Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/3708/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 30.10.2018. Зареєстровано: 31.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2018.
Дата набрання законної сили: 29.10.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		29 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3708/18Харківський апеляційний адміністративний суд
		у складі колегії:
		головуючого судді: Калитки О. М.
		суддів: Калиновського В.А. ,  Кононенко З.О. 
		за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.,
		за участю представника відповідача Бараник Н.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2018, суддя І інстанції Шевченко О.В., місце складання м. Харків, повний текст складено 20.06.18 по справі № 820/3708/18
		за позовом                 ОСОБА_3                  
		до                 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна                                                         
		про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, в якому просив суд:
		- визнати протиправними дії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна щодо відмови надати відкриту за режимом доступу публічну інформацію, яка має публічний інтерес, а саме: копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період з 2011 -2016 років суб'єктів декларування, які у вказаний період часу обіймали посади ректора, проректора, декана, директора інституту, вченого секретаря ХНУІ імені В.Н. Каразіна;
		- зобов'язати Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна надати позивачу протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності постанови суду, відкриту публічну інформацію, а саме: копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період з 2011-2016 років суб'єктів декларування, які у вказаний період часу обіймали посади ректора, проректора, декана, директора інституту, вченого секретаря ХНУ імені В.Н. Каразіна, крім відомостей, зазначених в абзаці другому частини другої статті 12 Закону України «Про засади та запобігання та протидії корупції», а саме: щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також реєстрації місця проживання, дати народження декларанта, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 07 листопада 2017 року позивачем було надіслано до ХНУ імені В.Н. Каразіна запит про доступ до публічної інформації, в якому просив надати копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період з 2011-2016 років суб'єктів декларування, які у вказаний період часу обіймали посади ректора, проректора, декана, директора інституту, вченого секретаря ХНУ імені В.Н. Каразіна. Проте, 13.12.2017 року позивач отримав лист Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна від 09.12.2017 року, яким було відмовлено у наданні позивачу запитуваної інформації (декларацій), оскільки в запитуваних деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру вказаних у запиті працівників університету міститься інформація з обмеженим доступом відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про запобігання корупції".
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 року у справі №   820/3708/18 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_3 до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
		Визнано протиправними дії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна щодо відмови надати ОСОБА_3 відкриту за режимом доступу публічну інформацію, яка має публічний інтерес, а саме: копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період з 2011-2016 років суб'єктів декларування, які у вказаний період часу обіймали посади ректора, проректора, декана, директора інституту, вченого секретаря ХНУІ імені В.Н. Каразіна за його запитом від 07.11.2017 року.
		Зобов'язано Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна надати ОСОБА_3 у строк, визначений статтею 20 Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року № 2939-VI, відкриту публічну інформацію, а саме: копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період з 2011-2016 років суб'єктів декларування, які у вказаний період часу обіймали посади ректора, проректора, декана, директора інституту, вченого секретаря ХНУ імені В.Н. Каразіна, крім відомостей, зазначених в абзаці 4 частини 1 статті 47 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, а саме: щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації.
		В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
		Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
		Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 07.11.2017 року ОСОБА_3 було надіслано до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна запит про доступ до публічної інформації (вих. № ОВ-31), в якому посилаючись на ст. 34 Конституції України та ст. ст. 5, 6, 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" просив надати йому копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період з 2011-2016 років суб'єктів декларування, які у вказаний період часу обіймали посади ректора, проректора, декана, директора інституту, вченого секретаря ХНУ імені В.Н. Каразіна (а.с. 11).
		У зв'язку тим, що в копіях декларацій міститься інформація, яка відповідно до абз.4 ч.1 ст. 47 Закону України «Про запобігання корупції» є інформацією з обмеженим доступом та не підлягає відображенню у відкритому доступі, а саме зазначені у декларації відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об'єкт), заступник начальника відділу кадрів університету звернувся до суб'єктів декларування, щодо яких запитувались декларації, з питання надання ними згоди на надання позивачу їх копій, про що листом від 14.11.2017 року № 0112-14/021 ХНУ імені В.Н. Каразіна було повідомлено ОСОБА_3
		Проте, всі перелічені у запиті позивача 07.11.2017 року категорії працівників письмово відмовили заступнику начальнику відділу кадрів університету - уповноваженій особі з питань запобігання та виявлення корупції Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Чурсіну О.В. у наданні згоди на відкриття конвертів з їх деклараціями про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період з 2011-2016 років, що підтверджується їх особистими підписами в графі "відмовляю в наданні згоди на відкриття конвертів з деклараціями" документу про відмову, копія якого міститься в матеріалах справи.
		У зв'язку з чим, листом від 09.12.2017 року № 0112-14/023 ХНУ імені В.Н. Каразіна було відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні його запиту від 07.11.2017 року та наданні запитуваної ним інформації (декларацій відповідних працівників університету за період 2011 - 2016 роки) на підставі п.2 ч.1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (а.с. 12 - 13). Копію вказаного листа було надіслано позивачу та ним отримано 13.12.2017 року.
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не був позбавлений можливості надати позивачу копії декларацій з інформацією, доступ до якої необмежений, при цьому виключивши інформацію з обмеженим доступом в деклараціях суб'єктів декларування в силу положень Закону України "Про запобігання корупції", навіть якщо запитувач інформації (позивач) про це не вказав у своєму запиті.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
		Частиною першою статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачені вичерпні випадки відмови розпорядником інформації в задоволенні публічного запиту, а саме якщо: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
		Щодо доводів відповідача, що запитувані позивачем копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період 2011 - 2016 роки вказаних у запиті працівників університету містять інформацію з обмеженим доступом відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про запобігання корупції", що унеможливлює їх надання за запитом, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
		Згідно ч. 1-3 ст. 5 Закону України "Про захист персональних даних" об'єктами захисту є персональні дані. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Персональні дані, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, оформленій за формою і в порядку, встановленими Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".
		Так, згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що зазначені у декларації відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об'єкт), є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.
		Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону.
		Таким чином, колегія суддів вказує, що інформацією з обмеженим доступом в у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є лише відомості про: реєстраційний номер облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місце проживання, дату народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об'єкт), натомість інформація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру не є конфіденційною та не відноситься до інформації з обмеженим доступом.
		Отже, відмова позивачу в наданні інформації за запитом про доступ до публічної інформації, а саме декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період з 2011-2016 років суб'єктів декларування, які у вказаний період часу обіймали посади ректора, проректора, декана, директора інституту, вченого секретаря ХНУ імені В.Н. Каразіна, є протиправною.
		При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не був позбавлений можливості надати позивачу копії декларацій з інформацією, доступ до якої необмежений, при цьому виключивши інформацію з обмеженим доступом в деклараціях суб'єктів декларування в силу положень Закону України "Про запобігання корупції".
		Так, відповідно до ч. 7 ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений, тому доводи відповідача є безпідставними.
		Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що відповідач, як розпорядник публічної інформації, неправомірно відмовив у наданні інформації про задекларовані ректором, проректором, деканом, директором інституту та вченим секретарем ХНУ імені В.Н. Каразіна доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру з 2011-2016 роки, виключивши відомості, зазначені в абзаці 4 частини 1 статті 47 Закону України "Про запобігання корупції", тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
		Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
		Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України   передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ 
		Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 року у справі № 820/3708/18 відповідає вимогам ст.   242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.
		Відповідно до 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна  задовольнити.
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 по справі №820/3708/18  залишити без змін 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. 
		 
		Головуючий суддя (підпис)О.М. КалиткаСудді(підпис)  (підпис) В.А. Калиновський    З.О. Кононенко   Повний текст постанови складено  30.10.2018.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...