Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/6201/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі:; реалізації публічної житлової політики.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2018. Зареєстровано: 12.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2018.
Дата набрання законної сили: 10.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		місто Київ
		 
		08 жовтня 2018 року                                           справа №826/6201/18
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
		за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1)доГоловного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ у м. Києві)про1)  визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії за віком позивачу, без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01 січня 2018 року; 2)  зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу, без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01  січня 2018 рокуВ С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.  Києві щодо не здійснення перерахунку позивачу пенсії за віком без обмеження її максимального розміру, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що на момент звернення із заявою про перерахунок пенсії, чинним законодавством жодних обмежень її максимального розміру не передбачалось.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/6201/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року замінено первинного відповідача - Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві
		Відповідач у письмовому відзиві на адміністративний позов зазначив про відповідність своїх дій вимогам чинного законодавства.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
		ОСОБА_1 перебувала на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.  Києві та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
		Як вбачається з матеріалів справи, 25 січня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру.
		Листом №8300/03 Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу відмовлено у перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру, у зв'язку з тим, що розмір пенсії обчислено на підставі наданих позивачем документів, та станом на 30 вересня 2017 року становив 10  740,00 грн.
		Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		В силу положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
		Частиною першою статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
		Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017  року.
		Частиною першою статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П  = Зп  ?  Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25цього Закону.
		Судом встановлено, що згідно протоколу від 06 травня 2016 року №1316, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, загальний розмір якої становить 11  492,66 грн., у тому числі: розмір пенсії за віком - 10  129,78 грн.; доплата за понаднормативний стаж - 96,66  грн.; підвищення, згідно частини третьої статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - 1  266,22 грн.
		Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розділ XV Закону доповнено пунктом 43, згідно якого пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
		Згідно частини третьої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
		Згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911  частину третю статті 27 доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1  січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
		У відповідності до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774, яким внесено зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у частині третій статті 27 слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31  грудня 2016 року замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
		На підставі наведених правових норм, відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1, у зв'язку із чим, загальний розмір пенсії станом на 01 жовтня 2017 року склав 10  740,00 грн.
		З наведеного вбачається, що загальний розмір пенсії позивача, порівняно з первинним розрахунком пенсії, згідно протоколу від 06 травня 2016 року №1316 зменшено на 752,66  грн.
		Разом з тим, суд звертає увагу на те, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено обмеження максимального розміру пенсії тимчасово, по 31 грудня 2017 року.
		Таким чином, на момент звернення позивача до ГУ ПФУ у м. Києві із заявою про перерахунок пенсії, чинним законодавством не передбачалось будь-яких обмежень максимального розміру пенсії.
		Крім того, абзацом другим пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" передбачено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру та про необхідність зобов'язання ГУ ПФУ у м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу, без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01 січня 2018 року.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
		В частині розподілу судових витрат Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
		Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
		Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
		Пункт 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		У частинах першій і другій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Так, позивачем надано в матеріали справи копію ордера про надання правової допомоги серії КВ №351048 від 29 березня 2018 року, попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу від 16 квітня 2018 року та копію квитанції від 11 квітня 2018  року на суму 5  000,00 грн.
		Згідно попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу від 16  квітня 2018  року, орієнтовний розмір витрат клієнта складе 10  000,00 грн., за роботу, пов'язану з наданням наступних послуг: консультації з правових питань - 1  000,00 грн. за 1  год.; правова оцінка та аналіз судової практики - 2  000,00 грн. за 2 год.; збирання (отримання) доказів - 2  000,00 грн. за 2 год.; написання позовної заяви - 4  000,00 грн. за 3  год.; підготовка позовної заяви та копій документів до неї для направлення до суду - 1  000,00 грн. за 1 год.
		Таким чином, позивачем надано орієнтовний розрахунок витрат та докази здійснених витрат на правову допомогу у сумі 5  000,00 грн.
		 
		Частинами п'ятою та сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)  складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять детального опису робіт (наданих послуг), фактично виконаних адвокатом, часу витраченого на виконання відповідних робіт, та здійснених позивачем витрат, на суму 10  000,00 грн.
		При цьому, відповідачем не заперечується розмір та співмірність витрат на правову допомогу, заявлену позивачем.
		Таким чином, суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу та присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5  000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		1.  Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
		2.  Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не здійснення перерахунку пенсії за віком, без обмеження максимального розміру, починаючи з 01 січня 2018 року.
		3.  Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1, без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01 січня 2018 року.
		4.  Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80  грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5  000,00 грн. (п'ять тисяч гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
		 
		Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		ОСОБА_1 (03062, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);
		Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; ідентифікаційний код 42098368)
		Суддя                                                                                          В.А. Кузьменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...