Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 613/598/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 14.11.2018. Оприлюднено: 14.11.2018.
Дата набрання законної сили: 07.11.2018
Номер судового провадження: 61-22259ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		07 листопада 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 613/598/16-ц
		 
		провадження № 61-22259св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,             
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_2,
		відповідачі: публічне акціонерне товариство «Богодухівський м'ясокомбінат», генеральний директор публічного акціонерного товариства «Богодухівський м'ясокомбінат» Рябовол ВіталійВікторович,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Богодухівський м'ясокомбінат» на рішення Апеляційного суду Харківської області, у складі колегії суддів: Бездітка В. М., Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., від 23 грудня 2016 року,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Богодухівський м'ясокомбінат» (далі -               ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат»), генерального директора                   ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат» Рябовола В. В. про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди
		Позовну заяву ОСОБА_2мотивовано тим, що у період з 20 червня 2014 року по 20 квітня 2016 року він працював водієм у ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат». Наказом від 20 квітня 2016 року по ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат» його було звільнено з роботи за пунктом 2 статті 41 КЗпП України (винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу). Підставою для звільнення була доповідна записка інженера по транспорту ОСОБА_4 про недостачу 100 літрів пального та акт про службове розслідування відносно недостачі палива. ОСОБА_2 вважає, що його незаконно було звільнено з роботи. Зазначав, що з лютого 2016 року він став відчувати до себе упереджене ставлення з боку інженера по транспорту ОСОБА_4, який схиляв його до звільнення з підприємства за власним бажанням, при цьому схиляння супроводжувались погрозами звільнення за негативною статтею КЗпП України. Вважає, що його безпідставно звинувачено у крадіжці палива з баку закріпленого за ним автомобіля, якої він не скоював. Займана ним посада водія не відноситься до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, а виконання операцій з використанням паливно-мастильних речовин не становить основного змісту його трудових обов'язків, не носить відповідального, підзвітного характеру з обліку, розподілу, контролю за рухом і зберіганням палива.
		Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_2, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд поновити його на роботі, стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи                   з 21 квітня 2016 року по день розгляду справи та стягнути у рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000, 00 грн.
		Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області, у складі судді Кузіної Н. П., від 07 листопада 2016 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_2 повинен був вести облік та здійснювати контроль за використанням і зберіганням палива. Актом  робочої комісії для внутрішнього розгляду обставин недостачі дизельного палива  від 18 березня 2016 року було виявлено факт недостачі дизельного палива в кількості 100 літрів за подорожнім листом на ім'я ОСОБА_2 № 573010 від 15 листопада 2015 року. Відповідач за основним місцем роботи здійснював безпосереднє обслуговування товарних цінностей: отримував талони на паливо та зобов'язаний був складати звіт про їх використання.
		Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 23 грудня 2016 року рішення Богодухівського районного суду Харківської області                          від 07 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 Поновлено ОСОБА_2 на посаді водія ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат». Стягнуто із ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 квітня 2016 року по 23 грудня 2016 року у розмірі 36 451, 70 грн. Стягнуто з ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1 000, 00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду у частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.
		Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що належних і допустимих доказів, у розумінні статті 60 ЦПК України, 2004 року, на підтвердження вини ОСОБА_2 у причетності до утворення виявленої недостачі палива роботодавцем не надано. Недостача палива утворилась у листопаді         2015 року, разом з тим контрольний замір залишку палива проведено у лютому 2016 року, акт про недостачу складено лише у березні 2016 року, тобто докази нестачі палива станом на листопад 2015 року відсутні.
		У січні 2017 року ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат»подало касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Харківської області від 23 грудня     2016 року.
		У касаційній скарзі ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат» просить скасувати рішення Апеляційного суду Харківської області від 23 грудня 2016 року та залишити в силі рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 07 листопада 2016 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що апеляційний суд повно і всебічно не з'ясував обставини справи, не врахував, що трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо такі дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку роботодавця.  
		06 лютого 2017 року ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
		Заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не надходило. 
		21 червня 2017 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат», генерального директора ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат» Рябовола В. В. про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди призначено до судового розгляду.
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року       № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		27 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		14 травня 2018 року справу розподілено судді-доповідачу.
		Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків. 
		Судами встановлено, що згідно наказу ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат» № 119 ОС від 20 червня 2014 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу                з 20 червня 2014 року до транспортного відділу на посаду водія автотранспортних засобів (змінний на автомобілі: IVECO, Мерседес).
		20 червня 2014 року між ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат» та            ОСОБА_2 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до пунктів 1, 2 якого ОСОБА_2, який обіймає посаду водія          ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат», у порядку та на умовах, визначеними цим договором, та на підставі пункту 1 статті 134 та статті 135-1 КЗпП України приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення цілості всіх переданих йому під звіт роботодавцем в установленому порядку товарно-матеріальних цінностей та коштів згідно з інвентаризаційними описами № 1 та № 2, що додаються до цього договору, а також за незабезпечення цілості тих товарно-матеріальних цінностей й коштів, що будуть передаватись йому під звіт роботодавцем протягом усього строку дії цього договору. Працівник зобов'язується у встановленому порядку та в установлені строки згідно із затвердженими формами подавати звітність про рух товарно-матеріальних цінностей і коштів, переданих йому під звіт роботодавцем.
		Згідно робочої інструкції водія автотранспортних засобів транспортного відділу, затвердженої генеральним директором ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат» та погодженої головою ППО ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат» від 15 квітня 2014 року, до функціональних обов'язків працівника відноситься: транспортне забезпечення, доставка та експедирування готової продукції, сировини, основних і допоміжних матеріалів, заправка автомобіля паливом, звіт, забезпечення документообігу первинної документації (пункти 2, 2.1, 2.2.3, 4, 4.1).
		Під час завантаження готової продукції до автомобіля водій підписує відповідні документи про її прийняття. Факт отримання талону на заправку автомобіля паливом водій підтверджує своїм підписом у спеціальному журналі та повертає фіскальний чек після заправки.
		Наказами ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат» від 01 вересня 2014 року,      01 грудня 2014 року, 07 квітня 2015 року, 19 травня 2015 року за водіями ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було закріплено автомобіль марки «Mersedes», реєстраційний номер НОМЕР_1. 
		Згідно наказу № 9 від 04 січня 2016 року вищевказаний автомобіль закріплено за водіями ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8
		Відповідно до доповідної інженера по транспорту ОСОБА_4 29 лютого 2016 року був проведений контрольний замір залишку дизельного палива у паливному баку автомобіля марки «Mersedes», реєстраційний номер НОМЕР_1, за результатами якого було виявлено недостачу дизельного палива в розмірі 277 літрів.
		Наказом ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат» від 29 лютого 2016 року № 85 було створено робочу комісію для внутрішнього розгляду обставин недостачі дизельного палива в автомобілі марки «Mersedes», реєстраційний номер НОМЕР_1.
		Згідно наданої ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат» довідки у бухгалтерському обліку АТ «Богодухівський м'ясокомбінат» виявлена недостача дизельного пального на автомобілі «Mersedes», реєстраційний номер НОМЕР_1, у кількості 129 літрів, із яких 100 літрів - невідшкодована недостача палива на суму 1 799, 00 грн, та 29 літрів - витрати для забезпечення автоперевезень на суму 521, 71 грн.
		Актом від 18 березня 2016 року вищевказаною комісією було виявлено факт недостачі дизельного палива у кількості 100 літрів за подорожнім листом на ім'я ОСОБА_2 № 573010 від 15 листопада 2015 року.
		Згідно подорожнього листа № 573010 від 15 листопада 2015 року ОСОБА_2 працював на автомобілі марки «Mersedes», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив виїзд з гаражу о 20-00 год та повернувся у гараж о 03-30 год          16 листопада 2016 року. При огляді GPS навігатору автомобіля виявлено, що вказаний автомобіль не заїжджав на АЗС, факт заправлення дизельним паливом, згідно графіку датчика баку, відсутній. 
		Відповідно до акту від 03 березня 2016 року комісією було встановлено, що водії ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відшкодували вартість дизельного палива, а саме: ОСОБА_7 відшкодував 01 березня 2016 року - 110 літрів дизельного палива, ОСОБА_9 відшкодував 03 березня 2016 року - 38 літрів дизельного палива. Фактична недостача дизельного палива складає 129 літрів.
		Відповідно до наказу ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат» № 105 ОС           від 20 квітня 2016 року ОСОБА_2 був звільнений 20 квітня 2016 року з посади водія автотранспортних засобів згідно пункту 2 статті 41 КЗпП України (винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу) на підставі: доповідної записки інженера по транспорту ОСОБА_4 від 29 лютого 2016 року; акту про службове розслідування відносно недостачі палива від 18 березня    2016 року; повідомлення профспілкової організації ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат» № 1 від 20 квітня 2016 року про надання згоди на звільнення.
		Згідно частини першої статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.   
		Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до положень статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
		Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП України).
		Розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника;            3) втрата довір'я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.
		Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов'язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
		Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці другому пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», звільнення з підстав втрати довір'я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. ін.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я.
		Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати: чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей. 
		Встановивши, що ОСОБА_2, який відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність, укладеного 20 червня 2014 року з                   ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат», прийняв на себе повну матеріальну за незабезпечення цілості товарно-матеріальних цінностей й коштів, що будуть передаватись йому під звіт роботодавцем протягом усього строку дії цього договору, і зобов'язався у встановленому порядку та в установлені строки згідно із затвердженими формами подавати звітність про рух товарно-матеріальних цінностей і коштів, переданих йому під звіт роботодавцем, врахувавши, що позивач отримував від роботодавця талони на заправлення автомобіля паливом і повинен був надавати звіт про його використання, здійснював заправлення автомобіля паливом, а також встановивши факт недостачі дизельного пального у кількості 100 літрів, місцевий суд вірно вказав, що видаючи наказ про звільнення ОСОБА_2 з роботи у зв'язку з учиненням ним винних дій, які дають підстави для втрати довір'я до нього як працівника, що безпосередньо обслуговує грошові цінності (на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України), ПАТ «Богодухівський м'ясокомбінат» діяло відповідно до вимог чинного трудового законодавства.
		Висновок суду апеляційної інстанції про те, що вина працівника у причетності до недостачі палива не підтверджена, а сам по собі факт недостачі палива не дає підстави для втрати довір'я до працівника з боку власника й не може слугувати підставою для звільнення, є помилковими. Письмовими доказами підтверджено, що ОСОБА_2 15 листопада 2015 року надав роботодавцю чек, який буцімто підтверджував факт заправки автомобіля 100 літрами дизельного палива, однак роздруківки GPS-навігатора та графік датчика баку автомобіля підтверджували, що ОСОБА_2 не заїжджав на автозаправну станцію та не заливав паливо у бак автомобіля.
		Суд першої інстанції виконав вимоги статті 212 ЦПК України, 2004 року, щодо оцінки доказів і статті 213 ЦПК України, 2004 року, щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та встановив обставини у справі.
		За таких обставин рішення апеляційного суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 не може вважатись таким, що відповідає вищенаведеним нормам матеріального і процесуального права.
		Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		Керуючись статтями 402, 409, 413, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Богодухівський м'ясокомбінат» задовольнити.
		Рішення Апеляційного суду Харківської області від 23 грудня 2016 року скасувати.
		Рішення Богодухівського районного суду Харківської області                         від 07 листопада 2016 року залишити в силі.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийД. Д. Луспеник  СуддіО. В. Білоконь   Б. І. Гулько   Є. В. Синельников   С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...