Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/2080/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано судом: 05.11.2018. Зареєстровано: 06.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2018.
Дата набрання законної сили: 30.01.2019
Результат оскарження 30.01.2019 Апеляційний суд Харківської області: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/640/2157/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                       
		Справа № 640/2080/15-ц
		н/п 2/640/2157/18 
		                       РІШЕННЯ
		                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		19 жовтня 2018 року Київський районний суд м.Харкова в складі:
		головуючого судді Зуб Г.А.,
		за участю секретаря Шаповал Є.Б.,
		розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		06.02.2015 року до суду звернувся представник позивача з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 28.08.2008 року у розмірі 22023,20 гривень та судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 28.08.2008 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Щодо зміни кредитного ліміту, то клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт. ПАТ КБ «Приватбанк» є правонаступником прав та обовязків ЗАТ КБ «Приватбанк». ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобовязання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Позивач свої зобовязання за договором виконав в повному обсязі. Відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав. У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором, відповідач станом на 31.12.2014 року має заборгованість  22023,20 грн., що складається з: 12478,46 грн. - заборгованість за кредитом; 7657,92 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 600,00 грн.  заборгованість з комісії за користування кредитом; 250,00 грн.  штраф (фіксована частина); 1036,81 грн.  штраф (процентна складова). На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобовязання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав позивача. 
		Представником відповідача ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що факт надання грошових коштів відповідачу не підтверджений. Також підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, та Тарифами банку не є підтвердженням того, що відповідач підписав з банком договір про отримання кредиту, та відповідач не підписував Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, та працівники позивача його з ними не ознайомили. Також просив застосувати строки позовної давності.
		Позивачем було надіслано до суду відповідь на відзив, в якому просить позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що підписавши заяву, відповідач приєднався до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом. До суду було надано виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався вказаними грошима. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, всі операції за картковим рахунком. Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі, та не спростованими відповідачем. Також відповідач не надав до суду доказів, що його не було ознайомлено з Умовами та правилами надання банківських послуг. Також підстав для застосування строків позовної давності не існує, оскільки строк дії випущеної картки -05.2021 року, а позивач звернувся до суду 04.02.2015 року. 
		Представником відповідача ОСОБА_1 подано до суду заперечення на відповідь, в яких зазначено, що позивачем не надано жодного доказу обгрунтованості своїх позовних вимог як того вимагають положення ЦПК України, а перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним платежем починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. Також зміст анкети-заяви зводиться до того, що відповідач лише висловив бажання на отримання кредиту, що не може вважатися досягнутою між сторонами згодою 
		на укладення кредитного договору, а посилання в даній анкеті-заяві, що відповідач згоден з тим, що підписана анкета-заява разом з Памяткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку становлять договір надання банківських послуг не може бути прийнятий як належний доказ. Також надана виписка не може бути прийнята як належний доказ по справі. 
		В судове засідання представник позивача не зявився, повідомлений належним чином, в матеріалах справи міститься клопотання, в якому просить розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
		Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно. Від представника відповідача ОСОБА_2 надійшла до суду заява, в якій він просить провести судове засідання без участі відповідача та своєю відсутністю, в задоволенні позовних вимог просив відмовити, та застосувати строки позовної давності. 
		Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін та за наявними в справі доказами за правилами спрощеного позовного провадження.
		Відповідно до штампу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2015 року вказана справа розподілена судді Зуб Г.А.
		06.02.2015 року було надано запит до ОСОБА_3 України в Харківській області для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який повернувся до суду 18.02.2015 року.
		Ухвалою судді від 19.02.2015 року було відкрито судове провадження по вказаній справі.
		09.04.2015 року Київським районним судом м. Харкова було ухвалено заочне рішення по справі, яким позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» були задоволені частково.
		30.03.2018 року представник відповідача звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, та ухвалою судді від 04.04.2018 року вказана заява була прийнята до розгляду. 
		Ухвалою суду від 10.05.2018 року заяву про перегляд заочного рішення було задоволено, та скасовано заочне рішення від 09.04.2015 року, та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
		Ухвалою суду від 19.06.2018 року було витребувано у ПАТ КБ «Приватбанк» відомості про стан заборгованості відповідача за кредитним договором від 28.08.2018 року, та документи, які підтверджують видачу кредиту відповідачеві за вказаним договором. 
		Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Судовим розглядом встановлено, що 28 серпня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» , правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено договір шляхом підписання заяви, згідно з якою відповідач ознайомився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які були надані відповідачу на ознайомлення в письмовому вигляді, та погодився, що вказана заява разом з Памяткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між банком та відповідачем договір про надання банківських послуг. 
		Вказаним договором відповідачу було встановлено кредитний ліміт на платіжну картку у розмірі 700,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
		Відповідно до заяви відповідач своїм підписом підтвердив факт отримання ним інформації про умови кредитування в ПриватБанку, а також його місцезнаходженні. 
		Згідно з частинами першою та другою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
		Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає й погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Саме такий договір був укладений і виконувався сторонами. 
		Вимоги про визнання цього договору в цілому або його частин недійсними, а також про зміну або розірвання договору з передбачених законом підстав відповідач не заявляв.
		За таких обставин суд приходить до висновку про те, що між банком та відповідачем 28 серпня 2008 року був укладений кредитний договір.
		Відповідно достатті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
		Встановлено, що за умовами договору банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів у році.
		Згідно з підписаною заявою/договором клієнт повідомлений про сайт банку та своїм підписом підтвердив.
		Зазначені обставини підтверджуються підписами на заяві та довідці про умови та правила кредитування (зворот а.с. 10, 9).
		Судом встановлено, що заява про розірвання кредитного договору від відповідача до банку не надходила, відповідач користувалася карткою, що підтверджується випискою з рахунку. Доказів, що вказаний договір є не чинним або не дійсним, то суду надано не було. 
		Доводи представника відповідача про те, що відповідач не укладав з банком будь-якого кредитного договору є необґрунтованими та такими, що спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи і вищенаведеними нормами матеріального права. Відповідач визнав укладення між сторонами договору, використовуючи наданими йому банком грошові кошти та періодично погашаючи заборгованість за договором.
		Також в підписаній заяві було зазначено, що банк має право у будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. 
		Відповідно до наданої до суду довідки про зміну умов кредитування та обслуговування картки клієнта, кредитний ліміт по картковим рахункам відповідача змінювався 29.07.2008 року (старт карткового договору), 25.12.2008 року, 07.01.2009 року, 16.04.2009 року, 05.08.2009 року, 14.02.2010 року, 13.04.2011 року, 16.08.2011 року, та 08.03.2013 року. На разі кредитний ліміт встановлений в розмірі 8000,00 грн.
		Відповідно до п. 2.1.1.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг для надання цих послуг банк надає клієнтові Карту, вид якої визначено у Памятці клієнта/Довідці про умови кредитування та Заяві, підписанням яких клієнт та банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання Карти.
		Крім того, ПАТ КБ «ПриватБанк», на підтвердження виконання ним п. 2.1.1.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг щодо видачі кредитної карти «Універсальна», було надано цифрове зображення відповідача з отриманими картками та довідку, згідно якої кредитна карта перевипускалась, остання з яких зі строком дії до травня 2021 року. Посилання представника відповідача, що на зображенні не чітко вказані номери карток, а тому не можливо визначити за якою карткою відповідач має заборгованість є необгрунтованим за наступних підстав. 
		Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів та всіх здійснених фінансових операцій до програмного комплексу Банку є вимогою Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254.
		Відповідно до п. 3.4 та п. 3.8 цього Положення ідентифікація операції передбачає її докладний опис, який має містити потрібну інформацію для різних підрозділів банку та внутрішнього аудиту, а саме: тип операції (міжбанківські розрахунки, операції з клієнтами банку, розрахунки за власними операціями тощо), номер та дату договору, конкретні строки (початок та завершення) операції згідно з договором, дані про контрагента, зміст операції (кредит, депозит, тип процентної ставки тощо) та інше.
		Згідно п. 4.2. цього Положення підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи. При цьому, згідно з п. 9.5, під час здійснення інформаційного забезпечення операційної діяльності Банку реалізується правило "двох рук" (операція не може бути ініційована та виконана одним користувачем системи), проводяться заходи з виявлення викривленої та/або суперечливої інформації, зберігається вся інформація (неможливість ігнорування інформації, що надійшла з будь - якого джерела). Проводиться резервне накопичення та зберігання всієї інформації для забезпечення відновлення роботи банку внаслідок виникнення форс - мажорних обставин або в разі ліквідації банку.
		За приписами п.п. 3, 6 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємоповязаних рахунках бухгалтерського обліку. 
		У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобовязане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
		Згідно зіст.41Закону України"ПроНаціональний банкУкраїни" та ч. ч. 1, 2 ст.68 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Національний банк України встановлює обовязкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобовязань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
		Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженогоПостановою правління Національного банку України від 30.12.1998 № 566(зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.
		Пунктом 5.1 глави 5 вищезазначеного Положенням визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.
		Згідно з п.5.4. цього Положенням, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
		При цьому, п.5.6 Положення №254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
		Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
		З урахуванням вищевикладеного, судом враховуються банківські виписки, як належні докази підтвердження видачі кредиту та враховано факт перевипуску картки, термін дії якої визначений до травня 2021 року.
		Враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що надані ПАТ КБ «ПриватБанк» по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст. ст. 58-59 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідач з 2008 року користується кредитними коштами, наданими йомуПАТ КБ «ПриватБанк» за договором б/н у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, яка була перевипущена.
		Оскільки, відповідача було ідентифіковано, то при випуску картки, підписання нової анкети не передбачено Правилами надання банківських послуг. Крім того, відповідачем та його представником не надано доказів, що на зображенні є не відповідач, та в своїх руках він тримає не свої картки. 
		Відповідно до статей526,530,610 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
		У звязку з невиконанням відповідачем умов договору, станом на 31.12.2014 року за ним утворилась заборгованість у розмірі 22023,19 гривень, що складається з: 12478,46 гривень заборгованість за кредитом, 7657,92 гривень  заборгованість за відсотками за користування кредитом, комісія  600,00 грн., 1286, 81 гривень - заборгованість по судовим штрафам. 
		Розрахунок заборгованості за кредитом, наведений позивачем в таблиці, який перевірено судом та вважає, що він відповідачем не спростований. При цьому, суд вважає, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушеннястроків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17.
		Разом з тим представником відповідача було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності. 
		З вимогою про стягнення вказаної заборгованості банк звернувся до суду 06 лютого 2015 року, а надісланий вказаний позов був до суду 04 лютого 2015 року. 
		Відповідно до статті 256ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Згідно із частиною четвертоюстатті 267ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
		Згідно зістаттею 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
		Початок перебігу позовної давності визначаєтьсястаттею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина першастатті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
		Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п'ятоюстатті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
		Оскільки за умовами договору відповідач мав виконувати зобов'язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу.
		Суд, дослідивши наданої до суду виписки за період з 01.01.1999 року до 10.07.2018 року, встановив, що відповідач за період з 2008 року по 31.12.2014 року жодного платежу на виконання умов кредитного договору не здійснював, позивач звернувся до суду з позовом 04 лютого 2015 року, тобто після спливу позовної давності, як щодо останнього щомісячного платежу.
		При цьому, судом враховано, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що при підписанні сторонами кредитного договору діяли Умови, що передбачають збільшення строку позовної давності на підставістатті 259 ЦК України. 
		Зазначені суми в розрахунку заборгованості за вказаним договором від 28.08.2008 року, які містяться в матеріалах справи, в якому зазначено, що відповідачем були внесенні суми погашення за наданим кредитом є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
		Так, згідно з випискою по кредитному рахунку банком було проведено автоматичне списання з карти відповідача коштів в рахунок погашення простроченої заборгованості, що не свідчить про переривання строку позовної давності за правиламистатті 264 ЦК України.
		Разом з тим, вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності. При цьому, якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
		Автоматичне погашення банком частини кредиту шляхом списання з рахунку боржника коштів не свідчить про визнання ним боргу та не є підставою для переривання позовної давності. Списання коштів мало місце після закінчення строку позовної давності і таке списання не може свідчити про переривання перебігу строку позовної давності.
		Аналогічна позиція щодо строку виконання зобов'язань по кредитах, що надаються у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитні картки висловлена Верховним Судом України 19.03.2014 року у справі №6-14цс14 та 18.06.2014 року у справі №6-61цс14 - «Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного у ній строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору».
		За таких обставин, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову за пропуском строку позовної давності, а тому в задоволенні позову слід відмовити. 
		 
		Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України, судові витрати залишаються за позивачем.
		Керуючись ст.ст. 261-264, 526, 554, 629, ч. 1, ст. ст. 1048,1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 3,4, 12, 76, 306, 263-265 ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		 
		 В задоволенніпозовних вимогПублічного акціонерноготовариства комерційногобанку «Приватбанк»до ОСОБА_1про стягненнязаборгованості  відмовити.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. 
		  У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
		Позивач  Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570.
		Відповідач  ОСОБА_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1. 
		Повний текст рішення складено 29 жовтня 2018 року. 
		 
		 
		СУДДЯ Г.А. ЗУБ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...