Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/6355/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 04.11.2018. Зареєстровано: 06.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2018.

Номер судового провадження: 3/490/3157/2018

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		490/6355/18 17.10.2018
		н\п 3/490/3157/2018
		                                                                                                                           Справа № 490/6355/18
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем   України
		           17 жовтня 2018 року                                                          м. Миколаїв
		             Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Гречана С.І. за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності, її представника - адвоката ОСОБА_1, прокурора Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2, розглянувши справу про притягнення 
		           ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, депутата Миколаївської міської ради, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, 
		       до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП),-
		в с т а н о в и в :
		З протоколу про адміністративне правопорушення №160 від 31.07.2018, складеного оперуповноваженим в особливо важливих справах УЗЕ в Миколаївській області ОСОБА_4 вбачається, що депутат Миколаївської міської ради ОСОБА_3, будучі раніше підданою адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно подала електронну декларацію за 2017 рік, чим порушила вимоги ч. 2 ст. 45 ЗУ "Про запобігання корупції" за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 172-6 КУпАП.
		       В судовому засіданні ОСОБА_3 факт вчинення нею правопорушення за вказаних вище обставин, не визнала,  вважає, що обставини, викладені в протоколі не відповідають фактичним обставинам та є надуманими, а дії оперуповноваженого щодо проведення перевірки дотримання вимог законодавства про запобігання корупції вчинено із перевищенням повноважень.
		       Такої ж позиції дотримувався й представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_1, який просив з наведених у запереченні підстав адміністративну справу відносно ОСОБА_3 закрити за відсутністю складу адміністртивного правопорушення.
		       Вислухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного.
		         Згідно з вимогами ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині 1 статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/ або цивільно-правову відповідальність.
		       Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Вчинення діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності за цією статтею.
		       Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх (прямий умисел) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий умисел) (ст.10 КУпАП). 
		       Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (самовпевненість) або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (недбалість). 
		       При цьому склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.172-6 КУпАП, є формальним, характеризується недодержанням різноманітних правил, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків.
		       Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно встановлювати і суб'єктивну сторону даного правопорушення.
		       ОСОБА_3, як депутат Миколаївської міської ради, теоретично являється суб'єктом корупційного правопорушення, зазначений у п.1 п.п. "а", п. 2 ч.1 ст.4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" від 07.04.2011 № 3206 - VI, у випадку несвоєчасного, до 1 квітня поточного року подання за місцем роботи декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за встановленою Законом формою (ЗУ від 7.04.2011 року № 3206 - VI - п.1 ч.1 ст.12). Цей факт ніхто не оспорює.
		               ОСОБА_3 достеменно відомо про обов'язок до 1 квітня поточного року подати за місцем роботи декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за встановленою Законом формою, розуміє його і не заперечує. Як і той факт, що подана нею 06.07.2018 декларація, лежить за межами цього терміну, але викликано це поважними на то причинами. 
		             У судовому засіданні ОСОБА_3 пояснила, що 15.03.2018, 29.03.2018 вона намагалася авторизуватись на сайті та подати електронну декларацію за 2017 рік, проте спроби увійти до системи виявилися невдалими.
		       30.03.2018 року ОСОБА_3 звернулася до органів ДФС із реєстраційною карткою для отримання електронно-цифрового підпису (далі - ЕЦП), зазначивши нову електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2.
		       В той же день, ОСОБА_3 на електрону скриньку Національного агенства з питань запобігання корупції "ІНФОРМАЦІЯ_3" надіслала запит на зміну ЕЦП у Єдиному державному Реєстрі Декларацій. 31 березня 2018 року та 02 квітня 2018 року нею повторювалася відправка запиту до НАЗК, однак відповідь отримала лише 06.04.2018. 
		               06.04.2018 ОСОБА_3 отримала повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання додаткової інформації для ідентифікації користувача, а 23.04.2018 надійшло повідомлення ОСОБА_3 про зміну поштової скриньки та інструкція про подальше внесення змін до облікової форми декларанта.
		       Після внесення необхідної інформації на сайті НАЗК, 05.07.2018 заявка ОСОБА_3 на зміну ЕЦП успішно прийнята, поштову скриньку ОСОБА_3 було змінено, у зв'язку з чим того ж дня декларація останньої 06.07.2018 була успішна подана у Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		               За таких обставин, дії ОСОБА_3 підпадають формально під ознаки ст.172-6 КУпАП, проте це правопорушення вчинене нею з необережності, без використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей, вчинила ці діяння через необережність, умисна форма вини в неї відсутня.
		       В той же час, корупційне діяння (правопорушення) в усіх його формах характеризується умисною формою вини. Якщо ж ставлення особи до неподання нею у встановлений строк декларації є не умисним, а іншим (необережним, помилковим), склад цього правопорушення відсутній.
		       Крім того, суд звертає увагу на, те, що згідно з вимогами ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
		       З даної норми вбачається, що строк накладення стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, має відраховуватися з дня його виявлення. 
		       Разом з цим, діючим законодавством чітко не визначено, що слід розуміти під виявленням правопорушення.
		       Згідно з вимогами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
		       Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності. Вказане ЄСПЛ зокрема висловлює у рішеннях "Єлоєв проти України" від 06 листопада 2008 року, "Фельдман проти України" від 08 квітня 2010 року, "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, тощо.
		       Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу "якості закону". В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
		       Така правова позиція узгоджується зі ст.8 Конституції України, відповідно до якої, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. 
		       З матеріалів справи вбачається, що датою виявлення правопорушення в даному випадку є 31 липня 2018 року, тобто дата складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5, оскільки, як зазначено в протоколі, саме в цей день посадовою особою органу Національної поліції надана оцінка зібраним доказам у їх сукупності. Проте, з цим погодитись неможна, оскільки зазначене не узгоджується з принципом правової визначеності, оскільки несвоєчасне проведення ефективної адміністративної перевірки не може бути підставою для штучного подовження строків, визначених у ст. 38 КУпАП.
		       Навіть не приймаючи до уваги оприлюднення 06 липня 2018 року і загальнодоступність подачі ОСОБА_3 електронної декларації, станом на 02 квітня 2018 року спеціально уповноважений орган у сфері протидії корупції (згідно з положеннями ст.1 Закону України "Про запобігання корупції") володів достатньою інформацію про вищевказаний факт.
		       Такий висновок узгоджується і з правовою позицією, викладеною у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 25 травня 1998 року "Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією.
		       Таким чином, на момент розгляду судом справи закінчились строки, передбачені ст.38 КУпАП.
		               Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що прокурор у судовому засіданні не зміг довести наявності такого умислу в діях ОСОБА_3 і твердження останньої протилежного змісту залишилися неспростованими, а за такого, провадження у справі відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
		              На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, ст. 283, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КУпАП, -
		п о с т а н о в и в :
		            Провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-6 КУпАП- закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		       Постанову протягом десяти днів з її дня винесення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва.
		 
		              Суддя                                                                        С.І. Гречана

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...