Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/1085/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 07.10.2018. Зареєстровано: 07.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2018.

Номер судового провадження: 2-а/460/347/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 460/1085/18
		Провадження №2-а/460/347/18
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05.10.2018  рокум.Яворів 
		 
		Яворівський районний суд Львівської області
		в складі: головуючого - судді Кондратьєвої Н.А.
		при секретарі - Юрчишині В.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області Палюха Ігоря Степановича про визнання дій неправомірними та скасування постанови,- 
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач звернувся із адміністративним позовом до старшого сержанта поліції Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області Палюха І.С. про визнання дій неправомірними та скасування постанови серії БР №576513 від 16.03.2018 року.
		В позові вказав, що 16.03.2018 року відповідачем винесено постанову, відповідно до якої його визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Зазначена постанова мотивована тим, що позивач 16.03.2018 року о 09 год. 15 хв. на автодорозі Львів-Краковець 51км+200м керував автомобілем НОМЕР_1 , який був закритий іншим предметом що не дає змогу чітко визначити символи номерного знака, чим вчинив правопорушення передбачене ч.6 ст.121 КУпАП. Позивач не погоджується із вказаною постановою, оскільки вона є неправомірною та підлягає скасуванню тому, що номерні знаки видно з відстані двадцяти метрів і більше, про що він повідомив працівникам поліції, однак вони дані пояснення не взяли до уваги та склали постанову. Також в обґрунтування позову зазначає, що працівники полації поводилися агресивно, спочатку з'ясовували чи є в нього страховий поліс, потім їм не сподобалося, що посвідчення водія старого зразка. Жодних доказів, які свідчили про вчинення правопорушення не представили, не представили відеозапису з нагрудної камери, не склали протоколу про адміністративне правопорушення, не надали сертифікату на фотоапарат, в постанові невірно вказано прізвище позивача, є виправлення, окрім того, інспектор справу розглянув за місці зупинки транспортного засобу, чим не надав позивачу можливості скористатися правами, а мав розглянути виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справи.
		Ухвалою суду від 22.03.2018 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви. 
		10.04.2018 позивачем подано заяву на усунення недоліків.
		Ухвалою суду від 11.04.2018 вказаний позов прийнято до провадження суду у порядку частини першої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
		У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов з викладених у ньому підстав, додатково пояснив, що 16.03.2018 він керував автомобілем НОМЕР_2 з м. Яворова у напрямку м. Львова, в автомобілі також перебувала його дружина, їх наздогнала патрульна поліцейська машина, оскільки він зробив їм зауваження, що вони стоять у неналежному місці, їх зупинили, працівники поліції стали прискіпуватися, у них було упереджене, агресивне ставлення, не дали можливості надати пояснення, не склали протокол, склали постанову на штраф за місцем зупинки. Номерний знак на автомобілі було добре видно, автомобіль проходив технічнй огляд, жодних змін в його конструкції він не проводив. Інспектори при фотографуванні замірів жодних не проводили, фотографії зробили на невідомий несертифікований пристрій, фотографії поганої якості, просив позов задоволити, постанову скасувати.
		Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що позивача було зупинено безпідставно, на автомобілі позивача наявний засіб безпеки, який не закриває номерного знаку, при фото фіксації працівники поліції не робили відповідних замірів, а відтак такі фото не є належними доказами, також всупереч наказу Департаменту патрульної поліції № 100 від 03.02.2016 працівниками поліції не здійснювалася відео фіксація нагрудними камерами.
		Відповідач поліцейський СР ПП №2ПП Яворівського ВП Палюх І.С. у судовому засіданні позов повністю заперечив та пояснив, що позивача було зупинено на законних підставах, оскільки, рухаючись на патрульному автомобілі, він зауважив, що номерний знак на автомобілі позивача закритий іншим предметом, вказаний громадянин вже зупинявся і був попереджений про необхідність перенесення конструкції, а саме труби на вищу відстань, позивач не хотів виходити з свого автомобіля, щоб переконатися, що номерного знаку не видно. На місці події було зроблено відповідні фотографії на службовий планшет, який відповідно до вимог законодавства, а саме ст. 27 Закону України «Про стандартизацію» сертифікації не потребує, у постанові зроблено відмітку про наявність фото, оскільки позивач поводив себе адекватно і жодної загрози не було, нагрудну камеру не вмикали, оскільки інспектори працюють по 12 год., а камера лише 1 год., номерного знаку на автомобілі чітко видно не було навіть з близької відстані, ні з 5 метрів, ні з 10 метрів, розміри визначив орієнтовно. Додаткова дуга на транспортному засобі закриває номерний знак, а він повинен чітко проглядатися з усіх сторін, постанова є законною, просив у позові відмовити.
		Суд, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
		Із матеріалів справи вбачається, що старший сержант поліції Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області Палюх І.С. 16.03.2018 року виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії БР №576513, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що 16.03.2018 року о 09 год. 15 хв. на 51км+200м. а/д Львів-Краковець ОСОБА_1 керував автомобілем «SUBARY FORESTER» з номерним знаком НОМЕР_3, який був закритий іншим предметом, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з двадцяти метрів, чим порушив п. 2.9 ПДР України, і наклав на нього адміністративне стягнення у виді 170 гривень штрафу.
		Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.
		У відповідності до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
		Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно ч.1,2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		У відповідності до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		З метою фіксування правопорушення, забезпечення дотримання ПДР у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 40 «Застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» Закону України «Про Національну поліцію» даний факт правопорушення було зафіксовано на фотокамеру.
		Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Згідно з частиною 6 статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно з пунктом 2.9. "в" ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, який закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
		Згідно ст.222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 1061, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 1162, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 1241 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 1321, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 1331, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 1644, статтею 1751 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 1811, частина перша статті 182, статті 183, 184, 1892, 192, 194, 195).
		Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		Щодо посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015, суд зазначає наступне.
		Так, у пункті 2.4 мотивувальної частини рішення у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
		Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
		Дане твердження спростовується п.1 p. III Інструкції №1395, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення, частиною 4 статті 258 КУпАП. у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП та статтею 133 Конституції України, відповідно до якої систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. На підставі вище зазначеного, суд зазначає, що інспектором, як посадовою особою Управління, було розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову на місці вчинення правопорушення.
		Крім того, відповідно до положень пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 р. та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за № 1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
		Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУАП.
		Таким чином, аналізуючи норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що працівники органів і підрозділів Національної поліції з 08 серпня 2015 року наділені Законом № 596-VІІІ від 14.07.2015 року правом розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, у тому числі, на місці вчинення правопорушення без складання протоколу.   
		Отже, оскільки правопорушення вимог ст. 121 ч. 6 КУпАП є правопорушенням у сфері забезпечення дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України згідно із  ст. 222 ч. 1 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається.
		У зв'язку з цим, відповідач мав право на місці вчинення правопорушення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.
		Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Ознайомившись з наданими доказами, а саме: наданими відповідачем фотосвітлинами від 16.03.2018 року, зафіксованими в момент виявлення правопорушення, суд дійшов висновку про наявність належних та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 порушення правил 2.9В Правил дорожнього руху, з наступних підстав.
		Судом встановлено, що фотосвітлини, надані відповідачем, зроблено 16.03.2018 під час оформлення постанови, про що зроблено відповідну відмітку у постанові, що не заперечується і самим позивачем.
		Покликання позивача та його представника стосовно недопустимості фото, наданих відповідачем у якості доказів з підстав їх поганої якості та неналежного способу їх отримання, а саме здійснення фото без 20 метрового заміру, судом не враховуються, оскільки з наданих фотосвітлин чітко вбачається, що номерний знак автомобіля позивача «SUBARY FORESTER» закритий іншим предметом, а саме металевою дугою, номер чітко не проглядається з різних ракурсів, у тому числі з близької відстані, тобто відстані значно меншої ніж 20 м.
		Суд критично оцінює фотосвітлини надані позивачем на підтвердження своїх вимог, оскільки такі зроблені без прив'язки до місця події та суду невідомо час та обставини виготовлення таких. 
		Свідок інспектор СР ПП №2ПП Яворівського ВП ОСОБА_5 у судовому засіданні 11.07.2018 пояснив, що патрулював 16.03.2018 року разом з інспектором Палюхом І.С., поблизу заправки «МостНафта» помітили автомобіль марки «Субару» з прикріпленою дугою, через яку номерний знак автомобіля не проглядався, вони проїхали, потім повернулися і зупинили вказаний автомобіль, ними було дотримано усі процесуальні вимоги, водій говорив, що його безпідставно зупинили, оскільки порушення він не вчиняв, водію було запропоновано вийти і подивитися, що дуга опущена і номерного знаку не видно, однак водій відмовивися виходити зі свого автомобіля, ними було візуально визначено метраж і сфотографовано на службовий планшет, відеофіксації не проводили, оскільки водій не виходив зі свого автомобіля, загрози з боку водія не було. 
		У судовому засіданні 05.10.2018 свідок ОСОБА_6 пояснила, що їх з чоловіком, який є позивачем у справі, наздогнала патрульна поліцейська машина, оскільки він зробив патрульним зауваження, що вони  стоять у неналежному місці, їх зупинили працівники поліції, стали прискіпуватися, у них було упереджене ставлення саме до її чоловіка - позивача, виписали штраф, хоча номерний знак на автомобілі було добре видно, замірів жодних не проводили. Суд критично оцінює вказані покази, оскільки з пояснень відповідача, який надав на підтвердження фотосвітлини, вбачається, що цифри і літери номерного знаку автомобіля позивача у повному розмірі не проглядаються.
		Стосовно доводів представника позивача про порушення відповідачем Наказу Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, суд зазначає наступне.
		Пунктом 3.3. Наказу Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100 встановлено, що нагрудна відеокамера повинна активуватись працівником патрульної поліції та знаходитись в режимі відео зйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при арешті або затриманні особи, при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації.
		З пояснень відповідача інспектора Палюха І.С. та свідка ОСОБА_5 встановлено, що позивач відмовлявся виходити зі свого автомобіля однак загрози використання фізичної сили не було та не було інших підстав для здійснення відеофіксації, а відтак суд відхиляє доводи представника позивача у цій частині.
		Твердження позивача про відсутність в його діях порушень ПДР України в частині пункту 2.9 «в», спростовується матеріалами справи, фотосвітлинами, зробленими на місці правопорушення, показаннями свідка ОСОБА_5
		Суд підсумовуючи вищевикладене, дійшов висновку, що відповідачем при винесенні рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача були дотримані положення КУпАП, в наявності доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, в частині кваліфікацій дій особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в частині накладення стягнення у виді штрафу, в зв'язку з чим відсутні підстави вважати дане рішення протиправним та скасувати його.
		Таким чином, оскільки підстави для скасування оскаржуваної постанови судом не встановлені, в задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 8, 9, 241-246 КАС України, суд,-
		                                                            
		У Х В А Л И В:
		 
		У позові ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області Палюха Ігоря Степановича про визнання  дій неправомірними  та скасування постанови - відмовити.
		 
		               Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		               Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		               Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Яворівський районний суд Львівської області.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                Н.А. Кондратьєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...