Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 434/3574/13-ц : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України; Заяви про відновлення втраченого судового провадження.
Надіслано судом: 02.11.2018. Зареєстровано: 04.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2018.

Номер судового провадження: 2-в/409/74/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                        Справа № 434/3574/13-ц
		Пров. № 2-в/409/74/18 
		 
		                                        
		                                        У Х В А Л А
		       
		 
		       29 жовтня 2018 року                         смт. Білокуракине 
		       
		       Білокуракинський районний суд Луганської області у складі: 
		 
		головуючого судді:                        Третяка О.Г.
		за участю секретаря:                        Гойдіної Т.С.
		 
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине цивільну справу за заявою ОСОБА_1про відновлення втраченого судового провадження цивільної справи Артемівського районного суду м. Луганська № 434/3574/13-ц про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів з ОСОБА_2, -
		 
		В с т а н о в и в :
		 
		До суду надійшла справа за заявою ОСОБА_1про відновлення втраченого судового провадження цивільної справи Артемівського районного суду м. Луганська № 434/3574/13-ц про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів з ОСОБА_2.
		Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Згідно ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
		У судове засідання 29.10.2018 року по справі про відновлення втраченого судового провадження сторони не з'явились. 
		Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Заявник, звертаючись до суду з питанням про відновлення втраченого судового провадження, надав копію рішення Артемівського районного суду м. Луганська № 434/3574/13-ц, ухвалу про відкриття, рішення про розірвання шлюбу, свідоцтво про народження та рішення про доцільність позбавлення батьківських прав.
		Як вбачається з програми Д-3 Артемівського районного суду м. Луганська, доступ до якої наданий Білокуракинському районному суду Луганської області, в електронному вигляді по справі № 434/3574/13 збереглося рішення від 23.04.2014 року, яким позовні вимоги задоволено частково.
		Таким чином, суд вважає можливим відновити втрачене судове провадження в частині наявних у суду матеріалів.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 488, 489, 494 ЦПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В : 
		 
		Відновити частково втрачене судове провадження Артемівського районного суду м. Луганська № 434/3574/13-ц про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів з ОСОБА_2, в частині  рішення від 23.04.2014 року, яким:
		 
		„    головуючого - судді Труфанової М.О.
		при секретарі - Тишаковій О.А.
		з участю прокурора - Барабаш Л.О.
		позивача - ОСОБА_1
		представника позивача - ОСОБА_3
		представника 3-ї особи - Водолага О.С.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - орган опіки та піклування Валуйської сільської Ради Станично-Луганського району Луганської області) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів та за зустрічною позовною заявою Луганського областного відділення громадської організації "Громадський контроль" в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (третя особа - орган опіки та піклування Валуйської сільської Ради Станично-Луганського району Луганської області) про усунення перешкод у побачені з дитиною та встановлення порядку побачення,-
		 
		встановив:
		 
		Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить суд позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2.н. та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1\4 частини доходів відповідача починаючи зі дня звернення до суду з даним позовом до повноліття дитини.
		В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та суду пояснила, що вона з відповідачем знаходилась у зареєстрованому шлюбі з 09 липня 2011р., який на підставі рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 13 лютого 2013р. було розірвано. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є відповідач. Відповідач бачив свою дитину лише один раз, після її народження. Весь час відповідач не підтримує зв'язку з сином, ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, не надає ніякої матеріальної допомоги, не цікавиться життям своєї дитини. 25 квітня 2013р. відповідач підписав заяву, в якої не заперечував проти усиновлення в подальшому його дитини іншим чоловіком, дана заява була засвідчена нотаріально. У зв'язку з тим, що відповідач так ставиться до дитини, не цікавиться її життям та розвитком та не заперечував проти усиновлення іншим чоловіком, а також те, що дитина знаходиться на її утриманні, а відповідач не допомагає утримувати дитину позивачка вимушена звернутись до суду з даним позовом. 
		Відвідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивачки визнав частково, не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини в розмірі 300грн., але в частині позову щодо позбавлення його батьківських прав заперечував просив суд відмовити в даній частині, оскільки він бажає приймати участь у вихованні та утриманні дитини, але позивачка йому перешкоджає у цьому , пояснив, що після розірвання шлюбу позивачка його вмовила написати заяву про відмову від дитини, посилаючись на те, що вона лишивши таким чином його батьківських прав отримає статус матері-одиночки саме з цією метою було отримано рішення органу опіки та піклування та подальше її звернення до суду з даним позовом.
		ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою в якої просить суд зобов'язати відповідачку ОСОБА_1 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_5 та просив встановити йому право спілкуватися з сином у святкові дні у присутності ОСОБА_1 до досягнення сином трирічного віку, а в подальшому - за встановленим третьою особою графіком спілкування.
		В судовому засіданні позивач за зустрічним позовом наполягав на задоволенні його зустрічних позовних вимог та просив суд їх задовольнити у повному обсязі, суду пояснив, що він бажає спілкуватись з дитиною, приймати участь у його вихованні піклуватися, але відповідачка йому чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною. Після розірвання шлюбу відповідачка його вмовила написати заяву про відмову дитини, посилаючись на те, що вона лишивши таким чином його батьківських прав вона отримає статус матері-одиночки саме з цією метою було отримано рішення органу опіки та піклування.
		Відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 визнала зустрічний позов частково не заперечувала щодо вимог усунення перешкод у користуванні ОСОБА_2 з сином, щодо встановлення днів спілкування з дитиною просила встановити наступний графік, відповідно якого ОСОБА_2 повинен спілкуватись з дитиною 01 січня з 16.00 до 18.00 години, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10.00 до 12.00 години; 23 лютого з 16.00 до 18.00 години в її присутності. 
		Представник третьої особи - орган опіки та піклування Валуйської сільської Ради Станично-Луганського району Луганської області в судовому засіданні суду пояснив, що на час звернення ОСОБА_1 до органу опіки та піклування ОСОБА_2 дійсно не заперечував проти усиновлення його дитини іншим чоловіком тому вони видали такий висновок. Просили прийняти рішення за первісним та зустрічним позовом на розсуд суду.
		В останнє судове засідання позивач та його представник за зустрічною позовною заявою не явились, причини неявки суду не повідомили, про день слухання справи були повідомлені належним чином. 
		Суд вислухавши пояснення сторін, дослідив матеріали справи, доводи прокурора, який не вбачав підстав для позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав, вважає, що позовні вимоги сторін первісний та зустрічний позови підлягають частковому задоволенню, при цьому суд виходив з наступного:
		судом встановлено, що сторони знаходились у зареєстрованому шлюбі з 09 липня 2011р., який рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської області від було розірвано 13 лютого 2013р. (а.с.6).
		Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком якого є ОСОБА_2 (а.с.5).
		Як вбачається з заяви , що засвідчена приватним нотаріусом Незнайко Є.В. 25.04.2013р., ОСОБА_2 відмовився від подальшого утримання і забезпечення сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.н., який проживав з матір'ю ОСОБА_1 та не заперечував проти його усиновлення у подальшому другим громадянином. (а.с.7).
		З актів обстеження умов проживання ОСОБА_1 на а.с.9, та а.с.14 вбачається, що остання проживає разом зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, дитина знаходиться на її утриманні, батько дитини ОСОБА_2 життям сина не цікавиться, матеріальної допомоги на його утримання не надає, вихованням дитини не займається. 
		З довідки виконкому Валуйської сільської ради від 12.04.2013р. за № 1470 на а.с.10 вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та разом з нею проживає неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. народження, який знаходиться на її утриманні.
		З рішення Валуйської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області від 25 квітня 2013р. за № 93 вбачається, що ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_5.
		З характеристики з місця проживання ОСОБА_2 на ас.12 вбачається, що останній себе зарекомендував з позитивної сторони як не конфліктна людина.
		ОСОБА_1 за місцем проживання також характеризується з позитивної сторони, що підтверджується характеристикою з її місця проживання (а.с.13).
		За місцем роботи ОСОБА_2 характеризується позитивно (а.с.46).
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що ОСОБА_2 з самого народження дитини не цікавиться її життям , не приймає участь у її вихованні та утриманні, неповнолітній ОСОБА_5 проживає разом з матір'ю, яка займається виховання та утриманням дитини сама.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що ОСОБА_2 знаходився у шлюбі з ОСОБА_1, від шлюбу у них народилась дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. народження, дитина проживає разом з ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні, батько дитини ОСОБА_2 дитину не відвідує, свої батьківські обов'язки не виконує, не займається її вихованням та утриманням.
		Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати свою дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток. 
		Згідно ст. 151 Сімейного Кодексу України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. 
		Згідно ст. 152 Сімейного Кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. 
		Відповідно до ст. 164 п.2 СК України матір або батько можуть бути позбавлені батьківства, коли вони відхиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.
		Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведені винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволені позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. 
		Як зазначено в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.07 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. 
		Про ухилення від обов'язків щодо виховання дитини, передбачених п.2 ч.1 ст.164 СК України мова може йти тільки за умови винної поведінки особи, свідомого ігнорування нею своїми батьківськими обов'язками. 
		Позивачкою по первісному позову не достатньо надано суду доказів, які б підтверджували негативне ставлення батька до неповнолітньої дитини щоб сприяло позбавленню його батьківських прав, заява ОСОБА_2 про те, що він не заперечує проти усиновлення його житини іншим громадянином не є підставою для позбавлення його батьківства, оскільки останній в теперішній час бажає спілкуватися з дитино, про що свідчить його зустрічна позовна заява, він не відмовляється утримувати дитину та займатися її вихованням, до того ж дана заява була написана з метою ОСОБА_1 отримувати кошти як матері одиночки, що й не заперечує сама ОСОБА_1 Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав   уповноваженим органом із захисту прав дітей Валуйської сільської Ради Станично-Луганського району Луганської області було надано без достатньої перевірки важливих обставин життя та поведінки ОСОБА_2 та його відношення до сина, а тому вимоги ОСОБА_1 в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього ОСОБА_5 не підлягають задоволенню за їх необґрунтованістю. 
		Стосовно стягнення аліментів суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
		Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. 
		ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому зобов'язаний утримувати свою дитину до досягнення нею повнолітня.
		Відповідно до ст.367 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягає негайному виконанню у межах сплати платежу за один місяць.
		Стосовно зустрічного позову, суд вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню при цьому суд виходив з наступного:
		Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
		Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
		Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України    мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
		Частиною 1 ст.150 СК України визначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях повазі до інших людей, любові до членів своєї сім`ї, родини. Брак любові у дитячі роки це духовний дисбаланс на усе життя.
		Згідно зі ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
		Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов`язків щодо неї.
		Відповідно до ч.3 ст.9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.
		Правило ч.2 ст.157 СК України додатково підкреслює обов`язок того з батьків, хто проживає окремо від дитини, брати участь у її вихованні, хоча збереження у нього цього обов`язку прямо випливає зі ст.141 СК України.
		Право на спілкування з дитиною та участі у її вихованні того з батьків, хто проживає окремо від дитини, кореспондує обов`язок того, з ким проживає дитина, не чинити перешкод у здійсненні свого права.
		Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.    
		За змістом    ст. 159 СК України    якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому із батьків, хто    проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод; суд визначає способи участі одного із батьків у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.
		Аналізуючи вищезазначене, та враховуючі інтереси дитини, суд вважає, що право позивача на спілкування з дитиною порушено відповідачкою, а тому воно підлягає захисту за рішенням суду, отже вимоги позивача щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною правомірні та підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч.2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
		Враховуючи ту обставину, що в ході судового розгляду відповідачка за зустрічним позовом не заперечувала стосовно спілкування позивача за зустрічним позовом з дитиною, та нею було пропоновано графік спілкування з сином : 01 січня з 16.00 до 18.00 години, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10.00 до 12.00 години; 23 лютого з 16.00 до 18.00 години в присутності матері ОСОБА_1, та враховуючи те, що позивачем ОСОБА_2 в позовних вимогах не було зазначено конкретного графіку спілкування з дитиною , суд вважає встановити саме такі часи які пропонувала відповідачка за зустрічним позовом.
		На підставі ст. ст.141, 150, 151, 157,159, 164-166, 180, 181, 182, 183 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.07 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", Конвенції про права дитини, керуючись ст. ст. 10,11,60,212-215, 367 ЦПК України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - орган опіки та піклування Валуйської сільської Ради Станично-Луганського району Луганської області) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів- задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Валуйське, Станично-Луганського району Луганської області (інн НОМЕР_1), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 гуртожиток на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі 1\4 частини з усіх видів заробітку відповідача щомісячно, починаючи з 08.05.2013 року до повноліття дитини. 
		Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежів за 1 місяць.
		В іншій частині позову відмовити.
		Зустрічний позов Луганського областного відділення громадської організації "Громадський контроль" в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (третя особа - орган опіки та піклування Валуйської сільської Ради Станично-Луганського району Луганської області) про усунення перешкод у побачені з дитиною та встановлення порядку побачення,- задовольнити частково.
		Усунути ОСОБА_2 перешкоди з боку ОСОБА_1 в у спілкуванні з неповнолітнім сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
		Встановити ОСОБА_2 графік спілкування з сином ОСОБА_5: 01 січня з 16.00 до 18.00 години, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10.00 до 12.00 години; 23 лютого з 16.00 до 18.00 години в присутності матері ОСОБА_1.
		В іншій частині позову відмовити. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
		Суддя                                 М.О. Труфанова" 
		 
		       Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення. 
		 
		 
		Суддя Білокуракинського 
		районного суду Луганської області                                О.Г. Третяк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...