Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/1307/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2018. Зареєстровано: 14.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2018.
Дата набрання законної сили: 10.10.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		10 жовтня 2018 року 
		Київ
		справа №806/1307/17
		адміністративне провадження №К/9901/13199/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
		суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,
		розглянувши у судовому засіданні без виклику сторін в порядку спрощеного позовного  провадження касаційну скаргу Департаменту кіберполіції Національної поліції України на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року (колегія суддів у складі: Кузьменко Л.В., Іваненко Т.В., Франовської К.С.) у справі № 806/1307/17 за позовом ОСОБА_4 до Департаменту кіберполіції Національної поліції України, третя особа: Поліське управління кіберполіції Національної поліції в Житомирській області, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку,
		установив:
		У травні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту кіберполіції Національної поліції України, в якому просив: визнати          протиправним та скасувати наказ від 11 квітня 2017 року № 83 «Про накладення дисциплінарного стягнення» в частині звільнення позивача зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ від 18 квітня 2017 року № 37 о/с «По особовому складу» про звільнення позивача зі служби в поліції; поновити його на службі в Національній поліції України та стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
		Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2017 року (суддя Шуляк Л.А.) у задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись із таким судовим рішенням, позивачем оскаржено його в апеляційному порядку.
		Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2017 року відкрито апеляційне провадження у справі.
		20 грудня 2017 року Житомирський апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою зупинив провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі № 296/5099/17   по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні        № 42017060000000015.
		Не погоджуючись із таким рішенням апеляційного суду, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити адміністративну справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на порушення норм процесуального права. Вважає, що рішення суду у кримінальній справі не має правового значення для вирішення даної справи та не є обов'язковим для врахування адміністративним судом, який розглядає справу про поновлення ОСОБА_4 на службі. На переконання заявника касаційної скарги, судами не враховано, що дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейських є окремими видами юридичної відповідальності. Звертає увагу, що оскаржувана ухвала апеляційного суду призвела до тривалого затягування строків розгляду адміністративної справи.
		Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило. 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, рішення апеляційного суду, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
		Судами встановлено, що ОСОБА_4 проходив службу в органах поліції, остання займана посада - заступник начальника відділу протидії кіберзлочинам у Житомирській області Поліського управління кіберполіції. 
		Наказом Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 11 квітня 2017 року № 83 на позивача накладене дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Присяги працівника Національної поліції, Правил етичної поведінки поліцейських, а також вступу у неділові стосунки з особою, яка є фігурантом у кримінальному провадженні за підозрою у вчинені кримінального правопорушення.
		Наказом Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 18 квітня  2017 року № 37 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 19 квітня 2017 року.
		Поряд з цим судами встановлено, що службове розслідування стосовно ОСОБА_4 призначалось     за фактом його затримання після отримання від громадянина ОСОБА_6 неправомірної вигоди, внаслідок чого 2 лютого 2017 року прокуратурою Житомирської області відкрите кримінальне провадження № 42017060000000015. 
		Справа по обвинуваченню ОСОБА_4 за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України по вказаному кримінальному провадженню знаходиться у провадженні Корольовського районного суду м. Житомира.
		Зупиняючи провадження у справі апеляційний суд виходив з того, що предметом доказування в даній адміністративній   справі є обставини, які становлять об'єктивну сторону складу злочину, і які можуть бути встановлені виключно в порядку кримінального судочинства. Суд вважав, що докази, які будуть досліджені в ході розгляду кримінальної справи по обвинуваченню позивача, матимуть важливе значення для розгляду даної справи. 
		Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке. 
		Предметом доказування в адміністративній справі, що розглядається, є правомірність дій відповідача при застосуванні до ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Присяги працівника Національної поліції, Правил етичної поведінки поліцейських, а також вступу у неділові стосунки з особою, яка є фігурантом у кримінальному провадженні. 
		Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - у редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
		Тобто, у справах зазначеної категорії перевірці судом підлягають виключно ті докази, які були покладені суб'єктом владних повноважень в основу прийнятого ним рішення. 
		Під час розгляду конкретної адміністративної справи суд повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на підставі встановлених обставин, і дійти власних висновків щодо відповідності такої поведінки закону, із застосуванням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. 
		За змістом пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
		Водночас у цій статті також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.
		При цьому згідно з частиною шостою статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалений вирок або ухвала суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. 
		Таким чином, Суд вважає, що результат розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 не впливає на розгляд даної справи і не є обов'язковим для адміністративного суду, а зібрані по справі докази дозволяли судам встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		Апеляційним судом не враховано, що дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейських є окремими видами юридичної відповідальності. Порядок і підстави притягнення поліцейських до конкретного виду відповідальності регулюється різними нормативно-правовими актами.
		Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у даній справі до вирішення кримінальної справи за обвинуваченням позивача.
		Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		Апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення,   внаслідок чого ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.
		Керуючись статтями 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 
		постановив:
		Касаційну скаргу Департаменту кіберполіції Національної поліції України задовольнити.
		Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуюча суддя                                                                                                               І.Л. Желтобрюх 
		 
		Судді                                                                                                                                                        О.В. Білоус
		 
		                                                                                                                                  Т.Г. Стрелець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...