Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 16/155-09(10/200-08) : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.02.2010. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			28 січня 2010 р. № 16/155-09(10/200-08)   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			 
			головуючого Бакуліної С.В., 
			суддів:Глос О.І., Олійника В.Ф., 
			розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТОВ "Науково-виробниче підприємство "Накріт" 
			на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2009 р. 
			у справі№16/155-09(10/200-08) 
			Господарського суду Дніпропетровської області 
			за позовомпрокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Петриківської РДА Дніпропетровської області 
			до ТОВ "НВП "Накріт" 
			треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:1.          Іванівська сільська рада
			2.          Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області 
			про          визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
			у судовому засіданні взяли участь представники:
			 
			від позивача:не з'явився 
			від відповідача:не з'явився 
			від третьої особи-1:не з'явився 
			від третьої особи-2:не з'явився 
			від прокуратури:Рудак О.В. —прокурор відділу  
			Генеральної прокуратури України  
				 
			
			ВСТАНОВИВ:
			Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2008 р. у справі №10/200-08 позовні вимоги прокурора задоволено: визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 36,0 га пасовищ, яка розташована на території Іванівської сільської ради поряд з річкою Оріль (кадастровий номер 1223781400025720003) вартістю 86 063,39 грн., строком 49 років, укладений між Петриківською районною державною адміністрацією та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Накріт"; стягнуто з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Накріт" у доход Державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області витрати зі сплати державного мита в розмірі 85,00 грн., 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
			Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 р. у справі №10/200-08 апеляційну скаргу ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Накріт" задоволено: рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2008 р. у справі №10/200-08 скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові прокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Петриківської РДА Дніпропетровської області до ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Накріт" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відмовлено.
			Постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2009 р. у справі №10/200-08 касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 р. у справі №10/200-08 задоволено частково: постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2008 р. у справі №10/200-08 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
			При новому розгляді справи рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2009 р. у справі №16/155-09(10/200-08) (суддя ЗагинайкоТ.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2009 р. (судді: Стрелець Т.Г., ГоловкоВ.Г., Мороз В.Ф.), позов задоволено: визнано недійсним договір від 12.06.2007 р. оренди земельної ділянки, укладений між Петриківською районною державною адміністрацією та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Накріт"; стягнуто з Петриківської районної державної адміністрації: в доход Державного бюджету України в особі Управління Державного казначейства у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області 42,50 грн. державного мита; 59,00 грн. —оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стяг нуто з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Накріт": в доход Державного бюджету України в особі Управління Державного казначейства у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області 42,50 грн. державного мита; 59,00 грн. —оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 
			У касаційній скарзі ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Накріт" просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2009 р., постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2009 р. у справі №16/155-09(10/200-08) та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 203, 204, 215, 525 Цивільного кодексу України, ст. 42 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст.ст. 4–6, 11, 15, 16, 17, 19, 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 124 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, оскільки: по-перше, скасування розпорядження райдержадміністрації про виділення відповідачу земельної ділянки головою облдержадміністрації відбулося після укладення спірного договору, його державної реєстрації, винесення меж ділянки в натурі, передачі ділянки в користування орендарю за актом приймання-передачі та одержання орендних платежів, у зв'язку з чим свідчить не про відсутність волі орендодавця на укладення спірного договору під час його укладення, а про втрату такої волі в подальшому, що є односторонньою відмовою від виконання зобов'язання, забороненою ст. 525 Цивільного кодексу України; по-друге, відповідно до ч. 5 ст.16 Закону України "Про оренду землі" у разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом, однак у даному випадку цільове призначення спірної земельної ділянки не змінювалось, тому попереднє розроблення проекту її відведення для її передачі в оренду не вимагалося; по-третє, умовами спірного договору (п. 18) прямо встановлено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення, тобто орендодавець самостійно встановив відсутність необхідності розроблення проекту відведення земельної ділянки; по-четверте, оскільки вимоги прокурора обґрунтовано порушенням відповідачем норм чинного земельного законодавства у зв'язку з передачею йому земельної ділянки в оренду без розроблення проекту відведення, який є необхідним у зв'язку зі зміною цільового призначення спірної земельної ділянки, саме прокурор мав доводити наявність підстав для визнання спірного договору недійсним, а саме: зміну цільового призначення земельної ділянки, що передавалася в оренду, оскільки спірна земельна ділянка надавалася відповідачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель пасовищ, під забудову земельна ділянка не надавалася, цільове призначення земельної ділянки не змінювалося; по-п'яте, доказом отримання відповідачем в оренду спірної земельної ділянки без зміни цільового призначення є відповіді Держкомзему від 10.07.2009 р. №1398, від 04.08.2009 р. №1524 на запити відповідача, відповідно до яких спірна земельна ділянка передана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва категорії сільськогосподарського призначення на території сільради за межами населених пунктів в оренду без зміни цільового призначення.
			Позивач, відповідач, треті особи не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.
			Заслухавши пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки гос подарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Накріт" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
			Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
			Розпорядженням голови Петриківської районної державної адміністрації від 11.06.2007 р. №293-р-07 "Про надання земель в оренду" вирішено надати ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Накріт" в оренду строком на 49 років до 31.12.2055 р. земельну ділянку загальною площею 36,0 га пасовищ для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок державного земельного запасу та земельну ділянку загальною площею 4 га пасовищ для сінокосіння за рахунок державного земельного запасу, які розташовані на території Іванівської сільської ради за межами населеного пункту поряд з річкою Оріль; після встановлення меж земельної ділянки в натурі укласти з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Накріт" договір оренди на земельну ділянку з визначенням умов землекористування; встановити орендну плату за використання землі в розмірі 100 грн. за 1 га пасовищ на рік з наступним урахуванням коефіцієнта інфляції; заборонити ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Накріт" приступати до використання земельної ділянки без укладеного договору оренди земельної ділянки і його реєстрації в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди.
			12.06.2007р. між Петриківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-ви робниче підприємство "Накріт" (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 36,0 га пасовищ для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державного земельного запасу, яка розташована на території Іванівської сільської ради за межами населеного пункту поряд з річкою Оріль (п.п. 1, 2 договору).
			Договір укладено на 49 років та діє до 31.12.2055 р. (п. 8 договору). 
			Пунктом 18 договору встановлено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.
			Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 26.03.2008 р. №Р-144/0/3-08 "Про скасування розпоряджень голови Петриківської райдержадміністрації" на підставі ст.ст. 33, 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" відповідно до подання Прокуратури Дніпропетровської області від 31.01.2008 р. №07\1-88 вих-08 про усунення порушень закону скасовано розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації від 11.06.2008 р. №293-р-07 "Про надання земель в оренду".
			У зв'язку зі скасуванням у подальшому розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації від 11.06.2008 р. №293-р-07 "Про надання земель в оренду", наданням відповідачу земельної ділянки в оренду без розроблення проекту відведення вказаної земельної ділянки і встановленням під час проведення перевірки факту невикористання спірної земельної ділянки відповідачем, прокурор Петриківського району Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Накріт" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12.06.2007 р. загальною площею 36,0 га, в т.ч. 36,0 га пасовищ, яка розташована на території Іванівської сільської ради поряд з річкою Оріль, вартістю 86 063,39 грн., укладеного між Петриківською районною державною адміністрацією та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Накріт", на підставі п. 2 ст. 121 Конституції України, ст.ст. 16, 32 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 123–125 Земельного кодексу України.
			При повторному розгляді справи прокурор обґрунтовував позовні вимоги необхідністю та обов'язковістю розроблення проекту відведення спірної земельної ділянки у зв'язку зі зміною цільового призначення землі, що підтверджено проведеною 14.07.2009 р. перевіркою додержання вимог водного законодавства відповідачем (акт №36), згідно з якою відповідачем використовуються землі водного фонду не за призначенням, а саме для товарного сільськогосподарського призначення (т. 2, а.с. 26, 27).
			Задовольняючи позов, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: по-перше, відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі" у разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом; по-друге, відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, а в даному випадку розпорядження земельними ділянками, які знаходяться за межами населеного пункту, здійснює позивач—Петриківська районна державна адміністрація і саме їй надано повноваження віднесення земель до тієї чи іншої категорії, а також зміни цільового призначення земельної ділянки; по-третє, відповідачем не надано належних доказів в підтвердження цільового призначення земельних ділянок, зазначених у договорі оренди землі від 12.06.2007 р., до укладення спірного договору, а саме не надано рішення Петриківської районної державної адміністрації щодо встановлення цільового призначення зазначених земельних ділянок.
			Однак, вищезазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
			Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. 
			За приписами ч.ч. 1–3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
			Вимоги прокурора обґрунтовано невідповідністю змісту договору оренди земельної ділянки від 12.06.2007 р. вимогам ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України і ст.ст. 15, 16 Закону України "Про оренду землі" у зв'язку з передачею земельної ділянки в оренду без розроблення проекту її відведення (п.18 договору).
			У зв'язку з наведеним, вирішуючи спір про визнання договору оренди земельної ділянки від 12.06.2007 р. недійсним по суті, господарський суд на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку повинен встановити обставини, з наявністю яких чинне законодавство пов'язує недійсність угоди.
			Відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення; у разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом. 
			За приписами ст. 124 Земельного кодексу України, в редакції чинній на момент укладення договору, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки; передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
			Виходячи з системного аналізу зазначених норм, необхідність розроблення проекту відведення земельної ділянки пов'язується зі зміною цільового призначення земельної ділянки або наданням її в оренду із земель запасу під забудову.
			Склад та цільове призначення земель України визначено главою 4 розділу ІІ Земельного кодексу України, згідно з яким землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії (землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), встановлення та зміна яких здійснюється у встановленому законом порядку, і недотримання цього порядку тягне відповідні наслідки. 
			Згідно зі ст. 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки —використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. 
			Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, у даному випадку на підставі рішення Петриківської районної державної адміністрації, яка є позивачем у справі.
			Однак, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій в порушення ч. 1 ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України (згідно з якою вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи) не виконали вказівки, що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 02.04.2009 р. у справі №10/200-08, не встановили цільове призначення спірної земельної ділянки, не дослідили докази, які підтверджують передачу в оренду спірної земельної ділянки без зміни (або зі зміною) її цільового призначення.
			Так, господарські суди попередніх інстанцій, обмежившись посиланням на неподання відповідачем належних доказів в підтвердження цільового призначення спірних земельних ділянок до укладення договору оренди, а саме рішення Петриківської районної державної адміністрації щодо встановлення цільового призначення зазначених земельних ділянок як на достатню підставу для задоволення позову, знову не встановили обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, в т.ч. не встановили цільове призначення спірної земельної ділянки до укладення договору оренди земельної ділянки від 12.06.2007р., наявність чи відсутність зміни цільового призначення земельної ділянки при передачі її відповідачу, не надали будь-якої оцінки наданим на вимогу Господарського суду Дніпропетровської області (ухвали суду від 02.07.2009 р., 21.07.2009 р., 29.07.2009 р.) відповідачем доказам, які свідчать про передачу йому в оренду земельної ділянки без зміни цільового призначення (відповіді відділу Держкомзему у Петриківському районі Дніпропетровської області від 10.07.2009р. №1398 та від 04.08.2009 р. №1524 на запити відповідача), відповідно до яких спірна земельна ділянка передана в оренду відповідачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва категорії сільськогосподарського призначення на території сільради за межами населених пунктів без зміни цільового призначення (т. 2, а.с. 16, 39).
			Крім того, слід взяти до уваги, що ухвалою господарського суду від 21.07.2009 р. у даній справі докази в підтвердження цільового призначення спірної земельної ділянки було витребувано саме у позивача і прокурора (яким і було обґрунтовано позовні вимоги порушенням при укладенні спірного договору оренди вимог чинного земельного законодавства у зв'язку з передачею в оренду земельної ділянки зі зміною її цільового призначення без розроблення проекту її відведення), а позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 12.06.2007 р. задоволено з підстав неподання відповідачем рішення Петриківської районної державної адміністрації щодо цільового призначення спірної земельної ділянки, тобто рішення, прийнятого самим позивачем (незважаючи на невиконання позивачем і прокурором вимоги суду щодо подання вказаних доказів).
			Викладене свідчить про те, що судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.
			Допущені судом як першої, так і апеляційної інстанцій вищезазначені порушення ст.ст. 43, 11112 Господарського процесуального кодексу України та неправильне застосування у зв'язку з цим норм матеріального та процесуального права відповідно до ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд.
			До такого висновку колегія суддів Вищого господарського суду України приходить із врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 1115 та ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.
			Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності із вимогами закону вирішити спір.
			Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст.ст.11110,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
			ПОСТАНОВИВ:
			Касаційну скаргу ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Накріт" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2009 р. у справі №16/155-09(10/200-08) задовольнити частково.
			Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2009 р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2009 р. у справі №16/155-09(10/200-08) скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
			          
			 
				 
				ГоловуючийС.Бакуліна 
					 
						Судді:О.Глос 
							 
								В.Олійник

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...