Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/7627/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано для оприлюднення: 17.10.2018. Зареєстровано: 18.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2018.
Дата набрання законної сили: 30.07.2019
Результат оскарження 30.07.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		17 жовтня 2018 року                      № 826/7627/18
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
		за позовом Заступника Генерального прокурора України
		до Державної служби геології та надр України,
		Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія»,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Укрнафта»
		про визнання протиправним та скасування рішення, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		          Заступник Генерального прокурора України звернувся до суду в інтересах держави з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 15.05.2017 № 217 "Про надання спеціального дозволу на користування надрами" в частині надання спецдозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркона Газ-Енергія" та про визнання недійсним спеціального дозволу від 18.05.2017 № 4830 на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркона Газ-Енергія".
		В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Кодекс України про надра, Закон України «Про нафту і газ», Положення про Державну службу геології та надр України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2015 № 1174, Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, Інструкцію про зміст, оформлення та порядок подання в ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу, затверджену наказом ДКЗ України від 18.10.1999 № 120, Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, та зазначає, що Державною службою геології та надр України прийнято наказ від 15.05.2017 № 217 "Про надання спеціального дозволу на користування надрами" в частині надання спецдозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркона Газ-Енергія" та видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркона Газ-Енергія" спеціальний дозвіл від 18.05.2017 № 4830 на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища в порушення вимог чинного законодавства, оскільки надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркона Газ-Енергія" документи не відповідають критеріям, визначеним у підпункті 1 пункту 8 Порядку № 615.
		Державною службою геології та надр України подано відзив на позов, в якому відповідач посилається на Закон України «Про нафту і газ», Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, Порядок державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 № 263, та зазначає, що Державною службою геології та надр України прийнято наказ № 217 та надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» спецдозвіл № 4830 з дотриманням усіх приписів Порядку, що регулюють механізм погодження органами державної влади та органами місцевого самоврядування надання спеціальних дозволів на користування надрами.
		Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» подано відзив на позов, в якому відповідач посилається на Закон України «Про нафту і газ», Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, Порядок державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 № 263, Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, та зазначає, що заявник виконав всі необхідні дії для отримання спецдозволу на користування надрами шляхом укладення відповідних угод та виконання умов договорів в межах проведення геолого-економічної оцінки надр Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища у відповідності до вимог Положення № 865.
		Представником третьої особи подані письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог, в яких третя особа посилається на закони України «Про нафту і газ», «Про захист економічної конкуренції», та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» не було надрокористувачем Свистунківсько-Червонолуцького родовища, а тому не мало права на отримання спеціальних дозволів у пільговому порядку. 
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
		 
		Наказом Державної служби геології та надр України від 15.05.2017 № 217 відповідно до пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, у зв'язку із наявністю підстав для надання спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол від 13.05.2017 № 6/2017) надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» дозвіл на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища строком на 20 років.
		На підставі зазначеного наказу Державною службою геології та надр України видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» спеціальний дозвіл на користування надрами № 4830 від 18.05.2017 з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка вуглеводнів родовища, геолого-економічна оцінка і затвердження запасів ДКЗ України. Промислова розробка.
		Щодо підстав прийняття оскаржуваного наказу та видачі спеціального дозволу на користування надрами, суд зазначає наступне.
		Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності нафтогазової галузі України та регулювання відносин, пов'язаних з особливостями користування нафтогазоносними надрами, видобутком, транспортуванням, зберіганням та використанням нафти, газу та продуктів їх переробки з метою забезпечення енергетичної безпеки України, розвитку конкурентних відносин у нафтогазовій галузі, захисту прав усіх суб'єктів відносин, що виникають у зв'язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, переробкою нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, споживачів нафти і газу та працівників галузі визначає Закон України «Про нафту і газ».
		Статтею 2 Закону України від 12.07.2001 № 2665-ІІІ «Про нафту і газ» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2665-ІІІ) встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у зв'язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, незалежно від форм власності господарюючих суб'єктів - учасників таких відносин.
		Відповідно до статті 11 Закону № 2665-ІІІ користування нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатація підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюються лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, що надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на умовах, визначених чинним законодавством. 
		Спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами має містити зокрема: 
		відомості про отримувача спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, вид робіт, на проведення яких він видається; 
		визначення меж ділянки нафтогазоносних надр, що надаються в користування; 
		строк дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами; 
		перелік обов'язкових додатків, у тому числі угоду про умови користування нафтогазоносними надрами.
		Статтею 12 Закону № 2665-ІІІ встановлено, що надання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами здійснюється з додержанням принципів: 
		відкритості конкурсної системи при виборі переможця конкурсу на отримання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами; 
		наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей для користування нафтогазоносними надрами; 
		забезпечення державою гарантій власникам спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами та захист їх інтересів відповідно до законодавства протягом усього строку дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами; 
		забезпечення власниками спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами взятих на себе зобов'язань, передбачених чинним законодавством та спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами; 
		забезпечення максимально ефективного і раціонального використання нафтогазоносних надр; 
		платності надання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами; 
		погодження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, умов конкурсів по кожній ділянці нафтогазоносних надр з органами місцевого самоврядування, а на користування нафтогазоносними надрами з метою промислової розробки - і із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки та державного гірничого нагляду.
		Згідно із статтею 14 Закону № 2665-ІІІ спеціальні дозволи на користування нафтогазоносними надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України. 
		Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615.
		Згідно з пунктом 1 Порядку № 615,      Порядок регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. 
		Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами. 
		Користувачами надр можуть бути особи, визначені статтею 13 Кодексу України про надра (далі - надрокористувачі). 
		Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
		Відповідно до пункту 2 Порядку № 615 дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.
		Згідно з пунктом 3 Порядку № 615 на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл. 
		Одному заявникові може надаватися дозвіл на видобування одного виду корисних копалин з кількох близько розташованих родовищ, якщо доцільність їх спільної розробки підтверджується відповідним рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ). 
		У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами. При цьому в угоді на користування надрами визначаються просторові межі кожного виду корисної копалини. 
		Використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, здійснюється надрокористувачами у порядку, встановленому законодавством.
		Пунктом 4 Порядку № 615 встановлено, що дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.
		Надрокористувач, якому надано дозвіл на видобування корисних копалин, має право проводити дорозвідку (довивчення) родовища у межах наданої йому ділянки надр. 
		Відповідно до пункту 5 Порядку № 615, дозволи надаються на такі види користування надрами: 
		геологічне вивчення родовищ корисних копалин; 
		геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; 
		видобування корисних копалин; 
		геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ); 
		будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; 
		створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо); 
		виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.
		Підпунктом 1 пункту 8 Порядку № 615 встановлено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу. 
		Відповідно до абзацу двадцятого пункту 8 Порядку № 615 для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв'язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.
		Згідно з абзацами двадцять другим - двадцять шостим пункту 8 Порядку № 615 заява реєструється організатором аукціону в журналі обліку з присвоєнням їй номера і зазначенням дати і часу подання. Підтвердженням реєстрації є відмітка організатора, що проставляється на копії заяви та повертається заявнику, або відмітка на описі вкладення у цінний лист про прийняття заяви на відправлення поштовим зв'язком.
		Інформація про реєстрацію документів, що надійшли для надання дозволу, протягом трьох робочих днів з дня реєстрації розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.
		Документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові. Інформація про повернення документів протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про повернення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.
		Дозвіл без проведення аукціону не може бути надано особі, що не виконує програми робіт на ділянках надр, на користування якими їй вже надано дозвіл, або щодо якої виявлені порушення правил користування надрами на таких ділянках, що зафіксовані в актах перевірок, приписах або розпорядженнях відповідних органів у сфері надрокористування до моменту їх усунення.
		Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку.
		Надання дозволів у випадках, передбачених підпунктами 1 - 14 цього пункту, здійснюється за рішенням органу з питань надання дозволу (абзац тридцять перший пункту 8 Порядку № 615).
		Пунктом 9 Порядку № 615 встановлено, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з: 
		Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;
		відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення; 
		Мінприроди - на всі види користування надрами. 
		Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - четвертим цього пункту.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України.
		Згідно з пунктом 1 Положення № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
		Відповідно до пункту 3 Положення № 1174 основними завданнями Держгеонадр є:
		1) реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;
		2) внесення на розгляд Міністра екології та природних ресурсів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
		Підпунктом 9 пункту 4 Положення № 1174 встановлено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).
		З урахуванням наведеного суд зазначає, що вирішення питань щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами належить до повноважень Державної служби геології та надр України.
		Як вбачається з матеріалів справи, для проведення геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин Свистунківсько-Червонолуцького родовища Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» звернулося до Державної служби геології та надр України із запитом щодо отримання довідки про залишкові запаси вуглеводнів по Свистунківському та Червонолуцькому родовищах.
		Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України» надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» довідку про залишкові запаси корисних копалин (вуглеводів) по Свистунівському та Червонолуцькому родовищах (спеціальний дозвіл № 2501 від 20.07.2004) станом на 01.01.2015.
		На засіданні Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України прийнято рішення (протокол № 2 від 12.04.2016) про погодження надання надр у користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона Газ-Енергія». 
		26.05.2016 між Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України», як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія», як замовником, укладено договір № 686п щодо опрацювання фондових геологічних матеріалів відповідно до заяви надрокористувача на купівлю-продаж права на користування геологічною інформацією та виготовлення копій геологічних матеріалів.
		07.06.2016 між Державним геологічним підприємством «Державна комісія з експертизи геологічних проектів та кошторисів «Геолекспертиза» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» укладено договір № 3861 про надання послуг, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з експертизи обгрунтування вартості пакету геологічних матеріалів по Свистунківсько-Червонолуцькій площі газу природного, конденсату та нафти, яка розташована в Гадяцькому та Лохвицькому районах Полтавської області.
		07.06.2016 ДГП «Державна комісія з експертизи геологічних проектів та кошторисів» у відповідності до завдання Державної служби геології та надр України (лист ДНВП «Геоінформ України» № 05/305-1939 від 27.05.2016) складено експертний висновок №      3861-л, відповідно до якого вартість права користування геологічною інформацією по Свистунівсько-Червонолуцькій площі газу природного, конденсату та нафти, що знаходиться в Гадяцькому, та Лохвицькому районах Полтавської області, загальною площею - 97,0 кв.м складає 392      857,67 грн.
		Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України», згідно з договором купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією від 08.06.2016 № 76/11, укладеним між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія», листом від 08.06.2016 за № 05/305-2084 надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» електронні копії відкритих матеріалів з геологічного звіту по Свистунківсько-Червонолуцькій площі газу природного, конденсату та нафти, що знаходиться в Гадяцькому та Лохвицькому районах Полтавської області, а саме:
		- «Отчет о работах МОГТ на Варвинско-Сенчанской площади, выполненых с/п 7/88 и 11/88 в 1988-1991 гг», КГФЭ Укргеофизика, автор Лысынчук А.П., инв. № 53213:
		- Книга 1 (текст) - на 158 арк.
		- Книга 2 (графічні додатки) - креслення №№ 1-39.
		- Книга № 3 (каталог координат) - на 35 арк.
		- Книга 4 (топооснова) - креслення №№ 1-2.
		На запит Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона Газ-Енергія» від 14.07.2016 за № 13/46-4 Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України» надано ресурсну довідку по продуктивних горизонтах Червонолуцького (Державний фонд родовищ) та Свистунківського (Резерв Державного фонду родовищ) газоконденсатних родовищ відповідно до Державного балансу запасів корисних копалин станом на 01.01.2015 (лист від 18.07.2016 № 03/303-2647). 
		29.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркона Газ-Енергія» як замовником, та Дочірнім підприємством національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія», як виконавцем, укладено договір № 78 надання послуг, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе надання послуг з користування геологічною інформацією виконавця щодо надр: Свистунківсько-Червонолуцької площі.
		04.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркона Газ-Енергія», як замовником, та Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України» «Український геологічний науково-виробничий центр», як виконавцем, укладено договір № 1260-ПР/16/1, за умовами якого замовник надає матеріали і доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати для замовника послуги (виконати роботи) з розробки геолого-тематичної продукції на тему: «Геолого-економічна оцінка Червонолуцько-Свистунківського газо-конденсатного родовища Полтавської області України» станом на 01.01.2016 відповідно до вимог Інструкції про зміст, оформлення та порядок подання в ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 18 жовтня 1999 року № 120. У договорі (підпункт 1.2) зазначено, що умовами цього договору передбачається обробка матеріалів, наявних станом на 01.07.2016. Підпунктом 1.3 договору визначено, що склад, вартість, терміни виконання, та інші вимоги до геолого-тематичної продукції визначаються у геологічному завданні, калькуляції та протоколі узгодження договірної ціни, які є невід'ємними додатками до цього договору. Згідно з підпунктом 1.4 договору, техніко-економічне обгрунтування коефіцієнтів вуглеводне вилучення та детальна інтерпретація комплексу ГДС, як окремих складових ГЕО входить у вартість створення геолого-тематичної продукції.
		Відповідно до геологічного завдання (додаток № 3 до договору) метою завдання є виконання аналізу матеріалів комплексу ГДС свердловин №№ 1, 2, 3, 316 Червонолуцького та № 377 Свистунківського ГКР з урахуванням результатів  випробування, дослідження та розробки покладів продуктивних горизонтів В-16, В-17, В-20, В-21, В-22. Обгрунтування моделі геологічної будови покладів, підрахування запасів вуглеводнів, проведення техніко-економічних розрахунків, підрахування видобувних запасів покладу вуглеводнів. Продуктивною товщею є візейські виклади нижнього відділу кам'яновугільної системи. 
		Як вбачається з акту прийняття первинної геолого-геофізичної документації геологорозвідувальних робіт по Червонолуцько-Свистунівському ГКР від 01.07.2016, для виконання геолого-економічної оцінки надані наступні геолого-геофізичні матеріали:
		1. Геологічна інформація по справах (діла) свердловин №№ 1, 2, 3, 316, 377.
		2. Матеріали промислово-геофізичних досліджень свердловин (комплекс ГДС) №№ 1, 2, 316, 377.
		3. Матеріали сейсмічних досліджень - «Отчет о работах МОГ на Варвинско-Сенчанской площади, выполненых с/п 7/88 и 11/88 в 1988-1991 гг.» / А.П. Лисинчук , В - Киев, 1991.
		4. Пояснювальна записка про результати геолого-розвідувальних робіт, проведених в межах Червонолуцько-Свистунівської площі.
		5. Довідку про залишкові запаси вуглеводнів станом на 01.01.2015 за даними Державного балансу корисних копалин України по Свистунівському та Червонолуцькому родовищах.
		6. Каталог координат пробурених свердловин та Свистунівсько-Червонолуцької площі. 
		25.07.2016 Держгеонадра України зареєстровано подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркона Газ-Енергія» реєстраційні документи на роботи та дослідження з геологічного вивчення надр під державним реєстраційним номером У-16-284/1, що підтверджується листом Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» від 27.07.2016 за № 05/305-2761.
		26.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркона Газ-Енергія», як замовником, та Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія», як виконавцем, укладено договір № 112, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами виконати роботи по створенню геологічної та технічної документації для проведення робіт на Червонолуцько-Свистунківській ділянці надр та надати замовнику готову продукцію, а замовник зобов'язується прийняти документацію, оплатити виконавцю вартість виконаних робіт.
		На спільній геологічній нараді Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркона Газ-Енергія» та ДП «УКРНАУКАГЕОЦЕНТР» 25.08.2016 постановили:
		1. Звіт «Геолого-економічна оцінка Свистунківсько-Червонолуцьке ГКР Полтавської області» виконаний у повній відповідності до геологічного завдання та вимог ДКЗ України. 
		2. Погодитися з підрахованими запасами та оціненими перспективними ресурсами вуглеводнів.
		3. Представити звіт «Геолого-економічна оцінка Савинківського ГКР Чернігівської області» на розгляд та затвердження запасів в ДКЗ України.
		05.09.2016 між Державною комісією України по запасах корисних копалин, як виконавцем, та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркона Газ-Енергія», як замовником, укладено договір на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання виконати для замовника роботи з державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки (ГЕО) запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища згідно з Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865. 
		28.09.2016 за № 615/02 Державною комісією України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркона Газ-Енергія» довідку від 28.09.2016 за № 615/02 про те, що запаси Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області апробовані станом на 01.01.2016 протоколом ДКЗ України від 28.09.2016 № 3659.
		Як вбачається з протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 28.09.2016 № 3659, колегія ДКЗ постановила:
		3.1. Визнати Свистунківсько-Червонолуцьке газоконденсатне родовище підготовленим до геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з продовженням видобування вуглеводнів (промислова розробка) на умовах геолого-економічного ризику користувача надр на базі розвіданих та попередньо розвіданих балансових запасів вуглеводнів за рекомендованим в доопрацьованій ТЕД оптимальним варіантом:
		3.2. Установити кондиції колекторів для підрахунку запасів вуглеводнів.
		3.3. Відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 432 та Інструкції із застосуванням Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 10.07.1998 № 46, внести в авторський підрахунок запасів вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища з урахуванням експертних висновків наступні зміни:
		- внести виправлення у тексті звіту та графічних матеріалах згідно з експертними висновками (додатки 3, 7);
		- відкорегувати основні техніко-економічні показники розробки родовища станом на 01.01.2016 згідно з експертними висновками (додатки 5, 6);
		- внести виправлення у зведені таблиці підрахунку запасів і ресурсів вуглеводнів та супутніх корисних компонентів станом на 01.01.2016;
		- оцінку економічної ефективності розробки запасів вуглеводнів виконати відповідно до Положення ДКЗ про ТЕО за ціною реалізації (з ПДВ): газу - 7099,2 грн./тим.куб.м., конденсату - 9827,54 грн./т;
		- виконати розрахунки податків та зборів (платежів) згідно з чинним законодавством;
		- норму дисконту грошового потоку прийняти на рівні облікової ставки Національного банку України.
		3.4. З урахуванням змін, внесених відповідно до пункту 3.3 апробувати:
		3.4.1. Коефіцієнти вилучення вільного газу та конденсату по покладах Свистунківсько-Червонолуцькій газоконденсатного родовища відповідно до таблиці 3.4.1.
		3.4.2. Поточні станом на 01.01.2016 запаси вільного газу Свистунківсько-Червонолуцького родовища за кодами класів відповідно до таблиці 3.4.2.
		3.4.3. Поточні станом на 01.01.2016 запаси конденсату Свистунківсько-Червонолуцького родовища за кодами класів відповідно до таблиці 3.4.3.
		3.4.4. Поточні запаси супутніх вуглеводних корисних компонентів у вільному газі Свистунківсько-Червонолуцького родовища за кодами класів відповідно до таблиці 3.4.4.
		3.5. Відмітити:
		3.5.1. Початкові запаси і ресурси вільного газу Свистунківсько-Червонолуцького родовища за кодами класів відповідно до таблиці 3.5.1.
		3.5.2. Початкові запаси і ресурси конденсату Свистунківсько-Червонолуцького родовища за кодами класів відповідно до таблиці 3.5.2.
		3.5.3. Початкові запаси і ресурси супутніх вуглеводних корисних компонентів у вільному газі Свистунківсько-Червонолуцького родовища за кодами класів відповідно до таблиці 3.5.3.
		3.6. Визнати Свистунківсько-Червонолуцьке газоконденсатне родовище підготовленим до геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з продовженням видобування вуглеводнів (промислова розробка) на умовах геолого-економічного ризику користувача надр. 
		Згідно з наданим обгрунтуванням попередніх техніко-економічних розрахунків рентабельності розробки покладів визнати за доцільне об'єднати Свистунківську та Червонолуцьку нафтогазоносні ділянки в єдине Свистунківсько-Червонолуцьке родовище з метою зменшення економічного ризику розробки родовища.
		3.7. Згідно з Інструкцією із застосуванням Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу Свистунківсько-Червонолуцьке газоконденсатне родовище за величиною балансових запасів вуглеводнів віднести до дуже дрібних, за складністю геологічної будови, фазового стану вуглеводнів, умовами залягання і мінливістю властивостей продуктивних пластин віднести до дуже складних.
		В пункті 3.8 протоколу викладено рекомендації користувачу надр та рекомендовано, зокрема, протягом 3 років опрацювати та подати на державну експертизу матеріали детальної геолого-економічної оцінки запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища. 
		Листом від 17.10.2016 за № 12-69/1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркона Газ-Енергія» надіслало ДНВП «Геоінформ України» на постійне зберігання звіт «Геолого-економічна оцінка Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області».
		13.03.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» звернулося до Державної служби геології та надр України із заявою № 12/4 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ), терміном на 20 років, Свистунківсько-Червонолуцького родовища, розташованого на території Гадячського та Лохвицького районів Полтавської області. Підставою для надання дозволу у заяві визначено підпункт 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615.
		Державна служба геології та надр України звернулася до Полтавської обласної ради (листом від 13.03.2017 за № 5734/13/12-17) з проханням розглянути питання щодо погодження спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцького родовища, що знаходиться в Гадяцькому, Лохвицькому районах Полтавської області.
		На пленарному засіданні Полтавською обласною радою прийнято рішення від 26.04.2017 № 431, яким погоджено Державній службі геології та надр України надати без проведення аукціону Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцького родовища на території Гадяцького та Лохвицького районів Полтавської області, загальна площа ділянки складає 97 кв.м. 
		Відповідно до протоколу Комісії з питань надрокористування від 13.05.2017 № 6/2017 ухвалено рекомендувати Держгеонадрам врахувати пропозиції Комісії, зокрема, щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами відповідно до пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, в тому числі Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія».
		Відповідно до пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, у зв'язку із наявністю підстав для надання спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол від 13.05.2017 № 6/2017) Державною службою геології та надр України прийнято оскаржуваний наказ від 15.05.2017 № 217, яким надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» дозвіл на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища строком на 20 років.
		На підставі зазначеного наказу Державною службою геології та надр України видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» спеціальний дозвіл на користування надрами № 4830 від 18.05.2017 з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка вуглеводнів родовища, геолого-економічна оцінка і затвердження запасів ДКЗ України. Промислова розробка.
		У спеціальному дозволі визначено наступні особливі умови:
		1. Протягом трьох років затвердити запаси вуглеводнів ДКЗ України.
		2. Виконання рекомендацій ДКЗ України (пункт 3.8 протоколу від 28.09.2016 № 3659 (апробовано);
		3. Виконання умов:
		Полтавської обласної ради - рішення від 26.04.2017 № 431;
		Мінприроди - наказ від 13.04.2016 № 158;
		4. Своєчасна і в повному обсязі сплата обов'язкових платежів до Державного бюджету згідно з чинним законодавством.
		5. Обов'язкове виконання обсягів та термінів викладених в Програмі робіт.
		6. Протягом одного місяця після отримання спеціального дозволу зареєструвати форму 3-гр у Держгеонадрах.
		7. Щорічна звітність перед Держгеонадрами щодо дослідно-промислової розробки згідно форми 6-гр.
		8. Обов'язкова передача в установленому законодавством порядку геологічної інформації, отриманої в процесі робіт, до Держгеонадр протягом трьох місяців після затвердження звіту. 
		Отже, як встановлено під час розгляду справи, Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» видано спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з підстав здійснення замовником за власні кошти апробації в ДКЗ, наявності погодження Міністерства екології та природних ресурсів України та Полтавської обласної ради та за умови виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» певних умов, передбачених у дозволі, що відповідає вимогам чинного законодавства.
		Відносно доводів позивача, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» не було користувачем Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, а тому не мало права на отримання спеціального дозволу без проведення аукціону, суд зазначає наступне.
		Судом проаналізовано положення нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини та зроблений висновок, що вимоги Закону України «Про нафту і газ» та Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами не містять положень щодо надання дозволу на користування надрами без проведення аукціону виключно користувачам надр. 
		Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами визначено наступні підстави для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу (пункт 19):
		подання заявником документів не в повному обсязі;
		виявлення у поданих документах недостовірних даних;
		невідповідність документів, поданих заявником, вимогам пункту 8 цього Порядку;
		наявність інформації від правоохоронних органів та суб'єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні;
		наявність у заявника боргу із сплати загальнодержавних податків та зборів станом на останній звітний період;
		відмова органів, зазначених в абзацах другому - четвертому пункту 9 цього Порядку, у погодженні надання надр у користування;
		невиконання програми робіт на ділянках надр, на користування якими заявнику вже надано дозвіл, виявлення порушень правил користування надрами на таких ділянках, що зафіксовано в актах перевірок, приписах або розпорядженнях відповідних органів у сфері надрокористування до моменту їх усунення, крім випадків визнання таких приписів або розпоряджень недійсними або дію яких зупинено згідно з рішенням суду.
		Судом під час розгляду справи досліджено матеріали, надані сторонами та які стали підставою для видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» спеціального дозволу на користування надрами, та не  встановлено наявність передбачених пунктом 19 Порядку обставин, які б унеможливили надання спеціального дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія».
		Разом з тим, Державною комісією України по запасах корисних копалин надано оцінку підготовленим матеріалам геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин та з урахуванням внесених змін апробовано протоколом від 28.09.2016 № 3659, що й стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу. 
		При цьому, суд приймає до уваги позицію позивача щодо відсутності протоколу ДКЗ про затвердження підрахунку запасів корисних копалин.
		Разом з тим, суд зазначає наступне.
		З аналізу підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615 визначено обов'язковою умовою для надання спеціального дозволу на користування надрами - затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років.
		Обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» затвердити запаси вуглеводнів ДКЗ України протягом трьох років передбачений протоколом ДКЗ № 3659 від 28.09.2016 та спеціальним дозволом на користування надрами № 4830 від 18.05.2017.
		Крім того, 18.05.2017 між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» укладено угоду № 4830 про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ). Відповідно до пункту 5 Програми робіт з геологічного вивчення (додаток 2 до Угоди), затвердження запасів вуглеводнів по Свистунківсько-Червонолуцькому газоконденсатному родовищу передбачене на ІІ-ІІІ квартал 2020 року. 
		Таким чином, відсутність на момент прийняття оскаржуваного наказу протоколу ДКЗ про затвердження підрахунку запасів корисних копалин Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області не могло бути підставою для відмови у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» спеціального дозволу на користування надрами, оскільки такий обов'язок виник у Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» після отримання спеціального дозволу на користування надрами.
		При цьому, відповідно до пункту 6 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2000 року № 1512), державній експертизі та оцінці підлягають запаси корисних копалин усіх розвіданих родовищ, у тому числі техногенних, а також запаси корисних копалин, що додатково розвідані в процесі розроблення родовищ, та запаси, що залишаються в надрах у разі ліквідації гірничодобувного підприємства. 
		Згідно з пунктом 7 Положення № 865 державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка). 
		У разі необхідності за рішенням ДКЗ проводиться перевірка достовірності матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин безпосередньо на місці геологорозвідувальних робіт.
		Пунктом 14 Положення № 865 встановлено, що порядок розроблення матеріалів техніко-економічного обґрунтування кондицій на мінеральну сировину та проведення геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин установлюється ДКЗ.  
		Запаси корисних копалин підлягають підрахунку та обліку відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр (пункт 15 Положення № 865).  
		Відповідно до пункту 16 Положення № 865 матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин подаються до ДКЗ користувачами надр або уповноваженими ними особами.
		Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про зміст, оформлення та порядок подання в ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 18 жовтня 1999 року № 120, державній експертизі та оцінці підлягають запаси основних і супутніх корисних копалин і компонентів розвіданих родовищ нафти та газу, у тому числі техногенних, а також запаси, додатково розвідані в процесі розробки родовищ. 
		Державна експертиза та оцінка запасів нафти, газу, конденсату і наявних у них супутніх корисних компонентів здійснюються на підставі поданих матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ (ГЕО). 
		Відповідно до ступеня вивченості родовищ (покладів) нафти і газу державна експертиза може проводитися за матеріалами геолого-економічної оцінки: 
		попередньо розвіданих родовищ; 
		розвіданих родовищ, підготовлених до промислового освоєння; 
		родовищ, що розробляються. 
		Залежно від вивченості і підготовленості до промислового освоєння запасів нафти і газу їх державна експертиза та оцінка можуть завершуватися: 
		апробацією запасів вуглеводнів попередньо розвіданих родовищ для визначення їх промислового значення; 
		затвердженням запасів вуглеводнів розвіданих родовищ (покладів), призначених для проектування і будівництва нових, продовження терміну дії працюючих гірничовидобувних і переробних підприємств. 
		          Таким чином, державна експертиза може завершитися апробацією запасів вуглеводнів попередньо розвіданих родовищ для визначення їх промислового значення. При цьому, після апробації користувач надр наділений правом звернутися з матеріалами геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин до ДКЗ з метою їх затвердження.
		          Отже, під час розгляду справи встановлено вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» необхідних дій для отримання спеціального дозволу та дотримання Державною службою геології та надр України порядку його видачі.
		При цьому, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави щодо виконання власних повноважень.
		Зокрема, згідно з пунктами 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України) заява № 29979/04, у якому проаналізовано поняття "належне урядування".
		Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
		Також суд зазначає про необхідність дотримання таких принципів права як "законні очікування" та "юридична визначеність", які знайшли своє відображення в практиці Суду Європейського Союзу (European Court of Justice, ECJ), який виступає останньою інстанцією у справах про застосування acquis communautaire - права Європейського Союзу (ЄС) - та забезпечує єдність застосування права ЄС в державах-членах. 
		Відповідна позиція цього Суду закріплена в його рішенні у хрестоматійній справі Salumi щодо ретроактивної дії законодавства: "Зазначена інтерпретація забезпечує визнання принципів юридичної визначеності та захисту законних очікувань, за змістом яких дія (наслідки) права Співтовариства повинна бути чіткою і передбачуваною для тих, на кого воно розповсюджується".
		Виходячи з системного аналізу адміністративно-правових принципів суд приходить до висновку, що у випадку, коли законодавством передбачена певна процедура (порядок) прийняття рішень, розгляду питань і вчинення дій суб'єктом владних повноважень, то така процедура повинна будь що бути дотримана цим суб'єктом.
		У практиці ЄСПЛ принцип "законних очікувань" характерно застосовується у зв'язку з певним правом, що гарантується Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Найширша практика стосується захисту законних очікувань щодо ефективного здійснення права власності (ст. 1 Протоколу № 1 до ЄКПЛ).
		Уперше у цьому контексті, як зазначає сам Європейський суд, принцип "законних очікувань" було застосовано в справі Pine Valley Developments Ltd. and others v. Ireland [15, п. 45], в якій компанія-заявник, що купила земельну ділянку, отримавши дозвіл на будівництво, була визнана Європейським судом такою, що мала законні очікування розвивати спірну територію, а відповідний дозвіл, який не міг бути відкликаний адміністративний органом, що його видав, був визнаний "складовою частиною власності заявника" [16, п. 51(2)] в розумінні ст. 1 Протоколу № 1, а отже, охоронюваним за правом Конвенції об'єктом. У подальшому принцип захисту законних очікувань у контексті ст. 1 Протоколу № 1 зазнав детальнішої розробки в межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", яке ЄСПЛ розповсюдив як на "існуюче майно", так і на активи (фонди), включаючи право вимоги тощо.
		З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені у суді обставини суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування наказу Державної служби геології та надр України від 15.05.2017 № 217 "Про надання спеціального дозволу на користування надрами" в частині надання спецдозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркона Газ-Енергія" та визнання недійсним спеціального дозволу від 18.05.2017 № 4830 на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркона Газ-Енергія", враховуючи їх прийняття з дотриманням вимог чинного законодавства.
		Відносно доводів третьої особи щодо антиконкурентних дій Державної служби геології та надр України та порушеного права ПАТ "Укрнафта" на отримання спеціального дозволу на користування надрами Червонолуцького родовища, суд зазначає наступне.
		Як встановлено під час розгляду справи, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", не погоджуючись з прийнятим Державною службою геології та надр України наказом від 15.05.2017 № 217 "Про надання спеціального дозволу на користування надрами" в частині надання спецдозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркона Газ-Енергія" та видачею Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркона Газ-Енергія" спеціального дозволу від 18.05.2017 № 4830 на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища, звернулося до суду за захистом свого порушеного права.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2017 у справі №826/14653/17, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона Газ-Енергія" про скасування наказу та зобов"язання вчинити дії залишено без розгляду.
		Вказаною ухвалою суду надано оцінку щодо порушення права Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" оскаржуваними рішеннями Державної служби геології та надр України та вказано наступне.
		          Про порушення своїх прав та інтересів щодо відмови у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вуглеводнів (промислову розробку Червонолуцького родовища) Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» дізналось 18 липня 2016 року, тобто в день отримання відмови ПАТ "Укрнафта" у наданні такого дозволу, що  підтверджується відповідним штампом вхідної кореспонденції ПАТ «Укрнафта».
		          При цьому, суд звернув увагу, що позивачем не надано суду жодних доказів того, що дії Державної служби з геології та надр України щодо повернення йому заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами (лист №6852/02/12-14 15 травня 2014 року) та відмова у наданні спеціального дозволу на користування надрами (лист №11887/13/12-16 від 12 липня 2016 року) оскаржувалися ним у порядку та строки, встановлені законодавством України.
		Тобто, вищевказаний спеціальний дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркона Газ - Енергія» відповідачем 1 виданий вже після закінчення строку дії спеціального дозволу № 2501 від 20 липня 2004 року, виданого Публічному акціонерному товариству «Укрнафта».
		          Також, судом встановлено, що Наказом №217 від 15 травня 2017 року Державної служби геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркона Газ - Енергія» надано спеціальний дозвіл №4830 на користування надрами Свистунівського - Червонолуцького родовища від 18 травня 2017 року строком дії 20 (двадцять років), тобто майже через три роки після закінчення строку дії спеціального дозволу №2501 від 20 липня 2004 року, виданого Публічному акціонерному товариству «Укрнафта».
		З урахуванням наведеного суд не приймає доводи третьої особи щодо порушення її прав та охоронюваних законом інтересів.
		Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» щодо відсутності підстав для звернення Заступника Генерального прокурора України до суду з даним позовом, виходячи з наступного.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України      в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України  відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру».
		Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону     прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
		У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України      (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
		Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
		Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»      дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
		(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
		(2) у разі відсутності такого органу.
		З урахуванням наведеного та враховуючи, що предметом розгляду даної справи є правомірність видачі Державною службою геології та надр України спеціального дозволу на користування надрами та враховуючи відсутність орану, який би здійснював контроль за правомірністю рішень Державної служби геології та надр України, відповідно суд приходить до висновку про звернення Заступника Генерального прокурора України до суду з даним позовом за наявності правових підстав. 
		Разом з тим, враховуючи, що під час розгляду справи судом не встановлено порушення вимог чинного законодавства при видачі спеціального дозволу на користування надрами, відповідно суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.
		Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні позову Заступника Генерального прокурора України (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) до Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16), Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, офіс 503) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
		Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		Суддя                                                                                                М.А. Бояринцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...