Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/21060/18-п : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано судом: 22.10.2018. Зареєстровано: 23.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2018.

Номер судового провадження: 3-6794/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/21060/18-п 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		12 жовтня 2018 року                                                                        м. Київ
		суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., за участю секретаря Король А.О., прокурора Сенник В.Г., захисника Тарасова А.Г., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши матеріали, що надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №41-03/136, складеного 26.04.2018 Заступником керівника Департаменту - керівником Першого відділу Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції ОСОБА_4, ОСОБА_2 на час вчинення адміністративного правопорушення (15.03.2018) була народним депутатом України VIII скликання.
		Повноваження ОСОБА_2 у статусі народного депутата України почалися з 27 листопада 2014 року.
		Згідно з підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону народні депутати України є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, а тому дія вказаного Закону поширюється на ОСОБА_2
		24.05.2017 Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин розглянуто питання щодо подання Верховній Раді України висновку стосовно кандидатур, внесених на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
		Серед внесених кандидатур на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини була також кандидатура ОСОБА_2, народного депутата України (пропозиція внесена за підписами 125 народних депутатів України).
		Згідно з порядком денним засідання Верховної Ради України (восьма сесія VIII скликання) від 15.03.2018 на вказане засідання було включено питання про призначення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
		За результатами електронної реєстрації були присутні 361 народний депутат України, у тому числі ОСОБА_2 Крім того, результати письмової реєстрації також підтверджують присутність ОСОБА_2 на зазначеному засіданні.
		Відповідно до стенограми засідання від 15.03.2018 (режим доступу: http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/6746.html) та протоколу №20 пленарного засідання Верховної Ради України від 15.03.2018, Голова Верховної Ради України ОСОБА_5 (головуючий) зазначив (о 16:05) про те, що в сесійній залі Верховної Ради України зареєстровано 361 народний депутат, тому вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошено відкритим, та запропонував перейти до наступного питання порядку денного - про призначення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
		Також ОСОБА_5 зазначив, що згідно з пунктом 17 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить призначення на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Відповідно до частини другої статті 208 Регламенту Верховної Ради України він запропонував такі кандидатури на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, які внесені народними депутатами України згідно з вимогами чинного законодавства: ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 Одночасно ОСОБА_5 поінформовав народних депутатів України про те, що ОСОБА_6 звернувся з листом щодо зняття своєї кандидатури на вищевказану посаду.
		Надалі в сесійній залі Верховної Ради України відбулось обговорення запропонованих кандидатур (ОСОБА_2 та ОСОБА_7) на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
		Як свідчить інформація із стенограми засідання від 15.03.2018, в обговоренні питання порядку денного - про призначення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - активну участь взяла ОСОБА_2 Зокрема, ОСОБА_2 поінформувала присутніх народних депутатів України про своє бачення (місію) щодо перебування на посаді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
		4848232353535348235348482323534823235353232353482353
		Після завершення виступу ОСОБА_2 зазначила про те, що: «Я розраховую на вашу підтримку» (мовою оригіналу).
		Після обговорення кандидатур на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_5 запропонував перейти до прийняття рішення. Під час рейтингового голосування кандидатура ОСОБА_2 мала більшу підтримку в сесійній залі Верховної Ради України (за - 273 голоси).
		Результати поіменного голосування №23 від 15.03.2018 (16:51:28) щодо рейтингового голосування про призначення на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2, свідчать, що народний депутат України ОСОБА_2 взяла участь у зазначеному голосуванні та проголосувала за себе - «ЗА»
		За результатами рейтингового голосування о 16:52 ОСОБА_5 запропонував поставити на голосування питання щодо призначення на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 Після голосування ОСОБА_5 оголосив про призначення ОСОБА_2 (Постанова Верховної Ради України від 15.03.2018 № 2344-VIII) на вищевказану посаду, оскільки за прийняття відповідного рішення проголосувало 280 народних депутатів України.
		При цьому, як свідчать результати поіменного голосування №25 від 15.03.2018 (16:52:45) щодо поіменного голосування про призначення на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2, народний депутат України ОСОБА_2 взяла участь у зазначеному голосуванні та проголосувала за себе - «ЗА».
		Із стенограми пленарного засідання від 15.03.2018, а також з відеоматеріалу, розміщеного на офіційному веб-сайті Верховної Ради України (режим доступу :http://wl.сі.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns el h2?data-l5032018&a &;nom s=8), достеменно вбачається, що ОСОБА_2 під час безпосередньої участі в обговоренні та надалі в голосуванні за питання на пленарному засіданні 8 сесії VIII скликання Верховної Ради України стосовно призначення її на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, чим порушила встановлені пунктами 1 та 2 частини першої статті 28 Закону вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
		Так, зважаючи на поняття реального конфлікту інтересів, а також приватного інтересу, визначених у частині першій статті 1 Закону, реальний конфлікт інтересів має місце за наявності в сукупності таких обставин, що є предметом доказу за справою про адміністративне правопорушення, а саме:
		наявність приватного інтересу;
		наявність службових чи представницьких повноважень;
		наявність суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями;
		наявність впливу вищезазначеної суперечності на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		Тобто реальний конфлікт інтересів відбувається тоді, коли особа, користуючись наданими службовими повноваженнями, для задоволення приватного інтересу приймає рішення або робить дію на користь себе або третіх осіб.
		Наведені визначення понять «реальний конфлікт інтересів», «приватний інтерес», а також отримані Національним агентством в установленому законом порядку документи та інформація (зазначені вище) дають підстави констатувати, що 15.03.2018 під час розгляду на пленарному засіданні 8 сесії VIII скликання Верховної Ради України питання щодо призначення ОСОБА_2 на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у ОСОБА_2 як народного депутата України був наявний приватний інтерес, який пов'язаний у першучергу з:
		кар'єрним зростанням;
		немайновим інтересом, зумовленим повноваженнями та особливим статусом посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
		Зокрема, відповідно до статей 4 та 5 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» повноваження Уповноваженого не можуть бути припинені чи обмежені у разі закінчення строку повноважень Верховної РадиУкраїниабо її розпуску (саморозпуску), введення воєнного або надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях; Уповноважений призначається строком на п'ятьроків,який починається з дня складення ним присяги на пленарному засіданні Верховної Ради України.
		Крім того, відповідно до статті 20 вказаного Закону втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб у діяльність Уповноваженого забороняється.
		Уповноважений не зобов'язаний давати пояснення по суті справ, які закінчені або перебувають у його провадженні.
		Уповноважений користується правом недоторканності на весь час своїх повноважень. Він не може бути без згоди Верховної Ради України притягнутий до кримінальної відповідальності або підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, затриманий, заарештований, підданий обшуку, а також особистому огляду. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснено Уповноваженому лише Генеральним прокурором. За порушення законодавства щодо гарантій діяльності Уповноваженого, його представників та працівників секретаріату винні особи притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
		Після закінчення строку повноважень, на який особу було обрано на посаду Уповноваженого, їй надається робота (посада), на якій вона працювала допризначення і яка зберігається за нею.. на час виконання нею обов'язківУповноваженого, а в разі неможливості надання цієї роботи (посади) - іншарівноцінна робота (посада) на тому ж або, за її згодою, іншому підприємстві, вустанові, організації.
		Уповноважений і його представники, які працюють на постійній основі, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
		Враховуючи наявність у ОСОБА_2 зазначеного приватного інтересу, реалізація нею як народним депутатом України повноважень, визначених Законом України «Про статус народного депутата України» під час безпосередньої участі в обговоренні питання на пленарному засіданні 8 сесії VIII скликання Верховної Ради України щодо призначення ОСОБА_2 на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відбулось під впливом цього приватного інтересу на його об'єктивність та неупередженість. Це, у свою чергу, без вжиття передбачених Законом заходів запобігання такому впливу спричинило суперечність між представницькими повноваженнями та приватним інтересом, що в розумінні Закону та Кодексу України про адміністративні правопорушення є реальним конфліктом інтересів.
		У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 - Тарасов А.Г. вказав на відсутність в діях останньої складу адміністративного правопорушення та просив провадження по справі закрити, виходячи з того, що у останньої був відсутній реальний конфлікт інтересів, вона лише виконувала надані їй законом повноваження.
		ОСОБА_2 підтримала свого захисника.
		Прокурор просила закрити провадження за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, оскільки постановою суду в іншій справі по цим же обставинам справи вже встановлено відсутність в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення.
		Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.
		Протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, складений 26 квітня 2018 року Заступником керівника Департаменту - керівником Першого відділу (м. Київ) Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_4, що відповідає ст.255 КУпАП.
		З матеріалів справи вбачається, що з 27 листопада 2014 року ОСОБА_2 виконувала функції Народного депутата України.
		15.03.2018 під час засідання Верховної Ради України проводилось обговорення кандидатур на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому брала участь особисто ОСОБА_2
		Після обговорення кандидатур відбулось голосування, в якому брала участь ОСОБА_2 та проголосувала «за» свою кандидатуру.
		Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідальність за ч.1 ст.172-7 КУпАП передбачена за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. 
		У примітці 2 до статті 172-7 КУпАП вказано, що у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		Водночас у листі №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 Судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ визначено, що для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозтосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 
		1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
		2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
		3) наявність повноважень на прийняття рішення;
		4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
		Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, та, відповідно в постанові суду.
		Разом з тим, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази наявності у ОСОБА_2 факту суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення та докази наявності у ОСОБА_2 факту реального впливу суперечності між приватним та службовим інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
		Наявність певних пільг перебування на посаді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не може вважатися ознакою наявності у особи реального конфлікту інтересів, оскільки суперечить природі таких пільг та є гарантією незалежності діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
		Між іншим, голосування окремою особою само по собі не може створювати безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між діями та юридичними наслідками у формі прийнятого рішення колегіальним органом.
		Також, оскільки в судовому засіданні прокурор просив закрити провадження за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, суд вважає відсутніми підстави для визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
		Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Відповідно до ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
		Пункт 1 частини 1 статті 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст.252 КУпАП.
		За таких обставин, оцінивши докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, вважаю, що в даному випадку не відбулась подія адміністративного правопорушень, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, та, відповідно, у діях ОСОБА_2 склад такого правопорушення відсутній, у зв'язку з чим провадження у справі слід закрити.
		На підставі викладеного, керуючись ст.7, 14, 172-6, 247, 252, 266, 280 КУпАП, 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.172-7 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
		 
		 
		Суддя О.А. Білоцерківець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...