Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/9381/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; управління об'єктами державної (комунальної) власності, у тому числі про передачу об'єктів права державної та комунальної власності; здійснення державних закупівель.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2018.
Дата набрання законної сили: 17.10.2018
Номер судового провадження: 11-823апп18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		17 жовтня 2018 року
		м. Київ
		Справа № 826/9381/17
		Провадження № 11-823апп18
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Прокопенка О.Б., 
		суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
		розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Самоврядна громада Жукова 53-А»                 (далі - ОСББ) до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації                      (далі - Райдержадміністрація), треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання протиправним і скасування розпорядження
		за касаційною скаргою ОСББ на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року (суддя Смолій І. В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року (у складі колегії суддів Собківа Я. М., Петрика І. Й., Сорочка Є. О.),
		УСТАНОВИЛА:
		27 липня 2017 року ОСББ звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправним і скасувати розпорядження Райдержадміністрації від 28 квітня 2017 року № 246 «Про видачу ордерів мешканцям гуртожитку» (далі - Розпорядження).
		Обґрунтовуючи позов, ОСББ зазначило, що Райдержадміністрація попри те, що ОСББ є балансоутримувачем та власником житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1, протиправно розпорядилася майном позивача, створюючи останньому перешкоди у здійсненні права власності.
		7 листопада 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив залучити до участі у справі третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які на підставі оскаржуваного розпорядження відповідача отримали ордери на кімнати у гуртожитку, а також ОСОБА_6, яка проживає у кімнаті гуртожитку на підставі договору найму жилого приміщення, укладеного з ОСББ.
		Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 13 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року, провадження у справі закрив на підставі чинного на той час пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки справа підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
		ОСББ подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, порушує питання про скасування ухвалених у справі судами рішень про закриття провадження та направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
		Касаційна скарга мотивована штучним наданням адміністративному спору ознак цивільного внаслідок безпідставного залучення до участі у справі третіх осіб, на права та обов'язки яких, на думку позивача, скасування Розпорядження відповідача не вплинуло б. ОСББ послалося на те, що ним оскаржено до суду рішення органу державної влади, прийняте ним при здійсненні владних управлінських функцій, а тому вирішення цього спору належить до компетенції адміністративного суду.
		У відзиві на касаційну скаргу Райдержадміністрація вказує на непідвідомчість цього спору судам адміністративної юрисдикції, оскільки він пов'язаний із вирішенням питання про право на житло.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах, установлених статтею 341 КАС наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на нижченаведене.
		Відповідно до частини другої статті 2 КАС у редакції, чинній на час звернення позивача до суду та розгляду справи у суді першої інстанції, до адміністративних судів могли бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		Пункт 1 частини першої статті 3 КАС у вказаній редакції визначав справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Згідно з частиною першою статті 17 КАС у зазначеній редакції юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС в редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом і Великою Палатою Верховного Суду,публічно-правовий спір - це спір, в якомухоча б одна сторона, зокрема, здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. 
		Таким чином, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
		Отже, участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		Вирішуючи питання про юрисдикцію спору, слід з'ясувати, що стало підставою для його виникненнята за захистом яких прав особа звернулася до суду.
		Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту цивільного права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини першої статті 16 цього Кодексу).
		Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи                             припинення цивільних правовідносин, мають майновий або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
		За загальним правилом, у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3 та 15 Цивільного процесуального кодексу України у редакції чинній на час закриття провадження у справі).
		Підставою звернення ОСББ до суду з цим позовом стало порушення, на думку позивача, його права власності на вищезгаданий житловий комплекс та створення у зв'язку з виданням Райдержадміністрацією Розпорядження про видачу ордерів мешканцям гуртожитку перешкод у реалізації такого права. Крім того, оскаржуване Розпорядження прийняте відповідачем з метою забезпечення реалізації житлових прав третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які на підставі цього рішення відповідача отримали ордери на окремі кімнати у гуртожитку. Таким чином, вирішення цієї справи пов'язане із вирішенням питання щодо права третіх осіб на житло, що також виключає можливість її розгляду судами адміністративної юрисдикції.
		Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спір у цій справі не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та має вирішуватися в порядку цивільного судочинства. 
		За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		З огляду на викладене касаційну скаргу ОСББ слід залишити без задоволення,                      а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року - без змін.
		Керуючись статтями 243, 341, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		1. Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Самоврядна громада Жукова 53-А» залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко    Судді:                                     Н.О. Антонюк  Н.П. Лященко С.В. БакулінаВ.С. Князєв В.В. БританчукЛ.І. Рогач Д.А. ГудимаО.М. Ситнік В.І. ДанішевськаІ.В. Саприкіна О.С. ЗолотніковО.С. Ткачук О.Р. КібенкоО.Г. Яновська Л.М. Лобойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...