Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 206/546/2012 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 12.10.2018. Зареєстровано: 14.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2018.
Дата набрання законної сили: 12.06.2019
Номер судового провадження: 1/127/31/17
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №206/546/2012 
		Провадження №1/127/31/17 
		 
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 жовтня 2018 року             м. Вінниця
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії:
		судді-доповідача: ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретарів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		прокурорів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		обвинувачених: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		захисників: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
		потерпілої: ОСОБА_14 , 
		свідків: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сенечів, Долинського району Івано-Франківської області, громадянина України, не працюючого, з професійно-технічною освітою, одруженого, маючого на момент вчинення злочину на утриманні трьох дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 10.02.2000 року Долинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області, РНОКПП НОМЕР_2 , раніше не судимого,
		- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, п. п. 4, 7, 12 ч.2 ст. 115 КК України,
		 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, працюючого електрозварювальником на ТОВ Керамік, з професійно-технічною освітою, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 28.07.1999 року Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області, раніше не судимого,
		- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, п. п. 4, 7, 12 ч.2 ст. 115 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		09.05.2009 року, приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_10 , перебуваючи в приміщенні кв. АДРЕСА_4 , на грунті неприязних стосунків, з мотивів помсти, умисно, шляхом нанесення численних ударів руками та ногами по тулубу та голові останнього, спричинив ОСОБА_18 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - перелому пірамідки правої скроневої кістки (основи черепа), забою головного мозку, субдурахноїдальної гематоми, субарахноїдального крововиливу, гематоми в ділянках обох очей, забою м`яких тканин обличчя; закритої тупої травма живота з розривом тонкого кишковика; забою лівої нирки ОСОБА_18 , що згідно висновку судово - медичної експертизи №1723 від 15.07.2009 року належать до тяжких тілесних ушкоджень і могли утворитись 09.05.2009 року.
		При цьому ОСОБА_11 09.05.2009 року, приблизно о 12 год. 00 хв, знаходячись в кв. АДРЕСА_4 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, яке належить громадянину ОСОБА_18 , без погодження своїх намірів і дій з ОСОБА_10 , користуючись тим, що ОСОБА_18 в силу алкогольного сп`яніння не може чинити опір, підійшов до ОСОБА_18 , після чого умисно, з корисливих мотивів, відкрито, із застосуванням фізичного насильства, що не було небезпечним для життя чи здоров`я останнього, завдав йому один удар кулаком в область черевної порожнини, після чого, всупереч волі ОСОБА_18 , зняв з його правої руки ланцюжок із жовтого металу вартістю 40 грн., що належав останньому, яким розпорядився на власний розсуд.
		 
		Крім того 11.02.2010 року в проміжок часу з 19 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв. ОСОБА_10 , знаходився разом з ОСОБА_19 та ОСОБА_11 у домоволодінні останнього, а саме в кімнаті кв. АДРЕСА_5 . В ході спільного розпиття алкогольних напоїв, між ОСОБА_11 та ОСОБА_19 виникла суперечка на побутовому ґрунті, після чого ОСОБА_10 втрутившись у конфлікт вивів ОСОБА_19 в коридор квартири, де умисно, з метою позбавлення життя ОСОБА_19 наніс останньому більше десяти ударів кулаками обох рук в область голови, грудей та тулуба. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_19 впав на підлогу коридору, тим самим завідомо для ОСОБА_10 потрапивши у безпорадний стан. Після цього ОСОБА_10 свідомо, припускаючи можливість настання смерті та бажаючи цього, розуміючи при цьому, що своїми діями завдає потерпілому особливих страждань, виявляючи ознаки особливої жорстокості, наніс біля десяти ударів ногами в область життєво важливих органів: голови, грудей, живота, внаслідок чого ОСОБА_19 через незначний час помер на місці пригоди.
		Після вбивства ОСОБА_19 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з метою уникнення відповідальності за скоєне ОСОБА_10 вбивство, намагались приховати сліди злочину. Зокрема, ОСОБА_10 замотавши труп у покривало, за руки витяг його з квартири у двір будинку, де і залишив, а ОСОБА_11 мокрою ганчіркою витер кров потерпілого у ванній кімнаті та у коридорі квартири.
		 
		Згідно висновку СМЕ № 120 від 18.03.2010 року смерть ОСОБА_19 настала від отриманої закритої тупої травми грудей та живота, що ускладнилась масивною внутрішньою крововтратою. Між закритою тупою травмою грудей та живота і смертю ОСОБА_19 є причинний зв`язок.
		   При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_19 виявлено наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма грудей та живота: крововиливи в м`які тканини грудей, переломи ребер з обох боків по декільком анатомічним лініям з ушкодженням пристінкової плеври, забій легень; крововиливи в передній черевній стінці, розрив тіла підшлункової залози, розриви брижі тонкого кишківника; чисельні садна на обличчі, садна та синці на кінцівках. Всі вищевказані ушкодження у ОСОБА_19 мають ознаки при життєвості та виникли незадовго до смерті.
		Закрита тупа травма грудей та живота (крововиливи в м`які тканини грудей, переломи ребер з обох боків по декільком анатомічним лініям з ушкодженням пристінкової плеври, забій легень; крововиливи в передній черевній стінці, розрив тіла підшлункової залози, розриви брижі тонкого кишківника у ОСОБА_19 виникли від дії твердого тупого предмету (предметів), має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечна для життя в момент спричинення та стоїть в причинному зв`язку зі смертю.
		Садна на обличчі, садна та синці на кінцівках у ОСОБА_19 виникли від дії твердого тупого предмету (предметів), мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинному зв`язку зі смертю не стоять.
		 
		В судовому засіданніпо епізодунанесення тяжкихтілесних ушкоджень ОСОБА_18 обвинувачений ОСОБА_10  свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України визнав в повному обсязі, суду пояснив, що він дійсно 09.05.2009 року під час спільного розпиття алкогольних напоїв з ОСОБА_18 та ОСОБА_11 вчинив побиття потерпілого ОСОБА_18 , та він, дійсно, наносив ОСОБА_18 удари по голові. При цьому ОСОБА_11 потерпілого не бив. Звідки у ОСОБА_11 взяв ланцюжок потерпілого йому не відомо. 
		По епізодувбивства ОСОБА_19 обвинувачений ОСОБА_10 свою винув інкримінованомуйому злочиніза п.п.4,7,12ч.2ст.115КК Українине визнав та зазначив, що коли він 11.02.2010 року був у ОСОБА_11 в квартирі, яка розташована по АДРЕСА_3 і вони розпивали спиртні напої, до них прийшов ОСОБА_19 , з яким у нього розпочалась суперечка з приводу його місця народження в м. Івано-Франківськ, оскільки ОСОБА_20 там раніше служив і мав негативне враження про це місто, після чого він вирішив вивести останнього з квартири. Він сказав ОСОБА_21 залишитися в кімнаті, а сам почав виводити ОСОБА_19 до вхідних дверей, однак ОСОБА_20 не хотів виходити і почав бійку, почав завдавати удари, на що він вдарив у відповідь і наносив удари до тих пір, поки той не впав на підлогу, після чого більше не бив ОСОБА_19 . Він повернувся до ОСОБА_11 , а ОСОБА_20 сказав, що піде додому. З ОСОБА_22 він ще випив, та розповів, що надавав ОСОБА_23 по голові, коли вони проходили по коридору, то побачили, що ОСОБА_24 вже там не було, тому вони пішли спати. Опівночі, коли він прокинувся, виявив у ванній кімнаті ОСОБА_24 , який не подавав ознак життя. Він покликав ОСОБА_11 і сказав принести покривало. ОСОБА_25 сказав, що труп ОСОБА_26 треба винести, бо додому може прийти його мама. Тіло ОСОБА_24 він витягнув з будинку за руку, покривалом закрив голову та залишив на вулиці на відстані біля 10 метрів від будинку. Коли повертався до ОСОБА_11 , то під`їхав автомобіль, водій запитав чи потрібна швидка, на що він відповів, що потрібна, однак швидку допомогу не чекав. Зайшовши до квартири ОСОБА_11 , він переодягнувся та пішов додому. 
		Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_14 не визнав. 
		 
		В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_11 поепізоду вчиненняграбежу у ОСОБА_18 вину невизнав та зазначив, 09.05.2009 року, в його помешканні, що по АДРЕСА_6 він розпивав алкогольні напої з ОСОБА_10 та ОСОБА_18 . Під час розпиття алкоголю між ОСОБА_10 і ОСОБА_18 виник конфлікт та бійка, після якої ОСОБА_18 пішов до ванної кімнати й у нього з руки випав браслет. Він підняв його та поклав на сервант. Так як ОСОБА_27 виштовхав ОСОБА_28 з квартири та той пішов додому, браслет залишився. Вранці приїхали працівники міліції та вилучили браслет потерпілого. Особисто він ОСОБА_28 не бив.
		Обвинувачений ОСОБА_11 свою винув інкримінованомуйому злочиніза п.п.4,7,12ч.2ст.115КК України не визнав та зазначив, що він частково визнає себе винним, а саме в тому, що вбивство сталося в його квартирі та він не запобіг цьому. Суду пояснив, що 11.02.2010 року до нього додому прийшов ОСОБА_10 , який приніс з собою пляшку горілки та пляшку пива, після чого вони розпивати спиртне. Згодом спиртне закінчилось та ОСОБА_10 пішов до магазину щоб придбати ще спиртного та повернувся разом з ОСОБА_19 , якого він раніше не знав. Після того як він налив горілки, вони відразу випили, і ОСОБА_19 взявши рукою котлету почав її їсти . Його це роздратувало, і у них виник з цього приводу конфлікт. Він сказав ОСОБА_10 вивести ОСОБА_19 з квартири. Він чув, що в коридорі квартири між ОСОБА_10 та ОСОБА_19 відбулася бійка. Через деякий час ОСОБА_10 повернувся до кімнати та вони продовжили випивати, в цей час потерпілий був в коридорі. Він сказав ОСОБА_10 , щоб той вивів ОСОБА_19 з його квартири, на що останній відповів, що ОСОБА_23 потрібно трішки відпочити, так як він його побив. Вони продовжили розпивати спиртне, а ОСОБА_19 в цей час лежав в коридорі та нічого не говорив. Згодом ОСОБА_10 вийшовши до коридору, сказав що ОСОБА_19 пішов. 
		Через деякий час він вийшов у коридор та побачив, що ОСОБА_20 лежить у ванній кімнаті, з носа у нього текла кров. На прохання ОСОБА_10 від дав йому покривало, ОСОБА_10 замотав в нього тіло потерпілого та виніс на вулицю, він же витер кров потерпілого, яка була на землі в коридорі та у ванній кімнаті, після чого ОСОБА_10 пішов. 
		Особисто він ОСОБА_19 не бив, що підтверджується також тим, що на його одязі не було виявлено крові. 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 не визнав, не заперечував проти залишення без розгляду цивільного позову потерпілого ОСОБА_18 .
		 
		Вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 121 КК України та п. 4 ч.2 ст. 115 КК України та ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України підтверджується як показаннями обвинувачених, так і показами потерпілих, свідків та іншими зібраними та дослідженими в ході судового слідства матеріалами справи.
		 
		Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_14 суду пояснила, що покійний ОСОБА_19 являється їй сином, який проживав з нею він зловживав спиртними напоями, був знайомий з ОСОБА_22 . Коли вона 12.02.2010 року повернулась додому з с. Лаврівка від своєї матері, молодший син повідомив, що вбили її старшого сина ОСОБА_29 . Під час проведення опізнання трупа, вона побачила, що на тілі її сина були травми: були побиті ніс і голова, решта обставин справи їй не відома.
		В зв`язку із вбивством її сина ОСОБА_19 обвинуваченими їй заподіяна моральна шкода, оскільки вона втратила рідну людину, дитину, в результаті чого був порушений її спокій, порушений нормальний ритм її життя, постійні нервування призвели до погіршення її стану здоров`я, а тому моральну шкоду оцінила в 70000 гривень. Суму завданої їй злочином матеріальної шкоди вона оцінює в 10000 гривень. Повідомила, що під час поховання сина мати ОСОБА_11 відшкодувала їй 2500 грн. 
		 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вона з обвинуваченими не знайома. Раніше вона працювала на ринку «Київський» та бачила як біля її кіоску стояли чоловіки та розмовляли, змісту їх розмов вона не чула. Працівники міліції показували їй фотокартки, на яких вона по загальних рисах впізнала особу чоловіка. На даний час вона не може його впізнати, оскільки минуло багато часу. 
		Допитаний всудовому засіданнісвідок ОСОБА_16 суду пояснив, що в 2010 році він служив у відділі ДПС м. Вінниці. Взимку 2010 року, коли він разом з ОСОБА_30 несли службу по забезпеченню безпеки дорожнього руху по вулиці Київській у м. Вінниці, біля 24:00 години, до них під`їхав автомобіль таксі, водій якого повідомив, що бачив, що в одному з дворів будинку по вулиці Київській лежить напівроздягнений та з побитим обличчям чоловік. Коли вони приїхали на вказане місце, то викликали слідчо-оперативну групу та швидку. Він пам`ятає, що на снігу були сліди. Після чого вони поїхали далі патрулювати, оскільки розслідуванням займались слідчі. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що в 2010 році вона працювала у відділі зв`язку УМВС України у Вінницькій області, її та ще одну жінку було запрошено бути присутніми в якості понятих під час проведення якоїсь слідчої дії, однак зважаючи на значний час, що минув, обставин вона не пам`ятає. 
		 
		Оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_18 , які він давав під час досудового слідства, встановлено, що 09.05.2009 року, приблизно о 10:00 год., він разом зі своїм знайомим ОСОБА_31 підійшов до магазину біля ДУ «Зоря», де вони зустріли ОСОБА_32 знайомих, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 . Потім до них підійшов громадянин на ім`я ОСОБА_35 . Хтось запропонував вжити спиртне, але грошей ні в кого не було, тоді він дав гроші на 0,5 л. горілки, вони придбали та розподіливши усім порівну вжили спиртне неподалік ДК «Зоря». Тоді ОСОБА_36 подзвонила дружина і він пішов до неї, ОСОБА_37 пішов додому, ОСОБА_38 з ОСОБА_39 та ОСОБА_29 залишилися, трохи постояли і вирішили йти до них додому, він також пішов з ними. Вони придбали ще спиртного, скільки і якого він точно не пам`ятає. Вони прийшли до квартири, розташованої на першому поверсі будинку АДРЕСА_7 , де пояснили йому, що у квартирі у своїй кімнаті знаходиться ще хазяїн квартири - ОСОБА_38 . Далі він з ОСОБА_40 з ОСОБА_39 почали вживати спиртні напої на кухні. Через декілька хвилин прийшов ОСОБА_41 та приніс ще горілки і приєднався до них. Потім ОСОБА_42 пішла до своєї кімнати. Він залишився на кухні вживати спиртне з ОСОБА_40 та ОСОБА_43 . Вадим запитав у нього за що він разом зі своєю компанією побив ОСОБА_44 коло гуртожитку 45 заводу. Оскільки він був в стані алкогольного сп`яніння, то трохи різко відповів йому, як саме не пам`ятає. Тоді ОСОБА_35 вдарив його в груди кулаком, він прихилився до вікна і тоді ОСОБА_41 сказав, що як бити то він можете, а відповідати за свої вчинки ні, і почав бити його руками та ногами по всіх частинах тіла, він впав на підлогу, а ОСОБА_41 продовжував бити його ногами та руками багато разів. Далі йому стало погано, почала крутитись голова, і що відбувалось далі він не пам`ятає. Потім він отямився вже в лікарні, в нього з руки зник браслет і він не знав куди подівся його одяг та взуття. Вартість браслета складає 40 гривень. (т.4 а.с. 31).
		Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_45 , які вона давала під час досудового слідства, встановлено, що 09.05.2009 року, приблизно о 09:00 год. вона пішла на роботу, потім, біля 13:00 год. вона прийшла на обід додому, принесла пральний порошок, масло. Зайшовши у квартиру вона помітила як на кухні за столом сидів ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_35 та ОСОБА_38 . ОСОБА_46 до цього раніше вона ніколи не бачила, власник квартири перебував у своїй кімнаті. Всі, хто сиділи на кухні, вживали вино, вона також з ними трохи випила та побігла на роботу. Нічого підозрілого, ніяких конфліктів між ними вона не помітила, наче все було нормально. Далі вона пішла на роботу, де перебувала 23:00 години. О 23:10 год. вона повернулась додому з роботи, і зайшовши в квартиру вона одразу пішла до своєї кімнати, в цей час ОСОБА_41 вже спав. Вона переодягнулась та пішла на кухню, коли вона йшла на кухню то вийшла ОСОБА_42 і сказала їй, що ОСОБА_35 з ОСОБА_43 побили ОСОБА_46 , того який був в обід в них вдома. Далі вони разом пройшли до кухні. Зайшовши до кухні, вона побачила безлад: пусті пляшки, немитий посуд, на столі залишки продуктів харчування, крові не бачила, на підлозі лежала футболка темного кольору, кому вона належала їй не було відомо. Далі ОСОБА_42 сказала їй, що ОСОБА_38 безпідставно обізвав ОСОБА_34 після чого ОСОБА_41 вдарив його, подробиць їй не розповідали, сказала що далі ОСОБА_35 також один раз вдарив його кулаком в область черевної порожнини, за те що ОСОБА_38 начебто 1,5 року тому з невідомими побив ОСОБА_44 . Після бійки ОСОБА_41 відмив ОСОБА_46 і відправив додому, з її слів роздягнутим. Потім вона зайшла до ванної кімнати і побачила сліди крові на стінах, у вигляді краплин. Вона лягла спати, 10.05.2009 року приблизно о 10:00 год. до них додому приїхали співробітники міліції та вилучили дану футболку, у ОСОБА_44 з кімнати якісь тапочки, ланцюжок жовтого кольору з серванту та забрали ОСОБА_44 і ОСОБА_34 до Замостянського РВ (т.4 а.с. 29).
		 
		Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_47 , які вона давала під час досудового слідства встановлено, що 09.05.2009 року приблизно о 9.00 годині вона разом з ОСОБА_40 та ОСОБА_43 пішли до магазину за ДК „Зоря. Підійшовши до магазину ОСОБА_35 сказав, що піде до своєї матері за продуктами і щоб вони чекали його. Коли ОСОБА_35 повернувся з продуктами, до них підійшли ОСОБА_48 та ОСОБА_38 . Потім ОСОБА_38 дав гроші на 0.5л. горілки, вони придбали її біля магазину, неподалік ДК Зоря та вжили. Тоді ОСОБА_36 подзвонила дружина ОСОБА_49 і він пішов до неї на роботу в кафе Круіз. Далі ОСОБА_37 пішов додому, а ОСОБА_50 з ОСОБА_40 та ОСОБА_51 залишилися. Вони трохи постояли і вирішили йти до них додому, ОСОБА_38 пішов з ними. Вони прийшли додому, у своїй кімнаті був хазяїн квартири ОСОБА_38 . Далі ОСОБА_50 з ОСОБА_40 та ОСОБА_51 почали вживати спиртні напої у них в квартирі на кухні. Через декілька хвилин прийшов ОСОБА_41 та приніс ще горілки і приєднався до них. Під час випивання ОСОБА_38 образив ОСОБА_52 і ОСОБА_41 почав наносити тілесні ушкодження ОСОБА_53 . До цього ОСОБА_35 зняв з ОСОБА_46 ланцюжок з руки. Потім ОСОБА_41 вивів ОСОБА_46 на вулицю і відправив додому. А вони залишилися всі дома та продовжували випивати спиртні напої. ( т. 2 а.с. 107 )
		 
		Оголошеними всудовому засіданніпоказаннями свідка ОСОБА_54 , яка досудовому слідстві повідомила, що 11 лютого 2010 року о 20 год. вона заступила на чергування в складі бригади фельдшера ОСОБА_55 та водія ОСОБА_56 . О 03:03 год. 12.02.2010 року диспетчером швидкої допомоги був переданий виклик, про те, що в АДРЕСА_8 було скоєно побиття. Після чого їхня бригада відразу виїхала на місце виклику. На місце виклику бригада прибула о 3 год. 07 хв. На момент прибуття бригади швидкої допомоги на місці виклику були присутні два працівника ДПС ДАІ, які вказали їм на тіло чоловіка, який лежав в дворі будинку АДРЕСА_8 між першим та другим під`їздом. 
		Чоловік віком 25-30 років, одягнений в темний светр та куртку, без спідньої білизни та штанів. Нижня половина тулуба була загорнена у червоне простирадло. Голова вся в крові із численними забоями, синцями, гематомами та крововиливами. Руки в крові. На лівій кінцівці була прив`язана бінтова мотузка довжиною 25-30 см. На снігу біля трупа були присутні сліди волочіння, які вели до одного з під`їздів будинку. Грошей та цінних документів, а також паспорта біля трупа невідомого чоловіка не було (т.1 а.с. 167).
		 
		Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_57 , наданими ним під час досудового слідства, встановлено, що він дав показання аналогічні свідку ОСОБА_58 (т.1 а.с. 166). 
		 
		Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_59 , наданими ним під час досудового слідства, встановлено, що 11.02.2010 року о 19 годині він разом з сержантом міліції ОСОБА_16 заступили на патрулювання на автомобілі «ДЕО», д.н.з. НОМЕР_4 , на маршрут по вул. Київській-Коцюбинського в м. Вінниці.
		В період часу з 01 до 02 години ночі 12.02.2010 року вони патрулювали біля автомобільної стоянки, яка розташована при в`їзді біля колишнього меблевого комбінату, що по вулиці Київській. Приблизно о 01:30 годині біля них зупинився автомобіль №ДЕО НЕКСІЯ» з наявним знаком таксі, з даного автомобіля вийшов чоловік віком біля 35 років, який повідомив, що він щойно завозив одну клієнтку в двір будинку АДРЕСА_8 і серед двору на тротуарі лежить напівроздягнений чоловік. Він сказав таксисту, щоб той вказав їм на автомобілі дорогу, на що останній погодився та поїхав вперед, а вони слідували за ним. 
		Заїхавши в двір будинку №104 по вулиці Київській, він дійсно побачив, що біля тротуару між першим та другим під`їздом лежить чоловік віком 25-30 років, одягнений в темний светр та куртку, без спідньої білизни та штанів. Нижня половина тулуба була загорнена у червоне простирадло. Голова вся в крові із численними забоями, синцями та гематомами, руки в крові, на лівій кінцівці була прив`язана бинтова мотузка, на снігу біля трупа були присутні сліди волочіння, які вели до одного з під`їздів будинку. Грошей та цінних документів, а також паспорта біля трупа не було. ОСОБА_60 відразу спробував знайти пульс на руці та шиї, однак пульсу вже не було. Він зателефонував з мобільного телефону до чергової частини ДАІ м. Вінниці та повідомив про даний випадок, сказав черговому викликати швидку медичну допомогу. Після чого він відібрав анкетні дані у водія таксі, який відразу поїхав з місця події.
		Приблизно через 10 хвилин приїхала бригада швидкої медичної допомоги, лікар констатував смерть даного чоловіка. Він зателефонував в чергову частину Замостянського РВ ВМУ ГУМВС та повідомив про те, що в дворі будинку АДРЕСА_8 лежить труп невідомого чоловіка з ознаками насильницької смерті. Приблизно через 20 хвилин на місце події приїхала слідчо-оперативна група, по приїзду якої він з ОСОБА_16 через деякий час продовжили патрулювання по своєму маршруту (т.1 а.с. 170).
		Крім показань самих обвинувачених, потерпілих, свідків, винуватість обвинувачених у вчиненні злочинів доводиться також зібраними в ході досудового та судового слідства, та ретельно дослідженими в судовому засіданні матеріалами даної кримінальної справи:
		- даними протоколу прийняття заяви ОСОБА_18 про злочин від 10.05.2009 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_18 просить прийняти міри до невідомих йому осіб, які 09.05.2009 року, у вечірній час за адресою: АДРЕСА_6 , нанесли йому тілесні ушкодження, погрожували фізичною розправою, зняли з нього футболку та спортивну кофту фірми «Адідас», сандалі, а також з руки зняли ланцюжок з жовтого металу, чим завдали йому матеріальної шкоди на суму 500 гривень (т.2 а.с. 2);
		- даними висновку судово-медичної експертизи № 1723 від 15.07.2009 року, відповідно до якого встановлено, що у ОСОБА_18 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - перелому пірамідки правої скроневої кістки (основи черепа), забою головного мозку, субдуральної гематоми, субарахноїдального крововиливу, гематоми в ділянках обох очей, забою м`яких тканин обличчя, закритої тупої травми живота з розривом тонкого кишковика, забою лівої нирки, які належать до тяжких тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 84-86);
		- даними протоколу очної ставки між обвинуваченими ОСОБА_11 та ОСОБА_10 від 23.05.2009 року, відповідно до якого встановлено, що обвинувачені підтвердили, що їхні показання, які вони давали в ході допиту під час досудового слідства повністю узгоджуються між собою, зокрема ОСОБА_11 підтвердив нанесення ним удару ОСОБА_61 та вказав як саме він зняв з руки ОСОБА_28 браслет, а також ОСОБА_10 вказав, що він побив ОСОБА_28 сам (т.2 а.с. 34);
		- даними протоколів відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_10 від 01.06.2009 року та за участю ОСОБА_11 від 01.06.2009 року, відповідно до яких ОСОБА_11 та ОСОБА_10 підтвердили надані ними показання в протоколі допиту від 16.09.2009 року (т.2 а.с. 64-65, 62-63);
		- даними протоколу огляду речових доказів від 03.09.2009 року (т.2 а.с. 03.09.2009 року). 
		- даними рапорту працівника Замостянського РВ УМВС від 12.02.2010 року, яким повідомлено про знаходження трупа в дворі буд. АДРЕСА_8 (т. 1 а.с. 2);
		- даними протоколу огляду місця події від 12.02.2010 року, який проводився в АДРЕСА_8 , відповідно до якого в присутності понятих в дворі будинку було виявлено труп ОСОБА_19 з явними ознаками насильницької смерті (т. 1 а.с. 7-11 );
		- даними протоколу огляду місця події від 12.02.2010 року, який проводився в АДРЕСА_3 , відповідно до якого у квартирі в присутності понятих було виявлено та вилучено одяг ОСОБА_19 з слідами речовини бурого кольору (т. 1 а.с. 12-40 );
		- даними протоколу огляду трупа від 12.02.2010 року, який проводився в приміщені моргу Вінницького обласного бюро судово-медичних експертиз, в ході якого в присутності понятих, на тілі потерпілого ОСОБА_19 було виявлено: множині садна на обличчі та кінцівках, закрита тупа травма грудей та живота, перелом ребер з обох боків, по декільком анатомічним лініям (т. 1 а.с. 45); 
		- даними протоколу пред`явлення трупа для впізнання від 12.02.2010 року, яким встановлено, що ОСОБА_62 заявив, що трупом, який було виявлено в дворі будинку АДРЕСА_8 є його брат ОСОБА_19 (т. 1 а.с. 69); 
		- даними протоколів виїмки особистих речей від 12.02.2010 року, в ході якого у ОСОБА_10 було вилучено зимові черевики чорного кольору, зимову куртку та штани з наявними на поверхні слідами речовини бурого кольору, а у ОСОБА_11 було вилучено светр сірого кольору з наявними на поверхні слідами речовини бурого кольору, резинові шльопанці та спортивні штани темно-синього кольору (т. 1 а.с. а.с. 79, 81);
		- даними протоколу пред`явлення фотознімків для впізнання від 24.02.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_14 на знімку №4 впізнала ОСОБА_11 та зазначила, що він хороший знайомий її сина ОСОБА_19 (т. 1 а.с. 160 а);
		- даними протоколу пред`явлення фотознімків для впізнання особи від 19.03.2010 року за участю свідка ОСОБА_15 , з якого слідує, що остання в присутності понятих серед пред`явлених їй фотознімків осіб впізнала ОСОБА_11 та пояснила, що саме він 10.02.2010 р. перебував на території ринку Київський разом з потерпілим ОСОБА_19 та ще одним невідомим чоловіком (т. 1 а.с. 174); 
		- даними висновку СМЕ №120 від 18.03.2010 року, згідно якого встановлено, що: 
		1. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_19 виявлено наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма грудей та живота: крововиливи в м`які тканини грудей, переломи ребер з обох боків по декільком анатомічним лініям з ушкодженням пристінкової плеври, забій легень; крововиливи в передній черевній стінці, розрив тіла підшлункової залози, розриви брижі тонкого кишківника; чисельні садна на обличчі, садна та синці на кінцівках. Всі вищевказані ушкодження у ОСОБА_19 мають ознаки при життєвості та виникли незадовго до смерті.
		2. Закрита тупа травма грудей та живота (крововиливи в м`які тканини грудей, переломи ребер з обох боків по декільком анатомічним лініям з ушкодженням пристінкової плеври, забій легень; крововиливи в передній черевній стінці, розрив тіла підшлункової залози, розриви брижі тонкого кишківника) у ОСОБА_19 виникла від дії твердого тупого предмету (предметів), має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечна для життя в момент спричинення та стоїть в причинному зв`язку зі смертю.
		3. Садна на обличчі, садна та синці на кінцівках у ОСОБА_19 виникли від дії твердого тупого предмету (предметів), мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинному зв`язку зі смертю не стоять.
		4. Смерть ОСОБА_19 настала від отриманої закритої тупої травми грудей та живота, що ускладнилась масивною внутрішньою крововтратою. Між закритою тупою травмою грудей та живота і смертю ОСОБА_19 є причинний зв`язок.
		5. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень у ОСОБА_19 можна висловитись про те, що виникли вони від дії твердого тупого предмету (предметів), якими також можуть бути кулаки рук, ноги взуті в черевики.
		6. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень у ОСОБА_19 можна виловитись про те, що нападник (ким) та потерпілий могли знаходитись в будь-якому положенні (яхт), за умов доступності травмованих ділянок та травмуючого якому положенні (ях), за умов доступності травмованих ділянок та травмуючого предмету (ів).
		7. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень у ОСОБА_19 (закрита тупа травма грудей та живота: крововиливи в м`які тканини грудей, переломи ребер з обох боків по декільком анатомічним лініям з ушкодженням пристінкової плеври, забій легень; крововиливи в передній черевній стінці, розрив тіла підшлункової залози, розриви брижі тонкого кишківника), а також їх тяжкість, можна висловитись, що він міг виконувати активні дії певний період часу до настання загрозливих для життя явищ.
		8. Під час судово-імунологічного дослідження мазків та тампонів з вмістом прямої кишки ОСОБА_19 сперматозоїди не знайдені.
		9. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_19 виявлений етиловий спирт в концентрації 2,6%, що може свідчити про сильне алкогольне сп`яніння на час наслання смерті; (т. 1 а.с. 185-189);
		 
		-даними висновку молекулярно-генетичної експертизи №20-1061 від 29.06.2010 року, з якого випливає, що в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження були встановлені ознаки зразків крові ОСОБА_19 (об`єкт №5), ОСОБА_10 (об`єкт №6), ОСОБА_11 (об`єкт №7), слідів крові на светрі сірого кольору, який належить ОСОБА_11 (об`єкт №1), джинсових штанах, які належать гр. ОСОБА_10 (об`єкти №№ 2, 3) та светрі блакитного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_19 (об`єкт №4). 
		При цьому встановлено що генетичні ознаки слідів крові на светрі сірого кольору (об`єкт №1), який належить гр. ОСОБА_11 , збігаються з генетичним ознаками, які встановлені у зразку крові ОСОБА_11 (об`єкт № 7). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, виявлених у слідах крові на светрі сірого кольору (об`єкт № 1) та у зразку крові ОСОБА_11 (об`єкт № 7) складає 1,1 х 10"14. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше ніж у 1 з 1 250 млрд. осіб.
		Походження вищевказаних слідів крові від ОСОБА_19 та ОСОБА_10 виключається.
		Генетичні ознаки слідів крові на джинсових штанах, які належать гр. ОСОБА_10 (об`єкти №№ 2,3) збігаються між собою і збігаються з генетичними ознаками, які встановлені у зразку крові    трупа     ОСОБА_19 (об`єкт №5). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, виявлених у слідах крові на джинсових штанах (об`єкти №№ 2,3) та у зразку крові трупа ОСОБА_19 (об`єкт № 5) складає 5,79 х 10"12. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше ніж у 1 з 50 млрд. осіб.
		Походження вищевказаних слідів крові від ОСОБА_11 та ОСОБА_10 виключається.
		Генетичні ознаки слідів крові на светрі блакитного кольору, який належать потерпілому ОСОБА_19 (об`єкт № 4) збігаються з генетичними ознаками, які встановлені у зразку крові трупа     ОСОБА_19 (об`єкт    №    5). Ймовірність випадкового збігу генетичних    ознак, виявлених    у слідах крові    на светрі блакитного кольору (об`єкт № 4) та у зразку крові трупа ОСОБА_19 (об`єкт № 5) 3,9x10і6. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше ніж у 1 з 50 тис. осіб.
		Походження вищевказаних слідів крові від ОСОБА_11 та ОСОБА_10 виключається (а.с. 311-316 )
		 
		- даними висновку молекулярно-генетичної експертизи №20-1062 від 29.06.2010 року, з якого випливає, що в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження були встановлені генетичні ознаки слідів крові на залізнично-дорожньому квитку (об`єкт № 1), шматку газети (об`єкт № 2), джинсових штанах (об`єкти №№ 3,4), шматку мотузки білого кольору (об`єкт № 5).
		Генетичні ознаки слідів крові на залізнично-дорожньому квитку (об`єкт № 1) є змішаними і містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_19 (об`єкт № 5, висн. експерта № 20-1061 від 29.06.2010) і невстановленої особи.
		Генетичні ознаки слідів крові на газеті (об`єкт № 2), джинсових штанах (об`єкти №№ 3,4) та на мотузці (об`єкт № 5) збігаються між собою і збігаються з генетичними ознаками встановленими у зразку крові ОСОБА_19 (об`єкт № 5, висн. експерта № 20-1061 від 29.06.2010). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, виявлених у слідах крові на газеті (об`єкт № 2), джинсових штанах (об`єкт № 3), на мотузці (об`єкт № 5) та у зразку крові трупа ОСОБА_19 (об`єкт № 5) складає 5,79 х 10" . Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше ніж у 1 з 50 млрд. осіб.
		Походження вищевказаних слідів крові від ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виключається (т.1 а.с. 322-326 );
		 
		- даними висновку стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи № 123 від 05.05.2010 року, відповідно до якої встановлено:
		1. В період скоєння злочину ОСОБА_10 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності.
		2. В період вчинення злочину ОСОБА_10 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		3. В теперішній час ОСОБА_10 на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності.
		4. В теперішній час ОСОБА_10 може усвідомлювати свої дії та керувати ними. 
		5. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_10 не потребує.
		6. До індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_10 належать: достатній рівень протікання когнітивних процесів (пам`ять, увага, мислення), обмеження кругозору, низька пізнавальна активність. В сфері особистості  емоційна холодність, відсутність емпатій - здатність до співчуття, співпереживання, цинічність, егоцентрованість, зниження морально-етичних якостей, конфліктність, схильність до реакцій роздратування і запальності, асоціальний характер установок, що є характерним для деградованої особистості.
		7. В період вчинення вбивства ОСОБА_10 в стані фізіологічного афекту не перебував (т. 1 а.с. 275-277);
		 
		- даними висновку експерта № 380 від 11.02.2010 року, при судово-хімічній експертизі трупа ОСОБА_19 методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 2, 6 %. Наявність метилового спирту, а також пропилового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено (т. 1 а.с. 296 - 297);
		 
		- даними висновку додаткової СМЕ №17/120 (10) від 12.04.2010 року, відповідно до якої встановлено, що враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень що виявлені у ОСОБА_19 під час судово-медичної експертизи (закрита тупа травма грудей та живота: крововиливи в м`які тканини грудей, переломи ребер з обох боків по декільком анатомічним лініям з ушкодженням пристінкової плеври, забій легень; крововиливи в передній черевній стінці, розрив тіла підшлункової залози, розриви брижі тонкого кишківника. Масивна внутрішня крововтрата), можна висловитись, що смерть його настала в короткий проміжок часу після нанесення йому вказаних тілесних ушкоджень, який міг вимірюватись хвилинами, десятками хвилин (т. 1 а.с. 356-358).
		 
		Досліджені в судовому засіданні вищевказані докази, які суд визнає належними та допустимими, в їх сукупності дають суду підстави кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_10 щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_18 за ч.1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило розлад здоров`я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менше як на одну третину.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_11 , щодо викрадення у потерпілого ОСОБА_18 браслету, слід кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України  як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.
		Суд дійшов такого висновку, оскільки ОСОБА_10 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, вказав, що він дійсно наносив ОСОБА_18 удари по голові, вказавши, що при цьому ОСОБА_11 не брав участі в побитті потерпілого, що повністю узгоджується з дослідженими в судовому засіданні показаннями обвинуваченого ОСОБА_11 , потерпілого ОСОБА_18 та свідків ОСОБА_63 і ОСОБА_64 , а також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
		При цьому суд дійшов до висновку про винуватість ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, оскільки незважаючи на показання обвинуваченого ОСОБА_11 , який в судовому засіданні заперечував факт нанесення ним тілесних ушкоджень та вчинення грабежу ОСОБА_18 , суд вважає такі показання обвинуваченого нещирими та розцінює їх як природну захисну реакцію та намагання уникнути відповідальності за скоєний ним злочин, оскільки такі показання обвинуваченого ОСОБА_11 спростовуються як показаннями потерпілого ОСОБА_18 , який вказував, що першим його вдарив ОСОБА_11 , після чого він прихилився до вікна, а вже потім ОСОБА_10 почав наносити йому удари, від яких у нього запаморочилося в голові та він не пам`ятає подальших подій, а також показаннями ОСОБА_63 , яка вказала, що саме ОСОБА_65 зняв з руки потерпілого ОСОБА_28 браслет, свідка ОСОБА_64 , яка в своїх показаннях підтвердила, що ОСОБА_64 розповідала їй про те, що ОСОБА_27 побив ОСОБА_66 , при цьому ОСОБА_25 також наніс потерпілому один удар кулаком в область черевної порожнини, а також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами: даними протоколу прийняття заяви ОСОБА_18 про злочин від 10.05.2009 року, даними висновку судово-медичної експертизи № 1723 від 15.07.2009 року, даними протоколу очної ставки між обвинуваченими ОСОБА_11 та ОСОБА_10 від 23.05.2009 року, даними протоколів відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_10 від 01.06.2009 року та за участю ОСОБА_11 від 01.06.2009 року, даними протоколу огляду речових доказів від 03.09.2009 року. 
		 
		Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_11 та ОСОБА_10 також обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченому п. п. 4, 7, 12 ч.2 ст. 115 КК України, а саме в умисному вбивстві, тобто в протиправному заподіянні смерті іншій людині, кваліфікуючими ознаками якого є умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю, з хуліганських мотивів та за попередньою змовою групою осіб за наступних обставин: 11.02.2010 року в проміжок часу з 19 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв. ОСОБА_11 , знаходячись разом з ОСОБА_19 та ОСОБА_10 у своєму домоволодінні, а саме в кімнаті кв. АДРЕСА_5 розпивали алкогольні напої. В ході розпиття спиртного між ОСОБА_11 та ОСОБА_19 виникла суперечка на побутовому ґрунті, під час якої ОСОБА_11 внаслідок раптово виниклої агресії, з хуліганських мотивів, використовуючи малозначність конфлікту, умисно та безпричинно наніс два удари кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_19 . В той час ОСОБА_10 , вирішивши підтримати незаконні та насильницькі дії ОСОБА_11 , разом з останнім вивів ОСОБА_19 в коридор квартири, де безпричинно розпочали побиття потерпілого. Потім, спільно та умисно, з хуліганських спонукань, з метою позбавлення життя останнього нанесли кожен більше десяти ударів кулаками обох рук в область голови, грудей та тулуба.
		В подальшому, ОСОБА_11 спільно з ОСОБА_10 , продовжуючи свій злочинний намір, який був направлений на позбавлення життя ОСОБА_19 , побачили, що від отриманих тілесних ушкоджень він впав на підлогу коридору, тим самим завідомо для винних знаходився у безпорадному стані. Свідомо припускаючи можливість настання смерті, з хуліганських спонукань, тобто діючи без будь  якої на те вагомої причини, з мотиву явної неповаги до загальноприйнятих норм поведінки в побуті, демонстративній зневазі до норм моралі, що регламентують правила співжиття та співвідносин між людьми, цінність та невід`ємність права кожної людини на життя, шляхом приниження ОСОБА_19 та застосування до нього фізичної сили, з особливою зухвалістю, що супроводжувалось насильством над особою, усвідомлюючи, що завдають останньому особливого болю та страждань, умисно нанесли потерпілому обома ногами біля 10-15 ударів кожен в область життєво важливих органів: голови, грудей, живота, тим самим завдали останньому особливого болю та страждань. В подальшому, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на позбавлення життя ОСОБА_19 , взяли його за руки, затягли до ванної кімнати та повалили на підлогу, де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, його наслідки у вигляді настання смерті та бажаючи цього, усвідомлюючи, що потерпілий не чинить опору та не представляє собою загрозу їхньому життю та здоров`ю, протиправно, свавільно, без будь-яких вагань, повторно та почергово, прикладаючи максимум зусиль, виявляючи ознаки особливої жорстокості, розуміючи при цьому, що своїми діями завдають потерпілому особливих страждань, нанесли біля десяти ударів обома ногами в область голови, грудей та живота, внаслідок чого ОСОБА_19 помер на місці пригоди.
		Вчинивши вказані дії та переконавшись в смерті ОСОБА_19 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з метою уникнення відповідальності за скоєне вбивство намагались приховати сліди злочину. Зокрема, ОСОБА_10 , взявши труп за руки витяг його з квартири у двір будинку, де і залишив. ОСОБА_11 тим часом мокрою ганчіркою витер кров потерпілого у ванній кімнаті та у коридорі.
		 
		Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення по епізоду вчинення вбивства ОСОБА_19 приходить до висновку, що вина ОСОБА_11 у вчиненні вбивства ОСОБА_19 не доводиться жодним із допустимих доказів.
		В ході судового слідства обвинувачені послідовно заперечували причетність ОСОБА_11 до скоєння вбивства потерпілого ОСОБА_19 , при цьому не заперечуючи факту перебування ОСОБА_11 у квартирі під час вбивства. Крім того, обвинуваченими не заперечувався факт намагання приховати ними сліди вчиненого ОСОБА_10 вбивства. 
		Суд враховує, що з матеріалів кримінальної справи вбачається, що єдиними свідками вчиненого вбивства були лише ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , інших прямих свідків-очевидців безпосередньо вчинення вбивства досудовим слідством встановлено не було.
		При цьому в основу доказів обвинувачення щодо обставин вчинення даного злочину ОСОБА_11 та ОСОБА_10 увійшли зізнавальні показання обвинувачених, відібрані в них в ході досудового слідства та явки з повинною обвинувачених від 12.02.2010 року, в яких ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вказали, що 11.02.2010 року разом скоїли вбивство невідомого чоловіка, шляхом нанесення тілесних ушкоджень в квартирі АДРЕСА_5 (т. 1 а.с. а.с. 56, 59) та протоколи відтворення обстановки та обставин події від 16.02.2010 року за участю підозрюваного ОСОБА_10 (т.1 а.с. 99-104) та за участю підозрюваного ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 134-140).
		 
		Разом з тим, в ході судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_11 і ОСОБА_10 в ході судових розглядів неодноразово заявляли про вчинення на них тиску правоохоронними органами під час досудового слідства до даній кримінальній справі, а також про застосування до них насильства та заборонених методів слідства, в результаті чого у них під примусом були відібрані явки з повинною, у відсутності захисників, незважаючи на обов`язковість участі відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 45 КПК України (в редакції 1960 року) захисника у даній категорії справ, а також у відсутності захисників було проведено відтворення обстановки та обставин події від 16.02.2010 року за участю підозрюваних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ..
		За заявою обвинувачених про вчинення на них тиску з боку представників правоохоронних органів, на підставі ухвал Апеляційного суду Вінницької області від 18.12.2015 року була проведена перевірка викладених обвинуваченими доводів щодо застосування до них недозволених методів слідства, на підстав якої старшим слідчим в особливо важливих справах СВ прокуратури Вінницької області 06.04.2016 року винесено постанову про закриття на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України кримінального провадження № 42016020010000004 у зв`язку із встановленням відсутності в діяннях оперативних працівників УМВС України у Вінницькій області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України (т. 6 а.с.72-78, 93-95).
		Проте, на думку суду, відповідна постанова слідчого від 06.04.2016 року жодним чином не впливає на висновки суду з точки зору оцінки доказів в частині їх допустимості, оскільки, враховуючи позицію ЄСПЛ, висловлену у рішенні по справі «Ушаков та Ушакова проти України» (Ushakov and Ushakova v. Ukraine) від 18 червня 2015 року, заява № 10705/12 (п. 78) про те, що тягар доведення у випадку ствердження порушення позитивного обов`язку за ст. 3 Європейської Конвенції прав людини та основоположних свобод лягає на державу, суд, враховуючи сплив значного часу - понад 5 років, з моменту вчинення злочину, про який заявлено обвинуваченими до моменту перевірки їхніх тверджень, приходить до переконання, що така постанова слідчого не може свідчити про ретельність перевірку заяв обвинувачених, що також узгоджується з позицією, висловленою в рішенні ЄСПЛ п.66 «Басенко проти України».
		Враховуючи позицію ЄСПЛ, що допустимість в якості доказів показань, отриманих в результаті катування або інших видів жорстокого поводження у порушення статті 3 Конвенції, з метою встановлення відповідних фактів у кримінальному провадженні призводить до його несправедливості в цілому (статті 6 Конвенції), при чому цей висновок застосовується незалежно від доказової цінності відповідних тверджень і від того, чи мало їх використання вирішальним для засудження обвинуваченого судом (рішення ЄСПЛ «Зякун проти України» від 25 лютого 2016 року, «Іглін проти України» 12 січня 2012 року, «Горбатенко проти України» 28 листопада 2013 року, «Родзевілло проти України» 14 січня 2016 року), а також позиції Європейського Суду з прав людини, висловленої в справі за скаргою N 40852/05 "Шличков проти Російської Федерації" від 09.02.16 р. (набрало чинності 09.05.16 р.), відповідно до якої судам не слід спиратися на явки з повинною, які були оформлені без участі захисника обвинуваченого, суд приходить до переконання про необхідність визнання «поза розумним сумнівом» недопустимими доказами явок з повинною ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 12.02.2010 року та протоколів відтворення обстановки та обставин події від 16.02.2010 року за їх участю, оскільки вважає їх таким, що зібрані з порушенням вимог норм чинного законодавства та із порушенням ст. 3 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		 
		Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_11 у вчинені ним злочину, передбаченого п. п. 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, базується лише на явках з повинною та слідчих експериментах які були проведені з порушенням його права на захист, натомість всі інші докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження як то висновок судово-цитологічної експертизи №55 від 23.03.2010 року (т. 1 а.с. 207-211); висновок судово-цитологічної експертизи №56 від 22.03.2010 року (т. 1 а.с. 217-220); висновок судово-цитологічної експертизи №57 від 23.03.2010 року (т. 1 а.с. 226-229); висновок судово-імунологічної експертизи № 65 від 19.03.2010 року (т. 1 а.с. 241-246); висновок молекулярно-генетичної експертизи №20-1063 від 29.06.2010 року (а.с. 332-337); висновок стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_11 № 93 від 06.04.2010 року (т. 1 а.с. 267-269); висновок експерта № 13-к від 27.11.2012 року, (т. 5 а.с. 2-6); протокол огляду місця події від 12.02.2010 року (т. 1 а.с. 12-40 ); протокол огляду трупа від 12.02.2010 року (т. 1 а.с. 45); протокол пред`явлення трупа для впізнання від 12.02.2010 року (т. 1 а.с. 69); протоколи виїмок особистих речей від 12.02.2010 року (т. 1 а.с. а.с. 79, 81); протокол пред`явлення фотознімків для впізнання від19.03.2010 та 24.02.2010 року (т. 1 а.с. 160 а, 174); висновок СМЕ №120 від 18.03.2010 року (т. 1 а.с. 185-189); висновок молекулярно-генетичної експертизи №20-1062 від 29.06.2010 року (т.1 а.с. 322-326 ); висновок експерта № 380 від 11.02.2010 року (т. 1 а.с. 296 - 297); висновок додаткової СМЕ №17/120 (10) від 12.04.2010 року (т. 1 а.с. 356-358) не свідчать про доведеність його вини у вчинені вищевказаного злочину.
		   Стороною обвинувачення будь-яких інших доказів, того що ОСОБА_11 приймав участь у вбивстві ОСОБА_19 суду надано не було.
		Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 62 Конституції України: «Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь», а тому суд приходить до остаточного висновку, що обвинуваченого ОСОБА_67 слід визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за п. п. 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто умисному вбивстві ОСОБА_19 з особливим кваліфікуючими ознаками, в зв`язку з не доведенням вчинення інкримінованого йому злочину. 
		 
		Суд зазначає , що вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК) умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.
		З огляду на вищевикладене, суд об`єктивно приходить до переконання про необхідність виключити з обвинувачення ОСОБА_10 такої кваліфікуючої ознаки вчинення ним вбивства, передбаченої п. 12 ч.2 ст. 115 КК України як вчинення ним умисного вбивства за попередньою змовою групою осіб, як таку що не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду кримінальної справи.
		Крім того, суд враховує роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», п.11 якого визначено, що як умисне вбивство з хуліганських мотивів за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК дії винного кваліфікуються, коли він позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини чи з використанням малозначного приводу. При цьому не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи з інших мотивів, що виникли на ґрунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок. 
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність виключити з кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_10 кваліфікуючу ознаку, передбачену п. 7 ч.2 ст. 115 КК України як вчинення ним умисного вбивства з хуліганських мотивів, як таку що не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду кримінальної справи та спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_10 вчинив умисне вбивство ОСОБА_19 внаслідок раптово виниклого між ними конфлікту, що виник внаслідок з`ясування попередніх непорозумінь між ОСОБА_19 та товаришем ОСОБА_10  ОСОБА_11 , який переріс в бійку, що виключає наявність при цьому хуліганського мотиву - малозначного приводу та безпричинності таких дій ОСОБА_10 . 
		Разом з тим вина ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого п. 4 ч.2 ст. 115 КК України доводиться як показаннями самого ОСОБА_10 , який в ході його допиту в судовому засіданні визнав, що він наніс ОСОБА_23 удари, після яких той впав в коридорі, а через деякий час він виявив тіло ОСОБА_24 у ванній кімнаті без ознак життя, які узгоджуються з показаннями ОСОБА_11 , який підтвердив факт бійки ОСОБА_10 з ОСОБА_68 та виявлення ними в ванній кімнаті його квартири трупа останнього, а також з дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
		При цьому,враховуючи,що відповіднодо висновкуСМЕ №120від 18.03.2010року,атакож висновку додаткової СМЕ №17/120 (10) від 12.04.2010 року, встановлено, що враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень у ОСОБА_19 (закрита тупа травма грудей та живота: крововиливи в м`які тканини грудей, переломи ребер з обох боків по декільком анатомічним лініям з ушкодженням пристінкової плеври, забій легень; крововиливи в передній черевній стінці, розрив тіла підшлункової залози, розриви брижі тонкого кишківника), а також їх тяжкість, вказують на те, що смерть ОСОБА_19 настала в короткий проміжок часу після нанесення йому вказаних тілесних ушкоджень, який міг вимірюватись хвилинами, десятками хвилин та можна висловитись, що він міг виконувати активні дії певний період часу до настання загрозливих для життя явищ, а також той факт, що кров ОСОБА_19 була виявлена лише на речах, вилучених у ОСОБА_10 , що підтверджується висновком молекулярно-генетичної експертизи №20-1061 від 29.06.2010 року та №20-1062 від 29.06.2010 року, суд приходить до переконання про правдивість показань ОСОБА_10 про те, що він наносив удари ОСОБА_19 в коридорі, де і залишив потерпілого, а після того як він повернувся, то виявив тіло ОСОБА_19 у ванній кімнаті.
		Велика кількість, характер, локалізація заподіянних тілесних ушкоджень ОСОБА_19 , сила їх виконання та незмінність поведінки потерпілого, який не чинив опору, свідчить про впевненість обвинуваченого ОСОБА_10 у можливості настання та в бажанні настання такого результату його дій як смерть ОСОБА_19 . 
		Згідно п. 8 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, глумління тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
		Судом встановлено, що ОСОБА_10 під час побиття потерпілого ОСОБА_19 та заподіяння йому смерті, наніс останньому більше 10-15 ударів кулаками по різними частинам тіла, прикладаючи при цьому значну силу, усвідомлюючи, що завдає потерпілому болю та страждань протягом тривалого часу, а після того як потерпілий впав на підлогу, обвинувачений наніс йому велику кількість ударів ногами в область життєво важливих органів (голови, грудей та живота), що в своїй сукупності свідчать про особливу жорстокість вбивства.    
		При цьому, суд враховує, що відповідно до висновку СМЕ № 120 від 18.03.2010 року смерть ОСОБА_19 настала від отриманої закритої тупої травми грудей та живота, що ускладнилась масивною внутрішньою крововтратою; між закритою тупою травмою грудей та живота і смертю ОСОБА_19 є причинний зв`язок, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_19 виявлено наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма грудей та живота: крововиливи в м`які тканини грудей, переломи ребер з обох боків по декільком анатомічним лініям з ушкодженням пристінкової плеври, забій легень; крововиливи в передній черевній стінці, розрив тіла підшлункової залози, розриви брижі тонкого кишківника; чисельні садна на обличчі, садна та синці на кінцівках, всі вищевказані ушкодження у ОСОБА_19 мають ознаки при життєвості та виникли незадовго до смерті; закрита тупа травма грудей та живота (крововиливи в м`які тканини грудей, переломи ребер з обох боків по декільком анатомічним лініям з ушкодженням пристінкової плеври, забій легень; крововиливи в передній черевній стінці, розрив тіла підшлункової залози, розриви брижі тонкого кишківника у ОСОБА_19 виникли від дії твердого тупого предмету (предметів), має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечна для життя в момент спричинення та стоїть в причинному зв`язку зі смертю.
		Таким чином, аналізуючи та оцінюючи всі обставини справи та всі докази досліджені в судовому засіданні, що стосуються вбивства ОСОБА_19 , які суд визнав належними та допустимими, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого  ОСОБА_10 по даному епізоду слід кваліфікувати саме за п. 4 ч.2 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю.
		 
		При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.
		 
		Судом враховано особу обвинуваченого ОСОБА_10 , який являється раніше не судимим (т.2 а.с. 109), одружений, на час вчинення злочину мав на утриманні трьох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, не працює, веде паразитичний спосіб життя, посередньо характеризується за місцем проживання (т.2 а.с. 111), позитивно характеризується за місцем попереднього проживання в с. Новошин Долинського району Івано-Франківської області, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т.2 а.с.112-113).
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_10 суд визнає визнання ним вини у вчиненні злочину та щире каяття.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_10 є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та вчинення злочину щодо особи, яка перебувала у безпорадному стані.
		З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_10 , характеру і ступеню суспільної небезпечності вчинених злочинів, один з яких є тяжким злочином проти здоров`я людини, вину у вчиненні якого останній визнав, а також особливо тяжкий злочин, направлений проти життя особи, вину у вчиненні якого визнав, враховуючи обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів не можливе без його ізоляції від суспільства, а покарання необхідне та достатнє для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі на строк в межах санкції ч.1 ст. 121 КК України та п.4 ч.2 ст. 115 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_10 слід відраховувати з 11 жовтня 2018 року.
		 
		Також, судом враховано особу ОСОБА_11 , який являється особою раніше не судимою (т.2 а.с. 67), на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (т.2 а.с.70), перебував на обліку у лікаря-нарколога (т.2 а.с.69), позитивно характеризується за місцем роботи (т.2 а.с. 71) та за місцем проживання (т. 2 а.с.72, 73), не одружений, має постійне місце проживання, до затримання працював (т. 2 а.с. 74).
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 судом не встановлено. 
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_11 є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, який вперше вчинив злочини, однак злочин являється тяжким, поєднаний із застосуванням насильства, враховуючи ставлення ОСОБА_11 до вчиненого, який вину у вчиненні злочину не визнав, у вчиненому не розкаявся, завдану ним шкоду не відшкодував, враховуючи відсутність обставин, які пом`якшують покарання та наявність обставин, що обтяжують його покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів не можливе без його ізоляції від суспільства, а покарання необхідне та достатнє для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі на строк в межах санкції ч.2 ст. 186 КК України.
		Строк відбуття покарання  ОСОБА_11 слід відраховувати з 1 жовтня 2018 року.
		 
		Керуючись ч.3 ст.3, ч.1 ст. 5 КК України, враховуючи, що злочини вчинені обвинуваченими ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в 2009 та 2010 роках, суд приходить до переконання про можливість застосування відносно обвинувачених ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIІІ від 26.11.2015 року) та вважає за необхідне строк попереднього ув`язнення обвинувачених під час досудового слідства та судового розгляду даної кримінальної справи зарахувати їм у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 12.02.2010 року, тобто з дня їх затримання по день ухвалення вироку  по 11.10.2018 року, зважаючи на той факт, що попередні рішення судів у цій справі були скасовані та під час перегляду попередніх вироків у цій кримінальній справі обвинувачені фактично утримувалися під вартою, в зв`язку з обранням відносно них запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		 
		Таким чином запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у виді тримання під вартою слід скасувати, звільнивши обвинувачених з-під варти з зали суду, в зв`язку з повним відбуттям призначеного їм покарання.
		 
		   Розглянувши цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 (т.1 а.с. 161) про відшкодування завданої їй злочином шкоди: моральної  на суму 70000 гривень та матеріальної  на суму 10000 гривень, суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню в межах доведеності та обґрунтованості.
		Відповідно до ч. 1 ст. 328 КПК України постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		   Так, судом встановлено, що витрати на поховання ОСОБА_19 склали 6915 гривень, що підтверджується накладною від 13.02.2010 року (а.с. 24 т. 3), довідкою про затрати на поминальний обід (а.с. 25 т. 3), довідкою від 2.03.2010 року про оплату за похорон (а.с. 29 т. 3), довідкою від 2.03.2010 року (а.с. 30 т. 3) про оплату гробу та вінків, товарним чеком про оплату пам`ятника від 12 квітня 2011 року (т. 3 а.с. 137), таким чином суд приходить до переконання про необхідність частково задовольнити позов потерпілої в частині стягнення на її користь матеріальної шкоди  на суму 6915 гривень, які підлягають стягненню лише з обвинуваченого ОСОБА_10 , так як вина ОСОБА_11 у вчиненні злочину не доведена.
		Крім того, суд вважає, що цивільним позивачем в судовому засіданні доведено моральну шкоду на суму 70000 гривень яку слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь цивільного позивача, оскільки його вина у вчиненні злочину, передбаченого п.4 ч.2 ст. 115 КК України доведена та саме внаслідок вчиненого ним злочину потерпіла ОСОБА_14 зазнала моральних страждань, пов`язаних з втратою рідної людини  сина, що призвело до непоправних втрат в її житті, викликало сильні душевні хвилювання. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
		Цивільний позов ОСОБА_18 слід залишити без розгляду відповідно до поданої ним заяви.
		 
		Відповідно до ст. 93 КПК України 1960 року, ст. 124 КПК України 2012 року, з обвинуваченого ОСОБА_10 підлягають стягненню витрати за проведення криміналістичних досліджень в кримінальній справі, оскільки їх проведення було зумовлено саме розслідуванням вчинених ОСОБА_10 злочинів.
		 
		Питання про долю речових доказів в кримінальній справі слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України 1960 року, ст. 124 КПК України 2012 року.
		 
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 3, 6 Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод, ст. ст. 19, 22, 62-64 Конституції України, статтями 323, 324 КПК України 1960 року, ст.ст.368,370,373,374,Розділу ХІКПК України2012року,суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_10  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1ст.121та п.4ч.2ст.115КК України та призначити покарання:
		- за ч.1ст.121КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі;
		-за п.4ч.2ст.115КК України у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі.
		На підставіч.1ст.70КК України визначити  ОСОБА_10  остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, - у виді 14 чотирнадцяти років позбавлення волі. 
		Строк відбуття покарання  ОСОБА_10  відраховувати з 11 жовтня 2018 року.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIІІ від 26.11.2015 року)  ОСОБА_10  строк попереднього ув`язнення під час досудового слідства та судового розгляду даної кримінальної справи зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 12.02.2010 року по день ухвалення вироку, тобто по 11.10.2018 року.
		Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_10 у виді тримання під вартою скасувати, звільнивши  ОСОБА_10 з-під варти з зали суду, в зв`язку з відбуттям призначеного покарання.
		 
		ОСОБА_11 визнати невинуватим у вчиненні злочину передбаченому п. п. 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та виправдати.
		ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.186КК України тапризначити покаранняу виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання  ОСОБА_11 відраховувати з 11 жовтня 2018 року.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIІІ від 26.11.2015 року)  ОСОБА_11 строк попереднього ув`язнення під час досудового слідства та судового розгляду даної кримінальної справи зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 12.02.2010 року по день ухвалення вироку, тобто по 11.10.2018 року.
		Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_11 у виді тримання під вартою скасувати, звільнивши  ОСОБА_11 з-під варти з зали суду, в зв`язку з відбуттям призначеного покарання.
		 
		Цивільний позов ОСОБА_18 - залишити без розгляду.
		 
		Цивільний позов ОСОБА_14 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_14 6915 (шість тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) гривень в рахунок відшкодування завданої їй злочином матеріальної шкоди та 70 000 (сімдесят тисяч) гривень в рахунок відшкодування завданої їй злочином моральної шкоди.
		В решті позовних вимог  відмовити.
		 
		Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави Україна(державного бюджету) 3599,25 гривень за проведення експертиз.
		 
		Речові докази  речі, вилучені під час огляду місця події 12.02.2010 року:
		- залізнично-дорожній квиток, шматок зім`ятої газети, шматок тюлі, чоловіча шкарпетка, труси чоловічі, джинсові штани, шматок мотузки білого кольору, пластмасовий ковбик, речі ОСОБА_19 , вилучені з приміщення моргу: светр блакитного кольору, спортивна кофта, куртка темно-синього кольору, речі, які належать ОСОБА_10 : чоловічі шкіряні черевики, куртка чорного кольору, джинсові штани, речі, які належать гр. ОСОБА_11 : светр сірого кольору, спортивні штани, гумові шльопанці чорного кольору, шапка матерчата чорного кольору фірми ПУМА, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Замостянського РВ ГУМВС  знищити після набрання вироком законної сили (т. 1 а.с. 364, 365), 
		- годинник фірми РЕНОС, мобільні телефони: СОНІ ЕРІКСОН К 700, МОТОРОЛА С 261 та ЛДЖІ 1300, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Замостянського РВ ГУМВС повернути власникам після набрання вироком законної сили.
		 
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору
		 
		Суддя - доповідач:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...