Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 728/2655/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 24.10.2018. Зареєстровано: 25.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2018.
Дата набрання законної сили: 23.10.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		23 жовтня 2018 року 
		Київ
		справа №728/2655/15-а
		провадження №К/9901/35070/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши у касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 до Бахмацької міської ради Чернігівської області, виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області, треті  особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправним рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на  постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області у складі судді Приліпка В.М. від 17 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Губської Л.В., Оксененка О.М., Федотова І.В. від 05 липня 2017 року,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		1. У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Бахмацької міської ради Чернігівської області, виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області, третя особа: ОСОБА_4, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області № 98 від 20 травня 2015 року «Про переведення житлового приміщення в нежитлове для використання в інших цілях та надання дозволу на збір вихідних даних для проектування і реконструкції нежитлового приміщення під офіс з магазином по АДРЕСА_1».
		 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		 
		2. Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 13 січня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області № 98 від 20 травня 2015 року «Про переведення житлового приміщення в нежитлове для використання в інших цілях та надання дозволу на збір вихідних даних для проектування і реконструкції нежитлового приміщення під офіс з магазином по АДРЕСА_1».
		 
		3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. 
		 
		4. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 22 березня 2017 року рішення судів попередніх інстанцій скасовано та направлено справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд. 
		 
		5. Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області від 20 травня 2015 року № 98  «Про переведення житлового приміщення в нежитлове для використання в інших цілях та надання дозволу на збір вихідних даних для проектування і реконструкції нежитлового приміщення під офіс з магазином по АДРЕСА_1».
		 
		6. Рішення судів мотивовано тим, що виконавчий комітет Бахмацької міської ради Чернігівської області, приймаючи оспорюване рішення про переведення житлового приміщення у нежитлове,  діяв всупереч вимогам чинного законодавства. Такий висновок обґрунтовано відсутністю згоди власників суміжних приміщень такого приміщення та висновків компетентних органів про можливість його реконструкції, що свідчить про порушення прав та свобод суміжних користувачів.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		7. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		8. Судами попередніх інстанцій встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у власності Бахмацької міської територіальної громади та на балансоутриманні ТОВ "Бахмацька ЖЕК", що підтверджується листами Бахмацької міської ради Чернігівської області від 17 грудня 2015 року № 03-08/2068, від 30 грудня 2015 року № 03-08/2175 та рішенням Бахмацької міської ради Чернігівської області від 26 лютого 2014 року з відповідним додатком. 
		 
		ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. 
		 
		ОСОБА_4 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 28 квітня 2015 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. 
		 
		З наявної у  матеріалах справи технічної документації вбачається, що вказані квартири є суміжними. 
		 
		20 травня 2015 року виконавчим комітетом Бахмацької міської ради Чернігівської області прийнято рішення № 98 «Про переведення житлового приміщення в нежитлове для використання в інших цілях та надання дозволу на збір вихідних даних для проектування і реконструкції нежитлового приміщення під офіс з магазином по АДРЕСА_1», яким вирішено визнати можливим переведення житлового приміщення у будинку по АДРЕСА_1, у нежитлове, для використання в інших цілях; надати дозвіл ОСОБА_4 на збір вихідних даних для проектування і реконструкції нежитлового приміщення під магазин з офісом по АДРЕСА_1
		 
		У акті комісії по обстеженню житлового приміщення по АДРЕСА_1 щодо переведення його до категорії нежитлового від 20 травня 2015 року зазначено, що згідно державних будівельних норм ДБН В 2.2-9-99 «Громадські будинки та споруди», ДБН В 2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки», такі приміщення громадського призначення як магазин-офіс можуть бути розміщені в житлових будинках на першому поверсі і мати ізольований вхід від житлової частини будинку, комісія вважає можливим переведення житлового приміщення в нежитлове та проведення реконструкції нежитлового приміщення під магазин-офіс для використання в інших цілях при умові виконання вимог чинного законодавства. Таким чином комісія визнала можливим переведення житлового приміщення в нежитлове та проведення реконструкції нежитлового приміщення під магазин-офіс по АДРЕСА_1, для використання в інших цілях при умові виконання вимог чинного законодавства. 
		 
		На заяву ОСОБА_4 Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмацька ЖЕК» листом від 20 травня 2015 року № 94/1 надало погодження на переведення вказаного житлового приміщення в нежитлове для використання під офіс (магазин).
		 
		У листі Бахмацького районного відділу управління ДСНС України в Чернігівській області від 18 листопада 2015 року № 15-12-2542 та акті про пожежу від 27 грудня 2012 року міститься інформація про те, що 27 грудня 2012 року у квартирі АДРЕСА_1 сталася пожежа.
		 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		9. Касаційна скарга ОСОБА_4 обґрунтована тим, що вона мала намір використовувати квартиру у господарській діяльності. Згідно з пунктом 2.50. Державних будівельних норм України «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» ДБН В 2.2-15-2005, затверджених Наказом Держбуду України № 80 від 18 травня 2005 року, на першому поверсі житлового будинку дозволяється розміщення приміщень адміністративних, магазинів роздрібної торгівлі, тощо. Винятковим випадком для переведення відповідачем житлового приміщення у нежитлове слугувала та обставина, що приміщення мало післяпожежний стан. Для здійснення переведення житлового приміщення у нежитлове діючим законодавством не передбачено, що власники суміжних приміщень мають надати згоду на вчинення таких дій, а також на проведення переобладнання та перепланування приміщення, а також необхідності отримання будь-яких висновків компетентних органів. Судами безпідставно застосовано норми чинного законодавства, яким врегульовано питання проведення реконструкції приміщення, оскільки оспорюваним рішенням відповідач вирішив питання лише відносно переведення житлового приміщення у нежитлове. 
		 
		10. Інші учасники справи своїх доводів відносно касаційної скарги не висловили.
		 
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ 
		 
		11. Відповідно до частини п'ятої статті 319 Цивільного кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
		 
		12. Статтею 320 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
		 
		Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.
		 
		13. Згідно зі статтею 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придані для постійного проживання в них.
		 
		Житло є специфічним об'єктом права власності, тому свобода використання житла його власниками обмежується нормами, спрямованими на схоронність жилих приміщень та не порушення прав інших осіб, зокрема, інших мешканців жилого будинку.
		 
		14. Відповідно до частини другої статті 383 Цивільного кодексу України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. 
		 
		15. Статтею 6 Житлового кодексу УРСР передбачено, що жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.
		 
		16. Згідно статті 8 Житлового кодексу УРСР переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу.
		 
		17. Відповідно до статті 152 Житлового кодексу УРСР переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
		 
		18. Відповідно до вимог статті 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" під час організації та виконання будівельних робіт не повинні бути порушені права та інтереси суміжних землекористувачів, а також власників будинків і споруд. 
		 
		19. Статтею 5 Закону України "Про основи містобудування" передбачено, що при здійснені містобудівної діяльності повинні бути забезпеченні урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів об'єктів нерухомості, що оточують місце будівництва. 
		 
		20. Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку. Зокрема, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
		 
		21. Відповідно Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження, але з урахуванням інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку. 
		 
		22. Згідно державних будівельних норм ДБН В 2.2-9-99 «громадські будинки та споруди», ДБН В 2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки», такі приміщення громадського призначення як магазин-офіс можуть бути розміщені в житлових будинках на першому поверсі і мати ізольований вхід від житлової частини будинку.
		 
		23. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		 
		24. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		 
		25. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		 
		26. У рішенні по справі "Інтерсплав проти України" (№ 803/02) Європейський Суд з прав людини наголосив, що втручання державних органів в право власності має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.
		 
		27. У своєму рішенні "Ян та інші проти Німеччини" (Jahn and Others v. Germany № 46720/99, № 72203/01 і № 72552/01) Європейський суд з прав людини зазначив: "Стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції містить три чітко сформульовані норми [три чітко сформульовані правила]: перша норма, викладена в першому реченні першого пункту, є загальною за своєю природою та закріплює принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого пункту, стосується позбавлення власності та передбачає умови такого позбавлення; третя норма, викладена в другому пункті, визнає право Договірних держав, серед іншого, здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів… Ці норми не є окремими, а пов'язані між собою. Друга і третя норми стосуються певних випадків, за яких допускається втручання в право на мирне володіння майном, і, відповідно, їх слід тлумачити в світлі загального принципу, викладеного в першій нормі".
		 
		28. У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (Beyeler v. Italy № 33202/96).
		 
		29. За змістом частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
		 
		30. Наведені правові норми дають підстави дійти висновку про те, що для  переведення житлових приміщень в нежитлові власники таких приміщень зобов'язані в обов'язковому порядку отримати згоду власників суміжних приміщень. 
		 
		31. Власник квартири має право на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
		 
		32. Використання об'єкта власності обмежується мотивами незавдання шкоди правам, свободам та гідності інших громадян, інтересам суспільства. При цьому, право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності в порядку та з обмеженнями, встановленими законом, прямо закріплене статтею 320 Цивільного кодексу України.
		 
		33. Між тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4, маючи намір перевести квартиру з житлового фонду у нежитловий, згоди власників суміжних квартир, зокрема, позивача, не отримувала. 
		 
		34. Відсутні також докази на підтвердження отримання вказаною особою висновків компетентних органів (позитивні чи негативні) про можливість реконструкції квартири.
		 
		35. Також слід зазначити, що прийняте відповідачем рішення зачіпає права позивача, оскільки створює передумови і є підставою для проведення такої реконструкції.
		 
		36. Вказане свідчить про те, що виконавчий комітет Бахмацької міської ради Чернігівської області, приймаючи рішення № 98 від 20 травня 2015 року «Про переведення житлового приміщення в нежитлове для використання в інших цілях та надання дозволу на збір вихідних даних для проектування і реконструкції нежитлового приміщення під офіс з магазином по АДРЕСА_1», діяв всупереч вимогам чинного законодавства. 
		 
		37. Зміст наведеної практики Європейського суду з прав людини як судового органу, що вправі надавати тлумачення положенням Конвенції, які Україна визнала обов`язковими для застосування, свідчить, що передумовою прийняття суб`єктом владних повноважень того чи іншого рішення, яке певним чином обмежує право особи, повинно бути виправдане та жодним чином не порушувати баланс інтересів як держави у цілому, так і кожної особи окремо.
		 
		38. Щодо посилання у касаційній скарзі на винятковий випадок для переведення відповідачем житлового приміщення у нежитлове в зв'язку із встановленням факту його післяпожежного стану, тобто непридатного для проживання, то вказана обставина може свідчити лише про наявність підстав для виключення його з житлового фонду жилого приміщення, як передбачено статтею 7 Житлового кодексу УРСР.
		 
		39. Відносно доводів касаційної скарги про те, що норми чинного законодавства передбачають право на розміщення магазину на першому поверсі житлового будинку, слід зазначити, що у разі перебування приміщення, у  якому планується таке розміщення, в статусі житлового, необхідним є дотримання процедури переведення його у нежитлове..
		 
		40. Як зазначалось, предметом спору у справі є рішення виконавчого комітету  Бахмацької міської ради Чернігівської області № 98 від 20 травня 2015 року «Про переведення житлового приміщення в нежитлове для використання в інших цілях та надання дозволу на збір вихідних даних для проектування і реконструкції нежитлового приміщення під офіс з магазином по АДРЕСА_1», а тому безпідставним є посилання у касаційній скарзі на те, що відповідач не вирішував питання щодо проектування та реконструкції нежитлового приміщення.  
		 
		41. Інші доводи касаційної скарги спростовані вище наведеними висновками суду.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		42. Колегія суддів приходить до висновку про те, що прийняті у справі судові рішення є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки судів є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 341,343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а  постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року - без змін.
		 
		Постанова є остаточною  і  оскарженню не підлягає.
		           
		Суддя-доповідач Н. В. Коваленко
		 
		Суддя                                                                                                                                  Я. О. Берназюк
		 
		Суддя                                                                                                                                  М. І. Гриців

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...