КК України, колегія суддів вважає за необхідне до покарання призначеного у даному кримінальному провадженні, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		Підстави для застосування ст.69 КК України відсутні.
		Запобіжний захід обвинуваченому до набуття вироком законної сили слід залишити без змін, тримання під вартою.
		Згідно із ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції до змін, що набули чинності 21 червня 2017 року на підставі Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення» від 18 травня 2017 року) зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		За ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
		При цьому відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
		Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_8 утримується під вартою за вказаним кримінальним провадженням з 26.05.2016 року та утримується під вартою по теперішній час.
		Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_8 скоїв злочини у період дії положень ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції до змін, що набули чинності 21 червня 2017 року), які поліпшують його становище, то до обвинуваченого підлягають застосуванню вказані положення ст. 72 ч. 5 КК України (в редакції до змін, що набули чинності 21 червня 2017 року), як до 21 червня 2017 року, так й після цієї дати, оскільки кримінально-правові наслідки визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв саме на час вчинення злочинного діяння.
		Аналогічна правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 29 серпня 2018 року по справі № 663/537/17.
		Внаслідок цього суд дійшов висновку, що строк попереднього ув`язнення ОСОБА_8 з 26 травня 2016 року по момент набуття вироком законної сили підлягає такому обрахунку, за яким один день попереднього ув`язнення обвинуваченого відповідатиме двом дням позбавлення волі.
		Речові докази визначити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Цивільний позов не заявлявся. 
		Відповідно до вимог ст. 118 ч.3 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.
		Згідно з вимогами ч.2 ст. 124, п.2 ч.4 ст. 374 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, рішення про відшкодування процесуальних витрат у разі визнання особи винуватою зазначається у резолютивній частині вироку.
		Під час досудового розслідування по справі була проведена судово-дактилоскопічна експертиза, витрати за якою згідно довідки експертної установи - Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру складають 1430 грн. 54 коп., які на підставі положень частини 2 статті 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_8 на користь держави.
		Керуючись ст. 100, 124, 368-374 КПК України, колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років.
		На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків  ОСОБА_8 до покарання,призначеного цим вироком, шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за вироком Апеляційного суду Донецької області від 28.10.2004 року та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 26.05.2016 року.
		Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_8 до строку покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 26.05.2016 року до моменту набрання вироком суду законної сили (в редакції Закону України від 26.11.2015 року № 838-VIII) із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. 
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили, залишити без змін - тримання під вартою в Бахмутській установі виконання покарань УДПтСУ в Донецькій області (№6).
		Стягнути з ОСОБА_8 , на користь держави витрати у розмірі 1430 грн. 65 коп. за проведення експертизи № 1267 від 16.06.2016 року Донецьким НДЕКЦ МВС України.
		Речові докази: дві пляшки з-під горілки , одна пляшка з закруткою з-під напою «Стигла ожина», дві пляшки з-під пива, три поліетиленові стакани, порожня пачка з-під сигарок, два паперових конверти зі слідами рук та дакто картками на ім`я ОСОБА_16 та ОСОБА_37 , які зберігаються в Слов`янському ВП ГУНП в Донецькій області за квитанцією № 247 від 27.07.2017 року, зразки крові ОСОБА_8 , які зберігаються в Слов`янському ВП ГУНП в Донецькій області за квитанцією № 259 від 11.07.2017 року - після набрання вироком законної сили  знищити, джинси темно синього кольору, куртка синього кольору з білими рукавами, футболка чорного кольору та кросівки сіро червоного кольору обвинуваченого ОСОБА_8 , які зберігаються в камері схову Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області за квитанцією № 259 від 11.07.2017 року - після набрання вироком законної сили  повернути ОСОБА_8 за належністю.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Слов`янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції
		Вирок постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий  суддя:         ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді:          ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		                                     ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...