Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 811/1538/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів).
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2018. Зареєстровано: 08.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 09.11.2018.
Дата набрання законної сили: 01.11.2018
Номер судового провадження: 852/617/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а їн и
		 
		01 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 811/1538/18
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
		 суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В., 
		за участю секретаря судового засідання
		ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року (суддя Пасічник Ю.П., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 12.06.2018 року) у справі №811/1538/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Кіровоградській області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		 21.05.2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту  позивач або ФОП) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Кіровоградській області (далі по тексту  відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами від 24.04.2018 року № КР0428/42/АВ/ТД-ФС в розмірі 111690,00 грн.
		Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.06.2018 року позовні вимоги задоволено.
		З рішенням суду першої інстанції не погодилось Головне управління Держпраці у Кіровоградській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом першої інстанції невірно було надано оцінку та правове значення обставинам справи. Апелянт вважав, що наймана працівниця, яка працювала у ФОП ОСОБА_2 працювала згідно трудової угоди, не дивлячись на присутність деяких елементів цивільної угоди, їй з порушенням законодавства виплачувалась заробітна плата як найманому працівнику, здійснювався облік роботи. Апелянт вказував, що наймана працівниця у своїх поясненнях визнала, що працює у ФОП ОСОБА_2 з 01.03.2018 року, виконує роботу продавця продовольчих товарів з режимом роботи. Праця найманого працівника не була юридично самостійною а відбувалась у межах торгівельної діяльності ФОП ОСОБА_2 з чітким виконанням трудових функцій, з робочим часом та оплатою за виконану роботу. Відносини позивача з найманим працівником є трудовими а не цивільно-правовими. Позивач протиправно вчинив заміну трудових відносин цивільно-правовими у порушення вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпПУ та ст. 21 КЗпПУ. Апелянт вказував, що працівники реалізують своє право на працю шляхом укладання трудового договору, чого здійснено не було. Апелянт вказував, що ФОП ОСОБА_2 фактично визнав допущені ним порушення трудового законодавства, а саме працевлаштування працівника без належного оформлення, у листі від 15.05.2018 року повідомив про виконання припису та укладання з найманим працівником ОСОБА_3 трудового договору від 16.04.2018 року. Апелянт вказував, що інспектор Головного управління Держпраці має повноваження перевіряти дотримання субєктами господарювання вимог трудового законодавства. Також у межах апеляційної скарги було вказано, що інспектором встановлено, що предмет цивільно-правового договору має ознаки трудового договору, зазначене порушує права працівника, перешкоджає реалізації прав гарантованих КЗпПУ, а також права на соціальний захист та захист у випадку безробіття, права на відпустку та гідну оплату праці. За встановлене порушення передбачене накладання відповідальності у вигляді штрафу.
		Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що законодавство не містить обов'язкових приписів у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, сторони договору (роботодавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення трудових відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору. У звязку з цим, суд вважав, що висновки Головного управління Держпраці у Кіровоградській області про порушення позивачем вимог частин 1 та 3 ст. 24 КЗпП України є помилковими, а тому прийнята на підстави цих висновків постанова про накладення штрафу є необґрунтованою і такою, що прийнята без врахування всіх істотних обставин. Суд першої інстанції вказував, що фізична особа може виконувати роботи як на підставі трудового договору, так і цивільно-правового договору, той факт, що між позивачем та ОСОБА_4 був укладений саме цивільний договір, а не трудовий підтверджується особистими поясненнями ОСОБА_4, які відбирались посадовою особою відповідача.
		Матеріалами справи встановлено, що з 10.04.2018 року по 20.04.2018 року Головним управлінням Держпраці у Кіровоградській області відповідно до наказу від 04.04.2018 року за №300 була проведена позапланова перевірка ФОП ОСОБА_2 з питань додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 
		За результатами перевірки 11.04.2018 року складений акт перевірки №КР0428/42/АВ, згідно висновку якого позивачем були порушені вимоги нормативно-правових актів, а саме, порушено вимоги статей 21 та 24 КЗпПУ. Трудове законодавство України не дозволяє укладати угоди на виконання робіт. Обгрунтування такого висновку міститься у відмінностях між трудовим і цивільно-правовим договорами: предметом цивільно-правового договору підряду є кінцевий результат роботи, тоді як для трудового договору основним є факт та процес трудової діяльності. На думку перевіряючого інспектора, що викладена у акті, не можна укласти із громадянином договір підряду на виконання ним функцій «продавця», оскільки в такому випадку предметом договору є виконання працівником певних трудових обов'язків, а не досягнення у підсумку його роботи певного конкретного матеріального результату.
		Підставою для такого висновку було те, що ФОП ОСОБА_2 та громадянкою ОСОБА_3 був укладений цивільно-правовий договір № 1 від 01.03.2018 року, який було надано перевіряючому під час провадження перевірки. Зокрема договором передбачено, що ОСОБА_3 зобовязувалась надати замовнику послуг  ФОП ОСОБА_2  послуги визначені окремим переліком, замовник з свого боку приймає виконані послуги та оплачує їх. Виконавець зобовязувалась відповідно до договору здійснювати обслуговування покупців, надавати пропозиції і показувати товар, слідкувати за строком придатності товару, складати і оформлювати товарні звіти, тощо.
		Із змісту укладеної угоди (договору), вбачається, що предметом договору є послуги по здійсненню обслуговування покупців. Позивач здійснював оплату робіт у розмірі, відповідно до виконаного обєму робіт.
		Відповідно до матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 не погодився з висновками акту перевірки №КР0428/42/АВ та відмовився його підписати, що підтверджується актом про відмову від підписання акту інспекційного відвідування. 
		Листом від 12.04.2018 року № 05/02.8 Головне управління Держпраці у Кіровоградській області запросило ФОП ОСОБА_2 для підписання протоколу про адміністративне правопорушення.
		Після здійснення перевірки, відповідач прийшов до висновку про те, що укладений договір з ОСОБА_3 має умови дії трудового законодавства, договір має на меті приховати неоформлену працевлаштованість та трудові відносини з ФОП ОСОБА_2 У звязку з цим відповідач зробив висновок, що в цьому випадку були порушені вимоги нормативно-правових актів.
		Відповідно до матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 не погодився з висновками акту перевірки та надав до Головного управління Держпраці у Кіровоградській області свої зауваження, які отримані управлінням 24.04.2018 року.
		На підставі акту перевірки відповідачем, 11.04.2018 року винесено припис про усунення виявлених порушень №КР0428/42/АВ/П, яким вимагалось від ФОП ОСОБА_2 укласти з ОСОБА_3 трудовий договір. 
		Відповідно до матеріалів справи, встановлено, що відповідачем 14.04.2018 року прийнято постанову №КР0428/42/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу в сумі 111690,00 грн. на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
		Встановлено, що на виконання припису Головного управління Держпраці у Кіровоградській області, ФОП ОСОБА_2 укладено з ОСОБА_3 трудовий договір № 1 від 16.04.2018 року. Про виконання вимог Головного управління Держпраці у Кіровоградській області, ФОП ОСОБА_2 повідомив листом від 24.04.2018 року.
		Відповідно до пунктів 1, 2, 7 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року за №386/2011 Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб та здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені у встановленому порядку територіальні органи.
		Відповідно до статей 21, 23, 24 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
		Відповідно до ч.1 ст.626 та ч.1 ст.628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти). Визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. 
		Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Частиною 2 ст.265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		Судова колегія вважає за необхідне зазичити, що законодавчими нормами КЗпП України фізичним особам-підприємцям не забороняється використовувати найману працю, залучати осіб для виконання певних робіт та робіт певного характеру. Передбачена можливість залучення для виконання певних робіт працівників на певний проміжок часу та для виконання певних замовлених послуг.
		Те, що відносини ФОП ОСОБА_2 та найманого робітника ОСОБА_3 мають ознаки трудових відносин спростовується укладеним між ними цивільно-правовим договором, оскільки договір має певний строк найму працівниці та передбачає виконання певних замовлених послуг. Характерною відмінністю є оплата виконаних ОСОБА_3 робіт, оскільки оплата передбачена за фактично надані роботи а не за весь час перебування ОСОБА_3 у відносинах з ФОП ОСОБА_2 
		Більше того, у разі наявності можливих трудових відносин ФОП ОСОБА_2 з найманим працівником, він повинен був виконати інші вимоги як роботодавець. Зокрема, статтею 29 КЗпП України передбачає, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: 1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
		Оскільки ФОП ОСОБА_2 не виконував функції та дії як можливий роботодавець ОСОБА_3, варто казати про те, що їх відносини не є відносинами трудового найму а є відносинами цивільно-правового характеру які і регулюються відповідним договором. 
		Згідно п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року за №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
		З системного аналізу статей 21, 23, 24 КЗпП України та статей 626, 628 ЦК України вбачається, що законодавством передбачено основні положення трудового договору та цивільного договору. Відносини позивача з громадянкою ОСОБА_3 є цивільно-правовими, при яких виконавець послуг надає певні передбачені договором послуги.
		Колегія суддів зазначає, що відповідач при винесенні постанови по накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю повинне був врахувати відмінність поняття трудового та цивільно-правового договору, врахувати, що відносини ФОП ОСОБА_2 з громадянкою, яка відповідно до договору надавала замовлені послуги не є трудовими.
		Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Не передбачено повернення судових витрат субєкту владних повноважень та не передбачено повернення судових витрат здійснених стороною у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги.
		Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, - 
		 
		п о с т а н о в и л а:
		Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
		Рішення Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року у справі №811/1538/18  залишити без змін.
		Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів відповідно до ст.,ст.328, 329 КАС України.
		 
		Головуючий - суддяС.В. Сафронова 
		 
		 суддяД.В. Чепурнов 
		 
		 суддяВ.В. Мельник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...