Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/548/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2018. Зареєстровано: 02.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2018.

Номер судового провадження: 2/520/3595/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ 
		_____________________________________________________________________________________________________________________
		Справа № 520/548/18
		Провадження № 2/520/3595/18
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23.10.2018 року
		 
		Київський районний суд м. Одеси в складі:
		    головуючого  судді Петренка В.С.,
		    за участю секретаря  Шевчук В.О., 
		за участю представників сторін: 
		представники товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» -Урсу І.М., діюча на підставі ордеру та договору; Бойко Н.В., діюча на підставі ордеру;
		представник Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю)  Рогозний І.М., діючий на підставі довіреності;
		представник Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний» - Пахомов І.Ю., діючий на підставі довіреності;
		представник ОСОБА_8; ОСОБА_9, діючий на підставі ордеру,
		    розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом
		товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»
		до ОСОБА_10, ОСОБА_11, Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_8,
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів  публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний», публічного акціонерного товариства «Банк Восток»
		про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння,
		за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_8
		до товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»
		про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю,
		ВСТАНОВИВ:
		16.01.2018року товариство з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_10, ОСОБА_11, Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), в якій просить визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 2612 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
		В подальшому, позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, остаточно виклавши їх в заяві про уточнення прохальної частини позову від 09.10.2018року (т.2 а.с. 226-227), у звязку із залученням співвідповідача - ОСОБА_8,та просить суд:
		визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»(04112 м. Київ, вул. Дегтярівська 48, код ЄДПРОУ: 35390470) право власності на нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, вбудоване у багатоквартирний житловий будинок, загальною площею 2612 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1;
		визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, вбудоване у багатоквартирний житловий будинок, загальною площею 2612 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений 03.03.2017року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О.В., реєстраційний №880;
		витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_8 (АДРЕСА_2, ІНН: НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «ГЛОБАЛЬНІ БІЗНЕС РІШЕННЯ» (04112 м. Київ, вул. Дегтярівська 48, код ЄДПРОУ: 35390470) нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, вбудоване у багатоквартирний житловий будинок, загальною площею 2612 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог представник ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» посилається на те, що 07.10.2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, загальною площею 2612 кв.м,, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до якого ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» стало власником зазначеного приміщення.
		Відповідно до п.1.2. договору купівлі-продажу майно належало продавцю - ПАТ «Дельта Банк» на праві приватної власності на підставі мирової угоди від 26.06.2011року, укладеної між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «СТЕП-УА» та ТОВ «Півострів Пілот», затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.07.2011 року по справі №54/239, та зареєстрованого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості» 19.09.2011 року.
		Представник позивача вказує, що питання стосовно законності придбання вищевказаного нежитлового приміщення першим власником та чинність подальших угод щодо відчуження цього майна, та, зокрема, ПАТ «Дельта Банк», було предметом дослідження низки господарських справ, предметом яких слугували позовні вимоги стосовно законності набуття права власності на спірне нерухоме майно, і наявні судові рішення свідчать про законність придбання житлового приміщення загальною площею 2 612 кв.м., розташованого у АДРЕСА_1, першим власником, та, відповідно, чинність подальших угод щодо відчуження даного майна, та, зокрема, ПАТ «Дельта Банк».
		Таким чином, представник позивача вважає, що ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»на законних підставах весь цей час було власником нежитлового приміщення загальною площею 2612 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
		При цьому, як вказує представник позивача, в жовтні 2017року ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно випадково дізналось про зміну власника нежитлового приміщення загальною площею 2612 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме те, що 03.03.2017року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 був укладений договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О.В., реєстраційний №880, а у подальшому, 13.12.2017року між ОСОБА_11 та Торговою
		компанією «АЛМІ» (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю)
		укладений договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення, посвідчений
		приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А.,
		реєстраційний №6823.
		Разом з тим, як стверджує представник позивача, про зміну власника спірного нежитлового приміщення з ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»на ОСОБА_10, зі ОСОБА_10 на ОСОБА_11 та з ОСОБА_11 на Торгову компанію «АЛМІ» (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) позивачу  ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»нічого відомо не було.
		Більш того, представник позивача зазначає, що ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»з 2011 року до цього часу продовжує здійснювати в нежитловому приміщенні загальною площею 2612кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, свою господарську діяльність.
		При цьому, представник позивача вказує, що ОСОБА_10 здійснила відчуження спірного нежитлового приміщення ОСОБА_11 за договором купівлі-продажу від 03.03.2017року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О.В., реєстраційний №880 на підставі заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.02.2017року по справі №520/15970/16-ц, яке наразі оскаржується в Апеляційному суді Одеської області, як таке, що винесене судом першої інстанції без повного зясування дійсних обставин по справі.
		Таким чином, представник позивача зазначає, що викладені обставини свідчать про те, що ОСОБА_10 не мала права 03.03.2017року відчужувати спірне нежитлове приміщення на користь ОСОБА_11, оскільки ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» було його єдиним законним власником, а тому договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 2612 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений 03.03.2017 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О.В., реєстраційний №880, має бути визнаний недійсним.
		Тому, представник позивача вважає, що Торгова компанія «АЛМІ» (Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) права власності за недійсним договором купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 2612 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, не набула.
		Таким чином, на думку представника позивача, оскільки спірне нежитлове приміщення загальною площею 2612 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, від ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»вибуло внаслідок недійсного правочину та було придбано Торговою кампанією «АЛМІ» (Підприємством у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю), у подальшому було придбано ОСОБА_8, в особи, яка не мала права її відчужувати, тобто вибуло з володіння законного власника не з його волі іншим шляхом, останнє відповідно до п.3 ч.1 ст.388 ЦК України підлягає витребуванню на користь ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення».
		Вищевикладені обставини стали підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» до суду із відповідним позовом.
		Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
		Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 17.01.2018рокубуло прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» до ОСОБА_10, ОСОБА_11, Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) про визнання права власності на нерухоме майно. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
		Одночасно з позовною заявою представником позивача було надано заяву про забезпечення позову, яка ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.01.2018року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 28.02.2018року, задоволена. Накладено арешт на нежитлове приміщення загальною площею 2601 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належить на праві приватної власності Торговій компанії «Алмі» (Підприємству у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю). Встановлено заборону Торговій компанії «АЛМІ» (Підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) (65005, м. Одеса, вул. Середня, буд.83-В, код ЄДРПОУ: 31327274) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 2601 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Встановлено заборону Торговій компанії «АЛМІ» (Підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) (65005, м. Одеса, вул. Середня, буд.83-В, код ЄДРПОУ: 31327274) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо виселення, вселення будь-яких осіб у нежитлове приміщення загальною площею 2601 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
		Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.01.2018року було виправлено описку, допущену в ухвалі Київського районного суду м. Одеси про забезпечення позову від 17.01.2018року у справі №520/548/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» до ОСОБА_10, ОСОБА_11, Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) про визнання права власності на нерухоме майно. Зазначено замість помилково вказаної площі нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, - 2601 кв.м., вірну площу нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, - 2612 кв.м.
		14.05.2018року представником відповідача - Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді ТОВ) був заявлений відвід судді Петренку В.С., який ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15.05.2018року визнано необґрунтованим, заяву передано до канцелярії Київського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Петренка В.С. 
		Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.05.2018року у задоволенні заяви представника Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді ТОВ) про відвід судді Петренка В.С. було відмовлено.
		Крім того, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.05.2018року у задоволенні клопотання представника Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді ТОВ) про зустрічне забезпечення, подане у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» до ОСОБА_10, ОСОБА_11, Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) про визнання права власності на нерухоме майно було відмовлено.
		У підготовчому засіданні 04.06.2018року, у звязку з тим, що нежитлові приміщення, загальною площею 2612 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, перебували в іпотеці публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний», судом, з власної ініціативи, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Південний».
		12.06.2018року представником публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний» було подано апеляційну скаргу на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17.01.2018року про відкриття провадження у справі, яку ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.06.2018року було повернуто скаржнику.
		10.09.2018року до канцелярії суду від ОСОБА_8 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення», Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_10, ОСОБА_11, в якій ОСОБА_8 просить суд: 
		залучити його - ОСОБА_8 до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору;
		визнати за ним - ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_3) право власності на нежитлові приміщення, площею 2 612 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0,1400 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
		усунути йому перешкоди у користуванні нежитловими приміщеннями, площею 2 612 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та земельною ділянкою, площею 0,1400 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом їх вилучення та передачі ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_3);
		заборонити ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» (код ЄДРПОУ 35390470, зареєстроване: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48) та будь-яким іншим особам чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_3), нежитловими приміщеннями, площею 2 612 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки, площею 0,1400 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
		стягнути з ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» (код ЄДРПОУ 35390470, зареєстроване: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48) на його - ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_3) користь судовий збір (т.2 а.с. 103-105).
		В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_8 посилається на те, що 06.08.2018року відбулися електронні торги, на яких він - ОСОБА_8 придбав обєкт нерухомого майна - нежитлові приміщення, площею 2 612кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0,1400 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі за текстом - АДРЕСА_1), лот № 290838.
		Вказаний обєкт нерухомого майна було придбано за ціною 34 633 787,39 гривень, розрахунок за обєкт нерухомого майна було здійснено в повному обсязі, згідно протоколу № 350042.
		Так, ОСОБА_8 зазначає, що 14.08.2018року на підставі протоколу №350042 Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби видано акт № 565 «Про реалізацію предмета іпотеки».
		На підставі вказаного та ст. 50 Закону України «Про іпотеку», 17.08.2018року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В. видане свідоцтво про придбання ним - ОСОБА_8 об'єкту нерухомого майна з торгів, номер в реєстрі 68 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Таким чином, на думку ОСОБА_8, право власності ним набуто правомірно, в порядку, встановленому для виконання судових рішень та не може бути витребувано у нього, що прямо визначає ч. 2 ст. 388 ЦК України.
		Разом з тим, ОСОБА_8 вказує на те, що ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» не допускає його до обєкту нерухомого майна, посилаючись на те, що вказане приміщення належить ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» і таке право він оскаржує в суді.
		Також, ОСОБА_8 зазначає, що 06.09.2018року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що його право власності на нежитлові приміщення, площею 2 612 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, яке було зареєстроване 17.08.2018р. за №27541542 було вилучено, а саме: право, без жодної на те підстави, відновлене за ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення», запис від 26.09.2013 р. № 2657223.
		З урахуванням викладеного, ОСОБА_8 вважає, що своїми діями ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» грубо порушує його право, що полягає у позбавленні можливості користуватися обєктом нерухомого майна шляхом протиправного недопущення до приміщення та невизнанні за ним права власності, а заходи досудового врегулювання, вжиті ним, що полягали у вимозі добровільно усунути перешкоди у користуванні не призвели до бажаних наслідків, оскілки ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» продовжує протиправно займати обєкт нерухомого майна та продовжує спроби заволодіння його майном, що полягає у незаконній перереєстрації нежитлових приміщень, площею 2 612 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
		Враховуючи викладене, ОСОБА_8 звернувся до суду як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору з відповідним позовом.
		Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12.09.2018року ОСОБА_8 було допущено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» до ОСОБА_10, ОСОБА_11, Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів  публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний» про визнання права власності на нерухоме майно. Прийнято позовну заяву ОСОБА_8 до товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення», Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю до спільного розгляду з позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» до ОСОБА_10, ОСОБА_11, Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів  публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний» про визнання права власності на нерухоме майно (т.2 а.с. 151-153).
		У підготовчому засіданні 25.09.2018року, у звязку з тим, що на теперішній час спірне нерухоме майно передано в іпотеку публічного акціонерного товариства «Банк Восток», судом, з власної ініціативи, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» - публічне акціонерне товариство «Банк Восток» (т.2 а.с. 160-162).
		09.10.2018року від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача - ОСОБА_8 та надійшла заява про уточнення пункту 3 прохальної частини позову, в якій товариство з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» в якості співвідповідача зазначив також ОСОБА_8, та просив витребувати нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, вбудоване у багатоквартирний житловий будинок, загальною площею 2612 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, вже з чужого незаконного володіння ОСОБА_8 (т.2 а.с. 226-227, т.3 а.с.41-43).
		У підготовчому засіданні 09.10.2018року судом було задоволено клопотання ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» та залучено ОСОБА_8 до участі у справі в якості співвідповідача, а також прийнято до розгляду заяву про уточнення пункту 3 прохальної частини позову (т.3 а.с. 132-141).
		У підготовчому засіданні 09.10.2018року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Крім того, у підготовчому засіданні 09.10.2018року представник позивача заявив суду клопотання про постановлення окремої ухвали, в якому просить суддовести до відома ГУНП в Одеської області та Прокуратури Одеської області про виявлені порушення чинного законодавства для вжиття заходів відповідного реагування. Зобов'язати ГУНП в Одеської області та Прокуратуру Одеської області повідомити суд про вжиті заходи відповідного реагування (т. 3 а.с. 113-114).
		В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача посилається на те, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.01.2018року було накладено арешт на нежитлове приміщення загальною площею 2601 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належить на праві приватної власності Торговій компанії «Алмі» (Підприємству у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю). Встановлено заборону Торговій компанії «АЛМІ» (Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) (65005, м. Одеса, вул. Середня, буд.83-В, код ЄДРПОУ: 31327274) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 2601 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Встановлено заборону Торговій компанії «АЛМІ» (Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) (65005, м. Одеса, вул. Середня, буд.83-В, код ЄДРПОУ: 31327274) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо виселення, вселення будь-яких осіб у нежитлове приміщення загальною площею 2601 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
		Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.01.2018року було виправлено описку, допущену в ухвалі Київського районного суду м. Одеси про забезпечення позову, та зазначено замість помилково вказаної площі нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, - 2601 кв.м., вірну площу нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, - 2612 кв.м.
		19.01.2018року зазначена ухвала була виконана державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Кукліною А.О. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39280242 від 19.01.2018 року).
		Отже, представник позивача зазначає, що наявність відповідних записів про державну реєстрацію заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.01.2018року унеможливлювали проведення державним реєстратором будь-яких дій відносно державної реєстрації прав на це майно.
		При цьому, як стверджує представник позивача, ТОВ Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» випадково стало відомо, що арешт, накладений на спірне майно ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.01.2018 року по справі №520/548/18 о 15:48:29 25.06.2018року був припинений державним реєстратором Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Мурзенком Андрієм Володимировичем.
		Дізнавшись про дані обставини, ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» було встановлено, що підставою для припинення державним реєстратором Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Мурзенко Андрієм Володимировичем арешту, в реєстрі було зазначено ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17.01.2018 року.
		При цьому, як стверджує представник позивача, здійснення державним реєстратором комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Мурзенком Андрієм Володимировичем реєстраційних дій щодо припинення арешту майна на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 17.01.2018 року було здійснено протиправно, оскільки жодних ухвал про його скасування не приймалось, заходи забезпечення позову у справі №520/548/18, вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.01.2018 року, на сьогоднішній день є чинними, що підтверджується матеріалами даної справи та інформацією, яка міститься по даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
		Разом з тим, наявність чи відсутність судового рішення під час здійснення реєстраційних дій щодо припинення обтяження державним реєстратором Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Мурзенком Андрієм Володимировичем, взагалі не перевірялась.
		На думку представника позивача, такі незаконні дії з боку державного реєстратора комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Мурзенко Андрія Володимировича призвели до незаконного відчуження спірного обєкту нерухомості наступній особі - ОСОБА_8, який є вже четвертим власником в ланцюгу усіх відчужень спірного майна.
		04.09.2018року,як вказує представник позивача, після встановлення зазначених обставин запис про державну реєстрацію ухвали Київського районного суду м. Одеси від 17.01.2018 року щодо накладення арешту на нежитлове приміщення загальною площею 2612 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно був поновлений за заявою ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення».
		Крім того, як зазначає представник позивача, арешт, накладений на спірне майно ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.01.2018 року по справі №520/548/18 об 11:27:12 07.09.2018 року був знову припинений, втім на цей раз державним реєстратором Київської філії КІІ Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області «Центр реєстрації», м. Київ Хоменко Іриною Олексіївною.
		Дізнавшись про дані обставини, ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» було встановлено, що підставою для припинення державним реєстратором Київської філії КП Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області «Центр реєстрації», м. Київ, Хоменко Іриною Олексіївною арешту, в реєстрі було зазначено ухвалу Київського районного суду м. Одеси, без дати її прийняття.
		При цьому, посилання на ухвалу Київського районного суду м. Одеси було здійснено державним реєстратором Київської філії КП Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області «Центр реєстрації», м. Київ, Хоменко Іриною Олексіївною, формально, без належного розміщення відсканованого тексту ухвали в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Таким чином, виходячи з вищевикладених фактів, представник позивача вважає, що в діях державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Мурзенка Андрія Володимировича та державного реєстратора Київської філії КП Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області «Центр реєстрації», м. Київ, Хоменко Ірини Олексіївни, вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст.367 КК України,
		відповідно до якої службова недбалість, тобто невиконання або неналежне
		виконання службовою особою своїх службових обовязків через несумлінне
		ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам,
		свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або
		інтересам окремих юридичних осіб.
		З урахуванням викладеного, представник позивача звернувся до суду з клопотанням про постановлення окремої ухвали.
		Судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 5, 6 та ч. 11 ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обовязків, неналежного виконання професійних обовязків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
		Підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення.  Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення можуть полягати у неналежному виконанні посадовими особами обов'язків, перевищенні влади чи зловживанні нею, порушенні строків розгляду звернень, невжитті заходів реагування на заяви громадян тощо. 
		Отже, суд має право, однак не зобов'язаний постановляти окрему ухвалу.
		З матеріалів справи вбачається, що 03.10.2018року ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» з цього приводу вже звернулося до начальника ГУНП в Одеській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просило внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення державним реєстратором Київської філії КП Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області «Центр реєстрації», м. Київ, Хоменко Іриною Олексіївною злочину, передбаченого ст.367 КК України, та невідкладно розпочати досудове розслідування; залучити ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» до кримінального провадження як потерпілого; повідомити ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» про результати розгляду даної заяви у встановлений законодавством строк (т. 2 а.с. 203-207).
		Таким чином, оскільки постановлення окремої ухвали є правом суду, а не обовязком, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали та необхідності вдруге доводити до відома ГУНП в Одеської області та Прокуратури Одеської області про виявлені порушення для вжиття заходів відповідного реагування, оскільки позивачем - ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» вже були здійснені дії щодо звернення до відповідного органу після виявлення порушення законодавства державними реєстраторами.
		    Окрім викладеного, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення державним реєстратором комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Мурзенком Андрієм Володимировичем та державним реєстратором Київської філії КП Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області «Центр реєстрації», м. Київ, Хоменко Іриною Олексіївною дій щодо припинення накладеного Київським районним судом м. Одеси арешту, адже ні наявні у справі копії Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна, ні інші документи такої інформації не містять та зазначені вище твердження ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» не підтверджують. 
		    З урахуванням наведеного, у задоволенні клопотання представника ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» про постановлення окремої ухвали судом було відмовлено.
		Крім того, у підготовчому засіданні 09.10.2018року судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів  товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН», яке на даний час є суборендарем спірного приміщення, оскільки право користування майном у орендаря ґрунтується на договорі оренди. Це право триває весь час дії договору оренди, незважаючи у тому числі й на зміну власника приміщення. Згідно з ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обовязки наймодавця. І лише в договорі оренди може бути передбачено інше, тобто що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється (ч. 2 ст. 770 ЦК України).
		Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09.10.2018року було відмовлено у задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» про витребування доказів, у звязку з тим, що документи, які просив витребувати представник товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» виходили за межі предмету доказування у цій справі, оскільки у даному випадку позовна заява не містить вимог про визнання неправомірними дій виконавчої служби або приватного нотаріуса, тобто докази, які просив витребувати представник товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» ніяким чином не стосувалися предмету розгляду справи та ніяким чином не могли впливати на результат її розгляду
		У підготовчому засіданні 09.10.2018року було задоволено клопотання представника позивача ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» про виклик та допит в якості свідка особисто ОСОБА_8.
		Однак, 19.10.2018року до канцелярії суду надійшла нотаріально посвідчена заява ОСОБА_8 від 16 жовтня 2018року, в якій ОСОБА_8, відповідно до ст. 71 ЦПК України, заявив про відмову давати показання по цивільній справі №520/548/18, яка розглядається Київським районним судом м. Одеси (т.3 а.с. 148).
		У судовому засіданні 23.10.2018року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» надав заяву про відвід головуючого судді по справі на підставі п.п. 3, 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, яку, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23.10.2018року було залишено без розгляду, на підставі ч. 2 ст. 222 ЦПК України, оскільки суд вже закрив підготовче провадження та перейшов до судового розгляду по суті, а доказів поважності причин не заявлення заяви про відвід в підготовчому провадженні та посилань на виключні обставини, як того вимагає ч. 3 ст. 39 ЦПК України, представником позивача суду надано не було.
		У судовому засіданні 23.10.2018року представники товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» заявлені позовні вимоги, з урахуванням уточнень, підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити, а у задоволенні позовуОСОБА_8 просили відмовити у повному обсязі, з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (т. 3 а.с. 19-22).
		В обґрунтування наданого відзиву представник позивача посилається на те, що помилковими є посилання ОСОБА_8 на те, що спірне майно не може бути витребувано в нього, оскільки воно було набуте в порядку, встановленому для виконання судових рішень, що визначено ч.2 ст.388 ЦК України.
		Так, представник позивача вказує, що ч. 2 ст.388 ЦК України містить в собі виключення з вказаних підстав, а саме те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Отже, на думку представника позивача, законодавець чітко розрізняє порядки: порядок примусового виконання судових рішень та порядок виконання рішень інших органів (посадових осіб).
		У ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; виконавчих написів нотаріусів.
		Тобто, представник позивача стверджує, що поняття «виконавчих документів», визначене Законом України «Про виконавче провадження», які є підставою для відкриття виконавчого провадження виконавчою службою, чітко встановлює, що примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами у передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й рішення інших органів, які не є судовими рішеннями.
		Крім цього, норми які регламентують порядок виконання судових рішень встановлені не лише в Законі України «Про виконавче провадження», а також у чинних процесуальних кодексах.
		При цьому, норми Закону України «Про виконавче провадження», які стосуються виконання будь-яких інших виконавчих документів, окрім судових рішень не відносяться до порядку виконання судових рішень.
		Представник позивача вказує, що ОСОБА_8 набув право власності на спірне майно в процедурі виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса, що є лише одним із видів виконавчих документів, передбачених ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», а не в порядку, установленому для виконання судових рішень, жодні судові рішення у даній справі відсутні, а реалізація майна, на яке звернуто стягнення, на підставі виконавчого напису нотаріуса не є виконанням судового рішення.
		З огляду на викладене, представник позивача вважає, що зазначені обставини виключають можливість застосування до спірних правовідносин за позовом ОСОБА_8 ч.2 ст.388 ЦК України щодо неможливості витребування від нього майна як добросовісного набувача.
		Також, окремо, представник позивача зазначає, що факт набуття ОСОБА_8 спірного майна з публічних торгів не свідчить про добросовісність його як набувача, а питання щодо добросовісності або недобросовісності ОСОБА_8 як набувача повинно бути досліджене судом окремо.
		При цьому, представник позивача стверджує, що ОСОБА_8 та Торгова компанія «АЛМІ» є пов'язаними особами, які з самого початку знали про те, що спірне майно вибуло від ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» не з волі останнього і свідомо інсценували процедуру виконавчого провадження з подальшим викупом спірного майна, що прослідковується, в тому числі, через їх спільного представника, - громадянина ОСОБА_4, - який діяв як співробітник Торгової компанії «АЛМІ» на підставі довіреності, підписаної керівником підприємства, і як представник ОСОБА_8 на підставі довіреності фізичної особи.
		Таким чином, на думку представника позивача, зазначена обставина свідчить, що ОСОБА_8 з самого початку був обізнаний про те, що спірне майно вибуло від ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» не з волі останнього, а тому не може вважатися добросовісним набувачем не залежно ні від форми, ні від порядку набуття майна.
		У судовому засіданні 23.10.2018року представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_8 позов третьої особи підтримав у повному обсязі, просив суд його задовольнити, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» просив відмовити у повному обсязі.
		Крім того, у судовому засіданні 23.10.2018року представник ОСОБА_8 пояснив суду, що ОСОБА_8 предявив позов як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору тільки до товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення».
		У судовому засіданні 23.10.2018року представник Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) та представник публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний» у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» просили відмовити у повному обсязі, з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, а позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_8 задовольнити.
		Так, в обґрунтування наданого 29.05.2018року відзиву на позовну заяву ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» (т.2 а.с.12-15), представник Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді ТОВ) посилається на те, що ТК «АЛМІ» придбало спірний обєкт нерухомості на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 13 грудня 2017 року з ОСОБА_11, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., зареєстровано у реєстрі за № 6823. В момент вчинення вказаного правочину обєкт нерухомості не був обтяжений боргами за комунальні послуги, раніше нікому другому не проданий, не подарований, не заставлений, жодних заборон та арештів на нього не накладено, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не внесений, будь-які права третіх осіб на обєкт нерухомості були відсутні. Вказаний обєкт нерухомості розташований на земельній ділянці, загальною площею 0,14га, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_3. Цільове призначення земельної ділянки  для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. 
		У звязку з цим, як вказує представник відповідача, між ТК «АЛМІ» та ОСОБА_11 також був укладений 13 грудня 2017року договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,14 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_3. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. 13.12.2017 р., зареєстровано у реєстрі за № 6824. 
		Крім цього, представник відповідача зазначає, що 13 грудня 2017 року між ТК «АЛМІ» (Іпотекодавець) та ПАТ Акціонерний банк «Південний» (Іпотекодержатель) був укладений договір іпотеки, відповідно до п.п. 1.1.,1.2., 1.5. ТК «АЛМІ» в забезпечення виконання власних зобовязань за кредитним договором № АС2017-04949 від 12.12.2017р. надав в іпотеку нерухоме майно, що є власністю ТК «АЛМІ», а саме: нежитлове приміщення загальною площею 2612 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1; земельна ділянка площею 0,14 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_3.
		Таким чином, на думку представника відповідача, зазначене узгоджується з положеннями ст.ст. 321, 330 ЦК України та не створює для позивача умов або обставин для застосування судом положень статей 387, 388 ЦК України щодо витребування майна із чужого незаконного володіння та витребування майна від добросовісного набувача. 
		09.10.2018року до канцелярії суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді ТОВ) (т. 3 а.с. 1-5), в якій представник позивача зазначає, що заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.02.2017 року по справі №520/15970/16-ц, на підставі якого відповідачка ОСОБА_10 здійснила відчуження спірного нежитлового приміщення загальною площею 2612 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, не є таким, що вступило в законну силу, оскільки наразі оскаржено позивачем до Апеляційного суду Одеської області.
		Постановою Апеляційного суду Одеської області від 22.03.2018 року по справі №22-ц/785/671/18 апеляційна скарга ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»була задоволена частково; рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2017 року в частині позовних вимог ОСОБА_10 до ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення», ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, витребування нерухомого майна скасовано; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 до ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення», ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, витребування нерухомого майна було відмовлено; рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2017 року в частині позовних вимог ТОВ «Торговий центр «Південий» до ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення», ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, витребування нерухомого майна скасовано; провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ «Торговий центр «Південий» до ТОВ «Група Компаній «ГЛОБАЛЬНІ БІЗНЕС РІШЕННЯ», ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, витребування нерухомого майна закрито.
		Таким чином, на думку представника позивача, спірне нежитлове приміщення загальною площею 2612 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, від ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» вибуло внаслідок недійсного правочину та було придбано Торговою кампанією «АЛМІ» (Підприємством у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) в особи, яка не мала права її відчужувати, тобто вибуло з володіння законного власника не з його волі іншим шляхом, а тому останнє відповідно до п.3 ч.1 ст.388 ЦК України підлягає витребуванню на користь ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення».
		У судове засідання 23.10.2018року відповідачі - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не зявились, 08.10.2018року надали до канцелярії суду заяви про розгляд справи за їх відсутності (т.2 а.с. 193-194).
		Крім того, 08.02.2018року представник ОСОБА_11 надав до канцелярії суду відзив на позовну заяву ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» (т.1 а.с. 74-76), в якому зазначив, що нежитлове приміщення у АДРЕСА_1, ОСОБА_11 придбав у власність за договором купівлі-продажу між ОСОБА_11 та ОСОБА_10 від 03.03.2017р., на час укладення якого, право власності на спірне майно було зареєстровано за ОСОБА_10
		В подальшому, як вказує представник відповідача, право власності на спірне майно було зареєстроване за ОСОБА_11, який, як єдиний законний власник спірного нерухомого майна, здійснив його продаж Торговій компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю).
		Також, представник відповідача стверджує, що ОСОБА_11 відповідно до договору купівлі-продажу № 882 від 03.03.2017 року набув право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташоване спірне нежитлове приміщення, а вказана земельна ділянка належала продавцю, ОСОБА_10, на підставі Державного акту на право власності серії НОМЕР_4 від 15.05.2004 року, відповідно до п.2 договору купівлі-продажу № 882.
		В свою чергу, позовна заява не містить ані вимоги щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, ані, доказів, які б доводили право позивача на зазначену земельну ділянку, що свідчить, на думку представника ОСОБА_11, про порушення позивачем загального принципу цілісності обєкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей обєкт розташований.
		Представник відповідача зазначає, що договори купівлі-продажу спірного майна на сьогодні є чинними, жодним судовим рішенням недійсність відповідних договорів не встановлена, а тому право власності на спірне майно було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Торговою компанією «АЛМІ» (підприємство у вигляді ТОВ), на законних підставах.
		Крім того, представник відповідача вказує, що у відповідних судових рішеннях, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог, не ставилося та не вирішувалося жодного питання з приводу прав, зокрема на спірне майно, ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення», позивач не був учасником відповідних судових справ, більш того, ТОВ «Фламенко» не має жодного відношення до договору купівлі-продажу від 07.10.2011р. на який посилається представник позивача як на підставу виникнення у ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» права власності на спірне майно.
		Таким чином, на думку представника відповідача, відповідні судові рішення жодним чином не підтверджують обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» щодо визнання за ним права власності на спірне майно, причинно-наслідковий зв'язок між вказаними судовими рішеннями та виникненням у позивача права власності на нежитлове приміщення у АДРЕСА_1, відсутній.
		14.03.2018року від представника ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив (т. 1 а.с.137-140), в якій представник ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» зазначає, що посилання ОСОБА_11 в своєму відзиві на те, що позовна заява не містить вимог щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, та доказів, які б доводили право позивача на зазначену земельну ділянку, що свідчить про порушення позивачем загального принципу цілісності обєкту нерухомості із земельною ділянкою, тому що він є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташоване спірне приміщення, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, передусім, розповсюджується на власника обєкта нерухомості, а не власника земельної ділянки, відтак не може свідчити про порушення прав ОСОБА_11
		Крім того, представник позивача вказує, що земельна ділянка, за адресою: АДРЕСА_1, не є предметом даного спору, а тому дослідження даних питань представник позивача вважає недоцільним.
		Стосовно посилань ОСОБА_11 в своєму відзиві на позовну заяву на те, що судові рішення 2002-2003 років не підтверджують обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» щодо визнання за ним права власності на спірне майно, оскільки причинно-наслідковий зв'язок між вказаними судовими рішеннями та виникненням у позивача права власності відсутні, представник позивача зазначає, що останні надавалися позивачем до матеріалів справи виключно на підтвердження обставин законності придбання нежитлового приміщення, загальною площею 2 612 кв.м., розташованого у АДРЕСА_1, першим власником, та, відповідно, чинність подальших угод щодо відчуження даного майна, та, зокрема, ПАТ «Дельта Банк» позивачу - ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення», що прямо зазначено в позовній заяві, а не на підтвердження причинно-наслідкового звязку між вказаними судовими рішеннями та виникненням у позивача права власності.
		У судове засідання 23.10.2018 року представник третьої особи - публічного акціонерного товариства «Банк Восток» не зявився, 22.10.2018 року надав до канцелярії суду заяву, в якій у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» просив відмовити у повному обсязі, позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_8 задовольнити, справу розглянути за його відсутності (т. 3 а.с. 149).
		 
		Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» та необхідність часткового задоволення позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_8, виходячи з наступного.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07 жовтня 2011року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Виходцевою І.А., укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» було власником нежитлового приміщення першого поверху та підвалу вбудованого в багатоквартирний житловий будинок, загальною площею 2612,0кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 7-8).
		Право власності на зазначене нежитлове приміщення першого поверху та підвалу було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 09.11.2011року реєстраційний номер 6337008 (т.1 а.с. 29).
		Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07.02.2017року у справі №520/15970/16-ц за позовом ОСОБА_10, товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Південний» до товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення», публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про витребування майна, позов ОСОБА_10, товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Південний» до товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення», публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про витребування майна задоволено частково. Витребувано у ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Південний» нежитлове приміщення загальною площею 2 612кв.м., розташоване у АДРЕСА_1, яке зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстровим номером обєкта нерухомого майна 167628051101 (т. 1 а.с. 104-106).
		Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності нежитлове приміщення загальною площею 2612 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано 24 лютого 2017року державним реєстратором Тулба О.О. КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Одеської області на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 34022008) від 24 лютого 2017 року Тулба О.О. КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Одеської області на праві приватної власності ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2). За даними Реєстру підстава виникнення права власності ОСОБА_10 наступна: ліквідаційний баланс, серія та номер: б/н, виданий 22 лютого 2017 року ТОВ «Торгівельний центр «Південний»; акт приймання-передачі, серія та номер: б/н, виданий 22 лютого 2017 року ТОВ «Торгівельний центр «Південний»; протокол загальних зборів засновників, серія та номер: б/н. виданий 22 лютого 2017 року ТОВ «Торгівельний центр «Південний».
		У подальшому, 03.03.2017року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого, ОСОБА_10 передала у власність, а ОСОБА_11 прийняв у власність нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке в цілому складається з нежилих приміщень загальною площею 2 612кв.м., яке розташоване на земельній ділянці, площею 0,1400га, кадастровий номер: НОМЕР_3, надана для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що відчужується одночасно із земельною ділянкою, і оплатив ціну за нежитлове приміщення на нижчевикладених умовах (т. 1 а.с. 76-77).
		Вказаний договір купівлі-продажу було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О.В., зареєстровано в реєстрі за №880.
		Крім того, 03.03.2017року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого, продавець - ОСОБА_10 передала у власність, а покупець - ОСОБА_11 прийняв у власність земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,1400га, кадастровий номер: НОМЕР_3 (т.1 а.с. 78-79).
		Вказаний договір купівлі-продажу було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О.В., зареєстровано в реєстрі за №882.
		13.12.2017року між ОСОБА_11 та Торговою компанією «АЛМІ» (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого, ОСОБА_11 передав у власність (продав), а покупець Торгова компанія «АЛМІ» (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) прийняв у власність (купив) нежитлове приміщення, загальною площею 2612,0кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складається з нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, вбудованого у багатоквартирний житловий будинок та зобовязується оплатити за нього обговорену грошову суму (т. 2 а.с. 16-18). 
		Зазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., зареєстровано у реєстрі за №6823.
		Також, 13.12.2017року між ОСОБА_11 та Торговою компанією «АЛМІ» (Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого, ОСОБА_11 передав у власність (продав), а покупець Торгова компанія «АЛМІ» (Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) прийняв у власність (купив) земельну ділянку площею 0,14га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_3 та зобовязується сплатити на неї обговорену грошову суму (т.2 а.с. 20-22).
		Зазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., зареєстровано у реєстрі за №6824.
		Право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 2612,0кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було зареєстроване за Торговою компанією «АЛМІ» (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 13.12.2017року, номер запису про право власності: 23902743 (т.2 а.с.19).
		Право власності на вищевказану земельну ділянку також було зареєстроване за Торговою компанією «АЛМІ» (Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 13.12.2017року, номер запису про право власності: 23902803 (т.2 а.с.22-23).
		Вищевказані нежитлове приміщення, загальною площею 2612,0кв.м., та земельна ділянка, загальною площею 0,14га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, були передані в іпотеку публічному акціонерному товариству Акціонерний Банк «Південний» в рахунок забезпечення виконання зобовязань Торгової компанією «АЛМІ» (Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), що випливають з кредитного договору №АС2017-04949 від 12.12.2017року та всіх додаткових угод до нього, що підтверджується договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. 13.12.2017року, зареєстровано в реєстрі №6829 (т. 2 а.с. 24-28).
		Таким чином, судовим розглядом встановлено, що нежитлове приміщення, загальною площею 2612,0кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, станом на 13.12.2017року перебувало в іпотеці публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний».
		Постановою Апеляційного суду Одеської області від 22.03.2018року рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2017 року в частині позовних вимог ОСОБА_10 до товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення», публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, витребування майна  скасовано. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 до товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення», публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого, майна, витребування майна відмовлено. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2017 року в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Південний» до товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення», публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, витребування нерухомого майна  скасовано. Провадження у справі в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Південний» до товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, витребування нерухомого майна  закрито (т.1 а.с. 199-209).
		    Станом на момент ухвалення рішення в цій справі Великою палатою Верховного суду прийнято для продовження розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_10, товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Південний» до товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення», публічного акціонерного товариства «Дельта банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна за касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Одеської області від 22 березня 2018 року, призначено справу до розгляду Великою палатою Верховного Суду за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження на 05 грудня 2018 року.
		Судом також встановлено, що 06.08.2018року відбулися електронні торги, на яких ОСОБА_8 придбав обєкт нерухомого майна - нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, площею 2 612 кв.м., та земельну ділянку, площею 0,14 га, кадастровий номер НОМЕР_3, за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер лота № 290838, що підтверджується протоколом №350042 проведення електронних торгів (т. 2 а.с. 106-107).
		Вказаний обєкт нерухомого майна було придбано за ціною 34 633 787,39 гривень, розрахунок за об'єкт нерухомого майна було здійснено в повному обсязі, згідно протоколу № 350042, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №02 та №03 від 08.08.2018року (т.2 а.с. 108-109).
		14.08.2018року, на підставі протоколу №350042, Головним державним виконавцем відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. видано акт № 56504979 про реалізацію предмета іпотеки (т. 2 а.с. 110-112).
		17.08.2018року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В., відповідно до статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України за № 2831/5 від 29.09.2016 року, Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», Законом України «Про іпотеку», на підставі акту №56504979 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 14 серпня 2018 року м.Київ, затвердженого заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименком Р.В. від 14 серпня 2018 року, згідно з протоколом від 06.08.2018року №350042, було видано свідоцтво про те, що ОСОБА_8,
		реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_5, місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2, належить на праві власності майно, що складається з нежитлового приміщення загальною площею 2612,0 та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене свідоцтво зареєстровано в реєстрі за №68 (т.2 а.с. 113).
		Так, на підставі вказаного свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 2612кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було зареєстроване за ОСОБА_8 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 17.08.2018року, номер запису про право власності: 27541542 (т.2 а.с. 114).
		22.08.2018року нежитлове приміщення, загальною площею 2612кв.м.,та земельна ділянка, площею 0,14 га, кадастровий номер НОМЕР_3, за адресою: АДРЕСА_1, були передані в іпотеку Публічному акціонерному товариству «Банк Восток», з метою забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором, серія та номер: ОК2018-0443 від 22.08.2018року (т. 2 а.с. 117-118). 
		Разом з тим, зі скарги ОСОБА_8 до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, що також не заперечувалось представниками сторін у судовому засіданні, вбачається, що 04.09.2018року державний реєстратором Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Никифоровим В.О. було зареєстровано право власності за ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» на підставі постанови Апеляційного суду Одеської області від 22.03.2018року, якою було скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2017 року про витребування у ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Південний» нежитлове приміщення загальною площею 2 612кв.м., розташоване у АДРЕСА_1.
		11.09.2018року за ОСОБА_8 на підставі дубліката свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 115, виданий 11.09.2018року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В., взамін зіпсованого свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В. від 17.08.2018року за реєстровим №68, знову було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 2612кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, номер запису про право власності: 27861345 (т. 2 а.с. 168).
		Таким чином, судовим розглядом встановлено, що на момент ухвалення рішення у справі власником спірногонежитлового приміщення, загальною площею 2 612кв.м., яке розташоване у АДРЕСА_1, є ОСОБА_8.
		Відповідно до вимог ст.ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
		Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. 
		Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.1 ст.388 ЦК України повязується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
		Одним з випадків, коли майно можливо витребувати від добросовісного набувача, є вибуття такого майна поза волею власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (п.3 ч.1 ст.388 ЦК України). За змістом зазначеної норми, майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.
		Згідно з ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. 
		Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього кодексу майно не може бути витребуване у нього.
		Одним із випадків, коли майно можливо витребувати від добросовісного набувача, є вибуття такого майна поза волею власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (п.3 ч.1 ст.388 ЦК України). 
		За змістом зазначеної норми, майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.
		Так, судовим розглядом встановлено, що спірне нежитлове приміщення, загальною площею 2 612кв.м., яке розташоване у АДРЕСА_1, вибуло з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» на підставі заочного рішення суду від 07 лютого 2017 року, яке в подальшому було скасоване постановою Апеляційного суду Одеської області від 22 березня 2018року, тобто вибуло з володіння власника поза його волею.
		Разом з тим, ч. 2 ст. 388 ЦК України містить в собі виключення з вказаних підстав, а саме те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
		Зазначена правова позиція викладена у Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду Українивід 18 січня 2017року у справі №6-2776цс16.
		У даному випадку реалізація спірного нежитлового приміщення відбулася у примусовому порядку у зв'язку з невиконанням Торговою компанією «АЛМІ» (Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) умов кредитного договору.
		Частково задовольняючи позов третьої особи, суд враховує, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про іпотеку» після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки.
		Право власності за ОСОБА_8 було зареєстроване на підставі свідоцтва, виданого відповідно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В., відповідно до статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України за № 2831/5 від 29.09.2016 року, Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», Законом України «Про іпотеку», на підставі акту №56504979 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 14 серпня 2018 року м.Київ, затвердженого заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименком Р.В. від 14 серпня 2018 року, згідно з протоколом від 06.08.2018року №350042.
		При цьому, суд зазначає, що спірне нерухоме майно підлягло б витребуванню на користь ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення», якби воно не було продане ОСОБА_8 в межах процедури виконавчого провадження при примусовій реалізації іпотечного майна у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
		Суд не погоджується із доводами представника позивача про те, що ОСОБА_8 набув право власності на спірне майно на підставі виконавчого напису нотаріуса, що є лише одним із видів виконавчих документів, передбачених ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», а не в порядку, установленому для виконання судових рішень, з огляду на таке.
		Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 
		1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
		1-1) судові накази;
		2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
		3) виконавчих написів нотаріусів;
		4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
		5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
		6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
		7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
		8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
		9) рішень (постанов) субєктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
		Таким чином, відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, як зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
		Судовим розглядом встановлено, що головним державним виконавцем виконувався виконавчий напис №2162, виданий 16.05.2018року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. про звернення стягнення на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку, встановленому саме для виконання судових рішень.
		Оскільки чинним законодавством України не встановлено спеціального порядку для виконання виконавчого напису нотаріуса, суд вважає, що встановлений порядок виконання виконавчого напису нотаріуса є таким самим як встановлено і для виконання судових рішень, а тому стверджувати, що виконавчий напис нотаріуса є лише одним із видів виконавчих документів, та не виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, не можна.
		Надаючи системне тлумачення змісту ч. 2 ст. 388 ЦК України, суд дійшов висновку, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, який встановлено для виконання судових рішень, а не в порядку виконання судового рішення, як помилково вважає ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення». Отже, у спірних правовідносинах державним виконавцем дійсно виконувалося не судове рішення, а виконавчий напис нотаріуса, проте порядок виконання останнього є саме таким, як встановлено для виконання судових рішень та нічим від нього не відрізняється. Аналізуючи правову конструкцію вищевказаної ч. 2 ст. 388 ЦК України, суд акцентує увагу на тому, що для її застосування майно має бути продане у порядку, який встановлений для виконання судових рішень, а не продане при виконанні судового рішення та підкреслює, що майно було продано саме у такому порядку, що виключає можливість задоволення позовних вимог ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» та витребування спірного майна у ОСОБА_8 
		Крім того, не приймаються судом до уваги посилання представника позивача на те, що спірне нерухоме майно перебувало під арештом, що унеможливлювало його передачу в іпотеку публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний», оскільки арешт було накладено на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 19.01.2018 року, а спірне майно було передано в іпотеку публічному акціонерному товариству Акціонерний Банк «Південний» 13.12.2017року.
		Суд враховує і те, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про іпотеку» після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки.
		 
		Також не приймаються судом до уваги посилання представникаТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» на те, що ОСОБА_8 не може вважатися добросовісним набувачем спірного майна, оскільки ОСОБА_4, який діяв як співробітник Торгової компанії «АЛМІ» на підставі довіреності, підписаної керівником підприємства, також представляв інтереси ОСОБА_8 на підставі довіреності фізичної особи, а тому Торгова компанія «АЛМІ» та ОСОБА_8 є пов'язаними особами, які з самого початку знали про те, що спірне майно вибуло від ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» не з волі останнього і свідомо інсценували процедуру виконавчого провадження з подальшим викупом спірного майна.
		Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 є представником Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю), на підставі довіреності.
		У судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив суду, що дійсно, він представляв інтереси ОСОБА_8 на підставі довіреності під час оцінки спірного нерухомого майна, однак це було вже після того, як ОСОБА_8 став власником цього майна.
		З висновку ДОП СП Таїровського ВП Київського ВП ГУНП в Одеській області ст. лейтенанта Дейкун О.К. вбачається, що ОСОБА_4 є представником ОСОБА_8 на підставі довіреності від 30 серпня 2018року.
		ОСОБА_8 став власником спірного нерухомого майна 17.08.2018року на підставі свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В. від 17.08.2018року за реєстровим №68, тобто до того, як видав довіреність на імя ОСОБА_4
		Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Доказів того, що ОСОБА_4 представляв інтереси ОСОБА_8 на момент придбання ним спірного нерухомого майна, представником позивача, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, суду надано не було.
		Таким чином, посилання представникаТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» на те, що ОСОБА_8 не може вважатися добросовісним набувачем спірного майна, судом до уваги не приймаються.
		З урахуванням викладеного, а також того, що ОСОБА_8 є добросовісним набувачем спірного майна, яке було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, на підставі виконавчого напису нотаріуса, з урахуванням положень ч. 2 ст. 388 ЦК України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»про визнання права власності на нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, вбудоване у багатоквартирний житловий будинок, загальною площею 2612 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» зазначеного нерухомого майна, задоволенню не підлягають.
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.
		Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
		У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.
		Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.
		Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації. 
		З урахуванням зазначених вище розяснень Пленуму Верховного суду України позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, вбудоване у багатоквартирний житловий будинок, загальною площею 2612 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений 03.03.2017року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О.В., реєстраційний №880, також задоволенню не підлягає, адже підставою вибуття спірного нерухомого майна з власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»слугував не правочин, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2017 року, яке, у подальшому, було скасовано постановою Апеляційного суду Одеської області від 22.03.2018 року, а тому відсутні підстави для визнання недійсними наступних правочинів, в тому числі й оспорюваного позивачем договору, щодо відчуження цього майна, які були вчинені після скасованого судового рішення.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у звязку з відмовою у позові, судові витрати товариству з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»не відшкодовуються.
		Щодо позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_8 до товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю, суд дійшов висновку про його часткове задоволення, виходячи з наступного.
		Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. 
		Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном
		Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Як було встановлено вище, спірне нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 2 612кв.м., яке розташоване у АДРЕСА_1, належить ОСОБА_8 на підставі свідоцтва, виданого відповідно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В., відповідно до статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України за № 2831/5 від 29.09.2016 року, Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», Законом України «Про іпотеку», на підставі акту №56504979 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 14 серпня 2018 року м. Київ, затвердженого заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименком Р.В. від 14 серпня 2018 року, згідно з протоколом від 06.08.2018року №350042.
		Разом з тим, зі скарги ОСОБА_8 до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, що також не заперечувалось представниками сторін у судовому засіданні, вбачається, що 04.09.2018року державний реєстратором Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Никифоровим В.О. було зареєстровано право власності за ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» на підставі постанови Апеляційного суду Одеської області від 22.03.2018року, якою було скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2017 року про витребування у ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Південний» нежитлове приміщення загальною площею 2 612кв.м., розташоване у АДРЕСА_1.
		06.09.2018року ОСОБА_8 звернувся до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення про скасування від 04.09.2018 №42840715, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу», на підставі якого було змінено власника нежитлового приміщення, площею 2 612кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 122-123). 
		11.09.2018року за ОСОБА_8 на підставі дубліката свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 115, виданий 11.09.2018року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В., взамін зіпсованого свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В. від 17.08.2018року за реєстровим №68, знову було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 2612кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, номер запису про право власності: 27861345 (т. 2 а.с. 168).
		З висновку ДОП СП Таїровського ВП Київського ВП ГУНП в Одеській області ст. лейтенанта поліції Дейкун О.К. від 07.09.2018року (т. 22 а.с. 147) вбачається, що 04.09.2018 року, до Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, надійшло звернення від гр. ОСОБА_4 з приводу не допущення до приміщення за адресою: АДРЕСА_1. В ході відпрацювання даного звернення, було встановлено, що гр. ОСОБА_4 є представником гр. ОСОБА_8 на підставі довіреності від 30 серпня 2018 року. 04.09.2018 року гр. ОСОБА_4 прибув за адресою: АДРЕСА_1, з метою потрапити до приміщення, однак по прибуттю біля вхідних дверей знаходилися двоє невідомих громадян, які представилися працівниками охоронної фірми «Самсон», які не перекривали гр. ОСОБА_4 прохід до приміщення, однак вхідний прохід був заварений металевою решіткою невідомими особами, у зв'язку з чим гр. ОСОБА_4 не зміг потрапити до приміщення за вищевказаною адресою. По відношенню до гр. ОСОБА_4 з боку працівників охоронної фірми «Самсон» ніяких протиправних дій не вчинялось. Також гр. ОСОБА_4 було надано копії документів, а саме: документи, що підтверджують право власності гр. ОСОБА_8 на нежитлове приміщення та земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1, довіреність на імя адвоката гр. ОСОБА_4 В ході подальшої перевірки даного звернення з пояснень адвоката ТОВ «Сав - Дістрибьюшн» Урсу І.М. було встановлено, що товариство є суборендатором приміщення за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору суборенди № 2909 - 01/17 від 29.09.2017 року, укладеного між ТОВ «Рентінг» та ТОВ «Сав - Дістрибьюшн». Також було надано копії документів, а саме: копія договору суборенди від 29.09.2017 року, копія договору оренди від 29.09.2017 року, копія ухвали Київського районного суду м. Одеса по справі № 520/15068/17 від 07.12.2017року.
		Також було встановлено, що за даною адресою перебував екіпаж охоронної фірми «Самсон» бортовий номер № 003, у складі якого перебували гр. ОСОБА_28 та гр. ОСОБА_29, які від надання письмових будь - яких пояснень відмовились на підставі ст. 63 Конституції України, однак повідомили, що не втручались та не перешкоджали гр. ОСОБА_4 в проході до приміщення.
		У звязку з вищевикладеним між гр. ОСОБА_4 та ТОВ «Сав - Дістрибьюшн» виникли цивільно-правові відносини, що не відноситься до компетенції Таїровського ВИ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, у звязку з чим, заявнику у письмовій відповіді було рекомендовано звернутися до суду шляхом предявлення цивільного позову.
		Таким чином, судовим розглядом встановлено, що право власності ОСОБА_8 на нежитлове приміщення, площею 2 612кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, не визнається ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення», яке також відмовляє ОСОБА_8 у доступі до цього приміщення.
		 Задовольняючи частково позовні вимоги, суд приймає до уваги і те, що право власності ОСОБА_8 на спірне нерухоме майноіншим шляхом окрім як шляхом звернення до суду захистити неможливо. 
		З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_8 про визнання за ним права власностіна нежитлові приміщення, площею 2 612 кв.м., та земельну ділянку, площею 0,1400 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями, площею 2 612 кв.м., та земельною ділянкою, площею 0,1400 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом їх вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»та передачі ОСОБА_8, заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_8 нежитловими приміщеннями, площею 2 612 кв.м., та земельною ділянкою, площею 0,1400 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_8в частині позовних вимог, що стосується заборони будь-яким іншим особам чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_8, нежитловими приміщеннями, площею 2 612 кв.м., та земельною ділянкою, площею 0,1400 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки вони у цій частині є неконкретизованими та абстрактними, а суд не може вирішувати питання про заборону чинити перешкоди невизначеному колу осіб, які не приймають участі у справі в якості відповідачів. 
		Відповідно до п.п. 8, 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким. Резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 - 217 ЦПК. 
		Суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення.
		    Згідно імперативних положень ч. 9 та ч. 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
		    З огляду на відмову у задоволенні позову ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17 січня 2018 року, підлягають скасуванню. 
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» на користь ОСОБА_8 необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 141, 158, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» до ОСОБА_10, ОСОБА_11, Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_8, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів  Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний», Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння  відмовити.
		Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю  задовольнити частково.
		Визнати за ОСОБА_8 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікові картки платника податків НОМЕР_1) право власності на нежитлові приміщення, площею 2 612 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
		Визнати за ОСОБА_8 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікові картки платника податків НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку, площею 0,1400 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		Усунути ОСОБА_8 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікові картки платника податків НОМЕР_1) перешкоди у користуванні нежитловими приміщеннями, площею 2 612 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки, площею 0,1400 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться адресою: АДРЕСА_1, шляхом їх вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»(місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, код ЄДРПОУ 35390470) та передачі ОСОБА_8 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікові картки платника податків НОМЕР_1).
		Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, код ЄДРПОУ 35390470) чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_8 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікові картки платника податків НОМЕР_1), нежитловими приміщеннями, площею 2 612 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та земельною ділянкою, площею 0,1400 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться адресою: АДРЕСА_1.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, код ЄДРПОУ 35390470) на користь ОСОБА_8 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікові картки платника податків НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп.
		В решті позовних вимог ОСОБА_8  відмовити.
		Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17 січня 2018 року по цивільній справі №520/548/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» до ОСОБА_10, ОСОБА_11, Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_8,за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів  Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний», Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю.
		Зняти арешт з нежитлового приміщення, загальною площею 2 612 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
		Зняти заборону Торговій компанії «АЛМІ» (Підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) (65005, м. Одеса, вул. Середня, буд.83-В, код ЄДРПОУ 31327274) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 2 612 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
		Зняти заборону Торговій компанії «АЛМІ» (Підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) (65005, м. Одеса, вул. Середня, буд.83-В, код ЄДРПОУ: 31327274) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо виселення, вселення будь-яких осіб у нежитлове приміщення загальною площею 2 612 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
		Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
		Повний текст рішення складено 01.11.2018року.
		 
		Суддя                                     Петренко В. С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...