Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/14232/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про стягнення плати за користування житлом.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2018.
Дата набрання законної сили: 24.10.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД
		вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
		 
		 
		Унікальний номер справи 758/14232/17 Апеляційне провадження № 22-ц/824/1253/2018Головуючий у суді першої інстанції - Васильченко О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І. 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		24 жовтня 2018 року Київський апеляційний суд у складі:
		суддя-доповідач                                 ОніщукМ.І.,
		судді                                                    Українець Л.Д., Шебуєва В.А.,
		розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Кутової Наталії Вікторівни про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У жовтні 2017 року ПАТ «Київенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води.
		В обґрунтування заявлених вимог вказувало, що ОСОБА_3 є споживачем послуг з центрального опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачненалежним чином здійснює оплату таких послуг, у зв'язку з чим перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 9 265,89 грн. за послуги з центрального опалення та 16 423,54 грн. за постачання гарячої води. Вказаний борг позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача, а також 3% річних та інфляційні витратиу розмірі 5 445,72 грн. та судові витрати (а.с. 1-3).
		Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 06.07.2018 у задоволенні позову відмовлено (а.с. 32-34).
		В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Зазначає, що відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надає ПАТ «Київенерго», а тому зобов'язана оплачувати житлово-комунальні послуги, оскільки вона фактично користується ними. Факт відсутності між позивачем та відповідачем договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення відповідача, який є споживачем таких послуг, від їх оплати в повному обсязі. Посилається на безпідставність висновку суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог ПАТ «Київенернго» про те, що ОСОБА_3 є споживачем послуг з централізованого опалення та постачаннягарячої води за адресою:АДРЕСА_1 та про надання позивачем вказаних послуг в тому об'ємі, в якому зазначено в позові. Зазначає, щона підтвердження вказанихпозовних вимог позивачем було надано суду розрахунок заборгованості за послуги з центрального опалення та постачання гарячої води за вказаною адресою, який детально відображаєкількість спожитихГкал по показникахбудинковогоприладу обліку теплової енергії, кількість кубометрів спожитої гарячої води, тарифи на вказані послуги, якізакріпленоу постановахНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг,розмір сплаченихспоживачем платежів та розмір заборгованості. Вказаний розрахунок ніким не спростований, а тому є належним доказому справі(а.с. 40-47).
		Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14.09.2018 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі та надано учасникам справи строк для подання відзиву (а.с. 76).
		В порядку п. 8 ч. 1 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
		Згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
		Указом Президента України від 28.09.2018 №297/2018 переведено суддів апеляційного суду міста Києва на роботу на посадах суддів Київського апеляційного суду.
		Відповідно до ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду від 02.10.2018 №3 днем початку роботи Київського апеляційного суду визначено 03.10.2018.
		Нерозглянуті апеляційні скарги, заяви, клопотання, подані до Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області передано до новоутвореного Київського апеляційного суду.
		Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 03.10.2018 визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Оніщук М.І., судді: Українець Л.Д., Шебуєва В.А.
		У зв'язку із зазначеним вищевказана справа ухвалою Київського апеляційного суду від 10.10.2018 прийнята до провадження новоутвореного суду та призначена до розгляду в порядку письмового провадження (а.с. 80).
		Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на недостатність наданих позивачем доказів для встановлення факту виникнення між сторонами договірних відносин, надання послуг в заявлених обсягах та виникнення заборгованості у зазначеному розмірі.
		Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що згідно довідки ГУ ДМС України в м. Києві від 09.11.2017, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
		Позивач посилався на те, що ОСОБА_3проживає за адресою: АДРЕСА_1, та неналежним чином здійснює оплату вказаних послуг.
		Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
		Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
		Відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов'язаний, зокрема забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.
		Згідно п.5ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строк встановлений договором або законом.
		Правовідносини із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується наКонституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Законута інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
		Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 32Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
		Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо) ;2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо.
		Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач.
		Відповідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
		Відповідно дост. 162 ЖК України, власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
		Згідност. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно дост. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
		Згідно ч. 1 ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
		Таким чином, обов'язок утримання житлових приміщень, в тому числі оплату послуг з центрального опалення та постачання гарячої води покладається на власника або наймача, приміщення і рівною мірою на членів сім'ї наймача.
		Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 власник або наймач (орендар) квартири зобов'язаний своєчасно оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
		Частиною 3статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Частиною 1 статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідност. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Постановлюючирішеннясуд виходив з того, що вказуючи ОСОБА_3 мешканцем та споживачем послуг з централізованого опалення і гарячої води, які постачає ПАТ «Київенерго» до квартири АДРЕСА_3, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вказаної обставини.
		Так, згідно довідки ГУ ДМС України в м. Києві від 09.11.2017, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: м. АДРЕСА_4, однак будь-якого доказу на підтвердження володіння або ж користування ОСОБА_3 квартирою АДРЕСА_1 позивачем не надано, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що існування договірних відносин, оформлених безпосередньо з відповідачем ОСОБА_3 щодо постачання послуг ПАТ «Київенерго», неможливо встановити.
		Такі висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи, оскільки у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо особи відповідача, його проживання за адресою вказаної квартири як власника або наймача, користування комунальними послугами.
		Доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга позивача не містить.
		Отже, всі висновки суду першої інстанції щодо пред'явлених у рамках даної справи позовних вимог повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
		Обставин, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить.
		З вищенаведеного вбачається, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.
		При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
		Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, то з огляду на вимоги ст. 141 ЦПК України, понесені позивачемсудові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають.
		Також слід зауважити, що дана справа віднесена законом до категорії малозначних справ, а тому, в силу положень ч. 6 ст. 19 та ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 371, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» - залишити без задоволення.
		Заочне рішення Подільськогорайонного суду від 06 липня 2018 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
		Повний текст постанови складений 24 жовтня 2018 року.
		 
		Суддя-доповідач  М.І. Оніщук
		 
		Судді                                                                                                  Л.Д. Українець
		 
		                                                                                                            В.А.Шебуєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...