Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 583/2246/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2018.
Дата набрання законної сили: 18.10.2018
Номер судового провадження: 61-1222ск17

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		18 жовтня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 583/2246/17
		провадження № 61-1222св17
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), ПогрібногоС. О., Усика Г. І.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»,   
		треті особи: управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумигаззбут», 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2017 року у складі судді Плотникової Н. Б. та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 20 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Хвостика С. Г., Левченко Т. А., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (далі -                    ПАТ ГГ «Сумигаз»), треті особи: управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумигаззбут», про визнання неправомірними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. 
		 
		Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що у грудні 2016 року вона отримала від ПАТ ГГ «Сумигаз» повідомлення, у якому зазначено, що у зв'язку із відмовою споживачів від встановлення загальнобудинкового лічильника газу за ініціативи та кошти оператора газорозподільних мереж (далі - оператор ГРУ), що  підтверджується актами про порушення від 20 серпня 2016 року за № 21 та                          від 22 листопада 2016 року № 45, із 01 грудня 2016 року фактичний об'єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу споживачам, за винятком тих, які на дату прийняття рішення, забезпечені комерційним (приладовим) обліком природного газу, відповідно до пункту 3 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, визначати за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем, а саме 9,8 куб м на одну особу. 
		 
		Положеннями глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільчих систем встановлений виключний, на її погляд, перелік порушень, у разі виявлення яких здійснюється перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або заміна їх режиму нарахування, однак цей перелік не містить жодного із порушень, зафіксованих у вказаних актах, що стали підставою для прийняття оператором ГРМ відповідного рішення у її випадку. Крім того, вона не була присутня під час складання зазначених актів про порушення, примірники актів вона не отримувала, про їх існування дізналася лише з повідомлення Охтирського відділення ПАТ ГГ «Сумигаз». Також зазначила, що чинним законодавством не передбачено відповідальності окремого побутового споживача за відсутність загальнобудинкового облікового приладу газу. 
		 
		Враховуючи наведене, позивач просила суд визнати протиправним та скасувати рішення від 02 грудня 2016 року постійно діючої комісії ПАТ ГГ «Сумигаз» із розгляду актів про порушення від 20 серпня 2016 року № 21 та від 06 вересня 2016 року № 28 (протокол засідання № 2); зобов'язати ПАТ ГГ «Сумигаз» провести перерахунок об'ємів спожитого природного газу споживачу ОСОБА_4 по квартирі АДРЕСА_1, за період із 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2017 року включно за нормою споживання 4,4 куб м у місяць на одну особу.
		Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення від 02 грудня                   2016 року постійно діючої комісії ПАТ ГГ «Сумигаз» (м. Охтирка) із розгляду актів про порушення від 20 серпня 2016 року № 21 та від 06 вересня 2016 року № 28 (протокол засідання № 2) про визначення ОСОБА_4 із 01 грудня 2016 року фактичного об'єму спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем. Зобов'язано ПАТ ГГ «Сумигаз» здійснити перерахунок об'ємів спожитого природного газу споживачу ОСОБА_4 по квартирі АДРЕСА_1, за період із 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2017 року включно за нормою споживання 4,4 куб м у місяць на одну особу. Вирішено питання судових витрат.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ПАТ ГГ «Сумигаз» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту здійснення позивачем правопорушення, а саме відмови від встановлення за рахунок оператора ГРМ індивідуального або загальнобудинкового лічильника природного газу. В актах про порушення від 20 серпня 2016 року № 21 та від 06 вересня 2016 року № 28 відсутній підпис позивача, суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт того, що вказані акти про порушення складалися у присутності позивача, що порушення допущено саме позивачем і що вона відмовилася від їх підписання. Твердження відповідача про те, що позивач відмовилася від встановлення будинкового газового лічильника, що підтверджується підписом голови ОСББ  «Алмаз 97/2» ОСОБА_5 в актах про порушення від 20 серпня       2016 року № 21 та від 06 вересня 2016 № 28, є помилковим, оскільки позивач не відмовлялася від встановлення загальнобудинкового газового лічильника та не уповноважувала ОСОБА_5 на представництво своїх інтересів.
		Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 20 листопада 2017 року апеляційну скаргу ПАТ ГГ «Сумигаз» відхилено. Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2017 року залишено без змін. 
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення постійно діючої комісії ПАТ ГГ «Сумигаз» із розгляду актів про порушення від 02 грудня 2016 року про визначення                    ОСОБА_4, як мешканцю будинку, квартира якої не обладнана індивідуальним приладом обліку газу, фактичного об'єму споживання за граничними об'ємами споживання природного газу, прийнято з порушення норм чинного законодавства, а тому є незаконним та підлягає скасуванню у частині визначення ОСОБА_4 із  01 грудня 2016 року режиму споживання, за яким фактичний об'єм спожитого природного газу визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенню згідно з додатком № 10 до Кодексу газорозподільних систем.
		 
		У грудні 2017 року ПАТ ГГ «Сумигаз» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 20 листопада 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що до оспорюваних правовідносин судами вибірково застосовано норми матеріального права, які їх регулюють, що призвело до спотворення реальної ситуації, яка склалася при забезпеченні комерційним обліком природного газу споживачів за ініціативи та кошти оператора ГРМ . Крім того, судами не надана правова оцінка всім доказам, наданих ПАТ ГГ «Сумигаз». 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзиву.
		 
		У квітні 2018 року від ОСОБА_4надійшов відзив на касаційну скаргу                       ПАТ ГГ «Сумигаз», у яких заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню. Суди, встановивши усі обставини справи, дійшли правильних висновків про наявність підстав для задоволення позову. 
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		 
		Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ПАТ ГГ «Сумигаз» не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Судами встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрована і проживає у квартирі АДРЕСА_1, є побутовим споживачем природного газу тільки для приготування їжі. На її ім'я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1, що підтверджується довідкою про склад сім'ї ОСББ «Алмаз 97/2» від 17 січня 2017 року, рахунком за газ та послуги із газопостачання за грудень 2016 року.
		 
		Згідно з ліцензією, виданою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) на підставі рішення від 26 березня 2015 року № 929 (переоформлене рішенням від 01 вересня 2015 року № 2248 та рішенням від 19 червня 2017 року № 814), ПАТ ГГ «Сумигаз» є газорозподільною організацією, якій надано право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу у межах Сумської області зокрема, на території м. Охтирка (є оператором ГРМ).
		 
		Постановою НКРЕКП від 31 березня 2016 року № 549, із наступними змінами                      від 15 грудня 2016 року, затверджено план розвиту газорозподільної системи                  ПАТ ГГ «Сумигаз» на 2016-2025 роки, яким передбачено витрати на встановлення будинкових приладів обліку.
		 
		Житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, включено у план розвитку газопостачальної системи на                            2016-2025 роки інвестиційної програми ПАТ ГГ «Сумигаз» на 2016 рік, якою передбачені витрати на встановлення будинкових приладів обліку. 
		 
		20 серпня 2016 року та 06 вересня 2016 року проводилися заходи щодо встановлення загальнобудинкового лічильника газу за адресою: АДРЕСА_1, за ініціативи та за кошти оператора ГРМ (ПАТ «Сумигаз»).
		 
		20 серпня 2016 року та 06 вересня 2016 року складено акти про порушення № 21 та № 28, якими встановлено, що споживачі, які мешкають у будинку АДРЕСА_1, відмовилися від встановлення загальнобудинкового лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти оператора ГРМ. Акти підписані особами, що його складали, а також містить підпис про ознайомлення із ним голови правління ОСББ «Алмаз 97/2» ОСОБА_5.
		 
		Із витягу з протоколу від 02 грудня 2016 року № 2, засідання постійно діючої комісії ПАТ ГГ «Сумигаз» із розгляду актів про порушення вбачається, що через відмову споживачів природного газу ? мешканців багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, від встановлення загальнобудинкового лічильника газу за ініціативи та кошти ПАТ ГГ «Сумигаз», із 01 грудня 2016 року фактичний об'єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу мешканцям вказаного будинку, як побутовим споживачам, у яких не встановлені індивідуальні лічильники газу, визначено за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем, тобто 9,8 куб м на одну особу. 
		 
		На підставі наданого позивачем рахунку за газ та послуги із газопостачання за грудень 2016 року вбачається, що фактичне нарахування за послуги з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1, починаючи із 01 грудня 2016 року, проводиться за граничними нормами споживання, які становлять 9,8 куб м на одну особу, зареєстровану у житловому приміщенні квартири позивача. Це також підтверджується інформацією про розмір нарахованих об'ємів природного газу за адресою: АДРЕСА_1, наданою ПАТ ГГ «Сумигаз», від 28 вересня 2017 року, згідно з якою за період із 01 грудня 2016 року до 01 травня 2017 року нарахування за послуги з газопостачання проводилось за граничними нормами споживання, які становлять 9,8 куб м.
		Порядок та підстави забезпечення населення приладами обліку природного газу врегульований Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Законом України «Про ринок природного газу», Главою 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня                 2015 року № 2494, Тимчасовим положенням про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 620 (далі ? Тимчасове положення), Типовим договором розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП                     від 30 вересня 2015 року № 2498 та Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500.
		Так, згідно з пунктом 4 Тимчасового положення, ініціювати встановлення будинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок, групу багатоквартирних будинків, групу споживачів можуть як власник (власники) такого будинку (таких будинків) (квартир), так і оператор ГРМ. Встановлення будинкового вузла обліку здійснюється згідно з Кодексом газорозподільних систем.
		Відповідно до положень статей 2-6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку, зокрема для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі ? із              01 січня 2018 року.
		Виконавцями робіт із встановлення вузлів обліку природного газу є суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території та отримали відповідні дозволи для виконання робіт із встановлення вузлів обліку природного газу.
		Суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року.
		Відповідно до пункту 3, глави 4, розділу IX Кодексу газорозподільних систем (в редакції, яка діяла на час складання актів про порушення), якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником газу, відмовляється від його встановлення за рахунок оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу XI цього Кодексу), фактичний об'єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу.
		Додаток 10 до Кодексу газорозподільних систем встановлює граничні норми споживання природного газу населенням: плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання 9,8 куб м на людину в місяць.
		Приписами глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем (в редакції, яка діяла на час складання актів про порушення),  передбачено порядок та підстави складання акта про порушення, виявленого у споживача (несанкціонованого споживача).
		Зокрема, акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.
		При складанні акта про порушення представник оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає:                       місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).
		Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що ПАТ ГГ «Сумигаз», в порушення статей 10, 60 ЦПК України 2004 року, не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 вчиняла дії, які свідчать про її відмову від встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу, а також про складення щодо неї відповідних актів про порушення. 
		В актах про порушення від 20 серпня 2016 року № 21 та від 06 вересня 2016 року              № 28 відсутній підпис позивача, а також не зазначено, що вказані акти складалися в присутності позивача. Крім того, вказані акти не містять відомостей про вчинення порушення конкретною особою, а складені щодо мешканців житлового будинку, тоді як Кодексом газорозподільним систем передбачено складення такого акта в присутності споживача.    
		Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що протокол загальних зборів мешканців будинку від 05 вересня 2016 року, не є належним доказом відмови позивача від встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу за рахунок оператора ГРМ, оскільки відповідно до пункту 3, глави 4, розділу IX Кодексу газорозподільних систем така відмова побутового споживача повинна бути підтверджена актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5              розділу ХІ цього Кодексу.   
		Врахувавши, що плата за природній газ нараховувалася позивачу за граничними об'ємами споживання природного газу населенням згідно з додатком № 10 до Кодексу газорозподільних систем без належних на те правових підстав, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про визнання протиправним рішення постійно діючої комісії ПАТ ГГ «Сумигаз»                  (м. Охтирка) із розгляду актів про порушення від 20 серпня 2016 року № 21 та                              від 06 вересня 2016 року № 28 із зобов'язанням ПАТ ГГ «Сумигаз» здійснити перерахунок спожитого природного газу та застосування норм споживання                   4,4 куб м у місяць на одну особу.  
		Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо встановленних обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
		 
		Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередньої інстанцій ? без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
		 
		Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» залишити без задоволення.
		 
		Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 20 листопада 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:О. В. Ступак   С. О. Погрібний   Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...