Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/2103/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 05.10.2018. Зареєстровано: 05.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2018.
Дата набрання законної сили: 03.12.2018
Результат оскарження 03.12.2018 Південно-західний апеляційний господарський суд: залишено іншу ухвалу місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
		веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
		________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		УХВАЛА
		"05" жовтня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2103/18
		Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" (67570, Одеська обл., Лиманський р-н, смт Чорноморське, вул. Гвардійська, буд.19, код ЄДРПОУ 32428972) про забезпечення позову (вх. ГСОО №2-5000/18 від 04.10.2018р.), подану у справі №916/2103/18
		 
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" (67570, Одеська обл., Лиманський р-н, смт Чорноморське, вул. Гвардійська, буд.19)
		до відповідачів: 1. Міністерства інфраструктури України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14); 2. Державне підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (68355, Одеська обл., Кілійський рн, м. Вилкове, вул. Придунайська, 2);
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1. Державного підприємства „Адміністрація морських портів України (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1); 2. Філії Усть-Дунайськ Державного підприємства Державного підприємства „Адміністрація морських портів України (68355, Одеська обл., Кілійський р-н, м. Вилкове, вул. Придунайська, 2)
		про зобовязання укласти договір, встановлення земельного сервітуту, та зобовязання вчинити певні дії
		ВСТАНОВИВ:
		Суть спору: 01.10.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Краншип" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №2274/18) до відповідачів - Міністерства інфраструктури України та Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", в якій просить суд встановити земельний сервітут через земельну ділянку, що була виділена за розподільчим балансом від 13.06.2013 року ОСОБА_1 підприємству „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ в межах облаштованої дороги на складській площі інвентарний номер 861, від автодороги на вїзді в портовий пункт Кілія порту Усть-Дунайськ до території причалу №1 портового пункту Кілія порту Усть-Дунайськ, які перебувають у господарчому віданні філії Усть-Дунайськ ДП „АМПУ, площею 1058 кв.м. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кран шип, визначивши такі умови сервітуту: вид сервітуту - для проїзду техніки, транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю „Кран шип та замовників портових послуг та для проходу співробітників Товариства з обмеженою відповідальністю „Кран шип та фізичних осіб замовників портових послуг до причалу №1 портового пункту Кілія порту Усть-Дунайськ, розміщення техніки, маневрування транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю „Кран шип та замовників портових послуг біля причалу №1 портового пункту Кілія порту Усть-Дунайськ; строк дії сервітуту визначити до припинення в установленому порядку дії договору № 151-П-АМПУ-17 від 13.12.2017 року про забезпечення доступу Портового оператора до причалу; визначити плату за користування земельним сервітутом в розмірі відповідної частини витрат (1/3 частки) на сплату земельного податку та обслуговування дорожнього полотна; зобовязати Державне підприємство „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ укласти договір про спільне використання технологічно повязаних обєктів портової інфраструктури, до складу яких входить дорога, облаштована в межах складської площі інвентарний номер 861, а також лінії звязку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерні комунікації на території портового пункту Кілія порту Усть-Дунайськ; зобовязати Міністерство інфраструктури України передати ОСОБА_1 підприємству „Адміністрація морських портів України в господарське відання частину складської площі інвентарний номер 861 портового пункту Кілія Державного підприємства „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ у вигляді дороги по доступу до причалу № 1 портового пункту Кілія порту Усть-Дунайськ як обєкт стратегічної інфраструктури.
		Правовими підставами для звернення з відповідним позовом позивачем, зокрема, визначено положення ст.ст. 4, 13, 15, 18 Закону України „Про морські порти, ст.ст. 98-101 Земельного кодексу України, ст.ст. 3, 6 Закону України „Про управління обєктами державної власності, ст.ст. 12, 15, 16, 401, 404 Цивільного кодексу України, ст. 5 Господарського кодексу України.
		Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що шляхом укладення 13.12.2017 року між позивачем та ДП „АМПУ договору №151-П-АМПУ-17 про забезпечення доступу портового оператора до причалу ТОВ "Краншип" отримало статус портового оператора (стивідорна компанія), а ДП „АМПУ зобовязалось забезпечити доступ ТОВ "Краншип" до причалу № 1 портового пункту Кілія філії „Усть-Дунайськ ДП „АМПУ. Водночас, позивач вказує на те, що за договором №4-ІІ-ФУД-18 від 04.06.2018р, укладеного між позивачем та ДП „АМПУ в межах взаємодії та співробітництва, за рахунок ТОВ "Краншип" на території портового пункту Кілія було дозволено розміщення вагового пересувного комплексу. При цьому, позивач зазначає, що станом на дату подання позову в портовому пункту Кілія морського порту Усть-Дунайськ здійснюють діяльність два портових оператори - ДП „МТП Усть-Дунайськ та ТОВ "Краншип". Однак, як стверджує позивач, в портовому пункту Кілія здійснює свою діяльність також фірма „Давос у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, яка не є портовим оператором та 14.06.2018 року внаслідок спільних дій ДП „МТП Усть-Дунайськ та фірми „Давос у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на складські площі інвентарний номер 861, яка слугує проїздом до причалу № 1 уздовж причальної лінії на відстані конструктивної ширини причалу №1 було здійснено повне перекриття доступу транспортних засобів ТОВ "Краншип" до причальної лінії за допомогою техніки та транспортних засобів, належних фірмі „Давос та третім особам, що повністю унеможливлює виконання господарської діяльності позивача. Крім того, позивач стверджує, що 14.09.2018р., 20.09.2018р., вказаними особами повторно здійснено блокування проїзду/виїзду транспортних потужностей позивача до/з причалу №1, розташованого у портовому пункті Кілія, шляхом розміщення на складському майданчику інвентарний номер 861 уздовж причальної лінії на відстані конструктивної ширини причалу №1 транспортних засобів та інших обєктів. Водночас, позивач стверджує, що ДП „МТП Усть-Дунайськ в порушення ст. 18 Закону України „Про морські порти в Україні ухиляється від підписання договору про спільне використання технологічно повязаних обєктів портової інфраструктури з позивачем. Отже, позивач стверджує, що його діяльність, як портового оператора на території причалу №1 філії Усть-Дунайськ ДП „АМПУ повністю заблоковано з боку ДП „МТП Усть-Дунайськ та фірмою „Давос у формі ТОВ, шляхом створення механічних перешкод у доступі до причалу №1 портового пункту Кілія, заборони проїзду транспортних засобів та проходу співробітників позивача охороною ДП „МТП Усть-Дунайськ через контрольно-пропускний пункт портового пункту Кілія та по території порту, ухилення від укладення договорів щодо спільного використання технологічно повязаних обєктів портової інфраструктури. 
		 
		 
		 
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.10.2018р. відкрито провадження у справі № 916/2103/18 справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.
		04.10.2018 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. ГСОО №2-5000/18), в порядку ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач просить суд заборони відповідачу ОСОБА_1 підприємству «Морський торговельний порт «Усть-Дунайськ» вчиняти певні дії, а саме загороджувати проїзд техніки, транспортних засобів ТОВ «Краншип» та замовників портових послуг, шляхом розташування загороджувальних конструкцій на проїзній частині складської площі на шляху від автодороги на вїзді до порту та до причалу №1 портового пункту Кілія порту Усть-Дунайськ.
		Обґрунтовуючи необхідність задоволення вказаної заяви, позивач зазначає, що ТОВ «Краншип» на підставі договору №151-П-АМПУ-17, укладеного 13.12.2017 року з ДП «АМПУ» використовує причал №1 портового пункту Кілія порту Усть-Дунайськ, однак внаслідок неправомірних дій відповідача - ДП «МТП «Усть-Дунайськ» станом на 04.10.2018 року ТОВ «Краншип» в портовому пункту Кілія порту Усть-Дунайськ діяльність, як портового оператора не здійснюється та не може здійснюватися через блокування проїзду техніки, транспортних засобів, проходу співробітників товариства до причалу №1 портового пункту Кілія порту Усть-Дунайськ, що підтверджується наданими позивачем фотоматеріалами.
		При цьому, позивач стверджує, що на теперішній час ТОВ „Краншип несе значні збитки, не має можливості виконувати укладені з замовниками портових послуг договори. Збитки підприємства за час блокування діяльності портового оператора у періоди з 30.05.2018 року по 23.06.2018 року та з 14.09.2018 року по теперішній час складають: платежі за оренду майна, яке використовуються в господарській діяльності Портового оператора (фрахтування плавзасобів, плавкрану, буксиру), амортизаційні відрахування перевантажувальної техніки, заробітна плата в звязку з простоєм, збитки у звязку з невиконанням договорів перевезення вантажів автотранспортом, загальна сума яких складає більш 2 000 000 грн.
		Отже, позивач зазначає, що подальше блокування проїзду по проїзній частині складської площі, що э обєктом спору, призведе до неможливості виконання рішення суду.
		При цьому, доцільність вжиття відповідних заходів забезпечення позову ТОВ „Краншип просить суд вжити також з метою уникнення подальших збитків та розірванню договорів з контрагентами.
		З урахуванням викладених обставин, позивач вважає, що саме вищезазначений захід забезпечення позову, який він просить застосувати, на теперішній час є найефективнішим, оскільки забезпечить поновлення його прав у користуванні спірним обєктом.
		Отже, позивач наполягає на адекватності вибраного заходу забезпечення позову та його відповідність ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.
		Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на таке.
		Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
		Згідно з ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
		Водночас, згідно положень ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
		Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
		Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		При цьому види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
		За таких обставин, на думку суду, застосування в порядку ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, таких заходів забезпечення вищезазначеного позову ТОВ „Краншип, як заборона відповідачеві вчиняти дії щодо загородження проїзду техніки, транспортних засобів ТОВ «Краншип» та замовників портових послуг, шляхом розташування загороджувальних конструкцій на проїзній частині складської площі на шляху від автодороги на вїзді до порту та до причалу №1 портового пункту Кілія порту Усть-Дунайськ є необхідним, як засіб уникнення подальших умов зростання збитків позивача, як засіб забезпечення майбутнього виконання рішення у справі шляхом недопущення імовірності його невиконання з огляду на характер спірних правовідносин та наявності доказів загромадження проїзду біля складських приміщень причалу № 1 портового пункту Кілія порту Усть-Дунайськ та як засіб, що узгоджується з предметом заявленого позову. При цьому, суд враховує, що внаслідок вжиття означених заходів забезпечення позову відповідач не зазнає жодних майнових наслідків, пов'язаних зі своєю господарською діяльністю.
		Крім того, оскільки зазначені заходи вживаються судом як засіб забезпечення позову, тобто виключно до вирішення спору по суті, суд вважає не порушеними інтереси сторін, в звязку з чим суд доходить висновку щодо необхідності задоволення даної заяви позивача.
		Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		УХВАЛИВ:
		1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" (67570, Одеська обл., Лиманський р-н, смт Чорноморське, вул. Гвардійська, буд.19, код ЄДРПОУ 32428972) про забезпечення позову задовольнити.
		2. Заборонити ОСОБА_1 підприємству "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (68355, Одеська обл., Кілійський р-н, м. Вилкове, вул. Придунайська, 2; код ЄДРПОУ 01125206) вчиняти певні дії, а саме загороджувати проїзд техніки, транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю „Краншип та замовників портових послуг, шляхом розташування загороджувальних конструкцій на проїзній частині складської площі на шляху від автодороги на вїзді до порту та до причалу №1 портового пункту Кілія порту Усть-Дунайськ.
		 
		Стягувачем за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Краншип" (67570, Одеська обл., Лиманський р-н, смт Чорноморське, вул. Гвардійська, буд.19, код ЄДРПОУ 32428972).
		 
		Боржниками за ухвалою є: Державне підприємство "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (68355, Одеська обл., Кілійський р-н, м. Вилкове, вул. Придунайська, 2; код ЄДРПОУ 01125206).
		 
		Ухвала набрала законної сили 05.10.2018р. 
		Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.
		Ухвала дійсна для виконання протягом строку, встановленого Законом України "Про виконавче провадження".
		 
		 
		Суддя Невінгловська Юлія Михайлівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...