Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 278/1904/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 17.10.2018. Зареєстровано: 18.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2018.
Дата набрання законної сили: 28.02.2019
Результат оскарження 28.02.2019 Житомирський апеляційний суд: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/278/324/17
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017060170000543

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		278/1904/17
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		 
		 
		17 жовтня 2018 року                        м. Житомир
		 
		Житомирський районний суд Житомирської області в складі колегії:
		головуючого судді   ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		з участю секретаря судового засідання   ОСОБА_4 ,
		прокурорів   ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого   ОСОБА_7 ,
		захисників   ОСОБА_8 ,  ОСОБА_9 ,
		потерпілої   ОСОБА_10 ,
		представника потерпілої   ОСОБА_11 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню:
		 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який працював водієм у БПП «Фаворит Люкс», має на утриманні двох малолітніх дітей  ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 , до арешту проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, - 
		 
		у вчиненні злочинів, передбачених п. 14 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 125 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		   
		Формулювання обвинувачення, висунуте ОСОБА_7 та визнане судом доведеним.
		 
		Двадцять восьмого травня 2017 року о другій половині дня, на території рекреаційного центру «Лісовичок», що розташований на 124 кілометрі автодороги «Київ-Чоп» в с. Березина, Житомирського району Житомирської області, в одній із альтанок відпочивали ОСОБА_7 разом із родиною та знайомими, а в іншій альтанці ОСОБА_14 , за національністю азербайджанець, який разом із родиною та своїми знайомими святкував День народження ОСОБА_15 та вживали спиртні напої.
		Під час відпочинку, між ОСОБА_14 та раніше не знайомим йому ОСОБА_7 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, з ініціативи останнього, в період з 15 до 20 години відбулось декілька розмов, під час яких ОСОБА_7 виразив негативне ставлення до осіб азербайджанської національності, які проживають на території України, тобто в обвинуваченого виникла нетерпимість до ОСОБА_14 з причин приналежності останнього до азербайджанської національності, внаслідок чого ОСОБА_7 вирішив умисно вбити потерпілого.
		З цією метою обвинувачений ОСОБА_7 цього ж дня у період часу між 19 та 20 годинами, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, взяв невстановленого досудовим розслідуванням ножа, підійшов до альтанки, де перебував ОСОБА_14 та, принижуючи останнього за його приналежність до азербайджанської національності, пригрозив потерпілому фізичною розправою.
		У свою чергу потерпілий ОСОБА_14 , реально сприймаючи погрози обвинуваченого, вийшов з альтанки та з метою оборони узяв каністру з під-води, якою намагався знешкодити ОСОБА_7 , а саме вибити з його руки ніж, яким той махав перед собою. 
		У цейчас потерпіла ОСОБА_10 ,захищаючи свогочоловіка   ОСОБА_14 від згаданих ударів ножем, а саме, маючи намір відвести його в бік, прикрила правою рукою руку потерпілого ОСОБА_14 , та таким чином відбила один із ударів ножем заподіяних ОСОБА_7 , внаслідок чого отримала від останнього легкі тілесні ушкодження у вигляді садна на правій верхній кінцівці.
		Після заподіяння ОСОБА_10 вказаних тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_14 направився до обвинуваченого для того, щоб вибити ніж з його рук згаданою каністрою, а ОСОБА_7 , махаючи поперед собою ножем, зробив декілька кроків назад, спіткнувся та опинився навприсядки. В цей час ОСОБА_14 , намагаючись знешкодити ОСОБА_7 приблизився до нього, а обвинувачений з метою протиправного умисного заподіяння смерті потерпілому з мотивів національної нетерпимості до останнього, як до особи азербайджанської національності, тримаючи у руці ніж, умисно, із значною силою прикладання наніс потерпілому ОСОБА_14 один удар ножем в область грудної клітини, а саме у місце розташування життєво-важливого органу  серця.
		Згаданим ударом потерпілому ОСОБА_14 було заподіяно тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення грудної клітини справа по передній поверхні з ушкодженням підшкірної жирової клітковини, хрящової частини 6-го ребра, пристінкової плеври, перикарда, правого передсердя серця, яке супроводжувалося гострою крововтратою-гемоперекардом та правобічним гемотораксом, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя в момент його спричинення та знаходиться у прямому причинному зв`язку із настанням смерті потерпілого.
		 
		Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_14 з мотивів національної нетерпимості, тобто у вчиненні злочину передбаченого п. 14 ч. 2 ст. 115 КК України, а також у вчиненні умисного заподіяння потерпілій ОСОБА_10 легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
		 
		Пояснення учасників кримінального провадження.
		 
		У ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_7 не визнав себе винним у вчиненні згаданих злочинів та пояснив, що 28.05.2017 він разом з дружною, дітьми, знайомими ОСОБА_16 та ОСОБА_17 поїхали відпочивати в кафе «Лісовичок» у с. Березина, Житомирського району, де вживали самогонку. При цьому дружина взяла із собою кухонного ножа, а він власного розкладного ножа із лезом довжиною приблизно 14 см. У сусідній альтанці він бачив осіб азербайджанської національності, проте жодних конфліктів з ним не було. У подальшому він підходив до ОСОБА_14 та спокійно розмовляв із ним біля мангалу, пропонував йому самогонку, на що останній відмовився та почав ображати його, виражатися нецензурними словами з приводу України, поводив себе агресивно. Будь-яких висловлювань щодо нетерпимості до осіб іншої національності він не робив, а лише зауважив, що він українець, перебуває на своїй землі, а тому ОСОБА_14 не має жодного права наказувати йому що робити. Після цього він повернувся до своєї альтанки, де продовжував вживати алкогольні напої, а потім підходив до ОСОБА_10 та питав чому потерпілий так негативно налаштований проти України, на що остання почала ображати його нецензурними словами та вимагала залишити територію кафе. Згодом близько 20 години він пішов до альтанки потерпілих щоб поговорити із ОСОБА_14 , постукав у двері, відчинив їх та попросив потерпілого вийти на вулицю. Невідомий чоловік азербайджанської національності в альтанці взяв зі стола ніж з великим лезом і білою рукояткою та сказав, що зараз сам із ним поговорить. Сприймаючи це як погрозу він, переконавшись, що у кишені є його ніж, почав задкувати, зачепився та впав і ніж випав з кишені на землю, але він одразу підняв його та сховав за зап`ястя. Коли чоловіки азербайджанської національності підходили до нього, він почав тікати і побачив як у нього летить каністра, яка влучила йому у перенісся, від чого він впав, але одразу підвівся і до нього підійшов ОСОБА_14 , який вдарив його каністрою по обличчю, а тому він, розмахуючи ножем у правій руці, почав відходити від нього. 
		При цьому обвинувачений спочатку категорично заперечував нанесення будь-кому тілесних ушкоджень ножем, а потім, змінюючи свої покази, припустив, що міг в цей час з необережності поранити ножем потерпілих, але з метою самооборони. Обернувшись назад, він відчув удар в голову, від якого впав, випустив ножа на землю і чоловіки іншої національності почали бити його ногами по тулубу та нанесли більше 10 ударів. Він почув як ОСОБА_16 наказав йому тікати звідти, а тому він підвівся на ноги, підбіг до своїх дітей, взяв їх на руки та побіг у ліс, а за ним побігла дружина, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Чоловіки іншої національності наздоганяли їх. У цей час ОСОБА_16 повідомив, що бачив кров у ОСОБА_14 - ОСОБА_20 . Біля АЗС він сказав жінкам та ОСОБА_21 , щоб зупинили якусь машину, а сам підійшов до працівниці АЗС та попросив викликати поліцію, на що остання відмовилась. Тоді він вибіг на дорогу, де зупинив рейсовий автобус на якому вони поїхали до м. Житомира. Проте, у місті на вул. Баранова автобус зупинили працівники поліції та його затримали. При затриманні він також припускав, що порізав потерпілого. 
		Потерпіла ОСОБА_10 розповіла, що 28.05.2017 вона разом із чоловіком ОСОБА_14 , сином та друзями перебували в альтанці на території кафе «Лісовичок». Під час відпочинку раніше не знайомий ОСОБА_7 у нетверезому стані неодноразово підходив до її чоловіка ОСОБА_14 і, зі слів останнього, ображав його «чуркою». Близько 19 годин двері їх альтанки відчинив ОСОБА_7 , який звернувся до ОСОБА_14 : «Що ти чурка там закрився?», але обвинуваченого забрав невідомий чоловік. Через годину, двері їх альтанки знову відчинив ОСОБА_7 , який тримав у руці великого мисливського ножа та наказав потерпілому: «Виходь, чурка, різати тебе буду». ОСОБА_14 - ОСОБА_22 вибіг на подвір`я, прихопивши із собою каністру, якою оборонявся від ОСОБА_7 та відштовхував його від себе. Коли вона також вийшла з альтанки, побачила як ОСОБА_7 розмахує перед потерпілим ножем. Вона злякалась за чоловіка, підбігла до нього, взяла його за руку щоб захистити від ударів ножем та відвести звідти, але у цей час ОСОБА_7 ножем вдарив їх обох по руках. Після цього до неї підбігла дружина ОСОБА_7 і між ними почалась штовханина, а її чоловік та ОСОБА_7 відійшли на декілька метрів. Вона бачила як ОСОБА_7 зачепився за пеньок і впав на сідниці, а його ніж випав з руки. В цей час ОСОБА_14 трохи нахилився над обвинуваченим, який сидячи на землі, підняв лівою рукою ножа, яким із значною силою вдарив потерпілого у праву частину грудей. Після цього ОСОБА_14 задер футболку, побачив кров і почав втрачати свідомість, а ОСОБА_7 тим часом втік до своєї альтанки. Вона з ОСОБА_23 підхопили чоловіка, перемістили його тіло на лавку та хтось викликав швидку медичну допомогу. Оскільки швидка довго не їхала, вони поклали тіло потерпілого у машину ОСОБА_24 і поїхали їй на зустріч. На дорозі вони перестріли автомобіль швидкої допомоги, після чого до них підійшов лікар, який оглянув потерпілого та констатував його смерть. 
		Свідок ОСОБА_24 зазначив, що 28.05.2017 коли він разом з потерпілими та друзями перебували на базі відпочинку «Лісовичок», до ОСОБА_14 неодноразово підходив ОСОБА_7 , який, за словами потерпілого, висловлював йому претензії з приводу приїзду ОСОБА_14 на територію України. Цього ж дня, ввечері ОСОБА_7 підійшов до їх альтанки, став на порозі із великим ножем у руках та наказав потерпілому вийти, а тому ОСОБА_14 вийшов на вулицю, а за ним вийшла решта гостей. Коли він вийшов з альтанки, побачив як ОСОБА_7 задкував і розмахував ножем перед ОСОБА_14 , а потім вдарив його цим ножем у бік, але він не пам`ятає місце розташування ОСОБА_14 та обвинуваченого в момент нанесення удару. Він також бачив поранення на руці у потерпілої. Після цього він допомагав перенести непритомного потерпілого на лавку, в той час коли ОСОБА_7 і його компанії з місця події зникли, а потім на власному автомобілі віз пораненого ОСОБА_14 - ОСОБА_22 на зустріч швидкій допомозі. 
		Свідок ОСОБА_25 вказала, що 28.05.2017 вона з чоловіком, друзями та сім`єю ОСОБА_26 відпочивали в с. Березина на базі відпочинку «Лісовичок». Коли потерпілий ОСОБА_14 - ОСОБА_20 знаходився біля мангалу, до нього підійшов ОСОБА_7 і вони про щось розмовляли, а згодом від потерпілого вона дізналась, що ОСОБА_7 ображав ОСОБА_14 - ОСОБА_22 «чуркою». Близько 19 годин до їх альтанки підходив нетверезий ОСОБА_7 , але його забрав невідомий чоловік. Через деякий час до їх альтанки знову прийшов ОСОБА_7 , який зупинився на порозі із великим ножем у руці та сказав ОСОБА_14 - ОСОБА_22 : «Чурка виходь, зараз я тебе буду різати». Потерпілий вийшов із альтанки та взяв каністру із-під води. Коли вона вийшла з альтанки, то почула крик з місця, де відбувалась сутичка між обвинуваченим і потерпілим, після чого побачила як ОСОБА_7 , сидячи на землі, вдарив потерпілого у груди ножем, який потім кинув у пакет своєї жінки та разом зі своєю компанією втік з території вказаної бази відпочинку. ОСОБА_14 - ОСОБА_22 підняв футболку, побачив кров та почав непритомніти. У зв`язку з цим хтось із гостей викликав швидку допомогу. Вона з потерпілою поклали ОСОБА_14 у машину ОСОБА_27 та виїхали на зустріч швидкій. На в`їзді до м. Житомира їх перестріла швидка допомога, лікар якої, оглянувши потерпілого, констатував його смерть. Від дітей, які бігли за ОСОБА_7 , вона дізналась, що останній разом із своєю сім`єю та друзями сіли до автобусу і поїхали у невідомому напрямку.
		Малолітній ОСОБА_28 суду показав, що 28.05.2017 коли він з батьками та їх друзями перебували на базі відпочинку «Лісовичок» ОСОБА_7 підходив до його тата ОСОБА_14 - ОСОБА_20 та вони про щось розмовляли, а цю розмову на відео знімав його товариш ОСОБА_29 . Ввечері ОСОБА_7 прийшов до їх альтанки, став на порозі із великим ножем у руках і сказав до тата: «Чурка, виходь, буду тебе різати». Після цього батько вийшов на вулицю, взяв каністру та почав оборонятися нею від ОСОБА_7 . Коли він вийшов з альтанки, то побачив як мама намагалася підійти до тата, але її не пускала якась жінка та між ним почалася штовханина. В цей час тато впав на землю на сідниці, а ОСОБА_7 , тримаючи у лівій руці ніж, вдарив його ножем у груди. Після цього ОСОБА_7 і його компанія зникли.
		Свідок ОСОБА_23 розповіла, що 28.05.2017 коли вона разом із сім`єю ОСОБА_30 та ОСОБА_26 відпочивали на базі «Лісовичок» у с. Березина, крізь вікно альтанки вона бачила як до ОСОБА_14 - ОСОБА_22 підходив обвинувачений і вони про щось розмовляли. Ввечері ОСОБА_7 також підходив до їх альтанки, але якийсь невідомий чоловік забрав його. Близько 19 годин двері альтанки відчинив ОСОБА_7 у нетверезому стані, який став на порозі із ножем у правій руці та, звертаючись до ОСОБА_14 , сказав: «Виходь, падло, буду тебе різати», на що потерпілий вийшов з альтанки. Вона у цей час перебувала в альтанці та не бачила, що відбувалося на подвір`ї. Але вийшовши на вулицю, побачила, як ОСОБА_14 задрав футболку та показав рану в правій верхній частині живота, з якої йшла кров. Після цього останній втратив свідомість. ОСОБА_7 та його компанії поруч вже не було. Хтось з присутніх викликав швидку допомогу та працівників поліції. Оскільки швидка довго не приїжджала вона з потерпілою поклали тіло ОСОБА_14 у машину ОСОБА_27 і вони виїхали назустріч швидкій. 
		За свідченнями свідка ОСОБА_31 - ОСОБА_22 28.05.2017 він також був присутній на базі відпочинку «Лісовичок» в с. Березина разом з потерпілими та іншими друзями, однак о 16 годин від`їхав по справах та повернувся назад о 19 годин. Через 20 хвилин після його приїзду, до їх альтанки підійшов нетверезий ОСОБА_7 , але друг останнього одразу забрав його звідти. Згодом ОСОБА_7 знову підійшов до їх альтанки, відчинив двері, став на порозі із ножем у руці та сказав потерпілому: «Чурка, виходь, є справа до тебе», у зв`язку з чим потерпілий вийшов на вулицю. Коли він вийшов з альтанки, то побачив як ОСОБА_14 підняв футболку та показав, що у нього в області грудної клітини, під серцем було поранення. Також він бачив у ОСОБА_10 ушкодження на руці. Після цього обвинувачений зі своєю компанією почали тікати звідти, а потерпіла з ОСОБА_23 та ОСОБА_32 сіли в автомобіль останнього і поїхали назустріч швидкій допомозі. Він залишився на місці події з дітьми.
		Свідок ОСОБА_33 повідомила, що 28.05.2017 вона з чоловіком ОСОБА_7 , дітьми, знайомими ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , приїхавши на базу відпочинку «Лісовичок» в с. Березина, вживали алкогольні напої. Вона бачила як в ході відпочинку ОСОБА_7 підходив до потерпілого, з яким про щось розмовляв. Від ОСОБА_7 їй стало відомо, що вони обговорювали свої національності. Ввечері вона помітила як у ОСОБА_7 , який стояв на вулиці біля їх альтанки, полетіла каністра, а потім підбіг потерпілий разом з іншими чоловіками азербайджанської національності та почали наносити ОСОБА_7 удари. Вона підійшла до потерпілої ОСОБА_10 і просила аби її чоловіка ОСОБА_34 не чіпали, на що потерпіла схопила її за горло. В цей час ОСОБА_16 відтягнув одного з нападників і ОСОБА_7 почав тікати, наказавши аби вона з дітьми, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 також тікали, адже їх зараз усіх «поріжуть», проте вона не бачила ножа у будь-кого з учасників конфлікту. ОСОБА_7 з дітьми побігли першими, а вона, зібравши дитячі речі до пакету, побігла за ними. При цьому їх переслідували чоловіки азербайджанської національності. На дорозі, побачивши автобус, вони сіли до нього та поїхали до м. Житомира, де їх зупинили працівники поліції, які затримали ОСОБА_7 та повідомили про вбивство ОСОБА_14 . 
		За свідченнями свідка ОСОБА_16 28.05.2017 він з дружиною і сім`єю ОСОБА_35 приїхали відпочивати на базу «Лісовичок» у с. Березина, де пили горілку. Він бачив як ОСОБА_7 підійшов до потерпілого ОСОБА_14 і про щось з ним розмовляв, а підійшовши до них, почув як потерпілий стверджував, що працює в СБУ, проте жодних образ чи погроз як від потерпілого, так і від обвинуваченого він не чув. Близько 20 годин він побачив, що коли ОСОБА_7 вийшов на вулицю покурити, то до нього підійшов ОСОБА_14 із двома чоловіками іншої національності, які збили ОСОБА_7 з ніг та почали безпричинно наносити йому удари по різним частинам тіла, однак ножів у нападників він не бачив. Коли він намагався розборонити бійку, ОСОБА_7 почав тікати, а слідом за ним він із дружною та ОСОБА_33 з дітьми. Разом вони на дорозі сіли в автобус та доїхали до м. Житомира, де автобус зупинили працівники поліції, які заарештували ОСОБА_7 , і лише тоді йому стало відомо про вбивство ОСОБА_14 . 
		Свідок ОСОБА_17 (кума дружини ОСОБА_7 ) надала показання аналогічні показанням ОСОБА_16 про події, що мали місце 28.05.2017 на базі відпочинку «Лісовичок» в с. Березина, а саме про те, що особи азербайджанської національності напали та безпричинно побили ОСОБА_7 , а також додала, що коли вони з сім`єю ОСОБА_35 та ОСОБА_16 тікали з бази відпочинку, то у ОСОБА_33 в руках був якийсь пакет. 
		Свідок ОСОБА_36 пояснив, що 28.05.2017 коли він їхав рейсовим автобусом з Києва до Житомира, біля с. Березина поблизу АЗС його зупинив ОСОБА_7 , який разом із своїм другом і двома жінками з дітьми зайшли до автобусу та поїхали до Житомира. У ОСОБА_7 на носі була подряпина. У Житомирі по вул. Баранова працівники поліції зупинили автобус та затримали ОСОБА_7 . Обставини інкримінованих обвинуваченому злочинів йому не відомі. 
		Свідок ОСОБА_37 , яка працювала продавцем у магазині на території кафе «Лісовичок» розповіла, що 28.05.2017 через деякий час після того як вона о 20 годині зачинила магазин та пішла додому, їй зателефонувала менеджер магазину, яка повідомила про вбивство людини в кафе і наказала їй їхати туди та чекати швидку допомогу з поліцією. Приїхавши, вона побачила як ОСОБА_14 непритомний лежав на лавці в альтанці із пораненням в області грудної клітини справа, але їй не відомі обставини, за яких останній отримав це ушкодження.
		Свідок ОСОБА_38 , який працював охоронцем у кафе «Лісовичок», зазначив, що 28.05.2017 ввечері, коли він стояв на відстані близько 50 м від альтанок, то бачив юрбу людей, штовханину та, як йому здалося, бійку між відпочиваючими, але він не бачив конкретно хто кому наносив удари. Після цього ОСОБА_7 із розбитим носом швидко йшов у бік с. Березина, а за ним йшли чоловіки азербайджанської національності. Потім з території кафе вибігли інші люди слід за ОСОБА_7 . Він викликав поліцію, підійшов до місця події, де на лавці побачив непритомного чоловіка, якому жінки до грудей, звідки текла кров, прикладали рушники.
		 
		Докази, які підтверджують висунуте ОСОБА_7 обвинувачення.
		 
		Незважаючи на те, що ОСОБА_7 не визнав себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинах, винуватість обвинуваченого, окрім показань потерпілої та свідків, повністю доведена дослідженими у судовому засіданні доказами. Зокрема, висновками експертиз та іншими матеріалами кримінального провадження.
		 
		Як вбачається із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.05.2017 потерпіла ОСОБА_10 повідомила, що цього ж дня близько 18 год. 30 хв. на території кафе «Лісовичок» невідомий чоловік наніс тілесні ушкодження їй та її чоловіку ОСОБА_14 , від яких останній помер (а.к.п. 35-36, т. 2). 
		Відповідно до висновку експерта №1080 від 29.05.2017 у ОСОБА_10 виявлено садно на правій верхній кінцівці, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, утворилося від дотичної дії гострого предмету за обставин вказаних останньою, а саме під час розмахування невідомим чоловіком ножем 28.05.2017 (а.к.п. 37, т. 2)
		Згідно із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.06.2017 потерпіла ОСОБА_10 просила притягнути ОСОБА_7 до відповідальності за спричинення їй останнім тілесного ушкодження (а.к.п. 78, т. 2).
		Відповідно до рапорту від 28.05.2017, цього ж дня до чергової частини Житомирського РВП надійшло повідомлення від ОСОБА_25 про те, що о 20 год. 05 хв. у лісництві «Лісовичок» в с. Березина невідомий наніс ножове поранення в область грудної клітини потерпілого (а.к.п. 1, т. 2). 
		Внаслідок опрацювання вищевказаного повідомлення, працівники поліції ОСОБА_39 та ОСОБА_40 на Київському шосе в м. Житомирі затримали ОСОБА_7 , який зізнався у нанесенні ОСОБА_14 ножового поранення, що відображено у рапорті ОСОБА_41 від 28.05.2017 (а.к.п. 2, т. 2).
		Під час огляду місця події від 28.05.2017, а саме узбіччя автодороги «Київ-Чоп», поблизу будинку №30А, виявлено автомобіль ОСОБА_24 марки «ВАЗ-2101», д.н.з. НОМЕР_1 , на задньому сидінні якого перебував труп ОСОБА_14 у положенні лежачи із раною на грудній клітині. Між правою рукою та тулубом трупа знаходилися рушники (ганчірки), просякнуті речовиною бурого кольору, яка згідно із висновком експерта №694 від 14.07.2017 є кров`ю людини, походження якої можливо від ОСОБА_14 (а.к.п. 3-11, 101-104, т. 2)
		Наведене збігається із протоколом огляду трупа від 29.05.2017, за яким на правій верхній ділянці грудної клітини трупа ОСОБА_14 виявлена рана, а також садна на кисті, в ділянці голови, синці на кисті (а.к.п. 39-42, т.2). 
		Такі ушкодження деталізовані у висновках експерта №493 від 29.06.2017 та №1727/43 від 15.08.2017, за якими на тілі потерпілого ОСОБА_14 виявлене тілесне ушкодження у виді поранення грудної клітини справа по передній поверхні з ушкодженням підшкірної жирової клітковини, хрящової частини 6-го ребра, пристінкової плеври, перикарда, правого передсердя серця, яке утворилося до 0,5-1 години до моменту смерті від дії колючо-ріжучого предмета, що має плаский одностороннє загострений клинок з шириною близько до 2,3 см на рівні занурення через шкіру, довжиною до 14 см або більше. Дане поранення є тяжким тілесним ушкодженням за ознакою небезпеки для життя та має прямий причинний зв`язок із настанням смерті потерпілого. Крім цього у потерпілого також виявлені легкі тілесні ушкодження, які утворилися незадовго до смерті і не мають причинного зв`язку із настанням смерті потерпілого, а саме у виді рани в ділянці правого ліктьового суглоба, яка утворилась від дії ріжучого предмета та саден на лівій кисті, саден із синцями в ділянці лівої ліктьової ямки.
		Виявлені на трупі потерпілого ОСОБА_14 тілесні ушкодження утворилися від дії травмуючих предметів з силою, достатньою для їх виникнення, супроводжуються больовими відчуттями, що відповідають характеру цих ушкоджень, та не виключають здійснення активних цілеспрямованих дій протягом нетривалого проміжку часу. 
		Смерть ОСОБА_14 настала від вищенаведеного колото-різаного поранення грудної клітини справа та близько 10-16 годин до моменту експертизи трупа.
		Під час спричинення смертельних тілесних ушкоджень ОСОБА_14 міг знаходитися у вертикальному чи близькому до нього положенні, при цьому розташування його та особи, що спричинила ушкодження, могло бути будь-яким, при якому ділянки тіла, де виявлені ушкодження, доступні для їх спричинення (а.к.п. 12-14, 110-113, т. 2)
		У ході огляду місця події від 28.05.2017 на території кафе «Лісовичок» в с. Березина, Житомирського району були виявлені плями речовини бурого кольору на тротуарній плитці та на ганчірках, що відповідно до висновку експерта №693 від 14.07.2017 є кров`ю людини, походження якої можливе від ОСОБА_14 (а.к.п. 15-25, 97-100, т. 2)
		Про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_14 свідчить протокол огляду предметів від 15.08.2017, а саме диску із відеозаписом затримання ОСОБА_7 , під час якого останній погодився, що порізав потерпілого, називаючи його при цьому «чорним» та «чуркою» та вказав, що, тікаючи, він викинув у лісі ножа (а.к.п. 218-221, т. 2).
		Зізнання ОСОБА_7 у цьому відеозаписі про нанесення ним потерпілому ножового поранення узгоджується із висновком експерта №19/10-1/486/СЕ/17 від 21.12.2017, відповідно до якого на вилучених при затриманні ОСОБА_7 спортивних штанах виявлена кров людини, яка збігається із генетичними ознаками ОСОБА_14 , а походження цієї крові від ОСОБА_7 виключається. Цією ж експертизою встановлена наявність на вилученій у ОСОБА_7 футболці крові людини, генетичні ознаки якої збігаються з генетичними ознаками крові обвинуваченого, а походження цієї крові від ОСОБА_14 виключається (а.к.п. 49-50, 238-249, т. 2).
		Крім цього, правдивість показань потерпілої про намагання ОСОБА_14 оборонятися каністрою під час нападу на нього ОСОБА_7 доводиться висновком експерта №19/10-3/608/СЕ/17 від 28.11.2017, відповідно до якого на каністрі із плямами бурого кольору, вилученій в ході обшуку автомобіля потерпілого марки «ВАЗ-2106», д.н.з. НОМЕР_2 від 29.05.2017, виявлена кров людини, генетичні ознаки якої збігаються із кров`ю саме ОСОБА_14 , а посилання у висновку експерта на виключення можливості походження цієї крові від ОСОБА_7 , на переконання суду, доводить неправдивість тверджень останнього, свідків ОСОБА_42 та ОСОБА_43 про побиття ОСОБА_14 цією каністрою обвинуваченого (а.к.п. 26-34, 224-237, т.2). 
		З урахуванням викладеного, беручи до уваги стан сильного алкогольного сп`яніння обвинуваченого ОСОБА_7 , суд не виключає того, що тілесне ушкодження на останньому у вигляді садна на носі могло утворитися будь-яким іншим чином, а не внаслідок удару каністрою.
		Факт завдання ОСОБА_7 потерпілій тілесних ушкоджень, а також ножового поранення потерпілому ОСОБА_14 доводиться протоколом проведення слідчого експерименту від 26.07.2017 з фототаблицями з потерпілою ОСОБА_10 , у ході якого потерпіла на місці, а саме на території кафе «Лісовичок» показала на альтанку де стояв нетверезий ОСОБА_7 із захованим за кистю правої руки великим ножем, та де останній ображав ОСОБА_14 у зв`язку з тим, що він є азербайджанцем, а також відтворила яким чином потерпілий оборонявся каністрою від обвинуваченого, у якого був ніж, та яким чином останній поранив їм обом руки та завдав удару потерпілому у груди. При цьому потерпіла показала взаємне розташування потерпілого та ОСОБА_7 коли останній, сидячи, підняв із землі ножа, яким вдарив потерпілого у праву частину тулуба, а також вказала напрямок, куди після цього втік ОСОБА_7 (а.к.п. 123-151, т. 2).
		Аналогічну версію подій відтворила ОСОБА_25 під час слідчого експерименту від 09.08.2017 на місці події, яка також показала як обвинувачений, тікаючи з кафе, кинув у пакет до ОСОБА_42 ножа, яким перед цим наніс удар потерпілому (а.к.п. 161-176, т. 2).
		Достовірність відтворених потерпілою та свідком обставин нанесення обвинуваченим ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_14 удару ножем підтверджується висновками експерта №1728/46 та №1729/47 від 15.08.2017 про те, що під час проведення слідчих експериментів із потерпілою ОСОБА_10 та свідком ОСОБА_25 , останні вказали на можливі обставини утворення у ОСОБА_14 колото-різаного поранення грудної клітини справа, що знаходиться у прямому причинному зв`язку із смертю останнього, а потерпіла, до того ж, вказала на можливі обставини утворення у ОСОБА_14 рани в ділянці правого ліктьового суглоба (а.к.п. 157-160, 177-180, т. 2).
		Відповідно до протоколів пред`явлення особи для впізнання від 30.05.2017, свідки ОСОБА_24 , ОСОБА_44 , ОСОБА_25 та потерпіла ОСОБА_10 впізнали ОСОБА_7 , як особу, яка 28.05.2017 близько 20 години у кафе «Лісовичок» наніс ножем удар ОСОБА_14 в область грудної клітини, а ОСОБА_23 вказала на обвинуваченого як на особу, що підходила до ОСОБА_14 з ножем у руці, одразу після чого вона побачила у потерпілого поранення в правій частині грудної клітини (а.к.п. 63-77, т. 2).
		У свою чергу, згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.05.2017, дружина обвинуваченого ОСОБА_33 впізнала ОСОБА_14 , як особу, з яким обвинувачений спілкувався в альтанці на території кафе «Лісовичок», та з яким у подальшому він бився, що, у свою чергу, підтверджує факт конфлікту обвинуваченого з потерпілим (а.к.п. 81-83, Т. 2).
		Відповідно до відеозапису з наданого потерпілою під час огляду місця події від 08.06.2017 телефону, вбачається, що між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_14 , перед вбивством останнього, відбувся спір з приводу того, що потерпілий є особою азербайджанської національності. При цьому ОСОБА_7 акцентував увагу на тому, що він як українець домінує перед потерпілим, так як останній приїхав саме до нього на територію України, де він, тобто обвинувачений, як українець є на цій території господарем. Цей відеозапис доводить факт існування у обвинуваченого на той час мотивів національної нетерпимості щодо потерпілого, як особи азербайджанської національності (а.к.п. 79-80, 152-156, т. 2). 
		Як вбачається з акту спеціальної медичної комісії з проведення медичних оглядів від 11.07.2017 ОСОБА_7 виявляє психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю зі шкідливими наслідками, проте, згідно із висновком судово-психіатричної експертизи №213-2017 від 11.07.2017, ОСОБА_7 під час скоєння інкримінованого йому діяння міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на час проведення експертизи (а.к.п. 105, 106-108, т. 2).
		 
		Висновки судущодо доведеностівчинення ОСОБА_7 інкримінованих йомузлочинів, а також мотиви неврахування окремих доказів.
		 
		Показання потерпілої та свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_23 та ОСОБА_45 , які були безпосередніми очевидцями вказаних подій, підтверджується висновками судово-медичних експертиз та іншими доказами, зокрема протоколами впізнання ОСОБА_7 , як особи, що вбила ОСОБА_26 у зв`язку з тим, що той був азербайджанцем, протоколами слідчих експериментів, під час яких потерпіла та свідки підтвердили свої показання, а також відеозаписами затримання ОСОБА_7 та його словесного конфлікту з потерпілим ОСОБА_14 на території кафе «Лісовичок», які підтверджують факт вбивства обвинуваченим потерпілого з мотивів національної нетерпимості. 
		Показаннями свідків ОСОБА_46 , ОСОБА_37 та ОСОБА_38 підтверджується факт конфлікту обвинуваченого з потерпілим, внаслідок якого останнього було вбито, а також факт втечі ОСОБА_34 та його рідних і друзів з місця пригоди.
		Таким чином показаннями вказаних свідків, потерпілої та дослідженими матеріалами кримінального провадження, підтверджується факт конфлікту обвинуваченого з потерпілим, з приводу національної нетерпимості, внаслідок якого ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вбив потерпілого ОСОБА_14 .
		Разом з тим, твердження обвинуваченого та свідків ОСОБА_33 , ОСОБА_17 і ОСОБА_16 про нанесення ОСОБА_7 потерпілим ударів спростовуються висновками експерта №115/ц від 26.06.2017 та №695 від 14.07.2017, за якими у піднігтьовому вмісті рук та на змивах з правої руки ОСОБА_14 знайдена кров людини, яка може належати останньому, а походження цієї крові від ОСОБА_7 за висновком №115/ц виключається (а.к.п. 88-92, 93-96, т. 2). 
		Суд вважає неспроможними доводи обвинуваченого та свідків ОСОБА_33 , ОСОБА_17 і ОСОБА_16 про побиття ОСОБА_7 іншими особами азербайджанської національності, які наносили обвинуваченому численні удари ногами по тулубу, оскільки згідно із висновком експерта №1079 від 29.05.2017 у ОСОБА_7 виявлено лише легке тілесне ушкоджень у вигляді садна на обличчі, яке утворилося 28.05.2017 від дії твердого тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, від удару таким по обличчю, а будь-які інші тілесні ушкодження в обвинуваченого відсутні (а.к.п. 38, т. 2).
		Таким чином, показання свідків ОСОБА_33 , ОСОБА_17 і ОСОБА_16 , а також відтворені під час слідчих експериментів з свідками ОСОБА_16 і ОСОБА_33 обставини подій 28.05.2017 у кафе «Лісовичок», спростовані вищевказаними експертизами (а.к.п. 181-203, 204-215, т. 2).
		Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що свідки ОСОБА_33 , ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , не спростовують факт заподіяння ОСОБА_47 удару ножем в груди потерпілого, від чого останній помер. Проте їх показання стосовно того, що саме потерпілий з іншими особами азербайджанської національності напали на ОСОБА_34 та почали його бити не відповідають встановленим обставинам справи, є алогічними та суперечать викладеним вище висновкам експертиз щодо наявності у потерпілого та обвинуваченого тілесних ушкоджень.
		Зокрема, судом встановлено, що саме ОСОБА_48 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння чіплявся до ОСОБА_14 , як до особи азербайджанської національності. Обвинувачений з цього приводу взяв ніж та безпосередньо прийшов до альтанки потерпілого з метою вбити його, як азербайджанця, а не з метою примиритися з ним.
		При огляді судово-медичним експертом обвинуваченого, у нього не було виявлено будь-яких тілесних ушкоджень на тулубі, що, у свою чергу, вказує на неспроможність показань свідків ОСОБА_33 , яка є дружиною обвинуваченого, його куми ОСОБА_17 та свідка ОСОБА_16 про те, що обвинуваченого били по тулубу ногами.
		Враховуючи викладене, а також родинні та дружні відносини цих свідків з обвинуваченим, суд вважає, що вказані свідки є зацікавленими у даній справі, а тому не вірить їх показаннями в цій частині.
		З цих же підстав суд критично ставиться до протоколу слідчого експерименту із ОСОБА_7 від 24.07.2017, де останній на території кафе «Лісовичок» показав як він впав на землю від удару каністрою по голові та відтворив яким чином його били особи іншої національності та потерпілий каністрою (а.к.п. 114-122, т. 2).
		На думку суду, обвинувачений та свідки ОСОБА_33 , ОСОБА_17 і ОСОБА_16 у такий спосіб намагаються пом`якшити винуватість ОСОБА_7 у скоєному.
		 
		Суд вважає, що показання неповнолітнього сина потерпілого - ОСОБА_49 про те, що потерпілий перебував сидячи на землі, а ОСОБА_7 над ним в момент спричинення обвинуваченим ножового поранення, мають суперечності з показаннями інших свідків в частині місця розташування обвинуваченого і потерпілого, внаслідок віку неповнолітнього свідка, який був очевидцем смерті батька і його сильного душевного хвилювання, що могло призвести до спотворення у пам`яті свідка деталей обставин злочину.
		 
		Неґрунтовними є твердження захисника про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ст. 118 КК України, як перевищення меж необхідної оборони, з огляду на таке.
		Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про необхідну оборону» від 24.04.2002, щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров`я) та інші обставини. 
		Наведене узгоджується із правової позицією Верховного Суду у справі №739/1412/16-к від 06.09.2018, яка полягає у наступному.
		З об`єктивної сторони умисне вбивство характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між указаним діянням та наслідком, а із суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.
		Стаття 118 та стаття 115 КК України має ті самі ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони, які характеризуються діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між указаним діянням та наслідком, а із суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.
		Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 115 КК, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 118 КК, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.
		Згідно із ч. 1 ст. 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. 3 ст. 36 КК). 
		До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.
		У разі коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватися на загальних підставах.
		Суд ураховує те, що саме ОСОБА_7 був ініціатором конфлікту, прийшов до потерпілого з метою заподіяння шкоди його здоров`ю та життю, у зв`язку з тим, що той був особою азербайджанської національності. Саме з цією метою ОСОБА_7 заздалегідь взяв із собою ножа та почав викликати потерпілого з альтанки для того, щоб його «порізати». А коли потерпілий вийшов з альтанки, то обвинувачений жодним чином не намагався врегулювати конфлікт, а навпаки, намагаючись втілити погрози у реальність, почав розмахував перед ОСОБА_14 ножем, чим змусив його взяти каністру для знешкодження обвинуваченого. 
		Викладене свідчить про бажання ОСОБА_7 розправитися із ОСОБА_14 та помститися останньому за те, що він як азербайджанець проживав на території Україні, та доводить неправдивість показань обвинуваченого про причини його приходу до потерпілого в альтанку, яка полягала у ніби то намаганні помиритися та вибачитися перед останнім.
		При цьому, суд не залишає поза увагою той факт, що обвинувачений був озброєний ножем, а в руках у ОСОБА_14 була лише порожня пластикова каністра, яку він взяв не для нападу, а навпаки для захисту від обвинуваченого та якою не наносив йому ударів, як встановлено вище у вироку, що свідчить про спрямованість дій потерпілого лише на захист.
		Крім цього, судом також встановлено, що ніхто з осіб іншої національності не бив ОСОБА_7 , оскільки у нього, крім садна на носі, відсутні інші тілесні ушкодження, що жодним чином не суперечить показанням свідка ОСОБА_38 , який бачив юрбу, штовханину, однак не бачив, щоб хтось наносив удари ОСОБА_7 чи будь-кому іншому з присутніх людей. 
		Таким чином, судом не встановлено, що ОСОБА_14 або інші особи азербайджанської національності вчиняли суспільно-небезпечне посягання на здоров`я та життя ОСОБА_7 , а тому підстав у останнього побоюватися за своє здоров`я та життя не було. Відтак, у діях ОСОБА_7 відсутня необхідна оборона та перевищення її меж. 
		З огляду на судову практику, що викладена у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» для з`ясування змісту і спрямованості умислу особи при дослідженні доказів необхідно виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події та їх стосунки.
		Отже, коли ОСОБА_7 із значною силою прикладання наносив ОСОБА_14 удар небезпечним предметом  ножем, а не просто відмахувався ним, про що свідчить характер ножового поранення та висновки судово-медичних експертиз, перебуваючи у положенні сидячи та маючи при цьому більш доступні ділянки для удару, як от нога, живіт тощо, спрямовуючи свій удар саме в область грудної клітини, де знаходиться життєво-важливий орган  серце, ОСОБА_7 , на переконання суду, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого та свідомо допускав настання цих наслідків.
		Суд погоджується із стороною обвинувачення про наявність у ОСОБА_7 спеціального мотиву на умисне вбивство ОСОБА_14 , який полягав у національній нетерпимості до нього як до особи іншої національності з огляду на таке.
		Умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості (п. 14ч.2 ст. 115 КК)має місце тоді, коли винний прагне продемонструвати людську неповноцінність потерпілого, через належність останнього до конкретної раси, нації (національності) чи етнічної групи та внаслідок цього виявляє своє упереджене, ненависницьке ставлення до нього.
		Наведена норма закону містить спеціальний мотив, який може поєднуватися із іншими спонуканнями, такими як помста, корисливість, хуліганські мотиви, але домінуючим спонуканням у даному випадку, виступає прагнення особи фізично розправитися із потерпілим у зв`язку із його расовою чи національною приналежністю.
		Про наявність у ОСОБА_7 згаданого спеціального мотиву на вбивство ОСОБА_14 свідчить ряд факторів. 
		Так, ОСОБА_48 та ОСОБА_26 до подій, що розглядаються, знайомі не були. З відеозапису розмови обвинуваченого із потерпілим, перед вбивством останнього, вбачається, що у ОСОБА_7 виник конфлікт з ОСОБА_14 тільки через те, що останній, будучи особою азербайджанської національності, а не українцем, проживав на території України. Адже у них не було будь-яких інших суперечок стосовно умов відпочинку на території кафе «Лісовичок», до прикладу щодо користування мангалом, дитячим майданчиком чи альтанками. На переконання суду, у разі належності потерпілого до української чи іншої слов`янської національності, у ОСОБА_7 був би відсутній мотив на його умисне вбивство.
		Крім цього, обвинувачений відкрито вживав слова, які принижують та ображають потерпілого саме як азербайджанця, що у суді підтверджується показаннями свідків та вищеназваним відеозаписом затримання ОСОБА_7 .
		Про вчинення ОСОБА_47 вбивства ОСОБА_26 з мотив національної нетерпимості свідчить те, що коли ОСОБА_48 із ножем підійшов до альтанки потерпілих, то через приналежність ОСОБА_14 - ОСОБА_22 до азербайджанської національності, називав його «чуркою» та повідомив, що буде його «різати». На думку суду, ця обставина беззаперечно свідчить про те, що обвинувачений прагнув фізичної розправи та помсти над потерпілим шляхом його умисного вбивства лише з причин виникнення у обвинуваченого національної нетерпимості до потерпілого.
		 
		Разом зтим,ураховуючи показанняпотерпілої ОСОБА_10 та свідків,беручи доувагу висновоксудово-медичноїекспертизи щодонаявності употерпілої саднана правійверхній кінцівці,яке утворилосявід діїгострого предмету,а такожте,що обвинуваченийприпустив,що вінміг поранитипотерпілу ножем,яким розмахував,суд напідставі дослідженнядоказів уїх сукупностіта взаємозв`язку,також дійшоввисновку продоведеність вини ОСОБА_7 ,окрім умисноговбивства ОСОБА_14  з мотивів національної нетерпимості, в умисному заподіянні потерпілій ОСОБА_10 легкого тілесного ушкодження.
		 
		Суд відкидає, як доказ винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 , протокол огляду чотирьох ножів від 15.08.2017, якими, зі слів ОСОБА_10 , обвинувачений не наносив ОСОБА_14 тілесні ушкодження, так як потерпіла не надала суду доказів, що вона є експертом або іншим фахівцем у галузі визначення предмету, яким могло бути заподіяно тілесне ушкодження потерпілому (а.к.п. 216-217 т. 2).
		Також суд відкидає як доказ вини ОСОБА_7 протокол огляду території бази відпочинку «Лісовичок» від 29.05.2017, з якого вбачається, що при огляді території цього кафе та прилеглої до нього території лісу, дороги та АЗС, ножа або будь-яких інших предметів, що мають значення для слідства, виявлено не було (а.к.п. 43-45, т. 2), так як цей доказ будь-яким чином не доводить та не спростовує винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинах. 
		 
		Таким чином, оцінивши всі досліджені судом докази у сукупності, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, колегія суддів дійшла висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 , поза розумним сумнівом, у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_14 з мотивів національної нетерпимості, а також у вчиненні умисного заподіяння потерпілій ОСОБА_10 легкого тілесного ушкодження, а тому кваліфікує дії обвинуваченого за п. 14 ч. 2 ст. 115 КК України та за ч.1 ст. 125 КК України.
		 
		Мотиви призначення покарання.
		 
		Призначаючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_7 злочинів, а саме, що злочин за ч. 1 ст. 125 КК України є злочином невеликої тяжкості, а за п.14ч.2 ст. 115 КК України  особливо тяжким злочином, пов`язаним із посяганням не лише на життя потерпілого, а й на гарантовану ст. 24 Конституції України рівність прав і свобод людини та громадянина, незалежно від їх раси, кольору шкіри, релігійних переконань, етнічного походження, за мовними або іншими ознаками.
		Суд також враховує особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем роботи, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох малолітніх дітей, думку потерпілої, яка наполягала на призначенні ОСОБА_7 суворого покарання, а також відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючої покарання обставини.
		Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_7 є вчинення злочинів у стані алкогольного сп`яніння, що доводиться протоколом медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння №271 від 29.05.2017 та висновком до нього (а.к.п. 46-47, т. 2). 
		На підставівикладеного,суд дійшоввисновку,що ОСОБА_7  слід призначити покарання,з урахуваннямвимог ч.1ст.70КК України, у виді позбавлення волі в межах санкції п.14ч.2 ст.115КК України,оскільки лишеізоляція обвинуваченоговід суспільствабуде необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
		 
		Підстави для задоволення цивільного позову.
		 
		Цивільний позов потерпілої про стягнення з обвинуваченого на її користь 100000 грн. матеріальної шкоди та 500000 грн. моральної шкоди, підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України у разі якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.
		Частиною 1 статті 1201 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати витрати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання. 
		Разом з цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі № 554/1793/15-ц від 18.03.2018, витрати на проведення поминальних обідів, які проводяться після поховання, не підлягають відшкодуванню, оскільки поминальні обіди не входять у перелік витрат на поховання.
		З огляду на викладене, суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілої документально підтверджені останньою витрати лише на поховання ОСОБА_14 і транспортування його тіла на батьківщину до Азербайджану, які згідно до наданих бухгалтерських документів (накладних, квитанцій та чеків) складають 25421 грн.
		Судом встановлено, що потерпілій ОСОБА_10 неправомірними діями обвинуваченого була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях внаслідок смерті її чоловіка.
		Душевний біль дружини від втрати чоловіка є очевидним та не може вимірюватись у грошовому вигляді. 
		При цьому, визначаючи грошовий еквівалент заподіяної потерпілій моральної шкоди, суд ураховує той факт, що остання вимушена без допомоги померлого самостійно виховувати їх спільного малолітнього сина. Убитий ОСОБА_14 за життя утримував сім`ю потерпілої, був їй добрим чоловіком та батьком. Після вбивства ОСОБА_14 , потерпіла та її син не можуть більше розраховувати та покладатися на останнього, як на чоловіка та батька, при вирішенні певних життєвих проблем та організації свого добробуту. З втратою чоловіка потерпіла вимушена сподіватися лише на себе в організації умов свого проживання та вихованні сина, що переконливо свідчить про велику глибину душевних страждань потерпілої з приводу втрати чоловіка.
		Однак, з урахуванням глибини вказаних страждань потерпілої, матеріального стану обвинуваченого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, а також з огляду на вимоги принципу розумності та справедливості, колегія суддів дійшла висновку, що справедливою та достатньої для потерпілої буде компенсація спричиненої їй моральної шкоди у розмірі еквівалентному 200000 грн.
		 
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		 
		Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
		У відповідностідо вимогч.2ст.124КПК Українисуд стягуєз обвинуваченогона користьдержави 11005грн.28коп. витрат на залучення експертів під час проведення судових молекулярно-генетичних експертиз.
		З метою запобігання ухилення ОСОБА_7 від відбування призначеного йому за цим вироком реального покарання, суд дійшов висновку про необхідність залишити обвинуваченому раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, колегія суддів,
		 
		               У Х В А Л И Л А:
		 
		ОСОБА_7  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1ст.125, п.14ч.2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч.1ст.125 ККУкраїни у виді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин;
		- за п.14ч.2ст.115 КК України  у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі.
		 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України,шляхом поглинанняменш суворогопокарання більшсуворим,остаточно визначити  ОСОБА_7 покарання увиді 12(дванадцять) років позбавлення волі.
		 
		Строк відбування покарання  ОСОБА_7  рахуватиз часуйого фактичногозатримання,тобто з 28.05.2017.
		До набрання вироком законної сили залишити  ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		Відповідно до частини 5 статті 72 КК зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з дня затримання 28 травня 2017 року до дня набрання вироком законної сили - із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 11005грн.28коп. витрат на залучення експертів під час проведення судових молекулярно-генетичних експертиз.
		 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 задовольнити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_7 на користь  ОСОБА_10  матеріальну шкоду у сумі 25421(двадцятьп`ять тисяччотириста двадцятьодна)грн. та моральну шкоду в сумі 200000(двістітисяч)грн. 
		У решті позову відмовити.
		 
		Скасувати арешт, накладений ухвалами Богунського районного суду від 30, 31 травня 2017 року та 06 червня 2017 року на: спортивні штани і футболку; два полотенці білого кольору; футболку і штани ОСОБА_14 ; ганчірки, кухонний ніж, три металеві шомполи; каністру, чотири кухонні ножі.
		 
		Речові докази, а саме:
		- два полотенці просочені речовиною бурого кольору, змиви речовини бурого кольору, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Житомирського РВП, а також зразки крові ОСОБА_7 , які були передані до Житомирського Обласного бюро СМЕ, -знищити;
		- кухонний ніж, шомполи, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Житомирського РВП, а також автомобіль «ВАЗ», д.н.з НОМЕР_1 , що переданий на зберігання ОСОБА_24  повернути останньому;
		- каністру, 4 кухонні ножі, футболку, штани, документи на ім`я ОСОБА_14 , а саме посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, свідоцтво члена міжнародної поліцейської асоціації та автомобіль марки «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_2  повернути потерпілій ОСОБА_10 ;
		- диск з відеозаписом розмови між обвинуваченим та ОСОБА_14 від 28.05.2017, диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейського від 28.05.2017  залишити в матеріалах кримінального провадження;
		- спортивні штани і футболку ОСОБА_7 , які зберігаються в Житомирському РВП,  повернути останньому;
		- мобільний телефон «Самсунг Дуос»  повернути власнику;
		 
		На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. 
		Вирок набираєзаконної силипісля закінченнявказаного строкуподання апеляційноїскарги,якщо такускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги вирок,якщо вінне скасований,набирає законноїсили післяухвалення рішеннясудом апеляційноїінстанції. 
		Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий суддя:
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...