Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/5430/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; бюджетної системи та бюджетного процесу; державного боргу.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2018. Зареєстровано: 10.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2018.
Дата набрання законної сили: 04.10.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		        ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
		про закриття провадження у справі
		04 жовтня 2018 року м. Київ№ 826/5430/18Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Вєкуа Н.Г., розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі
		за позовом    Менської місцевої прокуратури Чернігівської області  доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд"  простягнення коштів у розмірі 12 890,16 грн., -В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся заступник керівника Менської місцевої прокуратури Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" на користь Державного бюджету України (р/р 31313309700002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області/22160100, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 12 890,16 грн., що еквівалентно сумі 421,46 євро.
		Ухвалою суду від 03.05.2018 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
		01 жовтня 2018 року представником відповідача подано до суду клопотання про закриття провадження у справі № 826/5430/18, оскільки даний спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів, які за своєю правовою природою являються матеріальними збитками.
		Розглянувши подані сторонам документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
		Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Приписами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		За визначенням статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому:
		- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
		- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
		- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
		З аналізу наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин, адже визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
		Так, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.             
		Підставою для звернення до суду з даним позовом стала несплата товариством з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" грошових коштів за проїзд транспортного засобу з перевищенням нормативних вагових параметрів, визначених наступними розрахунками:
		- від 11.04.2017 № 0002416, згідно якого розмір плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування становить 19,1 євро;
		- від 11.04.2017 № 0002417, згідно якого розмір плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування становить 29 євро;
		- від 06.06.2017 № 0002447, згідно якого розмір плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування становить 40,60 євро;
		- від 14.06.2017 № 0002457, згідно якого розмір плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування становить 29 євро;
		- від 24.10.2017 № 0020529, згідно якого розмір плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування становить 303,75 євро.
		За визначенням пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
		 
		Згідно підпунктів 15, 27 пункту 5 вказаного Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
		Відповідно до пункту 27 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.
		Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
		З аналізу наведеної правової норми вбачається, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
		Згідно з частиною п'ятою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
		Таким чином, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.
		Дана правова позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17 та правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 26.10.2016 у справі № 813/4972/13-а.
		Враховуючи викладене та суб'єктний склад учасників справи, суд дійшов висновку, що спір за позовом Менської місцевої прокуратури Чернігівської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" на користь Державного бюджету України (р/р 31313309700002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області/22160100, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 12 890,16 грн., що еквівалентно сумі 421,46 євро підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі.
		Частиною другою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
		Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення прокуратурі Чернігівської області сплаченого судового збору за подання до суду даного позову, згідно платіжного доручення від 05.04.2018 № 738 у загальній сумі 1 762,00 грн.
		Відповідно до статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
		У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
		Керуючись ст.ст. 238, 239, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		1. Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі №  826/5430/18 задовольнити. 
		2. Закрити провадження у справі № 826/5430/18 за позовом Менської місцевої прокуратури Чернігівської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" на користь Державного бюджету України (р/р 31313309700002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області/22160100, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 12  890,16  грн., що еквівалентно сумі 421,46 євро.
		3. Попередити позивача, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
		4. Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
		5. Стягнути на користь прокуратури Чернігівської області (14000, м. Чернігів, вул.  Князя Чорного, 9, код ЄДРПОУ 02910114) судовий збір в сумі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) з Державного бюджету України
		 
		Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства і може бути оскаржена відповідно до положень статей 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		            Суддя                                                                        Н.Г. Вєкуа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...