Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7409/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 29.10.2018. Зареєстровано: 29.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		16.10.2018Справа №  910/7409/18
		За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миза", м. Переяслав-Хмельницький, Київської області
		до Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ
		про визнання недійсними та скасування рішень, визнання переможцем торгів та визнання договору укладеним, - 
		Суддя Морозов С.М.
		За участю представників сторін:
		від позивача: Черненька М.В. (представник за довіреністю від 02.07.2018р.);
		від відповідача: Кошелєва М.О. (представник за довіреністю №24 від 04.01.2018р.).
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Миза" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про визнання недійсними та скасування рішень тендерного комітету Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач), оформлених протоколами № 269 від 16.03.2018р. та № 407 від 25.04.2018р., визнання позивача переможцем процедури відкритих торгів на закупівлю ДК 021:2015 код 15810000-9 та визнання укладеним між відповідачем та позивачем Договору про закупівлю за державні кошти ДК 021:2015 код 15810000-9 з дня набрання законної сили судовим рішенням, посилаючись на порушення відповідачем норм закону України "Про публічні закупівлі".
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2018р. позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк та спосіб для усунення її недоліків.
		У зв'язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви у встановлені судом строк та спосіб, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.07.2018р.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2018р. повернуто заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Миза" про забезпечення позову.
		Ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.07.2018р. повернуто заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Миза" про збільшення розміру позовних вимог та відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Миза" про забезпечення позову.
		17.07.2018р. (у запропонований судом строк) до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній заперечує проти задоволення вимог позивача, вказує на їх необґрунтованість.
		В підготовчому засіданні 24.07.2018р. судом оголошено перерву до 14.08.2018р.
		В підготовчому засіданні 14.08.2018р. судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 18.09.2018р.
		У підготовчих засіданнях 24.07.2018р. та 14.08.2018р. представник позивача повідомила суд про те, що стороною позивача отримано відзив на позовну заява, проте своїм правом на подання відповіді на відзив позивач скористатись не бажає, а всі доводи та аргументи на обґрунтування вимог, викладені у позовній заяві.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2018р.
		В судовому засіданні 09.10.2018р. судом оголошено перерву до 16.10.2018р.
		В судових засіданнях 09.10.2018р., 16.10.2018р. представник позивача підтримала заявлені вимоги та просила суд задовольнити позов.
		Представник відповідача проти задоволення вимог позивача заперечувала та просила суд відмовити у задоволенні позову.
		В судовому засіданні 16 жовтня 2018 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		16.02.2018 року відповідачем було оприлюднено оголошення за № UA-2018-02-16-001160-а про проведення відкритих торгів щодо закупівлі товару ДК 021:2015 код 15810000-9 «Хлібопродуктів, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (батон нарізний київський в/г, хліб український столичний подовий)».
		13.03.2018р. відповідачем було завершено електронний аукціон, за результатами якого пропозицію позивача (2  571  800,00 грн.) визнано найбільш економічно вигідною.
		Як вказує позивач, ним було направлено відповідачеві затверджений тендерною документацією та погоджений сторонами договір закупівлі як додаток до тендерної документації.
		Проте, рішення тендерного комітету Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, оформлене протоколом № 269 від 16.03.2018р. тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Миза" по відкритих торгах на закупівлю ДК 021:2015 код 15810000-9 «Хлібопродуктів, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (батон нарізний київський в/г, хліб український столичний подовий)» було відхилено у зв'язку з тим, що тендерна пропозиція не відповідає предмету закупівлі замовника, згідно Додатку № 3 до тендерної документації.
		У зв'язку з відхиленням тендерної пропозиції позивача, відповідачем було прийнято рішення про визнання переможцем закупівлі наступного учасника (ТОВ «Торговий дім «Київхліб») з тендерною пропозицією 2  573  000,00 грн. та повідомлено останнього про намір укласти договір.
		Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, він звернувся до відповідача з листом без номеру від 20.03.2018р., в якому вимагав надати додаткову інформацію стосовно причин невідповідності та переглянути своє рішення про відхилення пропозиції ТОВ "Миза".
		Рішення тендерного комітету Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, оформлене протоколом № 297 від 23.03.2018р. оскільки у тендерній пропозиції позивача зазначено інший предмет закупівлі, вимога ТОВ "Миза" на закупівлю ДК 021:2015 код 15810000-9 «Хлібопродуктів, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (батон нарізний київський в/г, хліб український столичний подовий)» не задоволена.
		Матеріалами справи підтверджується звернення позивача зі скаргою вих. № 236 від 26.03.2018р. до Уповноваженого органу з питань оскарження у сфері публічних закупівель.
		Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель №3531-р/пк-пз від 16.04.2018р. зобов'язано відповідача скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Миза" та рішення про визначення ТОВ "Торговий "Київхліб " переможцем за процедурою закупівлі - ДК 021:2015 код 15810000-9 «Хлібопродуктів, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (батон нарізний київський в/г, хліб український столичний подовий)», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2018-02-16-001160-а.
		Як вказує позивач, після скасування рішення відповідача від 16.03.2018р. про відхилення тендерної пропозиції, саме позивач є переможцем торгів за процедурою закупівлі ДК 021:2015 код 15810000-9 «Хлібопродуктів, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (батон нарізний київський в/г, хліб український столичний подовий)», оскільки відповідач неправомірно відхилив тендерну пропозицію позивача на підставі необ'єктивної та упередженої оцінки та в силу положень закону України "Про публічні закупівлі" має укласти договір з позивачем.
		Однак, відповідач своїм рішенням, що оформлене протоколом № 407 від 25.04.2018р. відмінив процедуру відкритих торгів на закупівлю ДК 021:2015 код 15810000-9 «Хлібопродуктів, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (батон нарізний київський в/г, хліб український столичний подовий)», з підстави, що передбачена ч. 1 ст. 31 закону України "Про публічні закупівлі", а саме неможливості усунення порушень, що виникла через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на те, що його тендерна пропозиція по названому предмету закупівлі відповідає умовам тендерної документації та як вбачається з матеріалів справи була затверджена рішенням відповідача (протокол № 163 від 16.02.2018р.), в тому числі критеріям відповідно до ст. ст. 16, 17 закону України "Про публічні закупівлі", передбачені законом підстави для відхилення тендерної пропозиції відсутні, пропозиція позивача визнана найбільш економічно вигідною, в разі визнання позивача переможцем торгів, підстав для неповідомлення йому про намір укласти договір відсутні, в свою чергу позивач вказує на те, що ним було повідомлено відповідача про намір укласти договір шляхом направлення підписаного зі свого боку примірника такого договору, до прийняття спірного рішення, що оформлене протоколом № 407 від 25.04.2018р. сторони погодили істотні умови договору, такі як предмет, ціну та строк договору.
		Відповідач, заперечуючи проти задоволення вимог позивача, вказує на те, що оскільки у рішенні Уповноваженого органу з питань оскарження у сфері публічних закупівель були виявлені порушення порядку процедури закупівлі, у зв'язку з відсутністю потреби закупівлі такого обсягу товару, що зумовлено довго тривалістю процедури закупівлі, тендерним комітетом відповідача прийнято рішення про відміну торгів з підстави, що передбачена ч. 1 ст. 31 закону України "Про публічні закупівлі", а саме неможливості усунення порушень, що виникла через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. З доводами про те, що саме позивач є переможцем торгів, відповідач не погоджується, оскільки ані в законі України "Про публічні закупівлі", ані в рішенні Уповноваженого органу з питань оскарження у сфері публічних закупівель не передбачено автоматичної процедури визначення переможця торгів та прийняття рішення про намір укласти договір, на думку відповідача, це має бути оформлено відповідним рішенням. Щодо прийняття рішення про відміну процедури закупівлі, відповідач вказав на те, що таке рішення було прийнято відповідачем у чіткій відповідності до закону та передбачено також тендерною документацією замовника, окремо відповідач звертав увагу на економічну вигоду при закупівлі послуг, щодо визнання договору укладеним, відповідач зазначив на відсутності підстав для укладення договору оскільки позивачем не було дотримано положень ст. ст. 640-642 ЦК України, ст. ст. 180-187 ГК України та ст. 32 закону України "Про публічні закупівлі". 
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		Закон України "Про публічні закупівлі" (надалі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (ст. 1 Закону).
		Цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень (ст. 2 Закону).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону тендер (торги) - це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
		Тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
		Учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
		Частиною 3 ст. 8 Закону антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
		Статтею 11 Закону передбачено, що для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Тендерний комітет або уповноважена особа (особи): планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону; здійснює інші дії, передбачені цим Законом. Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
		Згідно з ч. ч. 2, 9 ст. 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. За результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
		Відповідно до частини 12 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
		За змістом ст. 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
		Вимоги до тендерної документації передбачено ст. 22 Закону. Зокрема, тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
		Згідно ст. 30 Закону Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: 1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; 3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. Інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель. У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов'язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п'ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
		Судом встановлено, що 13.03.2018р. відповідачем було завершено електронний аукціон, за результатами якого пропозицію позивача (2  571  800,00 грн.) визнано найбільш економічно вигідною.
		Як вказує позивач, ним було направлено відповідачеві затверджений тендерною документацією та погоджений сторонами договір закупівлі як додаток до тендерної документації.
		Проте, рішення тендерного комітету Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, оформлене протоколом № 269 від 16.03.2018р. тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Миза" по відкритих торгах на закупівлю ДК 021:2015 код 15810000-9 «Хлібопродуктів, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (батон нарізний київський в/г, хліб український столичний подовий)» було відхилено у зв'язку з тим, що тендерна пропозиція не відповідає предмету закупівлі замовника, згідно Додатку № 3 до тендерної документації.
		Рішення тендерного комітету Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, оформлене протоколом № 297 від 23.03.2018р. оскільки у тендерній пропозиції позивача зазначено інший предмет закупівлі, вимога ТОВ "Миза" на закупівлю ДК 021:2015 код 15810000-9 «Хлібопродуктів, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (батон нарізний київський в/г, хліб український столичний подовий)» не задоволена.
		Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель № 3531-р/пк-пз від 16.04.2018р. зобов'язано відповідача скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Миза" та рішення про визначення ТОВ "Торговий "Київхліб " переможцем за процедурою закупівлі - ДК 021:2015 код 15810000-9 «Хлібопродуктів, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (батон нарізний київський в/г, хліб український столичний подовий)», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2018-02-16-001160-а.
		Так у рішенні 3531-р/пк-пз від 16.04.2018р. встановлено, що позивачем не порушено умов тендерної документації (щодо зазначення іншого предмету закупівлі), у зв'язку з чим пропозиція позивача була відхилена неправомірно та відповідно відхиливши з наведеної підстави пропозицію, замовник порушив вимоги ч. 1 ст. 30 Закону та, зокрема, принцип об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, передбачений ст. 3 Закону.
		Водночас, назване вище рішення Колегії не має для суду преюдиційного характеру в розумінні ст. 75 ГПК України, проте приймається судом як належний докази для з'ясування дійсних обставин справи.
		Судом встановлено, що згідно затвердженої рішенням відповідача (протокол № 163 від 16.02.2018р.) тендерної документації, зокрема, Додатку № 3 до неї (Специфікація (технічні вимоги), предметом закупівлі (вид товару) є батон нарізний київський в/г, хліб український столичний подовий.
		У Додатку № 4 до тендерної документації (форма тендерної пропозиції), згідно з якою позивач має можливість та погодився виконати вимоги замовника (відповідача) та Договору про закупівлю саме батону нарізного київського в/г, хліба українського столичного подового.
		Судом встановлено, що така розбіжність у найменуваннях товару виникла у зв'язку з поданням (завантаженням на веб-портал Уповноваженого органу) пропозиції від 07.03.2018р. та від 13.03.2018р.
		При цьому, судом встановлено, що згідно оприлюдненого відповідачем оголошення за № UA-2018-02-16-001160-а про проведення відкритих торгів щодо закупівлі товару, кінцевим строком на подання тендерних пропозицій було 12.03.2018р.
		З урахуванням викладеного, попри певні розбіжності у найменуваннях товару (предметі закупівлі), завантажена позивачем 13.03.2018р. на веб-портал Уповноваженого органу тендерна пропозиція, подана після кінцевого строку подання пропозицій не є складовою тендерної пропозиції учасника, а відтак відсутність чи невідповідність вказаного документу (поданого після кінцевого строку подання пропозицій), не є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника.
		Інших підстав, для відхилення тендерної пропозиції позивача, спірне рішення відповідача не містить.
		Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про відсутність передбачених Законом підстав для відхилення тендерної пропозиції, у зв'язку з чим рішення тендерного комітету Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, оформлене протоколом № 269 від 16.03.2018р., яким відхилено тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Миза" по відкритих торгах на закупівлю ДК 021:2015 код 15810000-9 є таким, що суперечить положенням Закону України "Про публічні закупівлі".
		Статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що найбільш економічно вигідна пропозиція - пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій відповідно достатті 28 цього Закону, переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
		Згідно ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі" оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Критеріями оцінки є: у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна. Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.
		У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
		За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п'ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.
		За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.
		Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
		Як встановлено судом, тендерна пропозиція позивача (2  571  800,00 грн.) визнана відповідачем найбільш економічно вигідною.
		Проте, відхиливши тендерну пропозицію позивача, переможцем процедури закупівлі було визначено ТОВ «Торговий дім «Київхліб», повідомлення про намір укласти договір з яким оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу 16.03.2018р.
		Водночас, судом вище встановлено, що рішення тендерного комітету відповідача, оформлене протоколом № 269 від 16.03.2018р., є таким, що суперечить положенням Закону України "Про публічні закупівлі".
		Рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель № 3531-р/пк-пз від 16.04.2018р., яким зобов'язано відповідача скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Миза" та рішення про визначення ТОВ "Торговий "Київхліб" переможцем за процедурою закупівлі - ДК 021:2015 код 15810000-9 «Хлібопродуктів, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (батон нарізний київський в/г, хліб український столичний подовий)», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2018-02-16-001160-а, яке в силу положень ч. 12 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" є обов'язковими для виконання замовником (відповідачем), останнім не виконано.
		Суд визнає обґрунтованими посилання відповідача у своєму відзиві на те, що ані в законі України "Про публічні закупівлі", ані в рішенні Уповноваженого органу з питань оскарження у сфері публічних закупівель не передбачено автоматичної процедури визначення переможця торгів та прийняття рішення про намір укласти договір та таке рішення має бути оформлене протоколом.
		Враховуючи те, що тендерну пропозицію було відхилено неправомірно та на виконання рішення Уповноваженого органу з питань оскарження у сфері публічних закупівель відповідач мав скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Миза" та рішення про визначення ТОВ "Торговий "Київхліб " переможцем за процедурою закупівлі.
		Доказів виконання рішення Уповноваженого органу з питань оскарження у сфері публічних закупівель матеріали справи не містять.
		У своїй позовній заяві, позивачем також заявлено вимогу про визнання його переможцем процедури відкритих торгів на закупівлю ДК 021:2015 код 15810000-9.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		За приписами частин  1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 
		Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з ч.  1 ст.  5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (статті 15, 16 Цивільного кодексу України).
		Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
		Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
		В силу наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, отже, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті.
		Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Європейський суд з прав людини указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.
		Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04. 2005 (заява № 38722/02).
		Отже, зрештою ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		Фактично попри пов'язаність з іншими заявленими у даній справі вимогами, вимога про визнання позивача переможцем процедури відкритих торгів на закупівлю ДК 021:2015 код 15810000-9 є неефективним способом захисту у розумінні наведених приписів та не призводе до відновлення прав позивача у обраний ним спосіб, зокрема, відсутній механізм виконання рішення суду у випадку задоволення вимог позивача.
		В силу положень ч. 3 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідач (тендерний комітет або уповноважена особа (особи)) забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця.
		За висновками суду, виходячи з системного аналізу положень п. 15 ст. 1, ч. 12 ст. 18, ст. 22, ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки підстав для відхилення тендерної пропозиції позивача не має, тендерна пропозиція позивача є найбільш економічно вигідною, відповідач (тендерний комітет), в тому числі на виконання Уповноваженого органу з питань оскарження у сфері публічних закупівель мав прийняти відповідне рішення про визнання позивача переможцем торгів.
		У даному випадку суд враховує, що така бездіяльність (неприйняття відповідного рішення про визнання позивача переможцем процедури закупівлі) порушує права та законні інтереси позивача та відповідно таке право підлягає судовому захисту.
		Щодо прийняття відповідачем рішення, що оформлене протоколом № 407 від 25.04.2018р., яким відмінено процедуру відкритих торгів на закупівлю ДК 021:2015 код 15810000-9, суд відзначає наступне.
		Як передбачено в ч. 1 ст. 31 Закону замовник відміняє торги в разі, зокрема, неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
		Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації.
		Розділом VІ Тендерної документації передбачено можливість відміни торгів в разі, зокрема, неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
		У рішенні відповідача, що оформлене протоколом № 407 від 25.04.2018р., яким відмінено процедуру відкритих торгів на закупівлю ДК 021:2015 код 15810000-9 не наведено та протягом розгляду справи суду не надано відповідних обґрунтувань на підтвердження обставин неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
		З огляду на відсутність передбачених законом підстав для відхилення тендерної пропозиції та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому ч. 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", відтак рішення відповідача, що оформлене протоколом № 407 від 25.04.2018р. також суперечить положення названого закону.
		До подібного висновку приходив Верховний Суд у своїй постанові від 03.04.2018р. у справі № 910/5798/17.
		Щодо вимог позивача про визнання спірних рішень недійсними, суд відзначає, що за приписами ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст. 55, 124, 129, 130 Конституції України кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, що не заборонений законом, відтак даний спір може бути вирішений судом із застосуванням способу захисту порушеного права, передбаченого п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, а саме визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, якщо це призводить до порушення, оспорення або невизнання цивільного права чи інтересу.
		Водночас, виходячи з заявлених вимог, суд не вбачає виходу за межі позовних вимог визнання спірних рішень незаконними, як те передбачено законом.
		Що стосується вимоги позивача про визнання укладеним між відповідачем та позивачем Договору про закупівлю за державні кошти ДК 021:2015 код 15810000-9 з дня набрання законної сили судовим рішенням, суд відзначає наступне.
		Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 32 Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Усім іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично надсилається повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. У разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
		Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		За змістом ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. 
		Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. (ч.3 ст. 179 Господарського кодексу України).
		Згідно п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
		За змістом ст. 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цим законом.
		Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
		Згідно з ч.ч.2-5 ст.181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
		Відповідно до ст.183 Господарського кодексу України договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб'єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов'язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення. 
		Держава в особі Кабінету Міністрів України виступає гарантом за зобов'язаннями державних замовників. 
		Укладення сторонами договору за державним замовленням (державного контракту) здійснюється в порядку, передбаченому статтею 181 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених законодавством. Державний контракт укладається шляхом підписання сторонами єдиного документа. 
		Ухилення від укладення договору за державним замовленням є порушенням господарського законодавства і тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами. Спори, пов'язані з укладенням договору за державним замовленням, в тому числі при ухиленні від укладення договору однієї або обох сторін, вирішуються в судовому порядку. 
		Згідно зі ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. 
		Як передбачено в ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
		Згідно ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
		Статтею 642 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
		З урахуванням приписів частини 3 статті 181 Господарського кодексу України, статті 638, частини 1 статті 640, частин 1, 2 статті 641, частин 1, 2 статті 642 Цивільного кодексу України, пунктів 15, 28, 30, 35 частини 1 статті 1, частин 1, 2 статті 32 Закон України "Про публічні закупівлі", оприлюднення відповідачем оголошення процедури закупівель за № UA-2018-02-16-001160-а слід вважати запрошенням невизначеному колу осіб робити пропозиції укласти договір. Відповідно, направлення позивачем своєї тендерної пропозиції слід вважати пропозицією укласти договір, на умовах зазначених позивачем у такій тендерній пропозиції. 
		Твердження відповідача стосовно відсутності підстав для укладення договору оскільки позивачем не було дотримано положень ст. ст. 640-642 ЦК України, ст. ст. 180-187 ГК України та ст. 32 закону України "Про публічні закупівлі" спростовуються матеріалами справи.
		Встановивши відсутність передбачених законом підстав для відхилення тендерної пропозиції, визнання відповідачем пропозиції позивача найбільш економічно вигідною, у позивача в силу названих вище положень Закону підстав для неповідомлення йому про намір укласти договір відсутні.
		При цьому, судом встановлено, що позивач повідомив відповідача про намір укласти договір шляхом направлення підписаного зі свого боку примірника такого договору та до прийняття спірного рішення, що оформлене протоколом № 407 від 25.04.2018р. сторони погодили істотні умови договору, такі як предмет, ціну та строк договору, натомість відповідач від укладення договору безпідставно ухиляється.
		Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Мелахер та інші проти Австрії", "Бурдов проти Росії", "Прессос Компанія Навєра С.А." та інші проти Бельгії", "Пайн Велі Девелопмент Лтд." та інші проти Ірладнії" визначив, що під поняттям "майно" розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно законодавства країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, "активи", які можуть виникнути, "правомірні очікування"/"законні сподівання" особи.
		Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном".
		Відтак втручання суду у право відповідача на отримання винагороди за договором, як і право позивача на отримання предмету лізингу у зв'язку з виконанням своїх зобов'язань за договором необхідно оцінювати на предмет сумісності заходу втручання  у право особи на  мирне володіння майном  із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є    втручання законним; чи має воно на меті    "суспільний", "публічний"  інтерес;  чи є такий захід (втручання  у право на  мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Щокін проти України", "Сєрков проти України", "Колишній король Греції та інші проти Греції", "Булвес" АД проти Болгарії", "Трегубенко проти України", "East/West Alliance Limited" проти України").
		Втручання  держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
		Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу,    який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. (рішення ЄСПЛ в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції").
		Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від  втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.
		Оцінюючи наслідки втручання у право відповідача на мирне володіння майном з наведених вище підстав, суд приходить до висновку, що у даному випадку втручання суду є законним, так як здійснюється на підставі викладених вище положень законодавства, виправданим - фактично вирішення даного спору забезпечить ефективне та прозоре здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, тощо та пропорційним, оскільки визнавши незаконними спірні рішення та визнавши укладеним між сторонами відповідний договір буде досягнуто "справедливу рівновагу" (розумне співвідношення) між інтересами сторін, що забезпечить володіння своїм майном обома сторонами спірних правовідносин.
		Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п.  1 ст.  6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		Інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
		За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Статтею  86  Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Відповідачем обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог належними засобами доказування не спростовано.
		За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/7409/18 підлягають частковому задоволенню, а саме рішення тендерного комітету Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, оформлені протоколами № 269 від 16.03.2018р. та № 407 від 25.04.2018р. слід визнати незаконними та скасувати, а Договір про закупівлю за державні кошти ДК 021:2015 код 15810000-9 з дня набрання законної сили - визнати укладеним. В задоволенні вимоги позивача про визнання його переможцем процедури відкритих торгів слід відмовити у зв'язку з невірно обраним способом захисту свого права.
		Судовій збір в розмірі 5  286,00 грн., відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
		Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позовні вимоги задовольнити частково.
		2. Визнати незаконним та скасувати рішення тендерного комітету Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, оформлене протоколом № 269 від 16.03.2018р. про відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Миза" по відкритих торгах на закупівлю ДК 021:2015 код 15810000-9 «Хлібопродуктів, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (батон нарізний київський в/г, хліб український столичний подовий)».
		3. Визнати незаконним та скасувати рішення тендерного комітету Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, оформлене протоколом № 407 від 25.04.2018р. про відміну процедури відкритих торгів на закупівлю ДК 021:2015 код 15810000-9 «Хлібопродуктів, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (батон нарізний київський в/г, хліб український столичний подовий)».
		4. Визнати укладеним між Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 37448113, місцезнаходження: 02091, м. Київ, Харківське Шосе, буд. 168-К) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миза" (ідентифікаційний код 38888259, місцезнаходження: 08404, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. М.Грушевського, буд. 54) Договір на закупівлю ДК 021:2015 код 15810000-9 «Хлібопродуктів, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (батон нарізний київський в/г, хліб український столичний подовий)» з дня набрання законної сили рішенням на наступних умовах:
		 
		Договір № ____
		про закупівлю за державні кошти ДК 021:2015 код 15810000-9 «Хлібопродукти свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби» (батон нарізний київський в/г, хліб український столичний подовий).
		м. Київ          «     »_________2018 року
		Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - Замовник), в особі          ____________________________________, яка діє на підставі Положення, з однієї сторони, далі - «Замовник», і Товариство з обмеженою відповідальністю «МИЗА» в особі директора Кролевця Віктора Миколайовича, що діє на підставі Статуту, далі - «Постачальник», з іншої сторони, разом - Сторони, уклали цей договір про таке (далі - Договір):
		1.          ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
		1.1.          Постачальник зобов'язується з дня укладання та по 31 грудня 2018 року поставити Замовнику товар ДК 021:2015 код 15810000-9 «Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби» (батон нарізний київський в/г, хліб український столичний подовий) для дошкільних навчальних закладів; шкіл - дитячих садків та для спеціальної школи І-ІІ ступеня № 10 (далі навчальні заклади) у кількості та за цінами, що зазначені в специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити такий товар на умовах, визначених цим Договором.
		1.2.          Найменування товару та кількість:
		батон нарізний київський в/г - 140 000 кг.,
		хліб український столичний подовий - 70 000 кг
		1.3.          Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків Замовника (п.1 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі»).
		2.          ЯКІСТЬ ТОВАРІВ
		2.1.          Постачальник повинен поставити Замовнику товар, якість якого відповідає технічним вимогам Замовника.
		2.2.          Товар          повинен мати необхідні супроводжуючі документи щодо якості та безпеки товару відносно тих його категорій для яких вони передбачені.
		2.3.          Товар передається Замовнику в упаковці, яка відповідає характеру товару, забезпечує цілісність товару та збереження його якості під час перевезення та зберігання.
		2.4.          Постачальник гарантує якість товару, що поставляється Замовнику за цим Договором. Гарантія якості діє протягом строку, встановленого виробником товару, та вказаного на упаковці.
		2.5.          Якщо          протягом гарантійного терміну товар виявиться неякісним або таким, що не відповідає умовам цього Договору, Постачальник зобов'язаний замінити цей товар. Всі витрати, пов'язані із заміною товару неналежної якості (транспортні витрати, тощо) несе Постачальник.
		2.6.          Гарантії Постачальника не розповсюджуються на випадки недодержання правил зберігання товару Замовником.
		3.          ЦІНА ДОГОВОРУ, ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ОПЛАТИ
		3.1.          Сума цього Договору становить 2 571 800,00 грн. (два мільйони п'ятсот сімдесят одна тисяча гривень нуль копійок) в т,ч. ПДВ - 428 633,33 грн. (чотириста двадцять вісім тисяч шістсот шістдесят три гривні тридцять три копійки).
		Загальний фонд: КПКВ 4111010 -            грн., КПКВ 4111020 -           грн.,
		КПКВ 4111070 -          грн.. Спеціальний фонд: КПКВ 4111010 -          грн., КПКВ 4111020 -
		           грн. Специфікація ціни додається (Додаток №1).
		Остаточна сума Договору визначається за підсумком заявок, поданих і оплачених Замовником Постачальнику протягом строку дії цього Договору.
		3.2.          У вартість Товару входить доставка, вантажно-розвантажувальні роботи які здійснюються за рахунок Постачальника.
		3.3.          Сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін.
		3.4.          Сторони можуть зменшувати обсяг закупівлі товару та загальну вартість (визначену суму) цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього Договору, шляхом підписання додаткових угод.
		3.5.          Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником поставленого товару в заклади освіти Дарницького району та після надання Постачальником зведеної видаткової накладної.
		3.6.          Розрахунки          здійснюються в безготівковій формі за рахунок бюджетних коштів.
		3.7.          Платіжні зобов'язання Замовника за цим Договором виникають у межах відповідних бюджетних асигнувань в тому числі тимчасового кошторису.
		3.8. Замовник проводить розрахунки з Постачальником у відповідності до вимог п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України через Управління Державної казначейської служби Дарницького району ГУДКСУ у м. Києві.
		3.9. Оплата за поставлений товар здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника з відстрочкою платежу терміном до 120 к. днів згідно зведених видаткових накладних.
		3.10.          Постачальник зобов'язується щомісячно проводити звірку взаєморозрахунків за поставлений товар в заклади освіти та складати акт звірки взаєморозрахунків з Замовником, який є підставою для остаточного розрахунку, зазначаючи дату поставки та назву закладу освіти.
		3.11.          У випадку затримки оплати товару Замовником, як бюджетною установою (через відсутність коштів на розрахунковому рахунку), Замовник зобов'язується провести оплату поставленого Постачальником товару протягом 7-ми банківських днів з дня надходження коштів на свій рахунок.
		3.12. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
		-          зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника;
		-          зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
		-          покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
		3.13.          Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
		3.14.           У разі звернення Постачальника до Замовника з пропозицією про підвищення ціни за одиницю товару, Постачальник зобов'язаний надати підтверджуючі документи щодо підвищення закупівельної ціни (накладні або інший документ).
		3.15.          Сторони домовились, що протягом 3 місяців Постачальник не має права звертатися до Замовника з пропозицією про підвищення ціни за одиницю товару.
		4.          ПОСТАВКА ТОВАРІВ
		4.1.          Постачальник здійснює поставку товару: з дня укладання договору та по грудня 2018 року на підставі заявок поданих навчальними закладами, щоденно.
		4.2.          Місце          поставки (призначення) товару: заклади освіти Дарницького району м. Києва відповідно до Дислокації (Додаток № 2), що є невід'ємною частиною даного Договору.
		4.3.          При          поставці товару не менше одного разу на тиждень згідно заявок на товар Замовник має право зменшити або збільшити кількість товару.
		4.4.          Датою поставки товару є дата, коли товар був переданий у власність Замовника в місці поставки (призначення), що підтверджується відповідними документами (товарно-транспортними накладними, видатковими накладними).
		4.5.          Навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування товару  до місця призначення здійснюється Постачальником.
		4.6.          Зобов'язання Постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність Замовника у місці поставки та підписання відповідних документів.
		 
		5. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН
		5.1.          Замовник зобов'язаний:
		5.1.1.          Своєчасно,          в терміни обумовлені в цьому договорі, та в повному обсязі (при наявності бюджетного фінансування) сплачувати за поставлений товар.
		5.1.2.          Приймати поставлений товар згідно накладної за кількістю, якістю, в порядку і терміни, установлені цим Договором і чинним законодавством.
		5.1.3.          При встановлені неякісності товару оповістити про це Постачальника протягом 3-х днів з моменту складання акта про неналежну якість товару.
		5.1.4.          Дотриматися          умов зберігання товару у відповідності з вимогами виробника.
		5.2. 3амовник має право:
		5.2.1.          У разі невиконання, або неналежного виконання зобов'язань Постачальником достроково розірвати договір, в односторонньому порядку ( ч.3 ст.651 Цивільного Кодексу України, ч.1 ст.188 Господарського Кодексу України), повідомивши про це Постачальника не менше ніж за 5 календарних днів до дня розірвання Договору (порушення терміну поставки товару згідно заявок Замовника; заміни постачання товару іншого виробника без погодження з Замовником, постачання неякісного товару, товару іншої сортності та розфасовки).
		5.2.2.          У разі зменшення фінансування та/або відсутності потреби предмета закупівлі достроково розірвати договір з Постачальником в односторонньому порядку ( ч.3 ст.651 Цивільного Кодексу України, ч.1 ст.188 Господарського Кодексу України), повідомивши про це Постачальника не менше ніж за 10 календарних днів до дня розірвання Договору.
		5.2.3.          Замовник може зменшувати обсяги закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника, наявність відповідних бюджетних призначень..
		5.2.4. 3амовник може змінювати узгоджену ціну в бік зменшення ( без зміни кількості (обсягу) та якості товару (п.5 ч.4 ст.36 Закону України « Про публічні закупівлі»).
		5.2.5.          Контролювати поставку товару у строки, встановлені цим Договором.
		5.2.6.          Повернути рахунок Постачальнику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів (відсутність печатки, підписів).
		5.3.          Постачальник зобов'язаний:
		5.3.1.          Своєчасно          проводити дезінфекцію автотранспорту, щодо постачання продуктів харчування.
		5.3.2.          Своєчасно забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором.
		5.3.3.          Забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього Договору.
		5.3.4.          Замінити неякісний товар протягом 1 (одного) робочого дня з моменту одержання усного повідомлення про виявлену неналежну якість товару за рахунок власних коштів або протягом 10 днів повернути вартість неякісного товару відповідно до накладної на товар за якою цей товар поставлявся.
		5.3.5.          Належним чином оформлювати документи на товар, проводити звірку взаєморозрахунків із Замовником в розрізі закладів освіти.
		5.3.6.          Постачальник або уповноважений представник зобов'язаний підписати два примірника «Заявки на продукти» за формою встановленою Інструкцією з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженою Наказом Міністерства освіти і науки України та  Міністерства охорони здоров'я України №298/227 від 17.04.2006» разом з видатковою накладною на поставку продуктів харчування, 1 примірник повернути закладу освіти.
		5.3.7.          У разі не завезення продуктів відповідно до «Заявки на продукти» в заклади в односторонньому порядку заклад складає Акт про невиконання «Заявок» та передає до управління освіти ДРДА для застосування штрафних санкцій.
		5.4.          Постачальник має право:
		5.4.1.          Своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.
		5.4.2.          На дострокову поставку товару за письмовим погодженням Замовника.
		5.4.2. У разі невиконання зобов'язань Замовником Постачальник має право достроково розірвати цей Договір, повідомивши про це Замовника у строк не менше ніж за 20 календарних днів до розірвання Договору.
		 
		6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН.
		6.1.          У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України та цим Договором.
		6.2.          У          разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник сплачує Замовнику штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
		6.3.          У          разі затримки поставки товару, або поставки не в повному обсязі партії товару заявленої Замовником Постачальник сплачує Замовнику неустойку в розмірі 10 відсотків від суми не поставленого товару за кожен день такої затримки.
		6.4.          У разі поставки неякісного товару Постачальник здійснює заміну товару на якісний товар за рахунок власних коштів у строк не більше 1-го робочого дня, від моменту виявлення.
		6.5.          За передання товарів неналежної якості Постачальник сплачує на вимогу Замовника штраф у розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч грн. 00 коп.).
		6.6.          Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторону, яка їх сплатила, від виконання прийнятих на себе зобов'язань за цим Договором.
		6.7.          У випадку дострокового розірвання договору поставки Постачальником, що не відповідає обставинам непереборної сили, Постачальник сплачує неустойку в розмірі 10 відсотків вартості не поставленого товару по Договору.
		7.          ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ ПРО ЗАКУПІВЛЮ
		7.1. Постачальник вносить забезпечення виконання договору в розмірі 5% відсотків вартості (ціни) договору у формі банківської гарантії.
		7.2.          Усі витрати, пов'язані з наданням забезпечення виконання договору покладаються на Постачальника.
		7.3.          Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання Постачальником договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
		7.4.          Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їхніми об'єднаннями) не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їхніх об'єднань).
		7.5. Забезпечення виконання договору не повертається Замовником Постачальнику у разі:
		7.5.1.           Неналежного виконання своїх зобов'язань Постачальником за цим договором повністю або частково;
		7.5.2.           Недотримання умов та строків поставки товару визначених у договорі;
		7.5.3.           Постачання товару неналежної якості;
		7.5.4.           Порушення умов зобов'язання щодо якості товару;
		7.5.5.           Зміна Постачальником виробника товару без згоди Замовника;
		7.5.6.           Дострокового розірвання Замовником договору у випадку, якщо Постачальник не виконує або неналежно виконує свої зобов'язання за цим договором;
		7.5.7.           Дострокового розірвання договору з ініціативи Постачальника.
		7.6.          Право щодо неповернення Постачальнику забезпечення, зазначеного в пункті 7.1 договору, виникає у Замовника в момент настання будь-якого з випадків невиконання (неналежного виконання) Постачальником договору.
		7.7.          Факт невиконання або неналежного виконання Постачальником своїх зобов'язань за договором підтверджується документами («Заявка на продукти» закладу освіти, підписана закладом та постачальником або його уповноваженим представником та акт складений закладом освіти про відсутність поставленого товару (завезеного в заклад) згідно «Заявки»), що свідчить про недотримання Постачальником умов договору.
		7.8.          При встановленні недоброякісності продукту комісією закладу з бракеражу продуктів харчування і продовольчої сировини складається акт бракеражу у 3-х примірниках. Недоброякісна продукція разом із актом, що підтверджує недоброякісність, повертається Постачальнику. При невиконанні заявки на продукти харчування, при надходженні продуктів низької якості до Постачальника надсилається претензійний лист, копії цього листа - до управління освіти. У листі вказуються вага продуктів, нестачу яких встановлено, перелік продуктів, які не завезено, або наводяться відомості щодо продуктів низької якості (до листа обов'язково додається акт бракеражу).
		7.9. Замовник направляє лист-вимогу Банку або іншій фінансовій установі про сплату  грошової суми відповідно до виданої ним гарантії про забезпечення виконання Договору та Постачальнику про неповернення забезпечення виконання договору.
		8.          ОБСТАВИНИ НЕПЕРЕБОРНОЇ СИЛИ
		8.1.          Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання  зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
		8.2.          Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше п'яти днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.
		8.3.          Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються органами, уповноваженими згідно із законодавством України засвідчувати такі обставини.
		8.4.          У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 календарних днів, кожна із Сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір.
		9.          ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
		9.1.          У          випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів, консультацій та прийняттям відповідних рішень.
		9.2.          У          разі неможливості досягнення Сторонами згоди стосовно спірних спір вирішується у судовому порядку.
		10.          СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ
		10.1.          Цей Договір набирає чинності з дня підписання та діє до 31 грудня 2018 року, та до повного погашення фінансових зобов'язань.
		11.          ІНШІ УМОВИ
		11.1. З питань, що не передбачені даним Договором, сторони керують діючим законодавством України.
		10.2.          Усі          Додатки, додаткові угоди та зміни до Договору набувають чинності з моменту їх підписання уповноваженими представниками Сторін та діють протягом строку дії даного Договору.
		10.3.          Дія Договору може бути припинена: за згодою Сторін, повним виконанням Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором, з інших підстав передбачених підпунктами 5.2.1. та 5.2.2. пункту 5.2. цього Договору та чинним законодавством України.
		10.4.          Усі виправлення за текстом даного Договору мають юридичну силу лише при взаємному їх посвідченні представниками сторін у кожному окремому випадку. Зміни, доповнення до Договору, а так само розірвання Договору оформлюється в письмовій формі, крім випадків визначених в підпунктах 5.2.1 та 5.2.2 пункту 5.2 цього договору, як додаткові угоди та підписуються уповноваженими представниками обох Сторін.
		10.5.          Жодна із Сторін не має права передавати права та обов'язки за даним Договором третій особі без отримання письмової згоди іншої Сторони.
		10.6.          Даний          Договір складено українською мовою у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної із Сторін.
		12.          ДОДАТКИ ДО ДОГОВОРУ
		Невід'ємною частиною цього Договору є:
		Специфікація - Додаток № 1
		Дислокація закладів освіти Дарницького району - Додаток № 2.
		Заявка на продукти - Додаток № 3
		 
		13.          МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТА БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН
		 
		Замовник: Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Харківське шосе, 168к, м. Київ, 02091, тел. 562-64-54 р/р 35418021077966 в ГУДКСУ м. Києва МФО 820019 Код ЄДРПОУ 37448113 Начальник _____________                    м.п.Постачальник: Товариство з обмеженою відповідальністю «МИЗА» 08404, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул..М.Г рушевського,54 р/р 26002477963 в ПАТ Райффайзен Банк Аваль  МФО 380805 Код ЄДРПОУ 38888259  Бухгалтерія: (04567)7-17-22 Директор _________ В.М.Кролевець. 5. Стягнути з Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 37448113, місцезнаходження: 02091, м. Київ, Харківське Шосе, буд. 168-К) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миза" (ідентифікаційний код 38888259, місцезнаходження: 08404, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. М.Грушевського, буд. 54) 5  286,00 грн. (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 00 коп.) судового збору.
		6. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
		7. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
		8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після  повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повне рішення складено 26.10.2018р.
		 
		Суддя                                                                                                                             С.М. Морозов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...