Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 208/791/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 19.10.2018. Зареєстровано: 22.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2018.

Номер судового провадження: 1-кп/208/24/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014040160000229

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 208/791/15-к
		№ провадження 1-кп/208/24/18
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 вересня 2018 р.    м. Кам`янське
		Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії судів:
		судді доповідача      ОСОБА_1 
		суддів      ОСОБА_2 , 
		    ОСОБА_3 
		при секретарі      ОСОБА_4 , 
		    ОСОБА_5 , 
		    ОСОБА_6 , 
		    ОСОБА_7 
		за участю: прокурорів:      ОСОБА_8 , 
		    ОСОБА_9 , 
		    ОСОБА_10 (дошлюбне прізвище ОСОБА_11 ), 
		    ОСОБА_12 
		потерпілих      ОСОБА_13 , 
		    ОСОБА_14 
		    ОСОБА_15 
		захисників      ОСОБА_16 , 
		    ОСОБА_17 
		обвинуваченого      ОСОБА_18 
		розглянувши кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014040160000229 від 20.11.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, українця, громадянина України, непрацюючого, освіта середня спеціальна, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживав по АДРЕСА_2 , раніше судимого: 
		- 18.12.2003 Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ст.186 ч.2, ст.185 ч.4, ст.70, ст.104 КК України до 5 р. позбавлення волі з іспитовим строком 3 p.,
		- 17.03.2005 Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ст.186 ч.2 КК України до 4 р. 6 міс. позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України з частковим приєднанням 7 міс. до відбуття 5 р. 1 міс. позбавлення волі, 
		- 22.01.2015 Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, вирок набрав законної сили 21.02.2015 року, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.4 ст.358, ч.2 ст.190, ч.1 ст.115 КК України, суд, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Повторно, 09.11.2014 в період з 02:00 до 03:00 ОСОБА_18 знаходячись біля торгівельного кіоску розташованого по вул. Бойко 8а у м. Дніпродзержинську, зустрів раніше знайому йому ОСОБА_14 . В ході спілкування у ОСОБА_18 виник умисел, спрямований на заволодіння шляхом обману та зловживання довірою мобільним телефоном ОСОБА_14 .
		З метою реалізації свого злочинного умислу, знаходячись біля вищезазначеного кіоску, ОСОБА_18 зловживаючи довірою ОСОБА_14 попрохав у неї належний їй мобільний телефон «Samsung - і 9300 SB» для нібито здійснення дзвінка, при цьому ОСОБА_18 не мав наміру повертати їй вказаний телефон. Довіряючи останньому ОСОБА_14 погодилася і самостійно передала ОСОБА_18 свій телефон «Samsung - і 9300 SB». ОСОБА_18 зловживаючи довірою ОСОБА_14 , взявши у неї шляхом обману телефон та скориставшись відсутністю її уваги з місця злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд завдавши потерпілій ОСОБА_14 матеріальну шкоду на суму 300 грн.
		В першій декаді червня 2014 року, точна дата і час в ході досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_18 знаходячись в районі магазину «Малинка» по вул. Бойко у м. Дніпродзержинську знайшов паспорт громадянина України НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_19 
		20.09.2014 в другій половині дня, точний час в ході розслідування не встановлено, ОСОБА_18 знаходячись в квартирі за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , маючи умисел на підроблення офіційного документа паспорта громадянина України, який видається Державною міграційною службою України і який надає відповідні права, з метою його власного використання умисно змінив його первісний зміст шляхом переклеювання на першому аркуші фотокартки вклеївши свій фотознімок.
		Згідно висновку експерта № 44/06-182 від 18.12.2014 в паспорті з серійним номером НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_19 змінено первісний зміст документа шляхом повної заміни фотографії.
		20.09.2014 близько о 20:00 год. ОСОБА_18 , знаходячись біля магазину «Сигнал», який розташований по вул. Димитрова у м. Дніпродзержинську, зустрів раніше малознайомого йому ОСОБА_15 . В ході спілкування у ОСОБА_18 виник умисел спрямований на заволодіння грошима ОСОБА_15 шляхом його обману.
		З метою реалізації свого злочинного умислу, знаходячись біля вищезазначеного магазина, ОСОБА_18 маючи при собі завідомо підроблений паспорт громадянина України НОМЕР_1 , шляхом обману, запропонував ОСОБА_15 придбати в нього планшет «Lenovo» за 500грн., на що останній погодився. При цьому ОСОБА_18 не мав у себе планшета і не мав дійсного наміру його передавати ОСОБА_15 . В ході розмови ОСОБА_18 передав ОСОБА_15 наявний у нього паспорт громадянина України НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_19 , тобто умисно використав завідомо підроблений документ з метою шахрайського заволодіння грошима ОСОБА_15 , запевнивши його, що паспорт дійсний і належить саме йому, а ОСОБА_15 в свою чергу передав ОСОБА_18 завдаток 150 грн.
		Повторно, 20.09.2014 близько о 20:00 ОСОБА_18 знаходячись біля магазину «Сигнал» який розташований по вул. Димитрова у м. Дніпродзержинську, зустрів раніше малознайомого йому ОСОБА_15 . В ході спілкування у ОСОБА_18 виник умисел спрямований на заволодіння шляхом шахрайства грошима ОСОБА_15 .
		З метою реалізації свого злочинного умислу, знаходячись біля вищезазначеного магазина, ОСОБА_18 шляхом обману запропонував ОСОБА_15 придбати у нього планшет «Lenovo» за 500 грн., на що останній погодився. При цьому ОСОБА_18 не мав у себе планшета і не мав дійсного наміру його передавати ОСОБА_15 . В ході розмови ОСОБА_18 передав ОСОБА_15 наявний у нього паспорт громадянина України НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_19 , запевнивши його що паспорт належить саме йому, а ОСОБА_15 в свою чергу повинен йому передати завдаток 150грн. Зловживаючи довірою, ОСОБА_18 отримав від ОСОБА_15 гроші в сумі 150 грн. та не маючи наміру виконати зобов`язання про передачу планшета або повертати гроші, з місця злочину зник, грошима розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на вказану суму.
		20.11.2014 в період з 11:30 до 11:50 ОСОБА_18 , знаходячись біля гаражного комплексу, розташованого в районі між будинком АДРЕСА_3 , зустрів раніше йому незнайомого ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході спілкування між ОСОБА_18 та ОСОБА_20 виникла сварка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, яка перейшла у бійку, в ході якої вони один одному почали наносити удари руками і ногами по обличчю і тулубу, при цьому ОСОБА_18 наніс ОСОБА_20 не менше 14-15 травматичних дій. Відчуваючи особисту неприязнь до ОСОБА_20 , у ОСОБА_18 виник умисел спрямований на навмисне вбивство останнього.
		20.11.2014 приблизно об 11:45 ОСОБА_18 знаходячись біля зазначених гаражів, з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на протиправне позбавлення життя ОСОБА_20 , взяв у праву руку наявний у нього ніж та навмисно наніс потерпілому ОСОБА_20 один удар ножем в грудну клітину ліворуч.
		20.11.2014 приблизно об 11:45-12:00 у вищевказаному місці наступила смерть потерпілого ОСОБА_20 .
		В результаті злочинних дій ОСОБА_18 потерпілому ОСОБА_20 згідно висновку судово-медичної експертизи № 1366-Е від 18.12.2014 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва в області лівого соска з ушкодженням серця, яке супроводжувалось внутрішньо плевральною кровотечею та призвело до гострої крововтрати - відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя, що спричинили смерть; садни в лобній області, на обличчі, в потиличній області справа, в області передпліччя та лівої кисті, на спині зліва, на задній поверхні правої кисті, на передній поверхні обох колінних суглобів - відносяться до легких тілесних пошкоджень.
		Обвинувачений ОСОБА_18 винним себе у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.4 ст.358, ч.2 ст.190 КК України визнав повністю, суду пояснив, що 09.11.2014 р. вночі у своєї знайомої ОСОБА_14 попросив її мобільний телефон начебто для здійснення дзвінка, з телефоном пішов, не повернув. В районні магазину «Малинка» по вул. Бойко, вже не пам`ятає коли знайшов паспорт на ім`я ОСОБА_19 , переклеїв у цьому паспорті фотографію на своє фото. Згодом запропонував ОСОБА_15 придбати у нього планшет Леново за 500 грн., якого він у себе не мав. Він передав ОСОБА_21 підроблений паспорт і отримав від того завдаток 150 грн., які витратив. Просить суд врахувати визнання ним своєї вини у скоєнні цих кримінальних правопорушень, та розглядати справу згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, що є його добровільною позицією.
		Потерпілий ОСОБА_15 суду вказав, що у 2014 році він познайомився з хлопцем на ім`я ОСОБА_22 , який запропонував купити у нього планшет «Леново» за 500 грн., він погодився, але ОСОБА_23 сказав, що планшет потрібно викупити з ломбарду і у нього не вистачає 150 грн., попросив позичити ці кошти і сказав, що згодом поверне планшет за 350 грн. а бо віддасть 150 грн. Він дав ОСОБА_24 150 грн., а той надав йому паспорт. Вдома він побачив що в паспорті переклеєна фотографія і інші анкетні дані. В подальшому ОСОБА_23 не відповідав на його дзвінки, уникав зустрічі. Позовні вимоги на 150 грн. він підтримує.
		Кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_18 за ч.1, ч.4 ст.358, ч.2 ст.190 КК України розглянуто згідно вимог ч.3 ст.349 КПК України без дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження зрозуміло зміст цих обставин, чи є їх позиція добровільною та істиною. Судом також роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони позбавляються права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку. У зв`язку з цим докази судом не досліджувалися і їх оцінка не проводилася.
		Обвинувачений ОСОБА_18 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України визнав частково, цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 в частині стягнення матеріальної шкоди визнав повністю, в частині стягнення моральної шкоди частково, суду вказав наступне.
		Перебував на квартирі Вариводи. Прийшов ОСОБА_25 і сказав що у нього є друг ОСОБА_26 у того є 2000 грн., запропонував Вариводі зробити жидкого винта, щоб потім переробити на амфетамін для продажу. Варівода погодився. ОСОБА_27 пішов, близько через хвилин двадцять, тридцять повернувся з ОСОБА_28 , якого він раніше не знав. ОСОБА_29 і ОСОБА_26 були на кухні, а він та ОСОБА_30 в кімнаті. Вони з ОСОБА_31 почули голосну розмову, ОСОБА_28 просив у Вариводи на пробу «винт». Варивода казав тому чого той прийшов. Він ОСОБА_28 та ОСОБА_32 запропонував вийти на вулицю поговорити спокійно. Вийшли з під`їзду будинку, почали йти втрьох, він, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 вниз по вулиці у бік гаражів, які знаходилися поруч з будинком. На вулиці він став питати у ОСОБА_28 що за розмови, ОСОБА_28 грубо з ним розмовляв, вони почали сваритися з ОСОБА_28 . Він його вдарив кулаком в голову, той пішов на нього, почали махати руками, ногами, знаходилися вже трохи нижче будинку, ближче до гаражів. Відбувалася обоюдна бійка. Він намагався нанести всього близько п`яти-шести ударів по різним частинам тіла, один по одному не попадали. Потім він влучив ОСОБА_28 в голову, той похитнувся але на ногах встояв і витяг ніж, він спочатку навіть не зрозумів що це ніж думав палка, бо ніж був в чохлі. Він вихопив ніж з руки ОСОБА_28 та сказав тому  «вали звідси». Той спочатку відбіг до гаражів, а він почав підніматися нагору. ОСОБА_28 повертається начебто піднімає камінь і становиться по відношенню до нього в шаолінську стойку. Він підходить до нього, намагається вибити каміння з руки, біля нього пролітає нога ОСОБА_28 і він наносить йому удар ножем в груди, у потерпілого увільнились рухи, він запитав ОСОБА_28 що з тобою і в той момент побачив кров, вона капала, але ОСОБА_28 ще рухався, потім відключився на його руках, він почав набирати швидку, почав реанімувати, а саме руки поклав на груди у центр, натискав 6-8 разів, після чого ОСОБА_28 задихав,, він його посадив біля гаражів. Коли реанімував вдруге, двічі натиснувши на грудину, той вже ознак життя не подавав. Потім побіг до Вариводи, сказав що поранив хлопця, ніж був у нього, він його помив. І поклав до пальто. Телефон потерпілого був у нього, він його витягнув з кишені за навушники коли телефонував до лікарні, чохол від ножа також був у нього Потім повернувся до ОСОБА_28 побачив що той не рухається і він побіг до дому до ОСОБА_32 , дівчина відповіла що того не має і він побіг по допомогу до дев`ятої лікарні, пальто та ніж залишив біля дерева на території лікарні. Коли повернувся до ОСОБА_28 побачив, що він блідий і не має пульсу, підняв його куртку і подивився куди він його поранив, підізвав працівників патрульної служби які проходили неподалік, одразу він не зізнався що це він його вбив, зізнався вже коли приїхали працівники поліції. Вину у вчиненні вбивства визнає частково, тому що наміру вбивати потерпілого у нього не було, він не вбивця, що ненавмисно його вбив, він дрався, так трапилося що потерпілий помер від його руки. Це була обоюдна бійка, потерпілий був не слабкий противник, він міг би опинитися на його місці. Це було ненавмисне вбивство, перевищення самооборони. Крім того, не виключає, що смерть потерпілого наступила через те, що він двічі робив йому непрямий масаж серця. Наміру заволодіти речами потерпілого у нього не було, грошей він не брав, по кишеням потерпілого нічого не шукав. Відбувалося це біля гаражів, могли вільно відійти з того місця де вони знаходилися.
		Потерпілий ОСОБА_13 суду вказав, що загиблий ОСОБА_26 його син. Обвинуваченого до події він не знав. 20.11.2016 року йому зателефонувала дочка і повідомила, що потрібно прийти до гаражів, що вбито ОСОБА_28 . Коли він підійшов, на місці були працівники поліції. Побачив сина, той був мертвим, куртка піднята. У нього був один син, вони проживали разом і він ніколи не бачив, щоб син носив ніж. Він не помічав за сином якоїсь неадекватної поведінки, інколи щось курив, можливо «травку». Останній раз він бачив сина вдома 10.11.2016 року і до 20.11.2016 року до трьох ночі той був вдома. Ножі які йому показували на впізнані він не впізнав, таких у них не було. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
		Свідок ОСОБА_33 суду вказав, що гуляв зі своєю дитиною побачив бійку між двома хлопцями, обидва наносили удари руками та ногами один одному, він не весь час бачив хлопців, бо відводив дитину, періодично дивився, на чоловіків що б`ються приблизно кожну хвилину, потім в одного з них, який одягнений в сіре пальто побачив ніж в руках, він розмахував руками, другий відпригував. Конфлікт спостерігав близько п`яти хвилин, потім з дитиною почав уходити, коли повернувся в бік чоловіків, людина в чорній курточці був навколішках. Облич він не бачив по статурі чоловіки були однакові, відрізнялися одягом, цілеспрямованого вдару ножем він не бачив, під час бійки ніж в руках з`явився у чоловіка одягненого в сіре пальто. Коли він повернувся до чоловіків без дитини, щоб заспокоїти їх, той що був в темній курточці вже лежав, другого не було.
		Свідок ОСОБА_34 суду вказав, що восени 2014 року був вдома у себе, близько третьої ночі постукали у вікно, побачив ОСОБА_35 , той запропонував випити пива, випили багато, ОСОБА_28 пив і горілку, також питав де можна придбати наркотичні засоби. З ОСОБА_28 він товаришував давно, ОСОБА_28 казав, що приймає наркотики. Разом вони пішли до ОСОБА_36 Вариводи додому, де можна було придбати наркотики, коли прийшли там був ще ОСОБА_37 . ОСОБА_28 з ОСОБА_38 пішли розмовляти на кухню, чутно було як вони розмовляли на повишених тонах і ОСОБА_39 почав виганяти ОСОБА_28 а потім і його разом з ним. На його думку сварка була через гроші ОСОБА_28 хотів взяти наркотичний засіб без грошей. Вони вийшли з квартири, разом з ними пішов і ОСОБА_40 . По дорозі ОСОБА_41 та ОСОБА_37 почали сваритися та битися. Хто перший почав бійку він не пам`ятає. Він хотів їм завадити але вони йому сказали йти подалі. Він йшов спереду іноді обертався і дивився у їх бік. Вони один одному наносили удари, йшли, падали. Коли він обернувся останній раз в руках у ОСОБА_37 побачив ніж, ОСОБА_40 намагався відбитися. Коли побачив ножа, він убіг від них додому, коли біг почув, як ОСОБА_28 кричав викликати швидку. Прибіг до дому і залишився там, бо перелякався. Вдома була його дівчина, він просив її піти подивитися що там відбувається коли вона повернулася, сказала що хтось лежить на землі і тоді вони викликали швидку. Коли вони були на квартирі ножа він ні у кого не бачив.
		Свідок ОСОБА_42 суду вказала, що у листопаді 2017 року десь об 11 вона знаходилася вдома сама, прибіг її хлопець ОСОБА_25 дуже схвильований, та попросив вийти на вулицю подивитися що відбувається, він сказав, що ОСОБА_28 та ОСОБА_23 побилися і йому кричали викликати швидку. Вікна їх квартири виходять не на ту сторону, стороннього шуму до квартири не доносилося. Коли вона вийшла то біля гаражів побачила хлопця, який лежав на землі без ознак життя, близько вона не підходила, крові не бачила. Прийшла до дому і викликала швидку, там відповіли, що вже виїхали на ту адресу. Хвилин через 20-30 постукали у вікно, то був ОСОБА_37 та попросив покликати ОСОБА_43 , вона йому відповіла що ОСОБА_32 не має вдома, так попросив сказати ОСОБА_27 .
		Свідок ОСОБА_44 суду вказала в листопаді 2017 року, десь до обіду була у себе вдома, до вікна її покликала дочка, сказала б`ються дяді. З вікна вона побачила як б`ються хлопці, потім один присів, піднявся і впав на землю на спину, ОСОБА_45 , який з ним бився, торкався обличчя, шиї, мабуть щупав пульс. Відстань була велика, на деревах не було листя і тому вона бачила територію. Спочатку хлопців було троє, третій тримався на відстані. Хлопці які билися були вдягнені один у пальто, інший в куртку. Впав той хто був в куртці. Махали руками обидва, потім один з них зігнувся а потім впав. Той хто був в пальто, став відходити, а у куртці намагався як би встати і пити в бік хлопця у пальто і упав. У пальто хлопець нахилився, а потім пішов. Коли повернувся намагався зробити реанімаційні заходи і відтягнув його, потім пішов. Предметів в руках вона не бачила, дуже велика відстань. Вона застала початок бійки, хто почав бійку сказати не може, спочатку вони штовхалися. Третій близько не підходив а потім утік. Кількість ударів наносили один одному однакову.
		Свідок ОСОБА_46 суду вказав, що восени 2017 року коли ОСОБА_27 прийшов до нього додому зі своїм знайомим у нього перебував ОСОБА_37 . Знайомого ОСОБА_32 він не знав, чому прийшли також не знав, мабуть в гості бо у вікні горіло світло. Потім з`ясувалося що хотіли зварити наркотик і потім його продати. Знайомий ОСОБА_32 казав, що хоче взяти таблетки, зварити наркотик і потім продати. Ця розмова була на кухні, всі чули. Сопіло почав сваритися з цим хлопцем, грошей у цього хлопця він не бачив, бачив під курткою за поясом ніж. Рукоятка була коричневого кольору, ніж у нього був з лівого боку. З його квартири вони пішла разом всі втрьох. Сопіло повернувся до нього десь хвилин через десять, сказав, що вдарив хлопця ножем. В особистих речах ОСОБА_37 він не бачив ножа. Тілесних пошкоджень він на ОСОБА_37 не бачив. Сопіло був одягнений в пальто. Сопіло його знайомий, знаходилися разом в Сізо, їх разом етапували.
		Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_47 вказав, що він в повному обсязі підтверджує свої висновки експерта при дослідженні трупа потерпілого ОСОБА_20 . Було виявлено проникаюче поранення серця. Пошкоджень синців, переламів ребер, грудини тощо, які б могли виникнути при непрямому масажі серця не виявлено. При таких пораненнях, які виявлені у потерпілого у більшості випадках наступає смерть. Дії обвинуваченого ОСОБА_18 а саме непрямий масаж серця міг трошки подовжити життя, але не міг спровокувати негативні наслідки для потерпілого.
		Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_18 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, його вина у вчиненні даного кримінального правопорушення в повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими документами матеріалів кримінального провадження № 12014040160000229 від 201.11.2014 року, а саме:
		- протоколом огляду трупа від 20.11.2014 року, відповідно до якого на ділянці місцевості розташованої навпроти гаражного комплексу на відстані 18 метрів від правої торцової частини будинку АДРЕСА_3 метрів від металевого паркана дитячого садка з його тильної сторони за адресою АДРЕСА_4 на асфальті між гаражем шістнадцятим зліва і четвертим з права виявлено, оглянуто труп ОСОБА_20 , 1987 року народження (а.с.4-22);
		- протоколом огляду місця події від 20.11.2014 року відповідно до якого на ділянці місцевості розташованій в 30-50 м. від будівлі по АДРЕСА_5 , на яку вказав ОСОБА_18 виявлено та вилучено ніж  рукоятка длиною 11,5 см., длина ножа 26,5 см., длина клинка 14,5 см., ширина клинка 33 мм., по боковим поверхням є рисунок у виді листя і тварини з однієї сторони з іншого боку на краю клинка є грязе-пилеве наслоення, вилучається в пакет № 0785258 (а.с.25-27);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 21 листопада 2014 року за участю ОСОБА_18 та переглядом електроного файлу відеозапису слідчого експерименту на ДВД диску KAKTUZ DVD  R 4/7GB 120 min відповідно до якого ОСОБА_18 на місці події розповідав про обставини події, яка трапилася 20.12.2011 року, при цьому зазначав наступне. 20.11.2014 року він перебував вдома у ОСОБА_48 , до того прийшов раніше знайомий ОСОБА_25 та раніше незнайомий йому ОСОБА_28 . ОСОБА_28 з ОСОБА_38 розмовляли з приводу виготовляння наркотиків, виникло непорозуміння, не зійшлися в ціні. Він запропонував з метою узгодження конфлікту вийти на вулицю та поговорити. Вийшов він на вулицю разом з ОСОБА_49 та ОСОБА_28 , пішли вниз по вулиці, розмовляли. Він почав питати у ОСОБА_28 чому виник спір. ОСОБА_28 казав не порозумілися в ціні, не ті таблетки. ОСОБА_28 почав уникати рішення питання. ОСОБА_50 також казав, що він його привів, давай вирішуй питання, мова йшла про 2000 грн., які були у ОСОБА_28 . ОСОБА_28 почав ігнорувати його, перестав слухати, хотів комусь телефонувати, почав уходити в бік з ОСОБА_49 . Він їм  куди ви, підождіть, зупинив ОСОБА_28 рукою, той почав грубити, почався конфлікт, сварка. Почали проявляти агресію, почалася бійка. Махали руками та ногами і він і ОСОБА_28 , спочатку не попадали, відскакували, ОСОБА_28 хотів перехопити його ногу. Потім ОСОБА_28 попав йому в губу. Коли він почав на ОСОБА_28 з агресією, той дістав ніж, ніж у ОСОБА_28 був десь за поясом в чохлі. Вони почали пересуватися до гаражів. ОСОБА_28 стояв спиною до гаражів а він обличчям до нього. Він наніс удар лівою рукою в голову ОСОБА_28 той похитнувся але залишився на ногах, ніж тримав в правій руці, після удару він підскочив до ОСОБА_28 , який був навпроти нього і притис своєю лівою рукою його праву руку до свого тулубу  вихопив своєю правою рукою з його руки ніж, при цьому з клинка ножа на землю впав чохол. Ніж він утримував в правій руці. Стояли один напроти одного. ОСОБА_28 відійшов ближче до гаражів, продовжувалася перебранка, він ставав у стойки. Потім ОСОБА_28 трохи отскочив, він подумав, що той тікає, а ОСОБА_28 розверзнувся і знову пішов на нього. Він казав ОСОБА_28 дати 120 грн. і він піде до ОСОБА_36 й винесе йому що потрібно, щоб не підходив, а бросив гроші на землю. Той почав ображати його, став в стойку і в його бік ногою в його ногу, він відскочив і слідом удар в область голови ОСОБА_28 . Той відскочив, намагався захопити його ногу, він відскочив і знову на нього почав зближуватися з ним дистанційно і коли знаходився навпроти нього, він наніс йому два одномоментних удари руками. Один удар кулаком лівої руки в грудну клітину і удар правої руки ножем в грудну клітину зліва. ОСОБА_28 сказав - опа попав і знову метнувся на нього, при цьому він продовжував стояти на ногах, він отскочив, ніж знаходився у нього в руках. Побачив як з під курточки ОСОБА_28 крапала кров. Побачив на ножі кров, зрозумів що штрикнув його, спочатку не зрозумів. Після чого ОСОБА_28 почав присідати і кликати на допомогу ОСОБА_51 , почав блідніти, втрачати свідомість, при цьому ОСОБА_28 впав на спину, він дістав з кишені спортивної кофти ОСОБА_28 телефон і відійшовши в бік викликав швидку допомогу. Ніж він поклав у внутрішню кишеню свого пальто. Забіг до ОСОБА_36 , сказав поранив хлопця. Потерпілого він двічі намагався реанімувати (а.с з додатком у виді оптичного диску з відеозаписом 117- 126);
		- висновком судово-медичної експертизи № 1285-Е від 21.11.2014 року, відповідно до якого виявлене у ОСОБА_18 садно на слизовій нижньої губи праворуч  відносяться до легких тілесних пошкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки. Пошкодження виникло внаслідок дії твердого предмета, з обмеженою загостреною контактуючою поверхнею, можливо зубом. Давність утворення пошкодження до однієї доби на момент огляду (а.с.156);
		- висновком судово-медичної експертизи № 1366-Е від 18.12.2014 р., відповідно до якої на трупі ОСОБА_20 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва в області лівого соска з ушкодженням серця, яке супроводжувалось внутрішньо плевральною кровотечею та призвело до гострої крововтрати - відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя, що спричинили смерть; садни в лобній області, на обличчі, в потиличній області справа, в області передпліччя та лівої кисті, на спині зліва, на задній поверхні правої кисті, на передній поверхні обох колінних суглобів - відносяться до легких тілесних пошкоджень (а.с.164-166);
		- висновком судово-імунологічної експертизи № 626 к від 27.11.2014 року відповідно до якої кров ОСОБА_18 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, за ізосерологічною системою АВО (а.с.170);
		- висновком судово-імунологічної експертизи № 1154 від 11.12.2014 відповідно до якого в слідах на штанах-джинсах (об.№№1,2,3,5), на перчатках (об. №№8,9,10,11,13,15,17 знайдена кров при встановленні видової приналежності якої виявлений білок крові людини. В слідах крові на перчатках - об. №№8,9,10,11,13,15,17 і в зразках предметів-носіїв до об. №№8,9,10,11,13,15,17 встановлено також наявність поту. В об.№№4,6 на штанах-джинсах, в об. №7 на пальто, в об.№№12,14,16,18,19,20,21 на перчатках, в об. №№22-33 на ботинках, наявність крові не встановлена. У результаті серологічного дослідження крові в об.№№1,2,3,5 на штанах-джинсах виявлений антигени В ізосерологічної системи АВО походження якого не виключається від особи групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО якою міг бути потерпілий ОСОБА_20 . Присутність крові підозрюваного ОСОБА_18 в слідах - об. №№1,2,3,5 на штанах-джинсах, не встановлена. В об. №№8,9,10,11,13,15,17 виявлені антигени А і В, у зразках предметів-носіїв до об. №№8,9,10,11,13,15,17 виявлений антиген А у зв`язку з цим, результати дослідження слідів крові в суміші з потом, не дозволяють остаточно зробити висновок про групову приналежність крові на перчатках в об. №№8,9,10,11,13,15,17. Можна лише припустити, що у разі походження крові і поту в об. №№8,9,10,11,13,15,17 від однієї особи, груповій характеристиці такої особи повинні бути властиві антигени А і В. Крім цього, кров і піт в слідах -об. №№8,9,10,11,13,15,17 можуть бути змішаними від щонайменше двох осіб з будь-яким сполученням антигенів А і В. Таким чином, з урахуванням вищесказаного, не можна виключити приналежність крові об`єктах №№8,9,10,11,13,15,17 на перчатках, потерпілому ОСОБА_20 , так-як один із виявлених антигенів, а саме антиген В, властивий його крові. Антиген А в такому разі найбільш вірогідно виявляється за рахунок поту підозрюваного ОСОБА_18 , оскільки він відповідає його груповій характеристиці (а.с.175-179);
		- висновком судово-цитологічної експертизи № 877 від 17.12.2014 року відповідно до якої на ножі (об`єкти № 1, № 2) представленому на дослідження, наявність крові не встановлена, при цитологічному дослідженні клітини з ядрами та мікрочастки тканини людини не знайдені (а.с.210-211);
		- актом судово-психіатричної експертизи № 357 від 12.12.2014 року ОСОБА_18 хронічним душевним захворюванням в період інкримінованого йому діяння не страждав і на теперішній час не страждає. Виявляв раніше і виявляє на теперішній час психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання наркотиків. В період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння будь яким тимчасовим хворобливим розладом душевної діяльності не проявляв. За своїм психічним станом на той період часу міг керувати своїми діями, усвідомлювати їх. За своїм психічним станом на теперішній час також може усвідомлювати свої дії, керувати ними. Застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.217-219);
		- висновком судово-трасологічної експертизи № 44/02-181 від 13.01.2015 року, відповідно до якого слід взуття зафіксований в гіпсовий зліпок, вилучений 20.11.2014 р. біля трупу ОСОБА_20 залишено кросівкою на ліву ногу, вилученою 20.11.2014 р. у ОСОБА_18 (а.с.249-252);
		- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 08.01.2015 р. відповідно до якого потерпілий ОСОБА_13 серед пред`явлених йому для впізнання телефонів, впізнав мобільний телефон «Nokia X 2-00» що належав його сину ОСОБА_20 (а.с.255-256);
		- висновком судово-медичної-криміналістичної експертизи № 46-МК від 13.01.2015 року пошкодження на шматку шкіри з передньої поверхні грудної клітки зліва від трупа ОСОБА_20 є колото-різаною раною і заподіяне сплющеним колючо-ріжучім предметом, з шириною клинка протягом поринулої частини не більше 26,0 мм, який мав гостре лезо та обух, товщиною близько 1,7-1,9 мм, можливо з більш вираженим правим його ребром. Пошкодження на шматку шкіри з передньої поверхні грудної клітки зліва могло бути заподіяне клинком представленого на експертизу ножа (т.2 а.с.112-114).
		Всі, вище перелічені докази, будучи належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірними, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження, в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що 20.11.2014 в період з 11:30 до 11:50 ОСОБА_18 , знаходячись біля гаражного комплексу, розташованого в районі між будинком АДРЕСА_3 , зустрів раніше йому незнайомого ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході спілкування між ОСОБА_18 та ОСОБА_20 виникла сварка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, яка перейшла у бійку, в ході якої вони один одному почали наносити удари руками і ногами по обличчю і тулубу, при цьому ОСОБА_18 наніс ОСОБА_20 не менше 14-15 травматичних дій. Відчуваючи особисту неприязнь до ОСОБА_20 , у ОСОБА_18 виник умисел спрямований на навмисне вбивство останнього.
		20.11.2014 приблизно об 11:45 ОСОБА_18 знаходячись біля зазначених гаражів, з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на протиправне позбавлення життя ОСОБА_20 , взяв у праву руку наявний у нього ніж та навмисно наніс потерпілому ОСОБА_20 один удар ножем в грудну клітину ліворуч.
		20.11.2014 приблизно об 11:45-12:00 у вищевказаному місці наступила смерть потерпілого ОСОБА_20 .
		Доводи обвинуваченого ОСОБА_18 що наміру вбивати потерпілого він не мав, смерть потерпілому було заподіяно під час обоюдної бійки, ненавмисно, під час захисту від нападу неслабого противника, з перевищенням самооборони, що ніж був у потерпілого, а не у нього та доводи захисника обвинуваченого, який вважає що дії обвинуваченого слід правильно кваліфікувати як умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, суд вважає хибними і розцінює критично, як спосіб захисту.
		Відповідно до свідчень самого обвинуваченого ОСОБА_18 між ОСОБА_41 та ОСОБА_52 , у квартирі останнього відбувся словесний конфлікт, з метою врегулювання якого він запросив ОСОБА_26 вийти на вулицю і поговорити спокійно. На вулиці ОСОБА_28 почав з ним грубо розмовляти і вони почали сваритися. Він його вдарив кулаком в голову, той пішов на нього в ответку, почали махати руками, ногами, знаходилися вже трохи нижче будинку, ближче до гаражів. Відбувалася обоюдна бійка. Він намагався нанести всього близько п`яти-шести ударів по різним частинам тіла, один по одному не попадали. Потім він влучив ОСОБА_28 в голову, той похитнувся але на ногах встояв і витяг ніж, він спочатку навіть не зрозумів що це ніж думав палка, бо ніж був в чохлі. Він вихопив ніж з руки ОСОБА_28 та сказав тому  «вали звідси». Той спочатку відбіг до гаражів а він почав підніматися нагору. ОСОБА_28 повертається начебто піднімає камінь і становиться по відношенню до нього в шаолінську стойку. Він підходить до нього, намагається вибити каміння з руки, біля нього пролітає нога ОСОБА_28 і він наносить йому удар ножем в груди.
		Під час проведення слідчого експерименту 21 листопада 2014 року ОСОБА_18 на місці події розповідав що ОСОБА_28 з ОСОБА_38 розмовляли з приводу виготовляння наркотиків, виникло непорозуміння, не зійшлися в ціні. Він запропонував з метою узгодження конфлікту вийти на вулицю та поговорити. Вийшов він на вулицю разом з ОСОБА_49 та ОСОБА_28 , пішли вниз по вулиці, розмовляли. ОСОБА_28 почав уникати рішення питання, ігнорувати його, перестав слухати, хотів комусь телефонувати, почав уходити в бік з ОСОБА_49 . Він їм  куди ви, підождіть, зупинив ОСОБА_28 рукою, той почав грубити, почався конфлікт, сварка. Почали проявляти агресію, почалася бійка. Махали руками та ногами і він і ОСОБА_28 , спочатку не попадали, відскакували, ОСОБА_28 хотів перехопити його ногу. Потім ОСОБА_28 попав йому в губу. Коли він почав на ОСОБА_28 йти з агресією, той дістав ніж, ніж у ОСОБА_28 був десь за поясом в чохлі. Вони почали пересуватися до гаражів. ОСОБА_28 стояв спиною до гаражів а він обличчям до нього. Він наніс удар лівою рукою в голову ОСОБА_28 той похитнувся але залишився на ногах, ніж тримав в правій руці, після удару він підскочив до ОСОБА_28 , який був навпроти нього і притис своєю лівою рукою його праву руку до свого тулубу  вихопив своєю правою рукою з його руки ніж, при цьому з клинка ножа на землю впав чохол. Ніж він утримував в правій руці. Стояли один напроти одного. ОСОБА_28 відійшов ближче до гаражів, продовжувалася перебранка, він ставав у стойки. Потім ОСОБА_28 трохи відскочив, він подумав, що той тікає, а ОСОБА_28 розверзнувся і знову пішов на нього. Він казав ОСОБА_28 дати 120 грн. і він піде до ОСОБА_36 й винесе йому що потрібно, щоб не підходив а бросив гроші на землю. Той почав ображати його, став в стойку і в його бік ногою в його ногу, він відскочив і слідом удар в область голови ОСОБА_28 . Той відскочив, намагався захопити його ногу, він відскочив і знову на нього почав зближуватися з ним дистанційно і коли знаходився навпроти нього, він наніс йому два одномоментних удари руками. Один удар кулаком лівої руки в грудну клітину і удар правої руки ножем в грудну клітину зліва.
		Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме: прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у випадку необхідної оборони а й при перевищенні її меж. При цьому перевищення меж необхідної оборони може бути зумовлене і іншими мотивами, в тому числі наміром розправитися з нападником через учинений ним напад, страхом тощо. Проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.
		У тому випадку, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
		Аналіз пояснень обвинуваченого ОСОБА_18 дає суду підстави вважати що він не перебував в стані необхідної оборони.
		За фактичними обставинами справи, встановленими судом, подія відбулася на вулиці, поблизу житлових будинків.
		Ініціатива начебто владнання конфлікту, який виник між ОСОБА_41 та ОСОБА_53 виходила від ОСОБА_18 . Не зважаючи на те, що потерпілий намагався уникнути спілкування з ОСОБА_18 , намагався уйти, обвинувачений не дав йому цього зробити, зупинив, схопивши за руку. Між ними виникла сварка, яка перейшла в бійку. ОСОБА_18 вдарив потерпілого кулаком в голову, вони один одному почали наносити удари руками та ногами по обличчю та тулубу.
		Як зазначав ОСОБА_18 потерпілий ОСОБА_20 був неслабкий противник і він міг би опинитися на його місці. При цьому суд зауважує, що внаслідок бійки ОСОБА_18 отримав садно на слизовій нижньої губи праворуч, в той час як потерпілий ОСОБА_20 отримав садни в лобній області, на обличчі, в потиличній області справа, в області передпліччя та лівої кисті, на спині зліва, на задній поверхні правої кисті, на передній поверхні обох колінних суглобів, які утворилися внаслідок не менше 15-ти травматичних дій. Виявлені у потерпілого ОСОБА_20 тілесні пошкодження могли утворитися при механізмі та взаєморосташуванні потерпілого та нападника, як вказано в протоколі проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_18 .
		Зазначене дає підстави суду вважати, що перевагу під час бійки мав саме ОСОБА_18 , який майже не зазнав тілесних пошкоджень, в той час як він спричинив потерпілому не менше 15-ти травматичних дій.
		Крім того, розташування обвинуваченого ОСОБА_18 , який стояв спиною до проїзної частини вулиці, в безпосередній близькості до житлових будинків по відношенню до потерпілого, який знаходився спиною до гаражів, свідчить що ОСОБА_18 мав можливість безперешкодно, вільно покинути місце події, викинути ніж, уникнувши подальшого продовження бійки. Натомість саме він продовжив ініціювати продовження конфлікту вимагаючи владання конфлікту між ОСОБА_54 та ОСОБА_55 , не зважаючи на намагання потерпілого покинути місце події, він тримаючи в руці ніж, наніс потерпілому удар правої руки ножем в грудну клітину зліва. П ід час проведення слідчого експерименту, обвинувачений не згадує, що потерпілий підіймав з землі каміння. Свідки ОСОБА_56 та ОСОБА_30 не бачили в руках ОСОБА_20 каміння.
		ОСОБА_18 не заперечував, що коли потерпілий почав зближуватися з ним дистанційно і коли знаходився навпроти нього, він наніс тому два одномоментних удари руками. Один удар кулаком лівої руки в грудну клітину і удар правої руки ножем в грудну клітину зліва. Тобто, удар ножем був нанесений в грудну клітину, де розташовані життєво-важливі органи у тому числі і серце. Про силу цього удару свідчить, що ніж увійшов в тіло потерпілого пробивши одяг потерпілого а саме дві куртки, джемпер, футболку, та увійшовши в його тіло на глибину раневого каналу 11 см. як зазначено в судово-медичній експертизі № 1366 від 17.12.2014 року. Відповідно з висновком цієї експертизи смерть потерпілого спричинили тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва в області лівого соска з ушкодженням серця, яке супроводжувалось внутрішньо плевральною кровотечею та призвело до гострої крововтрати.
		В акті судово-психіатричної експертизи № 357 від 12.12.2014 року відносно ОСОБА_18 зазначено, що:
		як випливає з матеріалів кримінального провадження і справжнього психіатричного обстеження в період часу, що ставиться до інкримінованому йому діянню, випробуваний не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, про що свідчить його правильна орієнтування в навколишньому і особах, послідовність і цілеспрямованість дій, відсутність в його поведінці і висловлюваннях в той період часу ознак марення, галюцинацій, розладів свідомості чи інших хворобливих нарушений психічної діяльності. За своїм психічним станом на той період часу міг керувати своїми діями, усвідомлювати їх.
		Враховуючи вищевикладене, на думку колегії суду не має підстав вважати що обвинувачений ОСОБА_18 завдаючи одного удару ножем у грудну клітину у ділянку серця потерпілому ОСОБА_20 не мав умислу на вбивство потерпілого.
		Як пояснював батько загиблого ОСОБА_13 його син ОСОБА_28 не носив з собою ножа, який було вилучено в ході слідства, і такого ножа у них дома ніколи не було. Свідки ОСОБА_30 та ОСОБА_56 бачили ніж лише в руках обвинуваченого.
		Пояснення свідка ОСОБА_57 , який стверджував, що під час розмови з ОСОБА_58 він бачив у того на поясі брюк рукоятку ножа, колегія судів розцінює критично, оскільки Варивода та ОСОБА_37 знайомі, раніше судимі, доставлялися до судових засідань одному службовому автомобілі.
		Хибними суд вважає також і твердження ОСОБА_18 що смерть потерпілого могла наступити через те що він намагаючись того врятувати двічі робив непрямий масаж серця. В судовому засіданні було допитано судово-медичного експерта ОСОБА_59 з приводу наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань, який вказав, що пошкоджень  синців, переламів ребер, грудини тощо, які б могли виникнути при непрямому масажі серця не виявлено. При таких пораненнях, які виявлені у потерпілого у більшості випадках наступає смерть. Дії обвинуваченого ОСОБА_18 а саме непрямий масаж серця міг трошки подовжити життя, але не міг спровокувати негативні наслідки для потерпілого.
		Враховуючи викладене суд вважає, що в судовому засіданні вина ОСОБА_18 у вчинені злочинів, а саме в умисному заволодінні чужим майном шляхом обману і зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно; в умисному підробленні офіційного документа, який видається і посвідчується установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права з метою його використання, умисному використанні завідомо підробленого документа, в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, встановлена та доведена а дії обвинуваченого ОСОБА_18 слід правильно кваліфікувати:
		за ч.2 ст.190 КК України, умисне заволодіння чужим майном шляхом обману і зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно;
		за ч.1 ч.4 ст.358 КК України, умисне підроблення офіційного документа, який видається і посвідчується установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права з метою його використання, умисному використанні завідомо підробленого документа;
		за ч.1 ст.115 КК України умисне вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
		При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_18 за скоєні ним злочини, суд виходить із вимог ст.65 КК України, що стосується ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.
		Обставиною, що обтяжує відповідальність обвинуваченого ОСОБА_18 в силу ст.67 КК України, суд вважає рецидив злочину.
		Обставиною, що пом`якшує відповідальність обвинуваченого ОСОБА_18 у відповідності до ст.66 КК України, суд вважає відшкодування заподіяної шкоди по злочинним епізодам шахрайства стосовно ОСОБА_60 та ОСОБА_21 .
		При визначені покарання ОСОБА_18 суд також враховує, що обвинуваченим скоєно кілька злочинів, один з яких, відповідно до ч.5 ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
		Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, пов`язане з позбавленням волі, обвинувачений ОСОБА_18 раніше судимий, судимість не погашена, має наркологічне захворювання, не має дружини, дітей, не мав офіційної роботи, скоїв злочин, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Враховуючи, повне визнання вини обвинуваченим за ч.2 ст.190, ч.1,4 ст.358 КК України відшкодування заподіяної шкоди, часткове ви знання вини за ч.1 ст.115 КК України, наявність у ОСОБА_18 на утриманні бабусі ІНФОРМАЦІЯ_3 , колегія суддів вважає можливим не призначати максимального строку покарання передбаченого санкцією ч.1 ст.115 КК України.
		При призначенні покарання, слід також враховувати вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 січня 2015 року, яким обвинуваченого ОСОБА_18 засуджено за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі.
		Суд вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення інших злочинів.
		При зарахуванні попереднього ув`язнення у строк покарання ОСОБА_18 , який тримається під вартою за вчинення інкримінованого йому злочину з 21.11.2014 року, колегія суду враховувала правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч.5 ст.72 КК України, викладений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 663/5317, провадження № 13-31кс18, зокрема у п.п.104, 106, які визначають що застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838- 8 (зворотна дія Закону 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч.1 ст.5 КК України), та який має переживаючи (ультра активну) дію, та зараховувати ОСОБА_18 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 21.11.2014 р. до набрання вироком законної сили із розрахунку, передбаченого ч.5 ст.72 КК України в редакції закону від 26.11.2015 р.  одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні позбавлення волі. 
		Потерпілим ОСОБА_13 заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 15 396 грн. та моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. з обвинуваченого ОСОБА_18 в обґрунтування якого він зазначив наступне. На поховання свого сина ОСОБА_20 він витратив 15 396 грн. Через трагічну загибель сина він пережив стрес, моральні страждання тривають і дотепер.
		Відповідно до вимог ч.4 ст.128, ч.1 ст.129 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, в КПК не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		На підставі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Загальна сума завданої майнової шкоди на момент подання позову до суду склала 15396 грн. Вказана сума підтверджена належними та допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи. Ця сума складається з суми коштів витрачених на поховання ОСОБА_20 , визнана обвинуваченим ОСОБА_18 в повному обсязі.
		Вина ОСОБА_18 в умисному вбивстві ОСОБА_61 у судовому засіданні знайшла своє повне підтвердження, при таких обставинах матеріальна шкода у розмірі 15396 грн. підлягає стягненню з обвинуваченого в повному обсязі.
		Статтею 23 ЦК Українипередбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування
		Суд приходить до висновку, що потерпілому ОСОБА_13 дійсно спричинена моральна шкода, яка полягала в перенесенні моральних страждань, в отриманні психологічного стресу, в зв`язку з вбивством його єдиного сина, втрата є непоправною, нормальні життєві устої порушені, моральні страждання тривають і для потерпілого, який є батьком, ніколи не перестануть тривати.
		Визначаючи розмір моральної шкоди, суд, оцінивши аргументи потерпілого, виходячи з характеру немайнових втрат (їх тривалість, не можливість відновлення), характеру і глибини пов`язаних з цим душевних страждань, пов`язані з цим вимушені зміни в життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, беручи до уваги вік потерпілого, виходячи з засад розумності і справедливості, вважає достатнім і відповідним визначення розміру заподіяної моральної шкоди в сумі 50000, яка підлягає стягненню з ОСОБА_18 .
		По справі наявні процесуальні витрати на залучення експертів, які відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		Долю речових доказів потрібно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349,368,370,371,373,374,376 КПК України,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_18 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ч.4 ст.358, ч.1 ст.115 КК України та призначити ОСОБА_18 покарання:
		- за ч.2 ст.190 КК України у виді одного року позбавлення волі;
		- за ч.1 ст.358 КК України у виді трьох місяців арешту;
		- за ч.4 ст.358 КК України у виді трьох місяців арешту;
		- за ч.1 ст.115 КК України у виді одинадцяти років позбавлення волі.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України з врахуванням правил складання покарань за ст.72 КК України остаточну міру покарання за сукупністю злочинів ОСОБА_18 визначити шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк дванадцять років.
		На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначеного за цим вироком покарання та покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, призначеного вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 січня 2015 року остаточно визначити ОСОБА_18 покарання у виді тринадцяти років позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_18 до набрання вироком законної сили залишити попередній  тримання під вартою.
		Зарахувати ОСОБА_18 у строк покарання, призначеного цим вироком, строк попереднього ув`язнення з 21.11.2014 р. до набрання вироком законної сили із розрахунку, передбаченого ч.5 ст.72 КК України в редакції закону від 26.11.2015 р.  одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання відраховувати з дати попереднього ув`язнення  21.11.2014 року.
		Стягнути з ОСОБА_18 на користь ОСОБА_13 матеріальну шкоду в сумі 15 396 грн., моральну 50 000 грн.
		Стягнути з ОСОБА_18 , на користь НДЕКЦ при УМВС України в Дніпропетровській області, вартість проведення експертизи реквізитів документа №44/06-182 від18.12.2014 року в сумі 786 гривень 24 копійки.
		Речові докази:
		- паспорт з серійним номером НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_19 вилучений 08.01.2015 р. який знаходиться на зберіганні в камері речових доказів Дніпродзержинського МУ, книга обліку - № 1796, порядковий № 000500  знищити; 
		- ніж вилучений 22.01.2015 біля будинку АДРЕСА_5 , який знаходиться на зберіганні в камері речових доказів Дніпродзержинського МУ, книга обліку - № 1796, порядковий № 000510  знищити. 
		- вилучені 20.11.2014 у ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зимові печатки, шкіряний чохол чорного кольору для ножа, блокнот, три банківськи картки, поясний ремінь, джинсові штани; марлеві тампони зі змивами з долоней обох рук ОСОБА_18 вилучених 20.11.2014; вилучені 20.11.2014 біля буд.№40 по вул. Миру у м. Дніпродзержинську пальто, кепка, платок, ключ, коробок; вилучені 20.11.2014 р. під час огляду місця події в районі гаражів між будинком АДРЕСА_3 марлевий тампон зі змивом речовини бурого кольору з асфальту навпроти гаражів, зіскоб ґрунту з речовиною бурого кольору, змив з тільної сторони кисті правої руки трупу ОСОБА_20 та мікрочастки з долоней обох рук трупу; зразок крові ОСОБА_18 що знаходяться в 9 спец пакетах МВС України, 8 конвертах на зберіганні камері речових доказів Дніпродзержинського МУ, книга обліку - № 1796, порядковий № 000493  знищити.
		- вилучені 20.11.2014 у ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чоботи, та вилучений під час огляду місця події в районі гаражів між будинком АДРЕСА_3 гіпсовий зліпок сліду низу взуття в одному спец пакеті МВС № 3113435, що знаходиться камері речових доказів Дніпродзержинського МУ, книга обліку - № 1796, порядковий № 000504  знищити;
		- вилучений 20.11.2014 у ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мобільний телефон Nokia X2 IMEI НОМЕР_4 , сім. НОМЕР_5 , що знаходиться камері речових доказів Дніпродзержинського МУ, книга обліку - № 1796, порядковий № 000504  повернути власнику ОСОБА_13 ;
		- зрізи країв нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_18 вилучені 20.11.2014 р.; вилучені 20.11.2014 зрізи країв нігтьових пластин з обох рук трупа ОСОБА_20 ; вилучене 20.11.2014 під час обшуку по АДРЕСА_6 свідоцтво про шлюб НОМЕР_6 ; одяг трупу ОСОБА_20 вилучений в бюро СМЕ м.Дніпродзержинська 23.12.2014 куртка синя, куртка чорна, джемпер чорний, футболка сіра, штани джинсові чорні, шкарпетки чорні, труси сірі, кросівки жовто-гірчичні, що знаходяться на зберіганні в Дніпродзержинському МУ  знищити.
		Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач      ОСОБА_1 
		 
		Суддя      ОСОБА_2 
		 
		Суддя     ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...