Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/29893/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2018. Зареєстровано: 02.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2018.
Дата набрання законної сили: 30.10.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		30 жовтня 2018 року 
		Київ
		справа №127/29893/13-а
		провадження №К/9901/3092/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши у касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом Вінницької міської ради до Відділу містобудування та архітектури Вінницької райдержадміністрації Вінницької області, Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області, третя особа - ОСОБА_2 про скасування будівельного паспорту, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Драчук Т.О., Полотнянка Ю.П., Загороднюка А.Г. від 30 вересня 2015 року,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		1. У грудні 2013 року Вінницька міська рада звернулась до суду із вказаним позовом до Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області, відділу містобудування та архітектури Вінницької райдержадміністрації, третя особа  ОСОБА_2, у якому просила визнати недійсним та скасувати будівельний паспорт на будівництво дачного будинку, господарських будівель та споруд за реєстраційним № 62, виданий ОСОБА_2
		 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		 
		2. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2015 року позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано  будівельний паспорт на будівництво дачного будинку, господарських будівель та споруд за реєстраційним № 62, виданий ОСОБА_2
		 
		3. Рішення суду мотивовано тим, що територія, на якій розташована надана ОСОБА_2 земельна ділянка, запроектована під розширення міської території та розміщення забудови міста Вінниці. 
		 
		4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Визнано недійсним будівельний паспорт на будівництво дачного будинку, господарських будівель та споруд за реєстраційним № 62, виданий ОСОБА_2
		 
		5. Рішення суду мотивовано тим, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням предметної підсудності, а отже наявності правових підстав для ухвалення нового судового рішення в порядку статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		6. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить його скасувати та залишити позовну заяву без розгляду. 
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		7. Судами попередніх інстанцій встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що постановою ради Міністрів УРСР від 25 липня 1987 року № 259 з метою забезпечення планомірного, економічного обґрунтованого і комплексного розвитку затверджено генеральний план розвитку міста Вінниці. Генеральним планом передбачено подальший розвиток міста на площі 7,2 тис. га за рахунок включення до міської території 110 га сільськогосподарських земель Вінницького району.
		 
		Рішенням Вінницької міської ради від 23 листопада 2007 року № 1498 «Про розроблення та затвердження містобудівної діяльності» затверджено генеральний план на зазначеній земельній ділянці та запроектовано багатоквартирну забудову (10 мікрорайон, багатоквартирна житлова та громадська забудова) з відповідним функціональним призначенням території. 
		 
		Розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області № 789 від 05 липня 2012 року "Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту" передано громадянам у власність земельні ділянки загальною площею 2, 0000 га, з них 2, 0000 га - рілля, для ведення садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які не надані у власність та користування (землі запасу), на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту.
		 
		Управлінням Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 від 13 липня 2012 року, цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального садівництва, площею 0,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1
		 
		01 липня 2012 року вказану земельну ділянку придбав ОСОБА_2, що підтверджується договором купівлі - продажу. 
		 
		Відділом містобудування та архітектури Вінницької райдержадміністрації на забудову вказаної земельної ділянки видано будівельний паспорт на будівництво дачного будинку, господарських будівель та споруд за реєстраційним номером № 62.
		 
		19 вересня 2013 року Департаментом архітектури містобудування та кадастру Вінницької міської ради складено акт за результатом здійснення моніторингу містобудівної ситуації (обстеження) території на якій, згідно генерального плану міста Вінниці 1983 року, генерального плану міста Вінниці, затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 23 листопада 2007 року №1498, зі змінами, з актуалізацією за результатами його моніторингу, затвердженими рішенням Вінницької міської ради від 01 лютого 2013 року №1140 (розробник Український державний науково-дослідний інститут проектування міст імені Ю.М. Білоконя "Діпромісто"), та плану зонування міста Вінниці, затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 04 липня 2008 року №2012, запроектовано багатоквартирну забудову (X мікрорайон, багатоквартирна житлова та громадська забудова) з відповідним функціональним призначенням території. X мікрорайон міста Вінниця запроектований на території, яка відноситься до Якушинецької сільської ради (за межами населеного пункту), та безпосередньо межує з містом Вінниця. Під час обстеження встановлено,  що на цій території здійснюється забудова шляхом розміщення об'єктів будівництва (розпочате будівництво на двох земельних ділянках). Зокрема, за результатами обстеження встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 знаходиться (розміщена) частково в межах червоної лінії запроектованої вулиці (дороги) та в зоні пам'яток археології. Будівництво, що здійснюється на вищезазначеній земельній ділянці суперечить генеральному плану міста Вінниці, плану зонування міста Вінниці не відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про автомобільні дороги», Закону України «Про охорону культурної спадщини», Земельного кодексу України, ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та Правил охорони електричних мереж затверджених постановою Кабміну від 04 березня 1997 року № 209. 
		 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		8. Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована не доведеністю того факту, що земельна ділянка входить до меж міста Вінниці; позивач повинен був ще у 2013 році знати про виділення йому земельної ділянки і врахувати це під час прийняття змін до генерального плану міста Вінниці;  відсутні докази на підтвердження того, що 10 мікрорайон багатоповерхової житлової забудови дійсно був запроектований у західній частині міста Вінниці, зокрема, на місці розташування належної йому земельної ділянки; не досліджено план зонування міста Вінниці, на підставі якого можливо було встановити законність намірів забудови належної йому земельної ділянки; позов подано поза межами строку звернення до суду; внаслідок протиправних дій позивача порушено його право власності. 
		 
		9. Інші учасники справи своїх доводів відносно касаційної скарги не висловили.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		10. Згідно статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування і забудова територій діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, передбачає, зокрема, взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій. Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація.
		 
		11. За змістом частини першої статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
		 
		12. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» нормативне регулювання планування та забудови територій здійснюється шляхом прийняття нормативно-правових актів, правил, державних та галузевих будівельних норм, національних (державних) стандартів, кодексів усталеної практики, тому дотримання відповідних вимог будівельних норм та правил під час планування та розподілу території є обов'язковим.
		 
		13. За змістом частини першої та другої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. 
		 
		Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. 
		 
		14. У частині четвертій статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
		 
		15. Статтею 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
		 
		16. Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
		Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
		 
		За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
		 
		Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
		 
		Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		 
		Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		 
		17. Згідно з пунктами 1.2,  2.2, 2.3 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05 липня 2011 року, 
		 
		Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення земельної ділянки.
		 
		Органи містобудування та архітектури визначають відповідність намірів забудови земельної ділянки чинній містобудівній документації (генеральному плану населеного пункту, плану зонування та детальному плану території, схемі планування території району) у частині функціонального, цільового, будівельного та ландшафтного використання земельної ділянки.
		 
		Підставою для відмови у наданні будівельного паспорта є невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам, державним стандартам і правилам.
		 
		18. Відповідно до пунктів 1.4, 3.39, 3.40 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» розміщення дачних поселень та садівницьких товариств у приміських зонах передбачається на землях, які не можуть бути використані для перспективного територіального розвитку міських і сільських поселень.
		 
		Не допускається будівництво нових дачних та садівницьких районів в межах міських населених пунктів.        
		Будівництво нових дачних та садівницьких поселень на територіях, де діють планувальні обмеження, встановлені чинним законодавством, санітарними нормами та правилами, а також на резервних позаміських територіях, які передбачені містобудівною планувальною документацією для подальшого розвитку міст та оселень, інженерної і транспортної інфраструктури, не допускається.
		 
		19. Згідно з пунктом 1 частини першої, пунктом 1 частини другої та частиною пятою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року,  місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
		 
		20. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
		 
		21. У разі невизначеності цим Кодексом предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.
		 
		22. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		 
		23. Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		 
		24. Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		 
		25. Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
		 
		26. Між тим, згідно з пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09 грудня 1994 року статтю 6 пункту 1 Конвенції з прав людини не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
		 
		27. За змістом частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		 
		28. Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
		 
		29. Згідно з частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		30. Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		31. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
		 
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
		 
		32. Судами попередніх інстанцій встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що територія, якою у спірних правовідносинах розпорядилась Вінницька районна державна адміністрація, межує з містом Вінниця. Згідно генерального плану розвитку міста Вінниці, затвердженого   постановою Ради Міністрів УРСР від 25 липня 1987 року № 259, та генерального плану міста Вінниці, затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 23 листопада 2007 року № 1498, зі змінами від 01 лютого 2013 року № 1140, плану зонування міста Вінниці, затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 04 липня 2008 року №2012, територія, на якій знаходиться виділена ОСОБА_2 земельна ділянка, запроектована під  розширення міської території, а саме для розміщення багатоквартирної та громадської забудови 10 мікрорайону міста Вінниці.
		 
		33. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 червня 2014 року задоволено позов  Вінницької міської ради до Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправним та скасування розпорядження. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області № 789 від 05 липня 2012 року "Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту". 
		 
		34. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
		 
		35. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2014 року постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року скасовано, постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 11 червня 2014 року залишено в силі. Судове рішення мотивовано тим, що відведення земельних ділянок під садівництво в межах перспективної забудови міста Вінниці є неправомірним.
		 
		36. Таким чином, в силу приписів частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, не підлягає доказуванню та обставина, що на час розгляду цієї справи, існувало судове рішення, яке набрало законної сили, яким скасовано розпорядження Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області № 789 від 05 липня 2012 року про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2
		 
		37. За таких обставин здійснення ОСОБА_2 дачного будівництва на земельній ділянці, на якій  запроектовано будівництво багатоквартирної та громадської забудови 10 мікрорайону міста Вінниці, є неправомірним.
		 
		38. Відтак Відділ містобудування та архітектури Вінницької райдержадміністрації Вінницької області, видаючи ОСОБА_2 будівельний паспорт на будівництво дачного будинку, господарських будівель та споруд за реєстраційним № 62, діяв поза межами наданих повноважень.
		 
		39. У цій справі Вінницькою міською радою заявлені вимоги до Відділу містобудування та архітектури Вінницької райдержадміністрації Вінницької області, Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області про визнання недійсним та скасування будівельного паспорту.
		 
		40. При цьому, враховуючи характер позовних вимог та вимоги частини пятої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, застосуванню підлягають правила альтернативної предметної підсудності.
		 
		41. За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про те, що ця справа підсудна окружному адміністративному суду, а відтак про наявність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції як ухваленого з порушенням правил предметної підсудності, прийнято з порушенням процесуальних норм. 
		 
		42. Однак, враховуючи, що вказані обставини не призвели і не могли призвести до неправильного вирішення справи, в силу вимог частини другої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне по суті рішення суду апеляційної інстанції не підлягає скасуванню.
		 
		43. Щодо доводів, викладених у касаційній скарзі, про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, то слід зазначити, що вказане питання було предметом розгляду Вінницьким міським судом Вінницької області, який ухвалою від 06 березня 2015 року відмовив у задоволенні клопотання представника відділу містобудування та архітектури Вінницької районної державної адміністрації та представника ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду за цих підстав.
		 
		44. Що стосується решти доводів, викладених у касаційній скарзі, то вони спростовуються висновками судів попередніх інстанцій з урахуванням встановлених обставин справи, яким надано належну правову оцінку.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		45. Колегія суддів приходить до висновку про те, що у межах доводів касаційної скарги прийняте у справі рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 341,343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року  без змін.
		 
		Постанова є остаточною  і  оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                                             Н. В. Коваленко
		 
		Суддя                                                                                                                                  Я. О. Берназюк
		 
		Суддя                                                                                                                                  М. І. Гриців

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...