Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 536/647/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: 24.10.2018. Зареєстровано: 25.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2018.
Дата набрання законної сили: 17.11.2018
Номер судового провадження: 2/524/2316/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 536/647/18
		Провадження №2/524/2316/18 
		                                        РІШЕННЯ 
		                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         
		                       
		17.10.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
		     головуючого - судді  Предоляк О.С.
		при секретарі судового засідання Гладкій К.О.
		за участю представників позивача - Рой О.М., Стецика Ю.М., представника відповідача ОСОБА_3, 
		розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці цивільну справу за позовом Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
		ВСТАНОВИВ:
		            26 квітня 2018 року Комунальне некомерційне медично підприємство «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
		            В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_6, в березні 2014 року, працюючи на посаді медичної палатної сестри хірургічного відділення Кременчуцької першої міської лікарні ім. О.Т. Богаєвського неналежним та недбалим ставленням до своїх професійних обов'язків спричинила тяжкі наслідки для хворого -смерть потерпілої ОСОБА_7, за що вироком Автозаводського районного суду міста Кременчука від 15 лютого 2016 року визнана  винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 28.04.2018 року вказаний вирок суду першої інстанції залишено без змін. 
		Потерпілою ОСОБА_8 до Кременчуцької першої міської лікарні ім. О.Т. Богаєвського заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у сумі 300 000 грн. 
		Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12.12.2017 року позов потерпілої ОСОБА_8 до Кременчуцької першої міської лікарні ім. О.Т. Богаєвського про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Кременчуцької першої міської лікарні ім. О.Т. Богаєвського на користь ОСОБА_8 100 000 грн. завданої моральної шкоди та на користь держави судовий збір в сумі 640 грн. 
		       12.02.2018 року Кременчуцькою першою міською лікарнею ім. О.Т. Богаєвського присуджена судом сума моральної шкоди повністю перерахована стягувачу ОСОБА_8, а 22.02.2018 року сплачено судовий збір у сумі 640 грн. 
		            Просять суд стягнути з ОСОБА_5 на їх користь, в порядку регресу, кошти сплачені за рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12.12.2017 року в сумі 100 640 грн.    
		            У судовому засіданні представники позивачаКомунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» - Рой О.М., Стецик Ю.М. позов підтримують та просять задовольнити, з підстав, викладених в позовній заяві.
		            Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнає частково, не заперечує проти стягнення з відповідача ОСОБА_5 в порядку відшкодування шкоди. Просить відповідно до ст.137 КЗпП України врахувати майновий стан ОСОБА_5, що вона тимчасово не працює, так як знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, має на утриманні двох малолітніх дітей, що її визнано винною у вчиненні злочину невеликої тяжкості  та що цей злочин не є корисливим. Просить стягнути 15 000 грн.  
		            Суд, вислухавши пояснення сторін,  вивчивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступних висновків.
		            Відповідно з ч.3 ст.10, ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах встановлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		            Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		                Судом встановлено, що ОСОБА_5, прізвище змінено на ОСОБА_5 в зв'язку з реєстрацією шлюбу відповідно до наказу № 16-вк від 29.01.2010 року, зарахована на посаду сестри медичної постовою хірургічного відділення Кременчуцької першої міської лікарні ім.О.Т.Богаєького з 01.08.2006 року ( наказ №129-вк) від 17.07.2006 року та звільнена з роботи 24.04.2014 року за ст.38 КЗпП України) за власним бажанням ( наказ №74-вк від 12.04.2014 року).
		            Відповідно до вироку Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 15 лютого 2016 року, який набрав законної сили 28 квітня 2016 року,  ОСОБА_5 визнана винуватою та засуджена за ч.1 ст.140 КК України за те, що працюючи черговою медичною сестрою хірургічного відділення Кременчуцької першої міської лікарі ім.О.Т.Богаєвського, 28 березня 2014 року недбало та несумлінно віднеслась до своїх обов'язків медичного працівника та виконала ОСОБА_7 внутрішньом'язове введення розчину антибіотика, що призвело до тяжких ускладнень, від чого сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 її смерть. Від відбування призначеного судом покарання ОСОБА_5 звільнена на підставі Закону України «Про амністію в 2014 році». 
		Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12.12.2017 року позов потерпілої ОСОБА_8 до Кременчуцької першої міської лікарні ім. О.Т. Богаєвського про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Кременчуцької першої міської лікарні ім. О.Т. Богаєвського на користь ОСОБА_8 100 000 грн. завданої моральної шкоди та на користь держави судовий збір в сумі 640 грн. 
		       12.02.2018 року Кременчуцькою першою міською лікарнею ім. О.Т. Богаєвського визначена судом сума моральної шкоди перерахована стягувачу ОСОБА_8, що підтверджується копією платіжного доручення № 41 від 12.02.2018 року, а 22.02.2018 року сплачено судовий збір у сумі 640 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 89 від 22.02.2018 року.
		Отже, позивач в порядку передбаченому ч.1 ст.1172 ЦК України, відповідно до положень якої, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, сплатив потерпілій шкоду спричинену відповідачем.
		            Частиною першою ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
		       Відповідно до розяснень, викладених в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29 грудня 1992 року „Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками, за шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов'язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває в трудових відносинах. За вимогами інших осіб, що ґрунтуються на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов'язків (відшкодування шкоди їх майну, здоров'ю, виплаченої пенсії, допомоги по соціальному страхуванню та ін.), згідно зі ст.441 ЦК (ст.1172 ЦК України 2003 року) відповідає підприємство, перед яким винний працівник несе матеріальну відповідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства.
		Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами) визначено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.
		Регресне зобов'язання виникає лише у випадках, передбачених законом, і має похідний характер, оскільки підставою його виникнення є виконання іншою особою відповідного зобов'язання. Підставою регресного позову є відповідальність заподіювача шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред'явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди. Право зворотної вимоги виникає лише після того, як відбулася виплата. Юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану працівником, має право зворотної вимоги (регресу) до цієї особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України), тобто розмір відшкодування визначається трудовим законодавством.
		Такий висновок також узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року № 6-2267цс16, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.
		            Відповідно до ч.1 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків, як визначено частиною першою ст.130 КЗпП України.
		            Коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації (п.3 ч.1 ст.134 КЗпП Україним).
		            Частиною 2 ст. 137 ЦК України передбачено, що суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою. 
		Враховуючи вищевикладене, виходячи з наданих сторонами доказів, зважаючи на майновий стан відповідача, та той факт, що вчинений останньою злочин не є корисливим, суд знаходить за можливе зменшити розмір матеріальної відповідальності відповідача до 30 000 грн., оскільки розмір заподіяної шкоди ОСОБА_5 у сумі 100 640 грн. викликає сумнів у реальній можливості останньою його відшкодувати без настання негативних наслідків щодо неї самої та її членів сім'ї. 
		У відповідності до п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1694,76 грн., оскільки встановлена судом сума заборгованості відповідача за кредитом складає 12603,28 грн.
		            Оскільки позов задоволено частково, то у відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 525,24 грн.
		            Керуючись ст. ст. 130, 134, 137 КЗпП України, ст.1191 ЦК України, 258, 264, 265,352, 354 ЦПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		Позов Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1на користь Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського», код ЄДРПОУ 01999613 в порядку регресу кошти сплачені за рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12.12.2017 року в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 
		Стягнути з ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1на користь Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського», код ЄДРПОУ 01999613 у повернення сплаченого судового збору 525,24 грн. 
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя                                     О.С. Предоляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...