Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0640/4388/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2018. Зареєстровано: 02.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2018.
Дата набрання законної сили: 25.10.2018
Номер судового провадження: 0640/4388/18/4732/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		У Х В А Л А 
		(про передачу адміністративної справи на розгляд до іншого адміністративного суду)
		 
		25 жовтня 2018 року                                   м. Житомир                         справа № 0640/4388/18  
		категорія 12.3
		 
		Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючого судді Токаревої М.С.,
		секретар судового засідання Мельниченко О.В.,
		за участю: представника позивача ОСОБА_1,
		представника відповідача Бодня В.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про передачу адміністративної справи на розгляд до іншого адміністративного суду в адміністративній справі за позовом  ОСОБА_3  до  Державної екологічної інспекції України   третя особа: Державна екологічна інспекція у Житомирській області  про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу,
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції України, третя особа: Державна екологічна інспекція у Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу.
		У судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про передачу справи на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру декларацій  місцем проживання позивача є місто Київ.
		Представник позивача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання представника  відповідача та передачі справи на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва з посиланням на те, що позивач згідно договору оренди житлового приміщення фактично проживає у м.Житомирі.
		Заслухавши думки учасників судового розгляду щодо заявленого клопотання, дослідивши надані, на підтвердження своїх позицій сторонами докази, суд дійшов наступного висновку. 
		Так, ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (надалі по тексту-Закон) передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.
		Відповідно до ч.10 ст. 6 Закону передбачено, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
		Нормами ч.11 ст.6 Закону визначено, що у разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Норми аналогічного змісту наведено і у Правилах реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207.
		Отже, виходячи зі змісту зазначених норм обов'язковою умовою підтвердження місця проживання за відповідною адресою є саме реєстрація місця проживання в органі реєстрації.
		З наданої представником позивача копії договору оренди житлового приміщення дійсно вбачається, що з липня 2018 року позивач у даній справі ОСОБА_3 орендує житло в м.Житомирі. Проте, у вказаному договорі немає даних про реєстрацію позивача за адресою проживання у м.Житомирі. Будь яких інших доказів, які б могли підтвердити  реєстрацію місця проживання позивача у м.Житомирі суду надано не було.
		У судовому засіданні представник позивача не заперечував факт того, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача є м.Київ.
		У частині першій статті 125 Конституції України, частині першій статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зазначається, що судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності. Територіальна юрисдикція (підсудність) задля забезпечення доступності правосуддя для суб'єктів приватного права може бути загальною, альтернативною, виключною, із зв'язку справ. Алгоритм обрання такої підсудності дозволяє встановити конкретний адміністративний суд, куди особі потрібно звернутися за захистом своїх прав і законних інтересів з метою розгляду та вирішення конкретного спору.
		За нормами ч.1 ст.25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
		Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04), фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, Європейський суд з прав людини у справі "Занд проти Австрії" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом (Zand v. Austria № 7360/76).
		Враховуючи, що зареєстрованим місцем проживання позивача та місцезнаходженням відповідача є місто Київ ( а.с.55 ), то суд дійшов висновку, що дана справа відноситься до територіальної підсудності Окружного адміністративного суду міста Києва.
		З огляду на наведені обставини та норми права, клопотання представника відповідача є обгрунтованим та його слід задовольнити, а справу передати на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
		 
		Керуючись статтями 29, 30, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		ухвалив:
		 
		           Клопотання представника відповідача задовольнити.
		Передати  справу № 0640/4388/18 за позовом  ОСОБА_3  до  Державної екологічної інспекції України,   третя особа: Державна екологічна інспекція у Житомирській області  про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
		 
		Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
		Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом пятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний тест ухвали складено 01 листопада  2018 року.
		 
		Суддя                                                    М.С. Токарева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...