Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/13577/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 16.10.2018. Зареєстровано: 17.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2018.

Номер судового провадження: 1-кп/640/482/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016220490002714

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 640/13577/16-к 
		н/п 1-кп/640/482/18 
		В И Р О К 
		    ІМ ЕН ЕМ   У КР АЇ НИ  
		       
		16.10.2018 року             Київський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		суддів -      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		               при секретарі - ОСОБА_4 , 
		               за участю прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		               захисника - адвоката ОСОБА_8 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові кримінальне провадження № 12016220490002714 за обвинуваченням
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з вищою освітою, не заміжньої, не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Згідно пред`явленого органом досудового розслідування обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, ОСОБА_10 обвинувачується в тому, що 20 квітня 2016 року приблизно о 10:30 год. вона, знаходячись поблизу вхідної двері квартири АДРЕСА_2 , в якій постійно проживає раніше їй знайомий ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході сварки з останнім та бійки, яка виникла на ґрунті особистихвідносин, перебуваючи в стані наркотичного спяніння, маючи раптово виниклий умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, використовуючи револьвер під патрони Флобер (більш точні ідентифікаційні відомості встановити в ході досудового розслідування не представилось можливим), діючи протиправно, здійснила один постріл в область тулуба ОСОБА_11 , чим спричинила останньому, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1206-Дм/16 від 28.05.2016 сліпе кульове вогнепальне поранення тулуба з пошкодженням серця і печінки, що призвело до розвитку гемотампонади навколосерцевої сумки, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, після чого ОСОБА_10 залишила місце злочину. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_11 помер через декілька десятків хвилин на місці події.
		Вказані дії обвинуваченої ОСОБА_10 в ході досудового розслідування були кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України, як вбивство - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Обвинувачена ОСОБА_10 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала та показала суду, що ОСОБА_11 вона не вбивала та 20 квітня 2016 року його взагалі не бачила. Також пояснила, що з ОСОБА_11 вона перебувала в близьких стосунках, між ними виникали сварки. 20.04.2016 р. з ранку телефонувала ОСОБА_11 , щоб пояснити, що напередодні вона з ним не зустрілась через погане самопочуття, а також попросити модем, який вони раніше удвох із ОСОБА_11 придбали для спільного користування. Але ОСОБА_11 був ображений на неї, нервував, не хотів розмовляти, тому ОСОБА_10 направляла йому голосові та SMS-повідомлення, оскільки турбувалась за ОСОБА_11 та хотіла помиритись з ним. Модем ОСОБА_10 був потрібен, так як вона збиралась на манікюр до подруги ОСОБА_12 , з якою домовлялась напередодні і хотіла модем взяти із собою. Даші телефонувала о 10:30  10:40 год., коли виходила з дому та збиралась їхати до неї. На роздруківці її телефонних дзвінків зафіксовано цей дзвінок на тел. НОМЕР_1 . На тролейбусі доїхала до вул. Новгородської, де живе ОСОБА_13 , піднялась на 2 поверх до її квартири, але двері їй не відчинили. Тоді ОСОБА_10 вийшла на вулицю, покурила біля під`їзду та написала ОСОБА_14 -повідомлення, що вона у неї під будинком. Після чого пішла в напрямку Ботанічного саду, потім повернулась, знов піднялась до квартири ОСОБА_12 , але їй знов ніхто двері не відчинив, на телефонні дзвоники ОСОБА_13 не відповідала і ОСОБА_10 повернулась додому пішки. В той же день ввечері отримала від ОСОБА_14 -повідомлення «Я спала», в якому ОСОБА_13 пояснила чому не відчинила двері. По дорозі додому боліло коліно, тому ОСОБА_10 в аптеці придбала « ОСОБА_15 ». Вдома мама зробила їй укол « ОСОБА_15 » і ОСОБА_10 прилягла відпочити. ОСОБА_11 телефонувала весь день, але він не відповідав, тому попросила маму написати йому SMS-повідомлення, але ОСОБА_11 їй також не відповів. Приблизно о 17 год. їй зателефонувала мати ОСОБА_11 та повідомила, що її сина вбили. Пізніше зателефонували співробітники поліції, які попросили під`їхати до Київського відділу поліції та надати пояснення. Зателефонувавши батькові, ОСОБА_10 вирушила до поліції, куди прибула разом з батьком, якого до відділу поліції не пустили, пояснивши що її швидко опитають та відпустять. У відділу поліції ОСОБА_10 завели на третій поверх, де невідомі їй особи, які не представились, погрожували їй, застосовували фізичне насильство та психологічний тиск, наносячи удари по обличчю, голові та тулубу. Також дали їй дві білі пігулку, нібито від головного болю, змусили ОСОБА_10 під диктовку написати пояснення, що нібито вона вбила ОСОБА_11 . Після чого взяли у неї змиви з кінцівок та зрізали нігті. У відділі поліції їй відмовили в наданні адвоката, якого допустили до неї через тривалий час, вже після того як змусили під диктовку написати пояснення та відібрали біологічні зразки. Внаслідок фізичного насильства з боку працівників поліції ОСОБА_10 завдані тілесні ушкодження, які були зафіксовані лікарями вночі наступного дня в лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги, після того як її намагались з побоями помістити в ІВС. Наступного дня ОСОБА_10 відвезли до судового медичного експерта, яка зафіксувала наявні у ОСОБА_10 тілесні пошкодження, завдані працівниками поліції. Експерту вона не казала, що її побив ОСОБА_11 , а обставини справи у висновку експерта переписані з постанови слідчого про призначення експертизи.
		Потерпіла ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Також разом із нею в квартирі проживають її батьки та син  ОСОБА_11 . Вдень 20.04.2016 вона була на роботі, дома залишались син та батьки. Близько 17 год. їй зателефонував сусід по тамбуру ОСОБА_17 та повідомив, що син ОСОБА_18 лежить у тамбурі непритомний. Коли ОСОБА_16 приїхала додому, там вже була швидка медична допомога, син був мертвий. Потім приїхала поліція. Також повідомила, що знайома з ОСОБА_10 , яка зустрічалась із її сином близько 4 років. ОСОБА_10 із сином інколи сварились, у 2013 році між ними була бійка. Після смерті сина під час обшуку з квартири були вилучені патрони, які знаходились у сина в шафі. Проте, пістолета у сина вона ніколи не бачила. Син вживав наркотичні засоби, лікувався від наркотичної залежності, притягувався до кримінальної відповідальності. Раніше син був одружений та має доньку 2011 р.н. З друзями син не зустрічався, окрім ОСОБА_10 він більше не з ким не спілкувався, тому вважає, що ОСОБА_10 могла вбити сина.
		Свідок ОСОБА_17 , допитаний в судовому засіданні, показав, що він проживає за адресою: АДРЕСА_4 , тобто по сусідству з ОСОБА_11 20 квітня 2016 року о 16:30 год. він повернувся додому. Відкрив двері тамбуру і побачив сусіда ОСОБА_11 , який лежав на полу тамбура та не подав ознак життя. ОСОБА_17 викликав швидку медичну допомогу, поліцію та зателефонував матері ОСОБА_19 . Одягнутий ОСОБА_18 був в футболку, черевики і труси, причина його смерті була не зрозуміла. Раніше бачив де кілька разів ОСОБА_10 , яку ОСОБА_11 представив яку свою дівчину. Антон казав, що в нього був пістолет ОСОБА_20 , але ОСОБА_17 пістолета в нього не бачив.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показав, що ОСОБА_11 був його другом, а ОСОБА_10 - дівчина ОСОБА_11 . Додому ОСОБА_11 дівчат не водив, але сам інколи ночував вдома у ОСОБА_10 . Декілька років тому ОСОБА_21 припинив спілкуватись із ОСОБА_11 через конфлікт останнього із ОСОБА_10 , коли ОСОБА_11 побив обвинувачену, в зв`язку з чим між ОСОБА_11 і дружиною ОСОБА_21 виникло непорозуміння. Ще коли навчались в школі, разом з іншими однокласниками стріляли з «воздушек» і рогаток в під`їзді, де проживав ОСОБА_11 . Також у ОСОБА_21 і ОСОБА_11 були пістолети-«воздушки», які стріляли кульками 3 мм. Антон любив постріляти та купив пістолет Флобера нібито для ОСОБА_10 . Проте, пістолета у ОСОБА_10 свідок ОСОБА_21 не бачив.
		Свідок ОСОБА_22 , допитана в судовому засіданні, показала, що вона є матір`ю обвинуваченої ОСОБА_10 , знає про її хлопця ОСОБА_11 , з яким донька зустрічалась 4 роки та з яким вони спілкувались по телефону по 10-15 разів на день. Свідок ОСОБА_22 була знайома з ОСОБА_11 і у неї був номер його телефону. 20.04.2016 зранку ОСОБА_22 готувала сніданок, а донька розмовляла по телефону. О 10:30 хв. донька сказала, що поїде до ОСОБА_12 , яка мешкає в районі Ботанічного саду, щоб зробити манікюр, та попросила у неї спортивний костюм. Повернулась донька приблизно о 13:30 год.  14:00 год. і попросила зробити їй укол «Дексалгіну», так як в неї боліло ліве коліно. Будь яких тілесних ушкоджень у доньки не було. На прохання доньки вона телефонувала ОСОБА_11 , так як він не брав трубку, але він їй також не відповів. О 16:00 год. ОСОБА_22 пішла з дому, а донька залишилась в квартирі відпочивати. О 18:00 год. зателефонував чоловік і повідомив, що ОСОБА_11 помер, а доньку викликали в поліцію. Пізніше чоловік повідомив, що до доньки до 23:30 год. не пускали адвоката, з яким чоловік уклав угоду. Наступного дня ОСОБА_22 зустріла доньку в суді та побачила, що у доньку з`явились тілесні ушкодження: синці на голові та шиї, яких раніше не було. Тілесні ушкодження доньці завдали в райвідділу поліції, де її били довідником по голові, хватали за шию та пошкодили перенісся. В зв`язку з побиттям донька зверталась із скаргами до прокуратури Київського району і в обласну прокуратуру. Донька жодного разу не була вдома у ОСОБА_11 , не мала ключа від під`їзду будинку, де він жив, у доньки не було ніякого пістолета. Хлопець доньки - ОСОБА_11 їй не подобався, так як він не працював і постійно казав не правду. Проте, слідство будь-яких інших версій його смерті не розглядало.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показав, що обвинувачена ОСОБА_10 його донька. 20.04.2016 донька зателефонувала йому і повідомила, що її хлопця ОСОБА_11 знайшли мертвим. Працівники поліції запросили доньку до райвідділу щоб вона дала пояснення, оскільки нібито вона остання, хто з ним спілкувався. О 18:20 год. донька разом з поліцейськими зайшла до райвідділу поліції. О 19:00 год. ОСОБА_23 підійшов до чергового, але доньку не відпускали. О 20 год. приїхав адвокат ОСОБА_24 , з яким ОСОБА_23 уклав угоду про захист доньки, але захисника також не пустили в райвідділ поліції до доньки. Допустили захисника в райвідділ тільки о 23:30 хв., а ОСОБА_23 дозволили зайти в райвідділ тільки о 2 год. ночі. В приміщенні райвідділу ОСОБА_23 побачив доньку з тілесними ушкодженнями на голові та шиї, які з`явились під час перебування доньки в райвідділу поліції та яких не було, коли донька прийшла до відділу поліції. Із-за побоїв доньку не приймали в ІВС та була викликана швидка допомога. В зв`язку із застосуванням до доньки фізичного насильства з боку поліції, ОСОБА_23 разом із адвокатом звертались до прокурора Київського району та в прокуратуру області, але їх звернення не дали результатів.
		В судовому засіданні допитаний в якості свідка за клопотанням сторони захисту адвокат ОСОБА_24 показав, що 20.04.2016 ввечері його запросили надати правову допомогу дівчині, яку затримала поліція, а також повідомив, що батько дівчина перебуває біля райвідділу поліції. О 20:00 год. він підійшов до Київського райвідділу поліції, де зустрівся з батьком дівчини  ОСОБА_23 , з яким уклав угоду та попросив чергового райвідділу допустити його до підзахисної, надавши договір про правову допомогу. В райвідділі сказали, що повідомлять слідчого і попросили почекати. Близько 21:00 год. до нього вийшли два працівника поліції, які після надання їм угоди про надання правової допомоги, повідомили, що викликали для ОСОБА_10 захисника з Центру безоплатної правової допомоги і тільки після його приїзду ОСОБА_24 допустять до підзахисної. ОСОБА_24 зателефонував на «гарячу» лінію МВС і повідомив про цей факт. Після чого звернувся до чергового Центру безоплатної правової допомоги, щоб прояснити ситуацію. Йому повідомили, що не можуть знайти захисника і ОСОБА_24 погодився прийняти доручення Центру, яке було йому надіслано на електрону пошту. Після чого знову звернувся до чергового і вимагав допустити його до підзахисної. Потрапив до Київського райвідділу поліції тільки о 23:30 год., тобто більше ніж через 2 години після отримання доручення Центру. Коли зустрівся з ОСОБА_10 , вона його повідомила, що протокол її затримання не складався, до неї застосовували фізичне насильство та показала пошкодження в області голови. Стан ОСОБА_10 був пригнічений, у неї боліла голова. ОСОБА_10 розповіла, що вона просила надати їй захисника, але працівники поліції вимагали від неї дати покази, де кілька разів примушували її змінювати свідчення. В період з 21:35 год. по 23:35 год., коли захисник ОСОБА_24 перебував біля райвідділу поліції, маючи повноваження захисника, з ОСОБА_10 проводились слідчі дії: відібрання біологічних зразків, її допитували без участі захисника. За фактом застосування насильства та перешкоджання адвокатської діяльності адвокат звертався до місцевої та обласної прокуратури.
		Допитаний в якості свідка за клопотанням сторони захисту слідчий ОСОБА_25 показав, що він проводив слідство по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_10 за ч.1 ст.1115 КК України та був старшим слідчого групи. Фактично ОСОБА_10 була затримана 20.04.2016 о 18:15 год., а протокол затримання був складений тільки о 23:35 год. ОСОБА_10 була запрошена до Київського відділу поліції та опитана оперуповноваженим ОСОБА_26 і це опитування не є слідчою дією. 21.04.2016 вночі ОСОБА_10 була оглянута і у неї були зафіксовані тілесні ушкодження. Чи були ці ушкодження на час затримання 18:15 год. 20.04.2016 свідку ОСОБА_25 не відомо, оскільки вперше він побачив ОСОБА_10 тільки 21.04.2016 о 01 год. в ночі. 21.04.2016 їй була призначена судово-медична експертиза і її відвезли на експертизу. До приїзду захисника ОСОБА_24 слідчі дії з ОСОБА_10 не проводились, чому без участі захисника у ОСОБА_10 відбирались біологічні зразки пояснити не може.
		В ході судового розгляду були досліджені докази, надані стороною обвинувачення, на підтвердження вини ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а саме:
		Рапорт працівника поліції, який 20.04.2016 зареєстрований в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, на підставі якого внесені відомості до ЄРДР, що 20.04.2016 в 17:23 год. за повідомленням чергового оператора 102, здійснювався виїзд за адресою: АДРЕСА_3 . В тамбурі біля квартири виявлений труп ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2 а.с.1-2).
		Протоколи огляду місця події та трупа від 20.04.2016, із фото та відеозаписом, відповідно до яких був проведений огляд приміщення, розташованого в під`їзді №3 буд. АДРЕСА_5 . Вхід в під`їзд №3 здійснюється через металеві двері, обладнані домофоном, який на момент огляду знаходився в робочому стані. Місцем огляду є приміщення 6 поверху під`їзду, в якому розташовано 2 вхідні двері до тамбурів. Одна з яких веде до квартир АДРЕСА_6 , на момент ОМП дверний замок, коробка двері пошкодження не мають.
		В тамбурі знаходиться труп ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , труп лежить на спині головою до входу на відстані 20 см. від порогу дверей, обличчям вверх, одягнутий у футболку червону, труси чорно-білі, тапки чорні (одяг вилучений). Трупні плями обільні рівні, синьо-фіолетового кольору, на задній та бокових поверхнях тіла при натисканні пальцем зникають та відновлюються через 45 - 50 сек. Трупне закаченіння виражене добре. Труп на дотик холодний, на всіх ділянках шкіряного покриву t* тіла прямої кішки - НОМЕР_2 , t*- повітря в приміщенні тамбура + 22 *С (19:23).
		В потиличній області зліва мається рана лінійної форми з горизонтальним розміщеним довжиником, з відносно рівними краями, нижній край скошений, верхній підритий. В даній області мається нашарування    підсохлої крові (частково підсохлої). На передній поверхні грудної клітини в 7-му міжребер`ї, по середньо ключичній лінії мається ділянка шкіряних покровів округлої форми. В діаметрі 0,5 см., покрита підсохлою темно-червоною кров`ю, від даного пошкодження мається підсохлий вилив в сторону живота внизу, на зовнішній поверхні області основного суглоба 3-го пальця правої кісті, на внутрішній поверхні основної ділянки 4-го пальця, на внутрішній поверхні основної фаланги 5-го пальця - маються крововиливи сіровато-рожевого кольору неправильної форми. На внутрішній поверхні правої голені мається садна не визначеної форми з червоною підсохлою поверхнею, розташоване нижче рівня оточуючої шкіри. На передній поверхні футболки зліва маються 3 округлі сліди червоно-коричневого кольору підсохлої речовини схожої на кров, розташовані горизонтально в лінію. Мається отвір на футболці округлої форми зліва на передній поверхні, t* тіла в прямій кишці +27*С, t* повітря +20*С (20:23).
		Під час огляду трупа ОСОБА_11 в секціонній, розташованій в приміщенні відділу моргу в ХОБСМЕ в порожнині лівого шлунка серця був знайдений металевий предмет округлої форми жовто-сірого кольору, діаметром 0,4 см. (вилучений), також здійснені зрізи нігтьових пластин з обох рук.
		Під час огляду місця події в квартирі виявлені та вилучені мобільний телефон Nokia 6300, імеі: НОМЕР_3 , із шафи в кімнаті листівки від Анни на ім`я ОСОБА_18 , із зізнаннями у коханні, полімерний згорток із 15-ю патронами типу «Флобер», паперовий згорток із речовиною розсипчастого сірого кольору.
		При огляді місця події на 6 поверсі у вікні, яке розташовано з права , маються пошкодження скла у вигляді отворів скрізних діаметром 2-4 мм. в кількості 10 шт. (т.1 а.с. 106-133).
		Висновки судово-медичної експертизи №1206-Дм/16, яка проводилась в період 20.04.2016-28.05.2016, та додаткової судово-медичної експертизи №37/1206-Дм/16, яка проводилась в період 28.05.2016-28.06.2016, які роз`яснені експертом ОСОБА_27 під час судового розгляду, згідно яких при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 були виявлені наступні пошкодження:
		одне сліпе проникаюче вогнепальне кульове поранення тулуба, з відхиленим раневого каналу, що бере початок своє з вхідної рани розташованої на поверхні грудної клітки зліва, в проекції 7-го ребра по среднеключічній лінії з пошкодженням по ходу раневого каналу м`яких тканин грудної клітки, проникаюче в ліву плевральну порожнину з пошкодженням пристіночної плеври і міжреберних м`язів 6-го міжребер`я, з пошкодженням навколосерцевої сумки, правого шлуночка міжшлуночкової перегородки, лівого шлуночка серця, лівого купола діафрагми лівої частки печінки; з крововиливом в плевральні порожнини і в порожнину навколосерцевої сумки, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя. Напрямок ранового каналу від низу до верху, зліва направо і спереду назад, у зв`язку зі зміною напрямку кулі (рикошет) зверху внизу і кілька зліва направо.
		Причиною смерті ОСОБА_11 стало сліпе кульове вогнепальне поранення тулуба з пошкодженням серця і печінки, що призвело до розвитку гемотампонади навколосерцевої сумки. Таким чином, між наявністю у громадянина ОСОБА_11 кульовим вогнепальним пораненням тулуба і настанням його смерті існує причинний зв`язок.
		З урахуванням характеру вищеописаних ушкоджень і ступеня враженості реактивних змін в них (встановлену при судово-гістологічному дослідженні), слідує, що з моменту утворення травми, до настання смерті пройшов період часу, який відраховується від декількох десятків хвилин до години. Протягом цього проміжку часу до розвитку втрати свідомості він міг здійснювати цілеспрямовані дії в обмеженому обсязі.
		Дане пошкодження утворилося в результаті пострілу з вогнепальної зброї (про що свідчить наявність характеристик вхідний вогнепальної встановлених при медико-криміналістичної експертизи - округлої форми, наявність тканини ( «мінус тканину»), з нерівними краями і відсутність епідермісу по контуру рани).
		Вогнепальне поранення заподіяно в результаті пострілу з вогнепальної зброї, боєприпас якої був споряджений кулею, про що свідчить виявлення по ходу каналу (в порожнині лівого шлуночка серця) округлої форми металевого предмета сірого кольору, діаметром 0,4 см.
		Постріли були зроблені з неблизького відстані (поза зоною дії додаткових факторів пострілу), про що свідчить відсутність додаткових факторів (кіптяви і ін.) пострілу на тілі ОСОБА_11 .
		З огляду на локалізацію вогнепального поранення на тулубі Криворучко можна припустити, що в момент пострілу потерпілий був звернений до стрілявшого передньою поверхнею тулуба і в момент заподіяння ушкодження міг перебувати в будь-якому положенні.
		Крім цього, під час експертизи трупа ОСОБА_11 виявлені: синці на тильній поверхні правої кисті (3), по внутрішній поверхні правого ліктьового суглоба (1), на тлі якого вбачається садно (1), садна - на передній поверхні лівого стегна в середній третині (1), по внутрішній поверхні правої гомілки у верхній третині (1), забита рана волосистої частини голови в потиличній області за умовною серединної лінії (1), які утворились прижиттєво, незадовго до настання смерті, від впливу тупим (і) (предметами), що не відобразили в пошкодженнях індивідуальних особливостей травмуючої поверхні, за механізмом удару і удару-ковзання.
		Забита рана на голові  відноситься до легких тілесних ушкоджень, що тягнуть за собою короткочасний розлад здоров`я; садна і синці - відносяться до легких тілесних ушкоджень (згідно п.п. 4.8. п.2.1.1.a., п.2.1.2., п.2.1.3.й.к., п. 2.3.1.а., п. 2.3.2. а. п.2.34.6., п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень » ).
		Не можна виключити, що пошкодження на верхніх кінцівках могли утворитися в ході боротьби і самооборони.
		Настання смерті за методом ОСОБА_28 , а також розрахунку давності смерті по ректальної температурі (по ОСОБА_29 , В.В. Тетерчеву, С.В. Унгуряну, 1987 р.), (згідно з протоколом огляду трупа від 24.04. 2016 року, огляд розпочато о 16:17 год. закінчено о 20:23 год. - за участю СМЕ ОСОБА_30 з якого випливає: «...трупні плями обильні синьо-фіолетового кольору на задній та бокових поверхнях тіла, при натисканні пальцем та відновлюються через 45-50 сек. Трупне заклякнення виражено добре. Труп на дотик холодній на всіх ділянках шкірних покровів. Температура тіла прямої кишки +28 гр.С, температура повітря в приміщенні тамбура +22rp.С (19-23)… Температура тіла в прямій кишці + 27гр.С, температура повітря +22гр.С (20-23) ...») можна вважати, що смерть ОСОБА_11 наступила в період часу не менше, ніж за 8-13 годин до огляду трупа на місці пригоди.
		При судово-медичній експертизі крові трупа ОСОБА_11 , метиловий, етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутйловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлені. При експертизі внутрішніх органів і тканини головного мозку ОСОБА_11 : у шлунку і тонкому кишечнику з їх вмістом, печінки з жовчним міхуром, нирці і тканини головного мозку барбітурати, морфін, кодеїн, діонін, папаверин, промедол, стрихнін, атропін, гиосциамин, скополамін, кокаїн, пахикарпин, кофеїн, димедрол, ефедрин, ефедрин, похідні піразолону пдіазепін і 1, 4 -бенздіазепіна не виявлені. В шлунку похідні фенотіазину не виявлені.
		Кров ОСОБА_11 належить до групи- В з ізогемаглютініном анти-А (3 група) (т.2 а.с. 75-80, 84-89).
		В судовому засіданні експерт ОСОБА_31 , який проводив обидві судово-медичні експертизи трупа ОСОБА_11 , вказав, що в судово-медичній експертизі №37/1206-Дм/16, йде посилання на протокол огляду трупа від 20.04.2016 р., який розпочато о 18:50 год., закінчено о 20:23 год. (посилання на протокол ОПМ та іншій час - 16:17 год., є опискою). Згідно висновків цієї експертизи смерть ОСОБА_11 наступила 20.04.2016 р. в проміжок часу з 10:30 год. по 13:00 год.
		Також роз`яснив, що час смерті ОСОБА_11 - 8-13 годин, необхідно відраховувати від часу огляду трупних плям та виміряння температури тіла, яке відображено в протоколі, тобто 19:23 год. Крім того, вказав, що при проведенні первинної експертизи №1206-Дм/16, йому не був наданий протокол огляду трупа на місці події, в подальшому при проведенні експертизи №37/1206-Дм/16 протокол був йому наданий. Тому згідно медичних даних та висновків судово-медичної експертизи №37/1206-Дм/16 смерть ОСОБА_11 наступила 20.04.2016 р. в проміжок часу з 06:23 до 11:23 год.
		Постанова слідчого про призначення додаткової судово-медичної експертизи №37/1206-Дм/16 була винесена 04.05.2016 і надійшла до ХОБСМЕ 04.05.2016, тобто ще до закінчення первинної експертизи судово-медичної експертизи №1206-Дм/16, яка була закінчена тільки 28.05.2016.
		Висновки судово-медичних експертиз №154-МК/1206-ДМ/16 від 21.04.2016 та №157-МК/1206-ДМ/16 від 21.04.2016-23.05.2016, згідно яких при дослідженні кульової вхідної рани на стінках та біля дефекту на наданому на дослідження шкірному клапті з області передньої поверхні лівої половини груді трупа ОСОБА_11 встановлена зяюча рана круглої форми з центральним дефектом тканини «мінус тканина» з нерівними краями, відсутністю епідермісу по контуру рани, що дозволяє віднести її до кульової вхідної. Пошкодження шкіри найбільш ймовірно, утворилося в результаті впливу високошвидкісного кінетичного снаряда. Інородне включення не виявлені (т.2 а.с.81-82).
		Висновки криміналістичної експертизи №182-МК/16 від 05.05.2016-13.05.2016, згідно якої на одязі ОСОБА_11 , зокрема фуфайці (футболці) в якій він був одягнутий в момент смерті, виявлено по переду, в середньому відділі зліва, наскрізне пошкодження в`язки трикотажу круглої форми діаметром 0,4 см. з нерівними краями, наявністю центрального дефекту трикотажу ( «мінус тканину»). Наскрізний характер, форма пошкодження, в поєднанні з наявністю дефекту трикотажу, що дає підставу віднести його до кульового вхідного. В наскрізному пошкодженні виявлені іони міді, синцю і заліза. Ознак термічного впливу високої температури (полум`я) на структуру в`язки трикотажу не встановлено. Будь-яких видимих ??накладень кіптяви, металів і інших сторонніх часток, в числі незгорілих порошинок в області наскрізних пошкоджень на фуфайці не виявлено. Характерних для накладень мінеральних масел (рушничного масла) не виявлено.
		При дослідженні наскрізного пошкодження на переді фуфайки в інфрачервоному проміні по краях вхідного пошкодження, виявлено ділянку поглинання інфрачервоних променів у вигляді фарбування темно-сірого кольору круглої форми, що повторює форму кулі і який свідчить про накладення в цій зоні вуглець речовини (кіптяви, сажи і т.і.) .
		На представленій фуфайці (футболці) в області наскрізного ушкодження трикотажу «штанцмарка» (відбитка дульного зрізу зброї) не виявлено.
		Куля, що завдала наскрізне пошкодження трикотажу переду фуфайки ОСОБА_11 , мала круглу форму, діаметром не менше 0,4 см.
		Виявлене ушкодження могло утворитися кулею, яка є складовою патрона «Флобера» з якоїсь зброї, призначеного для стрільби патронами «Флобера».
		Взаємне розташування того, хто стріляв по відношенню до тіла ОСОБА_11 могло бути будь-яким, при якому зберігаються умови доступності області тіла, яка пошкоджується, відстані та напрямки травматичної дії (т.2 а.с.91-93).
		Висновки судово-балістичної експертизи №151 від 20.07.2016, згідно якої надана куля (вилучена з трупу) є елементом спорядження патрона Флобера калібру 4 мм, призначеного для тренувальної стрільби поза спеціальних приміщень та майданчиків, виготовлена промисловим способом, виражені сліди рикошету на поверхні кулі відсутні.
		Сліди зброї, необхідні для встановлення зразка (моделі) зброї, з якого вистрілена надана куля, на ній відсутні, вона могла бути вистрілена з гладко ствольної зброї із діаметром каналу ствола 4,3 мм, наприклад: револьвери, призначені для тренувальної стрільби поза спеціальних приміщень і майданчиків патронами Флобера калібру 4 мм; гладко ствольні саморобні і пристосовані для стрільби патронами Флобера калібру 4 мм пристрої; саморобні пристрої для стрільби роздільним спорядженням (заряд, пиж, снаряд).
		Надані 15 патронів (вилучені при ОМП в кімнаті ОСОБА_11 ) є патронами Флобера калібра 4 мм, призначеними для тренувальної стрільби поза спеціальних приміщень та майданчиків, у конструкцію 14 з яких саморобним способом внесені зміни (додана сипучої речовини в якості заряду). Дані патрони можуть використовуватись для стрільби з револьверів калібру 4 мм., наприклад, моделей: виробництва України: «Safari РФ-420», «Safari 430», «Гром», «Schmeisser-430», а також пістолета «ПМФ-1»; виробництва Німеччини: «HW-4», «МЕ-38 Pocket-4R», «МЕ-38 Magnum-4R»; виробництва Чехії: «Alfa-440», «Alfa-461»; виробництва Венгрії: «Kezerti Muvek», модифікацій та іншої зброї відповідного калібру і типорозміру патронників.
		Надані патрони виготовлені промисловим способом із послідуючим внесенням змін до конструкції 14 із них саморобним способом (додавання речовини в якості заряду).
		2 з наданих 15 патронів до категорії боєприпасів не відносяться і придатні для використання за призначенням. 13 з наданих 15 патронів є боєприпасами і придатні до стрільби.
		За зовнішніми морфологічними ознаками, масою, характером обробки кріплення у гільзі надана на дослідження куля схожа із кулями 11 досліджуваних патронів (коротких, із гільзами зі сріблястим покриттям маркуванням «SB»).
		Надана на дослідження суха сипуча речовина (вилучена в кімнаті ОСОБА_32 ) загальною масою 6,908 г. (в двох пакунках по 0,423 г. та 6,485 г.) не схожа на відомі марки порохів, може бути використана в якості метального заряду в патронах Флобер калібру 4 мм.
		Надана на дослідження суха сипуча речовина схожа за зовнішнім вигляд морфологічними ознаками та ефективністю використання в як метального заряду на речовину, що додано у 14 наданих на дослідження патронів (т. 2 а.с. 112-116).
		Висновки цитологічної експертизи №561-Ц/2016 від 10.06.2016-17.06.2016, згідно якої в піднігтьовому вмісту рук трупа ОСОБА_11 виявлена кров людини, яка за груповим диференціюванням відноситься до групи крові ОСОБА_11 (т.2 а.с.100-102).
		Висновки криміналістичної експертизи №651 від 25.05.2016, згідно якої вилучений з місця події замок, розташований на вхідних дверях тамбуру, останній раз замикався та відмикався ключем  оригіналом (т.2 а.с.103-110).
		Протокол від 28.07.2016 р. огляду предметів, а саме: мобільного телефону Nokia 6700, який належить ОСОБА_10 , та мобільноготелефону  Nokia6300,який належить ОСОБА_11 ; паперовихпакунків (змивз правоїта лівоїруки ОСОБА_10 ),в якихє фрагментмарлі,на поверхніякої єслабо виражененашарування речовинибурого кольору;паперового пакунку(контрольнийзразок),в якомує фрагментмарлі,на поверхніякої немає видимихнашарувань;пачки цигарок«Parliament»;зв`язки ключівз квартири АДРЕСА_7 ; порожньої ампули «Дексалгін»; спортивного костюма, виготовленого з матеріалу типу «велюр» чорного кольору; кросівок, верх яких виготовлений з матеріалу чорного кольору; жіночої блузки з довгими рукавами, виготовленої з трикотажного полотна чорного кольору з печатним малюнком білого кольору; полімерного пакету, в якому знаходяться 15 гільз, 4,074 грама речовини та куля (шарик); фуфайка (футболка) з бавовняного мелкопетлистого трикотажу червоного кольору з біло-чорними гумками на рукавах, чорним коміром; паперовий пакет, в якому знаходяться зрізи нігтьових пластин обох рук ОСОБА_11 ; паперового пакета, в якому знаходяться зрізи нігтьових пластин обох рук ОСОБА_10 ; паперового пакета, в якому знаходяться два відрізка зі слідами рук; полімерного пакета, в якому знаходиться накладний замок, які визнані речовими доказами в даному кримінальному провадженні (т.2 а.с.27).
		Протоколи огляду телефонів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 21.04.2016, згідно яких між ними наявна переписка любовного характеру, невдоволеність ОСОБА_11 відносинами 19.04.2016 р. Дзвінкі, SMS повідомлення, залишені голосові повідомлення 20.04.2016 р. з телефону ОСОБА_10 на телефон ОСОБА_11 з 09:01 год. до 17:06 год., останній прийнятий дзвінок ОСОБА_11 з телефону ОСОБА_10 20.04.2016р. о 10:24 год. (т.2 а.с.29-32).
		Протокол зняття інформації з електронних інформаційних систем від 29.04.2016 р., згідно якого виявлено сім голосових повідомлень на телефон ОСОБА_11 залишених з телефону ОСОБА_10 , а саме: 20.04.2016 р. о 09:01 год. та 09:08 год. ОСОБА_10 висловлює бажання зайти до ОСОБА_11 ; о 10:20 год. просить його вийти, щось винести; о 11:22 год., 13:26 год. прохає відповісти; о 14:35 год. після повідомлення особи жіночої статі, яка називає себе ОСОБА_33 та прохає передзвонити, залишає повідомлення про вибачення та прощання (т.2 а.с.33-34).
		Протокол від 29.04.2016 р. огляду предмету у вигляді флеш-носія синього кольору, на якому мається, зокрема, відеофайл із назвою IMG_2637, IMG 2640 та доданий до нього флеш-носій із відеозаписом що міститься на ньому (файли IMG_2637, IMG 2640) (т.2 а.с.35-39, 68).
		Висновки експерта №81 від 21.07.2016 р., згідно якого в голосових повідомленнях на телефон ОСОБА_11 , залишених з телефону ОСОБА_10 , не виявлено ознак монтажу чи внесення змін в первісний зміст. Зафіксований в повідомленнях голос є голосом ОСОБА_10 , якою промовлені слова і фрази, які містяться в змісті розмови (т.2 а.с.117-126).
		Дані, надані ПрАТ «Київстар», на підставі ухвали слідчого судді, зокрема телефонні з`єднання (вхідні та вихідні дзвінки, отримання SMS), які здійснювалися з номера телефону ОСОБА_10 - НОМЕР_4 на номер телефону ОСОБА_11 - НОМЕР_5 , з прив`язкою до базових станцій в момент дзвінків, з яких вбачається, що 20.04.2016 р. ОСОБА_10 з 08:31 год. почала дзвонити ОСОБА_11 на його мобільний номер телефону та декілька разів на домашній. В період з 08:31 год. до 10:49 год. знаходилась в зоні дії базових станцій місця проживання ОСОБА_11 , місце її знаходження зафіксовано різними станціями, базова станція телефону ОСОБА_11 не зміна (т.2 а.с.18-25).
		Висновки судово-медичної експертизи ОСОБА_10 №2423-ая/16 від 21.04.2016, розпочатої 14:00 год. без вказівки часу її закінчення, згідно якої у ОСОБА_10 мали місце синці на голові, шиї, руках та ногах, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, могли бути отримані за 1-2 доби до моменту огляду (т.2 а.с. 14-15).
		Акт судово-наркологічної експертизи №213 від 02.06.2016 р., згідно якого у ОСОБА_10 мається синдром залежності до опіодів, потребує лікування від наркоманії (т.2 а.с. 69).
		Висновки судово-психіатричної експертизи №372 від 16.05.2016 р., згідно якої ОСОБА_10 в період часу, до якого відносить правопорушення, в якому вона підозрюється, перебувала поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а перебувала у стані гострого неускладненого наркотичного сп`яніння, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_34 ознак психозу і недоумства та інших хворобливих психічних розладів не виявляє, можеусвідомлювати своїдії такерувати ними (т.2 а.с. 70-73).
		Висновки судової експертизи з дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу №5002 від 26.05.2016, згідно якої на поверхні блузки (в постанові вказана як футболка) спортивного костюму та пари кросівок ОСОБА_10 , а також на поверхні марлевих тампонів зі змивами з обох рук ОСОБА_10 , наданих на дослідження, частинок, схожих на обгорівши зерна пороху не має, однак, є окислювачі та нітрити. Встановити, чи являються виявлені окислювачі та нітрити продуктами згорання пороху чи мають інше джерело походження, не уявляється можливим з причини, вказаної в синтезуючій частині висновку (т.2 а.с.94-98).
		Оцінивши у сукупності наявні у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, в порядку ст.94КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи із засад справедливості, виваженості та неупередженості, керуючись законом, суд прийшов до висновку, що пред`явлене ОСОБА_10 обвинувачення за ч.1 ст.115 КК України не знайшло своє підтвердження в ході судового провадження, враховуючи наступне.
		Статтею 7КПК України закріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		Стаття 2КПК України встановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: у тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, відповідно до положень ч.1 ст.92КПК України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Статтею ст.84КПК України встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Відповідно до ч.2 ст.62Конституції України та ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з ч.3 ст.62Конституції України та ч.4 ст.17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 р., п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 р.), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
		Відповідно до частин першої та другої статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		У справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
		Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, не містять ані окремих, ані в сукупності доказів того, що кримінальне правопорушення вчинено саме обвинуваченою ОСОБА_10 .
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_16 пояснила, що її син ОСОБА_11 зустрічався із обвинуваченою приблизно чотири роки. Жив ОСОБА_11 разом з потерпілою та її батьками. Обвинувачена ОСОБА_10 вдома у них ніколи не була. Кожного дня ОСОБА_10 та ОСОБА_11 неодноразово телефонували один одному. Про смерть сина вона дізналась увечері 20.04.2016 р. від сусіда, який знайшов труп у тамбурі біля квартири.
		Свідок ОСОБА_17 , допитаний в судовому засіданні, показав, що є сусідом ОСОБА_11 та 20.04.2016 р., повертаючись з роботи, в тамбурі знайшов труп ОСОБА_11 .
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що товаришував із ОСОБА_11 , знав що останній зустрічався із обвинуваченою, багато спілкувались разом, проте свідок декілька років тому припинив спілкуватись із ОСОБА_11 через конфлікт останнього із ОСОБА_10 , коли ОСОБА_11 побив обвинувачену. Зазначив, що ОСОБА_11 мав невеликий пістолет під патрони «Флобер». Зі слів ОСОБА_11 , пістолет він придбав для обвинуваченої. Проте, у самої обвинуваченої свідок ОСОБА_21 зазначеного пістолета ніколи не бачив.
		Допитана в якості свідка мати обвинуваченої ОСОБА_22 показала, що вона мешкала разом із обвинуваченою. 20.04.2016 р. була вдома разом із донькою та чула як в сусідній кімнаті вранці донька телефонувала ОСОБА_11 . Приблизно о 10:30 год. того дня ОСОБА_10 поїхала до подруги, а приблизно о 13:30 год. - 14 год. повернулась додому та будь яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_10 не було. Наступного дня, свідок ОСОБА_22 побачила на обличчі доньки синці, яких раніше не було. Майже кожного дня, а не тільки 20.04.2016 р. обвинувачена регулярно, часто спілкувалась із ОСОБА_11 телефоном або обмінювалась з ним SMS повідомленнями.
		Допитаний в якості свідка батько обвинуваченої - ОСОБА_23 показав, що ввечері 20.04.2016 р. йому зателефонувала донька і розповіла, що ОСОБА_11 знайдено мертвим, а її просять заїхати до Київського відділу поліції для надання пояснень. Свідок бачив як співробітники поліції відвели ОСОБА_10 до відділу поліції, його ж до приміщення райвідділу не пустили. В подальшому викликав до відділу поліції адвоката ОСОБА_24 , якого з 20 год. до 23:30 год. не пускали до відділу поліції для надання правової допомоги дочці. Коли донька заходила до відділу поліції, будь яких тілесних пошкоджень у неї на обличчі не було, а о 23:30 год. того дня, коли його разом із адвокатом допустили до обвинуваченої, він побачив синці на обличчі доньки.
		Допитаний в якості свідка адвокат ОСОБА_24 пояснив, що ввечері 20.04.2016 р. близько 20 год. біля Київського ВП він з батьком обвинуваченої уклав угоду про надання правової допомоги. Але з 20 год. до 23:30 год. співробітники поліції не допускали його до обвинуваченої, пояснивши, що спочатку вони викличуть адвоката з Центру надання безоплатної правової допомоги. Отримавши о 21:50 год. ордер з Центру з надання безплатної допомоги, адвокат ОСОБА_24 все ж не зміг зустрітися з обвинуваченою та потрапити до відділу поліції, куди його допустили лише о 23:30 год. Коли зустрівся з обвинуваченою ОСОБА_10 , побачив на її обличчі синці. Зі слів ОСОБА_10 працівники поліції застосовували до неї фізичне насильство і вимагали надати свідчення, які влаштовувало працівників поліції, при цьому її примушували де кілька разів змінювати показання.
		Як вбачається з протоколу огляду місця події від 20.04.2016 р., а саме під`їзду будинку АДРЕСА_5 , шостого поверху зазначеного під`їзду, тамбуру та квартири АДРЕСА_8 , жодних ознак перебування ОСОБА_10 там не встановлено. В той же час в квартирі, де мешкав ОСОБА_11 , виявлені та вилучені 15 патронів та 2 паперові згортки з речовиною сірого кольору.
		Згідно із висновком судово-балістичної експертизи №151 від 20.07.2016 р., за зовнішніми морфологічними ознаками, масою, характером обробки та кріплення у гільзі 11 куль з 15 виявлених вдома у ОСОБА_11 патронів схожі на кулю виявлену в тілі ОСОБА_11 . А суха сипуча речовина згідно із висновками судово-балістичної експертизи не схожа на відомі марки порохів, але схожа за зовнішнім виглядом, морфологічними ознаками та ефективністю використання в якості метального заряду на речовину, що додано у 14 виявлених вдома у ОСОБА_11 патронів та може бути використана в якості метального заряду в патронах Флобера.
		Таким чином, патрони із кулями, схожими на вилучену із тіла ОСОБА_11 , виявлено саме вдома у останнього, де, як встановлено в ході судового провадження, обвинувачена ніколи не була.
		Зброї або будь-яких інших знарядь, з якого було вбито ОСОБА_11 , суду для дослідження в якості речового доказу не надано.
		Згідно із протоколом огляду місця події від 21.04.2016 р., а саме квартири АДРЕСА_7 , де мешкає ОСОБА_10 , жодних предметів, об`єктів та речовин, які могли б мати значення для кримінального провадження, виявлено не було.
		Серед речових доказів судом досліджені футболка, спортивний костюм та кросівки, вилучені у ОСОБА_10 .
		Згідно із висновками судової експертизи з дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 5002 від 26.05.2016 р., на поверхні зазначених речей, а також на поверхні марлевих тампонів зі змивами обох рук ОСОБА_10 , наданих на дослідження, частинок, схожих на обгорівши зерна пороху немає, однак є окислювачі та нітрити. Встановити, чи являються виявлені окислювачі та нітрити продуктами згоряння пороху чи мають інше джерело походження, експерту не вдалось. В синтезуючий частині висновку експертом зазначено, що окислювачі та нітрити широко розповсюджені в природі, використовуються як добавки до табаку.
		Судово-цитологічною експертизою № 560-Ц/2016 під нігтями рук обвинуваченої слідів крові не встановлено, а епітеліальні клітини, знайдені під нігтями ОСОБА_10 є жіночими, та утворені, згідно із висновками експертизи найбільш вирогідно за рахунок нігтєвих ложе обвинуваченої.
		Згідно із висновками судово-цитологічної експертизи № 561-Ц/2016 під нігтями ОСОБА_11 встановлено сліди крові людини, статева належність крові не встановлено, як випливає із висновків, сліди крові могли бути утворені від будь-якої людини з кров`ю групи В (ІІІ), в тому числі самого ОСОБА_11 .
		Суду надано висновок судово-дактилоскопічної експертизи №1229 від 13.05.2016 р., експерту надано дактилокарту ОСОБА_10 та два відрізки ліпкої стрічки, які вилучено при огляді місця події, із двома слідами пальців рук, які експертом визнано непридатними для ідентифікації особи.
		Отже, на місці події, на одязі, на руках обвинуваченої не встановлено жодних доказів, які б свідчили, що вбивство ОСОБА_11 вчинено саме ОСОБА_10 .
		В судовому засіданні сторона обвинувачення вважала доказом того, що 20.04.2016 р. обвинувачена зустрічалась з ОСОБА_11 - експертне дослідження №2423-ая/16 від 21.04.2016, у вступній частині якого зазначено, що обвинувачена пояснила експерту ОСОБА_35 , що 20.04.2016 р. близько 09:00 год. на поверсі будинку АДРЕСА_5 ОСОБА_11 наніс їй один удар в живіт, потім наносив удари кулаками по голові шиї, тулубу, ногами по ногам.
		В судовому засіданні експерт ОСОБА_36 , яка проводила експертне дослідження №2423-ая/16, пояснила, що вступну частину дослідження було складено нею саме зі слів обвинуваченої. Обвинувачена в судовому засіданні заперечувала, що при огляді експертом надавала такі пояснення.
		Керуючись ст.62 Конституції України, суд трактує такі протилежні свідчення експерта і обвинуваченої на користь обвинуваченої, враховуючи, що зазначені у вступній частині експертного дослідження відомості не є доказами в розумінні ст. 84 КПК України, а також те, що складання та оформлення експертного дослідження №2423-ая/16 від 21.04.2016 здійснено з порушенням вимог Інструкції «Про проведення судово-медичної експертизи», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 р. №6. (далі по тексту  Інструкція).
		Згідно із п.2.13.1.- 2.13.3. Інструкції, при проведенні судово-медичної експертизи можуть бути присутні слідчий (за винятком проведення експертизи особи іншої статі, коли це супроводжується її оголенням), обвинувачений та інша особа (тільки з дозволу слідчого), лікарі лікувально-профілактичних закладів з дозволу слідчого.
		Як вбачається з висновку, експертизу було проведено в присутності ст. лейтенанта поліції ОСОБА_37 , який, як видно із вступної частини висновку, засвідчував особу ОСОБА_10 . 
		В судовому засіданні експерт ОСОБА_36 підтвердила присутність ОСОБА_37 при проведенні експертизи.
		Пунктом 3.2.5.Інструкції встановлено,що увступній частинівисновку приекспертизі потерпілих,обвинувачених таінших осіб повинні бути зазначені, зокрема, їх прізвище, ім`я та по батькові, вік, місце проживання, документ, що посвідчує їх особу. Інструкцією не передбачено посвідчення живої особи, щодо якої проводиться експертиза, без документа або зі слів чи свідчень будь-якої третьої особи, тому проводячи експертизу, експерт ОСОБА_36 порушила припис інструкції щодо посвідчення особи ОСОБА_10 , встановивши її особу зі слів ОСОБА_37 , тобто особи, яка не мала підстав та повноважень знаходитись під час проведення експертизи та посвідчувати особу ОСОБА_10 .
		Згідно із п.3.2. Інструкції, у вступній частині висновку експерта повинні бути зазначені, зокрема, прізвище, ім`я та по батькові та інші дані про експерта, прізвище, ім`я та по батькові, вік, місце проживання, документ, що посвідчує особу (при експертизі потерпілих, обвинувачених та інших осіб), особи, які були присутні при виконанні експертизи. 
		Крім того,п.3.5.Інструкції встановлено,що вступначастина,обставини справита дослідначастина,що разомскладають протокольнучастину висновкуексперта,підписуються судово-медичнимекспертом таособами,які булизгадані увступній частині. 
		Тобто, згідно із п.п. 3.2., 3.5. Інструкції, на протокольній частині висновку, окрім підпису експерта, мають стояти також підписи ОСОБА_10 , як особи щодо якої проводилась експертиза, та ОСОБА_37 , як особи, яка була присутня при проведенні експертизи. Такі підписи на протокольній частині висновку, всупереч зазначеним приписам Інструкції, відсутні.
		Також із висновків експертизи № 2423-ая/16 не можливо точно встановити час, коли ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження, які описуються в експертизі з огляду на те, що в ній зазначено лише час початку проведення експертизи  14.00 год. 21.04.2016 р., щодо закінчення експертизи - зазначено лише дату 21.04.2016 р. точного часу закінчення огляду та складення експертизи в ній не міститься.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що матеріали кримінального провадження не містять належних доказів, підтверджуючих час отримання обвинуваченою ОСОБА_10 тілесних ушкоджень.
		Проте, відповідно до ст.209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
		Згідно протоколу затримання, ОСОБА_10 була затримана о 18:15 год. 20.04.2016 р., а протокол затримання складено 23:35 год. 20.04.2016 р. Як вбачається з протоколу затримання ОСОБА_10 при затриманні заявила, що оперативними співробітниками до неї застосовувались недозволені методи розслідування і просила провести відносно неї медичне обстеження (т.2 а.с.6-8).
		В матеріалах провадження міститься консультативний висновок КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» № 10/5491, в якій зафіксовані тілесні ушкодження обвинуваченої. При цьому зазначений висновок зроблено вже 21.04.2016 р., тобто вже на наступний день після затримання обвинуваченої (т.2 а.с.13).
		Вищенаведене експертне дослідження №2423-ая/16, в якому перелічені наявні тілесні ушкодження (синці на обличчі, шиї, плечах, верхніх та нижніх кінцівках), було призначено та проведено також на наступний після затримання день - 21.04.2016 р.
		Статтею 212 КПК України встановлено, що у підрозділі органу досудового розслідування мають бути призначені одна або декілька службових осіб, відповідальних за перебування затриманих, а п.6 ч.3 ст. 212 КПК України встановлено обов`язок такої службової особи забезпечити невідкладну фіксацію медичним працівником будь-яких тілесних ушкоджень затриманого.
		Отже, враховуючи приписи ст.212 КПК, належним доказом того, що на момент затримання у ОСОБА_10 вже були зазначені вище тілесні ушкодження, може бути лише невідкладна їх фіксація саме на момент або одразу після затримання, що є обов`язковим. Матеріали провадження такої фіксації не містять, натомість, як вже зазначалось вище, тілесні ушкодження фіксувались лише на наступний день.
		Враховуючи викладене, приймаючи до уваги вищенаведені покази свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , суд вважає відсутніми обґрунтованих підстав вважати, що тілесні ушкодження утворились на тілі ОСОБА_10 за будь-яких обставин до потрапляння у поліцію.
		Таким чином, сумніви щодо часу отримання тілесних ушкоджень обвинуваченою суд трактує на користь ОСОБА_10 і не приймає в якості доказу вступну частину висновку №2423-ая/16 щодо обставин отримання тілесних ушкоджень обвинуваченою.
		В якості доказу стороною обвинувачення надано суду протокол огляду предмету у вигляді флеш-носія синього кольору, на якому мається, зокрема, відеофайл із назвою IMG_2637, IMG 2640 та доданий до нього флеш-носій із відеозаписом що міститься на ньому (файли IMG_2637, IMG 2640) (т.2 а.с.35-39, 68).
		Зазначені докази суд визнає недопустимими як такі, що було отримано не у спосіб, передбачений КПК України, із істотним порушенням права обвинуваченої на захист.
		Так, допитаний в судовому засіданні слідчий ОСОБА_25 не зміг пояснити суду джерело походження відеофайлу із назвою IMG_2637, IMG 2640, а також підстави для огляду предмету у вигляді флеш-носія.
		Частиною 2 статті 84 КПК України встановлено вичерпний перелік процесуальних джерел доказів а саме: показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Статтею 223КПК Українипередбачено, щоотримання (збирання)доказів абоперевірку вжеотриманих доказіву конкретномукримінальному провадженні здійснюється за допомогою слідчих (розшукових) дій.
		Перелік слідчих дій чітко встановлено главою 20 КПК України.
		А відповідно до ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцієюта законамиУкраїни,міжнародними договорами,згода наобов`язковість якихнадана ВерховноюРадою України,а такожбудь-якіінші докази,здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист.
		Надані суду відеофайли із назвою IMG_2637, IMG 2640 не містять жодної передбаченої чинним процесуальним законом слідчої дії, із вмісту файлів неможливо встановити ті основні елементи, які і роблять будь-яку дію слідчою: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформації про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, ознайомлені із своїми правами, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання, ведення передбаченого ст.104 КПК України протоколу як форму фіксування кримінального провадження.
		Таким чином,через те,що навідео неміститься жодноїпроцесуальної дії,отже,і сампротокол йогоогляду неє аніоб`єктомфіксування кримінальногопровадження,ані документом.Так само,враховуючи,що наносії електронноїінформації (флеш-носії)відео немістить жодноїпроцесуальної дії,згідно ізст.99КПК України,сам флеш-носійне єдокументом,отже,і самфлеш-носійне відноситьсядо жодноговиду доказівта неє доказом.Флеш-носійне визнававсяречовим доказом,джерело йогопоходження таспосіб отриманняне встановленота невизначено. 
		Допитаний в засіданні слідчий ОСОБА_25 пояснив суду, що носій інформації було надано слідчому співробітником оперативного підрозділу на прізвище ОСОБА_38 , за яких обставин та з яких підстав флеш-носій з`явився у самого оперативного співробітника, слідчий пояснити не зміг.
		Згідно із ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		Джерело походження флеш-носія синього кольору залученого до матеріалів провадження встановити неможливо, внаслідок яких слідчих або розшукових дій він з`явились в матеріалах кримінального провадження не відомо. Диск та флеш-носій речовими доказами не визнавались та не досліджувались в якості речових доказів.
		Згідно із ст. 52 КПК України, участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
		Із відео та протоколу його огляду неможливо встановити, в якому процесуальному статусі перебувають особи що на ньому зображені, і якщо дія є процесуальною, що її учасники були ознайомлені із правами відповідного учасника кримінального провадження. 
		Крім того, зафіксоване на відео відбувалось за відсутності захисника, а враховуючи, що статусу підозрюваної ОСОБА_10 відповідно до ч.1 ст.42 КПК України набула з моменту фактичного затримання, тобто з 18:15 год. 20.04.2016 р., тому все що зафіксовано відео, відбувається внаслідок порушення прав особи на захист, що підтверджується показами свідка ОСОБА_24 , якого в якості захисника не допускали до обвинуваченої.
		Враховуючи викладене, надані суду протокол від 29.04.2016 р. огляду предмету у вигляді флеш-носія синього кольору, на якому мається, зокрема, відеофайл із назвою IMG_2637, IMG 2640 та доданий до нього флеш-носій із відеозаписом що міститься на ньому (файли IMG_2637, IMG 2640) визнаються судом недопустимими доказами.
		Суд погоджується із позицією сторони захисту, що єдиною підставою для затримання обвинуваченої був той факт, що в день вбивства, 20.04.2016 р., останнім вхідним дзвінком на телефоні ОСОБА_11 був дзвінок від обвинуваченої, яка як до, так і після його смерті неодноразово дзвонила та надсилала йому SMS повідомлення.
		Проте, як вбачається з показань потерпілої, свідка ОСОБА_22 , самої обвинуваченої, для ОСОБА_10 та ОСОБА_11 регулярне телефонне спілкування в тому числі через SMS повідомлення є звичайною поведінкою, що підтверджується матеріалами справи. З протоколу огляду телефону обвинуваченої вбачається, що в пам`яті її телефону за період з 08.04.2016 по 20.04.2016 із 29 наявних вхідних SMS повідомлень, 18 отримано з телефонного номера ОСОБА_11 .
		З довідки ПрАТ «Київстар», яка міститься в матеріалах кримінального провадження, про час та місцезнаходження телефону ОСОБА_10 20.04.2016 р. в зоні дії базових станцій вбачається, що в зоні дії всіх чотирьох зазначених в довідці базових станцій, в зоні дії яких в період з 08:31 год. по 10:49 год. перебував телефон ОСОБА_10 , знаходиться саме місце проживання обвинуваченої  будинок АДРЕСА_9 , а в період з 11:22 год. до 11:40 год. телефон ОСОБА_10 вже перебував в районі вул. Новгородської та пр. Науки в м. Харкові, де, як пояснила обвинувачена, мешкає подруга ОСОБА_13 , до якої в день убивства їздила ОСОБА_10 .
		З наданої суду довідки ПрАТ «Київстар» із схемою розташування місця проживання обвинуваченої ( АДРЕСА_9 ) та ОСОБА_11 ( АДРЕСА_5 ) та схемою зони дії базових станцій ПрАТ «Київстар» вбачається, що обидві квартири знаходяться в зоні дії одних і тих самих базових станцій ПрАТ «Київстар» 
		Крім того, ОСОБА_10 , надаючи показання суду, не виключала, що прямуючи до подруги вдень 20.04.2016 р., вона могла телефонувати ОСОБА_11 і з вулиці.
		Вищезазначене повністю, логічно та послідовно узгоджуються із показами обвинуваченої ОСОБА_10 про те, що 20.04.2016 р. вона не зустрічалась з ОСОБА_11 та не скоювала його вбивство, тілесні ушкодження отримала під час знаходження у відділу поліції, де працівники поліції проводили з нею процесуальні дії без участі її захисника з порушенням права на захист.
		Такого висновку суд дійшов, враховуючи, що стороною обвинувачення не надано суду належних та допустимих доказів, підтверджуючих обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_10 обвинувачення, в зв`язку з чим, у суду виникли обґрунтовані розумні сумніви щодо винуватості ОСОБА_10 у вчиненні злочину, в якому вона обвинувачується.
		При цьому судом враховується правова позиція щодо визнання винності особи «поза розумним сумнівом» та визначення «стандартів доказування», висловлену Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 по справі №688/788/15-к, в якій зазначається, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК: Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
		Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		Аналізуючи надані у розпорядження суду докази, які були безпосередньо досліджені в ході судового розгляду, суд прийняв до уваги слушні доводи сторони захисту, зазначені у судових дебатах, та надав їм оцінку з урахуванням вимог статті 87 КПК України, що зобов`язує суд визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов, а також порушення права особи на захист, що як наслідок призводить до визнання відповідних доказів недопустимими.
		Окрім вказаних вище порушень кримінального процесуального закону в ході досудового розслідування цього кримінального провадження, не залишились поза увагою суду й інші порушення, допущені у даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування та процесуальним керівником.
		Так, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 20.04.2016 р. ОСОБА_10 було затримано о 18:15 год. 20.04.2016 р., підставою затримання, яка зазначено в протоколі, стало те, що очевидець, в тому числі потерпілий, чи сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа тільки що вичинила злочин та затримана безпосередньо після вчинення злочину (т.2 а.с.6-8). 
		Поняття «щойно», передбачене п.2 ч.1 ст.208 КПК України, розширеному тлумаченню не підлягає, тобто кримінальним процесуальним законом встановлено право уповноваженої на те особи затримувати осіб одразу після вчинення останніми відповідних злочинних дій. Проте, згідно протоколу затримання від 20.04.2016 р., складеного о 23:35 год., ОСОБА_10 затримано у кримінальному провадженні по факту вбивства, вчиненого 20.04.2016 р. о 10:30 год., тобто через декілька годин після факту вчинення відповідного кримінального правопорушення.
		Цього ж дня о 21:50 год. ОСОБА_10 було призначено захисника, що підтверджуються відповідним дорученням, наявним у матеріалах кримінального провадження, якого допустили до підзахисної майже через 2 години (т. 1 а.с. 148).
		Біологічні зразки для проведення експертизи були відібрані у ОСОБА_10 з порушенням вимог ст.245 КПК України після затримання та без участі її захисника (т.1 а.с.144-147).
		Однак ці обставини, а саме - порушення права ОСОБА_10 на захист та можливі факти застосування до неї фізичного та морального примусу з боку працівників поліції, можуть бути лише підставою для уповноважених на те осіб для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проведення ефективного розслідування, оскільки вони не є предметом даного судового розгляду, який суд здійснює виключно в рамках пред`явленого обвинувачення на підставі обвинувального акту.
		Судовий розгляд проводився лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримавшись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримавшись принципу диспозитивності, тобто діючи виключно у межах своїх повноважень та компетенції суд вирішив лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, зберігаючи при цьому об`єктивність та неупередженість та створивши при цьому необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов`язків, та надійшов до висновку про те, що рівність перед законом і судом виключає будь-які привілеї у сторін кримінального провадження в ході судового розгляду, саме тому суд не приймає до уваги жоден із викладених вище досліджених доказів, оскільки завданнями кримінального провадження є не тільки захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а й неупереджений судовий розгляд з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду винуватість ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, стороною державного обвинувачення не доведена, в тому числі поза розумним сумнівом, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України суд вважає необхідним ухвалити у даному кримінальному провадженні виправдувального вироку, у зв`язку з недоведеністю того, що дане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою ОСОБА_10 .
		Згідно ч.3 ст.373КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Виправдувальний вирок ухвалюється судом у випадках, передбачених ст.ст. 284, 373 КПК України.
		Згідно п.2 ч.1 ст.373КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
		Оскільки сторона обвинувачення не довела, що вбивство ОСОБА_11 вчинено саме ОСОБА_10 , суд прийшов до переконання, що ОСОБА_10 необхідно виправдати в інкримінованому їй злочині з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.373 КПК України.
		Долю речових доказів суд, вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України, при цьому вважає за необхідне скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді на речові докази.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення призначених по справі судових експертиз відповідно до вимог ст.124 КПК України слід віднести на рахунок держави.
		Керуючись ст. ст. 17, 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд     
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_10 визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, та виправдати її на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою.
		Скасувати арешт накладений на речові докази.
		Речові докази: 15 гільз, сипучу речовину вагою 4,074 грам. та кулю (шарік), порожню ампулу «Дексалгін», пакунок зі змивом з долоней рук ОСОБА_10 та контрольний зразок - знищити. Мобільний телефон Nokia 6700, кросівки чорного кольору, спортивний костюм, футболку повернути ОСОБА_10 . Тапочки, чоловічі труси, фуфайку (футболку) червоного кольору, мобільний телефон Nokia 6300, металевий замок повернути потерпілій ОСОБА_16 .
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів на загальну суму 13644 грн. віднести на рахунок держави.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		 
		Головуючий суддя: ОСОБА_1 
		   
		   Судді:                             ОСОБА_2 
		 
		                                    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...