Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 362/5459/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 17.10.2018. Зареєстровано: 18.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 22.10.2018.

Номер судового провадження: 1-кп/362/131/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017110140001674

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 362/5459/17 
		Провадження № 1-кп/362/131/18 
		ВИРОК
		Іменем України
		16.10.2018 Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , з участю секретаря  ОСОБА_2 , прокурора  ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника  ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові кримінальне провадження за № 12017110140001674 від 27.09.2017 року за обвинуваченням
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, з середньою технічною освітою, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз, 06.03.2018 року Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст.309 та ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі; вирок змінений ухвалою Апеляційного суду Київської області від 06.06.2018 року до 2 років позбавлення волі;
		у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		 
		Згідно обвинувального акту, у 2014 році, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, обвинувачений ОСОБА_4 , не пройшовши встановленої процедури отримання відповідного дозволу, передбаченої Положеннями «Про дозвільну систему» (затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року) та Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 вересня 1998 року), тобто, не маючи права на придбання боєприпасів, перебуваючи у гаражному приміщенні будинку АДРЕСА_3 , який раніше належав його бабці, на стелажі, виявив картонну коробку з патронами його діда в кількості 85 штук, що відносяться до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, які є спортивно-мисливськими патронами кільцевого спалаху, пістолетного типу калібру 5,6 мм (.22 «Short»), споряджені безоболонковими свинцевими кулями та виготовлені промисловим способом.
		У вересні 2017 року, більш точної дати не встановлено, його матір продала домоволодіння за вищевказаною адресою, та, за згодою теперішніх власників, вона та члени її родини, тобто обвинувачений ОСОБА_4 , продовжували використовувати гаражне приміщення для зберігання інвентарю для городництва та картоплі.
		26 вересня 2017 року приблизно о 12 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_4 приїхав до вищезазначеного гаражного приміщення, та взяв зі стелажу картонну коробку з патронами, яку, з метою зберігання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, шляхом привласнення, поклав до кишені своєї кофти і того ж дня поїхав на маршрутці до м.Василькова Київської області де поряд з будинком № 43 по вул.Небесної Сотні, був зупинений працівниками Васильківського відділу поліції ГУ НП в Київській області, якими буди виявлені боєприпаси.
		Зазначені дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані зач.1 ст.263 КК України, як незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.     
		Разом з тим, на думку суду в діях обвинуваченого ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст.263 КК України, та він підлягає виправданню з наступних підстав.
		Так, обставини придбання, носіння та зберігання обвинуваченим ОСОБА_4 бойових припасів в судовому засіданні доведені в повному обсязі, та ґрунтуються на показаннях самого обвинуваченого, свідків, письмових доказах та висновку експертизи.
		Проте, згідно п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. 
		У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
		Крім того, в основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчинені кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20.03.2001 року та «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 8.02.1996 року.
		У відповідності до положень ст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що нікого не може бути визнано винним у вчинені будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом. 
		Як вбачається з положень ч.1 ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбаченого законодавством.
		У відповідності до положень ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно із ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		Відповідно до положень ч.1 ст.11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.
		Як вбачається з положень ч.2 ст.11 КК України, не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
		Відповідно до положень ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинна відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких між іншим, відносяться: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		Так, зокрема, згідно з положеннями ст.ст.8, 9 і 17 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно з положеннями ч.1 ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 (обставині, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні) цього Кодексу, покладається на слідчого і прокурора.
		У відповідності до положень ч.ч.1 і 3 ст.370 та ч.3 ст.373 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, своє рішення суд вправі обґрунтовувати виключно тими доказами, які були безпосередньо досліджені судом під час судового розгляду. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюватися лише за умови доведення під час судового розгляду винуватості особи у вчинені кримінального правопорушення.    
		Диспозицією ч.1 ст.263 КК України визначена відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
		Таким чином, кримінальна відповідальність за ст.263 КК України настає за вчинення злочину із бойовими припасами без передбаченого, саме, законом дозволу, і диспозиція вказаної статті є бланкетною, оскільки відсилає до спеціального закону, який мав би регулювати відповідні відносини у державі.
		Станом на час розгляду цього кримінального провадження закон, який би регулював відносини у сфері поводження з бойовими припасами, в Україні відсутній.
		З огляду на наведене, відсутність закону, яким передбачається отримання дозволу на поводження із об`єктами, визначеними диспозицією ст.263 КК України, унеможливлює притягнення особи до кримінальної відповідальності у зв`язку з відсутністю кримінальної карності діяння.
		Відповідно, слідчий та прокурор не зазначили в обвинувальному акті, на підставі якого Закону України обвинувачений мав отримати дозвіл для придбання, зберігання та носіння бойових припасів. 
		Крім того, згідно із положеннями ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		У постанові Верховного Суду України № 5-49к13 від 03.03.2014 року зроблено висновок, що відсутність певного законодавства виключає можливість покарання за його порушення, оскільки не може бути покарання за порушення неіснуючого порядку.
		Проте, наявність підзаконних актів Кабінету Міністрів України та Міністерства внутрішніх справ України, зокрема, постанова КМ України № 576 від 12.10.1992 року та наказу МВС України № 622 від 21.08.1998 року про затвердження, відповідних, Положення та Інструкції, не може свідчити про існування Закону України, яким передбачено порядок придбання, зберігання та носіння бойових припасів як такого.
		Крім того, під час винесення вироку суд також враховує, що при проведенні досудового розслідування слідчим не встановлена відсутність у обвинуваченого ОСОБА_4 та його діда права на носіння, зберігання та придбання бойових припасів. 
		Судом встановлено, що обвинувачений не мав наміру придбати, зберігати та носити бойові припаси в розумінні їх небезпеки та використання для вчинення протиправних дій. 
		Відповідно до положень ч.3 ст.373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення під час судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно з положеннями ч.4 ст.17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи, разом з цим будь-яких сумнівів у відсутності вини ОСОБА_4 за вказаним обвинуваченням не має.
		За таких обставин, провівши всебічний, повний та об`єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до переконання про відсутність, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.284 КПК України, в діях обвинуваченого ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а саме, незаконного придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		Відтак, у відповідності до п.3 ч.1 ст.373 КПК України, обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та виправдати.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст.6 і 7 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст.ст.6, 19, 32 і 62 Конституції України, ст.ст.2, 3, 17, 214, 223, 246, 258, 291, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
		 
		З А С У Д И В :
		 
		 ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, визнати невинуватим і виправдати.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою в Державній установі Київський слідчий ізолятор Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, обраний ухвалою Васильківського міськрайонного суду від 16 травня 2018 року, скасувати. 
		Речові докази по справі: 85 спортивно-мисливських патронів кільцевого спалаху, пістолетного типу калібру 5,6 мм (.22 «Short»), що споряджені безоболонковими свинцевими кулями та виготовлені промисловим способом, які упаковані до непрозорого пакету з написом «Експертна служба» № 3033133 та зберігаються у камері схову речових доказів Васильківського ВП ГУНП в Київській області, знищити.
		На вирок може бути подана апеляційна скаргадо Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
		 Копію вироку негайно вручити ОСОБА_4 і прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...