Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 208/6662/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 30.10.2018. Зареєстровано: 31.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2018.
Дата набрання законної сили: 24.11.2018
Номер судового провадження: 1-кп/208/594/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018040160001301

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 208/6662/18
		№ провадження 1-кп/208/594/18
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 жовтня 2018 р.    м. Кам`янське
		Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді      ОСОБА_1 
		при секретарі     ОСОБА_2 
		за участю: прокурора      ОСОБА_3 
		обвинуваченого      ОСОБА_4 
		захисників     ОСОБА_5 
		    ОСОБА_6 
		потерпілого     ОСОБА_7 
		представника потерпілого     ОСОБА_8 
		розглянувши кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018040160001301 від 15.08.2018 та угоду про визнання винуватості від 18.10.2018 року укладену між прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12018040160001301 від 15.08.2018 року, з однієї сторони, та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянин України, уродженець м. Кам`янське Дніпропетровської області, маючого вищу освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого з іншої сторони, у присутності захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на підставі ст. ст. 468-470, 472 КПК України, у присутності представника потерпілого ОСОБА_8 , потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , який у відповідності до абз.5 ч.4 ст.469 КПК України надав прокурору письмову згоду на укладення угоди,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.296, ч.1 ст.122 КК України.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні №12018040160001301 від 15.08.2018 року та угоди про визнання винуватості від 18.10.2018р. ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень при наступних обставинах:
		15.08.2018, приблизно о 10.30 год., ОСОБА_4 , разом зі своїми знайомими, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування чоловіками, прийшли до кабінету завідувача гнійно-септичного відділення КЗ «Кам`янська міська лікарня № 7»ДОР», розташованого по вул. С. Слісаренко, 3 у м. Кам`янське на четвертому поверсі, де у той момент також перебував завідувач гнійно-септичного відділення КЗ «Кам`янська міська лікарня №7» ДОР» ОСОБА_7 . Перебуваючи у вищевказаному кабінеті ОСОБА_4 почав висловлювати ОСОБА_7 претензії з приводу його професійної діяльності, пов`язані, на думку ОСОБА_4 , з неналежним виконанням ОСОБА_7 своїх професійних обов`язків. У цей момент до ОСОБА_16 зайшли завідувач відділенням анестезіології та інтенсивної терапії КЗ «Кам`янська міська лікарня №7» ДОР» ОСОБА_17 та лікар-хірург гнійно-септичного відділення КЗ «Кам`янська міська лікарня №7» ДОР» ОСОБА_18 . ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаний час у вищевказаному місці, переслідуючи мету грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокій громадян, а також дотримання правил поведінки у побуті, з метою самоутвердження, прагнучі протиставити себе суспільству, продовжив висловлювати ОСОБА_7 претензії у грубій формі, із застосуванням нецензурної лайки, при цьому, зухвало демонструючи предмет схожий на ніж, який він утримував у своїй руці. На вислови та дії ОСОБА_4 , ОСОБА_17 почав робити ОСОБА_4 зауваження, однак останній, ігноруючи вимоги ОСОБА_17 , продовжував свої протиправні дії, що виражалися у образах ОСОБА_7 , а також погрожував застосуванням фізичного насильства відносно ОСОБА_7 , при цьому, зухвало продемонстрував наявний при ньому предмет схожий на пістолет, направивши його у бік ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , тим самим проявляючи неповагу до існуючих норм поведінки. Після цього, ОСОБА_7 , з метою уникнення продовження конфліктної ситуації, вирішив залишити приміщення свого кабінету, у зв`язку із чим пройшов до дверей, де в той момент знаходився ОСОБА_4 , і намагався вийти з кабінету, однак ОСОБА_4 , перегородив йому шлях і тим самим не дав змоги залишити приміщення кабінету. Далі, ОСОБА_4 , переслідуючи мету грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, цілковито усвідомлюючи протиправність та небезпечні наслідки своїх дій, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокій громадян, а також дотримання правил поведінки у побуті, з метою самоутвердження, діючи із особливою зухвалістю, яка виразилася у застосуванні фізичного насильства до ОСОБА_7 , під приводом надання неналежної допомоги ОСОБА_19 , почав умисно наносити ОСОБА_7 множинні удари руками по голові та тулубу. В цей час ОСОБА_17 намагаючись припинити хуліганські дії ОСОБА_4 , почав перешкоджати ОСОБА_4 завдати тілесні ушкодження ОСОБА_7 та вимагав припинити побиття останнього, однак ОСОБА_4 , ігноруючи вимоги ОСОБА_17 щодо припинення своїх протиправних дій, відштовхнув останнього, тим самим застосувавши до нього опір, при цьому продовжив наносити ОСОБА_7 тілесні ушкодження. Результатом протиправних дій ОСОБА_4 стало те, що згідно довідки виданої в.о. головного лікаря КЗ «Кам`янська міська лікарня № 7»ДОР» № 01-17/1037-18 від 15.08.2018 року в період часу з 10.30 до 13.20 годин була зупинена діяльність гнійно-септичного відділення та заплановане на 15.08.2018 року на 10.30 год. завідувачем гнійно-септичного відділення КЗ «Кам`янська міська лікарня № 7»ДОР» ОСОБА_7 оперативне втручання хворій ОСОБА_20 , 1941 р.н. - ампутація правої нижньої кінцівки на рівні дистальної третини стегна (діагноз - гангрена правої нижньої кінцівки) у зв`язку з нанесенням йому тілесних ушкоджень в результаті хуліганських дій ОСОБА_4 було фактично розпочато о 13:20 год., іншим хірургом ОСОБА_18 , який був залучений позачергово.
		В результаті протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_7 спричиненні тілесні ушкодження, згідно висновку судово-медичного експерта №952-Е від 25.09.2018, у вигляді тупої травми грудної клітини з переломом 8,9 - го ребер ліворуч - відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних пошкоджень, як викликавши тривалий розлад здоров`я більше 21 дня; закрита черепно-мозкова травма з синцями на голові, обличчі, яка супроводжувалась явищами струсу головного мозку - відносяться до легких тілесних ушкоджень, з короткочасним розладом здоров`я, як викликавши розлад здоров`я більше 6, але менше 21 дня; синці на шиї, правому передпліччі - відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
		Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, пов`язаному з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України.
		Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
		За сукупністю скоєного, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.3 ст.296 КК України.
		18 жовтня 2018 року між прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості.
		Відповідно змісту укладеної, та підписаної сторонами угоди:
		Сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин вказаного кримінального правопорушення та його правовою кваліфікацією за ч.3 ст.296, ч.1 ст.122 КК України.
		Обвинувачений беззастережно визнав свою вину в інкримінованим йому діяннях та зобов`язується:
		- відшкодувати завдану потерпілому матеріальну та моральну шкоду;
		- надати спростування щодо обставин вчинених кримінальних правопорушень у соціальних Інтернет мережах.
		Відповідно до ч.4 ст.12 КК України злочини, передбачені ч.1 ст.122 та ч.3 ст.296 КК України, відносяться до середньої тяжкості злочинів, тому згідно з ч.4 ст. 469 КПК України в даному кримінальному провадженні може бути укладена угода.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого (згідно зі ст.66 КК України), є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, а обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого (згідно ст. 67 КК України), не встановлено.
		З урахуванням обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого ОСОБА_4 (раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей), сторони узгодили покарання:
		- за ст. 296 ч.3 КК України - у вигляді трьох років позбавлення волі;
		- за ст.122 ч.1 КК України - у вигляді двох років позбавлення волі.
		Відповідно до ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття обвинуваченому визначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням, якщо обвинувачений протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину.
		Згідно з п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		Сторони, підписуючи вказану Угоду, розуміють, що відповідно до положень ч.2 ст.473 КПК України наслідками укладання та затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України.
		Відповідно до ч.4 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
		1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Відповідно до ч.3 ст. 424 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку:
		1) засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомою статті 474 цього Кодексу, у тому числі не роз`яснення засудженому наслідків укладення угоди;
		2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Підстави оскарження вироку, яким затверджена ця Угода, в апеляційному порядку, що визначені в ч.4 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені ч.3 ст.424 КПК України, обвинуваченому роз`яснено.
		Також наслідком укладання даної Угоди для обвинуваченого є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно, "допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
		У разі невиконання обвинуваченим Угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення звернутися до суду, яким затверджена Угода, з клопотанням про скасування вироку. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку.
		Обвинуваченому роз`яснено, що умисне невиконання цієї Угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
		В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вказав що між ним та прокурором укладено угоду про визнання винуватості у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.296, ч.1 ст.122 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із звільненням від відбуття покарання з випробуванням строком на 2 роки. Винним визнає себе повністю, розкаюється, по суті пред`явленого обвинувачення пояснив, що злочин скоїв при обставинах, вказаних в обвинувальному акті. Пістолет та ніж, які були у нього під час вчинення злочину він не використовував, і не створював цими предметами реальну загрозу для життя чи здоров`я потерпілого. Позовні вимоги потерпілого він визнав в повному обсязі і добровільно відшкодував спричинену шкоду. В соціальних Інтернет мережах він розмістить повідомлення про те що ним не друкувалася інформація про здійснення потерпілим нападу на нього, також він надасть оцінку своїх дій. Просить затвердити укладену між ним і прокурором угоду, не бажає щоб суд розглядав справу в загальному порядку, укладення угоди є добровільним.
		Потерпілий ОСОБА_7 надав прокурору письмову згоду. Свою добровільну згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим потерпілий також підтвердив усно у судовому засіданні. Обвинувачений в повному обсязі відшкодував йому спричинену шкоду, просить позовну заяву у зв`язку з цим не розглядати .
		Суд, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши в обвинуваченого повне порозуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і строку покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.
		Так, кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , згідно ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості.
		Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України, враховуючи що кримінальне правопорушення відноситься до злочинів середньої тяжкості, надання потерпілим письмової згоди прокурору на укладення ними угоди, може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.
		Угода за змістом укладена відповідно до ст.472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
		Суд переконався в тому, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов`язань.
		Як видно з реєстру матеріалів досудового розслідування у справі зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, а тому визнання ним винуватості є цілком виправданим.
		З урахуванням особи винного, ступеню та характеру сприяння обвинуваченого у проведенні досудового розслідування щодо нього, характеру і тяжкості скоєного, наявності суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень, те що ОСОБА_4 раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває, повне визнання вини, щире каяття, відсутність тяжких наслідків, завданих кримінальним правопорушенням, добровільне відшкодування потерпілому шкоди, суд прийшов до висновку, що обставини цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні, а тому вважає необхідним затвердити угоду про визнання винуватості.
		Питання щодо судових витрат слідує вирішувати в порядку, передбаченому ст.124 КПК України,
		Питання щодо речових доказів слідує вирішувати в поряду, передбаченому ст.100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373,374,472,473,474,475 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 18 жовтня 2018 року, укладену між прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12018040160001301 від 15.08.2018 року, з однієї сторони, та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншої сторони у присутності захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на підставі ст. ст. 468-470, 472 КПК України, у присутності представника потерпілого ОСОБА_8 , потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , який у відповідності до абз.5 ч.4 ст.469 КПК України надав прокурору письмову згоду на укладення угоди.
		Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, і призначити ОСОБА_4 :
		за ч.3 ст.296 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
		за ч.1 ст.122 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України при сукупності злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		У відповідності зі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного йому вироком суду з випробуванням, встановивши ОСОБА_4 іспитовий строк 2 (два) роки.
		Відповідно до п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду негайно у зв`язку з засудженням до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.
		На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, але лише у випадках, встановлених ст.ст.473,394 КПК України.
		Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...