Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1440/1812/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі спори у сфері:; житлово-комунального господарства; теплопостачання; питного водопостачання.
Надіслано для оприлюднення: 12.10.2018. Зареєстровано: 14.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2018.
Дата набрання законної сили: 13.11.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		11 жовтня 2018 р. № 1440/1812/18 м. Миколаїв
		Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу 
		за позовом:Житлово- комунального підприємства Миколаївської міської ради "Південь", вул. Олійника, 9-а, м. Миколаїв, 54018 
		до відповідача:Департаменту житлово - комунального господарства Миколаївської міської ради, вул. А.Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030 
		треті особи:Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Миколаїв", АДРЕСА_1, 54003 
		про:визнання протиправним та скасування наказу від 01.06.2018 № 77,ВСТАНОВИВ:
		Житлово-комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Південь" (далі - позивач або ЖКГ ММР "Південь") звернулось до суду з позовом до Департаменту житлово - комунального господарства Миколаївської міської ради (далі - відповідач) з вимогою про визнання протиправним та скасування наказу від 01.06.2018 № 77.
		Ухвалою суду від 03.08.2018р. провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
		Ухвалою суду від 30.08.2018р. до участі у справі долучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "Місто для людей Миколаїв". 
		Позивач, в обгрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем прийнято оскаржуваний наказ № 77 від 01.06.2018р. всупереч Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017р. № 2189-VIII (далі - Закон 2189), що порушує право позивача на здійснення ним гьосподарської діяльності з утримання дитлових будинків, споруд та прибудинкових територій на підставі договорів від 18.07.2007р. та від 14.06.2011р.
		Відповідач заперечує проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Відповідач зазначає, що дійсно, позивач є виконавчем послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, відповідно до зазначених вище договорів. Правовою підставою для укладення вказаних договорів була норма Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р. (далі - Закон 1). Водночас було прийнято новий Закон 2189, який вступив в силу 10.12.2017р., але введення його дію планувалось лише через 6 місяців, тобто з 10.06.2018р., а з 10.12.20017р. відповідно до п.6 Перехідних положень вступають в силу лише деякі норми цього Закону, а це вже, як вказує відповідач є колізією в законодавстві.
		Третя особа, ТОВ "Місто для людей Миколаїв", заперечує проти позову та зазначає в своїх поясненнях, що позивач, оскаржуючи наказ № 77, не зазначив в позові, яким чином видання наказу № 77 порушує права позивача та у чому саме виявляється порушення його прав та в чому є перешкоджання в господарській діяльності ЖКГ МР "Південь", а також яким чином скасування наказу відновить його порушені права.
		 
		Дослідив матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.
		14.06.2011 року між Миколаївською міською радою та Житлово-комунальним підприємствомМиколаївськоїміської ради«Південь»укладенодоговірна
		утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових території. Згідно додатку до договору від 30.03.2018 року, строк дії договору на утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових території продовжено до оі.іо.2018.
		18.07.2007 року між Миколаївською міською радою та Житлово-комунальним підприємствомМиколаївськоїміської ради«Південь»укладенодоговірна
		утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових території. Згідно додатку до договору від 30.03.2018 року, строк дії договору на утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових території продовжено до 01.10.2018 року.
		Отже, дія укладених договорів закінчується 01.10.2018 року.
		Згідно змісту оскаржуваного Наказу №77, він не передбачає скасування договорів, зміну строків, або жодним іншим чином не перешкоджає роботі позивача щодо провадження господарської діяльності з утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових територій до закінчення договорів укладених позивачем (а.с.24-30).
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (Закон 2189) державна політика у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується на таких принципах: створення та підтримання конкурентного середовища при виробленні та наданні житлово-комунальних послуг, забезпечення контролю у сфері діяльності природних монополій.
		Крім того, виходячи з матеріалів справи, ЖКГ ММР «Південь» подавало документи на участь в конкурсі з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва (оголошеного на підставі оскаржуваного наказу № 77), проте не було допущено у звязку з чисельними порушеннями в документах поданих на конкурс. Але водночас, слід зазначити, що з такою відмовою конкурсної комісії позивач погодився, оскільки не оскаржив прравомірності дій комісії до суду. А саме незадоволення результатом конкурсу і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про скасування наказу № 77. 
		Позивач в позовній заяві стверджує, що при видачі наказу №77 не враховано набрання чинності Закону 2189. 
		Відповідно до п.1 Розділу 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону 2189 від 09.11.2017р., цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.05.2019р., крім статті1, ч.1 ст.2, статтей 3-7, 9, 11, 12, частини другої статті 26, статей 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), частини другої статті 2, частин третьої та четвертої статті 8, частин другої та третьої статті ю, статті 15, частин першої, третьої та пятої статті іб, статті 18, частини пятої статті 28, пунктів 2, 3-1, 6, підпункту і, підпункту "б" підпункту 2, підпунктів 5 та її пункту 8 цього розділу, які вводяться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом: частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини пятої статті 18, які вводяться в дію з 1 січня 2019 року.
		09.12.2017 року в газеті Верховної Ради України «Голос України» офіційно опубліковано Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. № 2189, таким чином відповідно до п.1 розділу 6 «Прикінцеві та перехідні положення» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем -10.12.2017р. та вводиться в дію з 1 травня 2019 року, крім статей відповідно до Розділу 6 «Прикінцевих та перехідни положень» Закону, які вводяться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто 10.06.2018р.).
		В той же час наказ № 77 було видано 10.06.2018р. в період, коли дані норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (Закон від 09.11.2017 № 2189) ще не були введені в дію, тому суд вважає, що відповідач цілком правомірно не використовував дані норми в обґрунтуванні даного наказу.
		На підставі вищевикладеного суд зазначає, що твердження позивача щодо противоправності наказу №77 на підставі того, що при видачі наказу не було враховано норми Закону України «Про житлово- комунальні послуги» (Закон від 09.11.2017 № 2189) не має правового обґрунтування, оскільки дані норми не були введені дію, тому для використання їх при вдачі наказу №77 не було правових підстав.
		Відповідно до ст. 19 Констинуції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, іцо не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини 4 ст.94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
		Отже, на час прийняття наказу №77 норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (Закон від 09.11.2017 № 2189) не були введені в дію. Введення їх в дію відбулось через 10 днів після прийняття наказу № 77.
		Інші ж норми і до теперішнього часу є не чинними, оскільки їх дія відповідно до норм даного Закону починається з 1 січня 2019 року.
		Відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
		Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).
		Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 22.02.2017 року у справі № 6-2705цс16 тільки підтверджує, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
		На підставі вищевикладеного твердження позивача щодо не використання та не врахування відповідачем, при виданні наказу № 77 норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (Закон від 09.11.2017 № 2189) не мають під собою правового підґрунтя, адже не були введені в дію на час прийняття оскаржуваного наказу, тому не можуть бути судом взяті до уваги як підстава для скасування наказу №77 та визнання його противоправним.
		Крім того, суд вважає за неохідне зазначити, що відповідно п.1. Розділу 6 «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласниками не прийнято рішення про форму управління багатоквартирним будинком та не оголошено конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку відповідно до частини пятої статті 13 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
		Отже, 01.05.2019р. є дата введення в дію Закону 2189.
		Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд зазначає, що до 10.06.2019р. необхідно застосовувати виключно Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а враховувати норми Закону України Про житлово-комунальні послуги» (Закон від 09.11.2017 № 2189) у частині прийняття рішення співвласниками щодо обрання управителя будинку та тримісячного строку на проведення конкурсу з цього питання відповідними органами.
		Починаючі з 10.06.2018р. - у звязку з введенням в дію норм Розділу 6 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» можливо застосування пунктів даного закону у частині зобовязання відповідних органів оголосити і провести конкурс з визначення управителя будинку у тримісячний строк з дня отримання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку із проханням призначити управителя.
		До 10.06.2019р. дана норма є такою що не введена в дію, тому не може застосовуватись органами влади у своєї діяльності на підставі ст. 19 Конституції України, яка передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Так, відповідно п.6. Розділу 6 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України Про житлово-комунальні послуги» (Закон від 09.11.2017 № 2189) встановлено, що у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не створено обєднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласниками не прийнято рішення про форму управління багатоквартирним будинком та не оголошено конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку відповідно до частини пятої статті 13 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", виконавчий орган місцевої ради (або інший орган - субєкт владних повноважень, якому делеговані функції із здійснення управління обєктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг) зобовязаний оголосити і провести такий конкурс у тримісячний строк з дня отримання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку із проханням призначити управителя. Рішення щодо цього питання вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
		В той же час існує не скасована норма Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», яка регулює ті ж самі правовідносини.
		Відповідно до пункту 5 статті 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено обєднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - субєкту владних повноважень функцій із здійснення управління обєктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.
		Також існує спеціальний порядок проведення конкурсу визначений наказом Міністерстварегіональногорозвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.06.2016 № 150 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку». Даними нормативними актами не передбачено обовязку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку протягом тримісячного строку з дня отримання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку із проханням призначити управителя.
		На думку суду, відповідач при виданні наказу правомірно використав норми пункту 5 статті 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та керувався наказом Міністерстварегіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарств України від 13.06.2016 № 150 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку» замість норми п.6 Розділу 6 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (Закон від 09.11.2017 № 2189).
		По-перше, особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку регулює Закон України від 14.05.2015 № 417-VIII "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а також регулює правові, організаційні та економічні відносини, повязані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
		По-друге, 01.07.2015 року вказаний вище Закон набрав чинності 01.07.2016р. Тобто, з 01.07.2016 у виконавчого органу міської ради виникло право призначити управителя на конкурсних засадах у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком.
		По-третє, 09.11.2017р. був прийнятий Закон 2189, який регулює відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведения та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Цей закон набрав чинності 10.12.2017р., окремі його норми вводяться в дію 10.06.2018р., а Закон в цілому вводиться в дію з 01.05.2019р.
		Отже, Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини з реалізації права власності у багатоквартирному будинку, які направлені на реалізацію прав та виконанням обовязків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління по відношенню до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
		Даним нормативно правовим актом передбачено, що у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено обєднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок.
		Даними актом не передбачено необхідність співвласники багатоквартирного будинку окремо приймати рішення про прохання призначити управителя.
		Співвласниками будинків щодо управителя якими призначено конкурс на підставі наказу №77 не було протягом одного року (з дня набрання чинності цим Законом до 01.07.2016 року ) створено обєднання співвласників та не прийнято рішення про форму управління багатоквартирним будинком.
		Жодних документів щодо створення обєднання співвласників або щодо прийняття рішення про форму управління багатоквартирним будинком до відповідача не надходило, тому його дії щодо призначення конкурсу слід вважати правомірними.
		Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		З урахуванням встановлених судом обставин справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуваний наказ приймався у відповідності до норм діючого законодавства.
		Судові витрати покласти на позивача.
		 Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позову Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради "Південь" (вул. Олійника, 9-а, м. Миколаїв, 54018, код ЄДРПОУ 32884814) до Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (вул. А.Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 03365707) відмовити. 
		 
		Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Суддя І. А. Устинов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...