Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 803/780/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; грошового обігу та розрахунків, у тому числі:; спорів за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2018. Зареєстровано: 12.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2018.
Дата набрання законної сили: 05.11.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 листопада 2018 року 
		Київ
		справа №803/780/17
		адміністративне провадження №К/9901/40827/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Олендера І.Я.,
		суддів: Бившевої Л.І.,  Васильєвої І.А.,  Гончарової І.А.,  Пасічник С.С.,  Юрченко В.П.,  Шипуліної Т.М.,  Хохуляка В.В.,  Ханової  Р.Ф., 
		за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,
		учасники справи:
		представник позивача - Лотиш А.М.,
		представник відповідача - Биков В.А., Ярошик Т.В., 
		розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року (суддя Валюх В.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року (судді: Бруновська Н.В. (головуючий), Костів М.В., Шавель Р.М.) у справі №803/780/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клевер Сторс" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		У С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Клевер Сторс" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002681405 від 07.04.2017, яким до позивача на підставі абзацу третього статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовані штрафні санкції в розмірі 1117040,00 грн.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю застосування до позивача штрафних санкцій з огляду на недопущення ним порушень вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме неоприбуткування готівкової виручки у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.04.2017 № 0002681405 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1   047   871,90 грн, в задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
		4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивачем допущено порушення вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме неоприбуткування готівкової виручки у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, проте враховуючи, що штрафні санкції за вказане порушення, в розумінні ст. 238, ст. 239 Господарського кодексу України є адміністративно-господарськими санкціями, то відповідно і їх застосування можливе лише в межах строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС у Волинській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
		6. Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні, відповідно до ст. 344 Кодексу адміністративного судочинства України.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу проведена планова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 за результатами якої складено акт від 15.02.2017 № 107/03-20-14-01-09/38273126.
		За результатами розгляду заперечень позивача на акт від 15.02.2017 № 107/03-20-14-01-09/38273126, Головним управлінням ДФС у Волинській області проведена позапланова виїзна перевірка з питань, що стали предметом заперечення суб'єкта господарювання від 22.02.2017 № 174 на акт планової документальної виїзної перевірки від 15.02.2017 № 107/03-20-14-01-09/38273126, про що складено акт від 24.03.2017 № 733/14-01/38273126.
		Відповідно до висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки, позивачем допущено порушення вимог пунктів 2.2, 2.6 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме: неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівкової виручки у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків Z-звітів на загальну суму 223   408,00 грн.
		Таких висновків контролюючий орган дійшов на підставі того, що позивачем у КОРО за реєстраційними номерами 3000070479/Р-3, 0318012979/Р-4, 3000070478/Р-3, 3000070475/Р-3, 3000089002/Р-2 окремі записи про оприбуткування готівки на підставі фіскальних звітних чеків були здійснені раніше дати реєстрації КОРО в контролюючому органі.
		Так, у КОРО реєстраційний номер 3000070479/Р-3, зареєстрованій Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області (далі Луцька ОДПІ) 28.09.2015, оприбуткована готівкова виручка за 21.09.2015 в сумі 3411,22 грн, готівкова виручка за 22.09.2015 в сумі 2650,68 грн, готівкова виручка за 23.09.2015 в сумі 2516,64 грн, готівкова виручка за 24.09.2015 в сумі 3062,33 грн, готівкова виручка за 25.09.2015 в сумі 3133,28 грн, готівкова виручка за 26.09.2015 в сумі 2336,87 грн, готівкова виручка за 27.09.2015 в сумі 2502,89 грн; у КОРО реєстраційний номер 0318012979/Р-4, зареєстрованій Луцькою ОДПІ 30.03.2015, оприбуткована готівкова виручка за 28.03.2015 в сумі 11363,06 грн, готівкова виручка за 29.03.2015 в сумі 12256,27 грн; у КОРО реєстраційний номер 3000070478/Р-3, зареєстрованій Луцькою ОДПІ 28.09.2015, оприбуткована готівкова виручка за 23.09.2015 в сумі 12829,39 грн, готівкова виручка за 24.09.2015 в сумі 19738,48 грн, готівкова виручка за 25.09.2015 в сумі 17165,63 грн, готівкова виручка за 26.09.2015 в сумі 15161,96 грн, готівкова виручка за 27.09.2015 в сумі 3038,69 грн; у КОРО реєстраційний номер 3000070475/Р-3, зареєстрованій Луцькою ОДПІ 28.09.2015, оприбуткована готівкова виручка за 25.09.2015 в сумі 16141,74 грн, готівкова виручка за 26.09.2015 в сумі 12666,63 грн, готівкова виручка за 27.09.2015 в сумі 14934,66 грн; у КОРО реєстраційний номер 3000089002/Р-2, зареєстрованій Луцькою ОДПІ 23.10.2015, оприбуткована готівкова виручка за 19.10.2015 в сумі 8628,76 грн, готівкова виручка за 20.10.2015 в сумі 11028,40 грн, готівкова виручка за 21.10.2015 в сумі 10686,26 грн, готівкова виручка за 22.10.2015 в сумі 10451,99 грн.
		Крім того, виявлено неоприбуткування готівкової виручки у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків Z-звітів. Так, у КОРО реєстраційний номер 3000082411/Р-2 не оприбуткована готівкова виручка за 04.07.2015 на підставі фіскального звітного чека (Z-звіт № 262) в сумі 13868,55 грн та у КОРО реєстраційний номер 3000008414/Р-4 не оприбуткована готівкова виручка за 28.07.2016 на підставі фіскального звітного чека (Z-звіт № 587) в сумі 13833,62 грн.
		На підставі акту перевірки від 24.03.2017 № 733/14-01/38273126 контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке за результатами адміністративного оскарження залишено без змін.
		Крім того, судами попередніх інстанцій було встановлено, що КОРО за реєстраційними номерами 3000070479/Р-3, 0318012979/Р-4, 3000070478/Р-3, 3000070475/Р-3, 3000089002/Р-2 були зареєстровані Луцькою ОДПІ своєчасно, тобто у день надходження від позивача заяв про реєстрацію книг обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки (форма № 1-КОРО).
		Наявність записів про оприбуткування готівки на підставі фіскальних звітних чеків, здійснених у часі раніше, ніж реєстрація КОРО в Луцькій ОДПІ, позивачем не заперечувалось.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		8. У доводах касаційної скарги відповідач наводить норми матеріального права, вказує на їх неправильне застосування, зазначає про неправильний висновок судів попередніх інстанцій, оскільки не було враховано того, що з набранням чинності Податкового кодексу України, положення статті 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій на нарахування штрафних санкцій (пені) за порушення валютного законодавства не розповсюджуються, а Указ Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», яким передбачено відповідальність не оприбуткування готівки, відповідно до статті 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України  про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України, прирівнюється до закону, а відповідно частина друга статті 250 Господарського кодексу України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
		9. Товариство надало відзив на касаційну скаргу в якому вказує на обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо можливості застосування штрафних санкцій в межах строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України, а тому просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		10. Конституція України:
		10.1. Стаття 19.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		11. Господарський кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
		11.1. Частина перша статті 250. 
		Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
		11.2. Частина друга статті 250. 
		Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.
		12. Конституційний Договір між Верховною Радою України та Президентом України  про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України (втратив чинність 28.06.1996):
		12.1. Стаття 25.
		Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення.
		Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів. 
		13. Указ Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»:
		13.1. Абзац третій статті 1.
		Установити, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
		13.2. Стаття 2.
		Установити, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань. 
		13.3. Стаття 3.
		Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.
		14. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637:
		14.1. Пункт 1.2.
		Книга обліку розрахункових операцій (КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг);       оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
		14.2. Пункт 2.2.
		Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. 
		Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
		14.3. Пункт 2.6.
		Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. 
		Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. 
		У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
		Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах. 
		14.4. Пункт 7.15.
		Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.
		15. Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417:
		15.1. Пункт 1 глави 1 розділу ІІ.
		Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (КОРО).
		15.2. Пункт 2 глави 1 розділу ІІ.
		Реєстрація КОРО здійснюється в органі доходів і зборів за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.
		15.3. Пункт 6 глави 1 розділу ІІ.
		КОРО має бути прошнурована, з послідовною нумерацією сторінок та належним чином установленими засобами контролю, щоб унеможливлювати розшнурування КОРО або вилучення її аркушів без порушення цілісності засобу контролю.
		На титульній сторінці КОРО мають бути здійснені записи щодо суб'єкта господарювання, кількості аркушів, номера установленого засобу контролю, даних про РРО у разі реєстрації КОРО на РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення). 
		15.4. Пункт 6 глави 4 розділу ІІ. 
		Використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі КОРО. 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		16. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО.
		Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.
		17. Початку використання КОРО у господарській діяльності передує її реєстрація в контролюючому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків. Відтак, щоденне виконання у КОРО записів про рух готівки та суми розрахунків можливе лише після її реєстрації.
		18. З набранням чинності Законом України від 02.12.2010 №2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», положення частини першої статті 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, на застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, зокрема і порушення оприбуткуванням готівки в касах підприємств, не розповсюджуються.
		19. Контроль за додержанням суб'єктами господарювання норм з регулювання обігу готівки здійснюють органи Державної фіскальної служби.
		20. Указ Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» прийнятий в період дії Конституційного Договору, а отже такий має юридичну силу Закону.
		08 червня 1995 року між Верховною Радою України та Президентом України укладено Конституційний Договір № 1к/95-ВР (далі - Конституційний Договір) про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової   Конституції України.
		Змістом статті 25 Конституційного Договору передбачено, що Президент України в межах своїх повноважень видає   укази   і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Президент України видає   укази   з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.
		Тлумачення цитованих вище положень, з врахуванням суспільно-політичних передумов їх прийняття, дозволяє прийти до висновку, що   Укази Президента України   з питань економічної реформи, не врегульованих чинним на той час законодавством України, видані у відповідності до Конституційного Договору, є обов'язковими для виконання на всій території України до прийняття відповідних законів.
		12 червня 1995 року Президент України видав Указ № 436/95, яким, зокрема, врегулював питання відповідальності суб'єктів господарювання за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки в касах.
		Метою прийняття Указу № 436/95 є поліпшення стану готівкового обігу, визначення єдиних підходів до встановлення відповідальності за порушення суб'єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки та запобігання зловживанням під час здійснення операцій з готівкою, приховуванню доходів.
		06 липня 1995 року органом законодавчої влади прийнято   Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР   (далі -   Закон №       265/95-ВР), положення розділу V якого визначають перелік порушень, за вчинення яких передбачено застосування фінансових санкцій.
		За змістом   розділу V Закону № 265/95-ВР, так само як і положень інших законів України, законодавцем не визначено серед правопорушень не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки в касах та не встановлена відповідальність за таке діяння.
		З прийняттям   Конституції України   1996 року Указ № 436/95 скасовано не було. На час виникнення спірних у цій адміністративній справі відносин законодавцем не прийнято будь-яких інших законів, сфера дії яких би охоплювала відносини, регламентовані Указом № 436/95.
		Верховний Суд вважає, що застосування до суб'єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій на підставі абзацу третього статті 1 Указу № 436/95 є правомірним. Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, закріпленій у постанові від 2 квітня 2013 року у справі № 21-77а13.
		Відповідно положення частини другої статті 250 Господарського кодексу України слід розуміти таким чином, що дія частини першої вказаної статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені в тому числі Указом Президента № 436/95, який має юридичну силу Закону, контроль за дотриманням якого покладено на фіскальні органи.
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.
		23. Висновки судів попередніх інстанцій, що штрафні санкції у спірних правовідносинах, за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні є адміністративно-господарськими санкціями, які мають застосовуватись з урахуванням строків передбачених статтею 250 Господарського кодексу України, є помилковими, з огляду на те, що порушення щодо несвоєчасного оприбуткування готівки допущено позивачем вже після набрання чинності змін до статті 250 Господарського кодексу України.
		24. Суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, при прийнятті рішення безпідставно врахував правову позицію, висловлену Верховним Судом України в постанові від 04.11.2014 №21-466а14, що штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки є адміністративно-господарською санкцією, оскільки така правова позиція стосувалась порушення вчиненого до 01.01.2011, тобто до введення в дію частини другої ст. 250 Господарського кодексу України.
		25. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є обґрунтованими.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		26. Згідно зі ст.    90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. 
		27. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Господарського кодексу України, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставного скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення в частині, яке було прийняте контролюючим органом у відповідності до норм чинного законодавства, а тому касаційна скарга Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року підлягає задоволенню.
		28. Відповідно до п. 3 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		29. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша ст.   351 Кодексу адміністративного судочинства України). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити.
		Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у справі № 803/780/17 щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 07.04.2017 №0002681405 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1   047   871,90 грн скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Клевер Сторс" у цій частині.
		В решті постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у справі № 803/780/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Постанову в повному обсязі складено 09.11.2018.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		І.Я.Олендер
		Л.І. Бившева 
		 І.А. Васильєва 
		 І.А. Гончарова 
		 С.С. Пасічник 
		 В.П. Юрченко 
		 Т.М. Шипуліна 
		 В.В. Хохуляк 
		 Р.Ф. Ханова ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...