Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 684/766/15-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2018.
Дата набрання законної сили: 25.09.2018
Номер судового провадження: 51-4007км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 вересня 2018року 
		м.Київ
		 
		справа № 684/766/15-к 
		провадження № 51-4007км18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючогоОСОБА_1 ,суддів ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,прокурораОСОБА_5 ,розглянув у судовому засіданні в м.Києві касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого на вирок Старосинявського районного суду Хмельницької області від 27 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017року щодо 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Нова Ушиця Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 ,
		засудженого за вчинення злочинів, передбачених статтею 128 та частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		 
		Обставини справи
		 
		1.Старосинявський районний суд Хмельницької області вироком від 27 липня 2017 року визнав ОСОБА_7 винним у необережному тяжкому та середньої тяжкості тілесному ушкодженні і незаконному придбанні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу. За статтею 128 КК суд призначив ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки; за частиною першою статті 263 КК  у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі частини першої статті 70 КК суд призначив ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 рокита згідно зі статтею 75 КК звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк тривалістю 1 рік 6місяців зпокладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК.
		2.За обставин, установлених судом та детально наведених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 09 червня 2015 року встановив і зарядив саморобну гармату під час масового заходу в с.Івках Старосинявського району Хмельницької області, а ОСОБА_8 за його командою запалив ґніт зарядженої гармати. Внаслідок вибуху гармату розірвало на частини, одна зяких влучила в потерпілого ОСОБА_9 , завдавши йому тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Крім того, у квітні 2009 року засуджений у смт Стара Синява отримав уподарунок відневстановлених осіб револьвер «EKOL Viper», таким чином незаконно придбавши вогнепальну зброю, яку зберігав за місцем свого проживання.
		3. Апеляційний суд Хмельницької області ухвалою від 16 листопада 2017 року залишив без змін вирок районного суду щодо  ОСОБА_7 .
		Доводи касаційної скарги
		 
		4. У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу апеляційного суду іпризначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції через неправильне застосування кримінального закону та істотні порушення кримінального процесуального закону. Він посилається на те, що:
		 до вибуху призвели не безпосередні дії засудженого, а іншої особи, яка запалила ґніт, а тому в діянні засудженого відсутній склад злочину, передбачений статтею 128 КК;
		 виявлену в засудженого вогнепальну зброю останній зберігав неумисно, тому в його діях відсутній склад злочину, передбачений частиною першою статті 263 КК;
		 сторона обвинувачення посилалася на нормативні акти та висновок експерта від 02 липня 2015 року № 88-Б, хоча за обставинами справи гармату не було визнано вогнепальною зброєю.
		5. Також захисник вважає, що, оскільки в діях засудженого відсутній склад злочину, передбаченого статтею 128 КК, цивільний позов необхідно відхилити.
		Оцінка Суду
		 
		6.Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора  ОСОБА_5 , яка вважала, що необхідно відмовити узадоволенні скарги, а оскаржені рішення  залишити без зміни, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні касаційної скарги належить відмовити з огляду на таке.
		Щодо правової кваліфікації за статтею 128 КК
		 
		7.На обґрунтування своєї позиції в частині неправильного засудження ОСОБА_7 застаттею 128 КК сторона захисту зазначає, щооскільки ґніт, який був пусковим механізмом гармати, запалила інша особа, а не засуджений, топричинного зв`язку між діями останнього та наслідками, спричиненими вибухом гармати, немає, а діям іншої особи не було надано правової оцінки.
		8.Тобто Суду належить вирішити питання, чи виключає та обставина, що ґніт гармати запалив не сам ОСОБА_7 , а інша особа за його командою, причинний зв`язок між діями засудженого та наслідками, які настали від розриву гармати.
		9.Суд зазначає, що необережний злочин включає як умисне вчинення особою певної дії або послідовності дій, фактичну сторону яких особа усвідомлює тарезультат яких вона передбачає й бажає досягнути,  з одного боку, так інаслідки, які не охоплювалися умислом винної особи,  з іншого боку. Отже, необережний злочин відрізняється від умисного лише з огляду на ставлення винної особи до наслідків своїх дій, хоча самі дії в обох випадках вчиняються свідомо. 
		10.Таким чином, якщо особа для вчинення запланованих нею дій користується допомогою іншої особи, ця обставина не виключає причинного зв`язку між діями першої особи та тим результатом, досягнення якого нею усвідомлювалося іохоплювалося її умислом. Крім того, така усвідомлена поведінка особи може виражатися не тільки у фізичних діях, але й у командах, проханнях, вказівках, адресованих іншим особам, яких вона залучає для здійснення певних елементів запланованої діяльності. Якщо внаслідок таких усвідомлених дій особи, які включали в себе також і допомогу інших осіб, настає результат, який вона не передбачала, хоча повинна була і могла їх передбачити, то між діями такої особи та наслідками цих дій існує причинний зв`язок у формі необережності.
		11.Повертаючись до обставин цієї справи, Суд відзначає, що суди першої та апеляційної інстанцій визнали встановленими такі обставини:
		Обвинувачений навласному автомобілі прибув на місце події в с.Івки та особисто привіз із собою саморобну гармату, а також порох ізметою використання їх для проведення салютних пострілів. 
		Для здійснення такого пострілу ОСОБА_7 особисто зарядив ствол гармати сумішшю бездимних порохів «Сокол» та «Крук» промислового виробництва, які відносяться до вибухових речовин метальної дії. 
		Близько 11:00 ОСОБА_7 попросив ОСОБА_8 запалити ґніт від гармати, що той і зробив. Унаслідок указаних дій відбувся вибух, ігармату розірвало на частини, одна з яких влучила у праве стегно ноги ОСОБА_9 , через що той отримав тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		12.Така послідовність подій без сумніву свідчить про те, що здійснення пострілу з гармати передбачалося і охоплювалося умислом засудженого, аінша особа, яку він залучив, діяла відповідно до його наміру та вказівок. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили причинний зв`язок між діями засудженого та здійсненням запланованого ним пострілу з гармати.
		13.Те, що в результаті запланованого засудженим пострілу гармату розірвало начастини і потерпілому було заподіяно тілесних ушкоджень, суди першої та апеляційної інстанцій правильно кваліфікували як необережне тілесне ушкодження, оскільки такого наслідку своїх умисних дій засуджений не передбачав, хоча повинен був і міг передбачити.
		14.Отже, дії засудженого, спрямовані на здійснення пострілу, танаслідки цих дій перебувають у прямому причинному зв`язку. А тому, суд першої інстанції правильно застосував закон про кримінальну відповідальність, з чим обґрунтовано погодився апеляційний суд.
		15.Щодо дій правової оцінки ОСОБА_8 , то Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 337 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, ілише в межах цього обвинувачення. Суди першої та апеляційної інстанцій розглядали справу і приймали рішення в межах пред`явленого обвинувачення. Таким чином, Суд не має підстав розглядати цей аргумент сторони захисту, оскільки він очевидно виходить за межі касаційного розгляду упровадженні, що стосується засудженого.
		Щодо правової кваліфікації за статтею 263 КК
		 
		16.Захист також посилається на те, що суди нижчих інстанцій неправильно оцінили обставини справи, зробивши висновок про обізнаність засудженого стосовно того, що вилучений у нього револьвер євогнепальною зброєю. 
		17.Суд нагадує, що в межах своєї компетенції касаційний суд перевіряє правильність правової оцінки обставин судами першої і апеляційної інстанцій. Питання щодо обізнаності засудженого про властивості револьвера, який він зберігав, є питанням факту, а не права. Висновок суду першої інстанції стосовно цього перевірявся і був підтверджений судом апеляційної інстанції.
		18.Суд не бачить підстав ставити під сумнів висновки судів попередніх інстанцій щодо цього питання, а тому відхиляє вказаний довід захисника. 
		Щодо недоліків обвинувального акта
		 
		19.Сторона захисту скаржилася і на те, що слідчі органи при обвинуваченні засудженого у вчиненні дій, передбачених статтею 128 КК, посилалася на нормативні акти, які стосуються використання вогнепальної зброї, хоча гармату не було визнано вогнепальною зброєю.
		20.Проте, як випливає зі змісту вироку, місцевий суд на обґрунтування своїх висновків усупереч твердженням захисника не посилався на такі нормативні акти, і, зокрема, на Інструкцію, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622. 
		21.Тому Суд відхиляє необґрунтовані доводи сторони захисту про те, що суди не дали оцінки твердженням про невідповідність пред`явленого обвинувачення.
		Щодо порушення статті 419 КПК
		 
		22.Апеляційний суд, обґрунтовуючи в ухвалі свою позицію, послався на конкретні фактичні дані, що містяться у кримінальному провадженні та свідчать про правильність висновків суду першої інстанції щодо кваліфікації дій засудженого за статтею 128 та частиною першою статті 263 КК, а також щодо вирішення цивільного позову.Ухвалу апеляційного суду належним чином вмотивовано, і вона відповідає вимогам статті 419 КПК. 
		23. З огляду на наведене Суд не має підстав для задоволення касаційної скарги захисника.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Вирок Старосинявського районного суду Хмельницької області від 27 липня 2017року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, акасаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого  без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення йоскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_3    ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...