Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 352/1781/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано судом: 12.11.2018. Зареєстровано: 13.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2018.
Дата набрання законної сили: 16.01.2019
Результат оскарження 16.01.2019 Івано-Франківський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/352/75/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017090250000327

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 352/1781/17
		Провадження № 1-кп/352/75/18
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ
		 
		Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
		 
		у складі: головуючого  судді             ОСОБА_1 ,
		    секретаря                     ОСОБА_2 ,
		 
		з участю прокурора         ОСОБА_3 ,
		обвинувачених                 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017090250000327 від 17.07.2017 р. по обвинуваченню :
		     ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, працюючого неофіційно робочим на приватних новобудовах, не військовозобов`язаного, депутатом не обирався, раніше не судимого, якому пам`ятка про його права та обов`язки вручена, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, та 
		      ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, утриманця однієї малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_3 , з середньою спеціальною освітою, працюючого неофіційно робочим на приватних новобудовах, військовозобов`язаного, депутатом не обирався, раніше не судимого, якому пам`ятка про його права та обов`язки вручена, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 122 ч. 1, 296 ч. 2 КК України
		В С Т А Н О В И В :
		 
		    Підсудний ОСОБА_5 групою осіб, з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинив грубе порушення громадського порядку, тобто хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалістю. 
		Підсудний ОСОБА_4 спричини потерпілому ОСОБА_7 , умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило потерпілому тривалий розлад здоров`я. Крім того, підсудний ОСОБА_4 групою осіб, з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинив грубе порушення громадського порядку, тобто хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалістю. 
		   Кримінальні правопорушення обвинуваченими вчинено за наступних обставин:
		 
		16.07.2017 року приблизно о 20.00 год. у приміщенні торгового павільйону, що в с. Драгомирчани, Тисменицького району Івано-Франківської області, посеред інших відвідувачів перебували за одним із столів ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та розпивали алкогольні напої  пиво.
		Під час розпивання спритних напоїв між ОСОБА_5 , ОСОБА_4 з однією сторони та ОСОБА_8 з іншої сторони виникла словесна суперечка у яку з метою припинення конфлікту втрутився власник торгового павільйону ОСОБА_7 , який знаходився за барною стійкою, та здійснював продаж товарів.
		Тоді, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 діючи умисно, з мотивів явної неповаги до інших відвідувачів павільйону, з хуліганських спонукань, з метою приниження честі і гідності інших осіб, будучи впевненим у своїй безкарності, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, прагнучи самоствердитися шляхом вчинення активних хуліганських дій, почали виражатися в адрес ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 нецензурними словами та погрожувати їм застгсуванням фізичного насильства, після чого ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_7 та вилив йому в обличчя пиво, яке знаходилось в бокалі.
		Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 усвідомлюючи, що вони перебувають в громадському місці, діючи умисно, з хуліганських спонукань, ігноруючи загальноприйняті в суспільстві норми та правила поведінки, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства та з особливою зухвалістю, не зважаючи на інших осіб, які відпочивали у вказаному закладі,прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, протиставляючи себе іншим громадянам, продовжили хуліганські дії в групі осіб, при цьому ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_7 та діючи з особливою зухвалістю почав безпричинно йому наносити удари руками по обличчю та руках, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому проксимальної фаланги 5 пальця правої руки без зміщення уламків, які згідно висновку експерта №500 від 10.08.2017 відносяться до середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечні для життя в момент спричинення.
		В подальшому до активних протиправних хуліганських дій приєднався ОСОБА_5 і діючи в групі з ОСОБА_4 умисно, безпричинно наносили удари по тілу ОСОБА_7 , внаслідок чого спричинили йому легкі тілесні ушкодження які спричинили короткочасний розлад здоров`я у вигляді закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку і садном в ділянці голови. В даний конфлікт втрутилися відвідувачі кафе ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які припинили хуліганські дії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та вивели потерпілого ОСОБА_7 через службовий вихід на вулицю, внаслідок чого робота закладу була зупинена.
		У подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 продовжуючи свої протиправні дії, умисно, з особливою зухвалістю, виражаючи явну неповагу до суспільства та загальноприйнятих норм поведінки в побуті, викрикували нецензурні фрази в сторону ОСОБА_7 та вимагали продовження конфлікту.
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні пред`явленого йому в обвинувальному акті злочину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся і вибачившись перед потерпілим дав суду показання, в яких повністю підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення вищенаведеного у вироку. Щиро розкаюється у вчиненому, дуже шкодує за наслідками скоєного. Унаслідок постійних переживань значно погіршився стан здоров`я. Заподіяні потерпілому ОСОБА_7 злочином збитки відшкодував в повному обсязі у добровільному порядку. Просить суд суворо його не карати.
		 
		     Всудовому засіданніпідсудний ОСОБА_4 свою винуу вчиненніпред`явлених йомув обвинувальномуакті злочиніввизнав повністю,в скоєномущиро розкаявсяі вибачившисьперед потерпілимдав судупоказання,в якихповністю підтвердивобставини скоєнихним кримінальнихправопорушень вищенаведених увироку.Щиро розкаюєтьсяу вчиненому, дужешкодує занаслідками скоєного.Заподіяні потерпілому ОСОБА_7  злочиномзбитки відшкодував вповному обсязіу добровільномупорядку.Просить судсуворо йогоне карати. Також обвинуваченим подано клопотання про застосування до ньогоЗакону України "Про амністію в 2016 році". Правові наслідки застосування акта амністії обвинувачений розуміє.
		 
		Потерпілий ОСОБА_7 подав до суду письмову заяву в якій ствердив, що йому повністю відшкодовано спричинену обвинуваченими шкоду, жодних претензій до останніх немає. Просить суд кримінальну справу відносно обвинувачених розглядати за його відсутності, не застосовувати суворе покарання для ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
		 
		Оскільки обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні вину визнали повністю, а також те, що вони не оспорюють фактичні обставини вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів, розуміють неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним та обмежено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудних та дослідженням доказів, які характеризують їх особи. Обвинувачені та інші учасники процесу не заперечували проти обмеженого порядку дослідження доказів, при цьому суд переконався, що останні правильно розуміють зміст ст. 349 КПК України. 
		Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення доведено повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 296 КК України, так як він групою осіб, з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинив грубе порушення громадського порядку, тобто хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
		 
		Поряд з цим, даючи оцінку здобутим в судовому засіданні докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень доведено повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України, так як він групою осіб, з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинив грубе порушення громадського порядку, тобто хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалістю. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 , спричини потерпілому ОСОБА_7 , умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило потерпілому тривалий розлад здоров`я.
		 
		Призначаючи покарання обвинуваченим, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, особи винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів, як і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		 
		Обтяжуючі відповідальність обвинувачених обставини судом не встановлено.
		 
		Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає повне визнання вини ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування потерпілому спричиненої злочинами матеріальної та моральної шкоди.
		 
		Крім того, вирішуючи питання про призначення підсудним покарання, суд приймає до уваги думку потерпілого щодо несуворості призначуваного ОСОБА_5 та ОСОБА_4 покарання, а також враховує і те, що останні негативно ставляться до вчиненого, мають постійне місце проживання, за яким позитивно характеризуються, працюючи займаються суспільно-корисною працею, раніше не судимі, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебувають, ОСОБА_5 має незадовільний стан здоров`я, а ОСОБА_4 являється утриманцем малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо якої неправомірних діянь не вчиняв та не позбавлений батьківських прав.
		 
		Враховуючи позицію потерпілого, який просив суворо не карати обвинуваченого ОСОБА_5 , наявність зазначених декількох обставин, що пом`якшують покарання, та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і впливають на пом`якшення покарання. Тому суд прийшов до висновку, що слід застосувати норми ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 296 КК України, а саме у виді штрафу.
		 
		Окрім того, беручи до уваги всі вищеперелічені обставини, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд приходить до переконання, що для виправлення, перевиховання останнього та попередження скоєння ним нових злочинів, йому слід призначити покарання за сукупністю злочинів, на підставі ст. 70 КК України, а саме у виді обмеження волі.
		Крім того, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочини, передбачені ст. ст. 122 ч. 1, 296 ч. 2 КК України до набрання чинності07.09.2017 року Закону України "Про амністію в 2016 році", на день набрання чинності згаданим Законом обвинувачений мав одну малолітню дитину, сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо якого неправомірних діянь не вчиняв та не позбавлений батьківських прав, а скоєні ним умисно злочини не відносяться до категорії тяжких злочинів, останній підлягає звільненню від відбування призначеного йому даним вироком судом покарання, на підставі п. «в»ст.1 Закону України "Про амністію в 2016 році". Будь-які обставини чи перепони, які б виключали можливість застосування щодо ОСОБА_4 ата амністії, судом не встановлено.
		    Цивільний позов не заявлявся. 
		   Речові докази та судові витрати по даному кримінальному провадженні відсутні. 
		 
		   На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В :
		    ОСОБА_5  визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому, із застосуванням ст. 69 КК України, покарання  у виді штрафу в розмірі восьмиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в твердій грошовій сумі становить  13600 (тринадцять тисяч шістсот) грн.
		 
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 122 ч. 1, 296 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання:
		за ст. 122 ч. 1 КК Україи у виді одного року обмеження волі;
		за ст. 296 ч. 2 КК України у виді одного року шести місяців обмеження волі.
		Згідно ст. 70 КК України, остаточно визначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням  один рік шість місяців обмеження волі.
		Звільнити  ОСОБА_4  від відбування призначеного судом покарання у виді одного року шести місяців обмеження волі - на підставі п. «в»ст.1Закону України"Проамністію в2016році" від 07.09.2017 року.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Тисменицький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Копію вироку суду вручити прокурору, обвинуваченим та захиснику негайно після його проголошення.
		Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...