Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/9655/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2018. Зареєстровано: 24.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2018.

Номер судового провадження: 1-кп/640/187/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015220490002849

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 640/9655/17 
		н/п 1-кп/640/187/18 
		            ВИРОК 
		   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		       
		23.10.2018 
		Колегія суддів Київського районного суду м. Харкова:
		 
		головуючий - суддя                      ОСОБА_1 
		судді:              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		 
		за участю: 
		секретаря -          ОСОБА_4 ,
		прокурора -          ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого    -                      ОСОБА_6 ,
		захисників обвинуваченого:    -      ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		потерпілого  ОСОБА_9 
		представник потерпілого ОСОБА_9 
		адвоката ОСОБА_10 
		представника потерпілого ОСОБА_11  
		адвоката ОСОБА_12     
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2015 року за №12015220490002849 за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження м. Харків, громадянина України, не судимого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_13 2009 року народження, з вищою освітою, працюючого директором ПП «Резон-2007», не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого фактично в АДРЕСА_2 ,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		На початку травня 2015 року, більш точну дату встановити не надалося можливим, до ОСОБА_9 звернувся його товариш, особу якого не встановлено, який проживає у Німеччині з проханням дати йому в борг грошові кошти в сумі 107000 доларів США. Погодившись позичити вказану суму грошей, ОСОБА_9 звернувся до свого знайомого ОСОБА_6 , який протягом тривалого часу в м. Харкові займався обміном валют, обігом та переказами грошових коштів тощо, має певний досвід у сфері валютних операцій, з питанням надати йому допомогу у встановленому Законом порядку в переказі вказаної суми грошей його товаришу за кордон, а саме до Німеччини.
		ОСОБА_6 , маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошима в сумі 107000 доларів США, що належали ОСОБА_9 , зловживаючи довірою останнього, розробив злочинний план, згідно якому він нібито погоджується надати ОСОБА_9 допомогу в переказі вказаної суми грошей до Німеччини, отримує від ОСОБА_9 гроші в сумі 107000 доларів США, а потім привласнює їх собі та використовує в особистих цілях.
		 
		Реалізуючи свій злочинний план, ОСОБА_6 06.05.2015 в телефонній розмові з ОСОБА_9 , запевнив останнього в тому, що він без жодних проблем, абсолютно на законних підставах здійснить переказ вказаної суми грошей товаришу ОСОБА_9 до Німеччини. Повністю довіряючи ОСОБА_6 , не маючи ніяких сумнівів в його щирості та порядності, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_6 та будучи введеним ним в оману, ОСОБА_9 06.05.2015 близько о 14-00 за адресою: м. Харків вул. Культури, 22-б, через помічника ОСОБА_6 - ОСОБА_14 передав гроші в сумі 107000 доларів США для подальшого їх переказу своєму товаришу до Німеччини.
		 
		У той же день, тобто 06.05.2015 близько о 14-30 за адресою: м. Харків вул. Петровського, 5, ОСОБА_14 отримані від ОСОБА_9 гроші в сумі 107000 доларів США, особисто передав ОСОБА_6 , який діючи умисно, протиправно, переслідуючи ціль наживи та незаконного збагачення, діючи заздалегідь розробленому злочинному плану, під приводом переказу вказаної суми грошей до Німеччини, шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами у сумі 107000 доларів США, що відповідно до офіційної інформації Національного банку України у перерахунку на гривню складає -2261237,31 грн., які належали ОСОБА_9 та розпорядився ними на власний розсуд, свої зобов`язання, щодо переказу вказаної суми грошей до Німеччини свідомо не виконав і зник у невідому напрямку, спричинивши ОСОБА_9 матеріальні збитки на вказану суму.
		 
		Таким чином, своїми умисними діями  ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.
		 
		В судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_6 вину не визнав повністю,пояснив,що  ОСОБА_9 він знає з початку 2000-х років, вони не є друзями, відносини між ними є товариські, однак у ОСОБА_9 він ніколи коштів не брав, вказані кошти ніким йому не передавались, ніяких доручень з приводу їх отримання від ОСОБА_9 через посередників він не надавав. 
		 
		Він не переховувався від слідства, друзів, в тому числі потерпілих, а в червні 2015 року територію України він покинув з дружиною та двома дітьми з інших причин, а саме у зв`язку з загрозою його життю, зі сторони організації «Оплот». Ще в травні 2014 року бойовики організації «Оплот» підпалили належне йому кафе. 04.06.2015 року невідомі особи організації «Оплот» посадили проти його волі до автомобіля, відвезли до кладовища, та викинули всі його телефони, тому у нього пропали контакти з потерпілим. Про покидання території України він нікого не повідомляв.
		 
		Він поїхав в Канаду та просив там притулку. Коли в 2016 році глава організації «Оплот» помер, він вирішив разом з сім`єю повернутися з Канади до України. Він не знав, що перебував у розшуку у зв`язку зі слідством, затримано його було в аеропорті Польщі. 
		З 2004 року він не займається обміном валют. 
		 
		Незважаючи на невизнання винуватості ОСОБА_6 його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину, повністю доведена зібраними по справі доказами.
		 
		Показаннями потерпілого ОСОБА_9 , який пояснив, що він спілкується з ОСОБА_6 з 2001 року, як людиною, яка займалася обміном валют. Обмін валют проходив до 2015 року як мінімум один раз в місяць і частіше. Відбувалось це таким чином. Він в телефонному режимі зв`язувався з ОСОБА_6 , ними узгоджувався курс валют, і приїжджав від ОСОБА_15 водій і забирав гроші. Вони регулярно спілкувалися, відправляли смс-повідомлення. На початку травня 2015 року у нього виникла необхідність здійснити переказ грошей другу до Німеччини, у зв`язку з чим він звернувся до ОСОБА_15 з питанням, чи може останній здійснити легально, законно переказ коштів в сумі 107000 доларів США до Німеччини, на що ОСОБА_15 відповів, що зможе допомогти. Від таких операцій ОСОБА_15 отримував відсоток. 06.05.2015 року ОСОБА_16 прислав на вул. Культури касира та ОСОБА_17 , які приїхали на автомобілі. В машині він віддав їм кошти та подзвонив ОСОБА_18 , який не взяв трубку, тому він подзвонив ОСОБА_19 та сказав, що передав 107000 доларів США, в свою чергу касир підтвердив по телефону ОСОБА_15 або ОСОБА_20 , що кошти отримав. Отже, фактично він надав доручення ОСОБА_18 на переказ коштів за кордон другу до Німеччини, яким саме чином ОСОБА_15 би це зробив (через рахунки фірми тощо), йому не було важливим. 
		 
		Через два тижні він повернувся з відпустки, та подзвонив ОСОБА_18 з приводу виконання переказу грошей, на що ОСОБА_15 сказав, що все зараз зробить. Потім на вихідних днях він дзвонив йому ще, однак ОСОБА_15 трубку вже не брав. В понеділок він одразу поїхав в офіс ОСОБА_15 , де зустрів ОСОБА_21 та виявилось, що ОСОБА_15 вже немає і його шукають інші клієнти. Потім він зустрівся з адвокатом ОСОБА_22 , який переконував його не звертатися до правоохоронних органів, оскільки ОСОБА_15 через тиждень з`явиться. Однак ОСОБА_15 не повернувся, тому він написав заяву. Після зникнення ОСОБА_15 він попросив ОСОБА_21 написати розписку про отримання ОСОБА_15 вказаних коштів, оскільки необхідно було задокументувати ці події, а ОСОБА_16 та касир були фактично єдині свідки передачі та отримання ОСОБА_15 вказаних грошових коштів. ОСОБА_16 підпорядковувався ОСОБА_23 . 
		 
		Він ОСОБА_15 цілком довіряв, подібні операції проводились неодноразово. Оскільки він звертався до ОСОБА_15 вже не вперше, і інші люди, яких він напряму з`єднував з ОСОБА_15 для вирішення схожих питань і вони були задоволені, то він був спокійний, затримки таких справах бувають. 
		 
		Раніше були навіть випадки, коли він передав певну суму коштів, а ОСОБА_15 , отримавши та перерахувавши кошти, дзвонив йому та повідомляв, що він дав на півтори тисячі доларів США більше ніж потрібно. Тобто відносини були дуже довірливі. ОСОБА_15 мав великий авторитет у м. Харкові як особа з надання фінансових послуг. 
		 
		Він бував в офісі у Рябініна по вул. Петровського.
		Підтримав заявлений в ході судового розгляду цивільний позов про стягнення з ОСОБА_6 матеріальної шкоди завданої злочином у сумі 2261237,31 грн.
		 
		Показаннями свідка ОСОБА_24 , який пояснив, що знає потерпілого ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_6 06.05.2015 року ОСОБА_15 подзвонив йому по телефону, вони знаходились в одному приміщенні, та ОСОБА_15 попросив, що він послав водіїв ОСОБА_14 та ОСОБА_25 з`їздити на зустріч з ОСОБА_26 , щоб забрати певний пакет. Офіс ОСОБА_15 знаходився в тому ж приміщенні, що і фірма «Рева». Він працював у ОСОБА_6 , він допомагав ОСОБА_15 , однак офіційні трудові відносини не оформлялись. 
		 
		ОСОБА_27 та ОСОБА_25 поїхали та забрали пакет. ОСОБА_27 подзвонив йому, та сказав, що в забраному пакеті знаходяться значна сума грошових коштів, та попередив, що вони їдуть з коштами назад до офісу по вул. Петровського, 5. 
		 
		Приїхавши на фірму, ОСОБА_27 приніс кошти. Потім він ( ОСОБА_24 ), ОСОБА_27 та ОСОБА_25 порахували кошти, нарахували 107000 доларів США, і ОСОБА_27 заніс ці кошти ОСОБА_15 . Рябінін займався наданням банківських послуг, торгівлею, у ОСОБА_15 були магазини. ОСОБА_27 та ОСОБА_25 працювали офіційно в ПП «Рева», тобто у нього на фірмі. 
		 
		У зв`язку зі зникненням ОСОБА_28 , десь через тиждень після отримання вказаних коштів він на прохання ОСОБА_9 написав особисто розписку, про те, що 06.05.2015 ОСОБА_15 взяв у ОСОБА_26 107000 доларів США.
		 
		До 06.05.2015 були також випадки передачі грошових коштів за вказаною схемою.
		 
		Показаннями свідка ОСОБА_14 , який пояснив, що потерпілого ОСОБА_9 він декілька разів бачив в офісі, та одного разу він бачився з ОСОБА_26 особисто.  ОСОБА_6 працював з ОСОБА_9 . Офіційно він працював та рахувався у ПП «Рева», а всі доручення йому надав ОСОБА_6 через ОСОБА_29 . Це йому відомо, через те, що він був рядом з ОСОБА_30 , а ОСОБА_15 дзвонив Реві та надав доручення, або ж ОСОБА_15 заходив до кімнати та надав доручення, тобто ОСОБА_16 діяв тільки за вказівкою ОСОБА_31 . Він працював на цій фірмі 5 років, так було завжди, тому він про це знає. З ОСОБА_32 він бачився щодня, здоровались, ОСОБА_33 надав йому доручення, ОСОБА_15 був хорошим керівником. Якщо ОСОБА_15 давав якесь доручення особисто йому ( ОСОБА_14 ), то він про виконання доручення повідомляв по телефону напряму ОСОБА_23 . Це могло бути декілька разів на тиждень, або через місяць. ОСОБА_33 був з хорошою репутацією. Якщо йому надавалось доручення щось у когось забрати, то йому надався пароль (слово або цифри), або номер машини та чітке місцезнаходження, і він їхав туди та забирав «посилку». 
		 
		На початку травня 2015 року за дорученням ОСОБА_28 він разом з ОСОБА_34 поїхав на вул. Культури у м. Харкові, щоб зустрітися з ОСОБА_26 . Під`їхавши на місці, стояв автомобіль ОСОБА_35 . Після чого, він сів в машину ОСОБА_36 , який дав йому пакет та сказав, що в ньому знаходиться біля 108000 доларів США та відкрив пакет, в якому він побачив перев`язані пачки з грошимав доларахСША. Він особисто подзвонив ОСОБА_18 та повідомив, що гроші він забрав та їде до офісу. Приїхавши до офісу, він зайшов в кабінет та віддав всі кошти безпосередньо ОСОБА_23 . Потім ОСОБА_33 заніс їх назад в кімнату, де вони сиділи, щоб він, ОСОБА_37 , ОСОБА_38 порахували, що і було зроблено. Кошти рахувались на рахунковій машинці, а потім ще і вручну порахували кошти. Сума коштів, приблизно складало 108000 доларів США, відповідала сумі, яка передавалась та озвучувалась. 
		 
		Чи писав ОСОБА_15 чи хтось іншій розписки про отримання грошей йому невідомо. 
		 
		У ОСОБА_28 він пропрацював ще десь два тижні. У ОСОБА_15 були якісь фінансові труднощі, оскільки ОСОБА_15 просив постійно ОСОБА_21 , щоб останній взяв у когось позику. ОСОБА_19 дзвонили та питали, чому ОСОБА_15 не бере слухавки, чому не віддає гроші. Потім одного дня ОСОБА_33 сказав йому та ОСОБА_19 , що збирається їхати в Москву, і повернеться через декілька днів. В 2014 році ОСОБА_15 підпалили кафе. 
		Підстав оговорювати ОСОБА_15 у нього немає, на нього ніхто не тиснув з приводу дачі показань. 
		 
		Показаннями свідка ОСОБА_39 , який пояснив, що він знайомий з ОСОБА_6 , він працював у ОСОБА_28 з 2013 року, офіційним роботодавцем був ОСОБА_40 основному заробітну плату йому сплачував ОСОБА_41 . Кабінети ОСОБА_28 та ОСОБА_42 знаходилися в одній будівлі, на одному поверсі, але в різних кімнатах. Частіше всього ОСОБА_16 знаходився в кабінеті ОСОБА_6 знаходився по вул. Петровського,5, у м. Харкові. Доручення надавались ОСОБА_32 , а також доручення ОСОБА_28 передавались через ОСОБА_24 . Декілька разів на рік він бачив ОСОБА_36 в офісі, особисто з ним не знайомий. 
		 
		На початку травня 2015 року ОСОБА_33 надав розпорядження зустрітися з ОСОБА_43 . Він разом з ОСОБА_44 поїхали зустрітися з ОСОБА_43 . Передача коштів відбулась в машині, ОСОБА_45 передав пакет, в якому було видно, що в ньому знаходяться пачки грошей з доларами США. Потім він з ОСОБА_27 поїхали в офіс ОСОБА_28 , і ОСОБА_46 повинен був передати цей пакет ОСОБА_23 . 
		 
		Підприємство ОСОБА_28 припинило діяльність в червні 2015 року, у зв`язку з чим його звільнили. 
		 
		Показаннями свідка ОСОБА_47 , який пояснив, що з ОСОБА_6 він знайомий з 2009 року, стикався по роботі. З 2012 року він почав працював на ОСОБА_15 , який працював приватним підприємцем. Офіс знаходився в будівлі по вул. Петровського, 5, за дозволом ОСОБА_15 він проводив людей в офіс. В цій же будівлі на одному поверсі також знаходився кабінет ОСОБА_48 . Він виконував доручення ОСОБА_15 щось привозив, відвозив, займався охоронною діяльністю. В офісі ОСОБА_15 стояли камери спостереження, відео з яких виходило йому ( ОСОБА_49 ) на монітор. З 2014 року ОСОБА_15 машиною не керував, він завжди возив ОСОБА_15 . В кабінет до ОСОБА_15 зазвичай вдень приходило одна-дві особи. Трудові відносини припинені з ОСОБА_50 в 2015 році, оскільки зв`язок з ОСОБА_15 був втрачений, він не міг додзвонитися до ОСОБА_15 , тому в червні 2015 року він пішов з роботи. Чим конкретно займався ОСОБА_15 йому невідомо. 
		 
		Даними, що містяться у Витягах з кримінального провадження №12015220490002849 від 12.06.2015 року (первісний запис за №12015220000000596 від 27.07.2015 року), згідно з якими 27.07.2015 ОСОБА_9 звернувся з заявою до правоохоронних органів про те, що 06.05.2015 року приблизно о 14-00 год. в м. Харкові на вул. Культури, 22-б, ОСОБА_6 під приводом переказу грошових коштів за кордон, шляхом обману заволодів грошима у сумі 107000 доларів США, які належали ОСОБА_9 (т. 2 а.с.84,86,87).
		 
		Даними, що містяться в заяві ОСОБА_9 про вчинення злочину, зареєстроване 27.07.2015 за №552, згідно з якими ОСОБА_9 повідомив, що 06.05.2015 року ОСОБА_6 шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами в сумі 107000 доларів США (т. 2 а.с.155-157, 159)
		 
		Даними,що містятьсяв оригіналірозписки від08.06.2015року,написаної ОСОБА_24 ,згідно зякими ОСОБА_24 підтверджує,що ОСОБА_6 отримав 06.05.2015року від ОСОБА_9 гроші всумі 107000доларів США(т.3а.с.43)(копіявказаної розпискив т.2а.с.158).При цьому,суд враховуєці відомостіяк доказу взаємозв`язкуз показаннямидопитаного всудовому засіданні свідка  ОСОБА_24 , який підтвердив написання ним вказаної розписки. 
		 
		Даними, що містяться в податково-фінансових звітності ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, згідно з якими ОСОБА_6 зареєстрований у податковій інспекції як ФОП з 15.05.2003 року, за наступними видами діяльності: роздрібна торгівля одягом, взяттям, шкіряними виробами, надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Рябінін перебував на обліку як платник єдиного податку на спрощеній системі оподаткування (з 01.01.2009 року по 01.07.2015 р), і обсяг виручки від реалізації товарів, послуг становив: в 2011 р.  1 315 144 грн. (т. 2 а.с.99-103), за 2012 р.  801715 грн. (т. 2 а.с.104-115), за 2013 р.  327735 грн. (т. 2 а.с. 116-120), за 2014 р.  304500 грн. (т. 2 а.с. 121-127), за 1 півріччя 2015 р.  145000 грн.; за період з 01.07.2015 р. по 31.12.2016 р.  доходу не отримував (т. 3 а.с. 62-64). ОСОБА_6 станом на 09.07.2015 року за донними облікових баз Київського р-ну м. Харкова був керівником та засновником ПП «РЕЗОН-2007» з 30.01.2007 до 11.06.2015 (т3 а.с. 65-69), засновником  ТОВ «ГРІН-ГЛЕЙД», ТОВ «КЛЕШ», ПП «КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЮРИДИЧНИЙ ЦЕНТР «ПРАВО», ТОВ «АЛЬЯНС-ХАРКІВ». Також згідно з податковими відомостями, в ПП «Резон-2007» рахується наявність пункту обміну валют, дата взяття на облік 29.11.2007 р., дата зняття з обліку  25.05.2011 року (т. 2 а.с. 133); також в ПП «Консультативний юридичний центр «Право» рахується наявність пункту обміну валют, дата взяття на облік 20.02.2003 р., дата зняття з обліку  03.03.2011 року (т. 2 а.с. 135)
		 
		Даними, що містяться у листі ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 14.07.2015, згідно з якими станом на 14.07.2015р. ТОВ «АЛЬЯНС-ХАРКІВ» на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова не знаходиться, згідно ІС «Пошуково-довідкової системи України» основне місце обліку ДПІ У Шевченківському р-ні м. Львова ГУ ДФС У Львівській обл. 
		 
		В ПП «РЕЗОН-2007» відбулися такі зміни: 11.06.2015р. змінено адреси: з м. Харків, Київський р-н, вул. Фрунзе, 17, кв. 4, на м. Харків, Київський р-н, вул. Петровського, 5; 11.06.2015 відбулась зміна складу засновників юридичної особи  з ОСОБА_51 на ОСОБА_52 
		 
		В ТОВ «КЛЕШ» відбулися такі зміни: 02.04.2015 зміна керівника юридичної особи  ОСОБА_6 16.04.2015 року зміна складу засновників юридичної особи - ОСОБА_6 .
		 
		Об`єкт оподаткування від усіх видів діяльності ПП «Резон-2007» (тобто різниця між доходами та витратами) становить: за 2012 р. - 127188 грн., за 2013 р.  47 342 грн., за 2014 р.  37 324 грн.
		 
		Об`єкт оподаткування від усіх видів діяльності ТОВ «КЛЕШ» становить: за 2012 р.  40873 грн., за 2013 р.  11 570 грн., за 2014 р.  1 783 грн. 
		 
		Дохід та об`єкт оподаткування від усіх видів діяльності ТОВ «Грін-Глейд» за 2014 р. становить 0 грн. За 2012, 2013 рр. підприємство знаходилось на спрощеній системі оподаткування. сума доходу за 2012 р. становила 900 грн., а за 2013 р.  00 грн.
		 
		Сума заробітної плати ОСОБА_6 в ПП «Резон-2007» та як СПД за 2014 р. складала 34837,37 грн., з січня по червень 2015 року  10605 грн. (т. 2 а.с. 129-141, 171-176, 196-198). 
		 
		Даними, що містяться в наданих відомостях мобільним оператором щодо вхідних та вихідних з`єднань з мобільними номерами телефонів ОСОБА_6 (067575-86-54) та його цивільної дружини ОСОБА_53 ( НОМЕР_1 ) витребуваних за період з 01.01.2015 по 30.08.2015. Зокрема, ОСОБА_6 постійно зв`язувався зі своїм водієм ОСОБА_54 ( НОМЕР_2 ), останній раз 04.06.2015 о 20:15 год. Останній дзвінок з вказаного номера ОСОБА_15 відбувся 04.06.2015 року 21:22 год. Останній дзвінок з номеру ОСОБА_53 відбувся 04.06.2015 року о 19:43 год. При цьому, на підставі ухвали слідчого судді також надавався тимчасовий доступ до оператору мобільного зв`язку за другим номером ОСОБА_6 НОМЕР_3 , однак відомості щодо отримання результатів тимчасового доступу за цим номером відсутні (т. 2 а.с. 218-229).
		 
		Даними, що містяться в листах ГУ Держміграційної служби в Харківській області від 10.08.2015 та Держприкордонної служби України від 20.07.2015, згідно з якими ОСОБА_6 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон від 14.12.2006. В період з 01.03.2011 по 09.09.2015 р. ОСОБА_6 перетинав державний кордон України: 18.01.2012  Харків-Внуково, ВнуковоХарків; 11.07.2012 - Харків-Внуково, ВнуковоХарків; 06.08.2014 (виїзд)  Київ-Ларнака, 16.08.2014 (в`їзд) Ларнака-Київ. 15.11.2014 (виїзд) Дніпропетровськ-Відень, 29.11.2014 (в`їзд) Відень-Дніпропетровськ. 
		17.06.2015  виїзд з ПП «Нові Яриловічі» (Чернігівська митниця) на транспортному засобі «Toyota Prado» д/н НОМЕР_4 , разом зі своєю «цивільною» дружиною ОСОБА_55 , проживаючої за адресою:  АДРЕСА_2 (т. 2 а.с. 142-143, 145, 165,166,200,211,213-217; 206-209)
		 
		Даними, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, згідно з якими у власності  ОСОБА_6 , зокрема, перебувала квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 150,3 кв.м., яку 10.06.2014 року він відчужив та подарував ОСОБА_56 (т. 2 а.с.148-154, 201-205)
		 
		Даними, що містяться у Повному витязі з Єдиного реєстру довіреностей від 04.08.2015, згідно з якими ОСОБА_6 видав від свого імені наступні довіреності:
		03.06.2015 (номер у реєстрі нотаріальних дій 2105; запис №36)  уповноважив іншу особу строком на 10 років на представництво його інтересів;
		03.06.2015 (номер у реєстрі нотаріальних дій 2106; запис №37)  уповноважив ОСОБА_57 строком на 10 років на представництво його інтересів;
		03.06.2015 (номер у реєстрі нотаріальних дій 2107; запис №38)  уповноважив ОСОБА_57 строком на 10 років на розпорядження автомобілем «Range Rover» 2008 р.в., яка 03.06.2016 у порядку передоручення (№2107) уповноважила іншу особу;
		04.06.2015 (номер у реєстрі нотаріальних дій 565; запис №39)  уповноважив іншу особу строком на 5 років на розпорядження корпоративними правами засновника ПП «Резон-2007» (т. 2 а.с. 177-195).
		 
		Даними, що містяться у відповіді Управління Державтоінспекції від 28.07.2015, згідно з якими ОСОБА_6 06.06.2015 зняв з обліку для реалізації належний йому автомобіль «Range Rover» 2008 р.в. (т. 2 а.с. 167-170).
		 
		Даними, що містяться у відповіді Управління Державтоінспекції від 10.08.2015, згідно з якими ОСОБА_58 , яка є цивільною дружиною ОСОБА_6 , зняла 04.06.2015 з обліку для реалізації належний їй автомобіль «Acura MDX» 2008 р.в. (т.2 а.с.206-207).
		 
		Даними, що містяться в документах слідчо-розшукових дій від 04 та 18 вересня 2015 року, згідно з якими працівниками правоохоронного органу було здійснено виїзд за місцем реєстрації та місцем фактичного проживання ОСОБА_6 та встановлено, що останнім часом з вказаними адресами останній не мешкає, місцезнаходження невідомо. Прийнятими іншими заходами місцезнаходження ОСОБА_6 не встановлено. Постановою СУ ГУМВС в Х/о від 22.09.2015 року оголошено у розшук підозрюваного ОСОБА_6 , заведено ОРС «Розшук» від 20.10.2015, після чого 21.10.2015 матеріали відносно ОСОБА_15 були направлені в Укрбюро Інтерпол для оголошення останнього у міжнародний розшук. Суд враховує, що вказані відомості узгоджуються з показаннями допитаних свідків та потерпілого ОСОБА_9 щодо зникнення ОСОБА_6 в травні 2015 року. В Польщі працівниками Інтерполу ОСОБА_6 був затриманий в аеропорті м. Варшава 26.09.2016 року при спробі в`їхати повітряним транспортом з Канади. (т. 2 а.с.212-214, 243-248, т. 3 а.с. 12-14,29-31)
		 
		З податково-фінансових звітності ДПІ вбачається, що з 2013 року фінансова діяльність ОСОБА_6 погіршувалась, прибутки зменшувались і за 1-ше півріччя 2015 р. становили 145000 грн., при цьому згідно з Листом ДФС від 01.10.2015 №9166/Б/99-99-17-02-02-14 на платників єдиного податку - фізичних осіб не поширюються вимоги чинного законодавства щодо порядку визначення чистого доходу при сплаті єдиного податку. Тобто зазначений ОСОБА_6 в податкових деклараціях обсяг доходу за звітний період не є відображенням його чистого доходу.
		 
		При цьому, дохід (об`єкт оподаткування) підприємств, у яких ОСОБА_6 був засновником, був порівняно незначним: ПП «Резон-2007» за 2013 р.  47 342 грн., за 2014 р.  37 324 грн.; ТОВ «КЛЕШ» за 2013 р.  11 570 грн., за 2014 р.  1 783 грн.; ТОВ «Грін-Глейд» за 2013-2014 рр. - 00 грн. (т. 2 а.с. 129-141).
		 
		Суд також враховує поведінку обвинуваченого з приводу здійснення ним дій спрямованих на зміну в статутній, організаційній діяльності підприємств, у яких він був засновником чи керівником. Зокрема, 11.06.2015р. змінено адреси ПП «Резон-2007» з м.Харків, вул. Фрунзе, 17, кв. 4, на м.Харків, вул. Петровського, 5, і в цей же день відбулась зміна складу засновників юридичної особи  з ОСОБА_6 на ОСОБА_59 . 
		 
		При цьому, 10.06.2014 року ОСОБА_6 здійснив відчуження належної йому квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 150,3 кв.м., шляхом дарування ОСОБА_56 (т. 2 а.с. 152).
		 
		А до цих дій, 03.06.2015 року ОСОБА_6 видав довіреність (№2106), якою уповноважив ОСОБА_57 на розпорядження належного йому майна (т. 2 а.с. 160).
		06.06.2015 року ОСОБА_6 зняв з обліку для реалізації належний йому автомобіль «Range Rover» 2008 р.в. (т. 2 а.с 169), при цьому цивільна дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_58 також зняла 04.06.2015 з обліку для реалізації належний їй автомобіль «Acura MDX» 2008 р.в. (т.2 а.с.206-207).
		 
		Посилання ОСОБА_6 на те, що він не втікав від своїх ділових партерів, в тому числі, ОСОБА_9 , через нібито заволодіння шахрайським шляхом грошима ОСОБА_9 , а це було зумовлено іншими подіями, які загрожували його життю та життю його родини, - судом відхиляються, оскільки вони суперечать зібраним у справі доказам, матеріалам справи, показанням свідків та потерпілого. Зокрема, обвинувачений посилається на те, що Вироком суду від 04.12.2015 року засуджено двох виконавців за умисне знищення його особистого майна,що спричинило майнову шкоду в особливо великих розмірах шляхом підпалу його кафе; а інших осіб не встановлено, одна особа перебуває у розшуку (т. 3 а.с. 72-76). Натомість з вказаного вироку вбачається, що події підпалу відбувалися в травні 2014 року, тобто рік назад, при цьому будь-яких доказів того, що ОСОБА_6 , його життю та здоров`ю, його сім`ї, погрожували невідомі в 2015 році, в тому числі, в квітні, травні, червні, - матеріали справи не містять. При цьому, допитані свідки, які працювали з ОСОБА_6 , не зазначали про наявність погроз чи тиску на ОСОБА_6 в 2015 році, останні лише підтверджували, що ОСОБА_6 шукали з приводу боргових зобов`язань.
		 
		При цьому, ОСОБА_6 не надано ґрунтовних та змістовних пояснень того, що він не міг повідомити ОСОБА_9 , або хоча б ОСОБА_21 , який мав зв`язок з ОСОБА_9 , про неможливість переведення вказаних коштів за кордон або повернення цих грошей потерпілому. Натомість поведінка обвинуваченого була спрямована на його зникнення, неможливість з ним контактувати, в тому числі, потерпілого ОСОБА_9 , який не був його ворогом. Більш того, з обвинуваченим не зміг зв`язатися і не знав його місцезнаходження навіть свідок ОСОБА_24 , з яким вони фактично разом працювали, і ОСОБА_24 виконував доручення обвинуваченого. У зв`язку з цим сумнівними є доводи ОСОБА_28 щодо неможливості зв`язатися з ОСОБА_9 . 
		 
		Також суд враховує, що на початку червня 2015 ОСОБА_45 почав більш частіше питати у ОСОБА_28 чи переслав він кошти за кордон, на що обвинувачений відповідав, що потрібно ще трохи часу. Однак при цьому ОСОБА_33 вже почав видавати доручення на представництво своїх інтересів, подарував свою квартиру, виключився з засновників ПП «Резон-2007», що підтверджує поведінку обвинуваченого з приводу того, що він, діючи умисно, протиправно, переслідуючи ціль наживи та незаконного збагачення, діючи заздалегідь розробленому злочинному плану, під приводом переказу вказаної суми грошей до Німеччини, шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами у сумі 107000 доларів США, які належали ОСОБА_9 .
		 
		Показання обвинуваченого в частині того, що він не давав доручення на отримання грошей у ОСОБА_9 , що ці кошти 05.06.2015 року йому не приносили, він їх не бачив, не рахував та немає ніякого до них відношення, - судом відхиляються, оскільки вони суперечать показанням свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_14 , ОСОБА_39 , потерпілого ОСОБА_9 . Їх показання є логічними і послідовними, узгодженими між собою, тому підстав недовіряти їм у суду немає. Не зазначення свідками в ході допиту в суді подробиць подій, які відбувались в травні 2015 року, не свідчить про неправдивість цих свідчень, і обумовлено спливом часу, про що свідки і зазначили.
		 
		Показання обвинуваченого у вказаній частині, суд розцінює, як один із способів його захисту та прагнення уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.
		 
		Сторона захисту просила визнати недопустимим доказом ксерокопію нотаріально посвідченої довіреності від 03.06.2015 року №2106, якою ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_57 на розпорядження належному йому нежитловими приміщеннями, загальною площею 159,9 кв.м. по АДРЕСА_4 , посилаючись на те, що прокурором не надано оригіналу такої довіреності і у нього не було будь-яких перешкод для отримання оригіналу.
		Згідно з ч. 3 ст. 99 КПК України сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ.
		Відповідно до ч. 5 вказаної статті для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо: 1) оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає; 2) оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур; 3) оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони.
		 
		Однак, на вимогу сторони захисту надати оригінал або належним чином засвідчену копію вказаної довіреності прокурором такий оригінал надано не було, як і не було зазначено обставини неможливості надання такого оригіналу, не були також надані для підтвердження змісту документа інші відомості у випадках вставлених ч. 5 ст. 99 КПК України.
		 
		Сторона обвинувачення наділена правом витребування та отримання від службових та фізичних осіб документів, в тому числі вказаної довіреності. Однак, сторона обвинувачення не скористалася таким правом, і не довела суду причини неможливості отримання оригіналу зазначеної вище довіреності від 03.06.2015 року №2106.
		 
		На підставі викладеного, суд визнає ксерокопію довіреності від 03.06.2015 року №2106 недопустимим доказом, тому виключає його з кола доказів обвинувачення. 
		 
		17.04.2018 року до канцелярії суду надійшло клопотання представника ОСОБА_9  адвоката ОСОБА_10 про залучення до матеріалів справи роздруківки вхідних та вихідних дзвінків за номером телефону НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_9 , посилаючись на те, що в ній міститься спростування посилань обвинуваченого в ході його допиту в суді на те, що він та ОСОБА_9 не зв`язувались за допомогою мобільного зв`язку, натомість роздруківка свідчить про протилежне. Також ОСОБА_9 дзвонив ОСОБА_24 15 та 22 червня 2015. Також ОСОБА_9 дзвонив адвокату ОСОБА_6 - ОСОБА_60 (т. 2 а.с. 38-53).
		Сторона захисту заперечувала проти використання вказаної роздруківки у якості належного та допустимого доказу, оскільки, у ОСОБА_6 було лише два номери ( НОМЕР_3 , 067575-86-54), тому вказані в роздруківці інші номери не належать ОСОБА_6 , і можуть належати будь-кому.
		 
		Вирішуючи допустимість та належність вказаного доказу суд виходить з такого. 
		 
		Як вбачається з наданих суду доказів, зокрема, ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.09.2015 (т. 2 а.с.219,224) стороною обвинувачення в ході досудового розслідування у ОСОБА_6 було встановлено два номери мобільного телефону ( НОМЕР_3 , НОМЕР_6 ), відносно яких і здійснювався тимчасовий доступ через операторів зв`язку. Інших номерів телефонів ОСОБА_61 встановлено не було. При цьому, в своїй же заяві про вчинення злочину потерпілий ОСОБА_9 повідомляв, що він спілкувався за допомогою мобільного телефону та дзвонив ОСОБА_6 на номер НОМЕР_3 , інших номерів в заяві не фігурує, і протягом всього досудового розслідування інших номерів встановлено не було.
		 
		Враховуючи категоричні заперечення захисту щодо наявності інших номерів телефонів у ОСОБА_6 , та беручи до уваги наявність будь-яких інших доказів на підтвердження приналежності номерів телефону ОСОБА_6 (окрім вищевказаних), то вказаний доказ - роздруківка телефонних дзвінків між обвинуваченим та потерпілим є належним доказом лиши в частині відомостей щодо двох вищевказаних номерів ОСОБА_6 , в іншій частини (щодо іншого номеру ОСОБА_15 )  вказаний доказ є неналежним, тому в цій частині використовуватися не може.
		 
		Як вбачається з роздруківки вхідних та вихідних дзвінків, на якій міститься підпис та печатка ПАТ «ВФ України», за номером телефону НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_9 :
		28.04.2015 о 10:31 ОСОБА_9 дзвонив ОСОБА_6 (на НОМЕР_3 ); 06.05.2015 о 11:08 ОСОБА_9 дзвонив ОСОБА_6 ; 06.05.2015 о 12:22 ОСОБА_9 надіслав ОСОБА_6 смс-повідомлення;
		15.06.2015 о 14:15 та 22.06.2015 о 14:06 ОСОБА_9 дзвонив ОСОБА_24 (067- 327-00-46).
		 
		Таким чином, вказані відомості спростовують показання обвинуваченого в частині того, що він в квітні та травні 2015 року взагалі не спілкувався з потерпілим ОСОБА_9 .
		 
		Суд приймає до уваги вказаний номер мобільного телефону як належний ОСОБА_24 , оскільки ОСОБА_9 одразу ще в заяві про вчинення злочину зазначив про цей номер, з якого він зв`язувався з ОСОБА_24 . Крім того, допитаний в судовому засіданні ОСОБА_24 підтверджував спілкування з ОСОБА_9 .
		 
		Відомості в частині належності номеру телефону адвокату ОСОБА_6 - ОСОБА_60 , суд не приймає як належний доказ, оскільки в наданих матеріалах справи вказаний номер не фігурує як такий, що належить адвокату, також останній не допитувався в суді, тому відсутні належні докази на підтвердження вказаного в клопотання представника потерпілого.
		 
		Представник потерпілого ОСОБА_9 зазначив, що необхідність надання вказаної роздруківки (додаткових матеріалів) виникла у зв`язку з тим, що обвинувачений в ході допиту в суді зазначив, що з ОСОБА_9 він не зв`язувався за допомогою мобільного зв`язку в 2015 році.
		 
		Вказаний доказ був отриманий представником потерпілого в ході судового розгляду, тому був наданий до суду та відкритий учасникам процесу в судовому засіданні 18.07.2018 року. Учасникам справи був наданий час для ознайомлення з вказаним доказом. В судовому засіданні 19.10.2018 сторона захисту висловилась з приводу вказаного доказу, зазначивши, що відсутні докази того, що номери належать ОСОБА_6 .
		 
		Крім того, що сторонами у цій кримінальній справі є сторони обвинувачення та захисту (п. 19 ст. 3 КПК), а потерпілі в даній справі є учасники кримінального провадження (п.25 ст. 3 КПК), а обов`язок відкриття матеріалів згідно з ч. 11 ст. 290 КПК встановлено саме для сторін. 
		 
		На підставі викладеного, вказаний доказ (додатковий матеріал отриманий представником потерпілого в ході судового розгляду) є допустимим доказом. 
		 
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні 06.05.2015 року злочину доведена повністю, та суд кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.
		 
		При цьому, суд виключає з обвинувачення за цим епізодом таку кваліфікуючу ознаку як повторність, оскільки ОСОБА_6 вчинено злочин вперше. 
		 
		Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 інкримінується також вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах), за таких обставин.
		 
		У березні 2011 року ОСОБА_6 , достовірно знаючи про те, що громадянин ОСОБА_11 , з яким у нього протягом 1999 - 2011 р.р. склалися ділові та приятельські стосунки, має велику суму грошей готівкою, яку він отримав після продажу належної йому квартири в м. Харкові, маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, розробив злочинний план, направлений на заволодіння грошима у сумі 150 000 доларів США, що належали ОСОБА_11 .
		 
		ОСОБА_6 , діючи згідно розробленому злочинному плану, будучі впевненим в тому, що ОСОБА_11 йому не відмовить, бажаючі заволодіти чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, 11 березня 2011 року, звернувся до останнього з проханням дати йому на тривалий строк, а саме на 3 роки у борг гроші у сумі 150 000 доларів США, які йому нібито потрібні для розвитку свого бізнесу. ОСОБА_11 на прохання ОСОБА_6 повністю довіряючи останньому, впевнений в його щирості і порядності, погодився дати останньому в борг гроші у сумі 150 000 доларів США строком на 3 роки і 11.03.2011, знаходячись за адресою: АДРЕСА_5 , тобто в робочому офісі ОСОБА_6 , під розписку, зобов`язання по якій ОСОБА_6 заздалегідь не збирався виконувати, особисто передав останньому гроші у сумі 150000 доларів США, що відповідно до офіційної інформації Національного банку України у перерахунку на гривню складає - 1 190 265,00 грн.
		 
		Отримавши вказану суму грошей ОСОБА_6 розпорядився ними на власний розсуд, свої зобов`язання щодо повернення боргу 11.03.2014 ОСОБА_11 у сумі 150000 доларів США свідомо не виконав і в подальшому зник у невідому напрямку, розпорядившись грошима на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_11 матеріальні збитки на вказану суму.
		 
		В ході судового розгляду справи встановлено наступне. 
		 
		Допитаний потерпілий ОСОБА_11 пояснив, що працює менеджером в чеській приватній фірмі АПП «М-Трейд», проживає в Чехії. Він знає ОСОБА_6 десь 15 років, він був з обвинуваченим в нормальних товариських відносинах до моменту неповернення грошових коштів, взятих в борг. В 2011 році в офісі ОСОБА_6 , який знаходився по вул. Петровського в м. Харкові, він передав ОСОБА_6 в борг грошові кошти в сумі 150000 доларів США, про що ОСОБА_15 написав розписку, оригінал якої зберігається у нього ( ОСОБА_11 ). Була домовленість, що грошові кошти повертаються через місяць за вимогою про повернення коштів. За вказану позику ОСОБА_15 сплачував відсотки у встановлені строки. ОСОБА_15 працював як підприємець, кошти необхідні були ОСОБА_15 для розвитку бізнесу. Потім у ОСОБА_15 виникли складнощі по бізнесу. Він попросив ОСОБА_15 повернути кошти приблизно у березні 2014 року. Він зустрічався з ОСОБА_15 в Чехії, обвинувачений також був у нього вдома в гостях, знає його сім`ю. ОСОБА_15 намагався відкривати фірму у Чехії, а він за грошові кошти допоміг ОСОБА_15 у відкритті такої фірми. В листопаді 2014 році ОСОБА_15 приїхав до Праги, шукав можливості відкрити свій бізнес. ОСОБА_15 уповноважив його через довіреність відкрити бізнес в Чехії. При цій зустрічі (в листопаді 2014) розмова щодо причини неповернення коштів не відбувалась. ОСОБА_15 до травня 2014 року завжди був на зв`язку. 
		 
		Після чого, ОСОБА_15 зник і з ним не було можливості спілкуватися. У зв`язку з цим, він приїхав до ОСОБА_62 , щоб обговорити питання з приводу повернення грошей, на що ОСОБА_15 відповів, що наразі є складнощі, повернути не має можливості, необхідно пізніше це питання ще раз обговорити. Після цієї зустрічі він не мав можливості спілкуватися з ОСОБА_15 , оскільки останній зник. 
		 
		До міліції він звернувся з тих підстав, що ОСОБА_15 зник, а гроші йому не повернув.
		 
		Є рішення суду про стягнення коштів з ОСОБА_15 на його користь за вказаною розпискою, наразі кошти не повернуті. Між ними раніше були грошово-фінансові відносини, були випадки, коли ОСОБА_15 йому заборгував, а було і навпаки  у нього була заборгованість перед ОСОБА_15 . Раніше він позичав у ОСОБА_15 різні суми грошей, зокрема, в рази більше сума ніж по цій справі, проблем не виникало. 
		 
		Допитаний свідок ОСОБА_63 пояснив, що ОСОБА_6 він знає та працював у нього з 2007 року; потерпілого ОСОБА_11 він також знає. Він виконував різні доручення ОСОБА_6 В 2011 р. ОСОБА_11 надав ОСОБА_6 150000 доларів США. Про це йому відомо з того, що він зайшов в кабінет до ОСОБА_15 з приводу якогось доручення та побачив на столі пачки грошей, в кабінеті сидів ОСОБА_11 і ОСОБА_64 . Потім в ході слідства йому стало відомо, що ОСОБА_15 кудись зник, і ОСОБА_11 попросив засвідчити той факт, що грошові кошти передавались ОСОБА_15 . 
		 
		Допитаний свідок ОСОБА_65 пояснив, що він познайомився з ОСОБА_6 , коли у ОСОБА_15 був обмінний пункт валют і між ними відбулись комерційні відносини. Він надав ОСОБА_6 грошові кошти в позику, однак ці кошти до теперішнього часу не повернуті. Він звернувся до працівників ОСОБА_15 , щоб спитати де ОСОБА_15 , однак йому повідомили, що де знаходиться ОСОБА_15 - невідомо, а також ОСОБА_15 шукає і інша особа - ОСОБА_66 . Він звернувся до ОСОБА_67 , який повідомив, що ОСОБА_15 не повертає йому ( ОСОБА_68 ) грошові кошти, ОСОБА_69 порекомендував йому звернутися до правоохоронних органів з приводу боргових відносин. В 2015 році він звернувся до правоохоронних органів з заявою щодо невиконання боргових зобов`язань ОСОБА_6 перед ним ( ОСОБА_70 ). Більше нічого йому невідомо. 
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину не визнав повністю, та пояснив, що з ОСОБА_11 він знайомий з кінця 1990-х років, ОСОБА_11 є його другом та діловим партнером по бізнесу в Чеській Республіці. В березні 2011 року він брав в борг у ОСОБА_71 вказану суму коштів, які були повністю ним повернуті за власною ініціативою в кінці лютого - на початку березня 2014 році та сплачені відсотки за користування коштами. З вимогою повернути кошти ОСОБА_11 до нього не звертався. Він не спілкувався з ОСОБА_11 з квітня 2015 року. Йому невідомо чому ОСОБА_11 звернувся до правоохоронних органів і невідомо, чому ОСОБА_72 заперечує факт повернення йому коштів. Розписки про повернення ним коштів ОСОБА_11 у нього немає.
		 
		Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов`язання.
		 
		Таким чином, відмежовуючи шахрайство від цивільно-правових деліктів, треба виходити з того, що отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання може бути кваліфіковане як шахрайство - якщо встановлено те, що особа вже в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, а зобов`язання не виконувати. 
		 
		Разом з тим, показання потерпілого ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_73 , ОСОБА_74 не свідчать та не доводять того, що ОСОБА_6 , отримуючи ще 11.03.2011 року в борг вказану суму позики, вже в момент заволодіння цими грошовими коштами в березні 2011 року мав на меті їх привласнити, без наміру виконати зобов`язання.
		 
		Більш того, потерпілий ОСОБА_11 підтвердив, що за вказану позику ОСОБА_6 сплачував йому відсотки у встановлені строки. При цьому, до міліції він звернувся з тих підстав, що ОСОБА_15 зник, а гроші йому не повернув. 
		 
		При цьому, показання ОСОБА_73 підтверджують лише той факт, що він бачив як в 2011 р. в офісі ОСОБА_11 надав ОСОБА_6 вказані грошові кошти, і в 2015 році ОСОБА_11 шукав ОСОБА_75 . 
		 
		Показання ОСОБА_65 підтверджують лише той факт, що він звернувся до працівників ОСОБА_15 , щоб спитати де ОСОБА_15 , однак йому повідомили, що де знаходиться ОСОБА_15 - невідомо, а також ОСОБА_15 шукає і інша особа - ОСОБА_66 .
		 
		Витяги з кримінального провадження №12015220490002849 від 12.06.2015 року, постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 18.09.2015 року в частині що стосується епізоду 11.03.2011 року, за яким потерпілим є ОСОБА_11 (т. 2 а.с. 85,87);
		заява ОСОБА_11 про вчинення злочину, зареєстрована 10.06.2015 року, щодо заволодіння ОСОБА_6 11.03.2011 року шахрайським шляхом грошовими коштами у сумі 150 000 доларів США (т. 2 а.с. 91-95);
		копія розписки від 11.03.2011 року (оригінал якої було досліджено судом та учасниками справи в судовому засіданні 18.07.2018 року), у якій ОСОБА_6 зазначив, що він взяв в борг у ОСОБА_76 суму 150 000 доларів США (т. 2 а.с. 96, т. 3 а.с. 90);
		офіційний курс валют НБУ станом на 11.03.2011 (т. 2 а.с. 97);
		відомості з ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 09.07.2015, згідно з якими ОСОБА_6 зареєстрований у податковій інспекції як ФОП з 15.05.2003 року, перебував на обліку як платник єдиного податку на спрощеній системі оподаткування (з 01.01.2009 року по 01.07.2015 р), і обсяг виручки від реалізації становив: в 2011 р.  1 315 144 грн. (т. 2 а.с.99-103), 
		 не є доказами, які б підтверджували, що ОСОБА_6 , отримуючи в березні 2011 року в борг вказану суму позики, вже в момент заволодіння цими грошовими коштами мав на меті заволодіти чужим майном шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_11 , не виконуючи зобов`язання.
		 
		Більш того, згідно з довідкою податкової інспекції (т. 3 а.с. 62), загальна сума доходу від підприємницької діяльності ОСОБА_6 складала в 2009 р.  485 900 грн., в 2010 році  318 100 грн., в 2011 р.  1 315 144 грн. (т. 2 а.с.99-103), що підтверджує, що в ті часи у ОСОБА_6 не було фінансових труднощів. 
		 
		Ні потерпілий ОСОБА_11 , ні ОСОБА_6 , ні допитані свідки, ні інші надані стороною обвинувачення докази не свідчать, що в 2011 році, коли обвинувачений брав у ОСОБА_11 в борг грошові кошти, у обвинуваченого були якісь фінансові труднощі чи інші причини, які б могли хоча б непрямо (опосередковано) свідчити про наявність у обвинуваченого умислу в березні 2011 року на заволодіння грошима ОСОБА_11 шляхом обману та зловживання довірою.
		 
		Сам по собі факт неповернення обвинуваченим цих коштів, починаючи з 2014 року по теперішній час  не свідчить про наявність умислу на заволодіння шахрайським шляхом майном ОСОБА_11 . 
		 
		Крім того, Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11.02.2016 року, залишеним без змін Ухвалою АСХО від 09.11.2017 року (т. 3 а.с. 77-80), стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 заборгованість за розпискою від 11.03.2016 року у розмірі 150000 доларів США, що в еквіваленті складає 3912550 грн. 20 коп.
		 
		Таким чином, в ході дослідження наданих сторонами доказів встановлено, що між обвинуваченим та ОСОБА_11 мають місце цивільно-правові відносини (цивільно-правовий делікт).
		 
		Відповідно до ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: у тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		 
		Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у відповідності до положень ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		 
		На підставі викладеного, суд доходить до висновків, що надані стороною обвинувачення докази не підтверджують наявність в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, за епізодом щодо шахрайських дій в березні 2011 року відносно ОСОБА_11 , тому цей епізод підлягає виключенню з обвинувачення. 
		 
		Як особистість ОСОБА_6 працездатний, проживає з «цивільною» дружиною ОСОБА_55 та має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_13 2009 року народження, не судимий, не одружений,відомості щодоофіційного працевлаштуваннявідсутні, має захворювання: ексудативно-фібрінозний перикардит на тлі ішемічної хвороби серця із постінфарктним кардіосклерозом та гіпертонічною хворобою й серцевою недостатністю 1 ступені.
		(т. 1 а.с. 49,50,138,139,185, т. 2 а.с.161-164, т. 3 а.с. 15)
		 
		Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , відсутні. 
		 
		Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання, відсутні.
		 
		Згідно зі статтею 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		 
		Згідно з п. 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 N 7, судам необхідно мати на увазі, що частиною 1 статті 75 КК передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тих осіб, які засуджуються до позбавлення волі на строк не більше п`яти років, тобто лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку.
		 
		Отже, призначення покарання зі звільненням від відбування покарання має бути належним чином вмотивовано.
		 
		Вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, згідно з санкцією вказаної частини статті, карається позбавленням волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна. 
		 
		Вказаний злочин відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким та корисливим.
		 
		За змістом статті 75 КК України звільнення особи від відбування призначеного покарання з випробуванням можливе лише у тому випадку, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі не більше п`яти років, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування призначеного покарання.
		 
		Матеріальну шкоду, заподіяну ОСОБА_9 в сумі 2261237 грн. 31 коп., обвинуваченим не відшкодовано до теперішнього часу, відсутні відомості навіть намагання її відшкодувати.
		 
		Призначаючи покарання ОСОБА_6 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, конкретні обставини справи, вказані дані про особу, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, розмір спричиненої шкоди, суд вважає, що обвинувачений повинен нести основне покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції частини статті, однак, суд вважає необхідним призначити основне покарання у виді реального позбавлення волі, оскільки саме реальне покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
		 
		При цьому,вирішуючи питанняпро застосуванняположень статті75КК України,суд враховує,що підставидля звільненнявід відбуванняпокарання відсутні,оскільки судомвже урахувалисьвищевказані обставинидля призначеннямінімального покаранняу видіпозбавлення волі(прицьому санкціячастини статтіпередбачає покараннявід 5до 12років), тому звільнення обвинуваченого від призначеного покарання на підставі статей 75, 76 КК України свідчитиме про м`якість покарання та не є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого.
		 
		Обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час.
		 
		Враховуючи призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, з метою забезпечення виконання призначеного покарання, запобігання можливості зникнення обвинуваченого від суду та кримінально-виконавчих органів, суд вважає за необхідне змінити міру запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою строком на 60 діб, взявши обвинуваченого під варту в залі суду. 
		 
		Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_6 строк з 26.09.2016 року (день фактичного затримання) по 13.09.2017 року включно (день звільнення з під варти в залі суду при зміні запобіжного заходу на домашній арешт). 
		 
		Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 5, ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015) із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі зарахувати ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення з 26.09.2016 року по 13.09.2017 року включно, у строк відбування покарання.
		 
		Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.
		 
		В ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_9 заявив цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди завданої злочином, у розмірі 2261237 грн. 31 коп., яка полягає в тому, що обвинувачений шляхом обману та зловживання його довірою незаконно заволодів грошовими коштами в сумі 107000 доларів США, які повинен був переказати до Німеччини, однак свої зобов`язання не виконав та зник у невідомому напрямку. Грошові кошти до теперішнього часу обвинувачений не повернув. 
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		 
		Враховуючи, що в ході судового розгляду доведено та встановлено, що 06.05.2015 року ОСОБА_6 , діючи умисно, протиправно, переслідуючи ціль наживи та незаконного збагачення, діючи заздалегідь розробленому злочинному плану, під приводом переказу вказаної суми грошей до Німеччини, шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами у сумі 107000 доларів США, що відповідно до офіційної інформації Національного банку України у перерахунку на гривню складає - 2261237,31 грн., які належали ОСОБА_9 , та розпорядився ними на власний розсуд, свої зобов`язання, щодо переказу вказаної суми грошей до Німеччини свідомо не виконав і зник у невідому напрямку, спричинивши ОСОБА_9 матеріальні збитки на вказану суму, - то цивільний позов підлягає задоволенню.
		 
		Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд,-
		 
		                   У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_6  1971 року народження визнати винуватим за ч. 4 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі в кримінально виправній установі з конфіскацією усього особистого майна.
		 
		Змінити ОСОБА_6 запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (27)», строком на 60 діб  до 21.12.2018 року.
		 
		Взяти  ОСОБА_6 під варту негайно в залі суду. Обчислювати строк відбування покарання з дня взяття його під варту в залі суду - з 23.10.2018 року.
		 
		Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення з 26.09.2016 року по 13.09.2017 року включно. 
		 
		Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 5, ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015) із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі зарахувати ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення з 26.09.2016 року по 13.09.2017 року включно, у строк відбування покарання.
		 
		Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити.
		 
		Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду завдану злочином у розмірі 2261237 (два мільйони двісті шістдесят одна тисяча двісті тридцять сім) грн. 31 коп.
		 
		Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти діб до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова.
		 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Головуючий суддя
		 
		судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...