Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/4657/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів).
Надіслано для оприлюднення: 22.10.2018. Зареєстровано: 23.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2018.
Дата набрання законної сили: 21.02.2019
Результат оскарження 21.02.2019 Третій апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 вересня 2018 року справа № 804/4657/18  Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючого судді Чорної В.В. 
		при секретарі Сітайло О.В.
		за участю представників сторін:
		позивача ОСОБА_1
		відповідача ОСОБА_2
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алком» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № 16/4.1-10/120 від 29.03.2018 р., -
		в с т а н о в и в:
		22 червня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алком» (далі  ТОВ «Алком») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу № 16/4.1-10/120 від 29.03.2018 р.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період проведення інспекції посадовими особами відповідача керівник ТОВ «Алком» разом із двома іншими працівниками знаходились у службовому відрядженні у місці Павлограді, де ТОВ «Алком» здійснює господарську діяльність з обслуговування ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» у галузі прибирання за договором № 555203 від 23.12.2003 р. Як зазначає позивач, цей факт підтверджується відповідним наказом про відрядження та посвідченнями про відрядження, оформленими у відповідності до вимог діючого законодавства. Водночас, підставою для накладення на ТОВ «Алком» штрафу у оскаржуваній постанові зазначено створення перешкод у проведенні інспектором праці позапланової перевірки. На думку позивача, відсутність посадових осіб ТОВ «Алком» на своєму робочому місці через перебування у відрядженні не можу розцінюватись як перешкоджання проведенню перевірки. Також, позивач зазначає про відсутність у відповідача правових підстав на проведення зазначеного позапланового заходу, та порушення порядку проведення інспекційного відвідування в частині необхідності належного повідомлення посадових осіб обєкту відвідування про такий захід, а також вказує на невідповідність постанови про накладення штрафу та наказу про проведення інспекційного відвідування нормам чинного законодавства. Крім того, позивач вважає неправомірним накладення на підприємство штрафу на підставі акту про неможливість інспекційного відвідування, зазначаючи про відсутність для цього відповідних правових підстав. Посилаючись на викладені обставини у їх сукупності, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу № 16/4.1-10/120 від 29.03.2018 р. (т.1 а.с. 4-11).
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2018 р. за даним позовом відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без проведення підготовчого судового засідання (т.1 а.с. 2).
		Представником відповідача за довіреністю ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що підставою для проведення інспекційного відвідування ТОВ «Алком» стала інформація, надана в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 2738/05/30 від 30.01.2018 р. щодо роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів. З відзиву слідує, що 07 березня 2018 року посадовою особою відповідача згідно наказу № 88-І від 06.03.2018 р. та направлення від 06.03.2018 р. здійснено спробу проведення інспекційного відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зокрема, з питань оформлення трудових відносин у ТОВ «Алком» за адресою: АДРЕСА_1. Проте, за результатами спроби здійснення інспекційного відвідування було встановлено відсутність юридичної особи за її фактичним місцем ведення юридичної діяльності, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, та відсутність телефонного звязку з даною юридичною особою за номером, зазначеним в реєстрі. З огляду на викладене, відповідачем зроблено висновок про неможливість проведення інспекційного відвідування у звязку із свідомим створенням підприємством перешкод у проведенні інспектором праці інспекційного відвідування, шляхом відсутності субєкта відвідування або уповноважених ним осіб за місцем знаходження та включенням до ЄДР недостовірної інформації про засоби звязку з юридичною особою. За таких обставин, на підставі абз. 7 ч.2 ст. 265 КЗпП України, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу № 16/4.1-10/120 від 29.03.2018 р. в розмірі 372300 грн. Щодо порушення порядку накладення штрафу та неповідомлення посадових осіб позивача про розгляд справи про накладення штрафу 29.03.2018 року, відповідач зазначив, що відповідне повідомлення про розгляд справи було сформовано та направлено позивачу 16.03.2018 року, тобто у відповідності до вимог п. 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ № 509 від 17.07.2013 р., яким передбачено повідомлення субєктів господарювання та роботодавців про розгляд справи не пізніше ніж за 5 днів до дати розгляду. Посилаючись на викладені обставини, представник відповідача вважає постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу такою, що складена на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства, у звязку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог (т.1 а.с. 141-148).
		В судовому засіданні 06 вересня 2018 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
		Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві. 
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову та заперечення проти нього, судом встановлено наступне. 
		Керівником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області видано наказ № 88-І від 06.03.2018 р. «Про призначення інспекційного відвідування», предметом якого зазначено додержання законодавства про працю у ТОВ «Алком» на підставі інформації, наданої листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 30.01.2018 р. № 2738/05/30 щодо роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів, та видано направлення на проведення інспекційного відвідування № 17 від 06.03.2018 р.(т.1 а.с. 99, 149).
		07 березня 2018 року інспектором праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області складено акт № 16/4.1-10 про неможливість проведення інспекційного відвідування ТОВ «Алком» за адресою: АДРЕСА_2, з причин відсутності обєкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 100-103).
		В додатку № 1 до акту № 16/4.1-10 про неможливість проведення інспекційного відвідування посадовою особою відповідача зазначено, що за результатами спроби здійснення інспекційного відвідування встановлено, що ТОВ «Алком» фактично відсутнє за адресою, зазначеною в ЄДР, а саме: 49000, АДРЕСА_2. Фактично, за даною адресою знаходиться приватна квартира, яка розташована на першому поверсі пятиповерхового житлового будинку. На неодноразові телефонні дзвінки на номер, зазначений у графі «Інформація про здійснення звязку з юридичною собою» в ЄДР, оператором телефонного звязку повідомлялось про те, що даний номер не обслуговується. Таким чином, встановлено неможливість проведення інспекційного відвідування ТОВ «Алком», у звязку із свідомим створенням перешкод у проведенні інспектором праці інспекційного відвідування, шляхом відсутності обєкта відвідування або уповноважених ним осіб за місцем знаходження та включенням ним до ЄДР недостовірної інформації про засоби звязку з юридичною особою (т.1 а.с. 104-106). 
		ОСОБА_3 даного акту з додатком до нього направлено на адресу позивача рекомендованим листом, що підтверджено відповідною поштовою квитанцією (т.1 а.с. 107).
		Керівником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 15.03.2018 року прийнято рішення № 2059-16/04 про розгляд справи про накладення штрафу, яким розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю призначено на 29 березня 2018 року (т.1 а.с. 151). 
		ОСОБА_3 зазначеного рішення 16.03.2018 року рекомендованим листом направлено на адресу ТОВ «Алком», що підтверджено відповідною поштовою квитанцією (т.1 а.с. 152).
		З урахуванням встановлених під час виходу на місце обставин, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення штрафу № 16/4.1-10/120 від 29.03.2018 р., якою на позивача відповідно до ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ № 509 від 17.07.2013 р. та на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 372300 грн. (т.1 а.с. 120-122).
		Не погодившись із зазначеним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.
		Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке. 
		Згідно ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
		Згідно пунктів 1, 4, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 р., Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Центральний орган Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
		При цьому, суд зазначає, що підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності у вигляді штрафу за порушення вимог трудового законодавства є стаття 265 КЗпП України (в редакції від 06.12.2016 року).
		Зазначена норма передбачає застосування до субєктів господарювання  юридичних осіб фінансової відповідальності, яка не належить до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
		Зокрема, частиною другою статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		Відповідно до ч. 4 статті 265 КЗпП України, штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		При цьому, «порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України» в розумінні даної статті є Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 р., який набрав чинності 16.05.2017 року (далі  Порядок № 295).
		Вказаним Порядком внесені відповідні зміни і до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 р., які також набрали чинності з 16.05.2017 року, що свідчить про взаємоповязаність вказаних питань. 
		Так, відповідно до Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці (пункт 2 Порядку).
		За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт, і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
		Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником обєкта відвідування або його уповноваженим представником (пункти 19-20 Порядку).
		У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень обєкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (пункт 27 Порядку).
		Пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 р. (зі змінами від 26.04.2017 року) передбачено, що штрафи накладаються посадовими особами Держпраці на підставі акту про виявлення під час перевірки субєкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю.
		Таким чином, юридичною підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за статтею 265 КЗпП України є акт посадової особи органу Держпраці, складений за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, в якому викладені порушення трудового законодавства, передбачені частиною другою статті 265 КЗпП України.
		В даному випадку, відповідачем був складений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 07.03.2018 року (т. 1 а.с. 100-106).
		Щодо доводів позивача про відсутність у відповідача підстав для проведення інспекційного відвідування, суд зазначає, що пп. 6 пункту 5 Порядку передбачено, що інспекційні відвідування проводяться, в тому числі, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів.
		З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення інспекційного відвідування ТОВ «Алком» стала інформація, надана листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 30.01.2018 р. № 2738/05/30 щодо роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів.
		ТОВ «Алком» підпадає під зазначену категорію підприємств, що не заперечувалося представником позивача і в судовому засіданні.
		Отже, інспекційне відвідування ТОВ «Алком» (спроба його проведення) здійснено на підставі, передбаченій пп. 6 пункту 5 Порядку, тобто, за наявності відповідних правових підстав.
		Разом з цим, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу № 16/4.1-10/120 від 29.03.2018 р., з огляду на таке.
		Механізм накладення на субєктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 статті 265 КЗпП України, ч.ч. 2-7 статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» врегульований Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 р.
		Згідно цього Порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад обєднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
		Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки субєкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради обєднаної територіальної громади. 
		Пунктом 16 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (Порядок № 295) визначено, що у разі створення обєктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності обєкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником обєкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
		Абзацом 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, з урахуванням положень абзаців 2 та 6 даної статті визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та податків, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. 
		З аналізу вказаних норм вбачається, що однією з основних умов для настання відповідальності за порушення вимог законодавства про працю, передбаченої абз. 7 ч. 2 статті 265 КЗпП України, є створення обєктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці при проведенні інспекційного відвідування, яке може виражатись в ненаданні інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також у перешкоді в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 Порядку № 295, а саме: 
		- під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначенихпунктом 5цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень обєкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
		- ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені обєктом відвідування їх копії або витяги;
		- наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам обєкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
		- за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
		- на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
		- фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
		- отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
		Тобто, під поняттям «створення перешкод» законодавець розуміє активну поведінку посадової особи обєкту відвідування, направлену на перешкоджання інспектору праці під час здійснення інспекційного відвідування отримувати необхідну для цього інформацію та належним чином реалізувати свої повноваження, що є підставо для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
		До інших підстав для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування законодавець відносить відсутність обєкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням, а також відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, тобто такий акт складається у випадку неможливості проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, не повязаного із створенням перешкод. 
		Водночас, саме по собі складання посадовими особами Держпраці акту про неможливість проведення інспекційного відвідування через відсутність посадових осіб обєкта інспектування за своїм місцезнаходженням станом на час виходу посадових осіб Держпраці на місце для проведення такого інспектування, без виявлення ознак перешкоджання обєктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись достатньою самостійною підставою для притягнення до відповідальності за абз. 6 ч. 2 статті 265 КЗпП України (за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні).
		Позиція позивача, яка не спростована в судовому засіданні відповідачем, ґрунтується на тому, що всі працівники ТОВ «Алком» в день проведення інспекційного відвідування були відсутні за юридичною адресою підприємства у звязку з перебуванням у відрядженні в м. Павлограді.
		Так, відповідно до штатного розпису ТОВ «Алком», на підприємстві наявні посади директора, заступника директора та головного бухгалтера (т.1 а.с. 81).
		Згідно з наданими до матеріалів справи копіями трудових книжок та наказів про призначення на посаду, у трудових відносинах з ТОВ «Алком» на даний час перебувають ОСОБА_4 (директор), ОСОБА_5 (головний бухгалтер) та ОСОБА_6 (заступник директора) (т.1 а.с. 58-77).
		Директором ТОВ «Алком» ОСОБА_4 видано наказ № 20 від 02.03.2018 р. про направлення у відрядження до м. Павлоград на підприємство «Науково-виробниче обєднання «Павлоградський хімічний завод» з 05 березня 2018 року строком на три дні працівників ТОВ «Алком» ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яким видано відповідні посвідчення про відрядження (т.1 а.с. 85-88).
		На підтвердження документального та бухгалтерського оформлення відрядження працівників ТОВ «Алком» до м. Павлограда позивачем надано виписки з особового рахунку за 06.03.2018 року з відмітками обслуговуючого банку, видаткові та прибуткові касові ордери, накази та посвідчення на відрядження, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні (т.2 а.с. 10-17). 
		Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між Державним підприємством «Науково-виробниче обєднання «Павлоградський хімічний завод» (далі - ДП «НВО «ПХЗ») та ТОВ «Алком» укладено договір № 555203 від 23.12.2003 р., предметом якого є послуги з прибирання службових та виробничих приміщень заводу (т.1 а.с. 184-188).
		Листом № 25/256-2/3 від 21.08.2018 р., направленим у відповідь на запит суду щодо підтвердження або спростування факту господарських відносин з ТОВ «Алком», генеральний директор ДП «НВО «ПХЗ» ОСОБА_7 підтвердив, що на підставі вищезазначеного договору працівники ТОВ «Алком» на даний час надають послуги з прибирання приміщень заводу (т.1 а.с. 182-183).
		З листа також слідує, що надати інформацію щодо перетинання контрольно-пропускних пунктів ДП «НВО «ПХЗ» працівниками ТОВ «Алком», зокрема, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у період часу з 05 по 07 березня 2018 року не представляється можливим, оскільки інформація на підприємстві не збереглася.
		Зазначені обставини, як вже зазначалося вище, відповідачем не спростовані. 
		За таких обставин, суд вважає документально підтвердженим факт перебування посадових осіб позивача в період з 05 по 07 березня 2018 року у відрядженні у м. Павлограді на ДП «Науково-виробниче обєднання «Павлоградський хімічний завод», з яким ТОВ «Алком» перебуває в господарських відносинах.
		Отже, відсутність працівників ТОВ «Алком» 07 березня 2018 року за місцем реєстрації юридичної особи за адресою: АДРЕСА_3, під час спроби посадовими особами відповідача здійснити інспекційне відвідування позивача, не може розцінюватись як створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування.
		Відсутність телефонного звязку з ТОВ «Алком» за номером телефону, зазначеним в Єдиному реєстрі, суд також не може розцінювати як створення перешкод в проведенні інспекційного відвідування.
		Так, з інформації, наданої ПАТ «Укртелеком» в листі № 5139-вих-dp-12к420-2018 від 30.07.2018 р. вбачається, що номер (0562) 38-52-02 не відноситься до переліків засобів ПАТ «Укртелеком» (інших провайдерів судом не встановлено), а тому перевірити, чи обслуговувався цей номер станом на час проведення інспекційного відвідування суд не має можливості. 
		Крім того, суд зазначає, що відсутність телефонного звязку з технічних чи інших причин на день проведення перевірки не може розцінюватись як створення перешкод в проведенні інспекційного відвідування.
		Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 16/4.1-10/120 від 29.03.2018 р.
		Окремо суд зазначає, що ТОВ «Алком» дійсно здійснює свою господарську діяльність за договором № 555203 від 23.12.2003 р. на території ДП «НВО «ПХЗ» на підставі типових цивільно-правових договорів від 04.01.2018 року, укладених з 33 фізичними особами, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33І, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39 (т.2 а.с. 17-49), що становить понад 30% працівників та свідчить про наявність у відповідача законних підстав для проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування позивача з питань додержання вимог законодавства про працю.
		Водночас, перевірка зазначених договорів на відповідність вимогам трудового законодавства посадовими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області не проведена з причин, наведених вище, а тому вказані договори не є предметом судового розгляду у цій справі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи висновок суду про наявність підстав для задоволення позову у цій справі, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем за подання до суду адміністративного позову в сумі 5 584,5 грн., згідно з квитанцією №10365 від 15.06.2018 р. (т.1 а.с. 3).
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алком» - задовольнити.
		Скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу № 16/4.1-10/120 від 29.03.2018 року.
		Стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алком» (код ЄДРПОУ 31155355) сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 5584,5 грн. (пять тисяч пятсот вісімдесят чотири гривні пятдесят копійок).
		 
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Повний текст рішення складений 19.10.2018 року. 
		 
		 
		Суддя        ОСОБА_40

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...