Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 653/2245/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Бездіяльність військової влади.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2018.
Дата набрання законної сили: 18.10.2018
Номер судового провадження: 51-689км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015230270000100

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		18 жовтня 2018 р.
		м. Київ
		 
		Справа № 653/2245/15-к
		Провадження № 51-689 км 18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 (в режимі   відеоконференції),
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 29 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 13 липня 2017 року щодо
		ОСОБА_7 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		уродженця та мешканця 
		 
		АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України.
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		Вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 29квітня 2016 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 13 липня 2017 року, ОСОБА_7 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 426-1КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
		За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 24червня 2015 року близько 11.00 год., перебуваючи в кімнаті для відпочинку їдальні військової частини - польова пошта НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , будучи тимчасово призначеним начальником їдальні (кухні) польового табору цієї ж частини, в умовах особливого періоду, з причин незадовільного виконання обов`язків кухаря, умисно застосував насильство до підлеглого військовослужбовця ОСОБА_8 , а саме наніс декілька ударів кулаком в обличчя останнього, заподіявши потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, від яких він помер. 
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , не погоджуючись із постановленими щодо ОСОБА_7 судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що: дії його підзахисного кваліфіковано неправильно, оскільки ОСОБА_7 не був службовою особою та не виконував організаційно-розпорядчих функцій; суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання сторони захисту про витребування документів на підтвердження призначення ОСОБА_7 на посаду начальника їдальні та всупереч вимогам закону при ухваленні вироку продовжив строк запобіжного заходу на невизначений термін; в порушення вимог ст. 412 КПК України апеляційний розгляд скарги захисника ОСОБА_9 відбувся без участі останнього та захисника ОСОБА_10 , які не були належним чином повідомлені та від послуг яких ОСОБА_7 не відмовлявся; суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ч. 5 ст. 72 КК України, що призвело до погіршення становища обвинуваченого. 
		Позиції учасників судового провадження
		Захисник підтримав подану касаційну скаргу.
		Прокурор заперечив проти задоволення скарги.
		Мотиви Суду
		Відповідно до вимог ст. 438 КПК України невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що порушує питання захисник, перегляду в касаційному порядку не підлягає, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.
		Згідно з положеннями ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  із точки зору достатності та взаємозв`язку. 
		При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви. 
		Той факт, що ОСОБА_7 в умовах особливого періоду застосував насильство щодо підлеглого, що спричинило тяжкі наслідки, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , експерта ОСОБА_16 , даними, що містяться у протоколі медичного огляду, висновках експерта. 
		Крім того, суд з достатньою повнотою обґрунтував свій висновок про те, що ОСОБА_7 на час вчинення інкримінованого злочину був військовою службовою особою в розумінні положень Розділу ХІХ КК України та статей 31-34 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а отже, був суб`єктом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України.
		Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено та судом правильно вирішено питання про їх належність і допустимість.
		Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 4 ст. 426-1 КК України, суд першої інстанції, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання, а також дані про його особу, тобто суд дотримався вимог статей 65-67 КК України. 
		Крім того, суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду підтвердив правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 та висновки суду першої інстанції про доведеність його винуватості у вчиненні інкримінованого злочину.
		Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах провадження, доводи захисника про порушення судом апеляційної інстанції ч. 5 ст. 72 КК України, оскільки жодного рішення, пов`язаного із зарахуванням строку попереднього ув`язнення, він не приймав.
		Крім того, Суд зважає на те, що за вироком суду першої інстанції у строк покарання ОСОБА_7 зараховано строк його попереднього ув`язнення з 25червня 2015 року до набрання вироком законної сили з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі.
		Проте Суд погоджується з доводами касаційної скарги захисника ОСОБА_6 про неналежне повідомлення захисників ОСОБА_9 і ОСОБА_10 про дати судових засідань в апеляційному суді.
		Пропри це Суд уважає, що допущене судом апеляційної інстанції порушення кримінального процесуального закону в даному кримінальному провадженні не є тим істотним порушенням, яке відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. 
		Оскільки, як встановлено з матеріалів кримінального провадження, суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу саме захисника ОСОБА_9 , у судовому засіданні захист ОСОБА_7 був забезпечений захисником ОСОБА_6 , ні обвинувачений, ні його захисник не робили заяв у судовому засіданні щодо необхідності участі захисників ОСОБА_9 і ОСОБА_10 .
		Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку в цілому здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
		Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
		З огляду на викладене Суд не знаходить обґрунтованих підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_6 .
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Суд
		постановив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 29 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 13 липня 2017 рокущодо ОСОБА_7 - без зміни.
		 Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		С у д д і:
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...