Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 577/2014/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; інші.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2018.
Дата набрання законної сили: 11.10.2018
Номер судового провадження: 51-473км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016200080000553

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		 
		11 жовтня 2018 р.
		м. Київ
		 
		Справа №577/2014/16-к
		Провадження № 51-473км18
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретаря 
		судового засідання ОСОБА_4 ,
		 
		за участю:
		прокурора ОСОБА_5 ,
		засуджених ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),  ОСОБА_7 ,
		захисників ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_9 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого  ОСОБА_7 і захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 01 серпня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016200080000553 за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Буринь Сумської області, зареєстрованого за адресою:   АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодноразово судимого, останнього разу 30 грудня 2014 року за ч. 3 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців із конфіскацією майна,
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця смт Бурштин Галицького району Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, 
		 
		кожного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
		 
		Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		Вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 лютого 2017 року визнано винуватими і засуджено:
		ОСОБА_7  за ч.4 ст.186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
		ОСОБА_6 за ч.4 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
		 
		Вирішено питання цивільного позову, процесуальних витрат та речових доказів.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 01 серпня 2017 року зазначений вирок щодо ОСОБА_6 та  ОСОБА_7 залишено без змін.
		 
		Згідно з вироком суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
		13 березня 2016 року близько 18:20 год. ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою, з метою викрадення чужого майна шляхом вільного доступу через гараж проникли до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_5 , у якому здійснював підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_10 . 
		ОСОБА_7 , прикривши своє обличчя капюшоном, спустився до підвалу магазину, де на той час знаходився охоронець магазину ОСОБА_11 , який є особою похилого віку, та умисно наніс останньому один удар кулаком в щелепу, збив його з ніг, зв`язав руки пластмасовим хомутом, а потім вдягнувши на голову непрозорий поліетиленовий пакет разом із ОСОБА_6 , який також спустився до підвалу, затягнули потерпілого до котельні, прив`язавши липкою стрічкою до труби системи опалення. 
		Внаслідок насильства ОСОБА_11 були заподіяні легкі тілесні ушкодження. Після цього ОСОБА_7 і ОСОБА_6 викрали з торгівельного відділу ФОП ОСОБА_10 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 » майно на загальну суму 302863 грн, яке погрузили до автомобіля «ГАЗ-3302», державний номерний знак НОМЕР_1 , належного ОСОБА_6 , та перевезли в м. Буринь.
		 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		 
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить пом`якшити призначене йому покарання, визначивши у виді позбавлення волі на строк 4 роки, врахувавши, що він вину визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував шкоду, позитивно характеризувався за місцем проживання, має хворобливий стан та утримує неповнолітню дитину.
		 
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить судові рішення щодо засудженого ОСОБА_6 скасувати та закрити провадження. На обґрунтування своїх вимог зазначає про порушення права ОСОБА_6 на захист при провадженні досудового розслідування і під час підготовчого судового засідання. Посилається на формальність розгляду провадження судом апеляційної інстанції, який належним чином не перевірив доводи сторони захисту про недоведеність винуватості ОСОБА_6 в учиненні злочину, за який його засуджено. Вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження.
		 
		Потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 подали заяви, в яких указали про законність вироку місцевого суду щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		 
		Засуджені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтримали доводи касаційних скарг сторони захисту та просили їх задовольнити. 
		 
		Прокурор висловив доводи, заперечуючи проти задоволення касаційних скарг.
		 
		Мотиви Суду
		 
		Заслухавши доповідь судді, позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла такого висновку. 
		 
		Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		 
		При розгляді кримінального провадження суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, встановлених судом, а тому твердження захисника ОСОБА_9 про невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження не перевіряються.
		 
		Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у відкритому викраденні чужого майна у великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у приміщення та із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, відповідає обставинам, з`ясованим судом, встановлених під час кримінального провадження, підтверджений перевіреними у судовому засіданні і детально наведеним у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку, і є обґрунтованим. 
		 
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_9 не наводить мотивованих тверджень, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та правильність кваліфікації його за вказаною частиною статті закону України про кримінальну відповідальність, а засуджений ОСОБА_7 у касаційній скарзі цього не заперечує.
		 
		З матеріалів кримінального провадження убачається, що не погоджуючись із постановленим вироком, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 звернулися з апеляційними скаргами на вказане судове рішення.
		Захисник ОСОБА_8  та обвинувачений ОСОБА_7 стверджували про суворість призначеного останньому покарання.
		При цьому ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_9 обґрунтовували незаконність оскаржуваного судового рішення неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, допущеного при розгляді кримінального провадження судом, відсутністю належних і допустимих доказів, на підставі яких суд встановив винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, порушенням права на захист.
		 
		Суд апеляційної інстанції, розглядаючи скарги та залишаючи їх без задоволення, повною мірою перевірив і спростував доводи, викладені в них, постановивши ухвалу, яка відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
		 
		Так, судом апеляційної інстанції було перевірено посилання захисника ОСОБА_8  та обвинуваченого ОСОБА_7 на невідповідність призначеного останньому покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу внаслідок суворості.
		 
		Одночасно суд належним чином перевірив твердження сторони захисту, наведені в апеляційних скаргах, про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, відсутність належних і допустимих доказів, на підставі яких суд встановив винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у тому числі щодо суперечності показань потерпілого ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_7 , безпідставного неврахування показань свідка ОСОБА_12 , непослідовності показань свідка  ОСОБА_13 . Також апеляційний суд перевірив доводи сторони захисту про наявність доказів, які підтверджують невинуватість ОСОБА_6 , зокрема, даних судово-трасологічної експертизи №592, даних телефонних дзвінків, зафіксованих різними станціями мобільного зв`язку.
		 
		Ці та інші твердження, наведені в апеляційних скаргах, були ретельно перевірені судом і з наведенням відповідних обґрунтованих мотивів визнані безпідставними. 
		 
		При цьому апеляційний суд також перевірив і не встановив істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, яке б тягнуло безумовне скасування вироку місцевого суду щодо ОСОБА_6 , через порушення його права на захист, пов`язаного з проведенням підготовчого судового засідання без захисника, а також у зв`язку з прийняттям слідчим під час здійснення досудового розслідування заяви ОСОБА_6 про бажання здійснювати захист самостійно.
		 
		З матеріалів провадження вбачається, що участь захисника у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 52 КПК України не обов`язкова, а на час подання останнім заяви про можливість самостійної реалізації права на захист, заяви про залучення захисника подано не було. 
		 
		Одночасно колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що відсутність захисника під час підготовчого судового засідання хоча і є порушенням, допущеним місцевим судом, проте не ставить під сумнів законність та обґрунтованість вироку Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 лютого 2017 року, який відповідає вимогам ст. 374 КПК України.
		 
		У касаційній скарзі захисника ОСОБА_9 не наведено інших доводів щодо незаконності судових рішень щодо ОСОБА_6 , як і не вказано підстав для закриття кримінального провадження щодо останнього.
		 
		Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		 
		Призначаючи ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 69 КК України суд урахував, у тому числі, обставини, на які посилається засуджений у касаційній скарзі. Так, судом було враховано пом`якшуючі покарання обставини ОСОБА_7 : щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування шкоди, хворобливий стан і наявність на утриманні неповнолітньої дитини. Також при визначенні ОСОБА_7 розміру покарання було зважено на обтяжуючі покарання обставини: вчинення злочину щодо особи похилого віку, рецидив злочину.
		 
		Призначене ОСОБА_7 покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів і підстав для його пом`якшення, як про це йдеться у касаційній скарзі засудженого, не встановлено.
		 
		З огляду на викладене, касаційні скарги задоволенню не підлягають.
		 
		Керуючись статтями 433, 436, 441, 442, п.15 «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), Суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 01 серпня 2017 року щодо  ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишити без зміни, а 
		 
		 
		касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 і захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_6 - без задоволення .
		Постанова є остаточною йоскарженню не підлягає.
		 
		С у д д і:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...