Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 413/6490/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); В порядку ЦПК України; Заяви про відновлення втраченого судового провадження.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 31.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2018.
Дата набрання законної сили: 25.10.2018
Номер судового провадження: 61-22337ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		25 жовтня 2018 року
		м. Київ
		справа № 413/6490/13-ц
		провадження № 61-22337св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., ХоптиС. Ф.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області, у складі судді Чехова Є. М., від 14 листопада 2013 року, ухвалу Апеляційного суду Луганської області, у складі колегії суддів: Назарової М. В., Галан Н. М., Лісіциної А. І., від 28 січня 2014 року, ухвалу Апеляційного суду Луганської області, у складі судді Украінцева Л. Д., від 24 квітня 2014 року,
		В С Т А Н О В И В :
		У жовтні 2013 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - ТОВ «ЛЕО») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
		Свої вимоги ОСОБА_4 мотивувала тим, що вона на підставі договору на отримання електроенергії з відповідачем є користувачем вказаних послуг, які своєчасно оплачувала. Без достатніх на те підстав у 2006 році належний їй будинок за адресою: АДРЕСА_1, було відключено від енергопостачання, 08 жовтня 2007 року підключено до постачання електричної енергії, а у 2009 році КРЕМ ТОВ «ЛЕО» здійснив відключення її будинку від електричної мережі. При цьому за її відсутності працівники відповідача незаконно проникли у належний їй будинок, вибили вхідні двері, відкривши доступ до належного їй майна стороннім особам, пошкодили проводку, зірвали лічильник, було пошкоджено вікна і двері, знято вхідну металеву калитку. Вважає, що майнова шкода у вигляді пошкодження належного їй будинку сталася внаслідок неправомірних дій з боку відповідача. Також своїми неправомірними діями відповідач завдав їй моральну шкоду, яка виявилася у негативних емоціях і нестерпних стражданнях з приводу пошкодження майна, порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість користування електричною енергією в її будинку, порушенні звичайного способу життя, а безпідставні звинувачення відповідача в начебто розкраданні електричної енергії порушують її право на повагу до гідності і честі.
		Із урахуванням зазначеного, позивач просила позов задовольнити, стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 20 тис. грн та моральну шкоду у розмірі 50 тис. грн.
		Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами заподіяння їй шкоди діями відповідача. Факт відключення будинку позивача від енергопостачання у 2009 році, під час якого їй було завдано матеріальну шкоду, у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження та не підтверджений письмовими доказами.
		Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 28 січня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року залишено без змін.
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Зокрема, апеляційний суд зазначив, що позивач не надала жодного доказу про заподіяння їй будь-якої шкоди працівниками відповідача при виконанні договору про користування електричною енергією. Також позивачем не надано доказів на підтвердження того, що неналежний їй будинок було пошкоджено працівниками відповідача.
		Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 24 квітня 2014 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «ЛЕО» про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційним судом вже була розглянута апеляційна скарга ОСОБА_4 на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року та була постановлена ухвала апеляційного суду про відхилення апеляційної скарги, а тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 297 ЦПК України, 2004 року.
		У липні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій, із урахуванням її доповнень, просить скасуватирішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року, ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 28 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 24 квітня 2014 року і ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга мотивована тим, що 20 травня 2009 року між ТОВ «ЛЕО» та ОСОБА_4 укладено договір постачання електричної енергії. У жовтні 2009 року працівниками ТОВ «ЛЕО» будинок позивача було неправомірно відключено від електромережі. Під час відключення будинку позивача від електромережі працівниками ТОВ «ЛЕО» було пошкоджено вхідні двері, в результаті чого з будинку зникли належні позивачу речі. Позивач посилається не те, що діями працівників відповідача їй було завдано матеріальної та моральної шкоди, які підлягають відшкодуванню з метою захисту прав позивача. Суди неналежним чином дослідили докази у справі.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 серпня 2014 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 
		2013 року, ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 28 січня 
		2014 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 24 квітня 
		2014 рокуі витребувано справу із Краснолуцького міського суду Луганської області.
		Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України), що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У травні 2018 року касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами передано до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2018 року до Новопсковського районного суду Луганської області направлено копії матеріалів касаційного провадження № 61-22337ск18 у справі № 413/6490/13-цза позовом ОСОБА_4 до ТОВ «ЛЕО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди для проведення процесуальних дій, спрямованих на відновлення втраченого провадження.
		Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області, від 18 вересня 2018 року відновлено втрачене судове провадження у справі № 413/6490/13-ц (провадження № 2/413/2256/13) за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «ЛЕО» про стягнення матеріальної та моральної шкоди в частині рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року, ухвали Апеляційного суду Луганської області від 28 січня 2014 року та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 24 квітня 2014 року. 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Судами встановлено, щовідповідно до договору № 1228-33к від 20 травня 2009 року про користування електричною енергією побутовим споживачем, укладеного між позивачкою та ТОВ «ЛЕО», позивач ОСОБА_4 є споживачем послуг з енергопостачання за адресою: АДРЕСА_1, які надає їй відповідач. На ім'я позивача було відкрито особовий рахунок НОМЕР_1.
		Листом ТОВ «ЛЕО» від 17 жовтня 2012 року № 1098, спрямованого на ім'я ОСОБА_5 (представника ОСОБА_4.), повідомлено, що у Краснолуцькому РЕМ ТОВ «ЛЕО» за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 по сплаті за спожиту електричну енергію на ім'я ОСОБА_4 Відключення будівлі від електромережі було здійснено 21 грудня 2006 року у зв'язку із наявністю заборгованості за спожиту електроенергію, яка на момент відключення складала 66, 18 грн. Після погашення заборгованості та укладання договору про користування електричною енергією з ОСОБА_4 електропостачання було відновлено. На сьогоднішній день будівля є підключеною до мережі електропостачання. 
		Доказів незаконного відключення будівлі позивача від енергопостачання судами попередніх інстанцій не встановлено.
		Відповідно до пункту 43 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством.
		Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкоду, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи - шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди. 
		Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно зі статтею 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
		Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої  інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, із урахуванням вказаних норм матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4, оскільки остання в обґрунтування заявлених позовних вимог не надала належних доказів, які б свідчили про те, що шкоду було завдано їй з вини працівників відповідача. Позивачем також не надано доказів того, що належний їй будинок було пошкоджено працівниками відповідача, не довела належними доказами розмір цієї шкоди, чиї дії чи бездіяльність привели до цих наслідків, який причинний зв'язок між цими діяннями та наслідками. Не було також доведено позивачем і завдання їй моральної шкоди, а також її розмір.
		У відповідності до пункту 3 частини четвертої статті 297 ЦПК України, 2004 року, у відкритті апеляційного провадження належить відмовити, якщо є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи.
		Постановляючи ухвалу від 24 квітня 2014 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року, Апеляційний суд Луганської області обґрунтовано виходив із того, що апеляційним судом вже була розглянута апеляційна скарга ОСОБА_4 на вказане рішення міського суду, а тому у відкритті апеляційного провадження обґрунтовано відмовлено на підставі пункту 3 частини четвертої статті 297 ЦПК України, 2004 року.
		Колегія суддів погоджується з кінцевими висновками судів попередніх інстанцій. Судами правильно застосовано норми матеріального права та дотримані норми процесуального права, зроблені обґрунтовані висновки на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 212 ЦПК України, 2004 року).
		Доводи касаційної скарги та зміст оскаржених судових рішень не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін. 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		Рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року, ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 28 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 24 квітня 2014 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді            Є. В. Синельников    О. В. Білоконь   С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...