Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 226/1793/16-к : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2018.
Дата набрання законної сили: 09.10.2018
Номер судового провадження: 51-2917км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		9 жовтня 2018 року
		м. Київ
		справа № 226/1793/16-к
		провадження № 51-2917км 18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		засудженого  ОСОБА_5 ,
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на вирок Димитровського міського суду Донецької області від 22 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 3 жовтня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050490000898, за обвинуваченням 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитрова Донецької області, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого, 
		у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України (далі - КК). 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини.
		За вироком Димитровського міського суду Донецької області від 22 травня 2017 року ОСОБА_5 засуджено за частиною 2 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за частиною 3 статті 185 КК  у виді позбавлення волі на строк 3 роки 8 місяців; за частиною 2 статті 309 КК  у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
		На підставі частин 1, 2 статті 70 КК шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_5 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 10 місяців.
		Строк покарання ОСОБА_5 визначено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за таких обставин.
		20 серпня 2016 року у вечірній час, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_5 , проходячи повз будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_7 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, незаконно, через незачинену хвіртку зайшов до двору домоволодіння та на задньому дворі будинку викрав електроінструменти на загальну суму 1736, 60 грн, чим завдав потерпілому шкоди на вказану суму.
		Того ж дня, у вечірній час, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_5 шляхом пошкодження вікна незаконно проник до будинку АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_8 звідки умисно, таємно, викрав електроінструменти на загальну суму 3 586,58 грн, чим завдав потерпілому шкоди на вказану суму.
		Крім того, ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за скоєння злочинів, передбаченихстаттею 309 КК, судимість за які не знято і не погашено у встановленому законом порядку, 21 листопада 2016 року в денний час доби, точного часу слідством не встановлено, перебуваючи в районі гаражного кооперативу «Горняк», розташованого у мікрорайоні Молодіжному м. Мирнограда Донецької області, знайшов газетний згорток з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом масою 12,26 г (маса в перерахунку на суху речовину становить 10,98 г), який залишив собі з метою подальшого особистого вживання, таким чином незаконно, повторно придбавши наркотичний засіб  канабіс у вказаній кількості. 
		Цього ж дня о 17:20 ОСОБА_5 незаконно зберігаючи при собі особливо небезпечний наркотичний засіб  канабіс, перебував на зупинці громадського транспорту біля магазину «Стройсервіс» на мікрорайоні Молодіжному, де у зв`язку з розпиванням спиртних напоїв у громадському місці його зупинили працівники поліції, які виявили та вилучили у нього наркотичний засіб  канабіс масою 12,26 г. який останній повторно придбав та зберігав з метою подальшого особистого вживання без мети збуту.
		Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 3 жовтня 2017 року вирок Димитровського міського суду Донецької області від 22 травня 2017 року щодо ОСОБА_5 залишено без зміни. 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
		У касаційній скарзі засуджений вказує на порушення кримінального процесуального закону органами досудового розслідування і неповноту та однобічність судового розгляду, при цьому зазначає, що в його діях відсутній склад злочину, передбаченого частиною 2 статті 309 КК, оскільки мала місце провокація злочину з боку правоохоронних органів.
		Крім того, зі змісту касаційної скарги засудженого вбачається, що він, хоча і не заперечує факту викрадення майна у потерпілого ОСОБА_8 , однак не погоджується, що вказане домоволодіння можна назвати житлом, оскільки там відбувався ремонт, а тому, на думку засудженого, відсутня така кваліфікуюча ознака, як проникнення до житла.
		До того ж засуджений вказує на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та його особі з огляду на те, що він визнав свою вину, щиро розкаявся сприяв розкриттю злочину, має тяжкі захворювання, одружений, а також посилається на суспільну небезпечність вчиненого злочину та примирення сторін, що не було враховано судами при призначенні покарання.
		У запереченнях на касаційну скаргу засудженого прокурор, котрий приймав участь під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції, зазначив, що суди правильно проаналізували показання ОСОБА_5 і свідків та дійшли правильного висновку про достовірність цих показань, при цьому доводи засудженого про його непричетність до вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 309 КК, вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження.
		Заслухавши доповідь судді, засудженого, який підтримав свою касаційну скаргу, зваживши на доводи прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		Мотиви Суду.
		Згідно зі статтею 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		У касаційній скарзі засуджений вказує, що суди не взяли до уваги всіх фактичних обставин справи, які мали суттєве значення для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні, при цьому зазначає про неповноту судового розгляду та порушення норм кримінального процесуального закону з боку досудового слідства. Однак не наводить обставин, які вважає суттєвими у цьому розгляді, та не зазначає в чому саме полягає неповнота судового розгляду. 
		Тобто засуджений не розкрив змісту та суті таких фактичних даних, а саме фактів (події, дії, стану), доведення яких (наявність або відсутність) мало б значення для правильного вирішення справи.
		У касаційній скарзі засуджений, вказуючи на незаконність судових рішень, зауважує, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений частиною 2 статті 309 КК, однак з такою позицією не погоджується колегія суддів з огляду а таке.
		За матеріалами кримінального провадження встановлено, що суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку за епізодом незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту протокол огляду місця події від 21 листопада 2016 року, в якому зазначено, що на запитання поліцейського ОСОБА_5 сам зізнався, що в нього є наркотичний засіб, та витягнув його з кишені; протоколом від 28 листопада 2016 року, в якому містяться дані, що ОСОБА_5 вказаний згорток з канабісом знайшов та вирішив залишити для особистого вживання.
		Крім того, винуватість засудженого підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 21 листопада 2016 року щодо розпивання  ОСОБА_5 пива на зупинці громадського транспорту; висновком експерта № 1/10-1192 від 24 листопада 2016 року згідно з яким надана на дослідження речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом  канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 10,98 г; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25 листопада 2016 року, відповідно до яких свідок ОСОБА_9 та  ОСОБА_10 впізнали ОСОБА_5 як особу, у якої було виявлено та вилучено згорток з рослинною речовиною зеленого кольору; заявою ОСОБА_5 від 28 листопада 2016 року та протоколом проведення слідчого експерименту від 28 листопада 2016 року, згідно з якими, він показав та пояснив, як 21 листопада 2016 року він знайшов згорток, а пізніше, даний згорток було виявлено та вилучено у нього працівниками поліції. 
		Досліджені судом докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, не викликають у суду сумнівів у їх правдивості та у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 309 КК.
		А посилання засудженого на провокацію злочину з боку правоохоронних органів, а саме, що вказаний згорток з наркотичним засобом йому підкинули працівники міліції, є надуманим та не підтверджується жодним належним доказом, як і не підтверджено самого факту провокації злочину.
		Крім того, засуджений вказує на відсутність такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення до житла по епізоду вчинення крадіжки майна у потерпілого  ОСОБА_8 .
		Однак факт проникнення до житла потерпілого підтверджується зібраними у справі доказами, а саме протоколом огляду місця події від 21 серпня 2016 року, показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який вказав, що вікно у домоволодінні було відкрито. Крім того, сам засуджений у показаннях наданих суду першої інстанції вказав, що проник у будинок через вікно, а доводи касаційної скарги засудженого з приводу того, що вказаний будинок не є житлом, оскільки не придатний для проживання і там ведуться ремонтні роботи, не вказують на відсутність кваліфікуючої ознаки злочину  «з проникненням до житла».
		Тому, доводи касаційної скарги засудженого про відсутність кваліфікуючої ознаки «з проникнення до житла» вчиненого ОСОБА_5 злочину, передбаченого частиною 3 статтею 185 КК, є неспроможними.
		Посилання у касаційній скарзі засудженого про суспільну небезпечність вчиненного кримінального правопорушеня та примирення сторін є неаргументованим, оскільки, вказуючи на суспільну небезпечність вчиненного злочину, ОСОБА_5 має на увазі, що від його незаконних дій щодо вживання наркотичних засобів не настало тяжких наслідків, а його посилання на примирення сторін не знайшли підтвердження під час перевірки матеріалів провадження.
		За таких обставин колегія суддів погоджується з судами першої та апеляційної інстанцій про доведеність винуватості ОСОБА_5 як у скоєнні злочинів, передбачених частиною 2 статті 309 КК, так і частиною 3 статті 185 КК.
		Вирок суду є законним, обґрунтованим і відповідає вимогамстатті 374 КПК.
		Призначене засудженому покарання відповідає тяжкості вчинення ним кримінальних правопорушень та особі засудженого, при цьому врахуванню підлягали всі зазначені у касаційній скарзі доводи засудженого щодо визнання своєї провини за вчинення крадіжок, сприяння у розкритті злочинів, яким суд надав належну оцінку. Крім того, при призначені покарання та визначенні його строку суд врахував обставини скоєних кримінальних правопорушень, наслідки та можливості попередження вчинення нових злочинів, що були предметом перевірки в суді апеляційної інстанції.
		Апеляційний суд відповідно до вимогстатті 419 КПКдав належну оцінку викладеним в апеляційній скарзі засудженого доводам, у тому числі і тим, на які він посилається в касаційній скарзі, та обґрунтовано відмовив у її задоволенні.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовною підставою для скасування судових рішень щодо  ОСОБА_5 ,невстановлено.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфа 3 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Суд
		ухвалив:
		Вирок Димитровського міського суду Донецької області від 22 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 3 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а його касаційну скаргу  без задоволення.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...