Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/124/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2018. Зареєстровано: 04.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2018.
Дата набрання законної сили: 31.10.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		31 жовтня 2018 року 
		м. Київ
		справа №822/124/16
		адміністративне провадження №К/9901/10950/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		Головуючий - Стародуб О.П., 
		судді - Анцупова Т.О., Кравчук В.М.,
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» Паламарчука Віталія Віталійовича на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.02.2016р.  (суддя - Ковальчук А.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.04.2018р. (судді - Драчук Т.О., Загороднюк А.Г., Полотнянко Ю.П.) у справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» Паламарчука Віталія Віталійовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, 
		встановив:
		У лютому 2016р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
		- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не передачі уповноваженій особі на ліквідацію банку ПАТ «Банк Національний кредит» В.В. Паламарчуку вимоги (заяви) б/н від 09.09.2015р. в межах грошових вимог ОСОБА_3 на суму 64195 грн.;
		- зобов'язати Уповноважену особу на ліквідацію банку ПАТ «Банк Національний кредит» В.В. Паламарчука згідно вимог ч. 5 ст. 45, ч. 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»  повторно розглянути вимогу ОСОБА_3 на суму 64195 грн. щодо включення її до певної черги погашення в реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк Національний кредит».
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.02.2016р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.04.2016р., позов задоволено частково.
		Зобов'язано уповноважену особу на ліквідацію банку ПАТ «Банк Національний кредит» В.В. Паламарчука згідно вимог ч. 5 ст. 45, ч. 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»  повторно розглянути вимогу ОСОБА_3 на суму 64195 грн. щодо включення її до певної черги погашення в реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк Національний кредит».
		В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		З такими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач (Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» Паламарчук В.В.), звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.05.2015р. позивачем здійснено проплату грошових коштів в ПАТ «Банк Національний кредит» на суму 264195 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3 від 21.05.2015р. та квитанцією №3364963 від 21.05.2015р.
		На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.08.2015р. №563 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит», рішення виконавчої дирекції Фонду №159 від 28.08.2015р. «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Національний кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку» з 31.08.2015р. розпочато процедуру ліквідації ПАТ Банк Національний кредит».
		09.09.2015р., після опублікування в газеті «Голос України» №163 від 04.09.2015р., оголошення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Національний кредит», ОСОБА_3 в межах 30 денного терміну, направлено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заяву (вимогу) б/н від 09.09.2015р. про повернення 264195 грн., яка отримана Фондом 15.09.2015р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
		16.09.2015р., відповідно до  статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантування здійснив позивачу відшкодування коштів в рамках гарантованої суми в розмірі 200000 грн., за звітом ПАТ «Альфа-Банк», що підтверджується заявою на видачу готівки №17184 від 16.09.2015р.
		06.11.2015р. листом Фонду позивача повідомлено про те, що гарантована сума згідно звіту ПАТ «Альфа-Банк» була виплачена, за додатковою інформацією позивачу порекомендовано звертатись до Уповноваженої особи на ліквідацію банку ПАТ «Банк Національний Кредит».
		18.11.2015р. позивачем направлено запит стосовно включенням Фондом суми вимоги в розмірі 64201 грн. до реєстру вимог кредиторів відповідної черги на підставі поданих документів Фонду згідно заяви від 09.09.2015р., на який Уповноваженою особою на ліквідацію банку ПАТ «Банк Національний Кредит» Паламарчуком В.В., із посиланням на ч. 5 ст. 45 Закону України  «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», повідомлено, що вимоги позивача в сумі 64201 грн. надійшли після закінчення 30 денного терміну подання таких вимог, який тривав з 03.09.2015р. по 02.10.2015р., а тому відсутні підстави для їх включення до реєстру кредиторів.
		Позивач, посилаючись на протиправність відмови щодо включення її до реєстру кредиторів, звернулась до суду з даним позовом.
		Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої суми відшкодування не потребують звернення із заявою, а тому звернувшись до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою (вимогою) від 09.09.2015р. про повернення 264195 грн. - позивачем заявлено свої вимоги до банку в порядку ч. 5  статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». У зв'язку з чим, суди дійшли висновку, що позивачем не було пропущено 30 денного строку на заявлення уповноваженій особі Фонду на ліквідацію банку про своїх вимоги до банку.
		Розглядаючи справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв'язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.
		З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
		Так, на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебувала справа №826/7532/16 з аналогічними правовідносинами, а саме: позивач - фізична особа вкладник банку; відповідачі - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії; предмет позову - зобов'язання Уповноважену особу Фонду внести зміни та включити кредиторські вимоги Векшиної Л. С. у розмірі 4562668,22 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк», зобов'язання Фонд затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо внесення кредиторських вимог Векшиної Л. С. у розмірі 4562668,22 грн.
		Вирішуючи зазначений спір Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.04.2018р. дійшла наступного правового висновку.
		Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю кредиторських вимог (майнових вимог фізичної особи до суб'єкта господарювання - банку, що ліквідується), які задовольняються у порядку черговості, визначеної ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI  (далі - Закон №4452-VI) за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна банку.
		Повноваження уповноваженої особи Фонду щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів та внесення змін до цього реєстру визначені у п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону №4452-VI.
		Повноваження Фонду як ліквідатора, що закріплені у ч. 1 ст. 48 Закону №4452-VI, збігаються за змістом із повноваженнями розпорядника майна у справі про банкрутство, які закріплені у ч. 3, 5 ст. 22 Закону України від 14.05.1992 №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон №2343-XII).
		Відповідно до ч. 1 ст. 52 зазначеного Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів. У четвертій черзі задовольняються грошові вимоги щодо вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.
		На підставі викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що оскільки лише Фонду за законом доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, а спірні правовідносини випливають з укладених між банком і фізичною особою договорів, уповноважена особа Фонду та Фонд діють як представники сторони договірних відносин.
		Зазначене дає підстави стверджувати, що спір в цій справі не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить до цивільної юрисдикції.
		Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть та суб'єктний склад спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
		За правилами частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
		Відповідно до частини 6 зазначеної статті висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		У справі, що розглядається, предметом позову є спір про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
		За таких обставин, беручи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду у цій категорії справ, колегія суддів дійшла висновку, що спір в цій справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		Роз'яснити позивачеві, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції цивільних судів.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		Згідно з ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ст. 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
		Керуючись ст. 340, 354 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		постановив:
		Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» Паламарчука Віталія Віталійовича - задовольнити частково.
		Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.02.2016р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.04.2016р. - скасувати.
		Провадження у справі №822/124/16 за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» Паламарчука Віталія Віталійовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - закрити.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		Судді:                                                                                
		О.П. Стародуб                                                                                          
		Т.О. Анцупова                                                                                
		В.М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...