Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/847/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Позовне провадження; Спори про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 01.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2018.
Дата набрання законної сили: 24.10.2018
Номер судового провадження: 61-23426ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України                                        
		 
		24 жовтня 2018 року 
		м. Київ
		 
		справа № 300/847/16-ц
		провадження № 61-23426св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Стрільчука В. А., 
		суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О., Ступак О. В. (суддя-доповідач), Усика Г. І., 
		 
		учасники справи: 
		позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»,
		відповідач - ОСОБА_2, 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу                  Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на                    рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 листопада                2016 року у складі судді Софілканич О. А. та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 17 січня 2017 року у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Готра Т. Ю., Бисаги Т. Ю. 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У жовтні 2016 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» (далі - ПрАТ «СК «Провідна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди у порядку регресу, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП). 
		Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 14 жовтня 2014 року у м. Ужгороді  сталася ДТП за участю автомобіля марки «Hyundai Accent», державний                  номерний знак НОМЕР_1, під керуванням відповідача, та автомобіля марки «Audi», державний номерний знак НОМЕР_2. Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
		 
		Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області                      від 11 листопада 2014 року винним у ДТП визнано ОСОБА_2 
		 
		Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «СК «Провідна».
		 
		Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі - АТ «СГ «ТАС») сплатило на користь власника транспортного засобу «Audi», державний номерний знак НОМЕР_2, суму страхового відшкодування у розмірі 49 806,54 грн. У свою чергу АТ «СГ «ТАС» звернулося до ПрАТ «СК«Провідна» із заявою про виплату страхового відшкодування у порядку регресу, у зв'язку з чим позивач сплатив на користь АТ «СГ «ТАС» суму страхового відшкодування у розмірі 49 806, 54 грн. 
		 
		У зв'язку із не виконанням відповідачем обов'язку щодо надання письмового повідомлення про вчинення ДТП протягом трьох робочих днів, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь у поряду регресу 49 806,54 грн у відшкодування майнової шкоди, а також стягнути судові витрати.
		 
		Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 листопада    2016 року у задоволенні позову ПрАТ «СК «Провідна» відмовлено. 
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження сплати ним на користь АТ «СГ «ТАС» суми страхового відшкодування. Відповідач не надав позивачу повідомлення про ДТП протягом трьох робочих днів, оскільки він знаходився на лікуванні, а тому підстави для стягнення з позивача суми страхового відшкодування у порядку регресу відсутні.  
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 17 січня 2017 року апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Провідна» відхилено. Рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 листопада 2016 року залишено без змін. 
		 
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.  
		 
		У березні 2017 року ПрАТ «СК «Провідна» подало до Вищого спеціалізованого                  суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на                           рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 листопада             2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 17 січня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального                 права та порушення норм процесуального права, просило суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди з порушенням норм матеріального                   та процесуального права не встановили належним чином всіх обставин справи,                  у результаті чого ухвалили незаконні та необґрунтовані рішення. Судами не перевірено поважність причин неповідомлення позивача про настання страхового випадку. 
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу. 
		 
		У червні 2017 року від ОСОБА_2надійшли заперечення на касаційну скаргуПрАТ «СК «Провідна», у яких заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, оскільки фактично зводиться до переоцінки доказів, яким суд надав належну оцінку.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року справу призначено до судового розгляду. 
		 
		15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про             внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного             процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		 
		Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ПрАТ «СК «Провідна» не підлягає задоволенню із таких підстав.
		 
		Судами встановлено, що 14 жовтня 2014 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «HyundaiAccent», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Університетській у м. Ужгороді, під час повороту ліворуч не надав перевагу у русі автомобілю «Audi», державний номерний знак НОМЕР_2, у результаті чого відбулось зіткнення транспортних засобів. Внаслідок ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
		 
		Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області                         від 11 листопада 2014 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
		 
		Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ «СК «Провідна» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25 грудня 2013 року № АС/4737972. 
		 
		Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Audi», державний номерний знак НОМЕР_2, застрахована у АТ «СГ «ТАС» відповідно до умов договору добровільного страхування транспортного засобу від 23 жовтня 2013 року.
		 
		22 жовтня 2014 року АТ «СГ «ТАС» сплатило на користь власника транспортного засобу «Audi», державний номерний знак НОМЕР_2, суму страхового відшкодування у розмірі 49 806,54 грн. 
		 
		30 жовтня 2014 року АТ «СГ «ТАС» надіслало ПрАТ «СК «Провідна» заяву                                 № Г.05.0.0/437 у якій вказало, що транспортний засіб потерпілої особи застрахований у АТ «СГ «ТАС» за договором добровільного страхування наземного транспорту                від 23 жовтня 2013 року, ними здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 49 806,54 грн, і, враховуючи, що цивільна відповідальність особи винної у ДТП застрахована в ПрАТ «СК «Провідна», просило здійснити відшкодування шкоди у порядку регресу.
		 
		Відповідно до платіжного доручення від 30 грудня 2015 року № 0055517 ПрАТ                 «СК «Провідна» здійснено виплату АТ «СГ «ТАС».
		 
		Страхування ? це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
		 
		Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		 
		Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»                 (далі - Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.  
		 
		Стаття 38 Закону передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов. 
		 
		Так, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону (підпункт 38.1.1 («ґ») пункту 38.1 статті 38 Закону)
		 
		Згідно з підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ), повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про знаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.  
		 
		Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.  
		 
		Однак, зазначені норми вказують на право страховика щодо подання регресного позову, а не необхідність безумовного стягнення сум у порядку регресу.
		  
		У разі, якщо факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; страховик сплатив страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинно ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з таких зобов'язань повинні вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.
		 
		Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України                        від 16 вересня 2015 року у справі № 6-284цс15 та від 22 березня 2017 року у справі   № 6-2011цс16.
		 
		Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об'єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист. 
		 
		Враховуючи наведене, суд першої інстанції, із яким погодився й апеляційний суд, встановивши, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється, він зафіксований правоохоронними органами, відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності, сама страхова компанія відповідача його визнала, добровільно сплативши страхове відшкодування, дійшов правильного висновку про те, що неповідомлення страховика про настання страхового випадку не є підставою для задоволення регресного позову. 
		 
		Доводи заявника в касаційній скарзі про те, що судами не перевірено поважність причин неповідомлення відповідачем позивача про настання страхового випадку, є безпідставними, оскільки судами встановлено, що відповідач у період із 15 жовтня 2014 року по 20 жовтня 2014 року перебував на лікуванні із діагнозом закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, що підтверджується довідкою Воловецької центральної районної лікарні від 02 листопада 2016 року № 146.
		 
		Посилання заявника в касаційній скарзі на неповне з'ясування судами обставин, які мають значення для справи, повністю спростовуються змістом оскаржуваних рішень, які є достатньо повними і обґрунтованими, містять переконливі висновки по суті вирішеного спору, а також встановленими судами і наведеними вище обставинами справи.   
		 
		Висновки судів по сутті вирішення справи є правильними, законними та обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та не спростовані позивачем належним чином.
		 
		Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права.
		 
		Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення судів попередніх інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
		 
		Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»  залишити без задоволення.
		 
		Рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 листопада                2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 17 січня 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийВ. А. Стрільчук  Судді:В. О. Кузнєцов   С. О. Погрібний   О. В. Ступак   Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...