Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 718/2492/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Позовне провадження; Спори про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2018. Зареєстровано: 11.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2018.
Дата набрання законної сили: 11.12.2018
Номер судового провадження: 2/718/789/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		Справа №718/2492/18 
		Провадження №2/718/789/18
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09.11.2018 року м. Кіцмань Чернівецька область 
		Кіцманський районний суд Чернівецької області в складі: 
		головуючої-суддіОСОБА_1, 
		секретаря судових засіданьОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіцмань у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області до ОСОБА_3 про стягнення збитків, завданих внаслідок незаконного видобування піщано-гравійної сировини на землях водного фонду, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Представник Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення збитків, завданих внаслідок незаконного видобування піщано-гравійної сировини на землях водного фонду, мотивуючи позовні вимоги тим, що спеціалістами Держекоінспекції у Чернівецькій області встановлено, що ОСОБА_3 без отримання спеціального дозволу на проведення робіт на землях водного фонду та без розроблення проектно-кошторисної документації на ці роботи, 21.06.2018 року здійснив незаконне видобування піщано-гравійної сировини на землях водного фонду р. Прут в адміністративних межах м. Чернівці з подальшою погрузкою на автомобіль марки КАМАЗ з державним номерним знаком СЕ 6930 АА, внаслідок чого незаконно видобув 4 м3 піщано-гравійної сировини.
		Зазначає, що постановою про накладення адміністративного стягнення від 21.06.2018 року №009745 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 47 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення в сумі 170 гривень. 
		Згідно з підрахунком збитків, проведеного спеціалістом Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області на підставі «Методики визнання розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами», затвердженоїнаказом Міністерства екології та природних ресурсів України 29.08.2011 року №303, внаслідок самовільного користування надрами при видобуванні піщано-гравійної сировини на землях водного фонду р. Прут державі заподіяні збитки в сумі 2501,86 грн., що підлягають стягненню з відповідача.
		Зазначає, що Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області ОСОБА_3 вручено претензію №08/1593 від 26.06.2018 року із пропозицією у місячний термін внести суму збитків на розрахунковий рахунок. Однак, станом на день подачі позову до суду така виплата відповідачем не здійснена.
		На підставі зазначеного, просить стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області шкоду в сумі 2501,86 коп., що підлягає стягненню на рахунок для зарахуванню коштів, що розподіляються між Державним та місцевими бюджетами, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн.
		В судове засідання представник позивача не зявився, однак 25.10.2018 року подав заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі та просив справу розглянути за його відсутності.
		Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.
		Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи розписки про отримання ним повісток.
		09.11.2018 року через канцелярію суду надійшла заява адвоката ОСОБА_4 про те, що цього ж дня між ним та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги. Однак, у звязку з тим, що йому не відомі обставини справи та зайнятістю в іншому судовому процесі просив слухання справи, призначене на 09.11.2018 року, відкласти та надати йому можливість ознайомитись з матеріалами справи. До вказаної заяви додав копію договору №09.11.18. про надання правової допомоги та копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України"Про адвокатуру і адвокатську діяльність". 
		Таким чином, повноваження адвоката ОСОБА_4 на подання заяви про відкладення розгляду справи у вказаному процесі не підтверджені належними чином, передбаченим ЦПК України, а тому така заява не може бути взята до уваги судом. 
		Крім того, обставина неможливості участі представника у справі в звязку з зайнятістю в іншому судовому процесі не підтверджена жодним належним доказом.
		Відповідно до ст. ч. 1ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		Відповідно доп.1ч.3ст.223ЦПК Україниякщо учасниксправи абойого представникбули належнимчином повідомленіпро судовезасідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу раз  неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		Враховуючи, що ОСОБА_3 повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання тричі не зявився, суд приходить до висновку, що йому були надані достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, а тому справу слід розглянути на підставі наявних у справі матеріалів та доказів. 
		Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Судом встановлено, що відповідно до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 21.06.2018 року, за результатами перевірки встановлено, що фізичною особою ОСОБА_3 на автомобілі «Камаз», д.н.з. НОМЕР_1 здійснювалося самовільне видобування піщано-гравійної сировини на землях водного фонду р. Прут. Розміру котловану 1х1х4 м., загальна кількість самовільно видобутої піщано-гравійної сировини становить 4 м3. (а.с.5). Дані обставини підтверджуються також протоколом про адміністративне правопорушення №609745 від 21.06.2018 року (а.с.6).
		Постановою про накладення адміністративного стягнення №609745 від 21.06.2018 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 47 КУпАП України тим, що 21.06.2018 року в адміністративних межах міста Чернівці на землях водного фонду р. Прут за допомогою транспортного засобу марки «Камаз», д.н.з. НОМЕР_1, здійснював видобування піщано-гравійної сировини без дозвільних документів, що призвело до порушення права державної власності на надра, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. в дохід держави. (а.с.7).
		Статтею 47КУпАП встановлено,що самовільнекористування надрами,укладення угод,які впрямій чиприхованій форміпорушують правовласності нанадра  тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обовязковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Згідно з підрахунком збитків, проведеного спеціалістом Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області на підставі «Методики визнання розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами», затвердженоїнаказом Міністерства екології та природних ресурсів України 29.08.2011 року №303, внаслідок самовільного користування надрами при видобуванні піщано-гравійної сировини на землях водного фонду р. Прут державі заподіяні збитки в сумі 2501,86 грн., що підлягають стягненню з відповідача. (а.с.9).
		З матеріалів справи вбачається, що представником Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області 26.06.2018 року вручено ОСОБА_3 претензію про відшкодування збитків в сумі 2501,86 грн. (а.с.10).
		Відповідно дост. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Стаття 66 Конституції Українивбачається, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. 
		Статтяст. 56 Кодексу України про надрапередбачає, однією із основних вимог в галузі охорони надр є додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.
		Відповідно до вимогст. 86 Водного кодексу України, роботи, пов'язані із видобуванням корисних копалин, проводяться на підставі до проектів, що погоджуються з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (крім робіт на землях, зайнятих морями), та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
		Згідно з вимогами ст.ст.65,67 Кодексу України про надрата ст.ст.110,111 Водного кодексу України, за порушення законодавства про надра та водного законодавства, винні особи несуть відповідальність та відшкодовують збитки, завдані ними.
		Відповідно дост. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, щодо раціонального і економного їх використання, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, виснаженню природних ресурсів та негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
		Статтеюст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.
		На підставі Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 року, зі змінами внесеними відповідно допостанови Кабінету Міністрів України № 1370 від 28.12.2011 року, піщано-гравійна сировина відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.
		Як вбачається зі ст.ст.68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»відповідач несе зобов'язання відшкодувати збитки, заподіяні порушенням природоохоронного законодавства, в повному обсязі.
		Згідно ч.1ст.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала.
		За таких умов суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення завданої шкоди відповідачем.
		Крім того, згідно з ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Встановлено, що АТ КБ «Приватбанк» сплатив судовий збір в розмірі 1762 гривні. Це підтверджується платіжним дорученням №368 від 27.08.2018 року. (а.с.11) 
		З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_3 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 1762 грн.
		На підставі ст.ст.13,66 Конституції України, ст.ст.40,68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.56,65,67 Кодексу України про надра,ст.86 Водного кодексу України, ч.1ст.1166 Цивільного кодексу України, суд керуючись ст.ст.130,174,208,213,215,226 ЦПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ: 
		 
		Позов Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області до ОСОБА_3 про стягнення збитків, завданих внаслідок незаконного видобування піщано-гравійної сировини на землях водного фонду - задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_2, на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області (58003, м. Чернівці, вул. Шевченка, 71 А, код ЄДРПОУ 379781899), збитки завдані внаслідок незаконного видобування піщано-гравійної сировини на землях водного фонду в сумі 2501,86 (дві тисячі пятсот одна гривня, вісімдесят шість копійок), на рахунок обліку надходжень до Державного та місцевих бюджетів: р/р 33113331024002, отримувач  Чернівецьке УК/м.Чернівці, МФО 899998, банк отримувача  Казначейство України, код отримувача (ЄДРПОУ) 37978173, код класифікації доходів бюджету  24062100. 
		Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_2, на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області (58003, м. Чернівці, вул. Шевченка, 71 А, код ЄДРПОУ 379781899) витрати на оплату судового збору в розмірі 1762 гривні.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення чи дня складання повного судового рішення.
		 
		Суддя: Л.О. Масюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...