Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/8100/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2018.
Дата набрання законної сили: 08.11.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                             
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		  
		Апеляційне провадження                                                                                                                                                                  
		№ 22-ц/824/960/2018                                                                       
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		08 листопада 2018 року                                                                                   місто Київ
		                                                                                                             справа № 753/8100/18                              
		  
		Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:   головуючого судді: Борисової О.В.
		                     суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.
		                    за участю секретаря судового засідання - Волошина В.Р.
		                   
		розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 31 липня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Коренюк А.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
		     
		                                                        В С Т А Н О В И В:
		 
		У травні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив зменшити розмір аліментів, встановлених рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 серпня 2017 року щодо стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/2 частини від його заробітку (доходу) щомісячно на 1/6 частину або визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. 
		В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що з часу ухваленні рішення про стягнення з нього аліментів у нього змінився сімейний стан, наразі він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, яка має захворювання на цукровий діабет, є інвалідом третьої групи з 25 травня 2016 року.
		Вказував на те, що він як чоловік має утримувати свою дружину, оскільки остання не працює за станом здоров'я. 
		Зазначав, що він хоча й працює, проте має щомісячний заробіток у розмірі 11987,40 грн., іншого заробітку (доходу) немає, при цьому він має забезпечувати свою сім'ю, а саме непрацездатну дружину. 
		Посилався на те, що визначений судом розмір аліментів порушує його право як платника аліментів, що є підстаною для його зміни (зменшення).
		Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 31 липня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, зменшивши розмір аліментів з 1/2 частини від його заробітку (доходу) щомісячно на 1/6 частину. 
		На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що сину вже виповнилося три роки і відповідач може працювати, а він одружився з жінкою, що має інсулінову залежність та інвалідність третьої групи та не працює, тому вважає справедливим зменшити визначений судом розмір аліментів.
		Зазначав, що законодавством України визначено, що середній розмір аліментів на одну дитину складає 1/4 частину доходу та Законом України «Про Державний бюджет на 2018 рік» визначено, що прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років встановлений у розмірі 1492 грн. з 1 січня по 30 червня, 1559 грн з 1 липня по 30 листопада та 1626 грн. з 01 по 31 грудня. Тобто, аліменти у розмірі 1/6 від його доходу складатимуть 1997,90 грн., що значно перевищує 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
		Вказував, що від сплати аліментів він не відмовляється, однак встановлений розмір аліментів призводить до виникнення заборгованості, адже йому не вистачає грошей на оплату комунальних послуг, проїзду до місця роботи та нормального харчування його родини.
		Посилався на те, що суд першої інстанції не вірно зазначив в оскаржуваному рішенні про те, що станом на час розгляду справи довідка про інвалідність його дружини не продовжена, адже ним до позову було подано дві довідки про інвалідність: перша за період з 25 травня 2016 року по 25 травня 2018 року та безстрокову довідку про повторний огляд від 23 травня 2018 року.
		Відзиву на апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 від відповідача ОСОБА_2 до Київського апеляційного суду не надійшло.
		Позивач та його представник у судовому засіданні апеляційного суду підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
		Відповідач у судовому засіданні апеляційну скаргу визнала частково та не заперечувала проти зміни розміру аліментів до 1/3 частини.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Згідно з ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для зменшення розміру аліментів, посилався на те, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з                      ОСОБА_4, яка має захворювання на цукровий діабет, є інвалідом третьої групи з 25 травня 2016 року та відповідно він як чоловік має її утримувати, оскільки дружина не працює за станом здоров'я. 
		Крім того, вказував, що він має посадовий щомісячний заробіток у розмірі 11987,40 грн., іншого заробітку (доходу) немає, при цьому має забезпечувати також і свою сім'ю, а саме непрацездатну дружину.
		Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог та не встановлення умов, які могли б бути підставою згідно з ч.1 ст.192 СК України для зміни (зменшення) розміру аліментів.
		Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.  
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є колишнім подружжям, в яких є спільний малолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
		Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 серпня 2017 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/2 частини від всіх його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 06 червня 2017 року і до досягнення ним повноліття.
		04 лютого 2018 року позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5  
		З довідки до акта огляду МСЕК від 25 травня 2016 року вбачається, що дружина позивача ОСОБА_5 є інвалідом третьої групи з 25 травня 2016 року по 25 травня 2018 року (а.с.10). 
		Довідкою до акта огляду МСЕК від 23 травня 2018 року ОСОБА_4 встановлено інвалідність третьої групи довічно (а.с.27). У довідіці зазначено, що останній протипоказані надмірні психо-емоційні навантаження, важка фізична праця, адміністративно-господарська праця з обмеженим об'ємом робіт.
		ОСОБА_4 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує соціальну пенсію, що підтверджується довідкою Управління №752 від 23 липня 2018 року.
		Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_4, остання не працює з 05 вересня 2017 року (а.с. 49-52).
		Як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_4, остання має захворювання: цукровий діабет І типу, тяжка форма, лабільний перебіг зі схильністю до гіпоглікемічних станів та кето ацидозу в ст. декомпенсації; діабетична периферична полінейропатія, вегето-сенсорна форма; діабетична ангіопатія нижніх кінцівок; діабетична препроліферативна ретинопатія лівого ока; діабетична ангіопатія обох очей; дисметаболічна міокардіопатія СН 0 ст.; стеатоз печінки. Хр. холецистит в ст.нест. ремісії; Хр. панкреатит в ст.нест. ремісії.
		Статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Відповідно до ст.8 Закону України від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України
		Згідно з ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Згідно з ст.141  СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
		Частина 1статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		Згідно з роз'ясненнями, які виклачені у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
		Так, при визначені розміру  аліментів, в тому числі і  вирішуючи питання  при зміні розміру аліментів суд повинен враховувати: 
		 
		 стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 
		 стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 
		 наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 
		 наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
		Як вбачається з матеріалів справи позивач працює у ТОВ «КАРПЕ РЕНТАЛС» водієм та за період з 01 квітня 2018 року по 28 вересня 2018 року останнй отримав заробітну плату у розмірі 91406,48 грн. (а.с.35), а саме:
		квітень 2018 року - 14907,94 грн.;  
		травень 2018 року - 14410,00 грн.;
		червень 2018 року - 14880,00 грн.;
		липень 2018 року - 14760,00 грн.;
		серпень 2018 року - 14830,00 грн.;
		вересень 2018 року - 17618,54 грн.
		Доказів отримання  позивачем  інших доходів  матеріали справи  не  містять.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що змінився сімейний стан платника аліментів та не взяв до уваги те, що дружина позивача ОСОБА_4 є інвалідом третьої групи з дитинства довічно.
		При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що дружина позивача не є непрацездатною, оскільки III група інвалідності не позбавляє її можливості працювати.Але слід зазначити, що стан здоров'я дружини позивача та необхідність в її лікуванні впливає на матеріальне становище ОСОБА_1, що в свою чергу підтверджується наданими копіями фіскальних чеків на купівлю ліків (а.с.46-48).
		При цьому, відповідно до положень СК України кожний з подружжя зобов'язаний турбуватися про сім'ю; матеріально підтримувати один одного.
		Частиною 2 ст.182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
		Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		 Статтею  7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»  визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року становить - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.
		Колегія суддів враховує, що визначений судом першої інстанції у рішенні від 28 серпня 2017 рокурозмір аліментів є значно більшим ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
		Статтею 180 СК передбачено, що батьки зобов'язані утримувати  дитину до досягнення нею повноліття, тобто, вони обоє повинні нести обов'язок належного забезпечення  своїй дитині належних умов для життя та гармонійного  розвитку.
		Як пояснила в судовому засіданні відповідач, вона не працює, оскільки дитина хоч і відвідує дитячий садок, проте часто хворіє.
		А відтак, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру стягнутих аліментів з 1/2 частини до 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
		Оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги те, що відповідно до закону розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.
		Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
		 
		                                                  П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		                                                  
		Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 31 липня 2018 року скасувати та ухвалити нове.
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.
		 
		Зменшити розмір аліментів, встановлених рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 серпня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/2 частини від всіх його доходів щомісячно до 1/4 частину з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця і до досягнення дитиною повноліття. 
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
		 
		Повний текст постанови складено 12 листопада 2018 року.
		 
		  Головуючий:
		 
		  Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...