Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/6860/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2018.
Дата набрання законної сили: 10.10.2018
Номер судового провадження: 61-41228ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		17 жовтня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 758/6860/15-ц
		 
		провадження № 61-41228св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., КратаВ. І., 
		 
		учасники справи:
		позивач - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
		відповідач - ОСОБА_3,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 26 червня 2018 року у складі судді Іванченка М. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У травні 2015 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 20 січня 2012 року № 300472033610001 у сумі 43 680 грн 46 коп., посилаючись на неналежне виконання останнім своїх зобов'язань.
		 
		Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29 липня 2015 року позовну заяву ПАТ «Дельта Банк» визнано неподаною та повернуто.
		 
		Не погоджуючись із ухвалою районного суду, банк оскаржив її в апеляційному порядку.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 червня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 29 липня 2015 року повернуто.
		 
		Апеляційний суд зробив висновок про необхідність повернення апеляційної скарги у зв'язку з тим, що вона подана представником ПАТ «Дельта Банк», який не є адвокатом.
		 
		До Верховного Суду від ПАТ «Дельта Банк» надійшла касаційна скарга, в якій його представник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить оскаржену ухвалу скасувати та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що провадження у справі розпочато у 2015 році, тому, враховуючи положення розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, апеляційну скаргу мав право подавати представник банку - фізична особа за довіреністю.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року справу № 758/6860/15-ц призначено до судового розгляду.
		 
		Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
		 
		26 травня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» подало до суду позов до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20 січня 2012 року № 300472033610001 у сумі 43 680 грн 46 коп.
		 
		Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 16 червня 2015 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.
		 
		Ухвалою того ж суду від 29 липня 2015 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику на підставі статті 121 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції, чинній на час постановлення цієї ухвали.
		 
		У червні 2018 року представник ПАТ «Дельта Банк» ФіногєєвС. Г. подав апеляційну скаргу на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 29 липня 2015 року, яку апеляційний суд оскаржуваною ухвалою повернув.
		 
		Повертаючи скаргу, суд апеляційної інстанції, застосувавши положення статті 357 ЦПК України, зробив висновок про те, що апеляційна скарга подана представником, який не є адвокатом, тому суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження.
		 
		Однак із таким висновком погодитись не можна.
		 
		30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України № 1401-VIII від 02 червня 2016 року «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».
		 
		Відповідно до частини третьої статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
		 
		У підпункті 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України закріплено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1, та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах апеляційної інстанції здійснюється з 01 січня 2018 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
		 
		Згідно зі статтею 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. НормиКонституції України є нормами прямої дії.
		 
		Відповідно до підпункту 18 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України, положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту          16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України.
		 
		Отже, з 01 січня 2018 року представництво у судах апеляційної інстанції в справах, провадження у яких розпочате після 30 вересня 2016 року, має здійснюватися адвокатами. Якщо провадження розпочате до 30 вересня 2016 року, то представництво у судах апеляційної інстанції може здійснюватися представниками, які не мають статусу адвоката.
		 
		Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
		 
		Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що початок «вирішення спору» щодо своїх «прав та обов'язків цивільного характеру» пов'язується з поданням цивільного позову (зокрема, REDKA v. UKRAINE, № 19164/04, § 32, ЄСПЛ, від 21 червня 2007 року; VASILCHUK v. UKRAINE, № 31387/05, § 49, ЄСПЛ, від 10 грудня 2009 року). Період, коли тривало провадження щодо процесуальних питань, має розглядатись як частина розгляду справи по суті та, відповідно, як частина вирішення спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру (LITVINYUK v. UKRAINE, № 55109/08, § 19, ЄСПЛ, від 01 березня 2018 року).
		 
		Тлумачення підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини до визначення початку «вирішення спору», свідчить, що цей підпункт повинен застосовуватися як до тих проваджень в яких постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, так і до тих в яких постановлено ухвалу про повернення позовної заяви.
		 
		ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовною заявою у травні 2015 року, яку ухвалами Подільського районного суду міста Києва від 16 червня 2015 року та від 29 липня 2015 року залишено без руху і повернуто відповідно. Тобто провадження у справі розпочате до 30 вересня 2016 року.
		 
		Таким чином, апеляційний суд безпідставно повернув апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк».
		 
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
		 
		Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.
		 
		Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 26 червня 2018 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		ГоловуючийМ. Є. Червинська    Судді:Н. О. Антоненко     В. І. Журавель     В. М. Коротун     В. І. Крат

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...