Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/6877/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2018.
Дата набрання законної сили: 08.10.2018
Номер судового провадження: 61-20179ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України
		 
		08 жовтня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 344/6877/16-ц
		провадження № 61-20179св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідачі: Державна установа «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», Горлівська санітарно-епідеміологічна станція, Донецький обласний центр медико-соціальних експертиз,
		третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі міста Горлівки Донецької області,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2016 року у складі судді Шевченко Т. М. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2017 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Іванченка М. М., Рубан С. М.,
		ВСТАНОВИВ:
		У травні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», Горлівської санітарно-епідеміологічної станції, Донецького обласного центру медико-соціальних експертиз, третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі міста Горлівки Донецької області, про визнання незаконними та скасування висновку та актів в частині невизнання діагнозу професійним захворюванням.
		Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік                   ОСОБА_5 Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 21 листопада 2015 року № 267, виданого Івано-Франківською обласною клінічною лікарнею, у ОСОБА_5, крім інших хвороб (патологічного стану), що призвели до смерті, встановлено і пневмосклероз, який віднесений до професійного захворювання під кодом J68-J70 Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем (МКХ-10), та був виявлений у ОСОБА_5 вперше за час роботи в ДП «Шахта імені Ю. О. Гагаріна». В подальшому ОСОБА_5 неодноразово проходив курс лікування від вказаного захворювання.
		Висновком Державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України» Клініки професійних захворювань                           від 14 березня 2012 року № 875 ОСОБА_5 встановлено основний діагноз: хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легкою ступеню пониження слуху за класифікацією ОСОБА_7 та ОСОБА_8                (II ст.) - захворювання професійне, встановлене вперше, підтверджено прикореневий та нижньо-частковий пневмосклероз, ЛH І ст., який з умовами праці ОСОБА_5 не пов'язаний, так як початок реєстрації даного захворювання проведено через чотири роки після тривалої перерви в роботі в шкідливих виробничих умовах.
		Відповідно до повідомлення про професійне захворювання (отруєння)                   від 13 березня 2012 року № 223 Горлівською санітарно-епідеміологічною станцією складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 12 квітня 2012 року, яким ОСОБА_5 встановлено професійне захворювання - хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем пониження слуху за класифікацією ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (II ст.). Прикореневий та нижньочастковий пневмосклероз, JIH 1 ст. зазначений як супутній діагноз.
		13 червня 2012 року Донецькою обласною медико-соціальною експертною комісією № 6 ОСОБА_5 згідно з актом огляду № 1280 встановлено            35% ступеня втрати професійної працездатності, у тому числі повторно 15% внаслідок отриманої у 2007 році травми та первинно 20% внаслідок професійного захворювання приглухуватості.
		Позивач зазначає, що встановлене ОСОБА_5 професійне захворювання - двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем пониження слуху з втратою - 20% професійної працездатності є неповним, а відмова відповідачів у визнанні прикореневого та нижньочасткового пневмосклерозу, JIH 1 ст. пов'язаним з умовами його праці - необґрунтованою та незаконною.
		На 07 листопада 2011 року загальний трудовий стаж ОСОБА_5 становить 29 років 5,5 місяців. До виявлення у нього вперше 26 серпня               2008 року дифузійного пневмосклерозу, він пропрацював на підземних роботах понад 4 роки. Таким чином до виявлення у ОСОБА_5 26 серпня 2008 року дифузійного пневмосклерозу, його підземний стаж становив понад 16 років, професії, в яких працював ОСОБА_5 в підземних умовах, пов'язані з роботою під впливом шкідливих факторів виробничого середовища, в тому числі і вугільного та рудного пилу.
		Позивач просила визнати незаконними та скасувати висновок Державної установи «Інституту медицини праці національної академії медичних наук України» Клініки професійних захворювань                              від 14 березня 2012 року № 875, акт розслідування причин виникнення хронічного захворювання від 12 квітня 2012 року, акт огляду від 13 червня 2012 року № 1280 в частині невизнання прикореневого та нижньочасткового пневмосклерозу, JIH 1 ст. професійним захворюванням у ОСОБА_5
		Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до Державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», Горлівської санітарно - епідеміологічної станції та Донецького обласного центру медико-соціальних експертиз, третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі міста Горлівки Донецької області, про визнання незаконними та скасування висновку та актів в частині невизнання діагнозу професійним захворюванням, відмовлено.
		Рішення районного суду мотивовано тим, що висновок Державної установи «Інституту медицини праці національної академії медичних наук України» Клініки професійних захворювань від 14 березня 2012 року № 875 про наявність у ОСОБА_5 професійного захворювання прийнято з дотриманням визначених законом процедур. Крім того, ОСОБА_5 за життя не оскаржив вищевказаний висновок та акти. За відсутності висновку спеціаліста, який би міг спростувати висновок Інституту від 14 березня                2012 року № 875, у суду першої інстанції не було підстав для визнання його незаконним чи неповним. Однак, оскільки ОСОБА_5 помер, - скласти новий висновок не вбачається можливим.
		Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2017 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2016 року залишено без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновками районного суду, зазначивши, що суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав належну правову оцінку доказам у справі.
		У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2017 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди не з'ясували всіх обставин у справі, не встановили тих обставин, які потребують спеціальних знань у галузі судової медицини, не обговорили питання про проведення комплексної судово-медичної експертизи.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		08 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		Згідно з пунктом 63 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада                             2011 року № 1232 (далі - Порядок) до хронічного професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, пов'язаних з роботою. До хронічного професійного захворювання належить також захворювання, що виникло після багатократного та/або тривалого впливу шкідливих виробничих факторів. 
		Відповідно до пункту 64 Порядку віднесення захворювання до професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв'язку захворювання з умовами праці згідно з додатком 14 та переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада                2 000 року № 1662.
		Згідно з пунктом 68 Порядку у спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки.
		Загальний трудовий стаж ОСОБА_5 становить 29 років 5,5 місяців. В підземних умовах ОСОБА_5 пропрацював 20 років 5,5 місяців.
		Висновком Державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України» Клініки професійних захворювань                         від 14 березня 2012 року № 875 ОСОБА_5 встановлено основний діагноз: хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легкою ступінню пониження слуху за класифікацією ОСОБА_7 та ОСОБА_8                  (II ст.) - захворювання професійне, встановлене вперше, підтверджено прикореневий та нижньочастковий пневмосклероз, ЛH І ст., який з умовами праці ОСОБА_5 не пов'язаний, так як початок реєстрації даного захворювання проведено через чотири роки після тривалого перериву в роботі в шкідливих виробничих умовах (а. с. 14).
		Відповідно до повідомлення про професійне захворювання (отруєння)                   від 13 березня 2012 року № 223 Горлівською санітарно-епідеміологічною станцією складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 12 квітня 2012 року, яким ОСОБА_5 встановлено професійне захворювання - хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем пониження слуху за класифікацією ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (II ст.). Прикореневий та нижньочастковий пневмосклероз, JIH 1 ст. зазначений як супутній діагноз                 (а. с. 13).
		13 червня 2012 року Донецькою обласною медико-соціальною експертною комісією № 6 ОСОБА_5 згідно з актом огляду № 1280 встановлено            35% ступеня втрати професійної працездатності, у тому числі повторно               15% внаслідок отриманої у 2007 році травми та первинно 20% внаслідок професійного захворювання приглухуватості (а. с. 15).
		ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції з висновком якого погодився і апеляційний суд, встановивши обставини у справі та надавши належну правову оцінку доказам у справі, обґрунтовано виходив із того, що суду не надано належних та допустимих доказів на спростування висновку Державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України» Клініки професійних захворювань від 14 березня            2012 року № 875. За таких обставин у суду відсутні передбачені законом підстави визнавати оспорюваний висновок незаконним. При цьому суд взяв до уваги, що ОСОБА_5 за життя не скористався своїм правом та не оспорив вказаний висновок в частині невизнання діагнозу професійним захворюванням. 
		Доводи касаційної скарги, зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України, виходить за межі повноважень Верховного Суду. Встановлені у справі обставини не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому не дають підстав для скасування оскаржуваних рішень. 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2017 року залишити без змін. 
		Постанова оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                            В. П. Курило
		 
		 
		В.М. Коротун
		 
		 
		М.Є. Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...