Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 650/1394/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 06.11.2018. Зареєстровано: 07.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 09.11.2018.
Дата набрання законної сили: 09.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/650/19/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017230100000328

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                       Справа № 650/1394/17
		провадження № 1-кп/650/19/18
		 
		 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		06 листопада 2018 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		за участю: секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		прокурорів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		потерпілої ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		захисника ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Олександрівка кримінальне провадження № 12017230100000328 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сухий Ставок Великоолександрівського району Херсонської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта базова загальна, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 121, частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		11 серпня 2017 року близько 12.00 год. ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні літньої кухні домоволодіння за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою виховання малолітньої доньки його співмешканки ОСОБА_6  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завдав останній: чотири удари правою рукою в область голови, спричинивши тілесні ушкодження у виді забою головного мозку, крововиливу під м`яку мозкову оболонку, крововиливи в м`які тканини голови, сінці і садна голови, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті; а також три удари правою рукою в область тулубу та верхніх кінцівок, спричинивши тілесні ушкодження у виді синців правого зап`ястку, садни спини, правого передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень і в причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають. Внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень ОСОБА_9 28 серпня 2017 року не приходячи до свідомості померла у Комунальному закладі «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» Херсонської обласної ради.
		Вказані тілесні ушкодження, будучи спрямованими проти малолітньої дворічної дитини, супроводжувались сильним фізичним болем та стражданнями у вигляді багаторазового тривалого спричинення особливого болю під час перебування її у свідомості, що мало характер особливого мучення та спричинило смерть.
		Крім того, 11 серпня 2017 року близько 18.00 год. ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні літньої кухні домоволодіння за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою виховання малолітнього сина його співмешканки ОСОБА_6  ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , завдав йому не менше двох ударів руками в область голови та нижніх кінцівок спричинивши тілесні ушкодження у виді синця в області лобу, множинних саден обличчя, спини, стегон, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчинені злочину не визнав та пояснив, що 11 серпня 2017 року о шостій годині ранку ОСОБА_6 поїхала на роботу та залишила з ним двох її дітей у яких він не помітив ніяких тілесних ушкоджень. Повернулась мати наступного дня о дев`ятій годині ранку і по ній булj видно, що вона вживала напередодні спиртні напої.
		11 серпня 2017 року зранку він покормив дітей і вони гралися у дворі. Потім вони пішли до тітки ОСОБА_11 і повернулись десь о десятій годині. Він знову покормив дітей і вони гулялись на дворі. В цей час дитина ОСОБА_12 двічі впала та ударилась о бетонну підлогу, але одразу не плакала, це було пізніше. Десь у третій годині ОСОБА_12 знову впала коли несла гречку і перечепилася. Цього він не бачив але чув. Тілесних ушкоджень він не помітив. Тілесні ушкодження ОСОБА_12 не спричиняв. Після цього діти гралися на піску. Діти пішли спати о дев`ятій годині, вони були спокійні. Після цього він вжив одну пляшку пива. ОСОБА_13 також упав один раз в дворі та вдарився віском об погреб і почав плакати. Також в цей день він вдарив один раз ОСОБА_13 по сідницях. Він його підняв і ніяких ушкоджень не побачив. Коли наступного дня повернулась ОСОБА_6 то вона через деякий час помітила, що дитина не просинається, повідомила йому і він поніс дитину в лікарню. Звідки взялися тілесні ушкодження у дітей він не знає. Вважає, що їх було завдано дітям іншою особою до того як їх було передано йому.
		Допитана в судовому засіданні як свідок потерпіла ОСОБА_6 , суду пояснила, що обвинувачений є її співмешканцем і 11 березня 2017 року вона залишила своїх двох дітей останньому. Вона поїхала на роботу та залишилась у матері. До дітей повернулась о дев`ятій годині ранку наступного дня. ОСОБА_7 сказав, що діти сплять і вона пішла розкладати продукти. Потім перевірила малого та він спав. ОСОБА_12 , яка спала на дивані, послухала вушком до животика та вирішила, що вона спить. В цій кімнаті було темно та був включений телевізор. Обвинувачений почав її відволікати та наказав вбиратися у хаті. Почав проявляти агресію. Потім через деякий час вона знову пішла до ОСОБА_12 взяла її легенько, положила на ліжко та побачила, що вона не дихає. Покликала ОСОБА_7 та коли дитина не приходила до свідомості він побіг з нею до лікарні. В лікарні сказали, що дитина в комі та не може вижити. Бачила, що дитина була вся побита та синя. На сідничках вона побачила кров, однак ОСОБА_7 сказав, що не бив її. Також вона побачила, що простирадла все обблювано, та на її питання обвинувачений повідомив, що дівчинка поїла напередодні м`яса та її вирвало. Тональним кремом дитинку мазав обвинувачений, який їй пояснював, що мазав маззю. Це було за чотири дні до цих подій. На ОСОБА_13 вона також бачила тілесні ушкодження. Він їй пояснював, що дядька бив його камінням. Впродовж дня вона дзвонила ОСОБА_7 близько трьох, чотирьох разів. По голосу чула, що ОСОБА_7 поводив себе агресивно. По телефону на її питання ОСОБА_13 сказав, що дядя його не б`є та не ображає. Раніше вона не підозрювала, що обвинувачений бив дітей. Вона бачила синці, однак обвинувачений пояснював, що він не б`є його, хоча ОСОБА_13 казав, що дядя б`є. До цього випадку залишала дітей ОСОБА_7 кілька разів. Знає обвинуваченого декілька місяців.
		Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що працює в службі таксі та у серпні минулого року в с. Широке забрав мати з дітьми та відвіз їх до смт. Калинівське де висадив та поїхав. Діти поводили себе спокійно та на них він не помітив будь-яких тілесних ушкоджень. 
		Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що є матір`ю потерпілої та остання 12 серпня 2017 року її просила забрати ОСОБА_13 , так як їй необхідно їхати з ОСОБА_12 , яка отримала травму, в м. Херсон. Вона приїхала до смт. Калинівське та забрала дитину. До цих подій у дітей не було жодних подряпин. При спілкуванні з ОСОБА_13 він постійно повторював, що дядя бив його і ОСОБА_12 каменем по голові. До цих подій коли вона спілкувалася з ОСОБА_7 по телефону то казала останньому щоб він не бив дітей. Пояснила, що говорила так на всякий випадок.
		Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що будучи психологом була присутня при допиті ОСОБА_13 , який дуже погано розмовляв для свого віку, оскільки сильно відстає в розвитку. Дитина перебувала у стресовому стані та повторювала одну фразу «дядя кам», що вони зрозуміли як «дядя, камінь». Під час спілкування з дитиною вона побачила на ніжці відбиток пальців у виді синця та на лобі потертість. 
		Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_17 пояснила, що будучи головним лікарем лікарні до якої доставили ОСОБА_12 , організовувала прийом хворого близько 14.30 год. Дитину доставили у вкрай тяжкому стані та одразу направили до реанімаційного відділення, де надавалась уся необхідна допомога. Дитина виглядала блідою та мала багато синців різного ступеня зрілості, були як свіжі синці так і старі, та були розташовані на обличчі, стегнах та сідницях, голова припухла. У дитини був дивно білий лоб, причиною чому, як пізніше з`ясувалося, було нанесення на синці тонального крему. Мати при цьому ні виявляла ніякої турботи про стан дитини, що її дуже здивувало. Також вона була присутня при допиті ОСОБА_13 , який так само мав на правій щітці та правому стегні подібні синці. Дитина дуже відставала в розвитку та нічого не говорила зрозуміло. У ОСОБА_13 виривались лише два слова «дядя» і «кам». У дитини немає жодного словникового запасу. Вона була дуже перелякана. У ОСОБА_12 було значно більше синців ніж у ОСОБА_13 .
		Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_18 пояснила, що будучи старшою медичною сестрою в смт. Калинівське, разом з іншою медсестрею, надавала допомогу ОСОБА_12 , яку приніс обвинувачений у терапевтичне відділення. Їй подзвонили о 11.45 год. та попросили допомоги, коли вона одразу прийшла. Обвинувачений приніс дівчинку та відповів, що дитинка не проснулася з ранку і весь час спить. Стан дитини був дуже тяжкий. Вона була лише в нижній білизні, яка була дуже брудна. Дівчинка була вся брудна і склалося враження, що її волосся не милося більше двох тижнів. Дитина виглядала худорлявою та в блювотних масах. Обвинувачений пояснив, що ввечері дитина милася. На тілі, після того як дитину помили, побачили гематоми коричнево-зеленого кольору, які утворились давно. Була подряпина на переніссі. Обвинувачений пояснював, що дитина напередодні постійно падала на річці. Мама з`явилася через півгодини та повідомила, що була на роботі. Одразу у дитини пульсу не визначалося, дихання було поверхневе.
		Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_19 пояснила, що будучи медичним працівником 12 серпня 2017 року в той час коли вона обходила хворих їй, після одинадцятої години зателефонували та повідомили про доставлення тяжкої дитини і вона одразу побігла на роботу. Прийшовши вона побачила жіночку з телефоном та дитину без свідомості. Чоловіка не було. У дитини були чисельні гематоми по всьому тілу, візуально спостерігався перелом ручки. Деякі синці були свіжими. Дихання було періодичне, з хрипами, іноді пропадало. Переконана в тому, що мати була після перепою. 
		Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_20 пояснила, що будучи постовою медсестрею в лікарні 12 серпня 2017 року приймала дівчинку, яку приніс обвинувачений. Дитина була в дуже тяжкому стані. Це відбулось о 11.45 год. і вона одразу викликала старшу медсестру. Вона була дуже брудна та побита. Гематоми були на сідницях, лобній поверхні, закритий перелом на правій руці. На голові була велика гематома як від удару чимось тяжким. Обвинувачений пояснював, що дитина падала на річці. Мама сказала, що дитину зачепила собака ланцюгом. 
		Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_21 пояснила, що вона є сестрою потерпілої та допомагала їй здійснювати огляд у лікарів ОСОБА_13 . При ній, після того як психолог пішов, вона у нього ще раз запитала, що трапилось і він казав, що «дядя», «камінь», «большой», на питання чи бив дядя камінням ОСОБА_12 відповів, що так, а він в цей час тікав, оскільки боявся дядька. Помітила тілесні ушкодження у ОСОБА_13 на щоках. ОСОБА_12 вона не бачила.
		Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_22 пояснив, що в п`ятницю він о сьомій години ранку побачив ОСОБА_7 , який ніс дівчинку на руках, а хлопчик ішов поряд. Вони пішли, а через деякий час він побачив як вони повертались і ОСОБА_7 так само тримав дівчинку на руках, яка на цей раз постійно просилася до матері. Хлопчик бігав поряд. Тілесних ушкоджень у дітей не помітив.
		Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_23 пояснила, що ОСОБА_7 прийшов до неї та просив молока, при цьому дітки, що були з ним плакали. Вона помітила у дітей старі синці на що обвинувачений вказав, що таких дітей йому передала мати, а він їх не б`є та не ображає. ОСОБА_7 пішов і повернувся близько пів другої вже з одним хлопчиком сказавши, що дівчинку поклав спати. Її син пішов разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_24 на річку ловити рибу. Потім вони повернулись і вона дала йому молока. 
		Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_25 пояснив, що у п`ятницю вдень бачив на рибалці обвинуваченого з неповнолітнім другом ОСОБА_26 , яких він погукав та віддав виловлену рибу. Схоже було, що обвинувачений випив пива. Коли він пішов обвинувачений з потерпілим повернулись рибалити. Точну дату сказати не може.
		Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_27 пояснила суду, що о 6.30 год. ішла на роботу та бачила ОСОБА_6 , яка сказала, що також іде на роботу, а дітей залишила з обвинуваченим. Ввечері вона дала ОСОБА_7 20 грн в рахунок оплати попередньо виконаної роботи. ОСОБА_7 приходив спокійний та тверезий. Більше його не бачила. Ніколи його агресивним не бачила, жодних конфліктів з ним не було.
		Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_28 суду пояснила, що про події дізналася від працівників поліції. Перед цим бачила обвинуваченого з перегаром, який попросив 20 грн, а взявши їх пішов. Коли приходив нічого за дітей не говорив. Бачила як його забирали працівники поліції. ОСОБА_7 характеризує як добру та чуйну людину. Спиртними напоями не зловживає.
		Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_29 суду пояснив, що в першій половині дня він підвозив обвинуваченого разом з дитиною дівчинкою, яку обвинувачений тримав на руках і яка не подавала ознак життя. ОСОБА_7 сказав про необхідність виклику швидкої допомоги, оскільки зранку дитина не проснулась. Бачив на спині дитини стару подряпину. Далі він поїхав по своїм справам. 
		Від допиту свідка сторони обвинувачення ОСОБА_30 , відносно якої неодноразово були застосовані примусові приводи, які не виконані, прокурор відмовилась зважаючи на похилий вік свідка та її хворобливий стан, що підтверджується матеріалами зібраними під час виконання приводу, а сторона захисту не наполягала на її допиті, що виходячи з засад диспозитивності та змагальності було прийнято судом. 
		У зв`язку з тим, що покази ОСОБА_31 , який не був допитаний під час досудового розслідування як свідок, і про необхідність допиту якого заявив обвинувачений, не були відкриті стороні обвинувачення у порядку статті 290 КПК України, суд визнав за неможливе проведення його допиту в порядку дослідження доказів.
		Також в судовому засіданні були досліджені такі письмові докази.
		Протокол огляду місця події від 12 серпня 2017 року із схемою та таблицею ілюстрацій, згідно з яким встановлено, що місцем злочину є домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де було встановлено та оглянуто територію подвір`я та будинок, оглянуто: вхід до будинку, місце знаходження дитячих іграшок, подушку виявлену у клумбі подвір`я, яка мала плями біологічного походження, полімерний тазок в якому знаходився замочений дитячий одяг, а саме дві сукні з плямами бурого кольору, вхід з літньої кухні до другої кімнати літньої кухні, фрагмент тюбику з надписом «ТОН НАТУРАЛЬНИЙ», який виявлено на першому ліжку другої кімнати літньої кухні, подушку першого ліжка другої кімнати літньої кухні, наволочка якої має розрив та пляму речовини бурого кольору у місці розриву, виявлене на місці вчинення кримінального правопорушення простирадло ліжка другої кімнати літньої кухні, на якій наявні плями речовини бурого кольору. Схема до доданого протоколу узгоджується з описом вказаним в протоколі. Огляд проведено в період часу з 18.00 год. по 22.15 год. Ухвалою слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 серпня 2017 року підтверджено законність проведеного огляду. 
		Згідно з постановою від 13 серпня 2017 року спортивну кофту темного кольору яку вилучено 12 серпня 2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , визнано речовим доказом і долучено до кримінального провадження. Відповідно до ухвали слідчого судді від 15 серпня 2017 року накладено арешт.
		Згідно з постановою від 13 серпня 2017 року два дитячі плаття з плямами речовини бурого кольору, які вилучені 12 серпня 2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 визнано речовими доказами і долучено до кримінального провадження. Відповідно до ухвали слідчого судді від 15 серпня 2017 року на вказані речі накладено арешт.
		Згідно з постановою від 13 серпня 2017 року наволочку подушки першого ліжка другої кімнати літньої кухні домоволодіння, яка має сліди розривання тканини, біля яких наявні плями речовини бурого кольору, яка вилучена 12 серпня 2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 визнано речовим доказом і долучено до кримінального провадження. Відповідно до ухвали слідчого судді від 15.08.2017 року на вказану річ накладено арешт.
		Згідно з постановою від 13 серпня 2017 року наволочку подушки виявлену у клумбі подвір`я, яка вилучена 12 серпня 2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 визнано речовим доказом і долучено до кримінального провадження. Відповідно до ухвали слідчого судді від 15 серпня 2017 року на вказану річ накладено арешт.
		Згідно з постановою від 13 серпня 2017 року простирадло з другого ліжка другої кімнати літньої кухні з плямами речовини бурого кольору, яке вилучено 12 серпня 2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 визнано речовим доказом і долучено до кримінального провадження. Відповідно до ухвали слідчого судді від 15 серпня 2017 року на вказану річ накладено арешт.
		Згідно з постановою від 13 серпня 2017 року фрагмент тюбику з надписом «ТОН НАТУРАЛЬНИЙ», який вилучено 12 серпня 2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 визнано речовим доказом і долучено до кримінального провадження. Відповідно до ухвали слідчого судді від 15 серпня 2017 року на вказану річ накладено арешт.
		Протокол огляду від 06 вересня 2017 року проведеного з 09.30 год. до 10.40 год. з якого вбачається, що в приміщенні відділення судової імунологічної експертизи КУ «Бюро судово  медичних експертиз» ХОР, яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Старостіна, 17, проведено огляд речових доказів вилучених 12 серпня 2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 . 
		Так, в ході огляду спортивної кофти встановлено, що на ній, з лівої передньої бокової сторони від комірця до рукава, виявлено дві помарки коричневого кольору. З зазначеної кофти було зроблено два вирізи тканин з вказаними помарками речовини. В ході огляду наволочки в місці розриву тканини виявлено пляму речовини бурого кольору та здійснено виріз відповідної частини тканини з плямою. В ході огляду простирадла світло-зеленого кольору встановлено, що на ньому наявні плями речовини коричневого кольору та з нього було зроблено три вирізи тканин з вказаними плямами. В ході огляду двох дитячих плать, одне з яких білого кольору, а інше червоно-білого кольору встановлено, що на них маються плями коричневого кольору схожі на кров. В ході огляду наволочки з подушки, яку було виявлено на подвір`ї встановлено, що на ній не виявлено слідів схожих на кров.
		Згідно з постановою від 06 вересня 2017 року два вирізи тканин зі спортивної кофти яку вилучено 12 серпня 2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 визнано речовим доказом і долучено до кримінального провадження.
		Згідно з постановою від 06 вересня 2017 року виріз тканини з наволочки, яку вилучено 12 серпня 2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 визнано речовим доказом і долучено до кримінального провадження.
		Згідно з постановою від 06 вересня 2017 року три вирізи тканини з простирадла, яке вилучено 12 серпня 2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 визнано речовим доказом і долучено до кримінального провадження.
		Висновок експерта № 20 від 21 вересня 2017 року згідно з яким у ОСОБА_9 встановлені такі тілесні ушкодження: синець в області лобу, множинні садна обличчя, спини, стегон, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що утворилися в результаті дії тупих предметів з обмеженою поверхнею контактування, не виключено 11 серпня 2017 року. Встановити вид предметів якими були спричинені тілесні ушкодження не представилось можливим. Питання про падіння з висоти власного зросту, самотравмування повинне розглядатись в практичній площині, а не теоретично, тобто якщо маються об`єктивні дані про таку травму. Об`єктивні судово-медичні данні, що дозволяють встановити кількість ударів завданих ОСОБА_9 , відсутні.
		До медичної картки № 9920 стаціонарного хворого ОСОБА_9 , який проходив лікування з 14 серпня 2017 року по 18 серпня 2017 року, яку використовував судовий експерт при проведенні вищевказаної експертизи, було надано доступ за ухвалою слідчого судді від 31 серпня 2017 року. Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 19 вересня 2017 року вказану картку було оглянуто слідчим.
		Висновок експерта № 983 від 14 вересня 2017 року згідно з яким у ОСОБА_9 встановлені такі тілесні ушкодження: забій головного мозку, крововилив під м`яку мозкову оболонку, крововиливи в м`які тканини голови, синці і садна голови; синці правого зап`ястку, садна спини, правого передпліччя. Такі пошкодження утворились від дії тупих предметів в період 11-12 серпня 2017 року. Ушкодження голови виникли від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею контактування, не виключено від ударів руками, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Інші ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень та в прямому причинному зв`язку не перебувають. Утворення садна на спині при падінні навзнак, у випадку нанесення ударів, штовхань, не виключається. Індивідуальні властивості травмуючих предметів в характері тілесних ушкоджень не відобразились. Смерть настала від закритої внутрішньочерепної травми у вигляді забоїв головного мозку і крововиливу під м`яку мозкову оболонку, що підтверджується виявленням цих пошкоджень при проведенні експертизи трупа, а також даними клінічного спостереження та судово-гістологічної експертизи. Після завдання травми голови, яка зазвичай супроводжується втратою свідомості, вчинення самостійних дій потерпілою виключається. Тілесні ушкодження у ОСОБА_9 виникли від не менше ніж семи травмуючих впливів. 
		Висновок експерта № 490 від 05 вересня 2017 року згідно з яким встановлено, що кров ОСОБА_9 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В.
		Висновок експерта № 1201 від 13 вересня 2017 року згідно з яким у ОСОБА_9 встановлено субарахноїдальні крововиливи. Крововиливи речовини головного мозку в препараті № 1, № 2. Набряк м`яких оболонок і тканини мозку. Гострий розлад кровообігу і дистрофічні пошкодження внутрішніх органів.
		Висновок експерта № 45/983 від 29 вересня 2017 року згідно з яким у ОСОБА_9 встановлені такі тілесні ушкодження: забій головного мозку, крововилив під м`яку мозкову оболонку, крововиливи в м`які тканини голови, синці і садна голови; синці правого зап`ястку, садна спини, правого передпліччя, з яких пошкодження голови по критерію небезпечності для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, інші ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень і в причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають. Таким чином утворення пошкоджень голови у ОСОБА_9 , які спричинили смерть, від ударів руками по голові не виключається, а виключається їх утворення при падінні горілиць. 
		Висновок експерта № 220 від 19 жовтня 2017 року в якому вказано, що із висновку експерта № 490 від 05 вересня 2017року (експертиза рідкої крові), відомо, що кров потерпілої малолітньої ОСОБА_9 , 2015 року народження, за дослідженою системою АВ0, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. При подальшому дослідженні цієї крові, в процесі проведення експертизи речових доказів, в ній виявлено супутній антиген Н. Таким чином, кров малолітньої ОСОБА_9 , за дослідженою системою АВ0, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н. На двох фрагментах (вирізах) тканини з простирадла та на фрагменті (вирізі) тканини з наволочки, вилучених 12 серпня 2017 року в ході огляду місця події, знайдена кров людини, в якій виявлені антигени А, Н; ізогемаглютиніни анти-А і анти-В не виявлені. Таким чином, ця кров може відноситись до групи А з супутнім антигеном Н і, за дослідженою системою АВ0, може походити від особи (осіб) з такою ж групою крові, в тому числі і від малолітньої ОСОБА_9 (антигени А, Н). На третьому фрагменті (вирізі) тканини з простирадла та на двох фрагментах (вирізах) тканини зі спортивної кофти вилучених 12 серпня 2017 року в ході огляду місця події, кров не знайдена.
		Висновок експерта № 221 від 13 жовтня 2017 року в якому вказано, що на двох дитячих сукнях, вилучених 12 серпня 2017 року в ході огляду місця події, кров не знайдена.
		Висновок експерта № 518 від 13 жовтня 2017 року, згідно з яким експерт дійшов висновку про те, що ОСОБА_7 психічними захворюваннями в сенсі частини другої статті 19 КК України не страждав і не страждає, виявляє психопатичні риси особистості. У період часу, що цікавить слідство, у нього не було будь-якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. У теперішній час він також може усвідомлювати свої дії і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 не потребує. У ОСОБА_7 виявлені відповідний до невисокої норми рівень інтелекту, риси характеру збудливого типу, які не носять вираженого характеру, потенційно не обмежують і не виключають його здатність правильно сприймати дійсність, давати про неї правильні показання, розуміти фактичний характер своїх дій і керувати ними. ОСОБА_7 у період здійснення інкримінованого йому діяння в стані фізіологічного афекту, емоційному стані, який впливав на його свідомість і поведінку, не перебував.
		Протокол проведення слідчого експерименту від 16 серпня 2017 року із таблицею ілюстрацій за участю обвинуваченого ОСОБА_7 , який проводився за ухвалою слідчого судді від 15 серпня 2017 року, згідно з яким обвинувачений вказав на місце на березі річки Інгулець в смт. Калинівське біля автомобільного мосту сполученням смт. Калинівське та с. Краснолюбецьк, куди він прийшов з ОСОБА_6 , а саме 11 серпня 2017 року близько 16.50-17.00 год, вказав на місце де сиділа жінка на ім`я ОСОБА_32 , яку він попросив приглянути за дітьми поки він буде купатися, вказав місце та як саме на сідниці впала ОСОБА_6 , вказав напрямок яким він разом з дітьми пішов від річки. В подальшому знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 вказав на дерев`яний ящик з піском де сиділа ОСОБА_6 , яка впала з вказаного ящика близько 18-00 год, 11 серпня 2017 року після того як вони прийшли з річки. Як саме падала остання ОСОБА_7 вказав за допомогою макету.
		Згідно з постановою від 16 серпня 2017 року, дві копії кожна на трьох оптичних носіях інформації  дисках формату DVD  R з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 16 серпня 2017 року визнано речовим доказом і долучено до кримінального провадження, одну з яких вирішено зберігати при матеріалах кримінального провадження, інший здано до кімнати зберігання речових доказів Великоолександрівського відділення поліції Бериславського відділу поліції ГУНП в Херсонській області.
		На судовому засіданні відповідна інформація була відтворена та підтверджено відповідність змісту протоколу відеозапису.
		Не зважаючи на заперечення обвинуваченого з приводу недопустимості даного доказу, суд його приймає до уваги, оскільки повідомлені останнім відомості щодо застосування до нього недозволених методів слідства (фізичний вплив, погрози) під час перевірки Херсонською обласною прокуратурою у відповідності до ухвали суду від 09 жовтня 2018 року не підтвердилися, що встановлено згідно з листом від 26 жовтня 2018 року та з чим погодився обвинувачений склавши власноручно розписку від 06 листопада 2018 року.
		Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12 серпня 2017 року, з якого вбачається, що 12 серпня 2017 року о 19.20 год. ОСОБА_7 , шляхом підкорення наказу залишитись з працівником поліції, було затримано за адресою: АДРЕСА_3 , як особу виявлену безпосередньо після вчинення злочину щодо якої існували очевидні ознаки на місті події про те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
		Вказані докази є належними та допустимими, з огляду на те, що отримані уповноваженими особами в межах їх повноважень, у встановленому законом порядку, узгоджуються між собою та не викликають сумніву щодо їх достовірності. Сторонами кримінального провадження, відповідно до принципу змагальності, належність та допустимість вищенаведених доказів не заперечувалась, крім протоколу проведення слідчого експерименту, щодо якого висновки наведені вище. Наведені письмові докази та покази свідків узгоджуються між собою та є достатніми для з`ясування усіх обставин, що мать бути встановлені при розгляді справи.
		Поряд з цим, відомості отримані внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій з аудіо, відео контролю особи, які відображені в протоколі проведення негласних слідчих (розшукових) дій з аудіо, відео контролю особи від 20 жовтня 2017 року, у відповідності до статті 86 КПК України, суд визнає недопустимим доказом з огляду на таке.
		Відповідно до статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Так, відповідно до протоколу проведення негласних слідчих (розшукових) дій з аудіо, відео контролю особи від 20 жовтня 2017 року вбачається, що за ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Херсонської області від 09 жовтня 2017 року, в приміщенні службового кабінету № 19 Великоолександрівського відділення поліції Бериславського відділу поліції ГУНП в Херсонській області, розташованого за адресою: Херсонська область, Великоолександрівський район, смт. Велика Олександрівка, вул. Свободи, 159, 13 жовтня 2017 року в період часу з 13.04 год. по 13.17 год. було проведено аудіо-, відеоконтроль вказаного приміщення в якому знаходились: обвинувачений ОСОБА_7 , начальник сектора кримінальної поліції Великоолександрівського відділення поліції Бериславського відділу поліції ГУНП в Херсонській області підполковник поліції ОСОБА_33 (далі - начальник) та оперуповноважений сектора кримінальної поліції Великоолександрівського відділення поліції Бериславського відділу поліції ГУНП в Херсонській області лейтенант поліції ОСОБА_34 (далі  оперуповноважений), які спілкувались і в ході бесіди з якими ОСОБА_7 розповів про обставини подій, що відбулись 11 серпня 2017 року. 
		Відповідно до частини третьої, пункту 1 частини третьої статті 258 КПК України спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв`язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб. Втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання в приватне спілкування є аудіо-, відеоконтроль особи.
		Відповідно до статті 260 КПК України аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.
		Зазначеним вимогам закону проведена негласна слідча дія не відповідає.
		Так, зміст вказаного протоколу свідчить про те, що характер бесіди між обвинуваченим та начальником і оперуповноваженим, виключав умови для приватного спілкування за яких ОСОБА_7 міг розраховувати на те, що повідомлена ним інформація буде збережена в таємниці. Зафіксована бесіда виглядає як допит, оскільки складається із послідовних (хронологічних та уточнюючих) запитань. На користь зазначеного також свідчить факт перебування ОСОБА_7 під час бесіди у статусі затриманої особи, доступ до якої у зв`язку з цим обмежений і яка перебувала не за місцем тимчасового утримання, а у службовому кабінеті, що виключає можливість сприйняття нею інших присутніх осіб як осіб яким можна довіритись. 
		Більш того, після перегляду відеофіксації вказаної слідчої дії, встановлено, що в цей час обвинувачений був пристебнутий наручниками до представника конвойної служби, та останнього не було зазначено у протоколі як учасника негласної слідчої дії. А на початку слідчої дії невстановлена особа повідомила про те, що іде до прокурора та вийшла з приміщення.
		На судовому засіданні обвинувачений пояснив, що сприймав вказаних осіб як працівників поліції, що і обумовило характер розмови з ними. Такі доводи прокурор не спростував та не повідомив про обставини, які б переконали суд у приватному характері вказаної бесіди. 
		Захисник при цьому заявив про порушення права обвинуваченого на захист, оскілки фактично відбувся повторний його допит без участі захисника, що є неприпустимим та свідчить про істотні порушення з боку працівників поліції.
		Оскільки в даному випадку фактично відбувся допит обвинуваченого без участі захисника суд констатує допущення істотних порушень прав та свобод людини, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 87 КПК України, де зазначено, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права.
		Таким чином, оскільки за участю ОСОБА_7 за описаних обставин приватного спілкування не відбулось, повідомлені ним обставини суд сприймає як показання, якими в силу частини четвертої статті 95 КПК України, суд не вправі обґрунтовувати свої рішення. 
		Отже, наведені докази суд визнає недопустимими, оскільки вони отримані всупереч вищенаведених вимог закону та ухвали слідчого судді, якою було надано дозвіл на втручання у приватне спілкування в публічному місці, якого не відбулось.
		Незважаючи на визнання вказаного доказу недопустимим, суд дійшов висновку про достатність інших досліджених судом належних та допустимих доказів, з яких встановлено, що в період відсутності матері дітей з останніми знаходився лише ОСОБА_7 , якому мати доручила догляд за ними і які на момент залишення їх обвинуваченому не мали описаних вище тілесних ушкоджень. Після повернення матері у дітей були виявлені тілесні ушкодження та інші сліди, в тому числі крові, на тілі та одежі, речах, які характерні при побитті та могли бути виявлені обвинуваченим у разі, якщо б вони утворились внаслідок падіння дітей, як він про це стверджує. Показання психолога ОСОБА_16 , лікаря ОСОБА_17 та матері ОСОБА_6 , які передали слова ОСОБА_10 щодо дядька та каміння є переконливими, адже узгоджуються з матеріалами справи та, враховуючи рівень розвитку дитини, її вік та обставини спілкування не свідчать про можливість повідомлення нею вигаданих або перекручених фактів. 
		Крім того, суд встановив, що до дітей систематично застосувалось фізичне виховання як з боку матері, так і з боку обвинуваченого, про що свідчать покази потерпілої, її матері та обвинуваченого, а також виявлені у дітей синці, які утворились значно раніше вищеописаних подій та які вказані особи намагались приховувати косметичним засобом. Потерпіла суду також пояснила, що діти неодноразово скаржилися на те, що дядько (обвинувачений) їх б`є, однак вона їм не вірила, а вірила обвинуваченому якого знала декілька місяців, і якому, володіючи відповідною інформацією неодноразово залишала дітей без догляду інших осіб. Тобто суд вважає, що вчиненню обвинуваченим злочину сприяла поведінка потерпілої, яка не проявила необхідної обережності, якої вимагає від неї статус матері, та турботи обумовленої покладеними на неї батьківськими обов`язками, чим створила ситуацію, сприятливу для вчинення відносно її дітей злочинів, що має бути враховано при призначенні обвинуваченому покарання.
		Наведені докази також переконливо свідчать про те, що завдання тілесних ушкоджень донці потерпілої супроводжувались сильними болями і стражданнями, які вона відчувала в силу свого віку, перебування у свідомості, неодноразово фізичного впливу, неприродньої поведінки щодо неї. При сильних болях у дитини була рвота та їй не надавалася при цьому медична або будь-яка інша необхідна допомога. 
		Згідно з пунктами 3.2, 3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ від 17 січня 1995 р. № 6 та зареєстрованих у Мін`юсті 26 липня 1995 р. за № 255/79 (далі  Правила) під мученнями слід розуміти дії, що заподіяли потерпілому страждання шляхом тривалого позбавлення їжі, пиття, тепла, залишення його в шкідливих для здоров`я умовах та інші подібні дії. Сюди ж відносяться дії, пов`язані з багаторазовим або тривалим спричиненням особливого болю (щипання, шмагання, завдання численних, але невеликих ушкоджень тупими чи гостроколючими предметами, застосування термічних факторів тощо).
		За встановлених обставин обвинувачений міг розуміти, що дитина страждає та відчуває сильний біль, однак продовжував щодо неї протиправну поведінку, а отже суд дійшов висновку про те, що дії обвинуваченого щодо малолітньої ОСОБА_9 охоплювались умислом на завдання тілесних ушкоджень саме такого характеру з виховною метою.
		Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_7 за фактом завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідно кваліфікувати за частиною другою статті 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене способом, що має характер особливого мучення та спричинило смерть потерпілого.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_7 за фактом завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , необхідно кваліфікувати за частною першою статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
		Доводи наведені обвинуваченим щодо його невинуватості суд визнає непереконливими та необґрунтованими, оскільки вони спростовуються фактами встановленими за результатами досліджених письмових доказів та показів свідків. 
		Так, обвинувачений ствердив, що тілесні ушкодження виявлені у дітей згідно з висновками судових експертів, завдані останнім до того, як вони були передані йому потерпілою. Однак такі твердження спростовуються показами свідків, які впродовж дня 11 серпня 2017 року бачили дітей без вказаних тілесних ушкоджень, та його власними поясненнями, відповідно до яких він пояснював, що діти себе добре почували та лише постійно падали.
		Крім того, відповідно до висновків експертів встановлено, що із виявленими тілесними ушкодженнями ОСОБА_12 не могла перебувати у свідомості, що виключає можливість погіршення стану її здоров`я з часом за наслідком раніше отриманих тілесних ушкоджень.
		При визначенні виду та міри покарання для обвинуваченого ОСОБА_7 суд, відповідно до засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких відноситься до тяжких злочинів, ступінь їх суспільної небезпеки, ставлення обвинуваченого до вчиненого, поведінку потерпілої, яка сприяла створенню умов для вчинення злочинів, наслідки його вчинення, не визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку лікаря психіатра з діагнозом: змішаний розлад особистості.
		До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 суд, у відповідності до пункту 6 частини першої статті 67 КПК України, відносить вчинення злочину щодо малолітніх дітей, обставин, що пом`якшують покарання суд не встановив.
		Виходячи із принципу призначення покарання необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та упередження можливості вчинення ним нових злочинів, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
		Відповідно до вимог частини п`ятої статті 72 КК України підлягає зарахуванню у строк відбування покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_35  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого частиною другою статті 121 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді дев`яти роківсеми місяців позбавлення волі.
		ОСОБА_35  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді 200 годин громадських робіт.
		На підставі частини першої статті 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді дев`яти роківсеми місяців позбавлення волі.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний відносно ОСОБА_7 залишити до набрання вироком законної сили.
		Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 12 серпня 2017 року, тобто з моменту затримання. 
		Відповідно до частини п`ятої статті 72 Кримінального кодексу України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення в період з 12 серпня 2017 року по 06 листопада 2018 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати в сумі 3266,13 грн, пов`язані з проведенням в ході досудового розслідування судових експертиз.
		Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: спортивну кофту темного кольору; два дитячі плаття з плямами речовини бурого кольору; наволочку подушки першого ліжка другої кімнати літньої кухні домоволодіння, яка має сліди розривання тканини, біля яких наявні плямами речовини бурого кольору; наволочку подушки виявлену у клумбі подвір`я; простирадло з другого ліжка другої кімнати літньої кухні з плямами речовини бурого кольору; фрагмент тюбику з надписом «ТОН НАТУРАЛЬНИЙ»; два вирізи тканин зі спортивної кофти; виріз тканини з наволочки; три вирізи тканини з простирадла; три оптичних носія інформації  дисках формату DVD  R з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 16 серпня 2017 року, що зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Великоолександрівського відділення поліції Бериславського відділу поліції ГУНП в Херсонській області  знищити.
		Речові докази у виді трьох оптичних носіїв інформації  дисках формату DVD  R з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 16 серпня 2017 року, та флеш носій з відеозаписом негласної слідчої дії від 13 жовтня 2017 року, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах справи. 
		Арешт накладений відповідно до ухвал слідчого судді Великоолександрівського району Херсонської області від 15 серпня 2017 року на: спортивну кофту темного кольору; два дитячі плаття з плямами речовини бурого кольору; наволочку подушки першого ліжка другої кімнати літньої кухні домоволодіння, яка має сліди розривання тканини, біля яких наявні плями речовини бурого кольору; наволочку подушки виявленої у клумбі подвір`я; простирадло з другого ліжка другої кімнати літньої кухні з плямами речовини бурого кольору; фрагмент тюбику з надписом «ТОН НАТУРАЛЬНИЙ», залишити з метою забезпечення знищення зазначених речових доказів.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Херсонської області через Великоолександрівський районний суд Херсонської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання його копії.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Головуючий:                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...