Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/40171/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання.
Надіслано для оприлюднення: 18.10.2018. Зареєстровано: 19.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2018.

Номер судового провадження: 2/761/1450/2018

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/40171/17
		Провадження № 2/761/1450/2018
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       04 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		 
		головуючого судді:                Волошина В.О.
		при секретарі:                        Яриновській Є.В.
		за участю:
		представника позивача:        ОСОБА_1
		 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України про визнання електронних торів недійсними та стягнення суми гарантійного внеску,
		в с т а н о в и в:
		 
		В листопаді 2017р. позивач ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 22-24) до ДП «СЕТАМ» МЮ України, в якому просив суд:
		- визнати недійсним протокол електронних торгів № 283336, складений за результатами електронних торгів, проведених відповідачем 06 вересня 2017р., номер лоту 234800;
		- стягнути з відповідача на користь позивача 23931,86 грн. та судовий збір в сумі 1280,0 грн. 
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що на офіційному веб-сайті системи електронних торгів відповідача було розміщено оголошення про проведення електронних торгів з продажу транспортного засобу «Audi Q3», 2012р. випуску, № кузова НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_1 (далі за текстом - транспортний засіб). Реєстраційний номер лоту 234800. Згідно з даними, вказаними в оголошенні, майно перебувало в заставі, згідно договору застави № 7872 від 25 грудня 2012р., стартова ціна продажу лоту складала 478637,25 грн. Бажаючи взяти участь в проведенні електронних торгів, позивач сплатив на рахунок відповідача гарантійний внесок в сумі 23931,86 грн.
		Протоколом № 283336 про проведення електронних торгів, дата початку яких 06 вересня 2017р., дата завершення - 06 вересня 2017р., підтверджується, що позивачем, ОСОБА_2, була заявлена найвища ціна і його було визнано переможцем електронних торгів. 
		Електронні торги проводилися в межах виконавчого провадження № В-7/56/47512585 щодо виконання рішення Лисичанського міського суду Луганської області про звернення стягнення на предмет застави. 
		Після проведення електронних торгів та оформлення протоколу електронних торгів №283336 позивач довідався, що ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 05 вересня 2017р. у справі № 415/2735/16-ц було скасовано заочне рішення №415/2735/16-ц від 01 листопада 2016р., а виконавчі листи повинні бути поверненими до суду без виконання. 
		20 вересня 2017р. позивач звернувся до Генерального директора ДП «СЕТАМ» з листом, в якому просив повернути гарантійний внесок в сумі 23931,86 грн. та додаткову винагороду організатора в сумі 6073,14 грн. за лотом № 234800. Вимога щодо повернення додаткової винагороди відповідачем була задоволена, в частині повернення гарантійного внеску відмовлено. 
		Враховуючи ту обставину, що відповідач в добровільному порядку відмовився повертати суму гарантійного внеску, яку було сплачено позивачем на користь відповідача, позивач був змушений звернутися до суду із зазначеною позовною заявою.
		В судовому засіданні представник позивача, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просив суд позов задовольнити.
		Відповідач, про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, свого представника до суду не направив, поважності причин неявки свого представника до суду не повідомив. В порядку ст. 178 ЦПК України, відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог повністю з підстав, що на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами не було укладено правочину, у зв'язку з чим неможливо визнати його недійсним, окрім того гарантійний внесок, в разі якщо учасник торгів відмовився від оплати повної суми придбання відповідного лоту не повертається, оскільки позивачем не було виконано умови Порядку з реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів в частині оплати коштів в строки визначені Протоколом. Також відповідач просив розглянути справу у відсутність свого представника. З підстав викладених вище, відповідач вважає, що відсутні законні підстави для повернення гарантійного внеску позивачу. 
		Суд, заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Правовідносини з реалізації арештованого майна регулюються Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом МЮ України 29 вересня 2016р. № 2831/5, зареєстрованого в МЮ України 30 вересня 2016р., за № 1301/29431(далі по тексту - Порядок).
		Згідно Порядку реалізації арештованого майна для участі в електронних торгах учасник проходить процедуру реєстрації на веб-сайті, сплачує гарантійний внесок у розмірі 5% від стартової ціни лота на рахунок Організатора, подає заяву на участь в електронних торгах за формою, розміщеною на веб-сайті, та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком. Гарантійний внесок вважається сплаченим з дня зарахування його на рахунок Організатора.
		Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що з метою участі у електронних торгах, позивачем було подано заявку на участь у електронних торгах та сплачено гарантійний внесок, а саме 02 вересня 2017р. позивачем було сплачено на рахунок відповідача гарантійний внесок в сумі 23931,86 грн., що підтверджується наявними в матеріалах цивільної справи копією дублікату квитанції №0.0.840724533.1.
		Відповідач, згідно з п. 1 загальних положень зазначеного Порядку, є лише організатором електронних торгів, який належить до сфери управління МЮ України та уповноважений відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконанням інших функцій передбачених цим Порядком.
		Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, гарантійний внесок це грошова сума, що зарахована на рахунок організатора електронних торгів, яку за одним лотом сплачує учасник електронних торгів, крім випадків, передбачених цим Порядком, у розмірі 5 %, виходячи зі стартової ціни лота, та є завдатком зі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів. 
		Згідно п. 7 Розділу VII Порядку, якщо належна до сплати сума від переможця електронних торгів не зарахована на рахунок одержувача у десятиденний строк з дня проведення електронних торгів, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, оголошується переможцем електронних торгів. За його відсутності або відмови електронні торги оголошуються такими, що не відбулися. Гарантійний внесок не повертається також учаснику торгів, який став переможцем торгів, але відмовився підписати протокол.
		Відповідно до Протоколу № 283336 про проведення електронних торгів, дата початку яких 06 вересня 2017р., дата завершення - 06 вересня 2017р., позивача ОСОБА_2 було визнано переможцем і покладено на нього обов'язок сплатити залишкову суму за придбане на електронних торгах майно, а саме: 570095,0 грн., але останнім зазначена сума не була сплачена.
		У відповідності до п. 3 Розділу 8 Порядку у разі якщо належна до сплати сума (у тому числі винагорода за організацію та проведення електронних торгів) від переможця електронних торгів не зарахована на рахунок одержувача у десятиденний строк або в інший строк, визначений абзацом одинадцятим пункту 1 розділу X цього Порядку, з дня проведення електронних торгів, гарантійний внесок йому не повертається, а переможцем електронних торгів визнається учасник, який запропонував ціну, що була перед ціною, запропонованою переможцем, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно.
		Судом встановлено, що позивачем не було виконано умови Порядку відносно оплати коштів в строки, визначені в протоколі № 283336, у зв'язку з тим, що після проведення електронних торгів, ще до моменту виконання грошового зобов'язання, щодо оплати лоту, позивачем було виявлено, що ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 05 вересня 2017р. у справі №415/2735/16-ц було скасовано заочне рішення №415/2735/16-ц від 01 листопада 2016р., виконавчі листи, на підставі яких здійснювалося виконання судового рішення, повинні бути повернені до суду без виконання, що підтверджується заявою позивача щодо повернення коштів, направленою відповідачу 20 вересня 2017р.
		За змістом ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі - продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (з урахуванням особливостей їх проведення).
		Придбання майна з електронних торгів є цілісною процедурою, що включає низку дій з підготовки та проведення торгів і оформлення їх результатів відноситься до договорів купівлі - продажу.
		Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Відповідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
		Тому, враховуючи, що відчуження майна з електронних торгів за своєю правовою природою відноситься до договорів купівлі - продажу, такий договір у відповідності до ст. 651 ЦК України, може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених цим змістом зобов'язання.
		Частиною 2 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняється.
		Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ст. 693 ЦК України).
		Як встановлено судом, електронні торги з реалізації лоту № 234800 за своє правовою природою є договором купівлі - продажу, а позивачі є стороною даного договору.
		Зареєструвавшись на веб-сайті відповідача, як учасник електронних торгів, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання та оплатив суму гарантійного внеску та додаткову винагороду виконавця і став переможцем торгів по лоту № 234800 відповідно до Порядку з реалізації арештованого майна, яким чітко визначені всі строки, щодо складання протоколу електронних торгів, порядку повернення гарантійного внеску.
		Судом встановлено, що відповідач на момент проведення торгів враховуючи ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 05 вересня 2017р. у справі №415/2735/16-ц, якою було скасовано заочне рішення №415/2735/16-ц від 01 листопада 2016р., і зобов'язано виконавчі листи повернути до суду без виконання, втратив право реалізації лоту №234800.
		Згідно пункту 5 Розділу ХІ Порядку у разі надходження від виконавця постанови про закінчення виконавчого провадження, постанови, в якій зазначено про зняття арешту з майна, або постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (до суду, який його видав) Організатор зобов'язаний негайно припинити електронні торги (торги за фіксованою ціною) та зняти майно з реалізації. У разі припинення електронних торгів учасникам електронних торгів повертається гарантійний внесок.
		Сторони підтвердили, що спірні торги були припинені. В своєму відзиві відповідач зазначає, що торги припинено 05 жовтня 2017р. на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 28 вересня 2017р. ВП №53315007, що підтверджується роздруківкою з офіційного веб-сайту відповідача. Тобто, враховуючи імперативний характер норм, що регулюють діяльність відповідача, та те, що торги були припинені, гарантійний внесок повинен був повернутий позивачу.
		Згідно абзацу 3 пункту 2 Розділу Х Порядку у разі набрання законної сили судовим рішенням щодо визнання електронних торгів недійсними гарантійний внесок підлягає поверненню переможцю електронних торгів протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідного рішення на адресу Організатора.
		Отже, як зазначав представник позивача в судовому засіданні, і це підтверджується матеріалами справи, враховуючи відсутність підстав для проведення торгів відповідачем, позивач був вимушений відмовитись від придбання майна по лоту №234800, а припинення торгів мало стати підставою для повернення йому гарантійного платежу, який був ним сплачений в повному обсязі.
		Суд звертає увагу, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ застосовується українськими судами як джерело права. 
		Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Слід враховувати, що ЄСПЛ, розглядаючи справи за заявами про захист права на мирне володіння майном, напрацював низку загальновизнаних стандартів захисту цього права, які зводяться до такого загального правила: вирішуючи питання про те, чи відбувається порушення ст. 1 Першого протоколу, треба визначити: чи є в позивача право власності на майно, що охоплюється змістом ст. 1; чи мало місце втручання в мирне володіння майном та яким є характер такого втручання; чи відбулося позбавлення майна. 
		Конвенція в ст. 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об'єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність. На відміну від традиційного розуміння інституту права власності, характерного для України, як і в цілому для держав континентальної системи права, ЄСПЛ тлумачить поняття «майно» (possessions) набагато ширше й у контексті ст. 1 Першого протоколу під «майном» розуміє не тільки «наявне майно» (existing possessions), але й цілу низку інтересів економічного характеру (активи (assets)). 
		Так в рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011р. «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04), суд наголошує на важливості принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає, на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Принцип належного урядування, як правило, не повинен непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (п. 70). В даному випадку на державні органи покладається обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.
		Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 1280,0 грн.
		 
		Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 23, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. ст. 15, 16, 570, 571, 610, 627, 638, 651, 653, 693 ЦК України; Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016р. № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016р., за № 1301/29431, суд, -
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1) до Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 39958500, місцезнаходження: м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6), про визнання електронних торів недійсними та стягнення суми гарантійного внеску - задовольнити.
		Визнати недійсними електронні торги, проведені 06 вересня 2017р. по лоту №234800, за результатами яких було складено протокол № 283336, проведених Державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України;
		Стягнути з Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_2 гарантійний внесок в розмірі 23931 /двадцять три тисячі дев'ятсот тридцять одна/ грн. 86 коп.; судовий збір у розмірі 1280,0 /одна тисяча двісті вісімдесят/ грн.
		Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення суду складено 14 вересня 2018р.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...