Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 303/6061/18 : не визначено.
Надіслано судом: 01.11.2018. Зареєстровано: 02.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.11.2018.
Дата набрання законної сили: 18.06.2019
Результат оскарження 18.06.2019 Львівський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/303/671/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018070120000800

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    Справа № 1-кп/303/671/18
		            303/6061/18
		номер рядка стат. звіту 3
		 
		  
		Іменем України
		В И Р О К
		 
		01 листопада 2018 року                            м. Мукачево
		 
		Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
		у складі колегії:     головуючого  судді         ОСОБА_1 
		суддів:             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		       секретар судового засідання             ОСОБА_4 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Мукачеві кримінальне провадження № 12018070120000800 внесене до ЄРДР 20.07.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,
		- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України, 
		за участю сторін кримінального провадження:
		сторони обвинувачення     -     прокурора         ОСОБА_6 
		сторони захисту          -     обвинуваченого     ОСОБА_5 
		           -    захисника        адвоката ОСОБА_7 
		потерпілої            -                 ОСОБА_8 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		20 липня 2018 року, близько 03:30 год., ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , на грунті триваючих неприязних відносин, вступив у сварку з своїм батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якої умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою заподіяння смерті, кухонним ножем наніс ОСОБА_9 множинні, а саме 2 (два) проникаючі колото-різані поранення в життєво важливі органи, тобто в область грудної клітини з пошкодженням серцевої сорочки, наскрізним пораненням стінки правого передсердя, що супроводжувалося гострою внутрішньою та зовнішньою крововтратою з розвитком травматичного гіповолемічного шоку та у порожнину грудної клітки на рівні 5-го міжребер`я зліва, у порожнину грудної клітки на рівні мечеподібного відростка грудини; непроникаючі колото-різані рани в тім`яно потиличній ділянці голови зліва, на рівні 6-го ребра зліва по середньо-ключичній лінії, по передньому краю підпахвинної западини зліва та різані рани на задній поверхні лівого плеча у нижній третині з переходом на ділянку ліктьового суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 219/18 від 17.08.2018 р. відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_9 і виникли від дії плоского колото-ріжучого предмету типу клинка ножа, за короткий проміжок часу до настання смерті.
		Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.1 ст.115 КК України, умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Обвинувачений ОСОБА_10  свою вину в умисному протиправному заподіянні смерті потерпілому ОСОБА_9 не визнав, та показав, що проживає АДРЕСА_1 разом з батьком ОСОБА_9 та бабусею. Його мати- ОСОБА_11 з ними не проживає, бо через погане ставлення до неї батька, покинула його та проживає з іншим чоловіком, однак часто навідується до них. Так, 20 липня 2018 року, близько 20:00 год. він повернувся з роботи додому, вдома була його мати, яка робила у них ремонт. Мати попросила його піти купити цигарки. Він пішов у кафе за цигарками, через деякий час прийшла його мати. Вони посиділи, випили пиво та пішли у центр села, там ще випили пива, купили цигарок та пива з собою, і близько 01:00 год. повернулися додому. Зайшовши в кімнату  спальню, яку займав батько побачив, що батько п`яний, роздлягається та хоче лягати спати. Побачивши їх з матір`ю почав сварку, кричав що їх заріже. Після чого, взяв викрутку та кинувся на нього, поранивши його викруткою в область брові. Мати почала за нього захищатися та спробувала зупинити батька. Він вибив викрутку з батькових рук, однак батько схватив ніж, який лежав на столі та кинувся на нього з ножем і наніс йому удар у ногу біля коліна. Мати побачивши кров, що текла з брові та коліна вибігла з кімнати, а він відібрав у батька ніж. Яким чином розвивалися події далі не пам`ятає.Прийшов до себе вже сидячи на східцях будинку, чекав приїзду поліції. Батько був людиною агрессивною, коли випивав то бив маму, сестру, бабусю, на нього неодноразово викликали поліцію. Він не мав наміру вбивати батька а тільки захисти себе, і сам не знає, як так сталося. Скільки ударів ножем і куди наніс батькові не пам`ятає.
		Потерпіла ОСОБА_8  показала, що доводиться рідною сестрою обвинуваченого ОСОБА_5 . Вже 5-ть років не проживає вдома, тобто з братом та батьком у бабусі. Рідко з ними бачиться, однак з бабусею спілкується по телефону і остання часто скаржилася їй на батька - ОСОБА_9 , який на грунті вживання алкоголю, був дуже агрессивною людиною, чіплявся до рідних під найменшим приводом. Про смерть батька дізналася від бабусі.
		Свідок ОСОБА_11 показала, що доводиться матір`ю обвинуваченого та потерпілої. З батьком її дітей  ОСОБА_9 , який зловживав алкоголем та був дуже агресивним розлучилася вже багато років тому, переїхала жити в інший будинок, але навідується до матері, допомагає з ремонтом. Її бувший чоловік ОСОБА_9 залишився проживати разом з сином та своєю тещею, бо не мав іншого житла. Мати не була задоволена таким станом речей, але мирилися з тим, що зять мусить проживати з нею. У той день, вона була у мами - закінчувала ремонт. Близько 20:00 год. з роботи повернувся її син ОСОБА_12 , якого вона попросила піти у кафе купити цигарок. Син так і зробив, однак довго не повертався і вона пішла за ним. Там вони з сином випили кілька бокалів пива та пішли у центр села за цигарками. Там ще випили пива, купили цигарок та пиво для батька і повернулися додому. Прийшли додому десь за північ, близько 01:00 годин ночі. Зайшли до ОСОБА_13 у спальню  кімнату, яку він займав у будинку. Той був сильно п`яний, роздягався, хотів лягати спати. Однак побачивши їх дуже розізлився, що довго ходили за цигарками, почав кричати та накинувся на сина з викруткою, яку зберігав серед інструментів у своїй тумбочці. Вона почала зупиняти чоловіка, мовляв що він робить та відштовхнула його від сина, однак ОСОБА_14 встиг поранити ОСОБА_15 викруткою над бровою, почала сильно текти кров. Син вибив викрутку з рук ОСОБА_14 , однак той схопив зі столу ніж і знову кинувся на сина, погрожуючи вбити. Вона побачила, як син нагнувся за тряпкою, щоб витерти кров, яка текла з рани над бровою, а ОСОБА_14 у цей момент вдарив сина ножем у ногу біля коліна внаслідок чого, з ноги сильно почала текти кров. Вона так перелякалася, що мусила по потребі вийти до вбиральні, а коли повернулася, побачила сина ОСОБА_15 , який сидів на східцях будинку. Зайшовши у кімнату побачила ОСОБА_14 , який лежав у крові та вже був мертвий. Стверджує, що ОСОБА_14 був п`яний, бо у той день вона з ним удвох до обіду випили 4 л пива. Вважає, що син не мав наміру вбивати свого батька, але так сталося.
		Свідок ОСОБА_16  показала, що доводиться бабусею обвинуваченого та потерпілої і тещею померлого ОСОБА_9 . Її зять жив з нею після того, як її донька ОСОБА_17 розлучилася з ним. Зять ОСОБА_14 був розбишакою, вона завжди була проти їх весілля з дочкою, однак змирилася. Коли ОСОБА_14 випивав, ставав дуже агресивним, бив її, доньку та онуків. Ввечері напередодні трагедії вона пішла спати до старенької сусідки, за якою доглядала. Вночі її розбудила донька стареньої та повідомила їй про смерть її зятя ОСОБА_14 . Обставин за яких її онук убив зятя не знає, однак знає, що ОСОБА_12 не мав наміру вбивати свого батька.
		З протоколу огляду місця події від 20.07.2018 року з ілюстративною таблицею, вбачається, що під час огляду дворогосподарства АДРЕСА_1 , проведенного з дозволу та у присутності власника ОСОБА_18 , у спальній кімнаті будинку обстановка візуально не порушена, під час огляду виявлено та вилучено ніж № 1 зі сходів будинку АДРЕСА_1 , ніж № 2 у вітальній кімнаті будинку та частину тканини зі слідом речовини червоно-бурого кольору з дивану вітальної кімнати, викрутку з вітальної кімнати. Вилучені речі упаковані у спец пакети. Проколол підписаний всіма учасниками слідчої дії без зауважень.
		Постановю слідчого від 20 липня 2018 року, вилучені під час огляду місця події дворогосподарства АДРЕСА_1 речі, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
		З протоколуслідчого експериментувід 07.08.2018року з ілюстративною таблицею, проведенного за участю свідка ОСОБА_11 вбачається, що останній повністю узгоджується з показами даними в якості свідка в судовому засіданні.
		Згідно висновку експерта № 219/18 від 17.08.2018 року, виконаного на підставі ухвали слідчого судді про призначення судово-медичної експертизи, - смерть ОСОБА_9 настала внаслідок множинних, а саме: 2 (двох) проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини з пошкодженням серцевої сорочки, наскрізним пораненням стінки правого передсердя, що супроводжувалося гострою внутрішньою та зовнішньою крововтратою з розвитком травматичного гіповолемічного шоку, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення, і з безпосередньою причиною настання смерті знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку. При судово-медичному дослідженні трупа, виявлені тілесні ушкодження проникаючі - у порожнину грудної клітки на рівні 5-го міжребер`я зліва, у порожнину грудної клітки на рівні мечеподібного відростка грудини та непроникаючі колото-різані рани в тім`яно потиличній ділянці голови зліва, на рівні 6-го ребра зліва по середньо-ключичній лінії, по передньому краю підпахвинної западини зліва та різані рани на задній поверхні лівого плеча у нижній третині з переходом на ділянку ліктьового суглобу. Вказані тілесні ушкодження по давності виникнення вкладаються в дату 20.07.2018 року З моменту спричинення тілесних ушкоджень до настання смерті пройшов короткий проміжок часу. У досліджуваній частині трупної крові ОСОБА_9 , етиловий спирт не виявлено.
		Згідно довідкиМукачівської ЦРЛ№ 1381від 18.10.2018року, гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доставдений в приймальне відділення 20.07.2018 року о 04:50 год. з діагнозом ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забійна рана лівого надбрів`я, Різана рана в області правого коліна. Садна лівої вушної раковини. Алкотест 1.90%.
		Згідно висновку експерта № 257/18 від 27.07.2018 року, виконаного на підставі ухвали слідчого судді про призначення судово-медичної експертизи, у гр. ОСОБА_5 , 1993 р. н., виявлені тілесні ушкодження у виді травматичного набряку та гіперемії по окружності нижньої третини правого стегна, колінного суглобу та верхньої третини гомілки, рани хвостової частини лівої брови, рани на лівій вушній раковині, поверхневих ран на передвушній області зліва, на долоневій поверхні правої кисті, які виникли від дії колюче-ріжучих придметів, чим могло бути лезо кухонного ножа, по давності виникнення можуть вкладатися в дату події, що мала місце 20.07.2018 і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, які згідно п.2.3.3 Правил судово-мендичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, як такі що потягли за собою розлад здоров`я на строк більше 6, але не більше як 21 день. 
		Згідно висновку експерта № 81 від 11.09.2018 року, виконаного на підставі ухвали слідчого судді про призначення судово-медичної експертизи, враховуючи групи крові потерпілого ОСОБА_9 (групи О (І) з анти-А, анти-В системи АВО) і підозрюваного ОСОБА_5 (групи О(І), анти-В ситеми АВО) та результати проведених досліджень, можна зробити висновки, що знайдені сліди крові та епітеліальні клітини людини чоловічої генетичної статі на клинку та руків`ї ножа №№ 1,2 можуть походити, як за рахунок крові та епітеліальних клітин самого потерпілого так і за рахунок особи чоловічої генетичної статі з группою крові О(І), анти А, анти-В, системи АВО. Не виявлення антигена А, властивого підозрюваному ОСОБА_5 , дозволяє виключити можливість домішку його крові та епітеліальних клітин на клинку та руків`ї ножа (об. №№ 1,2)
		Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 120 від 23.08.2018 року, виконаного на підставі ухвали слідчого судді про призначення судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 психічним захворюванням не страждав і не страждає ним по теперішній час. Інкриміноване йому діяння, а саме спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 20.07.2018 року, які вподальшому призвели до його смерті, скоїв у стані, коли міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Турянчик не виявляє ознак алкоголізму та наркоманії.
		Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України, знаходить своє підтвердження зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Так, згідно показів потерпілої ОСОБА_8 та свідків: ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , які є рідними сестрою, матір`ю та бабусею обвинуваченого ОСОБА_5 , - померлий ОСОБА_9 був особою агресивною на фоні зловживання алкоголем. Вони часто зазнавали фізичного насильства з боку останнього у зв`язку з чим ОСОБА_14 притягався до адміністративної відповідальності. Зауважували, що померлий за життя часто погрожував своєму синові ОСОБА_20 (обвинуваченому), що зарубає його, так як його брат зарубав свого сина, тому обвинувачений ОСОБА_5 часто змушений був зачинятися у своїй кімнаті. З оглянутих судом постанов про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_21 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вбачається, що ОСОБА_9 притягався до адміністративної відповідальності за часті сварки зі своєю тещею  свідком ОСОБА_16 .
		Твердження обвинуваченого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_19 , - матері обвинуваченого, яка одночасно є бувшою дружиною померлого ОСОБА_9 , що останній у день смерті перебував у сильному алкогольному сп`яніння, спростовується висновком експерта № 219/18 від 17.08.2018 року, про те, що у трупній крові ОСОБА_9 етиловий спирт не виявлено.
		Покази, дані обвинуваченим ОСОБА_5 в судовому засіданні, щодо обставин спричинення йому батьком тілесних ушкоджень у ході сварки, що мала місце у 20.08.2018 року між ними, підтверджуються показами свідка ОСОБА_11 та висновком експерта № 257/18 від 27.07.2018 року.
		Однак, твердження обвинуваченого про те, що він вихвативши з рук батька ніж, захищався від останнього шляхом нанесення йому численних ударів ножем у життєво важливі органи, не маючи намір на вбивство останнього, спростовуються встановленою обставиною того, що у ОСОБА_13 не було в руках нічого в момент спричинення йому обвинуваченим ОСОБА_22 численних колото-різаних ножових поранень у життєво важливі органи, два з яких проникаючі і призвели до смерті потерпілого.
		У ході судового розгляду з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 , внаслідок алкогольного сп`яніння 1,90 % проміле, міг погано пам`ятати скільки саме ударів ножем наніс своєму батькові у ході сутички з ним. Проте, мав здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними, розуміючи, що знаряддя (ніж), яким він спричиняв батькові тілесні ушкодження  є небезпечним та може призвести до настання смерті людини.
		Невизнання обвинуваченим умислу на вбивство батька, суд оцінює як обраний ним спосіб захисту від інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.1 ст.115 КК України  умисного вбивства. Оскільки, кількість спричинених обвинуваченим потерпілому ударів ножем у життєво-важливі органи, свідчить про умисел саме на вбивство, тобто протиправне позбавлення життя іншої людини.
		Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 просила суд перекваліфікувати дій обвинуваченого ОСОБА_5 з ч.1 ст.115 КК України  умисного вбивства на ст. 118 КК України, - умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони. Мотивуючи, відсутності в обвинуваченого умислу на вбивство батька, а тільки перевишенням з боку обвинуваченого меж самозахисту при виникненні реальної загрози його життю та здоров`ю, з врахуванням поведінки потерпілого ОСОБА_9 , який першим напав на свого сина спочатку з викрутою, а потім з ножем. 
		При вирішенні питання про наявність чи відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суд керується роз`ясненнями Пленуму ВСУ у постанові від 26.04.2002 р., що при розв`язанні питання про наявність перевишення меж необхідної оборони необхідно враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, обставини, що могли вплинути на реальнее співвідношення сил.
		Суд критично оцінює позицію сторони захисту щодо необхідності перекваліфікації дій обвинуваченого, оскільки з моменту коли обвинувачений ОСОБА_5 відібрав ніж у свого батька ОСОБА_9 , останній перестав представляти будь яку загрозу здоров`ю чи життю обвинуваченого, а тому у обвинуваченого ОСОБА_5 на момент, коли він наносив удари ножем ОСОБА_9 в життєво важливі органи, при цьому припускаючи можливість настання смерті останнього, вже не було жодних підстав побоюватись за своє життя чи здоров`я, оскільки умисел передбачає усвідомлення виним суспільно небезпечних наслідків своїх дій, бажання або свідомого припущення заподіяння смерті потерпілому. 
		Умисне поранення життєво важливих органів потерпілого, внаслідок чого сталася смерть, судова практика розцінює як свідчення умислу винного на позбавлення життя і кваліфікує такі дії як умисне вбивство.
		Вирішуючи питання про зміст умислу ОСОБА_5 , суд виходить з сукупності всіх обстави вчиненного злочину та враховує знаряддя злочину  ніж, кількість, характер та локалізацію поранень, з яких два проникаючі, решта не проникаючі, всі поранення колото-різані у життєво важливі органи людини, стосунки потерпілого ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_5 , які були напруженими через триваючі погрози з боку батька на вбивство сина, поведінку потерпілого ОСОБА_23 , яка передувала злочину.
		Наявні у справі докази свідчать, що потерпілий ОСОБА_9 сам спровокував вчинення обвинуваченим злочинних дій, першим напавши на обвинуваченого з викруткою, а після того, як обвинувачений її відбив, - з ножем. 
		Однак, подальші дії обвинуваченого ОСОБА_5 , який вирвав ніж з рук потерпілого і спрямував його у життєво-важливі органи потерпілого ОСОБА_23 усвідомлюючи, до яких наслідків можуть такі призвести, прямо вказують на наявність у нього прямого умислу на вбивство.
		При цьому суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
		Оцінюючи зібрані у справі докази, які є належними, допустимим та достатніми в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України  умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині, а вина його доведена повністю, хоч ним і не визнана.
		При вирішенніпитання,чи підлягаєобвинувачений ОСОБА_5 кримінальній відповідальностіта чипотребує застосуванняпримусових заходівмедичного характеру,суд бере доуваги Висновоксудово-психіатричноїекспертизи №120від 23.08.2018року,згідно якого,  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 психічним захворюванням не страждав і не страждає ним по теперішній час. Інкриміноване йому діяння, а саме спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 20.07.2018 року, які в подальшому призвели до його смерті, скоїв у стані, коли міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 не виявляє ознак алкоголізму та наркоманії.
		Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує: характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який згідно вимог ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, всі обставини справи в їх сукупності, дані про особу винного, керуючись законом. 
		Так, ОСОБА_5 , - є особою молодого віку, раніше не судимий, тимчасово не працює, не одружений, на обліку в психіатра, фтизіатра та нарколога не перебуває, як безробітний на обліку в центрі зайнятості не значиться, проживає з бабусею, за місцем проживання характеризується позитивно.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого є  вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і вважає за можливе призначити ОСОБА_5 реальне покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.1 ст. 115 КК України 
		На підставі ч. 5 ст. 72, 73 КК України ОСОБА_5 в строк покарання, слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з моменту його затримання один день, тобто 20 липня 2018 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Цивільний позов у справі потерпілою не заявлено. 
		Речові докази: кухонний ніж та викрутку, вилучені з вітальної кімнати, клаптик вирізної матерії з поверхні дивану, верхній одяг обвинуваченого ОСОБА_5 , передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, застосований до ОСОБА_5 під час досудовго провадження, продовжено судом строком на 60 діб, тобто до 08 грудня 2018 року, включно., слід залишити без змін.
		 
		Керуючись ст.ст. 368- 374, 376 КПК України, суд -
		 
		 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років. 
		Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання. 
		На підставі ч. 5 ст. 72, 73 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк покарання, строк попереднього ув`язнення з моменту його затримання один день, тобто 20 липня 2018 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5  домашній арешт залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Речові докази: кухонний ніж та викрутку, вилучені з вітальної кімнати, клаптик вирізної матерії з поверхні дивану, верхній одяг обвинуваченого ОСОБА_5 , передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області  знищити.
		На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд протягом 30-ти днів з дня проголошення, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.
		   Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		 
		 
		Головуючий    суддя                          ОСОБА_1 
		 
		       судді:                             ОСОБА_2 
		 
		                                    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...